МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Херсонська державна морська академія Морський коледж Циклова комісія судномеханічних дисциплін ЗАТВЕРДЖУЮ: Перший заступник начальника Морського коледжу ХДМА _____________ Р. М. Левківський «____» _____________201__ р. Методичні рекомендації щодо організації дипломного проектування та оформлення дипломних проектів Херсон Методичні рекомендації з дипломного проектування студентів за напрямом підготовки у відповідності до Освітньо-професійної програми «Монтаж і проектування суднових машин і механізмів»» та навчального плану підготовки молодшого спеціаліста для здобувачів освіти спеціальності 135 «Суднобудування» галузі знань 13 «Механічна інженерія. – «___» ________ 2019 року – 54 с. Розробник: Білов Є. Ю., спеціаліст вищої категорії. Методичні рекомендації затверджені на засіданні циклової комісії судномеханічних дисциплін. Протокол від «____» ____________ 201__ р. № ___. Голова циклової комісії ____________________ О. В. Степовик Схвалено навчально-методичною радою Морського коледжу Херсонської державної морської академії. Протокол від «____» ____________ 201__ р. № _____. Голова навчально-методичної ради _______________ Р. М. Левківський ЗМІСТ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ............................................................................................................................................. 5 2. ОСНОВНІ ЗАКОНОДАВЧІ ТА НОРМАТИВНІ АКТИ, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ...................................................................................................................................... 6 3. ОБЛІК ГОДИН, ЯКІ ВІДВОДЯТЬСЯ ДЛЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ .............................................. 6 4. ПЕРЕДДИПЛОМНА ПРАКТИКА ................................................................................................................................ 7 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ .................................................................................... 7 6. РЕЦЕНЗУВАННЯ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ .......................................................................................................... 8 7. ЗАХИСТ І ОЦІНКА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ....................................................................................... 9 8. СЕКРЕТАР ДЕРЖАВНОЇ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ ................................................................................... 12 9. ЗБЕРІГАННЯ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ ................................................................................................................ 14 10. ЗМІСТ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ ...................................................................................................................... 14 11. СТРУКТУРА ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ .............................................. 15 12. НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ, НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ ПРИ ОФОРМЛЕННІ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ І ГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ........................................................................................................................... 16 13. ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ .......................................................... 18 13.1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ .................................................................................................................................................. 18 13.2. ПОЗНАЧЕННЯ ДОКУМЕНТІВ .................................................................................................................................... 19 13.3. ОФОРМЛЕННЯ ОБКЛАДИНКИ І ТИТУЛЬНОГО АРКУША ........................................................................................ 19 13.4. ОСНОВНІ НАПИСИ ................................................................................................................................................... 21 13.5. ОФОРМЛЕННЯ ЗМІСТУ ............................................................................................................................................ 22 13.6. ПОБУДОВА ТЕКСТУ ................................................................................................................................................. 22 13.7. ВИКЛАДЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ........................................................................................................... 24 13.8. ФОРМУЛИ І РІВНЯННЯ ............................................................................................................................................ 26 13.9. ІЛЮСТРАЦІЇ.............................................................................................................................................................. 28 13.10. ТАБЛИЦІ .............................................................................................................................................................. 29 13.11. ПОСИЛАННЯ........................................................................................................................................................ 31 13.12. ПРИМІТКИ ........................................................................................................................................................... 31 13.13. СКЛАДАННЯ СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................................................................. 32 13.14. ВИНОСКИ І ПРИКЛАДИ ....................................................................................................................................... 33 13.15. ДОДАТКИ ............................................................................................................................................................. 33 14. ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОГО МАТЕРІАЛУ ................................................................................................... 34 14.1. ФОРМАТИ І МАСШТАБИ КРЕСЛЕНЬ........................................................................................................................ 34 14.2. ОСНОВНІ НАПИСИ ................................................................................................................................................... 35 14.3. СКЛАДАННЯ СПЕЦИФІКАЦІЇ ................................................................................................................................... 37 14.4. ВИМОГИ ДО ЗОБРАЖЕННЯ І ОФОРМЛЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ СХЕМ ....................................................................... 39 15. ПОЛОЖЕННЯ ПРО НОРМОКОНТРОЛЬ ........................................................................................................... 40 -3- Д О Д А Т К И ............................................................................................................................................................................ 42 ДОДАТОК А ............................................................................................................................................................................. 43 ДОДАТОК Б .............................................................................................................................................................................. 44 ДОДАТОК В.............................................................................................................................................................................. 45 ДОДАТОК Г .............................................................................................................................................................................. 45 ДОДАТОК Д.............................................................................................................................................................................. 46 ДОДАТОК Е .............................................................................................................................................................................. 47 ДОДАТОК Ж ............................................................................................................................................................................. 48 ДОДАТОК З .............................................................................................................................................................................. 49 ДОДАТОК И ............................................................................................................................................................................. 50 ДОДАТОК К.............................................................................................................................................................................. 52 -4- 1. Загальні положення Дипломний проект – кваліфікаційна робота, на основі якої Державна екзаменаційна комісія вирішує питання про присвоєння студенту кваліфікації молодшого спеціаліста. Проектування є самостійною роботою студента, що присвячена вирішенню завдань, віднесених до проектної та проектно- конструкторської професійних функцій. Дипломним проектуванням закінчується навчання студента у Морському коледжі Херсонської державної морської академії. До виконання дипломного проекту допускаються студенти, які виконали навчальний план з усіх видів теоретичного і практичного навчання. В процесі дипломного проектування студент систематизує, закріплює та розширює отримані знання. Проектування передбачає виконання технічного завдання, ескізного та технічного проектів, робочої, експлуатаційної, ремонтної документації тощо, і призначене для об’єктивного контролю рівня теоретичних знань і практичних навичок випускника, ступеня сформованості умінь вирішувати типові виробничі задачі. Метою методичних рекомендацій є: • узагальнення вимог діючої сучасної нормативно-правової бази щодо виконання дипломних проектів; • чітке тлумачення стандартів і способів їх реалізації щодо оформлення дипломного проектування; • встановлення єдиних вимог з питань проектування; • надання допомоги викладачам в організації дипломного проектування; • допомога студентам, які опанували теоретичний курс спеціальних дисциплін, у оформленні текстової та графічної частини дипломного проектування відповідно до стандартів України. -5- 2. Основні законодавчі та нормативні акти, які регулюють питання організації дипломного проектування Дипломне проектування в Морському коледжі ХДМА організується відповідно до вимог керівних документів, основними з яких є: - Закон України "Про освіту" - Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу підготовку)» від 20.01.1998 року № 65. - Освітньо-професійна програма «Монтаж і проектування суднових машин і механізмів» та навчальний план підготовки молодшого спеціаліста для здобувачів освіти спеціальності 135 «Суднобудування» галузі знань 13 «Механічна інженерія». - Положення про порядок створення та організацію роботи державної екзаменаційної комісії у вищих навчальних закладах України (Наказ Міністерства освіти України, від 24.05.2013 року № 584); - Норми часу для розрахунку і обліку навчальної роботи викладачів вищих навчальних закладів, та інших нормативно-правових документів освіти. 3. Облік годин, які відводяться для дипломного проектування У стандартах вищої освіти з усіх спеціальностей дипломне і курсове проектування проводиться поза сіткою годин за рахунок самостійної роботи студентів. Розрахунок і облік навчальної роботи викладачів, які ведуть дипломне і курсове проектування, проводиться відповідно до діючих норм часу. Норми часу для розрахунку і обліку навчальної роботи викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (витяг з наказу № 103) Вид роботи Керівництво, консультування, рецензування проведення захисту дипломних проектів (робіт) у державних кваліфікаційних комісіях Норма часу, год До 30 годин на одного студентадипломника, у тому числі: голова комісії - 1 год; кожному членові комісії - 0,50 години; Примітка Кількість членів комісії - не більше трьох (у виняткових випадках кількість членів комісії може бути збільшено до шести осіб) керівнику і консультантам За одним керівником - 16 годин (для вищих закладів закріплюється до шести освіти І рівня акредитації); дипломних проектів (робіт) - 22 години (для вищих закладів освіти II рівня акредитації); рецензенту - 4 години -6- 4. Переддипломна практика Виробнича переддипломна практика завершує підготовку випускника до самостійної роботи в умовах реального виробництва. Вона є заключною ланкою практичної підготовки спеціалістів перед дипломним проектуванням. Завдання переддипломної практики: узагальнення і поглиблення знань і умінь із спеціальності; підготовка (збирання) матеріалів для дипломного проектування відповідно до завдань; відпрацювання навичок організаторської роботи, практичних навичок керівництва трудовим колективом підрозділу в умовах сучасних форм господарювання. Керівництво переддипломною практикою з боку вищого навчального закладу здійснюють викладачі спецдисциплін, як правило керівники дипломних проектів, шляхом співбесіди зі студентами на виробництві; надання методичної та практичної допомоги в організації підготовчого періоду перед дипломним проектуванням. 