ЗМІСТ
№
з/п
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
36.
37.
38.
39.
40
41
Найменування
Сторінка
№
з/п
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
Найменування
Сторінка
СИСТЕМА НПУ-30
1. ПРИЗНАЧЕННЯ
Нерухома вертолітна гарматна установка НПУ-30 встановлена на вертольоті Мі-24П і
призначена для ураження легкоброньованих наземних і надводних цілей, живої сили, а також
повітряних цілей противника в передній на півсфері вертольоту при використанні його
маневренності. Система забезпечує ведення стрільби в двох режимах:
- льотчиком – за допомогою прицілу АСП-17ВП ;
- оператором - за допомогою прицілу ПКИ при вмиканні вимикача УПРАВЛ. ОРУЖИЕМ НА
СЕБЯ.
2. ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ДАНІ
тип зброї
боєкомплект
управління вогнем
усунення затримок в стрільбі
перезарядка гармати
режим стрільби
живлення гармати патронами
вивід гільз та ланок
гармата ГШ-2-30
250 патронів
електричне, дистанційне
автоматичне, піропатроном
піротехнічна
по режиму роботи гармати
стрічкове, безперервне
за межі вертольота
3. СКЛАД
двоствольна авіаційна гармата 9-А-623К;
приціл АСП-17В;
патронний ящик-лафет;
рукав живлення;
пульт керування озброєнням льотчика;
рахівник залишку патронів УСБ-1-1А;
пульти управління оператора.
3.1. Гармата 9-А-623К розташована по правому борту носової частини фюзеляжу між шп. 3Н
і 7Н нижче лінії підлоги. Вона закріплена на двох вузлах, що знаходяться на зовнішній стінці
патронного ящику та на підтримуючому вузлі шп. 1А. Всі три вузли забезпечують
переміщення гармати при відкаті та викоті її при стрільбі. Ззовні гармата закрита обтікачем.
Для вентиляції відсіку від порохових газів на обтікаючі зроблено жалюзі. Патронний ящик
разом з гарматою відкидається до низу для вкладання патронної стрічки і її обслуговування.
3.2. Приціл АСП-17В призначений для використання льотчиком при стрільбі НАР, СГО,
бомбокиданні, для виводу вертольоту на бойовий курс при пусках керованих ракет. Представляє
собою оптико-механічний пристрій, формуючій на плоско-паралельній пластині рухому марку з
індикаторними відмітками і шкалами, керуємими по сигналах, поступаючих від АЦВУ або
вводимих вручну, а також нерухому сітку.
Основні ТТХ АСП-17В:
- напруга живлення:
постійним струмом ……………........…….............................................27 -3,0+2,4 В;
змінним однофазним струмом частотою 400±20 Гц...............................115 -7+4 В;
змінним трифазним струмом частотою 400±20 Гц.................................36±1,8 В;
- час безперервної роботи ................................................................не більше 2 год;
- час готовності до роботи:
в нормальних кліматичних умовах ............................................... не більше 3 хв.;
при температурі - 40º С і +50º С ....................................................не більше 5 хв.;
при температурі - 60º С ............................................................... не більше 10 хв.;
3.3.Патронний ящик-лафет призначений для розміщення в ньому спорядженої патронної
стрічки, кріплення гармати та передачі зусиль віддачі від гармати на фюзеляж вертольоту.
Патронний ящик розташований на правому борті носової частини фюзеляжу в ніші під
підлогою між шп. 3Н і 7Н. Він склепаний з чотирьох дюралевих стінок , дна і внутрішніх
перегородок. Дно ящика виконано по контуру зовнішнього обводу носової частини фюзеляжу.
Внутрішні перегородки ділять ящик на 3 відсіки для вкладання патронної стрічки. Внутрішня
стінка ящика виконана у вигляді силової панелі, яка складається з обшивки і двох повздовжніх
силових поясів – верхнього і нижнього.
Ящик закривається обтікачем, підвішеним на трьох кронштейнах.
Верхній силовий пояс закінчується позаду силовим замком, а попереду – штирьовим
замком.
Силовий замок передає на фюзеляж повздовжні і поперечні сили, які виникають при
стрільбі гармати, а штирьовий замок передає на фюзеляж поперечні сили.
Силовий замок представляє собою вузол, який складається із кронштейна,
прикріпленого до стінки шп. 7Н 5 болтами. В зев кронштейна входить Т-подібний болт
патронного ящика, який своїми поверхнями передає силу віддачі гармати з патронного ящика
на кронштейн. Для фіксації замка в закритому положенні на болті шарнірно встановлено
віджимний механізм. При обертанні хвостовика віджимного механізму, по годинниковій
стрільці за допомогою ручки, замок розкривається. При цьому вказівник затягнутого
положення замка переборюючи на тяжіння пружини займає верхнє положення. Якщо замок не
затягнутий, то вказівник не дозволяє закрити обтікач. При обертанні рукоятки проти
годинникової стрілки задній вузол розфіксовується і замок підготовлений до відкриття.
Штирьовий замок складається із рукоятки і штиря. В закритому положенні штир
входить в отвір кронштейну, закріпленого на стінці шп. 3Н, а рукоятка утримується в
закритому положенні пружиною. При не закритті замка положення рукоятки не дозволяє
закрити обтікач.
Нижній силовий пояс позаду закінчується регуліруємою силовою пяткою, яка сприймає
частину повздовжньої сили віддачі в напрямку відкату гармати. Пятка вкручена в фітінг
патронного ящика, законтрена гайкою і впирається в кронштейн, закріплений на фюзеляжі.
Пятка встає на упор при піднятті патронного ящика і затяжці заднього замка. Патронний ящик
шарнірно закріплений на фюзеляжі в 2-х вузлах за допомогою вісів. Вісі встановлені в фітінги
в задній і передній частинах ящика. Другі кінці вісів встановлено в кронштейнах, закріплених
на фюзеляжі.
На зовнішній стінці ящика на силовому поясі за допомогою болтів встановлено 2
кронштейни для кріплення гармати.
Перший кронштейн складається із двох повзунів, встановлених на вісь, яка в свою чергу
встановлена в отвір вильчатого болта. Болт входить в нерухомо закріплений на гарматі хомут.
На вісі і на вильчатому болту знаходяться регуліровочні гайки для регулювання гармати в
вертикальній і горизонтальній площинах. В задній частині на гармату встановлено перехідний
кронштейн, палець зі штирем і штифт. Перехідний кронштейн з надітими на нього зверху і
знизу щоками встановлюється циліндричною частиною на хвостовик амортизатора гармати, а
повздовжні пази гармати входять в відповідні пази щок. Весь цей пакет проштирений
штифтом, через який сила віддачі з амортизатора передається на перехідний кронштейн. В
кронштейні зроблено циліндричний отвір перпендикулярно штифту. В цьому отворі
знаходиться підпружинений палець, який своїм кінцем входить в отвір кронштейна,
встановленого на стінці ящика. Таким чином сила віддачі від перехідного кронштейна
передається на палець, потім на кронштейн і ящик.
При встановленні гармати на ящик передні і задні кріплення своїми направляючими
полоззями входять в відповідні пази переднього і заднього кронштейнів, встановлених на
ящику. При русі гармати по направляючим підпружинений палець рухається по наклонній
площині заднього кронштейна ящика і заскакує в гніздо в кінці руху гармати. Для зняття
гармати на задньому кронштейні встановлено важіль для вибовкування підпружиненого
пальця.
Для забезпечення необхідної точності стрільби циліндричні частини насадок стволів
гармати закріплені в підтримуючому вузлі, який представляє собою ложементи з кришкою.
Ложементи за допомогою кронштейна закріплені на фюзеляжі. Для переміщення в
вертикальному напрямку при регулюванні на ложементах зроблено еліпсні отвори. Для
переміщення кронштейна в поперечному напрямку використовуються регулювальні шайби.
Для відводу гільз на зовнішній стінці ящику закріплено гільзовідвод, а для відводу
ланок в обтікачі зроблено прямокутний отвір.
Ящик опускається і піднімається за допомогою механізму піднімання і опускання.
Механізм складається із червячного гвинта з гайкою, тросів і системи роликів, розташованих
на фюзеляжі під ящиком і на стінках шп. 3Н і 7Н. Два наконечники тросів закріплено на
кронштейнах ящику, а два другі – на качалці, закріпленій на гайці, яка знаходиться на
червячному гвинті.
Працює механізм від знімної ручки, яка вставляється в гніздо хвостовика червячного
гвинта. Ручка знаходиться в кріпленні на внутрішній стінці обтікача. При обертанні ручки
гайка переміщується по червячному гвинту, ослабляючи або натягуючи троси – опускаючи
або піднімаючи ящик. Ящик опускається під дією своєї ваги.
Для більш зручного вкладання патронної стрічки в ящик над його задньою торцевою
стінкою встановлено 2 зубчастих колеса на одному валу, а до торцевої стінки ящика і до стінки
шп. 7Н приклепані направляючі для забезпечення руху стрічки.
3.4. Рукав живлення призначений для подачі патронної стрічки в приймальне вікно
гармати і складається із нерухомої і рухомої частин.
Нерухома частина представляє собою прямокутний короб, в середині якого проходить
патронна стрічка. На нерухомій частині рукава встановлено 2 кронштейни, лапки яких
заходять в пази на верхньому поясі ящика. В один із кронштейнів вставляється фіксуюча
шпилька.
Рухома частина представляє собою лист з приклепаними криволінійними
направляючими для патронів. Рухома частина рукава переміщується по двом, скріпленим
разом, обоймах, які заводяться в пази нерухомої частини рукава і закріплюються
бистрознімною шпилькою. Рухома частина рукава двома виступами зєднується зі зйомником
гармати.
Перед вкладанням патронної стрічки в ящик рукав живлення знімається.
3.5. Пульт керування озброєнням льотчика розташований в нижній частині
приладної дошки льотчика.
На пульті розташовані слідуючі органи керування НПУ-30:
- кн. „Перезарядка НПУ-30”;
- галетний перемикач варіантів стрільби „УРС – ГМ-30 – НПУ 7,62 + 12,7 – НПУ
12, 7 – НПУ 7.62 – НПУ-30-НРС-АБ”;
- перемикач „Очередь КОРОТКАЯ – ДЛИН. – СРЕДНЯЯ”;
- перемикач „Темп НПУ-30 БОЛЬШЕ – МЕНЬШЕ”;
3.6. Рахівник залишку патронів УСБ-1-1А розташований праворуч від приладної
дошки льотчика і призначений для визначення кількості залишку патронів в тракті живлення і
для сигналізації готовності і роботи гармати.
Електричні імпульси рахівник патронів отримує від датчика рахівника залишку
патронів, розташованого в гарматі. Ці імпульси приводять в дію механізм рахівника УСБ-1-1А
і заставляють мигати його лампочку при стрільбі. Безперервне горіння лампочки показує
готовність гармати до стрільби. Лампочка рахівника розміщується в верхній частині корпусу
приладу, цифрова шкала – в середині, а ручка встановлення кількості патронів в тракті
живлення – праворуч.
При спорядженні вертольоту патронною стрічкою на цифровій шкалі рахівника
виставляється кількість пар патронів.
3.7. Пульти управління оператора установкою НПУ-30:
Приладна дошка оператора:
перемикач „Управление на себя”;
галетний перемикач варіантів стрільби „НПУ-30 – НРС – АБ”;
табло „30”;
кн. „Перезаряд. НПУ-30”;
- перемикач „Короткая – длин. – средняя очередь”;
- перемикач „Темп НПУ-30 меньше - больше ”;
Лівий пульт оператора:
табло „ОСТОРОЖНО Цепи вооружения под током”;
табло „ЦЕПИ вооружения отключены”;
чотири запобіжних вимикача „Цепи вооружения”.
4. ПРИНЦИП РОБОТИ
При вмиканні автоматів захисту мережі в кабіні льотчика „С-13 створки”, „Управ.”,
„Сигнал. вооружения”, „НПУ”, встановленні на пульті керування озброєнням льотчика
перемикача виду озброєння на НПУ-30 і предохр. вимикач в кабіні оператора, ланцюги подачі
живлення на електрокапсюльну втулку патрона, рахівник залишку патронів, систему
піроперезарядки - підготовлені до роботи. Для стрільби від оператора він повинен ввімкнути у
себе перемикач „Управл. на себя”. При натисканні кн. „РС” на ручці керування вертольотом
льотчика, а при стрільбі від оператора - на ручці керування вертольотом оператора, живлення
від бортової електромережі подається на ЕКВ патрона і проісходить постріл.
Для визначення кількості боєприпасів на вертольоті використовується рахівник
залишку патронів УСБ-1-1А, який за рахунок того, що його датчик в кінематиці гармати
фіксує кожний другий постріл, показує зменшену в двічі наявність патронів.
Для усунення затримки в стрільбі льотчик, а при стрільбі від оператора – оператор,
натискають кнопку „Перезаряд. НПУ” і живлення від бортової електромережі подається на
касету з піропатроном, при спрацюванні якого механізм піроперезарядки вилучає осічний
патрон за межі гармати. Система піроперезарядки розрахована на усунення в польоті тільки
однієї затримки в стрільбі
4.1 ВАРІАНТИ СТРІЛЬБИ
На вертольоті передбачено можливість ведення стрільби із гармати з автоматичним
обмеженням довжини черги і різними швидкостями стрільби. Для завдання цих параметрів на
вертольоті передбачено трьохпозиційний перемикач довжини черги : „Очередь КОРОТКАЯ –
ДЛИННАЯ - СРЕДНЯЯ”, і перемикач швидкості стрільби : „ Темп НПУ-30 БОЛЬШЕ –
МЕНЬШЕ”.
Для забезпечення відстрілу необхідної кількості патронів в залежності від вибору
довжини черги, в електричну схему введено 4 реле часу (2 – на черги середню і коротку при
темпі „БОЛЬШЕ” і 2 – на черги середню і коротку при темпі „МЕНЬШЕ”), які через визначені
інтервали (див. таблицю 1) розмикають електричний ланцюг подачі живлення на
електрокапсюльні втулки патронів. Довжина черги при положенні перемикача довжини черги
„БОЛЬШЕ” залежить від часу утримання кн. „РС” льотчиком або оператором.
При веденні стрільби з темпом „БОЛЬШЕ” живлення на електрокапсюльні втулки
патронів подається безперервно від бортової електромережі і швидкість стрільби гармати
залежить тільки від її технічних можливостей.
Застосування темпу стрільби гармати „МЕНЬШЕ” досягнуто за рахунок введення в
електричну схему подачі живлення на ЕКВ патронів приладу ПУС-36-71 №4 і тиристорної
схеми затримки подачі імпульсів. Тиристорна схема розташована на вході в ПУС-36-71, через
який видаються імпульси на електрокапсюльні втулки патронів, і при стрільбі з темпом
„МЕНЬШЕ” при встановленні перемикача довжини черги : „Очередь КОРОТКАЯ –
ДЛИННАЯ - СРЕДНЯЯ” в одне із положень, вона забезпечує видачу імпульсів тільки з
9,18,27,36 контактів, що значно зменшує швидкість стрільби.
В залежності від того, в якому положенні знаходяться перемикачі темпу стрільби і довжини
черги, проісходить відстріл слідуючої кількості патронів (таблиця 1):
Таблиця 1
Темп стрільби
Більше (3000 постр./хв)
Менше (226 постр./хв)
Черга
Кількість патронів
Час роботи
Кількість
Час роботи
в черзі
реле часу, сек
патронів в черзі
реле часу, сек
Довга
Від часу утримання
кн. „РС”
-
Від часу утримання
кн. „РС”
-
Середня
50
1
37-38
10
Коротка
12
0,25
9-10
2,5
ГАРМАТА ГШ-2-30
1. ПРИЗНАЧЕННЯ
Гармата ГШ-2-30 призначена для ведення стрільби по повітряним та наземним легко
броньованим і неброньованим цілям і живій силі противника в умовах візуальної видимості
вдень і вночі. Стрільба із гармати ведеться 30 мм патронами, спорядженими у стрічку.
Управління стрільбою електричне.
2. ОСНОВНІ ТТД
- калібр
- темп стрільби
- 30 мм;
- 3000 и 226 постр/хв (в залежно
сті від положення
перемикача ТЕМП
НПУ-30)
- живучесть гармати (без урахування живучості стволів) - 4000 (6000 – з 86р.) пострілів;
- живучесть комплекту стволів
- 2000 пострілів на ствол;
- вага гармати з насадками
- 133 кгс.
2.ПРИНЦИП ДІЇ
Робота автоматики двоствольної авіаційної гармати типу 9-А-623 основана на використанні
енергії порохових газів, які відводяться через спеціальні отвори стволів в газові циліндри.
В гарматі мається два повзуни, кінематично зв’язані між собою проміжною шестернею,
яка разом з газовим поршнем являється ведучою ланкою автоматики.
За один цикл роботи автоматики кожний з повзунів здійснює хід тільки в одному
напрямку: один із них відкочується, другий – накочується.
Живлення гармати здійснюється із патронної стрічки. Подача патронної стрічки
здійснюється механізмом подачі, кінематично зв’язаним з ведучою ланкою автоматики.
За один цикл автоматики механізм подачі подає патронну стрічку на один крок.
Зниження патрона на лінію досилання (в екстрактори затвора) здійснюється одним із
передніх знищувачів і знищувачем лівим або правим, які кінематично зв’язані з повзунами.
Досилання патронів здійснюється затворами, по черзі в кожний ствол.
Запирання каналу ствола здійснюється вертикальним переміщенням переднього знижувача, в
направляючих якого знаходиться затвор.
В гарматі мається два затвори, кожний з яких зв’язаний зі своїм повзуном за допомогою
шатуна і прискорювача. Гармата обладнана електростріляючім пристроєм, забезпечуючим
подачу напруги на електрокапсюльну втулку патрона (ЕКВ) тільки в момент повного
запирання одного із каналів стволів.
Для зменшення дії зусилля віддачі при стрільбі на складові частини установки гармата
обладнана пружинно- фрікціонним амортизатором.
Для дистанційного усунення затримок типу “осічка”, зв’язаних з не запалюванням
порохового заряду патрона, в гарматі передбачено механізм перезарядки.
Перезарядка здійснюється за допомогою піропатрона ППЛ.
Розряджання і перезаряджання гармати на землі здійснюється вручну за допомогою ручки
перезарядки.
Гармата обладнана датчиками рахівника залишку патронів (РЗП) і переднього положення
рухомих частин.
3.СКЛАД ГАРМАТИ
Гармата складається із основних складових частин:
1. Блок стволів;
2. Приймач;
3. Контактор;
4. Газовий поршень;
5.
6.
7.
Касета;
Кронштейн;
Ланцюги подачі живлення на ЕКВ патрона, елементи перезарядки, датчик рахівника
залишку патронів, датчик переднього положення.
3.1. Блок стволів.
Блок стволів об’єднує деталі і зборочці одиниці, забезпечуючи постріл і роботу
автоматики гармати від енергії порохових газів.
За блок стволів здійснюється кріплення гармати на установці.
Основними складовими являються:
3.1.1. Ствол - довжиною 2400 мм, служить для придання снарядам направлення
польоту, початкової швидкості і устойчивості в польоті (придання снарядам обертального
руху).
Канал ствола має 16 нарізів постійної крутизни. Крок нарізів 715,5 ± 20 мм.
Патронник ствола складається із двох конусів для полотна гільзи, циліндричної
частини для дульця гільзи і конуса для входу снаряда в нарізи. В патроннику виконано 24
діаметрально рівномірно розташованих канавки Ревелі, призначені для зменшення зусилля
екстракції стріляної гільзи. З казеної частини ствол має виступ, який являється упором затвора
в передньому положенні.
На відстані 735 мм від казеного торця в стволі перпендикулярно каналу зроблено
газовідвідний отвір діаметром 8 мм.
На зовнішній поверхні ствола зроблено посадочні поверхні для посадки ствола в
обойму циліндрів і в казеник, для посадки на ствол обойми, для закріплення гармати на
установці, для посадки і фіксації муфти зістрілу. Для кріплення обойми на стволах зроблено
врізки.
На дульній частині ствола зроблено проточку для закріплення надульних пристроїв і
лиски для закріплення на блоці стволів стяжки.
Виріб наділено випарювальною системою охолодження. Баки системи охолодження
(по одному на кожний ствол) представляють собою ємності, які складаються із кожуха
(зовнішня оболонка бака) і корпуса (внутрішня оболонка бака).
Горловина кожуха забезпечує заливку в бак 1 дм³ води питної і наявність при цьому в
бакові вільного обєму, достатнього для компенсації розширення рідини при замерзанні. Пази,
виконані на фланці кожуха, дозволяють за допомогою викрутки і молотка розвертати кожух
відносно труби при операціях по монтажу і обслуговуванні системи охолодження.
Корпус представляє собою циліндр, насаджений на трубу виробу. Внутрішня
оболонка корпуса і гвинтові канавки на зовнішній поверхні труби образують полость, в якій
циркулює пароводяна суміш, охолоджуюча ствол.
Клапанний пристрій, змонтований в корпусі, складається із шарика, пружини і
вкладиша. В неробочому стані системи охолодження клапанний пристрій запобігає витіканню
рідини із системи, а в робочому стані при підвищенні тиску в бакові подає пароводяну суміш в
канавки труби виробу.
Чотири канавки забезпечують її вихід в атмосферу. Для забезпечення герметичності
зєднання і вихода пароводяної суміші по канавках зроблено проточку під ущільнююче кільце.
3.1.2. Казенник - являється базовою деталлю гармати. В ньому закріплюються стволи,
приймач з механізмами і деталями, механізм підвода патронної стрічки і екстракції стріляної
гільзи, амортизатор.
На корпусі зроблено направляючі для кріплення гармати на установці і пази для
кріплення підводячого рукава установки і гільзовідвода.
3.1.3. Циліндри – являються корпусом газового двигуна автоматики гармати. В цилінд
рах під дією порохових газів переміщуються газові поршні.
3.1.4. Обойма циліндрів – являється силовим елементом кріплення циліндрів і
упором для повзунів, противідскока і пробок в крайньому передньому положенні.
В обоймі циліндрів розташовано підпружинений плунжер, фіксуючій касету в
контакторі.
3.1.5. Муфта зістрілу – служить для регулювання стволів з ціллю забезпечення
паралельних траєкторій польоту снаряда.
Центральний отвір муфти зі стрілу призначений для підтримуючого кріплення
гармати на установці.
3.1.6. Обойма – встановлюється в середній частині стволів і служить для відводу газів
із стволів в циліндри.
3.1.7. Амортизатор – призначений для зменшення дії зусилля віддачі гармати на
установку.
Амортизатор складається із набору зовнішніх і внутрішніх кілець, насаджених на шток
і закріплених через упор і стакан гайкою.
Амортизатор закріплено на гарматі віссю амортизатора, яка сприймає зусилля віддачі,
і підтримується від випадіння обоймою циліндрів.
3.1.8. Передні вісі здійснюють запирання приймача на блоці стволів
3.1.9. Задні ліва і права вісі призначені для кріплення приймача з блоком стволів в
задній частині.
В закритому положенні вісі фіксуються прапорцями, закріпленими на них.
3.1.10. Відбивач служить для відбивання стріляних гільз при стрільбі із гармати, а
також для відбивання патронів при перезарядці і розрядці гармати.
3.1.11. Блок контактів призначений для зняття напруги з контакту і подачі його на
лодижку. Він представляє собою струмопровід з ізольованими лівим і правим контактами,
закріпленими на пластині.
3.1.12. Контакт призначений для подачі напруги з кабеля на блок контактів і
представляє собою ізольований контакт у втулці.
3.1.13. Упори передній і задній призначені для вирівнювання дальнього зі сторони
подачі стрічки патрона на лінію досилання.
Упори встановлюються стрілками наружу в отвори казенника зі сторони, протилежної
подачі стрічки.
Передній упор, який має маркування ПЕРЕД, встановлюється в передній отвір, а
задній з маркуванням ЗАДН – в задній.
Фіксуються упори основанням приймача.
3.2 Приймач
Приймач об’єднує основні механізми і деталі, які забезпечують автоматичну роботу
гармати.
Основними складовими являються:
3.2.1. Приймач з затильником являється зборочною одиницею, на якій кріпляться
механізми досилання, прискорення, подачі, зниження патрона на лінію досилання і
противідскоку.
В передній частині затильника зроблено пази для лівого і правого знижувачів, а
праворуч і ліворуч – два копірних паза для роликів прискорювачів і два повздовжніх паза для
роликів повзунів.
В центрі основання в отвір вставляється шестерня, яка закріплюється на основанні
приймача пластиною і вставкою.
В передній і задній частинах основання приймача зроблено отвори для кріплення
приймача на блоці стволів.
Упори повзуна, бокові і верхні упори являються опорними поверхнями повзунів,
вставлені в отвори основання приймача і зафіксовані від випадання розклепуванням.
На основанні приймача закріплено стакан з пружиною, яка через систему важелів
утримує повзуни в крайніх положеннях.
3.2.2. Повзуни лівій і правий являються ведучими ланками автоматики.
Зубчасті рейки через шестерню забезпечують жорсткий кінематичний зв’язок між
правим і лівим повзунами.
При роботі автоматики повзуни взаємодіють з лівим і правим знижувачами, знижуючи
їх при відкаті повзунів і підняття при накаті.
Повзуни через циліндричний хвостовик зв’язані з газовим поршнем.
3.2.3. Прискорювач, переміщуючись по копірному пазу затильника, забезпечує
плавний розгін затвора на початку досилання патрона і його плавне гальмування до моменту
посадки патрона в патронник ствола.
3.2.4. Шатун являється з’єднуючою ланкою між прискорювачем і затвором і
з’єднуються між собою віссю затвора.
3.2.5. Ролики встановлюються на вісь прискорювача і вісь ролика і призначені для
зменшення сил тертя при русі повзунів по повздовжнім пазам затильника і прискорювача по
копірних пазах.
3.2.6. Затвор досилає патрон в патронник, запирає канал ствола під час пострілу і
екстрактірує стріляну гільзу або осічний патрон.
Затвор має дві пари направляючих виступів і паз для переміщення по казеннику.
Попереду направляючі мають екстрактори для утримання патрона від уходу вперед
при досиланні і для екстракції стріляної гільзи або осічного патрона.
На дзеркалі затвора зроблено отвір для бойка.
3.2.7. Лодижка призначена для зняття напруги з блока контактів і подачі його на
бойок, який під дією лодижки в затворі подає напругу на ЕКВ патрона.
3.2.8. Шестерня забезпечує кінематичний зв’язок між повзунами.
В шестерні зроблено квадратний отвір, в який ставиться шестерня подачі.
3.2.9Механізм подачі здійснює подачу патронної стрічки в гармату за допомогою
хрестовин.
Для подачі патронної стрічки в автоматику гармати хрестовини мають по чотири пера з
виступами. Площадки виступів при взаємодії з площадками лівого або правого клапанів
здійснюють обертання хрестовин.