5. Організація виконання дипломних проектів Для надання допомоги студентам при виконанні дипломного проекту наказом начальника вищого навчального закладу призначаються керівники дипломного проектування з числа викладачів спеціальних дисциплін або кваліфікованих фахівців інших організацій. До кожного керівника дипломного проектування може бути закріплено не більше шести студентів. Крім основного керівника дипломного проектування, можуть призначатися консультанти з окремих питань або частин проекту: • економічних; • екологічних; • безпеки життєдіяльності; Загальне керівництво дипломним проектуванням проводиться Першим заступником начальника Морського коледжу, завідувачами відділень, які організують дипломне проектування, регулярно перевіряють його хід та здійснюють методичний контроль керівників. Основними обов'язками керівника курсового чи дипломного проектування є: • участь у визначенні теми та розробка індивідуального завдання на проект для кожного студента; • надання методичної допомоги студентам у визначенні переліку питань і матеріалів, які вони повинні опрацювати і зібрати під час виробничої переддипломної практики; • консультування студентів з питань порядку і послідовності виконання -7- курсового проекту; • допомога студентам у конструкторській, графічній, екологічній та інших частинах проекту; • регулярна перевірка графіка виконання дипломного проекту; • присутність при захисті студентами дипломних проектів. Тематика дипломних проектів повинна бути актуальною і спрямованою на вирішення завдань творчого характеру відповідно до напряму майбутньої діяльності фахівця. Теми дипломних робіт розробляються провідними викладачами спеціальних дисциплін на підставі замовлень виробництва, результатів виробничих практик, наукових досліджень, конструкторських та технологічних розробок, розглядаються і затверджуються на засіданнях циклових комісій. Закріплення за студентами тем дипломних робіт (з визначенням керівника) оформляється наказом начальника вищого навчального закладу. Після затвердження теми керівники дипломної роботи розробляють індивідуальні завдання для кожного студента. Обсяг його повинен відповідати часу, що відводиться на курсове проектування. Завдання на курсові роботи розглядаються цикловими комісіями, підписуються керівником дипломної роботи і затверджуються Першим заступником начальника Морського коледжу. 6. Рецензування дипломних проектів Рецензенти дипломних проектів призначаються ректором за погодженням з головою Державної екзаменаційної комісії з числа досвідчених фахівців галузі або викладачів спеціальних дисциплін, які не призначені керівниками дипломних проектів чи консультантами, за поданням завідувача відповідної кафедри, відділення. Рецензія повинна вміщувати: • висновок про відповідність змісту дипломного проекту завданню на проектування; • характеристику виконання кожного розділу проекту, використання випускником останніх досягнень науки і техніки, глибини економічних обґрунтувань, прийнятих у проекті рішень; • перелік позитивних якостей дипломного проекту та основних його недоліків, якщо вони мають місце; • оцінку якості виконання графічної частини. Дипломник повинен бути ознайомлений зі змістом рецензії не пізніше ніж за день до захисту проекту. Внесення виправлень і доповнень у Дипломний проект після отримання рецензії не допускається (усі пояснення щодо зауважень -8- рецензента даються усно на засіданні ДЕК при захисті проекту). 7. Захист і оцінка дипломного проектування Захист дипломних проектів проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю не менше половини її складу при обов'язковій присутності голови. ДЕК створюється єдиною для всіх форм навчання: денної, заочної та екстернату. ДЕК створюється щорічно і діє протягом календарного року. До складу ДЕК входить голова і її члени. Голова ДЕК призначається за пропозицією начальника відділення з числа провідних спеціалістів підприємств. До складу ДЕК входять: Перший заступник начальника коледжу, завідувач відділення, голови циклових комісій, провідні спеціалісти виробництва, працівники науково-дослідних інститутів, викладачі-керівники дипломного проектування. Персональний склад членів ДЕК затверджується Ректором ХДМА не пізніше ніж за місяць до початку її роботи. Розклад роботи ДЕК погоджується з головою ДЕК і затверджується Першим заступником начальника Морського коледжу. Завідувачем відділення перед захистом дипломних проектів подаються ДЕК такі документи: • наказ начальника про затвердження складу ДЕК; • наказ начальника про затвердження тем дипломних проектів; • списки студентів, допущених до захисту дипломних проектів; • зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, дипломних проектів і робіт, практик, державних екзаменів; • відгук керівника про дипломний проект; • рецензія на дипломний проект. ДЕК можуть буди подані також інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаного проекту, документи, що вказують на практичне застосування проекту, макети, зразки матеріалів, виробів тощо. Студентом-випускником на захист подаються: • пояснювальна записка проекту; • графічна частина; • ілюстративний матеріал (плакати, фотографії, первинні матеріали експериментів тощо); • фактичний матеріал (макети, моделі, натуральні зразки, лабораторні стенди). На кожне засідання ДЕК призначається не більше 8-10 дипломників. -9- Комплексна тема дипломного проекту, яка виконується декількома дипломниками, захищається учасниками цього проекту протягом одного засідання ДЕК. На захист дипломного проекту студент готує доповідь, вона може мати довільну форму і за часом не повинна перевищувати 20 хвилин. Після доповіді секретарем або одним із членів ДЕК оголошується відгук керівника проекту і рецензія, а також надається слово дипломнику для відповіді на зауваження рецензента. Після цього студенту задають питання члени ДЕК і присутні на захисті. Хід захисту фіксується в протоколі ДЕК (Додаток И). Результати захисту визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" та "незадовільно". При оцінюванні захисту дипломного проекту враховуються: якість виконаного проекту, ступінь самостійності роботи дипломника і проявлена ним ініціатива; оформлення проекту, якість розрахунково-графічних робіт, представлення макетів діючих зразків, зв'язність викладення і грамотність пояснювальної записки і креслень; зміст доповіді і відповідей на запитання, вміння викладати думки, володіння науково-технічною термінологією із спеціальностей; теоретична і практична підготовка з усіх предметів, передбачених навчальним планом; відгук рецензента і керівника проекту. Оцінка «відмінно» Студент повністю висвітлює зміст матеріалу з установленого питання або проблеми; чітко уявляє зміст матеріалу, вільно володіє спеціальними термінами; технічно грамотно ілюструє відповідь схемами, ескізами, кресленнями; вільно читає принципові, монтажні схеми; послідовно викладає матеріал, застосовує довідники, нормативні документи; впевнено і правильно застосовує одержані знання з даного предмета і суміжних предметів для вирішення практичних завдань; володіє вільно українською та російською мовою, не робить граматичних помилок. Оцінка «добре» Студент розкриває основний зміст матеріалу; точно використовує спеціальні терміни, не допускає грубих граматичних помилок, роботу виконує чисто, акуратно; схеми, ескізи креслення виконує відповідно до ГОСТ, вільно читає креслення, схеми; можливі у відповідях одна-дві неточності в термінології, другорядних висновках, помилки в арифметичних підрахунках, які не змінюють суті одержаних результатів. Оцінка «задовільно» Студент зміст питання розкриває частково, не завжди послідовно; не пов'язує - 10 - свої відповіді з раніше одержаними з предмета і суміжних дисциплін; читає схеми, але допускає окремі помилки; відповіді неповні, але суть питання в цілому висвітлена; для вирішення практичних завдань застосовує одержані знання з деякими труднощами; у виконанні схем, ескізів, креслень допускаються граматичні помилки; у спеціальній термінології допускає помилки, слабо володіє технікою обчислень. Оцінка «незадовільно» Студент не висвітлює основного змісту питання; допускає грубі помилки в обчисленнях і кінцевих висновках; читає схеми, креслення з грубими помилками, слабо володіє спеціальною термінологією; текстовий матеріал має значну кількість помилок, є велике число виправлень, слабо володіє мовою викладу матеріалу. Результати захисту дипломних проектів оголошуються в цей же день після оформлення протоколу засідання ДЕК. Всі засідання ДЕК протоколюються. У протоколи заносяться оцінки, одержані під час захисту дипломного проекту, записуються питання, що ставились, особливі думки членів комісії, вказується здобутий освітній рівень (кваліфікація), а також державний документ (з відзнакою чи без відзнаки), який видається студенту, що закінчив вищий навчальний заклад. Протоколи підписують голова та члени ДЕК. Протоколи та матеріали організації захисту, після завершення захисту, здаються секретарем екзаменаційної комісії до навчальної частини МК ХДМА. Після закінчення роботи ДЕК її голова складає звіт і подає його начальнику вищого навчального закладу в двотижневий термін. У звіті голови ДЕК відображається: • аналіз рівня підготовки випускників і якості виконання дипломних проектів; • відповідність тематики дипломних проектів сучасним вимогам; • недоліки в підготовці окремих дисциплін; • рекомендації щодо поліпшення навчального процесу. Звіт голови ДЕК обговорюється на засіданні педагогічної ради вищого навчального закладу. Студент, який при захисті дипломного проекту отримав оцінку "незадовільно", відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка. У випадках, коли захист дипломного проекту визначається як незадовільний, ДЕК встановлює, чи може студент подати на повторний захист той самий проект з доопрацюванням, чи він зобов'язаний розробляти новий за темою, визначеною предметною (цикловою) комісією. Студент, який не захистив дипломний проект, допускається до повторного захисту дипломного проекту протягом трьох років після закінчення вищого - 11 - навчального закладу. Студентам, які не захищали дипломний проект з поважної причини, підтвердженої документально, начальником вищого навчального закладу може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи ДЕК із захисту дипломних проектів, але не більше ніж на один рік. 8. Секретар державної екзаменаційної комісії Для забезпечення роботи ДЕК усіма необхідними документами і матеріалами, а також для ведення протоколів ДЕК, випусковою цикловою комісією виділяється секретар ДЕК, який: – проходить інструктаж на нараді з питань оформлення технічної документації ДЕК, яку проводить Перший заступник начальника Морського коледжу ХДМА перед початком роботи ДЕК; – готує необхідну документацію ДЕК; – веде протоколи засідань ДЕК робить записи в залікових книжках студентів про результати державної атестації і надає їх на підпис голові і членам ДЕК; – подає в навчальний відділ коледжу підсумки захисту дипломних проектів ДП; – здає протоколи ДЕК у студентський відділ кадрів, а захищені ДП – на зберігання згідно з «Інструкцією з обліку та зберігання дипломних (курсових) проектів (робіт) в академії»; – надає допомогу голові ДЕК у підготовці та оформленні звіту; – реєструє в книзі обліку видані дипломи та додатки до них. Не пізніше одного дня до початку захисту ДП секретар перевіряє наявність поданих у державну кваліфікаційну комісію документів, відповідно до п. 7 цього Положення: – наказу (витягу з наказу) начальника Морського коледжу про затвердження персонального складу ДЕК зі спеціальності; – розкладу роботи ДЕК; – завірених залікових книжок студентів; – списку студентів, допущених до державної атестації; – зведеної відомості, про виконання студентами навчального плану й отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт та практик, завіреної Начальником Морського коледжу або Першим заступником начальника Морського коледжу . – дипломних проектів студентів; - 12 - – подання з довідкою про успішність, висновком керівника та висновком циклової комісії; – письмових рецензій на дипломні проекти, та інших матеріалів, що характеризують освітню та професійну компетентність випускників, наукову та практичну цінність виконаних ними дипломних проектів: друковані статті, заяви на патенти, патенти, акти про практичне впровадження результатів дипломного проектування, зразки матеріалів, макети, вироби, нові технології, оригінальні математичні моделі та програми, тощо. Засідання державної екзаменаційної комісії оформлюються протоколом. Бланки протоколів готує секретар ДЕК (відділення коледжу) за формою Н-9.04. Усі розділи протоколів повинні бути заповнені. Для мінімізації роботи під час засідання комісії, секретарю ДЕК дозволяється під час підготовки протоколів заповнити певні розділи та друкувати: – назву освітньо-кваліфікаційного рівня (ОКР) випускників; – прізвище, ім’я, по батькові студента; – тему дипломного проекту (роботи), номер і дату наказу, яким вона була затверджена; – прізвище, ім’я, по батькові, вчені ступінь та звання, посаду керівника і консультантів проекту; – прізвища та ініціали членів і секретаря ДЕК; – перелік документів, які подаються до ДЕК із позначенням сторінок пояснювальної записки та аркушів графічного (ілюстративного) матеріалу проекту, матеріалів, що свідчать про наукову і практичну цінність проекту; – повну назву навчального закладу (його підрозділу, що має статус юридичної особи) відповідно до довідки про включення до ЄДРПООУ; – шифр (код) та назву напряму підготовки (спеціальності). Під час засідання секретар ДЕК вписує в протокол (від руки): – номер та дату протоколу засідання ДЕК; – іноземну мову (крім російської), якою проводився захист; – запитання членів ДЕК при захисті; – загальну характеристику відповідей при захисті проекту; – відомості про наукову або (та) практичну цінність ДП, впровадження результатів в економіку, науку, виробництво, навчальний процес та рекомендації щодо подальшого навчання або діяльності випускника. - 13 - 9. Зберігання дипломних проектів Дипломні проекти зберігаються в архіві ХДМА протягом п'яти років. Після цього терміну питання про зберігання дипломних проектів вирішується спеціальною комісією, що створюється наказом ректора. На проекти, зберігання яких комісія визнає недоцільним, складається список, який подається в місцеві архівні органи. Після затвердження цих списків в архівних органах комісія навчального закладу складає акт на списання дипломних проектів, а самі проекти знищуються або здаються на утилізацію. Кращі проекти, які мають навчально-методичну цінність, можуть використовуватись у навчальних закладах як навчальні посібники в кабінетах дипломного проектування або в кабінетах спеціальних дисциплін. Ці дипломні проекти можуть видаватися студентам лише під наглядом викладача. На запит підприємств, організацій чи установ начальник вищого навчального закладу може дозволити зняти копію дипломного проекту за узгодженням із студентом, що його виконав. 10. Зміст дипломного проекту У кожному дипломному проекті повинна бути розроблена основна тема у відповідності до завдання, що схвалено випусковою цикловою комісією. Пояснювальна записка до дипломного проекту повинна у короткій і чіткій формі розкривати творчий задум проекту, містити методи дослідження, прийняті методи розрахунку та самі розрахунки, опис проведених експериментів, їх аналіз і виводи щодо них, техніко-економічне обґрунтування заходів що пропонуються, питання з техніки безпеки та охорони праці, супроводжуватися ілюстраціями: кресленнями, графіками, ескізами, діаграмами, схемами, таблицями, фотографіями тощо. Для проведення складних розрахунків дозволяється застосовувати персональних комп’ютерів. Розробка дипломного проекту здійснюється за конкретними матеріалами підприємств і установ, що зібрані під час переддипломної практики. До дипломного проекту висувається ряд вимог, основні з них: • цілеспрямованість у розв'язанні завдань, • відповідність сучасним умовам виробництва; • чіткість структури та логічність викладення матеріалів; • переконливість аргументації та доказовість висновків; • лаконічність формулювань; • узагальнення результатів та обґрунтованість пропонованих практичних рекомендацій виробництва. У дипломному проекті не повинно бути переписаних з підручника положень і - 14 - формулювань, а допускаються лише посилання на них. За прийняті у дипломному проекті рішення та достовірність даних відповідає студент – автор дипломного проекту та його керівник. Дипломний проект складається з пояснювальної записки та графічних документів. Пояснювальна записка містить: • вступ з обґрунтуванням теми та завдання дипломного проекту; • огляд з аналізом стану, проблем і напрямів реалізації завдань, що вирішуються в проекті; • технологічну частину з методикою вибору і розрахунками основних технікоексплуатаційних параметрів технічних і технологічних систем та окремих об'єктів; • розрахунки та обґрунтування запропонованих інженерно-конструкторських рішень; • обґрунтування екологічної і економічної доцільності та аналіз економічної ефективності розробки; • заходи з охорони праці; • висновки та пропозиції від виробництва. Графічна частина дипломного проекту виконується залежно від теми на 4-6 аркушах креслярського паперу формату А1(594 х 841 мм) і містить: • схеми технологічних процесів; • конструкторські креслення об'єкта розробки, окремих його частин, деталей; • таблиці, графіки, діаграми з показниками використання та економічної ефективності розробки. • карти, фотографії, демонстраційні плакати, тощо, Графічні документи брошурують (після захисту!) окремо до альбому формату А4 відповідно до ГОСТ 2.501-68 [1, с. 33 − 37], як наведено у додатку А. Для уявлення про зміст повного комплекту документів дипломного проекту виконують «Відомість проекту» відповідно до ГОСТ 2.106-96 [2, с. 100, 107], як показано у додатку Б. зменшені, за допомогою цифрової техніки, до формату А3 (297 х 420 мм) копії розроблених графічних документів підшиваються до пояснювальної записки у розділі додатків. Під час захисту, основний зміст проекту може супроводжуватися демонструванням слайдів, розроблених за допомогою комп’ютера та програми презентацій MS PowerPoint. 11. Структура пояснювальної записки дипломного проекту Пояснювальна записка повинна складатися з вступної і основної частин. До складу вступної частини входять: - 15 - 1. 2. 3. 4. 5. 6. Титульний аркуш дипломного проекту. Зміст. Завдання на дипломне проектування. Відомість дипломного проекту. Перелік умовних позначень (за необхідністю). Реферат. До складу основної частини − саме пояснювальної записки дипломного проекту входять: 1. Вступ. 2. Чотири – п’ять розділів з підрозділами. 3. Висновки. 4. Список використаних джерел. 5. Додатки. Для захисту дипломного проекту готується реферат і презентаційна частина: Кількість елементів презентаційної частини визначається керівником дипломного проекту. Реферат належить виконувати обсягом не більш як 500 слів, і, бажано, щоб він уміщувався на одній сторінці формату А4. Реферат повинен містити: - відомості про обсяг дипломного проекту, - кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, - кількість використаних джерел згідно з переліком посилань; - текст реферату, що повинен відбивати інформацію, що подана у проекті, як правило, у такій послідовності: • об'єкт і предмет розроблення; • мета проекту; • отримані результати; • основні конструктивні, технологічні й техніко-експлуатаційні характеристики та показники; • економічна ефективність; • значущість роботи та висновки. Приклад складення реферату наведено в додатку Б. 12. Нормативні документи, на які є посилання при оформленні пояснювальної записки і графічних матеріалів Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України про стандартизацію і сертифікацію, який визначає правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації, встановлює організаційні форми їх функціонування, нормативні документи розподіляють за такими категоріями: - 16 - • державні стандарти України - ДСТУ; • галузеві стандарти України - ГСТУ; • стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України - СТТУ; • технічні умови України - ТУУ; • стандарти підприємств - СТП. До державних стандартів додаються державні будівельні норми та правила, також державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації. Республіканські стандарти колишньої УРСР застосовують як державні стандарти України до часу їх заміни або скасування. Міжнародні, регіональні та національні стандарти інших країн застосовуються в Україні відповідно до її міжнародних договорів. Як державні стандарти України використовуються також міждержавні стандарти, передбачені Угодою про проведення погодженої політики у сфері стандартизації, метрології та сертифікації, підписаної в м. Москві 13 березня 1992 року (надалі - міжнародні стандарти). ДСТУ 1.5.- 93 Державна система стандартизації України. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту. ДСТУ 3008-95 Документація, звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. ГОСТ 2.102-68 ЕСКД. Виды и комплектность конструкторских документов. ГОСТ 2.104-68 ЕСКД. Основные надписи. ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам. ГОСТ 2.108-68 ЕСКД. Спецификация. ГОСТ 2.109-73 ЕСКД. Основные требования к чертежам. ГОСТ 2.111-68 ЕСКД. Нормоконтроль. ГОСТ 2.201-80 ЕСКД. Обозначения изделий и конструкторских документов. ГОСТ 2.301-68 ЕСКД. Форматы. ГОСТ 2.302-68 ЕСКД. Масштабы. ГОСТ 2.303-68 ЕСКД. Линии. ГОСТ 2.304-81 ЕСКД. Шрифты чертежные. ГОСТ 2.305-68 ЕСКД. Изображения - виды, размеры, сечения. ГОСТ 2.306-68 ЕСКД. Обозначения графических материалов и правила их нанесения на чертежи. ГОСТ 2.701-84 ЕСКД. Схемы. Виды и типы. Общие требования и выполнение. ГОСТ 2.702-75 ЕСКД. Правила выполнения электрических схем. ГОСТ2.721-74 ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Обозначения общего применения. ГОСТ 2.747-68 ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Размеры условных графических обозначений. - 17 - ГОСТ 6.38-90 Система организационно-распорядительной документации. Требования к оформлению документов. ДБН.АЗ-1 -5-96 Організація будівельного виробництва. СніП ІУ-ІІ-82 Кошторисні норми і правила. СніП ІІІ-ІУ-80 Техніка безпеки в будівництві. Дотримування стандартів при оформленні тестової та графічної навчальної документації є обов'язковим. 13. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки 13.1. Загальні вимоги Дипломний проект виконується українською мовою. Пояснювальна записка (далі – записка) згідно з міждержавними стандартами ГОСТ 2.105-95 є одним з видів текстових документів і оформляється відповідно до вимог Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) та Єдиної системи технологічної документації (ЄСТД). Текстові документи, які входять до складу записки, підрозділяють на документи, які мають цільний текст (безпосередньо записка, розрахунки, інструкції тощо) і документи, які мають текст, розбитий на графи (специфікації, відомості, таблиці тощо). Записка виконується шрифтом GOST type B курсив, розмір кегля – 14, міжстрочний інтервал – 1,5, на одному боці аркуша паперу формату А4 (297 х 210 мм) машинним способом з використанням друкуючих пристроїв виведення ЕОМ (ГОСТ 2.004-88) і брошурується за форматом А4 твердою палітуркою. Об'єм пояснювальної записки повинен становити 40-60 сторінок друкованого тексту. За необхідності допускається використання аркушів формату АЗ (297 х 420 мм), які складаються у формат А4 зображенням основного напису назовні. Вписувати в текстові документи, виготовлені машинним способом, окремі слова, формули, умовні знаки (рукописним способом), а також виконувати ілюстрації слід чорним чорнилом, пастою або тушшю. Помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі виконання записки, допускається виправляти підчищенням або зафарбувати білою фарбою і наносити на тому ж місці виправленого тексту (графіки) машинописним способом або від руки. Виправлення повинно бути чорного кольору. Пошкодження аркушів записки, помарки та сліди неповністю видаленого попереднього тексту (графіки) не дозволяється. Кожний аркуш пояснювальної записки повинен мати рамку чорного кольору, виконану друкарським способом або вручну тушшю, чорнилом або пастою. Рамку наносять суцільною основною лінією на відстані 20 мм від лівого поля і 5 мм від інших полів аркуша. Відстань від рамки до початку і кінців рядків не менша ніж 3 мм. - 18 - Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої рамки повинна бути не менша ніж 10 мм. Абзаци в тексті починають відступом, який дорівнює 15 мм. ПРИМІТКА: якщо друк виконується з комп’ютера де не встановлено шрифт GOST type B, перевірте включення опції «Параметри\Збереження\вбудовувати шрифти True Type» на своєму комп’ютері перед збереженням на носії. 