3.2.10. Вісь шестерні служить посадочним місцем шестерні подачі і вимикачів подачі.
3.2.11. Правий і лівий сектори з розташованими в них клапанами, пружинами і
плунжерами здійснюють поворот передньої і задньої хрестовин на 90º після кожного пострілу.
Поворот секторів здійснюється від шестерні подачі. Сектора утримують патронну стрічку від
прокидання в напрямку подачі.
3.2.12. Вимикачі подачі служать для виводу із зачеплення клапанів з хрестовинами.
3.2.13. Шестерня подачі служить для жорсткого кінематичного зв’язку шестерні з
правим і лівим секторами.
3.2.14. Знижувачі лівий і правий виконують зниження патронів на лінію досилання.
На бокових поверхнях знижувачів зроблено направляючі, які входять в пази затильника і
забезпечують вертикальне переміщення знижувачів при взаємодії з повзунами.
3.2.15. Зйомник служить для направлення ланок патронної стрічки.
3.2.16. Передній знижувач виконує підйом і опускання затвора при запиранні і
отпиранні каналу ствола, зниження патрона із стрічки на лінію досилання (разом з лівим або
правим знижувачем) і взаємодіючи з важелями контактора, керує подачею напруги на
елктрокапсюльну втулку патрона.
3.2.17. Противідскок утримує рухомі частини гармати від інерційного здвигу в
крайньому передньому положенні і усуває їх відскок при стрільбі, через уступ взаємодіє з
датчиком контактора, замикаючи ланцюг піроперезарядки.
3.3 Контактор
Контактор призначений для дистанційного керування стрільбою і перезарядкою,
подачі напруги на рахівник залишку патронів і датчик переднього положення рухомих частин
автоматики гармати.
Основними складовими являються:
3.3.1. Корпус контактора – являється базовою деталлю контактора.
Збоку, в середній частині корпуса контактора, зроблено вікно, в яке з однієї сторони
вставляється колодка кабелю, а з другої сторони воно закривається кришкою. Кабель і кришка
фіксуються в корпусі контактора скобою.
Знизу в отвір вставляється контакт в корпусі контакту, який фіксується в корпусі
контактора скобою. В пазі на штифту прокачується товкач.
Зверху в середній частині корпуса контактора зроблено циліндричну цапфу для
посадки коромисла. В цій цапфі також єсть два вертикальних отвори для установки датчиків і
горизонтальний отвір для закріплення датчиків штифтом.
В задній частині корпуса контактора мається два пази, в яких на вісях прокачуються
два важелі
В передній частині корпуса контактора зроблено отвір для касети.
Передньою частиною корпус контактора упирається в обойму циліндрів, а задньою – в
пробку газового поршня, обмежуючи її вихід при відкаті повзуна.
3.3.2. Кабель здійснює подачу живлення на електричні ланцюги гармати і
складається із гнучкого бронешлангу, для захисту від механічних пошкоджень проводів при
експлуатації, штепсельного розєма і корпуса кабеля, на якому знаходиться колодка зі
штирями, з яких знімається напруга в контакторі.
3.3.3. Важелі вільно прокачуються на вісях в задній частині контактора і взаємодіють
з передніми знижувачами і товкачем Вони призначені для перетворення поступального руху
передніх знижувачів в обертальний рух товкача.
3.3.4. Товкач замикає і розмикає електричний ланцюг на ЕКВ патрона при запиранні
і відпиранні каналу ствола. Він представляє собою двоплечій важіль з отвором для штифта і
взаємодіє з контактом.
3.3.5. Контакт в корпусі контакта знімає напругу з кабелю і подає його на ЕКВ
піропатрона, представляє собою підпружинений ізольований контакт, розташований в
циліндричному корпусі контакту.
3.3.6. Датчики утворюють ланцюги РЗП і датчика переднього положення рухомих
частин автоматики гармати, представляють собою циліндричні плунжери з підпружинени ми
контактами, розміщуються в корпусі контактора і фіксуються штифтом.
3.3.7. Коромисло замикає ланцюг РЗП при приході лівого повзуна в переднє
положення, повертається накочуючимся повзуном.
3.3.8. Кришка захищає штирі колодки від попадання пилу і нагару і кріпиться в
корпусі контактора скобою.
3.4. Газовий поршень
Газовий поршень являється основним ланцюгом газового двигуна гармати і
призначений для перетворення сили дії порохових газів в циліндрі в в поступальний рух
повзуна. Для зєднання з лівим і правим повзунами на газових поршнях зроблено хвостовики.
3.4.1. Кільце забезпечує обтюрацію порохових газів при пострілі.
3.4.2. Пробки утворюють замкнутий запоршневий простір в циліндрі зі сторони
знаходячихся в задньому положенні частин гармати, необхідний для здійснення
піроперезарядки. Для проходження газів із касети в запоршневий простір зроблено отвір.
3.5. Касета
Касета складається із касети і закріпленої в ній пластіни.
3.5.1. Касета являється корпусом для піропатрона. В бокових стінках зроблено два
отвори, через які виходять гази при спрацюванні піропатрона. Касета вставляється в корпус
контактора і фіксується сухарними виступами.
3.5.2. Пластина призначена для повороту касети при запиранні і для фіксації від
розвороту за підпружинений плунжер.
3.6. Подача живлення на ЕКВ патрона
При натисканні на бойову кнопку напруга подається на штирь кабеля, зі штиря на
контакт та блок контактів, на лодижку, бойок та на ЕКВ патрону, який знаходиться в
запертому положенні в стволі.
При відкочуванні повзуна в задне положення передній знижувач опускається,
звільнюючи один з важелів і даючи можливість товкачу повернутись під дією контакту.
Контакт, підпружинений блоком контактів, замикається на штирь кабелю,
забезпечуючи проходження напруги на ЕКВ патрону, запертого в каналі ствола. При всіх
положеннях повзунів, крім крайніх, передні знижувачі утримують важелі в стиснутому
положенні, не даючи повернутись товкачу, а він не дає можливості контакту замкнутись на
штир кабелю. Ланцюг стрільби являється розірваним, напруга на ЕКВ патрона не подається.
3.7.Подача живлення на елементи піроперезарядки
В разі не підпалювання порохового заряду патрона від ЕКВ виконується перезарядка
гармати.
При перезарядці гармати від піропатрону (ППЛ) виконується видалення осічного
патрону за її межі.
Живлення на ЕКВ піропатрону подається по контакту в корпусі контакту зі штиря 2
кабелю.
3.8. Подача живлення на датчик рахівника залишку патронів
Контроль за кількістю залишку патронів виконується за кількістю використаних пар
патронів за допомогою датчика рахівника залишку патронів (РЗП).
Живлення подається на штир кабелю, зі штиря на датчик і через датчик на масу
корпуса контактора.
Лівій повзун при приході в передне положення повертає коромисло за годинниковою
стрілкою. При цьому коромисло втоплює датчик, замикаючи його на штир кабелю.
Ланцюг датчика РЗП замикається. Правий повзун при приході в переднє положення
повертає коромисло проти годинникової стрілки. Коромисло звільняє датчик. Ланцюг датчика
РЗП розмикається.
3.9. Подача живлення на датчик переднього положення
Для контролю приходу рухомих частин гармати в крайнє положення – готовність до
стрільби, гармата має датчик переднього положення (ПП).
Живлення подається на штир кабелю, зі штиря на датчик і через датчик на масу
корпуса контактору.
При приході частин в переднє положення проти відскок втоплює датчик, замикаючи
його на штир кабелю.
Ланцюг датчика ПП замикається. При відході частин від переднього положення проти
відскок звільняє датчик, розмикаючи ланцюг ПП.
3.10 Взаємодія частин гармати при стрільбі
При натисканні кнопки стрільби напруга подається на ЕКВ патрона, який знаходиться
в стволі. Проісходить постріл. Після проходження снарядом газовідвідного отвору в стволі
порохові гази через отвір в обоймі поступають в перед поршневий простір газового циліндра.
Під дією газів рухомі частини починають переміщуватись. Частини гармати, які знаходяться в
передньому положенні, відкочуються, а які знаходяться в задньому положенні – накочуються.
Рух повзунів, які кінематично зв’язані через шестерню, проісходить узгоджено.
Відкочуючійся разом з газовим поршнем повзун після проходження вільного ходу (8
мм) починає опускати передній знижувач разом із затвором, виконуючи таким чином
відпирання каналу ствола.
В кінці відпирання затвор починає відкочуватись назад, вилучаючи із патронника
гільзу.
Лодижка виходить із зачеплення з блоком контактів і звільняє бойок.
Під дією прискорюючого механізму затвор плавно розганяється від початку до
середини свого ходу і після цього плавно зменшує свою швидкість.
При відкаті повзуна на шляху від 81 до 91 мм по по ходу повзуна гільза, яка
утримується екстракторами затвору, знижується спеціальними профілями отражателя і
скосами направляючих виступів казенника і покидає межі коробки автоматики.
Відкочующійся дальше затвор вимикає защіпку отражателя і, утримуючи її в
вимкненому положенні, переводить отражатель в друге крайне положення. При відкаті
повзуна на шляху від 110 до 171 мм вмикається в роботу передній, а на шляху від 127 до 171
мм задній (правий і лівий) знижувачі, які знижують патрон із стрічки на рівні вісі каналу
ствола. При цьому за країна патрона входить в екстрактори затвора.
Одночасно з відкатом одного повзуна (правого або лівого) виконується накат другого
(лівого або правого).
При накаті повзуна на шляху від 0 до 70 мм затвор з досилаємим патроном плавно
розганяється до максимальної швидкості, після чого плавно зменшує свою швидкість, що
забезпечується роботою прискорювального механізма.
При ході повзуна на шляху від 3,5 до 58 мм проізводиться підйом переднього
знижувача.
При недоході повзуна в крайне передне положення на величину 30,5 мм починається
підйом переднього знижувача разом з зайшовшим в нього затвором. Патрон в каналі ствола
запирається.
Запирання канала ствола (підйом переднього знижувача) закінчується при недоході
повзуна в крайне передне положення на 8 мм (величина вільного ходу).
Накочующійся повзун на шляху від 0 до 41 мм наклонною площиною виводить
пртивідскок в середне положення, а при недоході повзуна в крайне передне положення на
величину 24 мм починається перевод противідскока в сторону відкочующогося повзуна, який
закінчується при недоході повзуна в крайне передне положення на 8 мм. При цьому
відкочуючійся повзун ударяє по проти відскоку, передаючи йому частину кінетичної енергії і
заставляє енергійно рухатись в тому ж напрямку. При відскакуванні відкочуючогося повзуна
(в крайньому задньому положенні) повзун знову стовкується з проти відскоком, який
енергійно рухається йому на зустріч. Під час цих послідовних зіткнень енергія повзуна
повністю гаситься. Остаточний відскок повзуна усувається пружиною противідскока.
Відкат лівого
повзуна
Відпирання
8
Відкат лівого
затвора
Опускання
переднього
знижувача
Зниження лівого
(правого)
знижувача
Подача
14
Накат правого
повзуна
переднього 3,5
Підняття
знижува лівого
(правого
16
чів
)
Досилання
патрона
Запирання
Відражання
Рух противідскока з
накочуючимся
повзуном
Перевод
противідскока до
накочующогося
повзуна
171
22,5
30,5
110
127
171
58
76
26
38
140,5
140,5
81
22,5
10
41
147
Мал. 1 Циклограма роботи гармати
На шляху від 14 до 171 мм руху повзунів з`єднуюча їх шестерня надає через шестерню
подачі і сектора обертальний рух хрестовинам, які забезпечують подачу стрічки. За один хід
повзунів (в одну сторону) патронна стрічка подається на один крок.
При недоході повзунів в крайне передне положення на 5-8 мм подається напруга на
ЕКВ патрона.при цьому передній знижувач зі сторони накочуючогося повзуна, піднявшись
разом з затвором, запирає канал ствола. Лодижка затвора входить в зачеплення з блоком
контактів, повертається на своїй вісі і видвигає бойок за дзеркало затвора, забезпечуючи
контакт з ЕКВ патрона. На цей момент передній знижувач зі сторони відкочуючогося повзуна,
знизившись, звільняє один із важелів, що дає можливістьповернутись товкачу і піднятись
контакту. Ланцюг ЕКВ замикається. Проісходить постріл із другого ствола.
Стрільба буди продовжуватись до моменту відпускання кнопки стрільби або
використання боєкомплекту.
3.11. Піропатрон ППЛ
Піропатрон латунний (ППЛ) призначений для піроперезарядки гармати в разі
виникнення затримки типу „осічка”.
Піропатрон складається із гільзи, заряду, електрокапсуля-підпалювача.
Гільза має затравочний отвір діаметром 6,75 мм, через який виконується засипка
порохового заряду. Електрокапсуль-підпалювач запресовується в капсульне гніздо гільзи з
натягом та закріплюється за допомогою секторного керніння.
Фіксація ППЛ в касеті здійснюється за рахунок закраїни гільзи, яка одночасно
служить і для вилучення гільзи з касети. Обжим дульця гільзи забезпечує створеннч в патроні
при пострілі попереднього тиску порохових газів приблизно 100 МПа (1000 кгс/см2), що
сприяє найбільш повному горінню пороха і найбільш стабільним характеристикам патрона.
Герметизація ППЛ здійснюється лакуванням стику електрокапсуля-підпалювача з
гільзою та обжатої частини дульця гільзи клеем БФ-2 та нітролаком фіолетового кольору, що
являється розпізнавальним кольором ППЛ.
Для виконання піроперезарядки до центрального контакту електрокапсуляпідпалювача підводиться електричний струм напругою 27 ± 2,7 В. При проходженні струму
від центрального контакту по платино-ірідійовому дроту він накаляється та підпалює склад
капсуля. Промінь полумя через затравочний отвір проникає в порохову камеру гільзи – порох
запалюється. При досягненні тиску порохових газів в патроні до 100 МПа (1000 кгс/см2)
дульце гільзи розкривається і порохові гази попадають із патрона до механізму перезарядки.
Увага! При експлуатації піропатронів не допускається забруднення та
замащування контакту електрокапсуля-підпалювача, а також удари по дульцю, що може
привести до розгерметизації піропатронів.
Перевірка електричних ланцюгів установки НПУ-30
УВАГА! Перед перевіркою впевнитись, що вир. 9-А-623К розряджено.
1.
Встановити в кабіні льотчика на правому пульті постійного струму вимикач
АККУМУЛЯТОРЫ ПРАВ. і ЛЕВ. в положення ВКЛЮЧЕНО. Повинні загорітись табло: ЛЕВ.
ГЕН. ОТКЛ., ВУ ЛЕВ. ОТКЛ., ПРАВ. ГЕН. ОТКЛ., ВУ ПРАВ. ОТКЛ.. Галетний перемикач на
щитку постійного струму встановити в положення АККУМ. і впевнитись в наявності напруги
не менше 24 В.
2.Відкрити обтікач вир. 9-А-623К, роз фіксувати замки і відєднати ШР кабелю
контактора від бортового розєму.
3. Ввімкнути на правому пульті АЗС в кабіні льотчика АЗСи: СИГНАЛ; С-13, СТВОРИ;
УПРАВЛ. і НПУ. На лівому пульті оператора повинно загорітись табло „Цепи вооружения
отключены”.
4. Ввімкнути на лівому пульті оператора ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ ВЫКЛЮЧАТЕЛИ.
На лівому пульті оператора гасне табло „Цепи вооружения отключены” і загоряється табло
„Осторожно! Цепи вооружения под током”.
5. Ввімкнути на пульті керування озброєнням льотчика (ПКОЛ) вимикач УПРАВЛ.
ОГНЕМ і встановити перемикач роботи в положення НПУ-30. На табло сигналізації варіантів
роботи на вир. С-17В повинна загорітись лампа „30”.
6. Встановити на ПКОЛ перемикач ОЧЕРЕДЬ в положення БІЛЬШЕ.
7. Встановити на приладі Ц 4313 перемикач обмеження вимірювання напруги на 30 В.
Підєднати „ -” щуп приладу до „1” гнізда, а „+”щуп приладу до „4” гнізда розєма, від якого
відєднали ШР кабелю контактора.
8. Натиснути кн. РС на ручці керування вертольотом (РКВ) в кабіні льотчика. Стрілка
приладу Ц 4313 повинна відхилитись вправо. Відпустити кнопку РС - стрілка приладу Ц
4313 повинна встати на „0”.
9. Встановити на ПКОЛ перемикач ОЧЕРЕДЬ в положення СРЕДНЯЯ і перемикач
ТЕМП НПУ-30 в положення МЕНШЕ.
10. Натиснути кн.. РС на РКВ в кабіні льотчика і в момент відхилення стрілки на приладі
Ц 4313 вправо ввімкнути секундомір і вимкнути його , коли стрілка стане на „0”. Заміряний
час повинен бути не більше 10 сек. Відпустити кнопку РС.
11. Встановити на ПКОЛ перемикач ОЧЕРЕДЬ в положення КОРОТКАЯ.
12. Натиснути кн. РС на РКВ в кабіні льотчика і в момент відхилення стрілки на приладі
Ц 4313 вправо ввімкнути секундомір і вимкнути його , коли стрілка стане на „0”. Заміряний
час повинен бути не більше 3 сек. Відпустити кнопку РС.
13. Відєднати „+” щуп від 4 гнізда розєма і підєднати його до 2 гнізда. Натиснути на
ПКОЛ кн. ПЕРЕЗАРЯДКА НПУ-30. Стрілка приладу Ц 4313 повинна відхилитись вправо і
знову стати на „0”.
14. Ввімкнути на приладній дошці оператора вимикач УПРАВЛ. НА СЕБЯ і встановити
перемикач рода роботи в положення НПУ-30. На приладній дошці оператора повинно
загорітись табло”30”.
15. Натиснути на приладній дошці оператора кн. ПЕРЕЗАРЯД. НПУ-30. Стрілка приладу
Ц 4313 повинна відхилитись вправо і знову стати на „0”.
16. Відєднати „+” щуп від 2 гнізда розєма і підєднати його до 4 гнізда.
17. Встановити на приладній дошці оператора перемикач ТЕМП НПУ-30 в положення
МЕНЬШЕ і перемикач ОЧЕРЕДЬ в положення ДЛИН..
18. Натиснути кн. РС на РКВ в кабіні оператора. Стрілка приладу Ц 4313 повинна
відхилитись вправо. Відпустити кнопку РС - стрілка приладу Ц 4313 повинна стати на „0”.
19. Встановити на приладній дошці оператора перемикач ТЕМП НПУ-30 в положення
БОЛЬШЕ і перемикач ОЧЕРЕДЬ в положення СРЕДНЯЯ.
20. Натиснути кн. РС на РКВ в кабіні оператора. Стрілка приладу Ц 4313 повинна
відхилитись вправо і не більше, чим через 1 сек стати на „0”. Відпустити кнопку РС.
21. Встановити на приладній дошці оператора перемикач ОЧЕРЕДЬ в положення
КОРОТКАЯ.
22. Натиснути кн. РС на РКВ в кабіні оператора. Стрілка приладу Ц 4313 повинна
відхилитись вправо і зразу стати на „0”. Відпустити кнопку РС.
23. Відєднати щупи приладу Ц 4313 від гнізд розєму. Вимкнути вимикач УПРАВЛ. НА
СЕБЯ на приладній дошці оператора і закрити його запобіжним ковпачком. Вимкнути на
лівому пульті оператора ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ ВЫКЛЮЧАТЕЛИ.
24. Підєднати ШР кабелю контактора до бортового розєму.
25. Перевірити механічну частину рахівника патронів УСБ-1-1А, для чого:
- натиснути на установочну ручку вздовж її вісі і повернути її за напрямком стрілки.
Вона повинна плавно повертатись і виконуватись відлік патронів.
26. Перевірити електроланцюги готовності до стрільби і залишку патронів, для чого:
- ввімкнути на лівому пульті ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ ВЫКЛЮЧАТЕЛИ;
- ручкою перезарядки встановити рухомі частини вир. 9-А-623К в одно із крайніх
положень. На рахівнику патронів УСБ-1-1А повинна загорітись лампа готовності до стрільби;
- ручкою перезарядки виконати дві – чотири (парну кількість) перезарядки вир. 9-А623К. Рахівник патронів повинен показати половину кількості виконаних перезарядок.
27. Перевірити електроланцюги підсвічування сітки прицілу ПКИ, для чого повернути на
приладній дошці оператора ручку реостату ПОДСВЕТ ПКИ від упору до упору. Яркість
зображення сітки повинна змінюватись.
28. Вимкнути всі вимикачі і АЗСи, які були ввімкнені.
1. Підготовка гармати до спорядження
1.1. Підготовка системи охолодження до роботи
Охолоджуюча рідина системи охолодження – вода питна, допущена для вживання
особовим складом, ГОСТ 2874 -73
1.1.1. Провести заправку (дозаправку) системи охолодження охолоджуючою рідиною до
1 дм³ на кожний бачок перед польотом, для чого:
- закріпити виріб на стійці 9-ВГ-623. Допускається проводити заправку і дозаправку
безпосередньо на установці;
- вилучити булавку із стержня;
- вилучити стержень із пробок;
- повернути кожух так, щоб пробка вийшла із-під циліндру;
- вилучити пробку із горловини;
- злити, якщо необхідно, охолоджуючу рідину, повернувши кожух до низу, потім
повернути кожух в положення для заливки;
УВАГА! Проводити заливку тільки при горизонтальному положенні гармати, при цьому
горловини повинні бути в максимально можливих верхніх положеннях;
залити в систему охолодження охолоджуючу рідину до переливу її через горловину;
вставити пробку в горловину кожуха і осадити її до упору;
повернути кожух так, щоб пробка стала під циліндр;
провести аналогічні операції з другою половиною системи охолодження;
поставити стержень в отвори пробок і зафіксувати його булавкою.
1.1.2. Після закінчення польотів охолоджуючу рідину необхідно злити.
1.1.3. Проводити заправку системи охолоджуючою рідиною безпосередньо перед
польотами. Дозаправлення системи охолодження виконувати після відстрілу 4-х
боєкомплектів по 120 патронів або після відстрілу боєкомплекту в 250 патронів.
Допускається не більше одного дозаправлення системи охолодження без зливу з
бачків залишку охолоджуючої рідини.
1.2. Спорядження патронної стрічки
1.2.1. Патронна стрічка споряджається на споряджальній машинці універсальній УСМ-30
(9-ГД-623).
1.2.2.
УВАГА! Повторне використання патронів, які знаходились в автоматиці
виробу, не допускається.
Перед набивкою патрони і ланки оглянути на відсутність вм’ятин на гільзах, провороту і
качання снарядів, погнутості лапок, хвостовиків, відсутність тріщин на ланках.
1.2.3. Споряджену стрічку оглянути з метою перевірки правильності її спорядження:
передні лапки ланки повинні впиратись в скат гільзи.
Вирівнювання патрону відносно ланки провести розчеплювачем. Після транспортування
провести повторний огляд стрічки.
1.2.4. Перед вкладанням стрічки в патронний ящик на відкриті участки гільз патронів
спорядженої стрічки нанести тонкий шар змазки № 9.
2. Спорядження гармати
2.1. Перед спорядженням впевнитись в тому, що:
- штепсельний роз’єм відєднаний ;
- виріб справний і надійно закріплений на установці;
ПОПЕРЕДЖЕННЯ! Зсув рухомих частин із початкового положення проводити рухом
рукоятки перезаряджанню від себе до середини ходу рухомих частин. Другу половину
ходу на себе.
- патрони в автоматиці відсутні, для чого двічі перевести рухомі частини із одного
крайнього положення в друге.
Перевід рухомих частин здійснювати за допомогою рукоятки перезарядки, а при
знятому механізмі подачі також за допомогою перехідника.
2.2. Поставити на виріб піропатрон, для чого:
- вилучити касету;
- вставити піропатрон в гніздо касети;
- вставити касету з піропатроном в отвір обойми циліндрів і добити її до упору;
- повернути пластину касети в напрямку ЗАКР до фіксації її плунжером.
2.3. Спорядження виробу проводити в слідуючій послідовності:
- поставити рухомі частини так, щоб повзун зі сторони подачі знаходився в крайньому
передньому положенні;
- ввести патронну стрічку в прийомне вікно виробу і підтягнути її гачком до упору в
хрестовини передню і задню; піджимаючи гачком патронну стрічку до хрестовин, перевести
рухомі частини із одного крайнього положення в друге так, щоб перший патрон був
захоплений хрестовинами, при цьому в затвор зі сторони подачі знизився другий патрон в
стрічці. Піджаття стрічки гачком виконувати до захвата хрестовиною першого патрону.
- для продовження спорядження рухомі частини повернути в початкове положення.
2.4. УВАГА! Впевнитись в правильності спорядження гармати. Повзун зі сторони
подачі повинен знаходитись в крайньому передньому положенні (виколотка Ø 4 мм не
повинна проходити між вказаним повзуном і обоймою циліндрів), а знижений патрон (з
боку, що протилежний подачі) повинен вільно провертатись в лапках затвору і не мати
можливості досилатись в ствол без нього.
2.5. Підєднати електроживлення до гармати.
3. Розряджання гармати
3.1. ПОПЕРЕДЖЕННЯ! При розряджанні категорично забороняється
знаходитись перед стволами.
Перед проведенням робіт на вертольоті необхідно:
стволи виробу направити в безпечну зону;
перевірити відключення електричних ланцюгів стрільби;
відкрити люки установки, від’єднати штепсельний роз’єм контактора, провести
огляд виробу з метою виявлення наявності патронної стрічки в приймачі, патронів в
патронниках і положення рухомих частин (рухомі частині повинні бути в крайньому
положенні).
3.2. Розряджання виробу проводити в слідуючій послідовності:
перевести рухомі частини в середнє положення;
розчипити стрічку, витягши із неї розчеплювачем патрон, розташований ближче до
прийомного вікна виробу;
завернути вороток в різьбовий отвір вісі шестерні до упору;
вилучити залишки патронів із виробу, протягнувши стрічку через автоматику в
сторону, протилежну її руху при стрільбі;
вилучити піропатрон із касети.
4.
Неповна розборка гармати
4.1. Не повна розборка виробу виконується для чистки і змащування після стрільби (в
день стрільби), а також при знаходженні виробу на вертольоті без стрільби на протязі 15-20
діб.
4.2. Поставити рухомі частини в середнє положення.
4.3. Повернути передні вісі в положення ОТКР.
4.4. Відкрити приймач.
4.5. Повернути праву і ліву вісі прапорцями назад, зняти приймач.
4.6. Зняти отражатель, защіпку отражателя і пружину защіпки.
4.7. Вилучити касету.
4.8. Зняти контактор.
4.9. Вилучити контакт.
4.10. Розібрати приймач, для чого:
- витовкнути вісі затвору, відділити затвори, штифти;
- розібрати затвори: вибити вісі лодижки, вилучити лодижки і бойки;
- зняти знижувачі передні;
- ввернути вороток в різьбовий отвір вісі шестерні;
- вилучити вісь подачі;
- вилучити механізм подачі;
- збити зйомник і вилучити центральну вісь;
- відєднати проти відскок;
- зняти лівий і правий знижувачі;
- відділити повзуни;
- зняти вставку;
- зняти пластину;
- зняти шестерні.
4.11. Розібрати повзуни для чого:
- зняти ролики і вилучити вісі прискорювача і вісі роликів;
- відділити пластини;
- вилучити вісі повзуна і відділити прискорювачі з віссю шатуна і шатуном.
4.12. Вилучити газові поршні з пробками.
4.13. Виконати не повну розборку контактору, для чого:
- вибити скобу;
- відєднати кришку і кабель.
5. Зборка гармати після неповної розборки
5.1. Зібрати приймач, для чого:
- вставити шестерню;
- ввести пластину в зачеплення з втулкою;
- вставити вставку;
- сумістити отвори приймача, вставки і пластини;
- зєднати прискорювач з повзуном віссю повзуна;
- зафіксувати вісь повзуна пластиною прискорювача;
- вставити в отвір прискорювача і повзуна вісі прискорювача і ролика;
- поставити на вісі ролики;
- аналогічно зібрати другий повзун.
УВАГА! Вкорочений зуб шестерні повинен встати перед першим з задньої сторони
повзуна зубом повзуна;
-ввести лівий повзун в зачеплення з шестернею;
УВАГА! Зборку приймача необхідно розпочинати тільки з лівого повзуна ;
- поставити повзун в крайнє заднє положення;
ввести правий повзун в зачеплення з шестернею і перемістити його в заднє крайнє
положення;
впевнитись в правильності зборки (ролик повинен доходити до кінця копірного пазу
затильника);
поставити лівий і правий знижувачі;
поставити проти відскок;
вставити в отвір зйомника центральну вісь і зафіксувати її віссю подачі;
поставити зйомник з центральною віссю і віссю подачі на приймач;
забити вісь подачі до упору;
перевести рухомі частини в середнє положення;
змістити вісь подачі не вилучаючи її із центральної вісі;
поставити механізм подачі в вікно зйомника;
добити вісь подачі до упору;
вивернути із вісі шестерні вороток;
поставити на повзуни знижувачі передні; вернути повзуни в середнє положення;
зібрати затвори: вставити бойок, вкласти лодижку, забити вісь лодижки;
одягнути затвор на шатун: вставити штифт і вісь затвору;
аналогічно встановити другий затвор.
5.2. Зібрати контактор:
УВАГА! Постановка кабелю можлива як з правої, так і з лівої сторони корпуса контактору;
Вставити кабель і кришку в корпус контактора і зафіксуйте їх скобою;
5.3. Вставити в циліндри газові поршні з пробками до упору.
5.4. Вставити контакт у втулку.
5.5. Поставити контактор на блок стволів, встановити поршні по рисках на казеннику.
5.6. Встановити касету.
5.7. Поставити в паз отражателя пружину защіпки і защіпку отражателя.
5.8. Поставити отражатель на блок стволів.
УВАГА! Впевнитись в наявності штифта, який кріпить стволи в отворах казенника.
УВАГА! Різке опускання приймача не допускається.
5.9. Встановити приймач на блоці стволів.
5.10. Впевнитись в правильності зборки гармати.
ПАТРОНИ ДО ГАРМАТИ ГШ-2-30
Для стрільби із гармати використовуються патрони калібру 30мм із снарядами слідуючих
типів:
осколочно-фугасно-запалювальні ОФЗ-30ГШ;
осколочно-фугасно-запалювальні трасуючі ОФЗТ-30ГШ;
бронебійно-розривні БР-30ГШ;
багатоелементні МЕ-30ГШ
1-
1-
Мал. 2. Патрон ОФЗ-30ГШ
головний підривач; 2- снаряд; 3- гільза; 4- пороховий заряд; 5- розміднювач;
6- електрокапсульна втулка; 7- розривний заряд; 8- мідний ведучий поясок.
Мал. 3. Снаряд БР-30ГШ
балістичний наконечник; 2- верхня шашка вибухової речовини; 3- нижня шашка
вибухової речовини; 4- підривач; 5- корпус; 6-мідний ведучий поясок; 7- шайба.
Вага
Вага вибухової
Тип патрона
снаряда, г речовини, г
ОФЗ-30ГШ
394
48,5
ОФЗТ-30ГШ
394
43,3
БР-30ГШ
396
14,6
МЕ-30ГШ
390
-
Тип
підривача
АГ-30
АГ-30
ДА-30
ВУ-30
Таблиця 1
Початкова
Вага набою, г
швидкість, м/с
850
832
850
832
850
832
890
832
СИСТЕМА РУХОМОГО ГАРМАТНОГО ОЗБРОЄННЯ ВЕРТОЛЬОТА
МІ-24ВП
НППУ- 24 З ГАРМАТОЮ ГШ-23Л
ПРИЗНАЧЕННЯ НППУ-24
Система НППУ-24 складається з установки У-23, гармати ГШ-23Л та апаратури
дистанційного управління і призначена для ураження легкоброньованих наземних цілей, живої
сили та повітряних цілей противника. Система забезпечує управління рухом установки та
веденням стрільби в двох режимах:
- оператором – від станції КПС-53АВ;
- льотчиком – від пульта льотчика із нульового положення гармати.
2. ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ДАНІ СИСТЕМИ НППУ-24
1.
- номінальні напруги живлення;
постійним струмом ……………........……..............................27 В;
змінним однофазним струмом частотою 400 Гц.................115 В;
змінним трифазним струмом частотою 380-420 Гц...108 - 119 В;
змінним трифазним струмом частотою 380-420 Гц.34,2 – 37,8 В;
змінним трифазним струмом частотою 380-420 Гц…187 - 207 В;
- потужність, яка вживається системою;
Вид струму
Постійний струм
Змінний однофазний струм
частотою 400 Гц
Змінний трифазний струм
частотою 400 Гц
Напруга,
В
27
Потужність при наявності сигналу дії
кВт
кВА
0,7
-
115
-
0,50
200
-
5,00
Примітка: Сигналом дії рахується натиснення ричага дії на станці КПС-53АВ
або підключення блока сельсинів БС-24
- тип зброї …………………………………………………………………….гармата ГШ-23Л;
- тип привода
наведення……………………………………………………..електромеханічний;
- управління приводом наведення та вогнем........................................електричне,
дистанційне;
- зв’язок установки зі станцією КПС-53АВ та блоком БС-24...............сельсинна, слідкуюча;
- усунення затримок в стрільбі..…………………………………..автоматичне,
піропатронами;
- зарядка та перезарядка гармати….........……………………………………..піротехнічна;
- управління усуненням затримок….................................................електричне, автоматичне;
- режим стрільби…...................…………………………….по режиму роботи гармати;
- живлення гармати патронами…..……………………………………..стрічкою, безперервне;
- відвід гільз та ланок…....................………………………………………..за межі вертольота;
- кути обстрілу:
по горизонту......................................................................................................(601);
по вертикалі ........................................................................вгору (101), вниз (401);
- похідне положення установки.........................…вперед по горизонтальній осі вертольота;
- боєкомплект…...............………………………………………………………….480 патронів;
- швидкість обертання установки по горизонту та вертикалі:
найменша стійка швидкість слідкування………...не більше 0,004 рад/с (0,25/с);
найбільша швидкість слідкування….……………….не менше 0,349 рад/с (20/с);
найбільша швидкість перебросу…….……………….не менше 0,789 рад/с (45/с);
- режим роботи привода наведення з апаратурою
дистанційного управління…………………. повторно-короткочасний: 15 хв. роботи
під навантаженням; 15 хв. роботи на
холостому ході і т.д. на протязі 1 год. 30 хв.;
Примітка: За час роботи на холостому ході ввімкнені всі складові апаратури
дистанційного
управління, сигнал дії відсутній
- вага виробу…....................................................… не більше 190 кг
3. РОБОТА СИСТЕМИ НППУ-24
3.1.РЕЖИМИ РОБОТИ СИСТЕМИ НППУ-24
В системі НППУ-24 установка може наводитись на ціль двома способами:
- установка відслідковує положення станції КПС-53АВ, яка наводиться на ціль
оператором;
- установка фіксується в нульовому положенні з допомогою блока сельсинів БС-24, який
вмикається від пульта льотчика. Наведення на ціль здійснюється еволюціями вертольота.
3.1.1.Управління від станції КПС-53АВ
Управління установкою від станції КПС-53АВ здійснює оператор. Якщо оператор
натиснув ричаг дії на станції при ввімкненій системі та повернув станцію КРС-53АВ на будьякий кут, то появляється сигнал розбіжності, який, підсилюючись підсилювачем УУ1Б-2, а
потім генератором ГБА-3ДП, заставляє обертатись електродвигун Д-600ТФ-1 а відповідно і
установку в сторону зменшення кута розбіжності. Якщо оператор буде переміщувати станцію
КПС-53АВ в кутах, які допускаються зоною руху установки, то остання буде слідувати за
станцією з невеликим кутом розбіжності, який необхідний для створення необхідної
потужності привода наведення.
3.1.2.
Управління від блока сельсинів БС-24
При ввімкненні перемикача на пульті управління озброєння льотчика в положення
ППУ та ввімкненні вимикача УПР. ОГНЕМ реле коробки КС-24-01 підключають ланцюги
статорних обмоток сельсинів-датчиків блока БС-24 до сельсинів-приймачів установки.
Сельсини-датчики блока БС-24 виставлено в нульове положення. Таким
чином, установка прийде в нульове положення, при якому вісь гармати співпадає з
горизонтальною віссю вертольота.
3.2. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ
ТА РОБОТА ОКРЕМИХ ЛАНЦЮГІВ СИСТЕМИ
3.2.1.Загальні вказівки
Система дистанційного управління установкою основана на зв’язку між сельсинамидатчиками станції
КПС-53АВ та сельсинами-приймачами установки через диференціальні
сельсини обчислювача ВСБ-24.
В системі дистанційного управління передбачена можливість безпосереднього
зв’язку сельсина-приймача установки з сельсинами-датчиками станції КПС-53АВ або з
сельсинами-датчиками нульового положення блока БС-24.
Синхронно-слідкуючий зв’язок – двоканальна (по горизонту та вертикалі). Кожен
канал має грубі та точні сельсини, які працюють в трансформаторному режимі.
виконавчими елементами дистанційного управління установкою є два привода
наведення (горизонтальний та вертикальний), які відрізняються один від одного настройкою
кулачків блоків кінцевих вимикачів та розпайкою з’єднувачів.
В привод наведення входять електродвигун
Д-600ТФ-1, якір якого з’єднано
з якорем генератора башенного агрегату БА-3ДП, який є машинним підсилювачем потужності
і управляємого підсилювачем УУ1Б-2, і блок кінцевих вимикачів, що управляє двигуном
установки.
Підсилювач УУ1Б-2 управляється від синхронно-слідкового зв’язку. Сельсинидатчики на станції КПС-53АВ та сельсини-приймачі на установці розташовані таким чином,
що при їх синхронному положенні вісь каналу гармати розташована паралельно осі лінії
візування.
Сельсин-датчик в блоці БС-24 фіксуються в такому положенні, що при його
синхронному положенні з сельсинами-приймачами установки вісь каналу гармати співпадає з
горизонтальною віссю вертольота.
На установці є жорсткі упори, які обмежують її рух. Для запобігання приводів
наведення від поломки при підході установки до упорів в системі є вимикачі крайніх
положень, які встановлені в приводах.
Так як вимикачі крайніх положень спрацьовують в діапазоні дуже малих кутів від жорстких
упорів (1,5 – 2), то при підході гармати до крайнього положення з найбільшою швидкістю 4555 /с та при наявності великих інерційних мас (якір електродвигуна, зубчасті колеса
редуктора, установка) можливий сильний жорсткий удар, який може привести до поломки
редуктора та жорстких упорів.
Для забезпечення більш плавного підходу установки до жорсткого упору в схемі
управління передбачено динамічне гальмування (при спрацюванні кінцевого вимикача якір
електродвигуна відключається від генератора через блок управління приводом БУП-2 і
замикається накоротко на 0,1 с після чого знову автоматично підключається до генератора. В
крайніх положеннях установки (режим "висіння" вертольота) на гармату та качалку може діяти
аеродинамічний момент, який зриває установку з кінцевого вимикача. При цьому виникає кут
розбіжності між віссю гармати та лінією візування. В результаті з’являється сигнал, достатній
для того, щоб привод наведення знову підвів установку до кінцевого вимикача. Внаслідок
цього виникають коливання установки, для усунення яких в системі дистанційного управління
передбачений електричний прижим установки до жорсткого упору.
При русі станції в протилежну сторону від жорсткого упору (в діапазоні робочих
кутів установки) управляючий сигнал від синхронно-слідкуючого зв’язку змінює свою
полярність і підсилювач УУ1Б-2 подає напругу на іншу обмотку збудження генератора, яка в
цей час підключена до підсилювача.
При досягненні на цій обмотці значення управляючого сигналу, достатнього для
подолання зусилля, яке створено ланцюгом електричного прижиму на відключеній від
підсилювача обмотці збудження генератора, установка почне переміщатися, відійде від
жорсткого упору і зійде з кінцевого вимикача.
Контакти кінцевого вимикача замкнуться і через них поступить сигнал на обмотку
реле, контакти якого знову підключать обмотку збудження генератора до підсилювача.
Установка стане управляємою в горизонтальній та вертикальній площинах.
В системі також передбачено автоматичне повернення установки у вихідне
положення. Якщо оператор відпустив ричаг дії, а установка знаходилась у якому-небудь
положенні, то вона автоматично прийде у вихідне положення і застопориться
електромагнітною муфтою гальмування, а якоря електродвигунів приводів наведення
відключаться від генераторів і замкнуться накоротко.
3.2.2.Ланцюги живлення
Установка та агрегати, які входять у систему, живляться постійним струмом
напругою +27 В та змінним струмом напругою 36, 115, 200 В частотою 400 Гц.
При подачі постійної напруги 27 В спрацьовує реле блока БУП-2 і замикають своїми
контактами ланцюги живлення агрегатів змінним струмом. Змінний струм напругою 115 В
частотою 400 Гц через блок БУП-2 подається на:
- підсилювачі УУ1Б-2 через блок БЗА-502М;
ротори сельсинів-датчиків станції КПС-53АВ;
ротори сельсинів-датчиків блока БС-24.
Змінний струм напругою 200 В частотою 400 Гц через блок БУП-2 подається на
привідний електродвигун агрегату БА-3ДП, а через коробку КЭП-9А-503 на електродвигун
електромеханізму підтягу.
3.2.3. Ланцюг стабілізації
Синхронно-слідкуюча система володіє високою чуттєвістю по відношенню до
вхідного сигналу. При появі кута розбіжності більше 2,5 кутових хвилин електродвигун
привода наведення установки починає обертатись, а так як якорь електродвигуна привода
наведення володіє значною інерцією, система без спеціального коригуючого пристрою є
нестійкою – впадає в киливання з амплітудою, яка залежить від момента інерції
електродвигуна привода наведення та навантажувальних характеристик генератора, що
живить даний електродвигун.
Для забезпечення високої чуттєвості та стійкої роботи системи в схемі апаратури
дистанційного управління є від’ємний зворотній зв’язок (ООС) або ланцюг стабілізації.
Ланцюг стабілізації працює тільки при зміні напруги на якорі електродвигуна
привода наведення – при перехідних процесах системи.
3.2.4.Ланцюги управління установкою
До складу системи входять наступні сельсини:
- сельсини-датчики КС-3 (горизонтальні: грубий
СДГ-1, точний СДГ-31 та
вертикальні: грубий СДВ-1, точний СДВ-31) станції КПС-53АВ;
- сельсини-датчики КС-3 блока БС-24;
- сельсини-приймачі КС-4 (горизонтальні: грубий СПГ-1, точний СПГ-31 та
вертикальні: грубий СПВ-1, точний СПВ-31) установки;
- диференціальні сельсини (горизонтальні: грубий ДСГ-1, точний ДСГ-31 та
вертикальні: грубий ДСВ-1, точний ДСВ-31) обчислювача ВСБ-24М.
Ланцюги статорних обмоток сельсинів-датчиків станції КПС-53АВ можуть бути
з’єднані з ланцюгами статорних обмоток сельсинів-приймачів установки або безпосередньо
або через диференціальні сельсини обчислювача ВСБ-24М, які вносять в електричні сигнали
сельсинів-датчиків сумарні поправки, які відпрацьовані обчислювачем. При вимкненому
обчислювачі здійснюється безпосередній зв’язок статорів сельсинів-датчиків станції КПС53АВ зі статорами сельсинів-приймачів установки, що дозволяє управляти установкою без
введення поправок від обчислювача.
3.2.5. Ланцюги прижиму до упорів, ланцюги обмеження повороту установки в
горизонтальній та вертикальній площинах, ланцюги похідного положення та ланцюг
динамічного гальмування установки
Установка має обмеження в 4-х положеннях, сигнали від яких видають кінцеві
вимикачі по 2 в приводах горизонтального та вертикального наведення. При підході установки
до крайнього положення обмотка генератора, яка керує рухом гармати в це крайнє положення
відключається від підсилювача УУ1Б-2 і підключається до напруги бортової мережі при цьому
генератор створює напругу, достатню для того щоб утримати установку притиснутою до
упору.
При спрацюванні кінцевого вимикача також вмикається ланцюг динамічного
гальмування ( у цьому випадку замикається накоротко якір електродвигуна привода
наведення).
Для приведення установки в похідне положення використовується по 2 кінцевих
вимикача в кожному приводі. Ланцюги похідного положення починають працювати тоді, коли
відпущено ричаг дії на станції КПС-53АВ або перемикач на ПУВЛ не знаходиться в положенні
ППУ.
3.2.6.Ланцюги стрільби
Якщо станція КПС-53АВ (або блок БС-24) і установка знаходяться в узгодженому
положенні (кут розбіжності не більше 2), ланцюги стрільби підготовлені до роботи. При
натисненні гашеток ОГОНЬ на станції КПС-53АВ або кнопки РС на ручці управління напруга
+27В поступає на електроспуск гармати. Стрільба продовжується до того часу поки натиснена
кнопка. Довжину черги обмежує реле часу.
3.2.7.Ланцюги електромеханізму підтягу
патронної стрічки
Для створення попереднього запасу стрічки у складі системи є коробка
електропідтягу КЭП-9А-503 та електромеханізм підтягу, який складається із електромеханізму
МВС-1С5 та зірочок закріплених на його вихідному валу, Зірочки, обертаючись, здійснюють
подачу стрічки в тракти живлення.
Для створення початкового запасу патронів перед стрільбою після заряджання
гармати натискається вимикач ручного підтягу патронної стрічки або кнопка на коробці КЭП9А-503.
Електродвигун електромеханізму підтягу починає працювати після натиснення
гашеток ОГОНЬ і закінчує після їх відпускання через час затримки, достатній для створення
початкового запасу патронів в приймачі гармати для наступної черги.
3.2.8.Ланцюг лічильника числа залишку
патронів СчП-500-2А
Контроль за кількістю залишку боєкомплекту, а також сигналізація про готовність
гармати до стрільби здійснюється лічильником СчП-500-2А.
4. УСТАНОВКА У-23
4.1. ПРИЗНАЧЕННЯ УСТАНОВКИ У-23
Установка У-23 призначена для ведення стрільби по повітряним та наземним цілям.
Установка У-23, розроблена на базі установки УСПУ-24 і розташована в передній напівсфері
вертольота Мі-24ВП. Виріб забезпечує супроводження, а також ведення прицільної стрільби.
4.2. ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ДАНІ УСТАНОВКИ У-23
тип зброї …………………………..............................................гармата ГШ-23Л;
тип привода наведення………...............................................електромеханічний;
режим стрільби………..............................................по режиму роботи гармати;
живлення гармати патронами…...........................стрічкою, безперервне;
відвід гільз та ланок………….................................за межі вертольота;
кути обстрілу:
по горизонту .......................................................................(601);
по вертикалі ............................................вгору (101), вниз (401);
похідне положення
установки…......вперед
по
горизонтальній
осі
вертольота;
боєкомплект…………………………..............................480 патронів;
швидкість обертання установки по горизонту та вертикалі:
найменша стійка швидкість слідкування…не більше 0,004 рад/с (0,25/с);
найбільша швидкість слідкування…….не менше 0,349 рад/с (20/с);
найбільша швидкість перебросу……..не менше 0,789 рад/с (45/с);
режим роботи привода наведення з апаратурою дистанційного управління
......................повторно-короткочасний: 15 хв. роботи
під.
навантаженням; 15 хв. роботи на холостому ході і т.д. на .
протязі 1 год. 30 хв.;
4.3. КОНСТРУКЦІЯ УСТАНОВКИ У-23
До складу установки У-23 входять: основа, качалка, направляюча задня, привод
горизонтального наведення
ПН-24, привод вертикального наведення ПН-24-02, системи
живлення, рамка, шторки захисні, гільзовідвід, рамка відводу
Установка У-23 – це електромеханічний пристрій призначений для кріплення та
переміщення гармати і забезпечення ї обмеженого повороту у вертикальній та горизонтальній
площинах, а також для забезпечення операцій, пов’язаних зі стрільбою.
Основними силовими вузлами установки є основа та качалка. Основа через насипний
шарикопідшипник зв’язана з конструкцією вертольота.
Рух установки в горизонтальній площині здійснюється приводом ПН-24, який
закріплено на основі. Рух качалки з гарматою у вертикальній площині здійснюється приводом
ПН-24-02, який закріплено на ній.
Система живлення установки призначена для забезпечення підводу патронної
стрічки із патронного ящика, який нерухомо закріплено на вертольоті, до гармати установки
при любих її положеннях. Відвід ланок, гільз та патронів-осічок за межі вертольота
здійснюється за допомогою гільзовідводу та рамки відводу.
Примітка: Допускається зависання з рамки відводу нерозщеплених 3-4
ланки
Захисні шторки призначені для захисту установки від атмосферних опадів, пилу та
бруду. Електричні агрегати установки зв’язані між собою джгутами.
4.3.1. Основа
Основа призначена для кріплення на ній вузлів установки, повороту гармати в
горизонтальній площині, сприймає та передає на конструкцію вертольота навантаження, що
виникають при стрільбі, а також аеродинамічної сили.
На основі закріплені: зубчатий сектор – для зачеплення з вихідним зубчатим
колесом привода ПН-24-02; два упори з гумовими амортизаторами – для обмеження руху
качалки у вертикальній площині; упор з гумовим амортизатором двосторонньої дії – для
обмеження руху установки у горизонтальній площині.
4.3.2. Качалка
Качалка забезпечує кріплення гармати, системи бойового живлення, передачу
навантаження від стрільби, аеродинамічних та інерційних сил на основу та поворот гармати у
вертикальній площині.
В передній частині качалки з боків є дві поворотні стальні направляючі для
кріплення гармати. Для закриття цапф задньої направляючої, яка одягається на гармату, в
качалці передбачено два закриваючих пристрої, що управляються одним ричагом.
4.3.3. Привод горизонтального наведення ПН-24
4.3.3.1.Призначення
Привод ПН-24 це електромеханізм призначений для повороту установки та
автоматичної синхронізації гармати зі станцією КПС-53АВ в горизонтальній площині.
Вихідне зубчате колесо приводу наведення знаходиться в зачепленні з зубчатим
сектором нерухомого кільця основи. При роботі привода наведення вихідне зубчате колесо
обкачується по сектору, повертаючи основу в горизонтальній площині.
Для синхронізації положення гармати і станції
КПС-53АВ вал вихідного
зубчатого колеса зв’язаний з роторами грубого та точного сельсинів-приймачів привода, які
електрично зв’язані з сельсинами-датчиками станції КПС-53АВ.
4.3.3.2. Основні технічні дані
номінальна напруга живлення на якорі електродвигуна .............................50 В;
номінальна напруга живлення на обмотці збудження електродвигуна.........27 В;
струм якоря ...............................................................................не більше 17,5 А;
момент гальмування електромагнітної муфти.....неменше 78,45 Н см (8 кгс см);
передаточне відношення силового редуктора............................................96,977;
номінальний момент на вихідному валу привода..................79,3 Н м (8,1 кгс м);
номінальна частота обертання вихідного валу привода...........1,03 с-1 (62 об/хв.);
режим роботи.....................................................повторно-короткочасний: 15 хв.
роботи під навантаженням,
15 хв. роботи на холостому ході
і т.д. на протязі 1 год. 30 хв.
4.3.3.3. Конструкція
Привод наведення складається із силового привода та сельсинного редуктора, який
закріплено на силовому приводі.
Силовий привод складається із редуктора, блока мікро вимикачів, електродвигуна
Д-600ТФ-1. Редуктор призначений для зниження навантаження на електродвигун та
пониження числа обертів від якоря електродвигуна до вихідного зубчатого колеса. Загальне
передаточне відношення від вала електродвигуна до вихідного вала складає 96,977:1.
Блок мікровимикачів розташовано в корпусі силового привода і призначений для
видачі електричних команд в систему дистанційного управління з метою забезпечення:
обмеження переміщень установки в діапазоні робочих кутів;
повернення установки в похідне положення.
До складу блока мікровимикачів входять: два мікровимикачі крайніх положень; два
мікровимикачі похідного положення; планетарна передача; водило та три профільних кулачка.
Передаточне відношення від профільних кулачків до вихідного валу 1:8,8823.
Електродвигун Д-600ТФ-1 постійного струму, реверсивний, чотирьохполюсний з
незалежним збудженням призначений для створення обертового моменту. В електродвигун
вмонтована електромагнітна муфта гальмування, яка може відключатись електричним або
механічним шляхом. Наявність муфти усуває можливість довільного обертання якоря
електродвигуна а отже і установки при обезструмленому електродвигуні.
Для механічного відключення муфти служить механізм стопоріння.
Сельсинний редуктор складається із редуктора та двох сельсинів-приймачів КС-4
(грубого та точного).Передаточне число від зубчастого сектора нерухомого кільця основи до
ротора грубого сельсина-приймача –1,до ротора точного сельсина-приймача – 31.




4.3.4. Привод вертикального наведення ПН-24-02
Привод вертикального наведення по конструкції ідентичний приводу ПН-24 і
відрізняється від нього тільки корпусом, кришкою, числом зубців вихідної шестерні,
регулюванням мікровимикачів та розташуванням сельсинного редуктора.
4.3.5. Система живлення
Система живлення призначена для забезпечення безперебійної подачі патронної
стрічки до гармати із зовнішнього тракту живлення, який нерухомо закріплений на вертольоті.
Система живлення складається із нижньої та верхньої горловин. Горловина верхня
призначена для подачі патронної стрічки із зовнішнього тракту живлення в нижню горловину і
дальше до гармати з забезпеченням постійного збереження довжини патронної стрічки при
русі установки в горизонтальній площині в межах робочих кутів. Горловина нижня призначена
для подачі патронної стрічки із верхньої горловини до гармати. Патронна стрічка із нижньої
горловини подається в прийомну рамку, яка кріпиться на гарматі з лівої сторони (живлення
ліве).