13.2. Позначення документів Кожний конструкторський документ згідно з ГОСТ 2.102-68, ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 та ГОСТ 2.201-80 повинен мати назву та позначення, яке складається з груп символів. Для навчальних проектів рекомендується така структура позначень. ХДМА.135244.ДП01-ПЗ Шифр документа, що входить до складу дипломного проекту. Перелік шифрів наведено в додатку В. Код виду документа, що розробляється та порядковий номер прізвища студента в наказі про затвердження теми його дипломного проекту. Освітня програма «Монтаж і проектування суднових машин і механізмів» Спеціальність «Суднобудування» Назва організації Якщо в роботі є декілька документів за однаковим шифром, то після шифру ставлять номер потрібного документа. Позначення документів (шифрів) проставляється на етикетках обкладинки, на титульних аркушах, в основних написах і подальших аркушах записки, а також в основних написах креслень, окрім креслень деталі і специфікацій. Позначення пояснювальної записки дипломного проекту проставляється на обкладинці і титульному аркуші. 13.3. Оформлення обкладинки і титульного аркуша Записка переплітається в обкладинку. На обкладинці записки наклеюють етикетку розміром 160 х 100 мм, на якій пишуть "Дипломний проект" , вказують їх позначення, прізвище, ім'я та по батькові студента або випускника і рік розробки документа (без зазначення слова "рік" або літери "р"). Якщо обкладинка з білого паперу, то етикетку не роблять, а необхідні дані пишуть безпосередньо на матеріалі обкладинки. Слова "Дипломний проект" і позначення документа (шифр) пишуться шрифтом розміром 7, а прізвище, ім'я та по батькові, а також рік складання проекту (роботи) пишуться шрифтом розміром 5. Приклад оформлення обкладинки дипломного проекту наведено в додатках Г і Д. - 19 - 40 80 40 60 50 Титульний аркуш або дипломного проекту - перший аркуш текстового документа – оформляється на аркушах формату А4 (297 х 210 мм ) згідно з ГОСТ 2.105-95. Кегль шрифту всіх написів – 14, за винятком теми, що пишеться кеглем 22; Оформлення титульного аркуша записки дипломного проекту наведено на рисунку 4.1: поле 1 - найменування міністерства і назва навчального закладу. 1 поле 2 - у правій частині: слова " Допускається до захисту", зав. 2 відділенням, його прізвище, ініціали. поле 3 - найменування теми дипломного проекту; поле 4 - слово "Пояснювальна записка 3 до "Дипломного проекту" з позначенням документа; поле 5 - підписи керівника і виконавця 4 проекту (роботи), прізвище, ініціали, дати підписів; поле 6 - рік складання проекту (роботи) (без позначення слова "рік" або літери 5 "р"). Пишеться шрифтом розміром 5. Приклад оформлення титульного листа надано у додатку «Д». 6 Рис 4.1. Форма титульного аркуша пояснювальної записки дипломного проекту - 20 - 13.4. Основні написи Усі текстові документи (за винятком титульного аркуша і завдання) повинні мати основні написи, розміщені в правому нижньому куті. На аркушах формату А4 основні написи розміщують тільки вздовж короткої сторони. Основні написи бувають двох видів: для першого аркуша записки (форма 2) і для наступного аркуша (форма 2 а) згідно з ГОСТ 2.104-68. Зміст, розміщення та розміри граф основних написів, додаткових граф до них, а також розміри рамок у текстових документах повинні відповідати формам, наведеним на рисунку 4.2. Основні написи, додаткові графи до них та рамки виконують суцільними основними і суцільними тонкими лініями згідно з ГОСТ 2.303-68. У графах основного напису за формою (номери граф на рисунках наведені в дужках) вказують: ▪ у графі 1 - тему документа, а також його найменування. Найменуванням документа дипломного проекту є пояснювальна записка; ▪ у графі 2 - позначення документа (див. 4.2); ▪ у графі 3 - літеру, присвоєну даному проекту (навчальним документам літера не присвоюється, а тому графу З не заповнюють); ▪ у графі 4 - порядковий номер аркуша; ▪ у графі 5 - загальну кількість аркушів (графу заповнюють тільки на першому аркуші); ▪ у графі 6 - розрізняльний індекс навчального закладу і навчальної групи. Шрифт індексу навчального закладу повинен бути більше шрифту індексу групи. Перед індексом навчальної групи пишеться слово "Група". Наприклад, КТМСГ, Група Е-962; ▪ у графі 7 - прізвище осіб, які підписали документ; ▪ у графі 8 - підписи осіб, прізвища яких вказано в графі 7; ▪ у графі 9 - дату підписання проекту. Наприклад, 12.05.01; ▪ у графі 10-15 - графи таблиці змін, що заповнюють відповідно до вимог ГОСТ 2.503-90 (у навчальних документах графи не заповнюються). У графах основного напису за формою 2а вказують: ▪ у графі 1 - позначення документа (шифр); ▪ у графі 2 - порядковий номер аркуша. Якщо записка має підрозділи, то нумерація пунктів повинна бути в межах підрозділу і номер пункту повинен складатися з номерів розділу, підрозділу і пункту, роз'єднаних крапками, наприклад: - 21 - Рис. 3.2. Форми основних написів текстових документів 13.5. Оформлення змісту Зміст розташовують безпосередньо після титульного аркуша. На першій сторінці змісту виконують основний напис як для заголовного аркуша. На інших сторінках "Змісту" напис виконується як для наступних аркушів. До змісту включають: завдання на виконання дипломного проекту, відомість дипломного проекту, вступ, послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки записки), висновки і пропозиції, назви додатків, список використаної літератури і номери сторінок, на яких вони вміщені. У змісті перелічують номери й назви аркушів графічної частини. Слово "ЗМІСТ" записують у вигляді заголовка (симетрично тексту) великими літерами. 13.6. Побудова тексту Зміст тексту записки за необхідності розділяють на розділи і підрозділи, підрозділи поділяють на пункти, пункти - на підпункти. Найменування розділів і підрозділів записують у вигляді заголовків маленькими літерами (крім першої великої) і підкреслюють. Нижче кожної назви розділу або підрозділу повинен бути залишений один вільний рядок, вище - не менше одного вільного рядка. Розділи повинні мати порядкові номери, позначені арабськими цифрами. Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і підрозділу, роз'єднаних крапкою. У кінці номера підрозділу крапку не ставлять. Розділи, як і підрозділи, можуть складатися з одного або декількох пунктів. Якщо записка не має підрозділів, то нумерація пунктів у ньому повинна бути в межах кожного розділу, номер пункту повинен складатися з номера розділу і пункту, роз'єднаних крапкою, наприклад: 1. Типи і основні розміри 1.1. 1.2. Нумерація пунктів першого розділу записки. 1.3. 2. Технічні вимоги. 2.1. 2.2. Нумерація пунктів другого розділу записки. 2.3. 3. Методи випробувань. 3.1. Апарати, матеріали і реактиви. 3.1.1 3.1.2 Нумерація пунктів першого підрозділу третього розділу записки. 3.1.3 3.2. Підготовка до випробування. 3.2.1. 3.2.2. Нумерація пунктів другого підрозділу третього розділу записки. Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, він також нумерується. Якщо текст записки підрозділяється тільки на пункти (що характерно для курсового проекту), то вони нумеруються порядковими номерами в межах записки. Пункти при необхідності можуть бути розбиті на підпункти, які повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного пункту, наприклад: 4.2.1.1; 4.2.1.2; 4.2.2.3 і т.д. У середині пунктів або підпунктів можуть бути приведені переліки. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або малу літеру українського алфавіту з дужкою (перший рівень деталізації"). При подальшій деталізації переліку необхідно застосовувати арабські цифри, після яких ставиться дужка, а запис виконується з абзацу, як показано на прикладі. Приклад а) _________ б) _________ 1) ____________ 2) ____________ в) ________________ Кожен пункт, підпункт і перелік записують з абзацу. Розділи, підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило, заголовків не мають. Пункти мають заголовки в записц проекту. Заголовки повинні чітко і стисло відобразити зміст розділів і підрозділів. - 23 - Заголовки виконують (друкують або записують) великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Перенесення слів у заголовках не допускається. Якщо заголовки складаються з двох речень, їх роз'єднують крапкою. Відступ абзацу повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати п'яти знакам. Структурні елементи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "ДОДАТКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ", "ВИСНОВКИ" тощо не нумеруються, а їх назви правлять за заголовки. Відстань між заголовком і текстом при виконанні записки машинописним способом повинна бути не менш ніж три інтервали, при виконанні рукописним текстом - 15 мм. Відстань між заголовками розділу і підрозділу - два інтервали, при виконанні рукописним способом - 8 мм. Кожний розділ записки рекомендується починати з нової сторінки. 13.7. Викладення пояснювальної записки Текст записки повинен бути стислим, чітким і не допускати різних тлумачень. При викладанні обов'язкових вимог у тексті повинні застосовуватися слова: "повинен", "слід", "необхідно", "вимагається, щоб", "дозволяється тільки", "не допускається", "забороняється", "не слід". При викладанні інших положень слід застосувати такі слова: "можуть бути", "як правило", "за необхідності", "може бути", "у випадку" і таке інше. При цьому допускається використовувати розповідну форму викладу тексту записки, наприклад "застосовують", "указують" тощо. У записці повинні застосовуватися науково-технічні терміни, позначення і визначення, встановлені стандартами, а при їх відсутності - загальноприйняті в науково-технічній літературі. Якщо в записці прийнята специфічна термінологія, то в кінці її (перед списком літератури ) повинен бути перелік прийнятих термінів з відповідними роз'ясненнями. Перелік включають у зміст записки. У тексті записки не допускається: • застосовувати розмовні звороти, техніцизми, професіоналізми; • застосовувати для одного й того ж поняття різні науково-технічні терміни, близькі за смислом (синоніми), а також іноземні слова і терміни при наявності рівнозначних слів і термінів з української мови; • застосовувати довільні словотворення; • застосовувати скорочення слів, крім встановлених правилами української орфографії, відповідними державними стандартами, а також у даній записці; • скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони використовуються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин у головках і боковинах таблиць і в розшифруваннях буквених позначень, які входять у формули та рисунки. У тексті записки, за виключенням формул, таблиць і рисунків, не допускається: • застосовувати математичний знак мінус (-) перед негативними значеннями величин (слід писати слово "мінус"); - 24 - • застосовувати знак " Ø " для позначення діаметра (слід писати слово "діаметр"). При указані розміру або граничних відхилень діаметра на кресленнях, розміщених у тексті записки, перед розмірним числом треба писати знак Ø ; • застосовувати без числових значень математичні знаки, наприклад, > (більше), < (менше), = (дорівнює), (більше або дорівнює), (менше або дорівнює), (не дорівнює), а також знаки № (номер), % (процент); • застосовувати індекси стандартів, технічних умов та інших документів без регістраційного номера. Перелік скорочень слів, що допускаються, встановлений ГОСТ 2.316.68. Якщо в записці прийнята особлива система скорочень слів або найменувань, то в ній повинен бути приведений перелік прийнятих скорочень, який розташовують у кінці записки перед переліком термінів. Умовні буквені позначення, зображення або знаки повинні відповідати діючому законодавству і державним стандартам. У тексті записки перед позначенням параметра дають його пояснення, наприклад, "тимчасовий опір розриву T ,", "розрахунковий струм уставки теплового розчіплювача автоматичного вимикача І р.т". При необхідності застосування умовних позначень, зображень або знаків, не установлених діючими стандартами, їх треба пояснювати в тексті або в переліку позначень. У записці треба застосовувати стандартизовані одиниці фізичних величин, їх найменування і позначення відповідно до ГОСТ 8.417-81. Поряд з одиницями СІ, за необхідності, у дужках указують одиниці, що застосовувалися раніше. Застосування в записці різних систем позначення фізичних величин не допускається. У тексті записки числові значення величин з позначенням одиниць фізичних величин і одиниць рахунку треба писати цифрами, а числа без позначення одиниць фізичних величин і одиниць рахунку до дев'яти - словами. Приклад. 