4.3.6. Шторки захисні
Шторки призначені для захисту нижньої частини установки від дії повітряного
потоку, атмосферних опадів, пилу та бруду і складаються із лівої та правої знімних шторок і
шторки.
4.3.7. Жгути з’єднуючі
Жгути призначені для підводу живлення до електричних агрегатів установки і
виконані у вигляді двох жгутів.
4.3.8. Газовідвід
Гільзовідвід служить для відводу гільз та патронів-осічок за межі вертольота.
4.3.9. Рамка відводу
Рамка відводу служить для розчеплення та відводу ланок за межі вертольоту і
кріпиться на гарматі.
4.4. РОБОТА УСТАНОВКИ У-23
Управління установкою – дистанційне, електричне, здійснюється з допомогою
синхронно-слідкуючої системи, що забезпечує високу точність слідкування установки за
переміщенням прицільної станції. При появі кута розбіжності між лінією візування цілі та
віссю стволів гармати появляється напруга відповідного значення та полярності на якорі
електродвигуна привода.
Електродвигун через силовий привід повертає установку в сторону лінії візування, а
через редуктор сельсинів повертаються і ротори сельсинів-приймачів, тим самим зменшуючи
кут розбіжності та напругу на електродвигуні приводу наведення. Таким чином гармата і ціль
досягають погодженого положення. На корпусах приводів ПН-24 та ПН-24-02 розташовані
кінцеві вимикачі крайніх та похідного положень. Кінцеві вимикачі крайніх положень
спрацьовують в зоні обмеження кутів повороту установки і приводять в дію ланцюги
електродинамічного гальмування електродвигуна кожного приводу наведення, а також
ланцюги, які забезпечують необхідний момент прижиму установки до упорів. Для запобігання
жорсткого удару при підході гармати до крайнього положення вмикаються ланцюги
динамічного гальмування. Окрім того, упори обладнані гумовими амортизаторами.
При вимкненні живлення вимикачі похідного положення приводять в дію
електричні ланцюги, які повертають установку в похідне положення.
5. АПАРАТУРА ДИСТАНЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ
5.1. ПРИЗНАЧЕННЯ АПАРАТУРИ ДИСТАНЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ
Апаратура дистанційного управління – це комплекс зв’язаних між собою агрегатів, які
забезпечують управління вогнем та рухом установки від прицільно-обчислювального
комплексу.
5.2. КОНСТРУКЦІЯ АПАРАТУРИ ДИСТАНЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ
Апаратура дистанційного управління складається із: прицільної станції КПС-53АВ
(АВН); автомату перезарядки АП-3П; блоку захисту БЗА-502М; сельсинів КС-3, КС-4; двох
підсилювачів УУ1Б-2; двох блоків стабілізації БСБ-22; башенного агрегату БА-3ДП; коробки
сполучення КС-24-01; коробки електропідтягу КЭП-9А-503; блоку управління приводом БУП2; блоку сельсинів БС-24; електромеханізму підтягу 8А6.060.025.
5.2.1. Автомат перезарядки АП-3П
5.2.1.1. Призначення
Автомат перезарядки АП-3П призначений для автоматичної та ручної перезарядки
гармати при виникненні затримок, які усуваються перезарядкою, а також для заряджання
гармати перед стрільбою – дозарядки.
5.2.1.2. Основні технічні дані
номінальна напруга живлення постійного струму.........................................27 В;
вживаємий струм............................................................................не більше 2 А;
кількість перезарядок.........................................................................................3;
час затримки автомату від моменту спрацювання датчика
готовності гармати до ввімкнення піропатрона...................................0,2 – 0,6 с.;
режим роботи.........................................................................................тривалий
5.2.2. Блок захисту БЗА-502М
5.2.2.1. Призначення
Блок захисту БЗА-502М призначений для автоматичного зупинення вогню при
великих кутах розбіжності між віссю каналів стволів гармати та лінією візування станції КПС53АВ (для попередження неприцільної стрільби). Окрім того, через реле блока подається
живлення 115 В 400 Гц на підсилювач УУ1Б-2 при наявності сигналу дії.
5.2.2.2. Основні технічні дані
номінальна напруга живлення постійного струму........................................27 В;
діапазон напруг живлення постійного струму.................................24,0 – 29,4 В;
вживаємий струм.........................................................................не більше 0,3 А;
режим роботи.............................повторно-короткочасний: 15 хв.–робота,
.
15 хв. – перерва і т.д. на протязі 5 год, потім .
.
повне охолодження до температури
.
.
навколишнього середовища.
5.2.3. Сельсини КС-3, КС-4
5.2.3.1. Призначення
Сельсини КС-3, КС-4 призначені для здійснення дистанційного синхронного зв’язку
станції КПС-53АВ та блоку БС-24 з установкою. Передача кутових переміщень від станції
КПС-53АВ та блоку БС-24 до установки здійснюється по двом незалежним один від одного
каналам:
- каналу кутових переміщень по горизонту – горизонтальний канал наведення;
- каналу кутових переміщень по вертикалі – вертикальний канал наведення;
Синхронно-слідкуючий зв’язок по кожному каналу наведення здійснюється з
допомогою сельсинів:
- двох сельсинів-датчиків КС-3 (одного точного, другого грубого), розташованих на
станції КПС-53АВ або сельсинів-датчиків КС-3 розташованих в блоці БС-24. Ротори сельсинів
живляться напругою 115 В 400 Гц;
- двох сельсинів-приймачів КС-4 (одного точного, другого грубого), розташованих
на редукторі приводу установки. Обмотки статорів сельсинів живляться від трифазних
вторинних обмоток сельсинів-датчиків напругою до 55 В, ротори сельсинів-приймачів з’єднані
з підсилювачами УУ1Б-2;
- двох диференціальних сельсинів в кожному каналі наведення, розташованих в
обчислювачі ВСБ-24. Диференціальні сельсини мають трифазні розподілені обмотки, як
статора, так і ротора.
При роботі з обчислювачем ВСБ-24М ротор диференціального сельсина додатково
до основного кута повороту сельсина-датчика повертається на кут поправки, який
визначається лічильно-обчислювальним механізмом. Цей сумарний сигнал подається на
сельсини-приймачі установки.
5.2.3.2. Основні технічні дані
КС-3
КС-4
-
- номінальна вхідна напруга, В
- вихідна напруга , В
- частота, Гц
- вживаємий струм, А
- вживаєма потужність, Вт
- найбільша помилка при відпрацюванні кута
- струм живлення на холостому ході, А
- режим роботи
- вага, г
115
552
400
0,185
36
1
тривалий
300
55
551
400
1
0,039
тривалий
300
5.2.3.3. Грубий і точний сельсинні зв’язки
В кожному каналі наведення по горизонту та вертикалі є грубий та точний сельсинидатчики, які розташовані на станції і грубий та точний сельсини-приймачі, які розташовані на
приводі установки. Ротори чотирьох сельсинів-датчиків обох каналів з’єднані через редуктор з
прицільною станцією КПС-53АВ і при його повороті повертаються відносно своїх статорів.
Ротори грубих сельсинів-датчиків повертаються точно на кут повороту станції КПС-53АВ, а
ротори точних сельсинів-датчиків на кут в 31 раз більший. Внаслідок того, що сельсини мають
великі похибки (до 1), при малих кутах розбіжності застосування тільки одних грубих
сельсинів не може забезпечити необхідну точність синхронізації системи. При наявності
точних сельсинів помилка за рахунок похибки сельсинів між лінією візування прицільної
станції гармати буде в 31 раз менше і рівна 1:31=193′. Застосування одних тільки точних
сельсинів не може забезпечити правильну роботу системи. За один оберт прицільної станції
ротори точних сельсинів-датчиків та сельсинів-приймачів можуть займати 31 синхронне
положення. Якщо станцію повернути на кут більше 180:31=549′, то змінена полярність
сигнальної напруги викличе поворот установки в сторону найближчого синхронного
положення роторів а значить збільшить розбіжність між установкою та прицільною станцією.
При куті розбіжності більше 2- 3 підсилювач УУ1Б-2 забезпечить автоматичне підключення
точного каналу наведення до грубого каналу, а при зменшенні кута розбіжності менше 2-3
грубого каналу до точного.
5.2.4. Підсилювач УУ1Б-2
5.2.4.1. Призначення
Підсилювач УУ1Б-2 призначений для підсилення та перетворення в постійний
струм вхідних сигналів від сельсинного синхронного зв’язку до значення, необхідного для
управління генератором постійного струму агрегату БА-3ДП, здійснення реверсу привода при
зміні фази управляючого сигналу та автоматичного перемикання каналів наведення з точного
на грубий та навпаки.
5.2.4.2. Основні технічні дані
- номінальна напруга живлення:
постійного струму....................................................................................27 В;
змінного струму частотою 400 Гц..........................................................115 В;
- вхідні параметри:
напруга вхідного сигналу.....................................................................0-55 В;
частота вхідного сигналу......................................................................400 Гц;
- вхідний опір..................................................................................не менше 20 кОм;
- вихідна напруга:
при вхідному сигналі 3 В..........................................................не менше 90 В;
при нульовому сигналі та при всіх умовах експлуатації.......не більше 20 В;
- коефіцієнт підсилення точного каналу підсилювача в лінійній зоні..........105 – 35;
- вживаєма потужність підсилювача при найбільшому сигналі:
по постійному струму..............................................................не більше 3 Вт;
по змінному струму............................................................не більше 100 ВА;
- ввімкнення грубого каналу при напрузі на вході...................................1,7 – 2,7 В;
режим роботи...................................................повторно-короткочасний: 15 хв.
роботи, 15 хв. перерва (відсутній
сигнал на вході);
- вага................................................................................................не більше 2,2 кг
5.2.5. Блок стабілізації БСБ-22
Блок стабілізації призначений для стабілізації привода по напрузі і складається із
стабілізуючого електричного ланцюга типу RC.
5.2.6. Башенний агрегат БА-3ДП
5.2.6.1. Призначення
Агрегат БА-3ДП є електромеханічним підсилювачем потужності і призначений для
роботи у якості джерела живлення постійного струму електродвигунів Д-600ТФ-1 приводів
наведення. Живлення електродвигуна агрегату здійснюється від мережі трифазного струму
напругою 200 В частотою 400 Гц через з’єднувач. Напрямок обертання – лівий (зі сторони
вентилятора).
5.2.6.2. Основні технічні дані
Електродвигун змінного струму МБА-3ДП:
лінійна напруга......................................................................................3 х 200 В;
частота мережі живлення...........................................................................400 Гц;
вживаємий струм фази на холостому ході......................................не більше 7 А;
-
вживаємий струм фази при навантаженні.....................................не більше 12 А;
частота обертання..............................................................не менше 7400 об/хв.;
коефіцієнт потужності...................................................................не менше 0,75;
число фаз...........................................................................................................3.
Генератор постійного струму ГБА-3ДП:
напруга на виводах якоря генератора..........................................................45 В;
струм навантаження.....................................................................................15 А;
різність струмів в обмотках збудження генераторів....................не більше 0,2 А;
найбільше значення струму в одній із обмоток збудження.......................0,25 А.
5.2.6.3. Конструкція
Агрегат БА-3ДП складається із асинхронного електродвигуна трифазного струму
МБА-3ДП та двох з’єднаних з ним на одному валу генераторів постійного струму ГБА-3ДП
(один для живлення електродвигуна вертикального каналу, другий – горизонтального).
Електродвигун МБА-3ДП розташовано в середній частині агрегату. З двох сторін до
електродвигуна з допомогою фланців закріплені два генератори ГБА-3ДП, вали яких з
допомогою хвостовиків зі стиковані з валом електродвигуна.
5.2.7. Коробка сполучення КС-24-01
5.2.7.1. Призначення
Коробка сполучення КС-24-01 призначена для сполучення та комутації ланцюгів
управління, що зв’язують апаратуру управління зі станцією КПС-53АВ, блоком БС-24 та
обчислювачем ВСБ-24М.
5.2.7.2. Основні технічні дані
робоча напруга:
постійного струму..................................................................................27 В;
змінного струму..........................................................................115 В, 36 В;
вживаємий струм..........................................................................не більше 4 А.
5.2.8. Коробка електропідтягу КЭП-9А-503
5.2.8.1. Призначення
Коробка електропідтягу КЭП-9А-503 призначена для автоматичного та ручного
ввімкнення електродвигуна електромеханізму підтягу.
5.2.8.2. Основні технічні дані
- номінальна напруга живлення:
постійного струму.....................................................................................27 В;
змінного трифазного струму частотою 400 Гц.200 В;
- вживаємий струм..............................................................................не більше 4 А;
- найбільший струм навантаження.................................................................100 А;
- струм, який вживає коробка у всіх кліматичних умовах................не більше 1,5 А;
генератором ГБА-3ДП башенного агрегату, заставляє повертатись електродвигун Д-600ТФ1, а отже і установку в сторону зменшення кута розбіжності.
5.2.9. Блок управління приводом БУП-2
5.2.9.1. Призначення
Блок управління приводом БУП-2 призначений для переключення ланцюгів
управління установкою та стрільбою гармати.
5.2.9.2. Основні технічні дані
напруга живлення:
постійного струму...............…….………............................................….27 В;
змінного струму частотою 400 Гц....................................................…..115 В;
вживаємий струм:
постійний...………….............................................…………….не більше 4 А;
змінний….......……............................................………..…не більше 0,035 А.
5.2.10. Блок сельсинів БС-24
5.2.10.1. Призначення
Блок сельсинів БС-24 призначений для приведення установки в нульове положення
по відношенню до горизонтальної осі вертольота.
5.2.10.2. Основні технічні дані
напруга живлення змінного струму частотою 400 Гц..................................115 В;
вживаєма потужність…………..............................................….не більше 25 ВА.
5.2.11. Електромеханізм електропідтягу
5.2.11.1. Призначення
Електромеханізм підтягу призначений для управління приводами обертового руху з
одностороннім обертанням вихідного вала.
5.2.11.2. Основні технічні дані
напруга живлення:
змінного струму частотою 400 Гц.......………..........................................200 В;
постійного струму (електромагнітної муфти від статорної обмотки
електродвигуна через блок діодів)….....................................................….27 В;
струм вживаємий електродвигуном:
при номінальному навантажувальному моменті .......................не більше 4,5 А;
при пробуксовці фрикційної муфти ...........................................не більше 7,0 А.
5.2.11.3. Конструкція
Електромеханізм підтягу складається із асинхронного, трифазного електродвигуна
змінного струму АДС-500М з короткозамкнутим ротором, редуктора, фрикційної муфти
обмеження моменту.
5.3. ОСОБЛИВОСТІ АПАРАТУРИ ДИСТАНЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ
Слідкуючи система дистанційного управління установкою на сельсинному зв’язку
між датчиками на станції та в блоці БС-24 і приймачами на установці безпосередньо або через
диференційні сельсини, які розташовані в обчислювачі ВСБ-24.
Сельсинний зв’язок – роздільна по горизонтальному та вертикальному каналам.
Кожен із каналів має грубі та точні сельсини, які працюють в трансформаторному режимі.
Виконавчими елементами апаратури дистанційного управління є два силових приводи
наведення установки, які відрізняються настройкою кулачків механізму кінцевих вимикачів.
В силовий привід наведення установки входить електродвигун Д-600ТФ-1
постійного струму з незалежним збудженням, якір якого з’єднано з якорем генератора
ГБА-3ДП агрегату БА-3ДП, який є електромеханічним підсилювачем потужності. Агрегат БА3ДП управляється підсилювачем УУ1Б-2, а підсилювач УУ1Б-2 – сельсинами.
Сельсини на станції КПС-53АВ та на установці виставляються таким чином, щоб
при їх синхронному положенні лінія візування була паралельна осі каналів стволів гармати.
Після натиснення ричала дії та повороту станції з’являється сигнал розбіжності в сельсинахприймачах відносно сельсинів-датчиків, який підсилюючись підсилювачем УУ1Б-2, а потім
генератором ГБА-3ДП башенного агрегату, заставляє повертатись електродвигун Д-600ТФ1, а отже і установку в сторону зменшення кута розбіжності.
-
6. ГАРМАТА ГШ-23Л
6.1. ПРИЗНАЧЕННЯ ГАРМАТИ ГШ-23Л
Гармата ГШ-23Л призначена для ведення стрільби по повітряним та наземним
цілям. Стрільба із гармати ведеться патронами АМ-ГШ-23, спорядженими у стрічку.
Управління стрільбою електричне. На установці У-23 гармата кріпиться за шток амортизатора,
а у якості підтримуючих направляючих кріплень використовуються направляючі виступи
ствольної коробки. Для дозарядки у повітрі, а також для перезаряджання гармата постачена
механізмом піроперезарядки
6.2. ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ДАНІ ГАРМАТИ ГШ-23Л
- калібр, мм
- темп стрільби в нормальних умовах, постр./хв.
- початкова швидкість снаряда, м/с
- вага, кг
- габаритні розміри, мм
довжина
ширина
висота
- зусилля віддачі, кгс.
- переміщення гармати, мм
у відкаті
у накаті
- термостійкість, постр.
- довжина ствола, мм
- число нарізів
- крок нарізу, мм
- ширина нарізів, мм
- діаметр каналу ствола, мм
по нарізам
по полям
- робочий струм електроспуску, А
- час спрацювання електроспуску, с
- час відпускання електроспуску, с
23
3000-3400
71515
50+1,5
1537
165
168
 2900
 14
9
250
1000
10
57520
23,7+0,1
23,0+0,1
 11
0,03
0,036
6.3. ПРИНЦИП ДІЇ ТА КОНСТРУКТИВНА СХЕМА ГАРМАТИ
Робота автоматики двохствольної гармати ГШ-23Л основана на використанні енергії
порохових газів, відводимих із каналів стволів в газову муфту (газовий двигун). Ведучою
ланкою автоматики є повзуни з газовими штоками. В гарматі є два повзуни, кінематично
зв’язані між собою з’єднувальним важелем. За один цикл автоматики кожен повзун здійснює
хід тільки в одному напрямку (або відкачується, або накачується).
Живлення гармати здійснюється із однієї патронної стрічки. Подача патронної
стрічки здійснюється зірочкою подачі, яка кінематично зв’язана через з’єднувальний важіль з
ведучою ланкою автоматики. За один цикл автоматики механізм подачі подає патронну
стрічку на один крок.
Зниження патрона на лінію досилання (в екстрактори затвора) здійснюється
передніми та задніми знижувачами, які кінематично зв’язані з повзунами. Досилання патронів
здійснюється затворами почергово в кожен ствол.
Закриття каналу ствола здійснюється поперечним переміщенням затвора. В гарматі
є два затвори, кожен із яких зв’язаний зі своїм повзуном з допомогою шатуна та
прискорювача.
Плавний розгін та гальмування затвора-досилателя забезпечує копірний пристрій.
Гармата забезпечена ударно-спусковим механізмом з одним ударником, який обслуговує
почергово обидва стволи гармати. Взведення ударника, блокування від пострілу при
незакритому каналі ствола, зняття ударника з автошептала та переброс його на протилежну
Б-23А
АГ-23
720
700
Довжина,
мм
Тип
підривача
Вага
вибухової
речовини, г
17,8
18,5
Вага
патрона, г
174
185
Початкова швидкість
ОФЗ-23АМ-ГШ
ОФЗ-23АМ-ГШ
Вага
снаряда, г
Тип
патрона
сторону здійснюється лівим та правим передніми знижувачами. Спуск ударника з
електрошептала здійснюється дистанційно з допомогою електроспуску гармати.
Ударник встановлено знизу ствольної коробки симетрично між стволами гармати і
качається в напрямку, перпендикулярному каналам стволів. Розбиття капсуля патрона ударник
здійснює під дією бойової пружини почергово в кожному стволі.
При натисненні на кнопку стрільби замикається ланцюг котушки електромагніту.
Під дією магнітного поля звільняється електрошептало і наносить удар по лодижці, а через неї
по бойку і капсулю патрона. Здійснюється постріл. Після проходження снарядом газовідвідних
отворів в каналі ствола порохові гази через ці отвори в газовій муфті поступають одночасно в
передпоршньовий простір штока та повзунів, які відкатуються та запоршньовий простір штока
та повзуна, які накатуються. Під дією порохових газів штоки з повзунами починають
переміщатися: один – назад, другий – вперед. При русі штоків з повзунами вступають в дію
прискорювачі, один із яких затвором досилає патрон в патронник, а також викидає вперед
гільзу, другий з допомогою затвора, відбивача та виступів ствольної коробки екстрактує із
патронника гільзу та знижує її вниз для відбиття вперед при наступному циклі.
Взведення ударника та переброс його на робочу сторону здійснюють передні лівій
та правий знижувачі. Взведення ударника здійснюється передніми знижувачами (правим та
лівим по черзі) одночасно з опусканням затвора при відкритті каналу ствола, при цьому
ударник зводиться до посадки на автошептало. При подальшому опусканні вниз той же
знижувач (при сходженні патрона зі стрічки) перекидає ударник на протилежну сторону в
межах вікна автошептала а потім знімає його з автошептала. До цього часу другий затвор
виконав закриття каналу ствола.
Якщо до цього часу кнопка стрільби буде відпущена, то упор електрошептала під
дією пружини упора займе вихідне положення, включить електрошептало, яке западає у
виїмку ударника і буде його утримувати у зведеному стані до нового натиснення на кнопку
стрільби.
Якщо кнопка стрільби залишиться натисненою, то ударник нанесе удар по лодижці
та бійку другого затвору, розіб’є капсуль патрона в другому стволі. Відбудеться другий
постріл. Ударник при наступних пострілах буде працювати аналогічно до відпускання кнопки
стрільби, або до закінчення патронів.
З метою зменшення зусилля віддачі гармати на установку при стрільбі гармата
забезпечена амортизатором.
Для дозаряджання та перезаряджання гармати в повітрі на ній встановлено механізм
перезарядки. Механізм перезарядки складається із касети на три піропатрона, контактного
пристрою з бійками та газового циліндру з поршнем перезарядки.
При подачі електричного струму на бойок спрацьовує електрокапсуль піропатрона
та його пороховий заряд. Порохові гази поступають по газовим шляхам в газовий циліндр і
відкидає поршень піроперезарядки назад. В кінці ходу поршня піроперезарядки
відпрацьований газ виходить в атмосферу. Рухаючись під дією порохових газів назад, поршень
піроперезарядки одним плечем перезаряджає гармату, діючи на повзун, який стоїть в
передньому положенні.
У вихідне положення поршень піроперезарядки повертається під дією другого
повзуна, який накатується. Поршень піроперезарядки приблизно 1/3 шляху повзуна веде його
примусово (під дією газів) а решту 2/3 шляху повзун проходить під дією сил інерції.
6. ПАТРОНИ КАЛІБРУ 23 ММ
7.1. ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ДАНІ ПАТРОНІВ
ДО 23 ММ ГАРМАТ
325
336
200
200
ОФЗТ-23АМ-ГШ
ОЗТ-23АМ-ГШ
БЗА-23АМ-ГШ
БР- 23АМ-ГШ
ФЗ- 23АМ-ГШ
174
194
174
182
174
11,4
11,8
5,0
4,7
15,0
6
3
4
Б-23А
Б-23У
АД-23
БШ-23
710
680
720
700
720
7
6
6
328
358
200
200
200
200
200
335
325
1
2
Мал.1. Снаряд ОФЗ-23-АМ-ГШ
1-корпус, 2- мідний ведучий поясок, 3- підривач, 4- верхня
шашка підривної речовини, 5- нижня шашка підривної речовини,
6- картонна прокладка, 7- середня шашка підривної речовини
3
1
4
5
2
8
6
7
Мал.2. Снаряд БР-23-АМ-ГШ
1- корпус, 2- мідний ведучий поясок, 3- балістичний
наконечник, 4- верхня шашка підривної речовини, 5- нижня
шашка підривної речовини, 6- свинцеве кільце, 7- підривач,
8- картонна прокладка
Снаряди бронебойно-запалювальні БЗА складаються із монолітного корпуса 1,
балістичного наконечника 3, та запалювального складу 4. Запалювальний склад запалюється за
рахунок тепла, яке виділяється при ударі в тверду перепону.
3
4
Мал.3. Снаряд БЗА-23-АМ-ГШ
1 - корпус, 2 – мідний ведучій поясок, 3- балістичний
наконечник, 4- запалювальна шашка
2
1
Деякі снаряди (ОФЗТ, ОЗТ) мають трасер, склад яких запалюється від порохових
газів при пострілі і горить за час польоту снаряда в повітрі, створюючи кольоровий слід
(трасу).
Снаряди допоміжного призначення призначені для створення перешкод літаковим
та наземним РЛС, ракетам з тепловою головкою самонаведення, неконтактним оптичним
підривачам і т.д.
Протирадіолокаційні снаряди складаються із корпусу 1, всередині якого розташовані пакети 2
з дипольними відбивачами із скловолокна, та вишибного пристрою 3 – дистанційного
підривача піротехнічного типу. Вишивний пристрій спрацьовує через деякий час після
пострілу та викидає пакети з дипольними відбивачами із корпусу снаряда. Набігаючий потік
повітря розкидає відбивачі у просторі.
2
3
1
Мал.4. Снаряд ПРЛ-АМ-ГШ-23У
1- корпус, 2- пакети з дипольними відбивачами,
3- підривач
Снаряди ПИКС складаються із корпусу, всередині якого розташовані 2 випромінювача
інфрачервоних перешкод (головний та донний) і запалювального пристрою, яке через деякий
час після пострілу запалює спорядження випромінювачів.
4
1
3
2
Мал.5 Снаряд ПИКС-23-АМ-ГШ
1- корпус, 2 - донний випромінювач, 3 - головний
випромінювач, 4 - запалювальний пристрій
7.3. КОНСТРУКЦІЯ ПАТРОНІВ КАЛІБРУ 23 ММ
7.3.1. Розпізнавальне пофарбування патронів
ОФЗ – червона кільцева смуга спереду ведучого пояска, головна частина підривача
червоного кольору;
ОЗТ – головна частина червоного кольору, спереду мідного ведучого пояска зелена
кільцева смуга;
ФЗ – головна частина підривача червона;
БР – головна частина обтікача червона;
БЗА – на обтікачі червона смуга;
У снарядів з трасером – кільцева смуга зеленого кольору спереду мідного ведучого
пояска. В патронах з розміднювачами на циліндричній частині снаряда кільцева смуга жовтого
кольору. Для патронів до ГШ-23 є кільцева смуга білого кольору;
7.3.2. Характеристики патронної стрічки
- вага ланки, кг
- товщина матеріалу ланки, мм
- крок стрічки, мм
- веєрність патронної стрічки:
при положенні патронів снарядами всередину (по головкам
снарядів), мм
при положенні патронів снарядами назовні (по дну гільзи), мм
- споряджена стрічка повинна скручуватися на 180 на довжині
ділянки стрічки не більше, патр.
0,052
1,5
36,8+0,3-0,75
R  140
R  240
16
8. УМОВИ БОЙОВОГО
ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВАРІАНТИ СТРІЛЬБИ НППУ-24
Установка забезпечує ведення стрільби із гармати короткими (8…12 патронів),
середніми (34…38 патронів) та довгими (без обмеження в залежності від часу утримання
натисненої кнопки РС або гашетки ОГОНЬ) чергами.
Дальність до цілі в момент стрільби 500-3000 м. Швидкість польоту вертольота на
бойовому курсі 100-Vмакс км/год та з висіння.
Мал.9.Патрон ОФЗ-23-АМ-ГШ
1-головний підривач; 2- снаряд; 3- гільза;
4- пороховий заряд; 5- розміднювач;
6- електрокапсюльна втулка; 7- розривний заряд;
8- мідний ведучий поясок.
СИСТЕМА РУХОМОГО СТРІЛЕЦЬКОГО ОЗБРОЄННЯ СПСВ-24
Система рухомого стрілецького озброєння СПСВ-24 з дистанційним керуванням призначена
для ураження неброньованих і легко броньованих наземних , надводних і повітряних цілей ,
а також живої сили противника в заданому секторі передньої півсфери вертольота на відстанях
400-1500 м, висотах 20-200 м і швидкості польоту 80-300 км / год при стрільбі від оператора,
100-300 км год при стрільбі від льотчика ( в нульовому положенні ).
Система СПСВ-24 забезпечує супроводження цілі і ведення прицільної стрільби із
швидкострільного кулемета 9-А-624.
Основні данні СПСВ-24
Зброя
:
- кулемет
- 9-А-624
- калібр , мм
- 12 , 7
- швидкість стрільби, постр/ хв.
- 4000-5000
- живлення
- стрічкове безперервне
- вага , кг
- 48
- перезарядка
- електропіротехнічна
Боєкомплект: .
- в бойовому варіанті, шт.
- 1470
- в транспортному варіанті, шт.
- 750
Кути повороту установки УСПУ-24 , град
- в вертикальній площині
- доверху 200 , донизу 600
- в горизонтальній площині
-  600
Похідне розташування кулемета
горизонтальне по вісі вертольота
Тип привода установки УСПУ-24
- електричний
Відвід гільз і ланок
- за межі установки
Вага установки УСПУ-24 (без кулемета), кг
- 75
Швидкість руху кулемета в горизонтальній і вертикальній площинах, град / сек .
мінімальна
- не більше 0,25
устойчива найбільша
- не менше 18
перекиду
- не менше 45
Напруга джерела постійного струму , В
- 27 10%
Напруга джерел змінного струму з частотою 400 Гц 10%, В
-2004%,1154%,3610%
Вживаема потужність:
- від джерела постійного струму (при ввімкненому вимикачі дії), Вт
- 2250
- від джерела перемінного струму , В А
- 4250
Режим праці привода системи дистанційного керування
- 15 хв праці ,15 холостого
ходу і т.д. на протязі 1,5 год,
потім перерва до повного
охолодження
Маса системи (без кулемета, обчислювача, патронного ящика,
жорсткого рукава і боекомплекту) , кг
- 180
Умови стрільби із установки УСПУ-24 при керуванні від
оператора:
- швидкість польоту вертольота , км/ год
-80-300
- висота польоту вертольота, м
- 20-200 вдень і 150-200 вночі
- відстань до цілі, м
- 200-2000
- відстань стрільби по повітряних цілях (при барометриній
висоті до 4000 м ), м
- 200-1500
Склад системи
СПСВ-24
Система рухомого стрілецького озброєння складеться із слідуючіх основних елементів:
уніфікована стрілецька рухома установка УСПУ-24 з кулеметом 9-А-624;
прицільна станція КПС-53 АВ з розташованими на ній датчиками кутової
швидкості лінії візування ДУС – В24 – 18АС
система дистанційного керування;
обчислювач стрільби і бомбокидання ВСБ-24 (“Аист” );
-
тракт живлення;
патронний ящик;
передні пульти оператора ( лівій і правий ).
Установка УСПУ-24
Уніфікована стрілецька рухома установка розташована в носовій частині вертольота .
Вона призначена для кріплення кулемета 9-А-624 і забезпечення стрільби із нього в заданому
секторі кутів передньої півсфери.
Установка складається:
- основання ;
- лафет ;
- привід ПН-24 горизонтального наведення;
- привід ПН-24-01 вертикального наведення ;
- система живлення ;
- правій і лівій екрани;
- верхня і нижня штороки.
Основання і лафет відлиті із магнієвого сплаву . Вони являються основними силовими
елементами, приймаючими і передаючими конструкції вертольота аеродинамічні та інерційні
сили, а також сили віддачі , виникаючі при стрільбі із кулемета .
Основання виконано в формі диска з двома щоками і ребрами жорсткості .
На нього
напресовано внутрішнє кільце шарикопідшипника, призначеного для зменшення тертя
рухомих частин установки (при русі в горизонтальній площині ).
Зовнішнє кільце шарикопідшипника – складної форми . Воно має фланець з отворами для
кріплення установки і зубчастий вінець внутрішнього зачеплення для зв’язку з вихідним
колесом приводу ПН-24, закріпленого на лівій щоці основання.
На правій щоці основання розташовано зубчастий сектор, зв’язаний з вихідним колесом
приводу ПН-24-01 ,закріпленим на верхній площині лафета.
В соосні отвори щок впресовані стальні втулки для полувісів кріплення лафета.
В бокові стінки лафета впресовані дві бронзові втулки.
Задні і передні направляючі служать для кріплення кулемета . Поворотний сухар запирає
кулемет на лафеті в робочому положенні і приймає сили накату при стрільбі. Два упори
приймають сили віддачі кулемета.
Приводи ПН-24 і ПН-24-01,відповідно горизонтального і вертикального наведення,
представляють собою електромеханізми ,призначені для поворотів установки і автоматичної
синхронізації положення кулемета з прицільною станцією КПС-53 АВ, або для встановлення
кулемета в нульове положення . При роботі привода ПН-24 його вихідне зубчате колесо
обкочується по вінцю основання, переміщуючи основання (разом з лафетом і кулеметом) в
горизонтальній площині; при роботі приводу ПН-24-01 його вихідне зубчасте колесо
обкочується по сектору основання, переміщуючи лафет з кулеметом в вертикальній площині.
Конструктивно приводи виконані ідентично. Складаються вони із силового привода і
сильсинного редуктора . Силовий привод складається із електродвигуна МУ-550ТУ,
редуктора і блока мікро вимикачів . Відрізняються приводи лиш розташуванням сельсин них
редукторів і регулюванням мікровимикачів. Електродвигун МУ-550ТУ – постійного струму,
реверсивний , чотириполюсний з незалежним збудженням. Якір електродвигуна отримує
живлення від відповідного генератора баштового агрегату БА-3 ДП.
В електродвигун
вбудована відокремлена електромагнітна муфта гальмування , призначена для усунення
самостійного обертання існування установки (лафета) при обезструмленному електродвигуні .
В момент вмикання привода муфта гальмування привода відключається під дією
електромагніта : пружина муфти стискається, а якір електродвигуна розгальмовується. При
обезструмлюванні електродвигуна обезструмлюеться і електромагніт муфти : пружина
притискає рухомий елемент муфти до відповідного фланця якоря електродвигуна.
Для наземної експлуатації установки УСПУ-24 в її конструкції передбачені механізми
відстопорення муфт .
Основні данні електродвигуна МУ-550 ТУ
Номінальна напруга на якорі, В
- 50
Номінальна напруга на обмотці збудження і електромагнітній муфті, В
- 27
Сила струму в якорі, А
- не більше 17,5
Частота обертів, об / хв.
- 6000  6 %
Момент на валу, кгс  см
- 10
Момент гальмування електромагнітної муфти, кгс см
- не менше 8
Редуктор силового приводу складається із корпуса, пари конічних зубчатих коліс (менше з
яких закріплено на валу електродвигуна), двох планетарних ступенів і вихідного вала, один
кінець якого має шліци для кріплення вихідного зубчатого колеса, другий – шліци для з’єднання з сельсинним редуктором, закріпленим на корпусі.
Передаточне відношення від вала електродвигуна до вихідного вала силового привода
96,977 : 1.
Блок мікро вимикачів розташований в корпусі редуктора і складається із планетарної
ступені шестернів, трьох профільних кулачків, сидячих на водилі шестернів, двох
мікровимикачів крайніх положень і двох мікровимикачів похідного положення, закріплених
на кронштейнах корпуса редуктора.
При досягненні установкою зони обмеження кутів обстрілу профільні кулачки набігають на
натискний пристрій мікровимикачів, замикають електричні ланцюги, зменшуючі моменти електродвигунів до величини притискного зусилля основання або лафета з кулеметом до
упорів установки і виконують динамічне гальмування шляхом закорочування обмотки якоря
електродвигуна.
Мікровимикачі, крім того, приводять в дію електричні ланцюги, котрі повертають
основання і лафет з кулеметом в похідне положення після відпускання оператором вимикача
дії на прицільній станції КПС-53 АВ.
Сельсинний редуктор складається із редуктора і двох сельсинів-приймачів КС-4 (грубого і
точного), закріплених на корпусі привода .
Сельсини-приймачі кінематично звязані з валом вихідного зубчатого колеса кожного
привода і електрично – з сельсинами-датчиками КС-3 прицільної станції КПС-53 АВ і блока
БС-24, що необхідно для синхронізації положення кулемета і прицільної станції КПС-53 АВ
(при стрільбі від оператора) або приведення кулемета в нульове положення (при стрільбі від
льотчика).
Передаточне відношення від ротора грубого сельсина до зубчатого вінця основання (або
до зубчатого сектора лафета) дорівнює 1 , а від ротора точного сельсина – 31 : 1
Барабан живлення Б-24 складається із двох кілець і каретки, виконаних із
алюмінієвого сплаву. Зовнішнє кільце барабана закріплено на зовнішньому кільці
шарикопідшипника оснвання , внутрішнє – на внутрішньому. Між кільцями розташована каретка з роликом , яка за
допомогою планетарної передачі переміщується по дузі окружності, вдвічі меншої дуги оберту
внутрішнього рухомого кільця.
При спорядженні установки боєкомплектом патронну стрічку вводять в бортовий рукав
тракту живлення, потім в приймальну горловину установки і пропускають по внутрішній
полоті зовнішнього кільця барабана з огинанням ролика каретки. Дальше стрічка рухається
по зовнішній полоті внутрішнього кільця і попадає через вихідне вікно барабана в горловину
живлення, потім – в приймач кулемета.
Горловина живлення складається із двох самостійних горловин – нерухомої і рухомої ,
зроблених із нержавіючої сталі і об’єднаних в одне ціле шарнірною втулкою. Нерухома
горловина закріплена на внутрішньому кільці барабана живлення . Рухома горловина разом з
лафетом обертається відносно шарнірної втулки.
Для удобства заправки патронної стрічки рухома горловина має легко знімну кришку боковину, яку в робочому положенні закріпляють штирьовим пружинним замком.
Екрани і шторки виконані із алюмінієвого сплаву і призначені для захисту агрегатів
установки від атмосферних опадів, пилу і бруду.
Кожний екран кріпиться до внутрішнього кільця шарикопідшипника основання (трьома
поворотними замками).
Шторки надвигаються пазами на штирі лафета і утримуються в робочому положенні над
кулеметом (верхня) і під кулеметом (нижня) двома пружинними замками . Нижня шторка в
середній частині має вікно для відводу за межі установки стріляних гільз, ланок і неспрацюваших патронів.
Прицільна станція КПС-53АВ
Прицільна станція КПС-53 АВ розташована перед оператором на кожусі установки УСПУ24 . Вона призначена для ведення прицільної стрільби із кулемета 9-А-624 і прицільного
бомбокидання.
Розташовані на прицільній станції датчики вимірюють кути і кутові швидкості лінії
візування, значення яких надходять в обчислювач “Аист”. Крім того, при стрільбі по
повітряних цілях від прицільної станції в обчислювач надходить значення відстані , отримуеме
при обрамленні оператором повітряної цілі ромбовидними штрихами світового точечного
кільця коліматорного візира .
Ці параметри вводяться в обчислювач автоматично в ході слідкування оператором за
ціллю.
Основні дані КПС-53АВ
Кути огляду станції , забезпечуючі прицільну стрільбу
і бомбокидання:
- по вертикалі
- доверху 20 град, донизу 32 град
- по горизонталі
-  80 град
Діапазон введення бази (розмірів цілі) , м
- 7 – 45
Діапазон вимірювання відстані , м
- 200 – 2000
Відхилення від взаємної перпендикулярності при переміщенні
візирної лінії по горизонталі і по вертикалі
- не більше 10 хв
Живлення:
- постійним струмом , В
- 27  10%
- перемінним струмом, В
- 115  10%(400 Гц)
- перемінним трьохфазним струмом , В
- 36 10% (400 Гц)
Маса станції (з реостатом підсвіта) , кг
- не більше 20,5
*ПРИМІТКА Живлення на потенціометр коліматорного візира ДУС-ВЧ2-18АС подається
від обчислювача.
Прицільна станція складається із основних вузлів:
нерухомє основання з колонкою;
рухома V-образна стійка з редукторами горизонтальної і вертикальної наводки і
чотирма сельсинами-датчиками КС-4 ;
качалка з двома датчиками кутових швидкостей ДУС-ВЧ2-18АС і коліматорним
візиром КС-53;
електричні вузли.
Основання з колонкою являються опорою прицільної станції. Колонка виконує роль
вертикальної вісі, відносно якої на двох шарикопідшипниках обертається V-образна стійка.
V-образна стійка забезпечує обертання коліматорного візира КС-53 в горизонтальній площині
. Стійка складається із нижнього і верхнього корпусів, зєднаних між собою гвинтами.
Редуктори горизонтального і вертикального наведення призначені для передачі обертання
коліматорного візира КС-53 в горизонтальній і вертикальній площинах до вісів роторів грубого і точного сельсинів-датчиків КС-3.
Сельсини-датчики прицільної станції являються елементами дистанційної слідкуючої
системи , зв"язуючою прицільну станцію з установкою УСПУ-24 і обчислювачем поправок
“ Аист” і призначеної для передачі їм відносних кутових координат цілі.
За допомогою качалки, змонтованої на верхньому корпусі V-образної стійки, здійснюеться обертання коліматорного візира КС-53 в вертикальній площині.
Датчики кутових швидкостей ДУС-ВЧ2-18АС вводять в обчислювач значення відносних
кутових швидкостей цілі в горизонтальній і вертикальній площинах. Вони працюють в комп
лексі з підсилювачами зворотного зв"язку , об"еднаними в блок УОСВЧ-10, встановлений за
патронним ящиком на повздовжній силовій балці пола вертольота.
Датчики ДУС-ВЧ2-18АС кріпляться до качалки за допомогою стяжних хомутів.
Прицільна станція КПС-53АВ обладнана двома рукоятками керування, двома бойовими
гашетками
“Огонь” і фотоконтрольним приладом ПАУ-457-2М, реєструючим точність
прицілювання оператора при стрільбі із кулемета установки УСПУ-24.
В ліву рукоятку вмонтовано підпружинений важіль, контактуючій з мікровимикачем
електроланцюгів пуску і повертання установки в похідне положення.
Для роботи установки оператор долонею притискає важіль дії в рукоятці. При відпусканні
рукоятки з важелем установка автоматично повертається в нульове (похідне) положення .
Права рукоятка зроблена рухомою навкруг своєї вісі для обрамлення повітряної цілі ромбовидними штрихами світового кільця при вводі значень текучої відстані в обчислювач. При
обертанні рукоятки ромбовидні штрихи, видимі в полі зору візира КС-53, наближаються до
його центральної точки або віддалюються від неї.
На рухомій стійці прицільної станції знаходяться вимикач СЧИСЛЕНИЕ (зліва) , кнопка
БОМБИ (справа), надписи ГОРИЗОНТ і ВЕРТИКАЛЬ (знизу), визначаючі належність
точного і грубого сельсинів-датчиків до приводів горизонтального або вертикального наведення.
На качалці знаходиться стопор для встановлення стійки і качалки в похідне положення і
гальмо вертикального обертання для регулювання зусилля обертання стійки і качалки.
Крім того, гальмо качалки використовується оператором для фіксації качалки на куті прицілювання α кпс (в вертикальній площині) при бомбокиданні в разі відмови
обчислювача “Аист”.
Реостат підсвічування коліматорного візира розташований праворуч від КПС-53АВ на
кожусі УСПУ-24 і забезпечує плавність зміни накалювання лампи підсвічування сіток від
максимального до повного згасання . Лампа підсвічування сіток має дві нитки накалювання.
Фотоконтрольний прилад ПАУ-457-2М працює на вузькій (16 мм) перфорованій з двох
сторін плівці і вмикається в роботу натисканням гашетки ОГОНЬ.
Основні дані ПАУ-457-2М
Кількість кадрів в касеті (3 6 м плівки) ,шт.
- 300
Розміри кадру , мм
- 10,5 x 10,5
Темп зйомки (кількість кадрів за секунду)
-8
Експозиція постійна
- 1 / 100
Номінальний час фотографування , с
- 37, 5
ПАУ-457-2М має 4-лінзовий об”єктив з F= 130 мм , відносним отвором 1 : 7,7 і
кутом поля зору 4о 40 x 4о 40 .
Система дистанційного керування установкою УСПУ-24
Система дистанційного керування установкою УСПУ-24 представляє собою комплекс
взаемозв"язаних електричних агрегатів , забезпечуючих її рух (зупинку) і стрільбу із кулемета 9-А-624 від прицільної станції КПС-53АВ.
В систему дистанційного керування входять слідуючі електричні агрегати:
баштовий агрегат БА-3ДП;
підсилювач У-2М-1М;
блок підсилювача У-2М-1БИ;
лівій передній пульт оператора;
автомат захисту АЗ-1АМ ;
блок керування приводом БУП-2 коробка спряження КС-24;
блок сельсинів БС-24;
- коробка електропідтягу КЭП-9А-503;
кнопка
КНР
вмикання
електропідтяга
патронної
стрічки
.
.
Система дистанційного керування установкою має два незалежних канала наведення
кулемета – горизонтальний і вертикальний, кожний із котрих, в свою чергу, складається із
грубого і точного каналів керування. Дистанційне управління установкою здійснюється за
допомогою синхронно-слідящої системи , виконаної по схемі генератор – двигун і яка
складається :
чотири сельсини-датчики КС-3 встановлені на прицільній станції КПС-53АВ;
чотири діферинциальних сельсина встановлених в обчислювачі ВСБ-24;
чотири сельсина-приймача КС-4 встановлені на приводах установки УСПУ-24;
Обчислювачем ВСБ-24 вводяться поправки на точність стрільби, при цьому, якщо кути
розсогласування лінії візування КПС-53АВ з віссю стволів кулемета будуть більше 3-5 град,
працює грубий канал зв"язку, якщо менше 3 - 5 град, працює точний канал сельсинного
зв”язку до моменту синхронізації.
Під час роботи установки УСПУ-24 направлення вісі стволів кулемета, скоректоване обчис
лювачем ВСБ-24, постійно синхронізується з направленням візирної лінії прицільної станції
Обчислювач стрільби і бомбокидання ВСБ-24 (“Аист”)
Обчислювач стрільби і бомбокидання ВСБ-24 (Аист) призначений для обчислення
параметрів стрільби і виробітки управляючих сигналів, забезпечуючих ведення прицільного
вогню із кулемета 9-А-624 установки УСПУ-24, а також для прицільного бомбокидання. Він
забезпечує одночасне прицільне бомбокидання, прицільну стрільбу по одній і тій же цілі.
В склад обчислювача входять:
- блок вхідних параметрів БВП-В і блок живлення БП-В, розташовані на рамі параметрів
РП-В ;
- блок стрільби БС-В, розташований на рамі стрільби РС-В;
- блок бомбокидання ББ-В, розташований на рамі бомбокидання РБ-В;
- пристрій зв"язку і розподілу УСР-24, який складається із двох блоків БСР1-В і БСР2-В,
змонтованих на загальній рамі;
датчик параметрів ДП-В;
датчик режимів ДР-В (використовується тільки при бомбокиданні).
Блоки обчислювача встановлені в радіовідсіку центральної частини фюзеляжу по
правому борту між шп 9 і 12;
Введення інформації в обчислювач “Аист” здійснюється:
з переднього лівого пульта оператора вимикачами і перемикачами:
а. ВИСОТА. РАДИО – РУЧНОЙ ВВОД;
б. ВИСОТА АЕРОДРОМА (над рівнем моря);
в. ПОНИЖЕНИЕ – РАВНИНА – ПОВИШЕНИЕ;
г. цілі НЕПОДВИЖНАЯ – ПОДВИЖНАЯ НАЗЕМНАЯ,ВОЗДУШНАЯ;
- від датчика повітряної швидкості вводиться істина повітряна швидкість V1 в блок БСР1В пристрою УСР-24;
- від малогабаритної гіровертикалі МГВ-1СУ кут тангажу U і кут крену Y вводяться
в блок БСР2-В пристрою УСР-24;
- від датчика ДУАС-В з блоком БВС в блок БСР1-В пристрою УСР-24 вводяться:
а. вертикальна швидкість Wу;
б. кут зносу Вд;
в. путьова швидкість Wq;
г. кут атаки α;
д. кут скольженія βск.
Оброблена інформація надходить:
в аналого-цифровий обчислювальний пристрій АЦВУ прицілу АСП-17;
на блоки обчислювача “Аист”.
В обчислювач “Аист” без проміжної обробки надходить інформація:
від радіовисотоміра РВ-5 – значення істинної висоти Нрв (в вигляді напруги
постійного струму, пропорціонального вимірюваемій висоті) , а також сигнал
справності радіовисотоміра ;
від вимикача ВЫСОТА. РАДИО – РУЧНОЙ ВВОД – значення висоти в вигляді
напруги постійного струму ( при зникненні сигналу справності радіовисотоміра);
від прицільної станції КПС –53АВ –кути візування цілі в горизонтальній та
вертикальній площинах (вводяться в блок БСР2-В пристрою УСР-24), кутова
швидкість руху лінії візування цілі, оптична відстань до повітряної цілі ( від
оптичного далекоміра КПС-53 АВ), сигнал вимикача дії, сигнал дублювання
вмикання счислення.
Від обчислювача “Аист” надходить слідуюча інформація:
в установку УСПУ-24 за допомогою сельсинного зв”язку – кутові поправки
кулемета по азимуту і куту місця цілі;
в прицільну станцію КПС-53 АВ – сигнал дозволу стрільби;
в коробку спряження КС-24 на реле блокування РБ – сигнал підключення
обчислювача до УСПУ-24;
на пілотажно-командний прилад ПКП-72 – сигнал в вигляді напруги постійного
струму, пропорціонального куту довертання
Кр на точку скидання при
бомбокиданні;
в систему керування скиданням авіабомб – сигнал моменту скиду авіабомб;
в шлемофони екіпажа – імпульсні напруги частотою 400 Гц, формуючі в
навушниках звукові сигнали: дозволу счислення (за 5 с до скидання) в вигляді двох
коротких імпульсів; попередження скидання авіабомби (за 3 с до скидання) в вигляді
короткого імпульсу; на скидання авіабомби в вигляді одного короткого імпульсу.
Контроль роботи обчислювача здійснюється трьома методами: за допомогою
вбудованого контролю функціонування, вбудованого контролю точності, контрольноперевірочним пультом КПП-24В.
Вбудований контроль функціонування вмикається одночасно з вмиканням обчислювача.
В разі несправності в роботі операційних підсилювачів обчислювача або сервосистем
напруги вмикається сигнальна лампа табло НЕИСПРАВ. ВС на лівому передньому пульті
оператора.
Для вмикання вбудованого контролю точності перемикач КОНТРОЛЬ – РАБОТА на
лівому передньому пульті оператора встановлюється в положення КОНТРОЛЬ, при цьому там
же автоматично вмикається лампа табло КОНТРОЛЬ ВСБ, а обчислювач припиняє рішення
бойових задач.
При контролі каналу стрільби і бомбокидання перемикач ЦЕЛЬ ВОЗДУШНАЯ –
ПОДВІЖНАЯ НАЗЕМНАЯ по черзі встановлюється в кожне із вказаних положень, при цьому
прицільна станція КПС-53АВ встановлюється в задане фіксоване положення.
Контроль каналу стрільби виконується при не ввімкнутому вимикачі дії, в разі
справності цього каналу вмикається лампа табло СТРЕЛЬБА.
Контроль каналу бомбокидання виконується при натиснутому вимикачі дії, в разі
справності цього каналу вмикається лампа табло БОМБОМЕТАНИЕ. Одночасно з лампами
табло СТРЕЛЬБА та БОМБОМЕТАНИЕ при справності блоків УСР-24 загоряється лампа
табло БЛОК СВЯЗИ.
УСР-24 представляє собою пристрій для переробки і розмноження сигналів, отримуемих
від бортової апаратури і датчиків, і використовуемих потім в різних системах озброєння
вертольота.
Органи керування, контролю і регулювання обчислювача ВСБ-24 розташовуються на його
блоках, пультах оператора, де розташовані датчик параметрів ДП-В, датчик режимів ДР-В,
перемикач стулок прибору наведення апаратури 9С475 СТВОРКИ ВНУТР ОТКР-ЗАКР
ПРИЦЕЛ, а також щиток апаратури 9С475.
На датчику параметрів ДП-В знаходяться три потенціометри для введення величин Q
(характеристичного часу падіння авіабомби), h (висота розриву авіабомби над ціллю),
H
(висота цілі відносно аеродрому вильоту) – перед польотом або в польоті.
На датчику режимів ДР-В розташовані:
вимикач каналу бомбокидання;
перемикач бомбокидання РУЧН – АВТ;
лампи ИБ (справність каналу бомбокидання), ИНТ (інтегрування), СБРОС (дозвіл скидання),
БН (бокова наводка), СЧ (обчислення путі), кнопка СЧ (обчислення).
Тракт живлення установки УСПУ-24
Тракт живлення установки УСПУ-24 складається із жорсткого патронного рукава з
електропідтягом стрічки і систему живлення установки.
Електропідтяг стрічки призначений для примусової подачі стрічки до кулемета.
Для протаскування стрічки по патронному рукаву і доступу до електропідтягу в обшивці
вертольота зроблено три відкидних лючки, які в робочому положенні закриваються замками.
Під час підготовки вертольота до вильоту за допомогою електричної кнопки КНР,
розташованої на кронштейні в другому лючкові тракту живлення ЗАРЯДКА УСПУ-24,
проводиться контроль роботи електропідтяга і уплотнюванння патронної стрічки в тракті
живлення для забезпечення безвідмовної стрільби кулемета. В кабіні оператора на правому
передньому пульті встановлена додаткова кнопка вмикання електропідтягу КНР 1.
Патронний ящик
Патронний ящик емністью 1370 патронів розташовано під полом льотчика вздовж
правого борта вертольота. Зовнішню обшивку ящика зроблено по теоретичному контуру
фюзеляжу машини .