1. Провести випробування трьох амперметрів, граничний струм кожного 3А. 2. Відібрати 13 амперметрів для випробування підвищеною напругою. Одиниця фізичної величини одного і того ж параметра в межах записки повинна бути постійною. Якщо в тексті приводиться ряд числових значень, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то її указують тільки після останнього числового значення, наприклад: 1,0; 1,25; 1,4; 2,6 А. Якщо в тексті записки наводять діапазон числових значень фізичної величини, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то позначення одиниці фізичної величини указують після останнього числового значення діапазону. ПРИКЛАДИ 1. Від 1 до 5 мм. 2. Від плюс 10 до мінус 40°С. Недопустимо відокремлювати одиницю фізичної величини від числового значення (переносити їх на різні рядки або сторінки), крім одиниць фізичних величин, розташованих у таблицях, виконаних машинописним способом. - 25 - Приводячи найбільші або найменші значення величин, треба застосовувати словосполучення "Повинно бути не більше (не менше)". Приводячи граничні значення відхилень від указаних норм, вимог треба застосовувати словосполучення " Не повинно бути більше (менше) . ПРИКЛАД 1. Питома витрата пального повинна бути не більша ніж 320 г/кВт.год. 2. Місткість паливного бака повинна бути не менша за 90 л. 3. Втрата напруги в електроосвітлювальній мережі не повинна бути більша за 2,5 відсотка. Числові значення величин у тексті слід указувати із ступеня точності, яка необхідна для забезпечення вимог властивості виробу, при цьому в ряді величин здійснюється вирівнювання числа знаків після коми. Округлення числових значень величин до першого, другого, третього і т.д. десяткового знаку для різних типорозмірів, марок і т.п. виробів одного найменування повинно бути однаковим. Наприклад, якщо градація товщини стальної гарячекатаної стрічки 0,25 мм, то весь ряд товщини стрічки повинен бути указаний з такою ж кількістю десяткових знаків, наприклад, 1,50; 1,75; 2,00. Числа, що мають дробове значення, необхідно наводити у вигляді десяткових дробів за винятком розмірів у дюймах, які слід записувати 1Л ; Уг. Якщо в записці приводяться пояснюючі написи, які наносять безпосередньо на виріб, що виготовляється (наприклад, на планці, табличці до елементів керування тощо), то їх виділяють шрифтом (без лапок), наприклад, ВВІМК. І ВИМК., або лапками, якщо напис складається з цифр або знаків. Найменування команд режимів, сигналів і тому подібного в тексті слід виділяти лапками, наприклад: «Сигнал + 21 ввімк.». Якщо в записці прийнята особлива система скорочень слів або найменувань, то тоді складають перелік прийнятих скорочень, які розміщують у кінці записки перед списком використаних джерел. 13.8. Формули і рівняння Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Формули і рівняння в записці (за винятком формул і рівнянь, розміщених у додатках) нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (3.1) – перша формула третього розділу. Номер формули або рівняння указують на рівні формули або рівняння в круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку. У формулах та рівняннях як символи слід використовувати позначення, встановлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формул та рівнянь, якщо вони не пояснені раніше в тексті, повинні бути наведені - 26 - безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, у якій символи приведені у формулі або рівнянні. Поміщати позначення одиниць вимірювання на одному рядку з формулами, які виражають залежності між величинами або їх числовими значеннями і подаються в літературній формі, не допускається. Допускається застосовувати позначення одиниць у поясненнях позначень величин до формул або рівнянь. Перший рядок пояснення повинен починатися словом "де" без двокрапки. ПРИКЛАД Розрахунковий світловий потік однієї лампи ( формулою л. р . = л. р. , лм) обчислюють за Е мін SKZ N (3.1) де Емін - мінімальна нормована освітленість робочих місць у приміщенні, лк; S - площа приміщення, м2; К - коефіцієнт запасу; Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення; N - кількість ламп розжарювання у світильниках; - коефіцієнт використання світлового потоку. У літерних позначеннях відношень одиниць як знак діленш треба застосовувати тільки одну косу або Па 2 горизонтальну риску) (наприклад, м с ). Можна застосовувати позначення у вигляді додатку одиниць піднесених до −1 2 позитивного і негативного степеня, наприклад, H c м Якщо для однієї з одиниць, яка входить у відношення, встановлено позначення у вигляді негативного степеня (с-1, м-2), застосовувати косу або горизонтальну риску не допускається. При використанні косої риски позначення одиниць у чисельнику і знаменнику слід поміщати в рядок, а додаток позначень декількох одиниць у знаменнику треба брати в дужки: Па /( м с) . При приведенні похідної одиниці, яка складається з двох і більше одиниць, не допускається комбінувати літерні позначення і найменування одиниць, тобто для одних одиниць приводить позначення, а для інших - найменування. Не можна писати 1200 м/годину або 1200 м за год. Правильний напис - 1200 м/год, 1200 метрів за годину. Числові значення величини треба ставити в тому порядку, у якому вони зазначені у формулах і рівняннях. Кінцевий результат приводять без запису проміжних розрахунків. I= Неправильно: I= Правильно: P 3U cos P 3U cos = = 2000 3 380 0,8 2000 3 380 0,8 - 27 - = 2000 = 3,8 A 526,5 = 3,8 A У формулах і рівняннях при літерному позначенні величин між ними знаки множення (крапка або знак "х") не ставлять. При підстановці числових значень між числами обов'язково потрібно ставити знак множення. Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках операцій, що виконуються, причому знак на початку наступного рядка повторюють. При перенесенні формули на знаку множення застосовують знак (х), рівняння (=), плюс (+), мінус (-). Формули, що розміщені в додатках, повинні нумеруватися окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед кожною цифрою позначення буквами додатка. Наприклад, формула (В4) - четверта формула додатка В.Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою. Формули та рівняння виконують машинописним, машинним способом або креслярським шрифтом висотою не меншою за 2,5 мм. Застосування машинописних і рукописних символів в одній формулі не допускається. 13.9. Ілюстрації Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту, що викладається. Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті. Фотознімки розміром меншим за формат А4 мають бути наклеєні на аркуш наступної сторінки тексту. Ілюстрації повинні мати назву і при необхідності пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрація позначається словом "Рисунок...". Ілюстрація нумерується арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою. Наприклад, "Рисунок 3.2" - другий рисунок третього розділу. Слово "Рисунок ... ", найменування і пояснювальні дані розміщують під ілюстрацією або збоку (при наявності вільного місця). На електричних схемах біля кожного елемента вказують його позиційне позначення, встановлене відповідними стандартами, і, за необхідності, номінальне значення величини. Якщо в тексті є посилання на складову частину виробу, тоді на ілюстрації слід указувати номери позиційного позначення цих складових частин у межах наданої ілюстрації, які розміщують у зростаючому порядку, за виключенням повторюваних позиційних позначень, а для електроелементів позиційне позначення встановлене в схемах наданого виробу. - 28 - 13.10. Таблиці Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Допускається розміщувати таблицю вздовж довгої сторони аркуша записки. На всі таблиці мають бути посилання в тексті записки. Таблиці, за винятком таблиць додатків, слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. Наприклад, таблиця 4.2 – друга таблиця четвертого розділу. Таблиці додатків позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатку. Якщо в записці одна таблиця, її позначають словом «Таблиця» або «Таблиця А», якщо вона наведена в додатку А. Таблиця може мати назву, яку друкують (пишуть) малими літерами, крім першої великої, і розміщують над таблицею посередині. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці. Слово "Таблиця..." вказують один раз зліва над першою частиною таблиці. Над наступними частинами пишуть: "Продовження таблиці..." із зазначенням номера таблиці. Таблиця _________ ____________________ (Номер та найменування таблиці) Заголовки граф і рядків таблиці слід писати з великої літери, а підза головки граф - з малої літери, якщо вони складають одне речення із заголовком, або з великої літери, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині. Таблиці зліва, справа і знизу, як правило, обмежують лініями. Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не допускається. - 29 - Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, допускається не проводити, якщо їх відсутність не заважає користуванню таблицею. Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці. При необхідності допускається перпендикулярне розташування заголовків граф. Головка таблиці повинна бути відокремлена лінією від решти частини таблиці. Висота рядків таблиці повинна бути не менша за 8 мм. Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату аркуша, таблицю ділять на частини, які розміщують на одному аркуші поряд або одну частину під другою, чи переносять на наступні аркуші, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик. При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці. Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, у першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, обмежуючу таблицю, не проводять. Графу "Номер по порядку" не допускається включати в таблицю. Нумерація граф таблиці арабськими цифрами допускається в тих випадках, коли в тексті записки є посилання на них, при поділі таблиці на частини, а також при перенесенні частини таблиці на наступну сторінку. При необхідності нумерації показників, параметрів або інших даних порядкові номери слід указувати в першій графі (боковику) таблиці безпосередньо перед їх найменуванням. Перед числовими значеннями величин і позначеннями типів, марок і тому подібного порядкові номери не проставляють. Якщо всі показники, приведені в графах таблиці, виражені в одній і тій же одиниці фізичної величини, то її позначення необхідно розміщувати над таблицею справа, при поділі таблиці на частини – над кожною її частиною. Якщо в більшості граф таблиці приведені показники виражені в одних і тих же одиницях фізичних величин (наприклад, у міліметрах, вольтах), але є графи з показниками, вираженими в інших одиницях фізичних величин, то над таблицею слід писати найменування переважного показника і позначення його фізичної величини, наприклад, "розміри в міліметрах", "напруга у вольтах", а в підзаголовках решти граф приводити найменування показників і (або) позначення інших одиниць фізичних величин . Для скорочення тексту заголовків і підзаголовків граф окремі поняття замінюють літерами (ГОСТ 2.321-84) або іншими, якщо вони роз'яснені в тексті або наведені на ілюстраціях. Наприклад, D - діаметр, Н - висота, L -довжина, U напруга, R - опір. Текст, який повторюється в рядках однієї і тієї ж графи і складається з поодиноких слів, що чергуються з цифрами, замінюють лапками. Текст, який складається з двох і більше слів, при першому повторі замінюють словами "Те ж", а далі лапками. Якщо попередня фраза є частиною наступної, то допускається замінити її словами "Те ж" і добавити додаткові відомості. При наявності горизонтальних ліній текст необхідно повторювати. - 30 - Заміняти лапками при повторі в таблиці цифри, математичні знаки, знаки процента і номера, позначення марок матеріалів і типорозмірів виробів, позначення нормативних документів не допускається. За відсутністю окремих даних у таблиці слід ставити тире. Цифри в графах таблиць повинні проставлятися так, щоб розряди чисел у всіх графах були розташовані один під одним, якщо вони відносяться до одного показника. Числові значення величин в одній графі повинні мати, як правило, однакову кількість знаків після коми. Якщо записка має невеликий обсяг цифрового матеріалу, його недоцільно оформляти таблицею, а слід подати текстом, розміщуючи цифрові дані у вигляді колонок. Таблиці, за необхідності, можуть бути перелічені в змісті із зазначенням їх номерів, назв, якщо вони є, та номерів сторінок, на яких вони розміщені. 13.11. Посилання У записці можуть бути посилання на дану записку, стандарти, технічні умови та інші документи за умови, що вони повністю і однозначно визначають відповідні вимоги і не викликають труднощів у користуванні документом. При посиланні на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, додатки зазначають їх номерами. При посиланнях слід писати : " у розділі 2...", "дивися 3.2...", "...за 4.1.2.", "відповідно до 3.1.4.2.", " ..