Патронний ящик шарнірно закріплено на чотирьох опорах повздовжньої силової балки
вертольота.
Верхня частина ящика підтримується двома гвинтовими підйомниками,
закріпленими на кронштейнах пола. Підйомники кінематично зв"язані між собою ланцюговою
передачею, яка управляється за допомогою рукоятки, виведеної за теоретичний контур
машини. Заправка патронного ящика здійснюється в напівопущеному його положенні, стрічка
вкладається до червоної обмежувальної лінії, яка нанесена з внутрішньої сторони патронного
ящика у відповідності зі схемами укладки, які зображені на зовнішній обшивці вертольота.
Для удобства заправки патронної стрічки в кожному відсіку зроблено поворотний лоток,
який під дією двох пружин піднімається до верхніх упорів.
В піднятому (робочому) положенні патронний ящик додатково утримується двома
зовнішніми штирьовими замками.
Керування установкою УСПУ-24 і стрільба із кулемета 9-А-624
Для керування рухом установки УСПУ-24 оператор попередньо натискає на важіль дії,
який знаходиться на лівій рукоятці прицільної станції КПС-53АВ, а потім повертає прицільну
станцію в потрібному напрямку. Стрільба здійснюється шляхом натискання на одну із двох
гашеток (або обидві гашетки) ОГОНЬ на прицільній станції. При цьому на пульті керування
озброєнням льотчика перемикач вибору виду озброєння не повинен знаходитись в положенні
ППУ (рухома кулеметна установка).
В системі СПСВ – 24 передбачено автоматичний розрив електричних ланцюгів стрільби при
великих кутах розсогласування візирної лінії КПС-53АВ і вісі кулемета, а також при затримці
кулемета в одному з крайніх положень.
Стрільбу із кулемета 9-А-624 в його
нульовому (похідному) положенні, при
необхідності, може виконувати і льотчик, натискаючи на кнопку РС, попередньо
встановивши перемикач вибору виду озброєння на пульті керування озброєння льотчиком в
положення ППУ.
Під час стрільби автоматично вмикається електропідтяг патронної стрічки, який забезпечує
безперервну подачу патронів до кулемета.
Початок стрільби із кулемета і дві його перезарядки при осічках здійснюються від трьох
піропатронів кулемета, котрі відповідно спрацьовують після встановлення перемикача
СТРЕЛКОВАЯ УСТАНОВКА. ПЕРЕЗАРЯДКА на лівому передньому пульті оператора в
одно із положень 1, 2, 3 і натисканні оператором важеля дії і гашетки ОГОНЬ на КПС-53АВ,
або льотчиком - кнопки РС.
Стрільба по наземних цілях
При стрільбі по наземних цілях оператор візируе ціль і супроводжує її за допомогою
прицільної станції КПС-53АВ. При цьому на лівому передньому пульті оператора перемикач
ЦІЛЬ повинен знаходитись в положенні НАЗЕМН. (НЕПОДВ. або ПОДВ.), а перемикач
РЕЛЬЕФ – в одному з положень: ПОВИШЕН., ПОНИЖЕН., РАВНИНА - в залежності від
місцевості, на якій знаходиться ціль; перемикач ВИСОТА АЕРОДРОМА – в положенні,
відповідному висоті аеродром відносно рівня моря. На датчику параметрів ДП-В повило бути
виставлено значення Н – висоти цілі відносно аеродром вильоту. Цей параметр враховується
обчислювачем ВСБ-24 при опре діленні відстані в разі відмови радіовисотоміра РВ-5.
Відстань до цілі визначаться обчислювачем ВСБ-24 кутомірним способом. При цьому
використовується значення висоти радіовисотоміра РВ-5.
Стрільба по повітряних цілях
При стрільбі по повітряних цілях оператор також візируе ціль за допомогою прицільної
станції КПС-53АВ і додатково обрамляю її ромбовидними штрихами світового точечного
кільця, попередньо встановивши рукояткою баз розмір цілі з урахуванням ракурс. При цьому
на лівому передньому пульті оператора перемикач ЦЕЛЬ повинен знаходитись в положенні
ВОЗДУШН.
Передній пульт оператора (лівій) з елементом індикації
числа залишку патронів
-
Знаходиться зліва від прицільної станції КПС-53АВ і на ньому знаходяться:
вимикачі СТРЕЛЬБА, БОМБОМЕТАНИЕ, БЛОК СВЯЗИ обчислювача
“Аист”;перемикач
РАБОТА – КОНТРОЛЬ
обчислювача
“Аист”;
перемикач ПЕРЕЗАРЯДКА кулемета 9-А-624 стрілецької установки УСПУ-24;
перемикач ОЧЕРЕДЬ ППУ КОРОТКАЯ – ДЛИН. – СРЕДНЯЯ стрільби із кулемета
9-А-624;
перемикач ВИСОТА. РАДИО – РУЧНОЙ ВВОД
для введення в обчислювач
значень висоти від радіовисотоміра РВ-5 в положенні РАДИО;
перемикач ВЫСОТА АЕРОДРОМА;
перемикач ЦЕЛЬ ВОЗДУШН. - НЕПОДВ. - ПОДВ.;
перемикач РЕЛЬЕФ. ПОВИШЕН. - РАВНИНА - ПОНИЖЕН.;
вимикач ОБОГРЕВ ДУАС – В;
пять контрольних табло сигналізації НЕИСПРАВ. ВС., КОНТРОЛЬ ВСБ, БЛОК
СВЯЗИ, СТРЕЛЬБА, БОМБОМЕТАНИЕ;
вимикач ПОДСВЕТ ПУЛЬТОВ.
Рядом з лівим переднім пультом оператора на кронштейні закріплено елемент індикації
числа залишку патронів в установці УСПУ-24 - лічильник УСБ – 1А.
Перемикач ОЧЕРЕДЬ ППУ в положенні КОРОТКАЯ відповідаю часу витримки черги
0,25 с або 20 пострілам, в положенні СРЕДНЯЯ - 0,6 с або 48 пострілам, в положенні ДЛИН
черга залежить від часу витримки гашетки ОГОНЬ оператором або кнопки РС льотчиком.
-
Авіаційний кулемет ЯкБ – 12,7
Авіаційний кулемет ЯкБ – 12,7 призначений для стрільби по живій силі, яка знаходиться
на місцевості або в відкритих бронетранспортерах і автомашинах, а також для стрільби по
вогневих (кулеметних і мінометних) точках,протитанкових і транспортних (неброньованих)
засобах противника.
Для стрільби із кулемета застосовуються 12,7 мм патрони з флегматизованим порохом (4/7
ЦГР) і з порохом без флегматизатора (4/7) з кулями БЗТ-44 (бронебійно-запалювальнотрасуючі) і Б – 32 (бронебійно-запалювальні). Підведення патронів в автоматику здійснюється
розсипчастою ланковою стрічкою. Ланкова стрічка складається із стальних ланок (індекс 9Н624 або 9Н-624К).
Керування стрільбою здійснюється за допомогою електроспуску.
Тактико-технічні характеристики кулемета
і патронної стрічки:
А. Кулемет
Кількість стволів
Калібр
Напруга живлення електроагрегатів від джерела
постійного струму
Вага кулемета
Габаритні розміри:
довжина
ширина
висота
Живучість кулемета при відстрілі 400 патронів
з флегматизованим порохом (4/7 ЦГР) чергами
по 50 – 100 патронів, пострілів
Живучість кулемета при відстрілі 400 патронів
з порохом без флегматизатора (4/7) чергами по
50 – 100 патронів, пострілів
Гарантована кількість запусків від піростартера
Гарантована кількість запусків від пружинного
стартера
- 4 шт.
- 12,7 мм
- 27 В + 10%
- 45 + 1,5 кг
не більше 1345 мм
не більше 145 мм
не більше 190 мм
не менше 10000
не менше 3000
не менше 160
не менше 2000
Б. Піропатрони
Вага піропатрона ППЛ
Довжина піропатрона
- 26,4 – 27,8 г
- 60 _ 0,6 мм
В. Патронна стрічка і ланка
Вага ланки
Крок ланкової стрічки
Кількість проходів ланок через автоматику кулемета
- 26 + 1,5 г
- 31 + 0,6 _0,4 мм
- 5
Склад кулемета
Кулемет складається із слідуючи зборочних одиниць і деталей:
- блок стволів;
- коробка в зборі;
- механізм подачі;
- затвори в зборі (4 шт.);
- планетарна передача;
- електроспуск і блок контактів;
- торсіон;
- центральна шестерня в зборі;
- защіпки (2 шт.);
- корпус піростартера в зборі;
- гайка;
- зйомник.
З кожним кулеметом поставляється горловина (дет. 5 – при експлуатації кулемета в гондолі
ГУВ – 8700 – 00 або Сб. 12а при експлуатації кулемета на вертольоті в установці УСПУ – 24).
Устройство і робота кулемета
Кулемет виконано по багато ствольній схемі (чотири ствола).
Робота автоматики кулемета основана на принципі використання енергії порохових газів при
стрільбі, які по черзі відводяться із каналів стволів в газовідвідну муфту. Порохові гази, діючи
на газовий поршень і блок штоків, надають цим деталям і зв”яза
ному з ними движку з роликами возвратно-поступальний рух, який преобразується в
обертовий рух блока стволів. Це перевтілення здійснюється при взаємодії роликів движка з
криволінійними пазами копіра двигуна, нерухомо закріпленого в середині коробки.
Обертання блока стволів на початку стрільби може здійснюватись як стартер ним
пристроєм, яке складається із торсіону і планетарного механізму, так і піропристроем. При
цьому використовується енергія попередньо взведенної пружини або енергія піропатронів в
піромеханізмі.
Взведення пружини торсіону може виконуватись вручну ключем перед вильотом вертольота
або в кінці кожної черги за рахунок енергії, надаваємої блоку стволів від двох крайніх
пострілів в черзі.
Дистанційне керування вогнем забезпечується електроспуском, який керує подачею
патронів в автоматику, взведенням пружини торс іона, а також подачею електричних імпульсів
через блок контактів до піропатронів.
Для зменшення енергії віддачі в кулеметі зроблено відкатник.
Кулемет в установці кріпиться за відкатник і направляючі коробки.
Устройство і робота складових частин кулемета
А. Блок стволів
Зібраний блок стволів складається із слідуючих основних зборочних одиниць і деталей:
газовідвідна муфта;
поршень;
блок штоків;
роликова муфта;
муфта движка;
чотири стволи;
чотири лайнери;
казенник;
центральна зірочка;
розмикач;
движок з роликами;
передня і задня муфти стволів.
Муфти стволів, передня і задня, служать для обєднання стволів. Кожна муфта стволів має
центральний отвір для торс іона, чотири повздовжніх циліндричних отвори для посадки на
-
стволи, два циліндричних отвори для штифтів, якими вони кріпляться на стволах. В передній
муфті мається два прямокутних пази, в яких розташовуються защіпки торс іона.
Стволи служать для направлення польоту кулі. Канал кожного ствола має вісім гвинтових
нарізів, котрі йдуть зліва вверх направо. В стволах просвердлені газовідвідні отвори діаметром
4,6 мм (по два отвори).
В задній частині на поверхні стволів зроблено різьбу для кріплення їх в казеннику, а в
середині зроблені гнізда під лейнери і на торці пази для виступів лейнера, виключаючи
можливість прокручування лейнерів відносно ствола.
Лейнер служить для підвищення живучості ствола: він встановлюється в гнізді ствола і
своїм виступом входить в паз ствола, в середині лейнер має таку ж нарізку, як і ствол.
Газовідвідна муфта служить для відводу порохових газів через газовідвідні отвори
діаметром 4,6 мм із каналів стволів, котрі забезпечують нормальну роботу автоматики
кулемета.
На кожному стволі газовідвідна муфта закріплена чотирма штифтами.
Газовідвідна муфта має: центральний отвір для торс іона і чотири отвори для посадки її на
стволи; зверху в середній частині – вінець , на якому зроблено дві обтюрируючі канавки; по
обидві сторони вінця – по чотири (по два в кожний ствол) газовідвідних отвори; с переднього і
заднього торців – по чотири пази для скидання газів.
Поршень з блоком штоків приймає тиск порохових газів і надає движку возвратнопоступальний рух.
Поршень – полий циліндр, з переднього торця (в середині) має робочу площадку, на яку
діють порохові гази, і дві обтюрируючі канавки, а з заднього торця – різьбу для зєднання його
з блоком штоків; від відгвинчування поршень фіксується булавкою, кінець якої кріпиться в
його прорізі.
В середній частині поршня знаходяться вісім отворів для скидання газів. На зовнішній
стороні поршня нанесено риску для правильного його обєднання з блоком штоків при зборці.
Блок штоків має чотири штоки для зєднання його з движком, а на передній циліндричній
частині його – різьбу для зєднання з поршнем; на блоці штоків нанесено зборочну риску.
Задні кінці штоків мають прямокутну форму для зєднання їх з пазами движка і циліндричні
отвори для вісів, якими штоки кріпляться до движка.
Роликова муфта виконує роль передньої опори при обертанні блока стволів.
В роликовій муфті мається : центральний циліндричний отвір для розміщення торс іона,
чотири циліндричних отвори для посадки її на стволи, чотири пази для штоків; в провушинах
вінця на вісях розташовані чотири ролики, для яких в вінці муфти зроблено пази; риски на
вінці для установки блока стволів в положення пострілу і в положення, яке забезпечує вільне
закривання замикача; пази для зчеплення блока стволів з виступами торсіону.
Казенник являється деталлю, яка обєднує стволи і центральну зірку. Він має чотири
патронника для розташування патронів і бойові упори для запирання затворів. В передній
частині знаходяться чотири різьбових гнізда для вгвинчування стволів.
В казеннику мається:
- сквозний отвір для торсону;
в задній частині отвір зі шпон очними пазами для розташування циліндричного
виступу центральної зірки і шпонки;
кільцевий виступ (в середині) для упора в нього хвостовика центральної зірки;
центральні пази, в яких переміщуються упорні ролики движка;
Кільце, закріплене на казеннику штифтом, спирається на торцеву поверхню виступу в
казеннику і служить для передачі зусилля віддачі при стрільбі внутрішньому кільцю
підшипника.
Розмикач забезпечує відпирання затворів після пострілу і розміщується в циліндричному
виступі центральної зірки. Він має:
відпираючий виступ;
- отвір для посадки на центральну зірку;
- паз для його кріплення до зйомника.
Центральна зірка призначена для направлення руху затворів. Вона має:
в передній частині циліндричний виступ, на якому обертається розмикач;
шпоночну канавку зі шпонкою для зєднання з казенником;
повздовжні гнізда для проходження нижніх виступів затворів, патронів або гільз;
в цих гніздах зроблено направляючі пази для правих і лівих роликів затвора;
в задній частині – циліндричний виступ, який являється посадочним місцем під
внутрішню обойму радіального підшипника затильника;
в середині циліндричного виступу – різьбове гніздо гайки, а зверху шліци для
зєднання з центральною шестернею;
поперечні пази для проходження пірїв зйомника;
отвір для розміщення торсіону.
Зєднання центральної зірки і казенника фіксується штифтами.
Шпонка призначена для зєднання центральної зірки з казенником і фіксує її від
провертання в казеннику.
Движок з роликами разом з копіром перетворює поступальний рух поршня в обертальний
рух блока стволів. Движок з роликами складається :
движок;
вісім упорних роликів з вісями;
чотири ведучих ролики з вісями;
штифти, фіксуючі вісі.
В передній частині движка зроблено чотири повздовжніх паза, в яких розміщено задні
прямокутні кінці штоків блока штоків і чотири поперечних отвори для вісів, якими закріплено
штоки. Упорні ролики закріплені в движку на вісях і обкочуються по пазах муфти движка і
пазах казенника.
Ведучі ролики закріплені в движку на вісях і обкочуються по криволінійних пазах копіра
движка.
Муфта движка служить для направлення движка при повздовжньому його переміщенні.
Муфта має центральний отвір для торс іона і чотири отвори для посадки її на стволи. Зверху на
муфті знаходяться чотири направляючі пази, в яких поміщуються упорні ролики.
Б. Коробка в зборі
Коробка в зборі обєднуе основні частини кулемета і забезпечує закріплення його на
установці. Вона включає слідуючі основні зборочці одиниці і деталі:
коробка;
вісь кришки приймача з прапорцем;
кришка приймача;
затильник;
вкладиш;
відкатник;
замикач;
защіпка замикача;
прапорець защіпки;
пружина замикача;
пружина защіпки замикача;
вісь замикача та ін.
Коробка представляє собою полий циліндр. В передній частині коробки (в середині) на
гвинтах встановлено копір двигуна, в криволінійних пазах якого переміщуються ведучі ролики
движка. Копір двигуна являється деталлю, перетворюючою повертально – поступальний рух
поршня в обертальний рух блока стволів.
На передньому вінчику коробки нанесено риски з написами “Выстрел” і “Замыкатель”. При
суміщенні однієї з рисок роликової муфти з відповідною рискою на коробці, блок стволів
встановлюється в положення пострілу або в положення, при якому забезпечується вільне
закривання замикача.
В середній частині коробки, між копіром двигуна і буртиком коробки, розташовано упорний
підшипник, який служить для передачі зусилля віддачі на коробку.
В задній
частині коробки встановлено на гвинтах основний копір, в пазу якого
переміщуються ведучі ролики затворів.
Основний копір служить для перевтілення обертального руху блока стволів в повертально –
поступальний рух затворів; копір складається із двох частин, які після обєднання їх в коробці
образують замкнутий профільний паз. На прямолінійному відрізку основного копіра зроблено
паз для заведення ведучого ролика затвора в профільний паз при зборці і розборці.
До основного копіра приварено накладку, яка призначена для направлення головної частини
кулі в патронник і для примусового заведення патрона в лапки затвора.
Вкладиш служить для утримання гільзи від інерційних навантажень і для направлення її в
патронник в кінці кожної черги (при зворотному ході блока стволів від взведенної пружини
торсіону вкладиш захищає дульце гільзи від зминання)
Зверху на коробці знаходиться вікно, через яке патрон подається в затвори і відражається
стріляна гільза. З лівої сторони прийомного вікна зроблено вирізи для знижувача і пірїв
зірочки подачі.
Зверху на коробці (між вирізами для пір’їв зірочки подачі)знаходиться гніздо, в яке
втоплюється важіль горловини при спорядженні.
За прийомним вікном розташовано направляючі пази, в яких кріпиться вкладиш і
електроспуск.
По боках ствольної коробки знаходяться три пари направляючих виступів для кріплення
кулемета на установці.
На задньому торці коробки зроблено сухарні виступи для кріплення затильника і паз для
фіксатора затильника.
Знизу, в середній частині коробки , на гвинтах встановлено основання замикача і прорізано
паз для виходу замикача. На основані замикача за допомогою вісі закріплено замикач з
пружиною і встановлена защіпка замикача з пружиною (вона служить для фіксації замикача в
робочому положенні – замикач введено в полость коробки).
Прапорець защіпки служить для вимкнення защіпки замикача при розряджанні кулемета.
В нижній частині коробки (позаду) зроблено вікно для розташування відкатника і
розташовані виступи з пазами для вкладиша і гайки відкатника.
Зліва збоку від прийомного вікна на гвинтах встановлено основання знижувача, яке має
вікно для проходження знижувача і отвір під вісь знижувача.
Знижувач служить для направлення патрона в патронник.
Спереду і позаду прийомного вікна приклепані передня і задня стійки, призначені для
кріплення на них валика механізму подачі, кришки приймача, зйомника і горловини.
Замикач призначений для запирання затвора і примусового вижимання бойка для розбиття
капсуля.
Відкатник служить для поглинення енергії відкоту і викоту при стрільбі.
Відкатник складається:
вісь пружини відкатника;
шайба;
пружина відкатника;
упорна шайба;
гайка;
штифт відкатника.
На вісі пружини відкатника зроблено різьбу для закручування в гайку, ребра для
центрування пружини і зменшення поверхні тертя, буртік для упора шайби, лиски під ключ і
хвостовик, на який надівається вкладиш.
Шайба служить для збільшення площі опори пружини відкатника.
Гайка служить для кріплення відкатника в коробці і попереднього піджимання пружини.
Упорна шайба служить для розміщення гайки і для передачі зусиль віддачі при стрільбі.
Фіксація відкатника здійснюється в коробці через вкладиш затильником.
Затильник призначений для обєднання коробки з корпусом піростартера, розташування в
його внутрішній полості планетарного механізму, фіксації шестерні механізму подачі, а також
являється другою опорою при обертанні блока стволів.
Затильник складається із слідуючи основних зборочних одиниць і деталей:
защіпка в зборі;
затильник;
кільце заднього підшипника;
стопорне кільце;
шептало;
вісь шептала;
фіксатор затильника з пружиною;
штифти і фіксатор корпуса піростартера.
Защіпка в зборі служить для кріплення і фіксації механізму подачі в коробці.
Затильник має:
передні сухарні виступи для підєднання його до коробки;
задні сухарні виступи для підєднання до нього корпуса піростартера і риски для
забезпечення зборки кулемета;
центральний отвір для центральної зірочки;
глухий центральний отвір для фіксатора затильника;
виступ для обмеження повороту затильника на коробці.
В середині затильника розташовано задній підшипник.
В верхній частині затильника єсть провушина з отворами для розташування шептала, глухий
циліндричний отвір для фіксатора корпуса піростартера і циліндричний отвір, образований
тілом затильника і основанням защіпки для розміщення шийки шестерні механізму подачі.
Спереду в стінці затильника зроблено вийомки під ролики затворів, які запобігають їх
деформації при відєднанні затильника від коробки.
Шептало з пружиною встановлено на вісі в провушині затильника і служить для утримання
(під дією кулачка механізму подачі) колеса планетарного механізму при закручуванні
пружини торсіону, для чого на його робочому кінці зроблено виступ.
Радіусна поверхня шептала призначена для взаємодії з кулачком механізму подачі. Пружина
шептала служить для примусового виводу виступу шептала із вікна колеса планетарного
механізму після закінчення дії на шептало кулачка механізму подачі.
Фіксатор затильника служить для утримання затильника на коробці в робочому положенні, а
фіксатор – для фіксації корпуса піростартера.
Кришка приймача в зборі призначена для направлення патронної стрічки до зйомника і для
фіксації зйомника і горловини.
Кришка приймача в зборі складається із кришки приймача, пружини, штифта, защіпки,
штифта кришки.
Кришка приймача в зборі підєднується до передньої і задньої стійок коробки за допомогою
вісі і штифта.
На нижній поверхні кришки приймача знаходяться направляючі, які служать для додаткової
фіксації ланки на патроні; крім того в уступ упирається передній хвостовик ланки,
обмежуючи ланку від повздовжнього переміщення.
В лівому задньому вушку кришки приймача зроблено гніздо для розташування защіпки.
Защіпка служить для фіксації штіфта кришки приймача при закритій кришці приймача.
Штіфт кришки має радіусну виїмку для його фіксації в робочому положенні і лиску для
проходження защіпки.
Вісь кришки приймача з прапорцем і штифт кришки призначені для під єднання кришки
приймача до передньої і задньої стійок.
До вісі кришки приймача приварено прапорець, який служить для фіксації її в запертому
положенні.
В. Механізм подачі.
Механізм подачі служить для подачі патронної стрічки до зйомника, подачі патронів
послідовно на лінію кожного каналу ствола, опускання шептала затильника при взаємодії
муфти подачі з шепталом електроспуску.
Механізм подачі складається:
шестерня механізму подачі;
зірочка подачі;
муфта подачі;
дві пружини механізму подачі;
вкладиш;
кулачок;
товкач;
заглушка;
два штифти;
-
валик механізму подачі.
Шестерня механізму подачі служить для передачі обертання від блоку стволів механізму
подачі. Вона складається із зубчастого диска, шестерні і заклепок.
Вінець шестерні має фасонні зубці. В шестерні мається центральний отвір зі шліцьовими
пазами для насадки на валик механізму подачі.
Зубчастий диск має фасонні зубці, а в центрі – циліндричний отвір для насадки на
шестерню подачі.
Вінець шестерні механізму подачі, утворений при склепуванні шестерні і зубчастого диска,
взаємодіє з відповідним вінцем центральної шестерні. Буртик служить для обмеження
шестерні від зміщення в перед.
Зірка подачі служить для подачі патронів разом зі зйомником в затвори. Зірка подачі
насаджена на валик механізму подачі і зафіксована на ньому штифтом. Вона має в середині
отвір зі шліцами і ззовні два ряди пірїв з п’ятьма гніздами для патронів. На зірці подачі, між
пірями, знаходиться виступ з лискою, котрі разом з важелем горловини забезпечують
правильне заряджання.
На валику механізму подачі ззовні зроблено шліци для посадки на нього зірки і муфти
подачі, в середині – отвір для розташування кулачка, пружин, товкача, заглушки і два
поперечних отвори під штифти. На передньому і задньому кінцях валика механізму подачі
зроблено поперечні пази для під єднання струбцини, а на задньому кінці зроблено виріз для
штіфта кулачка.
Муфта подачі служить для взаємодії з шепталом електроспуску і для переміщення кулачка.
На муфті є: в середині отвір зі шліцами для зєднання зі шліцами валика, криволінійний паз,
який взаємодіє з шепталом електроспуску; криволінійний паз для стебла повідка товкача
датчика. Вкладиш являється підтримуючою і центруючою опорою валика механізму подачі. В
ньому зроблено циліндричний отвір для валика і циліндричний отвір для кріплення в задній
стійці штифтом кришки; направляючий бортик для фіксації патронів в осьовому направленні
від моменту зняття ланки з патрона до моменту передачі його в лапки затвора. Виступ
вкладиша входить у відповідний прямокутний паз на задній стійці і призначений для
повздовжньої фіксації вкладиша.
Кулачок служить для примусового опускання шептала затильника в вікно зовнішнього
колеса планетарного механізму. Штіфт кулачка виключає неправильну зборку механізму.
Пружини механізму подачі служать для повернення муфти подачі разом з кулачком в
початкове положення після відключення шептала електроспуску.
Заглушка закриває з переднього торця отвір в валику механізму подачі, забезпечуючи
попереднє піджимання пружини механізму подачі.
Товкач являється направляючим стержнем задньої пружини механізму подачі і передає
зусилля передньої пружини механізму подачі кулачку.
Г. Затвор в зборі.
Затвор в зборі призначений для досилання патрона в патронник, запирання каналу ствола в
момент пострілу, проведення пострілу і вилучення стріляної гільзи.
Затвор в зборі складається:
остов затвора;
затвор;
бойок.
Остов затвора призначений для розташування на ньому правих і лівих роликів, які
полегшують переміщення затвору в пазах центральної зірки, і ведучого ролика, який
переміщується по пазу основного копіра, забезпечуючи поступальний рух затвору.
В передній частині остова знаходяться: отвір для бойка, прорізь для виступу бойка і зуб для
зчеплення з затвором.