на рис.2.3..." або ".. на рисунку 3.4....", "..у таблиці 1.3...", "...див. 4.2 ...", "...за формулою (2.2)...","...у додатку Б...". Посилання на позичені джерела оформляють відповідно до ГОСТ 7.1-76 у квадратних дужках. Посилатися слід на документ у цілому або його розділи і додатки. Посилання містить номер джерела, взятий із списку літератури, номер тому (якщо він є ) і в необхідних випадках номер сторінки, наприклад: [ 10, т.2, с.85 ], [2, с. 37], [14]. При посиланні на стандарти і технічні умови вказують лише їх позначення, наприклад, ГОСТ 2.105-95. 13.12. Примітки Примітки наводять у записці, якщо необхідні пояснення або довідкові дані до змісту тексту, таблиць або графічного матеріалу. Вони не повинні містить вимог. Примітки слід розміщувати безпосередньо після текстового, графічного матеріалу або в таблицях, до яких відносяться. Одну примітку не нумерують. Слово "Примітка " друкують з великої літери з абзацного відступу, ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки. - 31 - Приклад Примітка.__________________ __________________ Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами. Після слова "Примітка" ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають її текст. Приклад Примітка: 1 _______________________ _______________________ 2 _______________________ _______________________ Примітку до таблиці розміщують у кінці таблиці над лінією, що позначає закінчення таблиці. 13.13. Складання списку використаних джерел Всі джерела нумерують наскрізне арабськими цифрами в алфавітному порядку. Джерело, на яке посилаються в тексті, позначають тим порядковим номером, яким воно записано в списку використаної літератури. Про кожен документ подаються такі відомості: прізвище та ініціали автора; якщо книжка написана двома чи трьома авторами, то їх прізвища перераховуються за таким порядком, у якому вони вказані в книжці; повна і точна назва книжки, яка не береться в лапки; підзаголовок, який уточнює назву (якщо він вказаний на титульному аркуші); дані про повторне видання, назва міста видання книжки в називному відмінку; для міст Києва, Харкова, Москви, Ленінграда (нині Санкт-Петербурга) вживаються скорочення К, Х, М, Л, СП; назва видавництва (без лапок), рік видання (без слів "рік" або скорочення "р"). Кожна група відомостей відокремлюється одна від одної знаком крапка і тире (. -). Бібліографічний опис роблять мовою документа. Документи, які мають більше трьох авторів, описують за назвою. При цьому за косою рискою, яку проставляють після останнього слова назви, наводять ініціали і прізвища авторів. Якщо на титульному аркуші відсутнє прізвище автора або авторів, то запис даних про книжку починають з назви книжки, після чого за косою рискою вказують прізвище редактора та його ініціали, які ставлять перед прізвищем, і всі останні елементи за прізвищем автора. Відомості про статті, які опубліковані в збірниках, журналах та інших періодичних виданнях, повинні мати прізвище та ініціали автора статті, заголовок статті, після якого йде повна назва джерела (книжки чи збірника), у якому знаходиться стаття за викладеними вище правилами, а для журналу - назва, рік випуску, номери сторінок, на яких розміщена стаття. Для винаходів (відкриттів) вказують номер авторського свідоцтва, патенту, державу, у якій воно видано, назву винаходу (відкриття), прізвища та ініціали - 32 - авторів видання, у якому опубліковано опис винаходу (відкриття), рік випуску та його номер. Для нормативно-технічної та проектної документації вказують номер документа, його назву, строк дії. 13.14. Виноски і приклади Якщо необхідно пояснити окремі дані, приведені в записці, то ці дані слід позначити надрядковими знаками виноски. Виноски в тексті розташовують з абзацу в кінці сторінки, на якій вони позначені, і відокремлюють від тексту короткою тонкою горизонтальною лінією з лівої сторони. Знак виноски ставлять безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дається пояснення, і перед текстом пояснення. Знак виноски виконують арабськими цифрами з дужкою і розміщують на рівні верхнього обрізу шрифту. Приклад -"... характеристика перетворювачів абсолютного тиску2)...". Нумерація виносок окрема для кожної сторінки. Допускається замість цифр виконувати виноски зірочками:*. Застосовувати більше чотирьох зірочок не рекомендується. Приклади можуть бути приведені у тих випадках, коли вони пояснюють вимоги записки або сприяють більш стислому їх викладу. Приклади розміщують, нумерують і оформлюють так, як і примітки (див. 3.2.12). 13.15. Додатки Додатки оформлюють як продовження записки на її наступних сторінках. У тексті записки на всі додатки повинні бути посилання. Розміщують додатки в порядку посилань на них у тексті. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований або написаний вгорі малими літерами з першої великої, симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово "Додаток" і велика літера, що позначає додаток. Додатки можуть бути обов'язковими й інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендаційного або довідкового характеру. Під додатком у дужках малими літерами пишуть слова: "обов'язковий", "рекомендований" або "довідковий". Згідно з ДСТУ 3008-95 додатки слід позначати послідовно великими літерами українського алфавіту, починаючи з літери А, за винятком Г, Є, 3, І, Ї, Й, О, Х, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і так далі. Один додаток позначається як додаток А. У випадку повного використання літер українського алфавіту допускається позначати додатки арабськими цифрами, наприклад, додаток А1. - 33 - Додатки, як правило, виконують на аркушах формату А4. Допускається оформлювати додатки на аркушах формату АЗ, А4 х З, А4 х4, А2 і А1 (ГОСТ 2.301-68). Текст кожного додатка, за необхідності, може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумерують у межах кожного додатка. Тоді перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, додаток А.З - третій розділ додатка А; додаток Д.3.1.2 - пункт 3.1.2 додатка Д. Додатками можуть бути: графічний матеріал; таблиці, що доповнюють основний текст; формули і розрахунки; оригінали фотографій; опис апаратури і приладів, що використовувались під час вимірів та випробувань; опис комп'ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи. Ілюстрації, таблиці та формули, що є в тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рисунок Б.2 - другий рисунок додатка Б; таблиця А.З - третя таблиця додатка А. Додатки повинні мати спільну із запискою наскрізну нумерацію сторінок. Усі додатки повинні бути перелічені в змісті записки (при наявності) з позначенням їх номерів і заголовків. 14. Оформлення графічного матеріалу 14.1. Формати і масштаби креслень Формати листів визначаються розмірами зовнішньої рамки (виконаної тонкою лінією) оригіналів, дублікатів, копій відповідно до Формат з розмірами 1189 х 841 мм, площа якого дорівнює 1 м2, та інші формати, одержані шляхом послідовного ділення його на дві рівні частини паралельно меншій стороні відповідного формату, приймаються за основні. Допускається застосування додаткових форматів, утворених збільшенням сторін основних Рис. 5.1. Формат форматів на розмір, кратний їх розмірам формату А4. Позначення і розміри основних і додаткових форматів повинні відповідати указаним у таблиці 3. Таблиця 3. Позначення і розміри основних форматів і додаткових форматів Позначення формату АО А1 А2 АЗ А4 А4х3 А4х4 Розміри сторін 1189x841 594x841 594x420 297x420 297x210 297x631 297x841 формату, мм - 34 - Графічні відхилення розмірів сторін форматів ± 0,5 %. Графічну частину виконують на креслярському аркуші олівцем або розробляють за допомогою комп’ютерних програм та друкують на плотері. Кожен аркуш графічної частини повинен мати основний напис за формою відповідно до ГОСТ 2.104- 68 (див. 3.3.2). Усі креслення виконують у масштабі згідно з ГОСТ 2.302-68. Масштаби зображень на кресленнях вибираються з наступного ряду: Масштаби зменшення Натуральна величина Масштаб збільшення 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000 1:1 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1 При проектуванні генеральних планів великих об'єктів допускається застосовувати масштаби: 1:2000; 1:5000; 1:10000; 1:20000; 1:25000; 1:50000. У необхідних випадках допускається застосовувати масштаби збільшення (100 п): 1, де п - ціле число. Масштаб, указаний у призначеній для цього графі основного напису креслення, повинен позначатися за типом 1:1; 2:1; 1:2 і так далі, а в решті випадків - за типом А-А(1:1); вид В(2:1). Для швидкого знаходження на кресленні (схемі) складової частини або елемента рекомендується поділять поле креслення (схему) на зони. Відмітки, що поділяють креслення (схеми) на зони, рекомендують наносити на відстані, рівній одній із сторін формату А4. Відмітки наносять: по горизонталі - арабськими цифрами справа наліво; по вертикалі - великими літерами латинського алфавіту знизу доверху. Зони позначають сполученням цифр і літер, наприклад, 1А, ЗА, 1В, 2В, 4С. 14.2. Основні написи Усі аркуші графічної частини курсового або дипломного проекту повинні мати основні написи, розміщені в правому нижньому куті. На аркушах формату А4 основні написи розміщують тільки вздовж короткої сторони. Основні написи виконуються згідно з ГОСТ 2.104-68: • для креслень і схем - форма 1; • для наступних аркушів креслень і схем - форма 2а. Зміст, розміщення та розміри граф основних написів, додаткових граф до них, а також розміри рамок на кресленнях і схемах повинні відповідати формам, наведеним на рисунках 3.4 і 3.2,6. Основні написи, додаткові графи до них та рамки виконують суцільними основними і суцільними тонкими лініями згідно з ГОСТ 2.303-68. - 35 - У графах основного напису (номери граф на рисунках наведені в дужках) указують: • у графі 1 - назву викресленого виробу (плану, схеми, деталі, обладнання тощо); • у графі 2 - позначення документа (див. 3.2.2); • у графі 3 - позначення матеріалу деталі (графу заповнюють лише на кресленнях деталі); • у графі 4 - літеру, присвоєну даному документу (навчальним документам літера не присвоюється, а тому графу 4 не заповнюють); • у графі 5 - масу виробу (кг) згідно з ГОСТ 2.109-73; • у графі 6 - масштаб (проставляється відповідно до ГОСТ 2.302-68 і ГОСТ 2.109-73); • у графі 7 - порядковий номер аркуша; • у графі 8 - загальну кількість аркушів (графу заповнюють тільки на першому аркуші); • у графі 9 - розрізняльний індекс навчального закладу і навчальної групи (див. 3.2.4, заповнення графи 6, № 2); • у графі 10 - прізвища осіб, які підписали документ; • у графі 11 - підписи осіб, прізвища яких вказано в графі 10; • у графі 12 - дату підпису креслення, наприклад, 3.05.01; • у графах 13... 17 - графи таблиці змін (у навчальному документі не заповнюється). На будівельно-монтажних кресленнях (генплан ферми, монтажне креслення, плани приміщень з нанесенням силової і освітлювальної мережі, обладнання основного і допоміжного, обладнання мікроклімату) повинен бути основний напис за формою З, наведений на рисунку 3.5. У графах основного напису за формою 3 треба вказувати: • у графі 1 - позначення документа (див.3.2.2); • у графі 2 - найменування підприємства, до складу якого входить будинок (споруда). Наприклад, СФГ "Нива" Кіровоградського району Кіровоградської області; • у графі 3 - найменування будинку, приміщення, споруди тощо. Наприклад, "Корівник на 200 голів"; • у графі 4 - найменування зображень, які містяться на даному аркуші. Наприклад, "Силові мережі", "Освітлювальні мережі" тощо; • у графі 5 - умовне позначення стадії проектування (навчальним документам умовне позначення не присвоюється, а тому графу 5 не заповнюють); • у графі 6 - порядковий номер аркуша; • у графі 7 - загальну кількість аркушів графічної частини; • у графі 8 - характер роботи, виконуваної особою, яка підписує креслення. У графі 8 заповнюють тільки два рядки, у яких пишуть " Розробив" і "Керівник"; • у графі 9 - прізвища осіб, які підписали документ; • у графі 10 - підписи осіб, прізвища яких вказано в графі 9; • у графі 11 - дату підпису креслень, наприклад 13.05.01; • у графі 12 - розрізняльний індекс навчального закладу і - 36 - навчальної групи, які пишуться один під одним. Розрізняльний індекс навчального закладу - "КТМСГ", розрізняльний індекс навчальної групи - 'Трупа Е-972". Рис. 5.2. Форма основних написів на кресленнях і схемах 14.3. Складання специфікації Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект за формами 1 і 1а згідно з ГОСТ 2.108-68. Специфікація визначає склад складової одиниці, комплексу і комплекту. У специфікацію вносять складові частини, які входять до виробу, а також конструкторські документи, які відносяться до цього виробу і до його складових частин. Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності: • документація; • комплекси; • складальні одиниці; • деталі; • стандартні вироби; • інші вироби; • матеріали; • комплекти. Наявність тих чи інших розділів визначається складом виробу. Найменування кожного розділу указують у вигляді заголовка в графі "Найменування" і підкреслюють. Графи специфікації заповнюють таким чином: • у графі "Формат" указують розмір формату, на якому виконано креслення складової частини або деталі. Якщо креслення виконано на декількох аркушах різних форматів або позначення формату дуже велике, тоді в графі проставляють - 37 - "зірочку", а в графі "Примітка" ставлять зірочку з комою і перераховують усі формати в порядку їх зростання. Для деталей, на які не випущені креслення, у графі вказують БК; • у графі "Зона" указують позначення зони, у якій знаходиться номер позиції складової частини виробу, що записується (при поділі поля креслення на зони згідно з ГОСТ 2.104-68). Якщо поля креслення не поділені на зони, графа не заповнюється. Якщо в кресленні складальної одиниці деталь знаходиться в кількох зонах, тоді в графі "Зона" проставляють "зірочку", а в графі "Примітка" перечисляють усі зони в порядку їх зростання, наприклад, 1А; ЗА; 2С; ЗД; • у графі " Поз." указують порядкові номери складових частин виробу в послідовності запису їх у специфікації; • у графі "Позначення" указують позначення конструкторського документа (для специфікації курсового і дипломного проекту графу не заповнюють); • у графі "Найменування" указують: у розділи "Складальні одиниці" і "Деталі" вносять складальні одиниці деталі, які входять у виріб; у розділі "Стандартні вироби" записують вироби, які застосовують за: • державними стандартами; • галузевими стандартами; • технічними умовами; • стандартами підприємства. У межах кожного стандарту запис проводять за групами виробів, об'єднаними за їх функціональним значенням. Наприклад, підшипники, кріпильні вироби. У межах кожної групи - в алфавітному порядку найменування виробу. У межах кожного найменування - у порядку зростання позначення стандарту, а в межах кожного позначення стандарту - у порядку зростання основні параметри або розміри виробу; у розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, які входять до виробу. Матеріали записують за видами у послідовності: • метали чорні; • метали магнітоелектричні і феромагнітні; • метали кольорові; • кабелі, проводи, шнури; • інші матеріали. У межах кожного виду матеріали записують в алфавітному порядку найменування, а в межах кожного найменування - у порядку зростання розміру або іншого параметра; • у графі "Кільк." указують кількість складових частин або деталей, які входять в один виріб, а для матеріалів - кількість матеріалу на один виріб з указанням одиниці вимірювання; • у графі "Примітка" указують додаткові відомості, які відносяться до виробів, документів, матеріалів. Наприклад, для деталей, на які не зроблені креслення, - масу. - 38 - Після кожного розділу специфікації необхідно залишати декілька рядків для додаткових записів. Допускається резервувати й номери позицій, які проставляють у специфікацію при заповненні резервних строк. Допускається поєднання специфікації із складальним кресленням при умові їх розміщення на аркуші формату А4. 14.4. Вимоги до зображення і оформлення електричних схем Основним видом конструкторських документів є схеми. Схема - це графічний конструкторський документ, на якому показано у вигляді умовних зображень або позначень складові частик виробу і зв'язки між ними. Схеми застосовують при вивченні принципу дії механізмів, машин, приладів, апаратів при їх налагодженні і ремонті, монтажі трубопроводів і електричних мереж, для з'ясування зв'язку між окремими складовими частинами виробу без уточнення особливостей їх конструкції. Правила виконання і оформлення схем регламентуються відповідними стандартами ЄСКД. Види і типи схем, загальні вимоги до їх виконання повинні відповідати ГОСТ 2.701-84 "ЕСКД. Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению", правила виконання всіх типів електричних схем - ГОСТ 2.702-75 "ЕСКД. Правила выполнения электрических схем". Загальні вимоги до виконання схем. 1. Схеми виконують без дотримання масштабу і дійсного просторового розташування складових частин виробу. 2. Необхідна кількість типів схем, що розробляються на виріб, який проектується, а також кількість схем кожного типу визначається : розробником залежно від особливостей виробу. 3. На схемах, як правило, використовують стандартні графічні и умовні позначення. Якщо необхідно використати нестандартизовані позначення деяких елементів, то на схемі роблять відповідні пояснення. 4. Слід домагатися найменшого числа зламів і перехрещень ліній зв'язку, зберігаючи між паралельними лініями відстань не менше ніж 3 мм. 5. На схемах допускається розміщувати різні технічні дані, які характеризують схему в цілому і окремі її елементи. Ці відомості розмішують або біля графічних позначень, або на вільному полі схеми, як правило, над основним написом. 6. Дозволяється виконувати схему на декількох аркушах (об'єднану або комбіновану). Найменування об'єднаної схеми визначається видом і об'єднаними типами схем (наприклад, схема електрична принципіальна і з'єднань), найменування комбінованої схеми - комбінованими видами і типом схеми (наприклад, електрогідравлічна принципіальна). Схеми, залежно від елементів і зв'язків між ними, поділяють на види і позначають літерами: електричні - 3, гідравлічні - Г, пневматичні - П, газові ( крім пневматичних) - X, кінематичні - К, вакуумні - В, оптичні - Л, енергетичні - Р, комбіновані - С, ділення - Е. За основним призначенням схем їх поділяють на типи, які позначаються - 39 - цифрами: структурні - 1, функціональні - 2, принципіальні (повні) - 3, з'єднань (монтажні) - 4, підключення - 5, загальні - 6, розташування - 7, об'єднані - 0. Код схеми складається з літери і цифри, наприклад, 33 - схема електрична принципіальна, 34 - схема електрична з'єднань, Г1 - схема гідравлічна структурна. Дані про елементи і пристрої, зображені на принципіальній схемі, записують у перелік елементів. Перелік розміщують на першому аркуші схеми або виконують у вигляді самостійного документа на аркуші формату А4 з основним написом для текстових документів. Перелік елементів оформлюють у вигляді таблиці і заповнюють зверху вниз. У графах переліку вказують такі дані: • у графі "Поз. позначення" - позиційне позначення елемента, пристрою функціональної групи; • у графі "Найменування" - найменування елемента (пристрою) відповідно до документа, на підставі якого елемент (пристрій) застосований, і позначення цього документа (основний конструкторський документ, державний стандарт, технічні умови); • у графі "Кільк." - кількість однакових елементів; • у графі "Примітка" - технічні дані елемента(пристрою), яких нема в його найменуванні. При розміщенні переліку елементів на першому аркуші схеми, його розміщують над основним написом на відстані не менше 12 мм від нього. Продовження переліку розміщують зліва від основного напису. Приклад заповнення переліку елементів електричної схеми Поз. позначе ння М1,М2 М3 Найменування Кільк. Електродвигуни 4А100SУПУЗ вик. М100,3.0кВт,380В 1500 об/хв, ГОСТ...... АКР160S6СУ1 вик.М100,11кВт,380В 970 об/хв, ГОСТ 2 1 QF1 R1, R2 R3 R4 HL1 Автоматичні вимикачі АП-50Б-3МТ УЗ.2 16х 10 ТУ... Резистори МЛТ-0.25-4300 Ом±10% ГОСТ... МЛТ-0.25-13 Ом±10% ГОСТ МЛТ-0.25-13 Ом±10% ГОСТ... ППЗ-43-600 Ом±10% ТУ... Арматура сигнальна АС120 13У2,24В ТУ... 15.Положення про нормоконтроль - 40 - 1 2 1 1 1 Приміт ка Нормоконтролю підлягають дипломні проекти та графічні роботи з креслення. Зміст нормоконтролю залежно від виду документа (ГОСТ 2.111-68) Вид документа Що перевіряється 1 2 1. Конструкторські 1.1. Відповідність позначення, присвоєного конструкторському всіх видів документу 1.2. Комплектність документації 1.3. Правильність викладання основного напису 1.4. Правильність застосування скорочених слів 1.5. Наявність і правильність посилань на стандарти та літературу. 2. Текстові 2.1. Дотримування вимог стандартів на текстові конструкторські документи (ГОСТ 2.105-79 і ГОСТ 2.106-68) 2.2. Відповідність показників і розрахункових величин, встановлених стандартам 3. Специфікація 3.1. Відповідність форми специфікації, встановленій стандартом, і дотримання правил її заповнення 3.2. Правильність назв і позначань виробів і документів, записаних у специфікації 4. Креслення всіх 4.1. Дані, які вказані в пункті 1 даної таблиці видів 4.2. Виконання креслень відповідно до вимог стандартів ЄСКД на формати, масштаби, зображення (види, розрізи, перерізи, нанесення розмірів, умовне зображення конструктивних елементів (різьб, різних з'єднань тощо) 4.3. Раціональне використання конструкторських елементів 4.4. Правильність нанесення номерів позицій 5. Креслення 5.1. Дані, вказані в пунктах 1 і 4 даної таблиці; деталей 5.2. Дотримання вимог стандартів ЄСКД на умовне зображення деталей 5.3. Можливості заміни оригінального виготовлення деталі стандартизованим або типовим 6. Схеми 6.1. Дані, що вказані в пунктах 1 і 4 даної таблиці 6.2. Відповідність умовних графічних позначень елементів, які входять у схему, вимогам стандартів ЄСКД 6.3. Використання типових схем Нормоконтроль є завершальним етапом дипломного проектування. Нормоконтроль призначається згідно з наказом начальника навчального закладу. Дипломні проекти надходять до нормоконтролю з підписом у графах основних написів "Розробив", "Перевірив", "Консультант" як у пояснювальній записці, так і в графічній частині. Якщо документація проекту відповідає стандартам ЄСКД, ЄСТД та вимогам, що вказані в таблиці, то нормоконтролер робить підпис у відповідній графі основного напису і дипломний проект подається керівнику. - 41 - ДОДАТКИ - 42 - Додаток А Згортання аркушів формату А1 для брошурування їх в альбом формату А4 ГОСТ 2.501-68 Основний напис на згорненому аркуші повинен бути зовні. Аркуші згортають у послідовності, що вказана на рисунках цифрами на лініях згину. Аркуші згинають спочатку по лініям, що перпендикулярні основному напису, а потім по лініям, що паралельні до неї. - 43 - Додаток Б Приклад реферату дипломного проекту Дипломний проект: 108 сторінок, 4 таблиці, 25 рисунків, 6 додатків, 35 джерел. Графічна частина: 4 аркуші формату А1, 2 аркуша формату А2. Розглянуто суднової загальну характеристику електроенергетичної системи. судна. Виконано Наведено розрахунок структуру потужності суднової електростанції та її елементів. Проведено розрахунки суднової електроенергетичної системи, для чого: розраховано передаточні характеристики, виконано аналіз системи автоматичного управління мостового крана і визначено параметри стійкості системи управління. Вибрано регулятор системи управління з використанням мікроконтролера, що задовольняє заданим показникам якості управління. Проведено розрахунок надійності системи автоматичного управління мостового крана. В економічному розділі проекту визначені економічний ефект від вдосконалення та упровадження системи автоматичного управління мостового крана, а також строк окупності розробки. У розділі з охорони праці наведені рекомендації з техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці, а також з пожежної безпеки при роботі з системою автоматичного управління мостового крана. - 44 - Додаток В Шифри документів, що входять до складу курсового проекту (роботи) або курсового проекту Шифр документа ДП ГК ГР ВЗ МК ПЗ Р СК ТХ Е К Г П Назва документа Відомість дипломного проекту Габаритне креслення Графік Креслення загального вигляду Монтажне креслення Пояснювальна записка Ремонтне креслення Складальне креслення Схема технологічна Схема електрична Схема кінематична Схема гідравлічна Схема пневматична Додаток Г Зразок оформлення обкладинки дипломного проекту Додаток Д 100 ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ ХДМА.135244.ДП01-ПЗ Демченко Микола Іванович 2020 160 - 45 - Додаток Д Зразок оформлення титульного аркуша розрахунково-пояснювальної записки дипломного проекту Форма № Н-9.02 Херсонська державна морська академія Морський коледж Судномеханічне відділення Циклова комісія судномеханічних дисциплін Пояснювальна записка до дипломного проекту молодшого спеціаліста на тему: Розробка технологічного процесу монтажу системи водяного пожежогасіння танкера RST27 Виконав: студент 4 курсу, групи 244МСЕУ Спеціальності 5.05120103 «Монтаж і проектування суднових машин і механізмів» Базанов Я. Є. Керівник: Білов Є. Ю. Рецензент: Агєєв М. С. Херсон – 2019 - 46 - Додаток Е Номер рядка 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 Формат Позначення Кількість листів Номер прим. При-^ мітка Приклад заповнення відомості проекту Найменування Документація загальна Знову розроблена А1 А1 ДП.135.244.01.МК План розташування електрообладнання Виглад загальний ДП.135.244.01.ВЗ 1 1 *) ДП.135.244.01.