Затвор має бойові виступи, за допомогою яких відбувається запирання затвора. Спереду на
затворі зроблено боковий і нижній виступи з проточками під закраїну гільзи, чим
забезпечується екстракція стріляних гільз при русі затвору назад.
Виступи затвора служать також і для направлення затвору в повздовжньому гнізді
центральної зірки.
Дзеркало затвору служить для спирання дна гільзи. В дзеркалі зроблено отвір для виходу
бойка.
В задній частині затвору знаходяться площадки, які при взаємодії з виступами розмикача і
замикача відпирають і запирають затвор.
Бойок служить для розбиття капсуля; на ньому знаходиться виступ, який після запирання
затвору взаємодіє з замикачем і розбиває капсуль, а при відпиранні затвору утоплює бойок за
дзеркало затвору.
Д. Стартерний пристрій.
Стартерний пристрій призначений для забезпечення початку стрільби.
Він включає в себе:
планетарна передача;
торсіон;
корпус піростартера в зборі.
Планетарна передача призначена для отримання різниці кутових швидкостей обертання
передньої і задньої гайок торсіону, необхідної для закручування пружини торсіону при двох
крайніх пострілах в кінці кожної черги, а також при обертанні блока стволів вручну.
Планетарна передача складається:
колесо;
водило з сателітами;
вісі сателітів, підпружинені фіксаторами;
шестерні з фіксуючою таріллю;
стопорне кільце;
храпове колесо з шестернею, кільцями, пружиною, втулкою.
Колесо має: внутрішній зубчастий вінець; чотири вікна для шептала затильника; спереду до
колеса приклепане кільце з радіусними вийомками для сателітів, яке виключає неправильну
зборку планетарної передачі.
Водило служить для розташування в його вікнах сателітів з вісями, а в пазах – фіксаторів з
пружинами; фіксатори в водилі закріплені штифтами.
На передньому торці водила зроблено чотири паза для стиковки з виступами центральної
шестерні, а на задньому – храпові зубці, які взаємодіють з храповим колесом. Шестерня має
центральний отвір зі шліцьовими пазами, які служать для зєднання з виступами заднього
валика торсіону.
На передньому торці шестерні приклепана тарель, на якій зроблено чотири вирізи для
фіксаторів і чотири радіусні вийомки для сателітів (забезпечення правильної зборки).
Храпове колесо зроблено в вигляді диска з розташованими на ньому торцевими храповими
зубцями, які взаємодіють з зубцями водила. У внутрішньому отворі колеса розміщується
втулка, виступ якої входить в паз колеса. В кільцевій проточці колеса розміщується пружина, а
на шліцах циліндричного виступу – шестерня. Між шестернею і пружиною при зборці
ставиться кільце, яке в зібраному кулеметі розташовується в кільцевій проточці корпуса
піростартера і забезпечує попереднє піджимання пружини і постійне закріплення зубців
храпового колеса з зубцями водила, а шестерня при цьому знаходиться в зачепленні з
зубчастою рейкою поршня; втулка розташовується між торцями шестерні і храповика і
виключає повздовжнє переміщення водила, колеса і шестерні. Стопорне кільце розміщується в
проточці храпового колеса і фіксує підєднані до нього пружину, кільце, шестерню і втулку.
Стопорне кільце служить для фіксації зібраної планетарної передачі.
Торсіон призначений для акумулювання енергії при двох крайніх пострілах в кожній черзі
(або при обертанні блока стволів вручну при спорядженні кулемета) і для використання цієї
енергії на обертання блока стволів до перших пострілів.
Торсіон складається із переднього і заднього валиків, переходника, храповика, передньої і
задньої гайок, пружини, втулок, проміжних ланок і штифтів.
Передній і задній валики зєднані між собою перехідником і зафіксовані в ньому штифтами.
Перехідник на передньому торці має зубці, які входять в зачеплення з зубцями однієї із
проміжних ланок.
На передньому валику розташовано проміжні ланки, гайки, пружину, втулки, храповик.
Валик на обох кінцях має квадратні січення для жорсткого кріплення з храповиком і
перехідником.
Передня гайка має храпові зубці, якими вона зчеплена з зубцями храповика, нерухомого
відносно переднього валика; вона має сквозний циліндричний отвір під передній валик.
Пружина своїми кінцями вгвинчується в передню і задню гайки і фіксується в них
штифтами.
УВАГА ! Пружина торсіону попередньо закручена на 96°. При експлуатації розбирання
торсіону не виконується.
Храповик має: храпові зубці, поперечний отвір для штіфта, паз під защіпки, квадратний
отвір під хвостовик переднього валика.
На задній гайці по зовнішньому діаметру зроблено два виступи, які входять в пази в пази
роликової муфти блока стволів, а торцеві зубці задньої гайки зчеплені з такими ж зубцями
одної з проміжних ланок; вона має сквозний циліндричний отвір під передній валик.
Проміжні ланки, які опреділяють робочій кут закрутки пружини, зєднані між собою такими
ж торцевими зубцями, як на переходнику і на задній гайці.
Задній кінець заднього валика має шліци для зєднання з шестернею планетарного
механізму.
Защіпки торсіону служать для фіксації торсіону в осьовому напрямку в центральному гнізді
блока стволів; вони розташовуються в пазах передньої муфти стволів і в пазу храповика.
Кожна защіпка має пружину, кінець якої приклепано до неї двома заклепками.
Защіпки фіксуються на передній муфті пружинами і булавками, для чого в защіпках
зроблено отвори.
Корпус піростартера в зборі призначений для монтажу в ньому зборочних одиниць і деталей
механізму піростартера і для підєднання до затильника.
Корпус піростартера в зборі складається:
корпус;
пружина з заглушкою;
поршень;
два клапана;
храповик;
защіпка храповика з віссю;
розобщувач;
фіксатор блока контактів з пружиною;
гніток з пружиною;
3 заглушки;
4 штіфта;
- 2 булавки.
Корпус піростартера має секторні виступи для зєднання його з затильником і два виступи,
один з яких служить обмежувачем повороту корпуса піростартера, а другий – для фіксації його
защіпкою затильника. В корпусі зроблено проточки для вилучення піропатронів вимикачем і
отвори для скидання газів.
В гнізді центрального отвору розміщено храповик, який зафіксовано підпружиненою
защіпкою.
В корпусі зроблено камери для розміщення клапанів і розобщувача, а також обєм для
попереднього розширення газів, які образуються при згорянні пороху піропатрона.
В середині корпуса піростартера мається також три патронника для піропатронів, глухий
отвір для поршня і пружини з заглушкою, пази для виступів заглушки, отвір, в якому
розташовано фіксатор блока контактів з пружиною.
Ззовні на боковій стороні корпуса зроблено пази для кріплення блока контактів.
Поршень з зубцями взаємодіє з зубцями шестерні храпового колеса, в середині поршня
знаходиться циліндричне гніздо для пружини, шайби, направляючого стержня, направляючої
втулки.
Розобщувач служить для виключення безпосередньої дії газів на клапани, утворення
попереднього обєму для газів і для захисту сусідніх піропатронів від попадання на них
порохових газів після спрацювання піропатрона. В корпусі піростартера він фіксується
штифтом.
Заглушка закриває камеру для клапанів.
Клапани разом з заглушками виключають можливість прориву порохових газів до не
спрацювавши піропатронів. В середині вони мають газопровідні канали, а зверху –
обтюрируючі проточки.
Защіпка з храповиком призначена для того, щоб енергія закрученої пружини передавалась
блоку стволів, а не на розкручування переднього кінця пружини торсіону.
Храповик має центральний отвір зі шліцьовими пазами для насадки на задній валик торсіону
і зубці для взаємодії з зубцями защіпки.
Защіпка має отвір для вісі, за допомогою якої вона закріплена на корпусі піростартера.
Підпружинений гніток утримує защіпку в притиснутому до зубців храпового колеса стані.
Пружина поршня забезпечує повертання поршня після піроперезарядки в початкове
положення.
Є. Електроспуск і блок контактів.
Електроспуск і блок контактів складається:
електроспуск;
блок контактів;
3 бронешланги;
трійник;
вилка;
2 штифти.
Електроспуск служить для дистанційного керування стрільбою. Крім того, в корпусі
електроспуску встановлено контакти для передачі електричних імпульсів на рахівник залишку
патронів і на запали піропатронів. Електроспуск встановлюється в пази коробки і від
повздовжнього переміщення назад фіксується виступом затильника, а від переміщен ня вперед
– вкладишем коробки.
В корпусі електроспуску розміщуються:
якір;
фланець;
котушка;
діамагнітна прокладка;
товкач якоря;
пружина груза і груз;
движок;
важіль;
шептало електроспуску;
дві пружини движка;
товкач датчика;
кільцевий контакт;
блок датчиків (рухомий контакт, контакт, пружина датчика, фіксуюча втулка,
кільце, пружина втулки, ковпачок).
Ззовні електромагніт, товкач якоря і якір в корпусі електроспуску закриті кришкою, яка
нагвинчена на фланець і обмежує хід якоря; механічні деталі в корпусі електроспуску
захищені задвижкою, яка фіксується радіусною частиною виступу вісі важеля. Вісь важеля від
провертання фіксується булавкою.
Деталі блока датчиків в корпусі закриті гайкою, яка вгвинчена в нього.
Корпус електроспуску має:
направляючі виступи для зєднання з коробкою;
пази для виступів движка;
провушину з отворами, в якій на вісі встановлено шептало;
вікно для виходу шептала;
сквозний отвір для вісі важеля;
вікно для виходу стебла поводка товкача датчика;
ввід для бронешланга.
При подачі напруги на котушку електромагніта якір діє на товкач якоря , товкач переміщує
движок назад.
Движок приймає зусилля, передаваеме через товкач якорем, звільнює шептало, а потім
повертає його на вісі
В середині движка розміщено дві пружини. Задній виступ движка своїми заднім і переднім
торцями взаємодіє з товкачем якоря і шепталом електроспуску, при обезструмленному
електроспуску запирає шептало, виключаючи можливість провороту його на вісі.
Пружини движка служать для повертання і утримання движка, товкача якоря з якорем в
початковому положенні після припинення подачі струму і опусканні шептала електро – спуску
при взаємодії скоса движка з заднім скосом виступу шептала.
Шептало електроспуску служить для відведення і утримання муфти подачі в крайньо- му
передньому положенні.
Шептало має виступ для взаємодії з движком, профільний виступ для взаємодії з муфтою
подачі, отвір для вісі, виступ для запирання його виступом движка.
Груз і важіль призначені для врівноваження якоря від вістових інерційних переміщень при
обезструмленному електроспуску.
За допомогою важеля здійснюється кінематичний звязок між движком і грузом. В корпусі
електроспуску важіль закріплений на вісі і зафіксований булавкою. Пружина груза служить
для утримання груза в робочому положенні.
Блок датчиків складається із датчика положення муфти подачі і датчика рахівника залишку
патронів.
Конструктивно датчики виконані в вигляді двох контактів, розташованих в середині
циліндричного виступу корпуса електроспуску і передаючих сигнал через товкач датчика на
рахівник залишку патронів і до піропатронів.
Блок контактів призначений для подачі електричних імпульсів на піропатрони
встановлюється на корпусі піростартера.
Блок контактів складається із зборочних одиниць і деталей, розташованих в корпусі блока:
три бойки;
три контакти;
три ізоляційних втулки;
три пружини бойка;
пластина і штифт;
Ззовні деталі закриті кришкою, яка встановлена в пазах корпуса блока контактів і від
здвигання утримується підпружиненим фіксатором.
Корпус блока контактів ззовні має:
направляючі виступи для зєднання з пазами корпуса піростартера;
вушко під фіксатор, яким корпус блока контактів фіксується
на корпусі
піростартера;
отвори для виходу бойків;
ввід для бронешланга.
Вилка служить для під єднання електроспуску і блока контактів до електричних ланцюгів
установки.
При подачі напруги на котушку електроспуску якір під дією електромагнітного поля
починає рухатись до упора в діамагнітну прокладку. Рух якоря через товкач якоря передається
движку, який, перемістившись від початкового положення на 1,8 мм , виконує відпирання
шептала, а потім при подальшому русі, при взаємодії задньої поверхні виступу движка з
радіусною поверхнею виступу шептала, виконує поворот шептала на деякий кут. В результаті
цього виступ шептала втоплюється в паз корпусу електроспуску, звільнюючи муфту подачі.
В корпусі електроспуску встановлено груз, врівноважуючий через важіль вісьові перегрузки
на якір і движок, виключаючи можливість самоспрацювання електроспуску при
експлуатаційних перевантаженнях, діючих на кулемет.
В корпусі електроспуску змонтовані контакт датчика рахівника залишку патронів і контакт
датчика розташування муфти. Вмикання і вимикання датчиків проводиться під дією товкача
датчика, взаємодіючого з муфтою подачі.
Працюють датчики слідуючим образом: при подачі напруги на контакт електроспуску
проісходить утоплювання виступу шептала електроспуску, що звільнює муфту подачі, в
криволінійному пазу якої находиться поводок товкача датчика. Під дією пружин муфта подачі
починає переміщуватись назад (в сторону шестерні механізму подачі) разом з товкачем
датчика. При цьому звільняється рухомий контакт, який під дією пружини переміститься до
соприкасання з кільцевим контактом. Ланцюг датчика рахівника залишку патронів остається
замкнутим, ланцюг датчика положення муфти замикається і електричні імпульси через
виконавчі реле в пульті керування подаються на бойки піропатронів.
Під час стрільби муфта подачі обертається. При обертанні муфти подачі товкач датчика,
звязаний з нею повідком, переміщується вперед і назад, при цьому за один оборот муфти
робиться одно замикання і розмикання контакту рахівника залишку патронів. Контакт датчика
положення муфти остається замкнутим на протязі стрільби, доки муфта подачі знаходиться в
задньому положенні. Розмикається контакт датчика положення муфти при завершенні
стрільби товкачем датчика в момент приходу муфти подачі в крайнє положення.
Ж. Центральна шестерня в зборі.
Центральна шестерня в зборі служить для передачі обертального руху від блока стволів
шестерні подачі.
До центральної шестерні приклепано сегмент і пружина з фіксатором. Пружина
розташована в проточці шестерні, а для фіксатора зроблено паз.
Центральна шестерня має:
два ряди фігурних зубців для зчеплення з зубцями вінця шестерні механізму
подачі;
центральний отвір зі шліцьовими пазами для зєднання зі шліцами центральної
зірки;
на задньому торці – чотири виступи для зчеплення з водилом.
Фіксатор служить для утримання гайки від відкручування, при зборці входить в паз шліца
центральної зірки і забезпечує правильність зборки центральної шестерні центральної зірки.
З. Зйомник.
Зйомник служить для зняття ланки з патрона, зниження патрона в лапки затвора і
відражання гільзи; він встановлюється в направляючих пазах передньої і задньої стійок.
Зйомник має:
бокові направляючі виступи для зєднання з пазами стійок;
піря для зняття ланки;
піря для відраження гільзи;
проріз для прапорця вісі кришки приймача, яким він фіксується на стійках при
відкритій кришці приймача;
зуб для зєднання з розмикачем;
поверхню, по якій патрон направляється в лапки затвора;
поверхні для відраження гільзи;
виступи для опори на передню і задню стійкиґґґґґ4поверхні для фіксації зйомника
закритою кришкою приймача.
І. Гайка.
Гайка служить для фіксації зібраного блока стволів в коробці. Вона вкручується в різьбове
гніздо центральної зірки.
Центральний отвір гайки служить для розміщення заднього кінця заднього валика торсіону.
Вінчик гайки має прорізь для фіксатора, який утримує її від скручування .
К. Горловина
Горловина служить для підведення патронної стрічки до зірки подачі і для забезпечення
правильного спорядження кулеметів (забезпечує підведення першого патрона стрічки до
фарбованого гнізда зірки подачі).
Горловина має паз , яким вона підєднується до виступів передньої і задньої стійок. В вікнах
горловини закріплено по дві направляючих для направлення патронної стрічки.
В повністю зібраному кулеметі горловина фіксується нижніми поверхнями закритої кришки
приймача, а при відкритій кришці приймача горловина утримується в пазах передньої і задньої
стійок віссю кришки приймача.
На нижній стінці горловини на вісях розміщені підпружинені важелі, які забезпечують
правильне спорядження кулемета – пропускають перший патрон патронної стрічки тільки в
фарбоване гніздо зірки подачі.
Один із важелів під дією пружини виходить у внутрішню полость горловини, тим самим
перекриваючи прохідний отвір горловини і не допускаючи проходження першого патрона до
гнізд зірочки подачі.
В зібраному кулеметі важіль спирається на циліндричний виступ зірки подачі і не дає
можливості важелю опуститися в проріз коробки. Для того щоб важіль зміг опуститись і
звільнити прохідний отвір горловини, необхідно обертати блок стволів, а значить , і зірку
подачі до тих пір, поки важіль не окажеться проти лиски виступу зірки подачі. В цьому
положенні перший патрон опускає важіль в проріз коробки, просувається вперед до зірки
подачі і захоплюється пірями зірки подачі, попадаючи в фарбоване гніздо зірки.
В подальшому важелі утримуються в опущеному стані патронами стрічки.
Взаємодія складових частин кулемета
Розташування частин і механізмів перед стрільбою з
механізму піростартера
застосуванням
При спорядженні перший патрон стрічки знаходиться в гнізді зірки подачі. Звільнена від
патрона ланка знаходиться на пір’ях зйомника.
Пружина торсіону не взведена, задній кінець пружини торсіону зв’язаний з блоком стволів
через задню гайку виступами, передній кінець пружини через передню гайку, храповик,
передній валик, перехідник і задній валик зв’язаний з храповиком корпуса піростартера,
зафіксованим защіпкою храповика.
Блок стволів займає положення, при якому шептало затильника під дією кулачка механізму
подачі фіксує від прокручування колесо планетарного механізму в одному із чотирьох
положень. Зубці храпового колеса планетарного механізму під дією пружини притиснуті до
зубців водила.
Котушка електроспуску обезструмлена. Движок під дією пружин движка упирається в
стінку корпуса електроспуску виступом і через товкач якоря перемістив якір вперед до упора в
кришку корпуса електроспуску.
Виступ движка не дозволяє шепталу електроспуску переміститися в середину корпуса
електроспуску. Муфта подачі утримується виступом шептала електроспуску і відведена в
крайнє переднє положення.
Товкач датчика, кінематично зв’язаний з муфтою подачі, находиться в передньому
положенні і замикає електричний ланцюг датчика-рахівника.
Рухомий контакт переднім кінцем товкача датчика переміщений вперед і ланцюг датчика
розташування муфти розімкнуто, що виключає можливість подачі імпульсу на піропатрон.
Блок контактів обезструмлено.
Поршень механізму піростартера, жорстко зв’язаний з шестернею храпового колеса, під
дією пружини упирається своїм виступом в торець отвору в корпусі піростартера.
Робота частин і механізмів при стрільбі з застосуванням механізму
піростартера
Для початку необхідно натиснути кнопку “Огонь”, при цьому замикається ланцюг котушки
електроспуску.
Якір під дією утвореного котушкою електромагнітного поля переміщується назад і через
товкач якоря переміщує движок назад, притискуючи пружину движка. При переміщенні
движка приблизно на 1,8 мм виступ движка звільняє виступ шептала, не перешкоджаючи
переміщенню останнього в середину корпуса електроспуску. При подальшому переміщенні
движка назад і взаємодії його з одним виступом шептала, другий виступ шептала виходить із
криволінійного паза, звільнюючи муфту подачі, яка під дією своїх пружин відходить в заднє
положення.
Одночасно кулачок, зв’язаний з муфтою подачі, звільняє шептало затильника, яке
повертається на вісі і більше не фіксує колесо планетарного механізму.
При переміщенні муфти подачі назад переміщується товкач датчика, зв’язаний з нею
стеблом, і замикається контакт датчика розташування муфти. Після замикання контакту
спрацьовує виконавче реле в пульті керування стрільбою і на один із піропатронів подається
імпульс – піропатрон спрацьовує. Гази, які утворились при згоранні пірозаряду, із одного
патронника поступають в камеру з розобщувачем, дальше по отвору в клапанний механізм,
розсовують клапани і через центральні отвори клапанів поступають в камеру попереднього
об’єму, розширюються і діють на поршень, поступальний рух якого через шестерню
перетворюється в обертальний рух храпового колеса планетарного механізму.
Храпове колесо, яке знаходиться в зачепленні з водилом планетарного механізму, передає
обертання водилу, в пази якого входять відповідні виступи центральної шестерні, жорстко
зв’язаної з блоком стволів.
Блок стволів починає обертатися. На початку блок стволів обертається від імпульсу,
наданого йому поршнем піростартера.
Як тільки поршень дійде до газоскидних отворів, тиск в робочій полоті корпуса піростартера
падає і блок стволів продовжує обертатись по інерції до першого пострілу. Поршень під дією
пружини повертається в початкове положення, захватуючи через шестерню храпове колесо,
зубці якого розчіплюються з зубцями водила і проковзуються по них.
При обертанні блока стволів робиться перетворення його обертального руху в
поступальний рух затворів і движка, які, взаємодіючи своїми ведучими роликами з
криволінійними пазами основного копіра і копіра двигуна виконують в начальний момент
(доки нема патрона в затворі) холостий хід.
Зірка подачі, узгоджено обертаючись з блоком стволів, так як центральна шестерня зв’язана
з шестернею механізму подачі, переміщує патронну стрічку, ланки якої знімаються з патронів
пір’ями зйомника і викидаються назовні. Патрон, звільнений від ланки і обмежений від
повздовжнього переміщення буртиком вкладиша, заводиться в лапки затвора і одночасно
досилається затвором в патронник.
В кінці досилання при русі ведучого ролика затвора по прямолінійному участку основного
копіра проісходить запирання затвора; площадка затвора взаємодіє з виступом замикача, в
результаті чого бойові виступи затвора заходять за бойові упори казенника. В кінці повороту
затвора виступ бойка наскакує на виступ замикача, який примусово витискає бойок для
розбиття капсуля, проісходить постріл.
Після того , як куля пройде газовідвідний отвір в стінці ствола, частина порохових газів
через цей отвір попадає в газовідвідну муфту. Вступає в роботу газовий двигун. Гази тиснуть
на робочі площадки поршня або блока штоків і, як що постріл виконується із одного або трьох
стволів, переміщують движок назад. Як що ж постріл робиться із двох або чотирьох стволів, то
гази переміщують движок вперед. При цьому ведучі ролики движка, які виконують зворотно –
поступальний рух, обкочуються по криволінійному пазу копіра двигуна, забезпечуючи
обертання блоку стволів і відповідно роботу автоматики.
Обертаючись разом з блоком стволів (в кінці прямолінійного участка основного копіра),
затвор обкочується площадкою по виступу розмикача – виконується відпирання, а при русі
затвора назад – екстракція і відраження гільзи шляхом взаємодії гільзи з пір’ями зйомника і
центральною зіркою. Таким чином здійснюється робота автоматики при всіх послідуючих
циклах, доки натиснута кнопка “Огонь”. Зусилля віддачі при відкоті і викоті передається через
відкатник установці.
Взаємодія частин і механізмів після закінчення стрільби
Для закінчення стрільби необхідно відпустити кнопку “Огонь”, при цьому розмикається
ланцюг котушки електромагніту. Якір, який більше не утримується магнітною силою, разом з
товкачем якоря і движком під дією пружин движка повертається в переднє положення.
Движок, повертаючись в початкове положення, опускає своїм скосом шептало
електроспуску і фіксує його опорною поверхнею переднього виступу. При цьому шептало
електроспуску своїм виступом взаємодіє з криволінійним виступом обертающоїся муфти
подачі і відводи її в переднє положення.
При русі муфти подачі вперед кулачок, жорстко зв’язаний з нею, виступом примусово
опускає шептало затильника в одно із вікон колеса, тим самим зупиняючи його при взаємодії
поверхні виступу шептала з відповідною поверхнею одного із вікон колеса.
З цього моменту починається закручування пружини торсіону, для чого використовується
енергія обертаючого ся блока стволів і енергія, отримуємо блоком від тих пострілів, які
робляться після зупинки колеса. Взведення пружини торсіону здійснюється слідуючим
образом: разом з блоком стволів обертається зв’язане з ним водило з сателітами. Сателіти,
обкочуючись по зубчатому вінцю зупиненого шепталом затильника колеса планетарного
механізму відносно своїх вісів, передають обертання (за рахунок передаточного відношення
планетарного механізму, рівного співвідношенню числа зубців колеса до числа зубців
шестерні і рівного приблизно 1,8) задньому валику торсіону через шестерню, сидячу на ньому.
Напрямок обертання заднього валика (а значить , і жорстко зв’язаної з ним передньої гайки)
таке ж, як і напрямок обертання блока стволів і зв’язаної з ним задньої гайки – проти напрямку
обертання годинникової стрілки. Задній валик, жорстко зв’язаний через перехідник і передній
валик з храповиком, обертає передню гайку прискорено в 1,8 раза в порівнянні з задньою
гайкою, жорстко зв’язаною в радіальному напрямку з блоком стволів.
Пружина торсіону, кінці якої закріплені на гайках, закручується за рахунок різниці кутових
швидкостей обертання передньої і задньої гайок.
При обертанні передньої гайки відносно задньої вибираються первоначальні зазори (в
напрямку проти ходу часової стрілки) між зубцями перехідника, проміжних ланок і задньої
гайки.
Момент соприкасання зубців передньої проміжної ланки з зубцями задньої гайки відповідає
повній закрутці пружини торсіону
Так як пружина торсіону закручена повністю, то при подальшому обертанні блока стволів
починає скручуватись задній валик на невеликій кут (в межах упругих деформацій).
На закручування пружини торсіону і скручування заднього валика витрачається енергія
обертаючогося блока і пострілів; кутова швидкість блока стволів поступово зменшується і
блок стволів зупиняється.
Від часу зупинки колеса планетарного механізму до зупинки блока стволів робиться два
постріли.
Енергія цих пострілів використовується для закручування пружини торсіону і скручування
заднього валика.
Після зупинки блока стволів закручена пружина торсіону намагається розкрутитись: задній
її кінець – проти ходу годинникової стрілки, передній – по ходу годинникової стрілки. Сили
від намагающоїся розкрутитись пружини прикладені до блока стволів, зв’язаному з ним
водилу (від задньої гайки) і до шестерні, яка сидить на шліцах заднього валика (від передньої
гайки). Ці сили (через зубці сателітів) намагаються обертати колесо планетарного механізму
проти руху годинникової стрілки, але воно утримується від обертання виступом шептала
затильника; пружина торсіону розкрутитись не може, від розкручування її утримує храповик,
який в свою чергу утримується від обертання защіпкою храповика; блок стволів остається
нерухомим.
Підготовка кулемета до стрільби
Підготовка кулемета до стрільби виконується для забезпечення його безвідмовної роботи
під час стрільби.