ПЗ Розрахунково-пояснювальна записка 62 *УЧ АЗ Документація із склада^ьних одиниць Знову розроблена А1 ДП.135.244.01..Г43 А1 ДП.135.244.01.Г44 Вентиляційно-опалювальна система. Схема електрична принципіальна Шафа керування Схема з'єднань 1 1 ДП.5.05120103.07.ВД Літ Аркуш Аркушів Зм Лист Розроб. Перівірив Н.Контроль №документа Демченко Білоног Білов Потис Дата 11.11.12 12.11.12 18.11.12 Електрообладнання відсіку. Відомість курсового проекту 1 МК ХДМА - 47 - 2 Додаток Ж МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Херсонська державна морська академія Морський коледж РЕЦЕНЗІЯ1 на дипломний проект студента групи К244МСЕУ судномеханічного відділення Морського коледжу ХДМА ___________________________________________________________ (Прізвище, ім’я , по батькові) Спеціальність 135 «Суднобудування» освітня програма «Монтаж і проектування суднових машин і механізмів» Тема дипломного проекту: _______________________________________________ ______________________________________________________________________ Проект заслуговує _____________________________________________оцінки. Місце роботи і посада рецензента _________________________________________ ______________________________________________________________________ Прізвище, ім’я , по батькові рецензента ____________________________________ 1 Рецензія повинна містити: 1. висновок про ступінь відповідності завданню виконаного дипломного проекту; 2. характеристику виконання кожного розділу проекту і рівня використання дипломником останніх досягнень науки і техніки; 3. оцінку якості виконання пояснювальної записки й графічної частини проекту; 4. перелік позитивних якостей проекту та його основних недоліків, якщо вони мають місце; 5. загальну оцінку проекту (за чотирибальною системою). - 48 - Додаток З Форма № Н-9.03 Міністерство освіти і науки України Херсонська державна морська академія Морський коледж ПОДАННЯ ГОЛОВІ ДЕРЖАВНОЇ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ ЩОДО ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ Направляється студент ____________________________ (прізвище та ініціали) до захисту дипломного проекту. зі спеціальністю 135 «Суднобудування» освітньої програми «Монтаж і проектування суднових машин і механізмів» на тему:________________________________________________ (назва теми) __________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ Дипломний проект і рецензія додаються. Завідувач відділення _____________ О. О. Дендеренко Довідка про успішність ___________________________ (прізвище та ініціали студента) за період навчання в коледжі на судномеханічному відділенні з 20____ року до 20___ року повністю виконав навчальний план за напрямом підготовки, спеціальністю з таким розподілом оцінок за: національною шкалою: відмінно ____%, добре ____%, задовільно ____%; шкалою ECTS: А ____%; В ____%; С ____%; D ____%; Е ____%. Секретар відділення) _______ _______________ (підпис) (прізвище та ініціали) Висновок керівника дипломного проекту Студент Петренко О. Д. виконав дипломний проект у повному обсязі згідно із завданням. Всі поставлені перед студентом питання вирішені повністю на хорошому теоретичному рівні. Вимоги стандартів щодо текстової та графічної документації дотримані. Пояснювальна записка виконана грамотно, українською мовою. Технологічний процес відповідає галузевим і державним стандартам. Економічні розрахунки дозволяють визначити собівартість виготовлення (виробу). Керівник проекту ________________________ _______________________20 __ року Висновок циклової методичної комісії судномеханічних дисциплін про дипломний проект Дипломний проект розглянуто. Студент _________________ допускається до захисту даного проекту в Державній кваліфікаційній комісії. Протокол №____ від ________ 201__ р. Голова циклової комісії судномеханічних дисциплін _____________Є. Ю. Білов - 49 - Додаток И Приклад оформлення протоколу засідання Державної екзаменаційної комісії Форма № Н-9.04 Міністерство освіти і науки України Херсонська державна морська академія Морський коледж П Р О Т О К О Л № __ від ___ лютого 2013 року засідання Державної екзаменаційної комісії Спеціальність 135 «Суднобудування» освітня програма «Монтаж і проектування суднових машин і механізмів» З розгляду дипломного проекту студента Пилипчука Ігоря Олександровича На тему: Розробка технологічного процесу монтажу дизель-генератора дока. ПРИСУТНІ : Голова ДЕК – Маломан В. Ф. головний інженер Херсонського державного заводу «Палада». Члени комісії: 1. Буханіста М. В. заступник начальника МК ХДМА з навчальнометодичної роботи, заступник голови комісії; 2. Кзіцький М. П. завідувач судномеханічного відділення морського коледжу ХДМА, член комісії; 3. Білов Є. Ю. голова циклової комісії судномеханічних дисциплін, член комісії, секретар; 4. Білоног М. О. викладач спеціальних дисциплін, член комісії. ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ ВИКОНАНО: Під керівництвом спеціаліста вищої категорії, викладача Білонога Миколи Олексійовича З консультацією викладача 1-шої екзаменаційної категорії Павлюченко Тетяни Вікторівни. ДО ДЕРЖАВНОЇ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ ПОДАНО ТАКІ МАТЕРІАЛИ : 1. Подання голові ДЕК щодо захисту дипломного проекту (роботи), у якому містяться довідка про успішність, висновок керівника, висновок циклової методичної комісії судномеханічних дисциплін. 2. Пояснювальна записка дипломного проекту (роботи) на _____ сторінках 3. Креслення, презентації на _____ аркушах 4. Рецензія _____________________________________________________________ (науковий ступінь, вчене звання, посада, прізвище, ім’я, по батькові) 5. Навчальна карта студента 6. Резюме до проекту українською мовою - 50 - Після повідомлення (протягом ___ хв.) про виконаний проект (роботу) студенту задані такі запитання: 1. ____________________________________________________________________ (прізвище й ініціали особи, що поставила запитання, зміст запитання) _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ 2. ____________________________________________________________________ ______________________________________________________________________ ______________________________________________________________________ 3. ____________________________________________________________________ ______________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ 4. ____________________________________________________________________ ______________________________________________________________________ ______________________________________________________________________ УХВАЛИЛИ: 1. Визнати, що студент ________________________Пилипчук Ігор Олександрович виконав і захистив дипломний проект з оцінкою __________________ 2. Присвоїти Пилипчуку Ігорю Олександровичу кваліфікацію 3141 «Механік (судновий)» за спеціальністю 5.05120103 «Монтаж і проектування суднових машин і механізмів» 3. Видати диплом молодшого спеціаліста ___________________ ( з відзнакою) 4. Відзначити, що ______________________________________________________ Голова ДЕК ____________ В. Ф. Маломан Члени ДЕК ____________ М. В. Буханіста ____________ М. П. Козіцький ____________ Є. Ю. Білов ____________ М. О. Білоног Протокол склав секретар ДЕК _______________ Є. Ю. Білов - 51 - Додаток К Форма ДА-7 ЗВІТ про роботу Державної екзаменаційної комісії № ____ із захисту дипломних проектів (дипломних робіт) освітньо-кваліфікаційного рівня (ОКР) “________________” (назва ОКР) за спеціальністю (з напряму підготовки) _______________________________________ __________________________________________________________________________ (код та назва спеціальності (напряму підготовки)) 1. Склад ДЕК та організація її роботи із захисту дипломних проектів Державна екзаменаційна комісія із захисту дипломних проектів (дипломних робіт) освітньо-кваліфікаційного рівня “___________” призначена наказом по університету (назва ОКР) від “___”____________ 200__ р. №______ у складі: Голова комісії: ____________________________________________________________ (ПІБ, вчені ступінь і звання, посада) Члени комісії: ____________________________________________________________ ____________________________________________________________ ____________________________________________________________ (ПІБ, вчені ступінь і звання, посада) За період роботи ДЕК з “___”___________ 200__ р. по “___”__________ 200__ р. проведено _____ засідань із захисту ДП (ДР): (зазначається дата проведення кожного засідання та кількість захистів, що відбулися на ньому). Далі у довільній формі надається така інформація: • питання організації роботи комісії (розклад роботи ДЕК), повнота забезпечення необхідними матеріалами і документами; • присутність та виступ на захисті керівників і рецензентів; • порядок попереднього опанування (розгляду) членами ДЕК дипломних проектів (робіт), які подаються до захисту; • критерії оцінки наукового (інженерного) рівнів дипломних проектів (робіт), повноти і логічності доповідей та якості відповідей на запитання членів ДЕК при захисті; • порядок обговорення результатів захисту, наявність особливих думок членів ДЕК; • технічне забезпечення захисту (підготовленість аудиторій до публічного захисту, наявність аудіо-, відео- та комп’ютерної техніки, можливість демонстрування діючих макетів, зразків тощо); • зауваження щодо забезпечення організації роботи ДЕК. 2. Результати захисту дипломних проектів та робіт Результати захисту надаються у вигляді таблиці (за формою, наведеною в додатку). Текстова частина цього розділу являє собою стислий коментар: • даних таблиці; • загальну думку членів ДЕК щодо відповідності наведених показників вимогам сьогодення; • врахування пропозицій і недоліків попередніх ДЕК; • загальну характеристику проектів, які рекомендовані до впровадження або мають наукову цінність; - 52 - • стислу характеристику випускників, рекомендованих до навчання в аспірантурі (магістратурі) тощо. 3. Якість підготовки випускників У цьому розділі на підставі аналізу змісту дипломних проектів та їх захисту відображаються: • рівень підготовки фахівців відповідного ОКР; • характеристика знань, умінь та навичок випускників, їх відповідність вимогам ОКХ; • актуальність тематики та науково-технічний рівень виконаних дипломних проектів (робіт); • відповідність їх сучасному стану науки, техніки, виробництва (використання інформаційних технологій, сучасних методів аналізу та синтезу, математичного моделювання та оптимізації, вирішення екологічних питань, економічного обґрунтування прийнятих технічних рішень тощо); • позитивні моменти у підготовці фахівців; • недоліки та невирішені питання, які впливають на якість підготовки фахівців. 4. Висновки та рекомендації Формулюються загальні висновки щодо якості дипломного проектування із зазначенням позитивних здобутків та виявлених недоліків, надаються рекомендації та пропозиції, спрямовані на підвищення ефективності дипломного проектування, звертається увага керівництва кафедри, факультету та університету на необхідність усунення недоліків, які суттєво впливають на якість підготовки майбутніх фахівців. Затверджено на заключному засіданні ДЕК, протокол №___ від “___”____________200__ р. Голова ДЕК _______________ _________________ (підпис) (ініціали, прізвище) Ознайомлений: Завідувач кафедри _______________ _________________ (підпис) (ініціали, прізвище) Примітки: - При складанні звіту не обов’язково окремо виділяти вищезазначені розділи, крім розділу “Висновки та рекомендації”. Додаток до звіту ДЕК Результати захисту дипломних проектів (робіт) (освітньо-кваліфікаційного рівня “_________________”) (назва ОКР) студентами _________ форми навчання факультету ___________________________ (назва факультету) з напряму (спеціальності) ___________________________________________________ (код та назва напряму (спеціальності)) ___________________________________________________________ у ________ році 1. Загальна кількість випускників, осіб з них допущено до захисту, осіб, % _______ 2. Кількість та частка (%) випускників, які: а) захистили ДП (ДР) з оцінками: – “відмінно” ________ – “добре” ________ – “задовільно” ________ – “незадовільно” ________ б) отримали диплом з відзнакою - 53 - 3. Середній бал захисту ________ 4. Кількість та частка (%) випускників, яких рекомендовано до аспірантури (магістратури) __________ 5. Кількість та частка (%) ДП (ДР): – які виконані за реальними завданнями і конструкторсько-технологічними розробками, затвердженими на підприємствах, НДІ тощо; – з використанням ЕОМ; – рекомендованих ДЕК до впровадження; – захищених на підприємствах та в НДІ; – комплексних: а) міжвузівських 6. Кількість ДП (ДР), які захищені іноземною мовою (англійською, німецькою, французькою). Голова ДЕК _____________ _______________________ (підпис) (ініціали, прізвище) - 54 -