Підготовка кулемета до стрільби виконується в слідую чому порядку:
виконати при необхідності неповну розбору кулемета;
виконати чистку кулемета;
оглянути кулемет в розібраному вигляді;
зібрати кулемет, ретельно змастивши при цьому всі його частини;
встановити і закріпити кулемет на установці;
оглянути кулемет в зібраному вигляді;
взвести пружину торсіону і перевірити обертання блока стволів від неї;
під єднати штепсельний розем електроспуску до електроживлення;
випробувати роботу електроспуску;
оглянути патрони;
спорядити стрічки і зарядити кулемет.
Спорядження кулемета
Перед спорядженням протерти канали стволів і патронники чистою ганчіркою.
Заряджання виконувати в слідую чому порядку:
укласти патронну стрічку в патронний ящик без розклинювання.
Укладка патронної стрічки повинна виконуватись в суворій відповідності зі схемою
укладки, затвердженою для кожної конкретної установки.
обертати блок стволів до початку взведення пружини торсіону, після чого
вимкнути шептало електроспуску.
При обертанні блока стволів перевірити правильність роботи важелів в прийомній
горловині.
підтягнути (за допомогою гачка) патронну стрічку до горловини і повернути через
вікно в горловині перший патрон стрічки за вікно петлі ланки так, щоб стінка петлі
була повернута до стінки горловини;
постійно притискаючи патронну стрічку в напрямку зірки подачі і не допускаючи
перекосу першого патрона стрічки, повільно обертати блок стволів гачком до тих
пір, поки перший патрон втопи важелі горловини в гніздо коробки і захопиться
гніздом зірки подачі;
обертати блок стволів ключем до початку взведення пружини торсіону, що буде
видно по значному підвищенню зусилля, необхідного для обертання блока стволів.
При цьому муфта подачі відводиться в крайнє положення, а кулачок опускає
шептало затильника в одно із вікон колеса планетарного механізму;
вставити піропатрони ППЛ в патронники корпуса піростартера і закрити їх блоком
контактів, заводячи виступи корпуса блока контактів за виступи корпуса піростартера, при
цьому фіксатор ввійде в провушину корпуса блока контактів
Патрони до кулемета ЯкБ – 12,7
Для стрільби із кулемета використовуються патрони калібру 12,7 мм (мал. 1) з кулями
слідуючих типів:
бронебійно - запалювальною Б-32 ;
бронебійно – запалювальною – трасуючою БЗТ-44.
Патрони з кулями Б-32 і БЗТ-44 відрізняються одна від
другої фарбуванням вершин куль:
Б-32 – вершина кулі пофарбована в чорний колір,
нижче – червона кільцева полоска;
БЗТ – 44 – вершина кулі пофарбована в фіолетовий
колір, нижче – червона кільцева полоска.
Куля закріплена в гільзі шляхом обжимання дульця
плашками. Для підвищення надійності з’єднання з гільзою на
кулі зроблено дві накатки, в які при обжиманні втискається
метал дульця гільзи. Зусилля, необхідне для вилучення кулі із
гільзи, дорівнює 250 – 450 кг.
Гільзи виготовлені із латуні. Коефіцієнт бутилочності гільзи
– 1,41.
Пороховий заряд складається із бездимного піроксилінового
пороху марки 4/7 ЦГР. Середня вага порохового заряду – 17 г.
Капсуль – воспламенитель забезпечує отримання для
патронів найменшого часу пострілу і мінімального його
відхилення від номінального значення.
Під часом пострілу розуміється відрізок часу від моменту
наколювання бойком зброї капсуля – воспламенітеля до
моменту вильоту кулі із каналу ствола. Час пострілу для
патронів калібру 12,7 мм не перевищує 0,003 сек.
Мал. 1
12,7 мм патрон до кулемета ЯкБ – 12,7: 1 – куля, 2 – гільза, 3 – пороховий заряд,
Призначення, конструкція і дія куль
Бронебійно – запалювальна куля Б – 32 (мал. 2) призначена для ураження цілей,
захищених тонкою бронею.
Куля складається із біметалічної оболонки, свинцевої рубашки, стального сердечника і
запалювальної суміші (№ 7) вагою близько 1 г.
Сердечник виготовляється із інструментальної сталі і проходить термічну обробку.
Свинцева рубашка розміщується між оболонкою кулі і її сердечником. Вона являється
своєрідним амортизатором, зменшуючим вредну дію сил тиску, виникаючих при русі кулі
по каналу ствола. Ці сили визивають передчасне зношування ствола і можуть привести до
деформації окремих елементів кулі. Наявність свинцевої рубашки дозволяє більш повно
врізатись оболонці кулі в нарізи ствола і зменшує їх знос.
Дія кулі: при ударі об броню руйнується оболонка кулі. Запалювальна суміш за рахунок
тепла, виділеного при ударі сердечника кулі об броню, підпалюється і, проникаючи через
отвір, пробитий в броні сердечником, визиває спалахування горючих речовин. Недостатньо
тверду перешкоду куля пробиває, залишаючись, як правило, цілою, її головна частина не
руйнується і запалювальна суміш не запалюється.
Куля Б-32 на відстані до 200 м пробиває броню середньої твердості товщиною 16 мм при
зустрічі з нею під кутами до 250.
Мал. 2
Бронебійно – запалювальна куля Б – 32
1 – оболонка,
2 – свинцева рубашка,
3 – стальний сердечник,
4 – запалювальна суміш.
Бронебійно–запалювально–трасуюча куля БЗТ– 44(мал. 3) призначається для
ураження цілей, захищених тонкою бронею.
Куля складається із біметалічної оболонки, свинцевої рубашки, стального сердечника,
запалювальної суміші (№ 7) вагою приблизно 1 г, трасера, трубчатого сердечника.
Трубчатий сердечник, в якому розташовується трасер, виготовляється із сталі і придає кулі
необхідну форму і вагу.
Куля БЗТ – 44 по бронепробиваемості менш ефективна, чим куля Б – 32. На відстані до 300
м куля пробиває броню середньої твердості товщиною 10 мм при зустрічі з нею під кутами до
300 до нормалі.
Куля БЗТ – 44 на відстані до 1000 м дає добре видиму вдень і вночі трасу червоного
кольору.
Мал. 3
Бронебійно - запалювальна - трасуюча
куля БЗТ – 44.
1 – оболонка, 2 – свинцева рубашка, 3 – стальний сердечник,
4 – запалювальна суміш, 5 – трасер, 6 – трубчатий
сердечник.
Основні дані 12,7 мм патронів
12,7 мм патрон з
кулею Б – 32
Вага патрона, г
130 – 137
Довжина патрона, мм
145,5 – 147
Зусилля вилучення кулі із патрона, кг
250 – 450
Середня вага кулі, г
47,4 – 49
Коефіцієнт ваги кулі, г/см
24,2
Поперечне навантаження, г/см
38,4
Найбільша довжина кулі,
мм/ калібри
64,6/ 5,08
Вага запалювальної суміші (№ 7), г
0,95 – 1,05
Вага гільзи, г
67,2
Довжина гільзи, мм
108
Об’єм камори гільзи, см
20,4
Середня вага порохового заряду
(порох марки 4/7 ЦГР)
17,0
Плотність заряджання, г/см3
0,83 – 0,88
Початкова швидкість кулі, м/сек.
810 – 825
Максимальний тиск порохових газів
в каналі ствола (середнє значення), кг/см
3100
12,7 мм патрон з
кулею БЗТ – 44
125 – 132
145,5 – 147
250 – 450
43,2 – 44,8
22,4
35,6
64,8/ 5,10
0,95 – 1,05
67,2
108
20,4
17,0
0,83 – 0,88
840 – 855
3100
УНІФІКОВАНИЙ ГАРМАТНИЙ КОНТЕЙНЕР УПК-23-250
ПРИЗНАЧЕННЯ УПК-23-250
Гарматний контейнер УПК-23-250 з гарматою ГШ-23Л призначений для ураження
неброньованих і легко броньованих наземних , надводних і повітряних цілей , а також живої
сили противника.
Керування стрільбою льотчик здійснює від кнопки РС, встановленій на ручці керування
вертольотом.
Контейнер може застосовуватись з вертольотів Мі-8, Мі-24.
Склад гарматного озброєння:
контейнери УПК-23-250;
балочні тримачі БД3-57КрВ;
приціл льотчика;
кнопка РС для ведення стрільби;
пульт керування озброєнням льотчика;
Комплект УПК-23-250:
контейнер з комплектом зємних вузлів і деталей;
гармата ГШ-23Л;
Гарматний контейнер УПК-23-250 забезпечує:
встановлення в ньому швидкострільної гармати ГШ-23Л;
регулювання гармати в вузлах кріплення – вверх, вниз, вліво, вправо від середнього
положення (при пристрілці);
живлення гармати патронами, розміщеними в ящику і рукавах;
відведення ланок по ланковідводу і збирання їх в обтікачі;
-
відведення гільз за межі контейнера;
ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ДАНІ УПК:
- напруга живлення постійним струмом
- 27 В ±10%;
- озброєння
- одна гармата ГШ-23Л;
- боєкомплект в патронному ящику і рукаві
- 250 шт.;
можливе регулювання гармати в вертикальній
і горизонтальній площинах
- ± 30 від середнього положення;
- живлення
- безперервне, стрічкове;
- габарити:
поперечні розміри
- 340 х 450 мм;
довжина контейнера без гармати
- 2996 мм;
довжина контейнера з гарматою
- 3166 мм;
упаковочний ящик
- 585 х 834 х 3179 мм;
- вага:
контейнера з комплектом знімних вузлів і
деталей без гармати і боєкомплекту
- не більше 70 кг;
- контейнера з гарматою (без боєкомплекту)
- 120 кг;
- контейнера в упаковочному ящику
- не більше 270 кг;
- контейнер розрахований на роботу в умовах:
відносної вологості довколишнього середовища - до 95 ÷ 98 %;
температури навколишнього середовища
- від - 60º до + 60º;
КОНСТРУКЦІЯ УПК-23-250
Уніфікований гарматний контейнер представляє собою підвісну металеву конструкцію
обтікаємої форми і складається із слідуючих основних елементів:
1. лафет;
2. патронний ящик;
3. передній обтікач;
4. рукав живлення;
5. гільзовідвод;
6. ланковідвод;
7. діафрагма;
8. електрожгут із ШР;
9. перехідна коробка.
Лафет являється основною силовою частиною контейнера і складається із корпуса і
балки, жорстко зєднаних між собою болтами.
Патронний ящик призначений для розміщення боєкомплекта. Він закріплений на
задньому шпангоуті корпуса лафета і представляє собою клепану коробку, яка складається із
корпуса, кришки, заднього обтікача і рукава.
Передній обтікач призначений для:
придання контейнеру обтікаємої форми;
відвода гільз за межі контейнера;
збору ланок;
опори стволів гармати.
Обтікач представляє собою каркас, склепаний із шпангоутів, профилів, кутників і
пластин. Каркас закритий верхньою і нижньою обшивками. Верхня обшивка виготовлена із
алюмінієвого сплаву, а нижня – із нержавіючої сталі.
Рукав живлення призначений для подачі патронної стрічки із патронного ящика до
приймача гармати. Він представляє собою гвинтообразно зігнуту коробку прямокутного
січення, зварену із листків нержавіючої сталі.
Гільзовідвод призначений для відводу стріляних гільз через патрубки переднього
обтікача за межі контейнера і представляє собою конструкцію, зварену із листової сталі,
виконану в вигляді лотка.
Ланковідвод служить для відведення ланок в передній відсік при стрільбі, зроблений
легко знімним в вигляді вигнутого рукава прямокутного січення із листової нержавіючої сталі.
Електрожгут з перехідною коробкою забезпечують електричний звязок контейнера з
вертольотом і гарматою ГШ-23Л.
Принцип роботи контейнера:
Для стрільби із контейнера, в залежності від типу вертольота, необхідно ввімкнути
автомати захисту мережі, вибрати варіант озброєння для застосування УПК, ввімкнути органи
керування контейнером, ввімкнути ГЛАВНЫЙ ВЫКЛЮЧАТЕЛЬ і натиснути кн. РС на ручці
керування вертольотом. При цьому живлення від бортової електромережі через ланцюги
керування стрільбою поступає на електроспуск гармати ГШ-23Л. Для більш раціонального
використання боєприпасів в електричну схему керування стрільбою із контейнера на
вертольотах Мі-8МТ і Мі-24 введено реле часу РВ-1-0,16 (РВ-1-0,25 для Мі-8Т), яке через 0,16
(0,25) сек після натискання кн. РС розмикає ланцюги подачі живлення на електроспуск
гармати і стрільба припиняється. Таким чином реле часу забезпечує ведення стрільби
короткими чергами по 8 – 10 (12 – 16) снарядів із кожної гармати.
Для продовження стрільби льотчик повинен відпустити і знову натиснути кн. РС.
Для відліку кількості боєприпасів на вертольотах встановлено по два рахівники залишку
патронів УСБ-1А, які працюють в електричних схемах контейнерів і показують зменшену
вдвічі кількість залишившихся на борту патронів, а також готовність гармат до стрільби по
загорянню на них червоної лампочки. Лампочка горить при знаходженні рухомих частин
гармати в крайньому задньому положенні і при ввімкнутому бортовому живленні.
Підвіска контейнера на балочний тримач
Підвісити контейнер на балочний тримач в слідуючій послідовності:
- оглянути балочний тримач БД3-57КрВ, зняти передній ухват (при підвісці УПК-23-250
використовується задній ухват);
- викрутити на контейнері бугелі підвіски і виставити їх по шаблону;
- зняти заглушку зі штепсельного розєма контейнера;
- взвести замок БД3-55ТН балочного тримача;
- підняти контейнер до балочного тримача і ввести бугелі в зеви
несучіх важелів замка до його спрацювання;
- зістикувати штепсельний розєм балочного тримача з ШР контейнера;
- тарованим ключем затягнути бугелі обертанням регуліровочної гайки проти годинникової
стрілки, слідкуючи за тим, щоб контейнер піднімався без перекошування, а передня і задня
опори контейнера ввійшли в відповідні вузли на балочному тримачі;
-затягнути зовнішні прижимні гвинти ухвата, ввертаючи їх від руки до
касання з корпусом контейнера, після чого ключом довернути на
половину оберта і законтрити контргайкою;
Встановити гармату в контейнер:
Встановити на гармату раму і кронштейн заднього вузла із комплекту контейнера, для
чого:
встановити пристосуванням для ручної перезарядки частини ГШ-23Л в середне
положення до спів падання рисок на проти відскоку і зєднувальному важілі;
ввести викрутку між приймачем гармати і ствольною коробкою і одночасно легкими
ударами молотка вимкнути защіпку приймача, припідняти передній кінець приймача і
зняти його;
зняти амортизатор гармати, повернувши його на 180º навкруг повздовжньої вісі
(після цього він відділиться від ствольної коробки);
змастити направляючі кронштейна змазкою ЦИАТИМ-221, вставити шийку штока
амортизатора в паз кронштейна заднього вузла кріплення, після чого, притримуючи
амортизатор, ввести виступи направляючих кронштейна разом з амортизатором в пази
ствольної коробки до упору;
повернути амортизатор гармати на 180º;
вставити в пази ствольної коробки раму із комплекту гармати ГШ-23Л;
встановити на місце приймач гармати і закрити защіпку;
УВАГА! Впевнитись, що бортова електромережа вертольота обезструмлена.
Зняти передній обтікач контейнера, відкривши два замки кріплення його до лафету.
Зняти діафрагму. Відкрити бокові стулки лафета і поставити їх на підпорки.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ!!! Для запобігання деформації або поломки хвостовиків
пружин при відкриванні замків переднього обтікача і бокових стулок лафету
використовувати тільки спеціальний важіль.
Встановити запобіжний лоток, при цьому передня опора лотка повинна лежати на
передній стінці, а задні - на полках задньої стінки корпуса і лафета.
Ключем встановити обєднувальну вісь кронштейна заднього вузла кріплення в
положення “ОТКРЫТО”. Через вікно передньої стінки корпуса лафета положити гармату на
запобіжний лоток, і переміщуючи її по лотку, ввести направляючі гармати в пази переднього
вузла її кріплення на лафеті, і нахиляючи гармату за стволи донизу, сумістити зєднувальну
вісь кронштейна заднього вузла кріплення зі шкворнем.
Зафіксувати в шворні, повернувши зєднувальну вісь в положення “ЗАКРЫТО” до
щелчка фіксатора. Зняти запобіжний лоток. Відвернути заглушку з ШР ГШ контейнера і
навернути її на втулку. З”єднати ШР пушки з ШР ГШ контейнера.
Зняття контейнера з балочного тримача
ПОПЕРЕДЖЕННЯ!!! Перед зняттям контейнера впевнитись, що гармата ГШ-23Л
розряджена.
Зняти контейнер (виконується двома фахівцями) з тримача БД3-57КрВ, для чого:
відкрити стулки контейнера;
зняти ланковідвод і розрядити гармату (впевнитись, що ГШ-23Л розряджена);
відкрити замки обтікача і зняти його;
зняти діафрагму;
зняти гармату з лафета контейнера;
звільнити накидні болти і защіпки патронного ящика, опустити його і зняти кришку;
вилучити невикористаний боєкомплект і ланки, закрити кришкою патронний ящик,
підняти його і зафіксувати;
встановити діафрагму, обтікач і закріпити його защіпками, закрити стулки лафета;
розстикувати відривний штепсельний роз’єм контейнера – відокремити від від
штепсельного роз’єма балочного тримача;
зняти контейнер з балочного тримача за допомогою механічного спуска замка,
плавно опустити його на ложементи (виконується вручну);
одіти на ШР контейнера запобіжну заглушку.
СПОРЯДЖЕННЯ КОНТЕЙНЕРА
Спорядження патронної стрічки
Патронна стрічка до гармати ГШ-23Л складається із 23-х мм патронів АМ-ГШ-23,
спорядженими в ланки 9-Н1-472. патронну стрічку необхідно споряджати парною кількістю
патронів, так як при спорядженні непарною кількістю один патрон буде залишатись в гарматі
після використання боєкомплекту. Патрони з розміднювачами споряджаються в стрічку
довільно по довжині стрічки, але обов’язково два рядом. При спорядженні стрічки патрони
різних типів вкладуються в стрічку попарно. Перед спорядженням патронної стрічки
підготувати ланки: нові ланки розконсервувати, видаливши змазку, а повторно використовуємі
ланки промити в бензині з додаванням 5-10% ружейної змазки і ретельно протерти до повного
видалення пилу, піску, води, снігу. Дозволяється п’ятикратне використання ланки після їх
ретельного огляду на відсутність тріщин, погнутостей лапок і хвостовиків, розігнутостей
гачків.
Стрічка споряджається на споряджувальній машинці 9-ГД-33М.
Споряджена стрічка перевіряється візуально: дульце гільзи патрона повинно
впиратись в передні лапки ланки, веєрність патронної стрічки при положенні патронів
снарядами всередину (по головкам снарядів) ≈ R ≤ 140 мм, при положенні патронів снарядами
назовні (по дну гільзи) ≈ R ≤ 240 мм, споряджена стрічка повинна скручуватись на 180º на
довжині ділянки стрічки не більше 16 патронів.
Укладка патронної стрічки
Ключем відвернути гайки і відкинути шарнірні болти кріпленні патронного ящика
УПК-23-250. підтримуючи задню частину ящика, спеціальним ключем через отвір в корпусі
лафета (з правої сторони) відкрити защіпку і плавно опустити ящик. Вийняти шпильку
кріплення рукава ящика, поставити рукав в положення ЗАРЯДКА і зафіксувати шпилькою.
Зняти кришку патронного ящика, відкривши викруткою замки кріплення.
Змастити змазкою ЦИАТИМ-221 елементи патронного ящика, фіксуючі стрічку,
внутрішні полості рукавів живлення, ланковідвода і гільзовідвода.
Через передню горловину в шпангоуті ящика і рукав за допомогою пристосування
завести стрічку в патронний ящик. Стрічка заводиться головками снарядів до правого борту і
гачком ланки вперед. Укладку стрічки і встановлення шомполів виконувати у відповідності зі
схемою укладки, нанесеною на корпусі патронного ящика.
Встановити рукав ящика в робоче положення і зафіксувати його шпилькою.
Відкрити бокові стулки лафета, встановивши їх на підпорки. Протягти за допомогою
гачка стрічку в рукав живлення до його вікна. Встановити кришку патронного ящика і закрити
замки. Підправляючи стрічку гачком, підняти патронний ящик і зафіксувати його защіпкою.
Завести шарнірні болти в гніздо лафета і зафіксувати їх за допомогою ключа.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ!!! Після укладки патронної стрічки вилучити шомполи із гнізд
патронного ящика.
Перед спорядженням гармати необхідно:
відкрити бокові стулки лафета і зафіксувати їх підпорками;
зняти передній обтікач і діафрагму;
зняти ланковідвод;
впевнитись в правильності зборки і справності гармати і контейнера;
перевірити надійність кріплення гармати в контейнері і контейнера на балочному
тримачі;
обезструмити вертольот;
вложити в касету три піропатрони і встановити корпус контактів на місто;
УВАГА!!! Спорядження касети неповною кількістю піропатронів не допускається.
При відсутності необхідної кількості піропатронів дозволяється
встановлення ППЛ в верхне гніздо, а в середне і нижне гнізда необхідно
закласти використані піропатрони, що необхідно для усунення витіку
порохових газів при роботі піровузла.
встановити діафрагму і передній обтікач на контейнер і закрити замками.
Спорядити гармату, для чого:
встановити рухомі частини гармати в початкове положення пристосуванням для
ручної перезарядки так, щоб повзун з затвором зі сторони подачі знаходився в крайньому
передньому положенні;
натиснути на підпружинені штирі і відкинути кришку рукава живлення контейнера;
протягти через вікно в рукаві живлення патронну стрічку до прийомної горловини
гармати за допомогою гачка;
протягуючи гачком патронну стрічку, одночасно перевести пристосуванням для
перезарядки рухомі частини гармати із одного крайнього положення в друге так, щоб
перший патрон був захвалений зірочкою подачі. При цьому в затвор зі сторони подачі
повинен війти другий патрон в стрічці.
ПРИМІТКА!!! Кінцева зарядка, при якій другий патрон досилається в патронник, а
перший патрон знижується в затвор, виконується за допомогою
піропатрона в повітрі рпи натисканні на бойову кнопку. Це
виконується в цілях безпеки при роботі з гарматою на землі.
При необхідності повне спорядження гармати провести вручну, при цьому в касету
необхідно заложити використані гільзи піропатронів. Для повного спорядження гармати
вручну необхідно пристосуванням для перезарядки повернути рухомі частини гармати в
початкове положення. При цьому другий патрон війде в патронник, а першій патрон буде
введено в зачіпи затвора. Гармата споряджена і готова до стрільби;
закрити кришку рукава живлення;
встановити на гармату ланковідвод, законтрити його булавкою і зафіксувати
поводок в фіксаторі.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ!!! Для запобігання перекриття вихідного вікна ланковідвода,
жгут електроспуска необхідно прокладати між
заглушкою пірокасети, призначеною для
закріплення ланковідвода і приймачем гармати (між
ствольною коробкою і ланковідводом).
закрити основні стулки лафета.
Встановити на шкалі рахівника залишку патронів цифру, яка дорівнює половині
кількості снарядів, споряджених в стрічку.
Розряджання гармати ГШ-23Л
ПОПЕРЕДЖЕННЯ!!! Не допускається розряджання гармати піроперезарядкою.
Перед розряджанням гармати н6еобхідно:
відкрити бокові стулки лафета і зафіксувати їх підпорками;
відстикувати ШР гармати від ШР „ГШ” контейнера;
зняти ланковідвод, вилучити ланки, які знаходяться в ньому;
візуально визначити розташування рухомих частин гармати;
відкрити кришку рукава живлення і візуальним оглядом впевнитись в відсутності
патронної стрічки в приймачі гармати і патронів в затворах;
При повному використанні боєкомплекту в гарматі остається стріляна гільза (в зачіпах
відкотившогося затвора зі сторони ланковідвода). Для видалення гільзи необхідно зробити
однократне перезаряджання гармати пристосуванням для ручної перезарядки. При цьому
гільзу необхідно підтримувати гачком.
При неповному використанні боєкомплекту, або при неусуваємій затримці розрядити
гармату, для чого:
ввімкнути блокувальний пристрій гармати, використовуючи при цьому важіль
пристосування;
поставити пристосуванням для ручної перезарядки рухомі частини гармати в
середне положення;
зняти передній обтікач контейнера і діафрагму, ланки, які знаходяться в обтікаючі,
видалити;
втопити виколоткою із комплекта інструмента гармати фіксатор корпуса контактів
піроперезарядки і рухом донизу відокремити великою викруткою корпус контактів від
касети гармати, а малою викруткою вилучити із касети патрони і гільзу використаного
піропатрона, встановити корпус контактів на місто;
відключити подачу, для чого ввести в отвір приймача гармати вимикач подачі і
повернути його до упора, в результаті чого шліци буде виведено із зачеплення з
барабаном подачі;
вилучити стрічку із приймача гармати;
ввімкнути подачу, для чого повернути вимикач подачі в первоначальне положення і
одночасно, повертаючи вручну зірочку подачі, відокремити її від гармати;
ПОПЕРЕДЖЕННЯ!!! Категорично забороняється вимикати подачу другим
інструментом, крім вимикача. Порушення цього
правила може привести до поломки зірочки подачі, до
неправильного спорядження гармати, що приведе до
затримки.
патрони, які залишились в гарматі, видалити пристосуванням для ручної
перезарядки, провівши трьох кратне перезаряджання. При цьому снаряди відражаємих
патронів необхідно послідовно проштовхувати вручну через від сікачі доверху;
від стопорити патронний ящик і обережно опустити його, зняти кришку патронного
ящика і вилучити із контейнера патронну стрічку;
встановити кришку патронного ящика і зафіксувати її замками, підняти і
зафіксувати шарнірними болтами патронний ящик;
встановити на гармату ланковідвод, законтрити його булавкою і зафіксувати
поводок в фіксаторі;
зістикувати ШР гармати з ШР „ГШ” контейнера;
закрити бокові стулки лафету.
1.
ПРИЗНАЧЕННЯ ВЕРТОЛЬОТІВ
Мі-24В,П,ВП – для знищення на передньому краї і в тактичній глибині танків,
бронетранспортерів, бойових машин піхоти, живої сили в бойових порядках, опорних пунктах;
протитанкових засобів артилерії та тактичних ракет на вогневих /стартових/ позиціях;
радіолокаційних постів, зенітних засобів, передових пунктів управління, а також бойових та
транспортних вертольотів на майданчиках; знищення повітряного десанту і аеромобільних
частин в районі викидання десантування оперативно-тактичного та тактичного повітряних
десантів; знищення вертольотів противника в повітрі; повітряної розвідки противника;
мінування з повітря; пошуку та рятування екіпажів; евакуації поранених та хворих; пошуку і
знищення аеростатів в повітрі; перевозки вантажів у вантажній кабіні та на зовнішній підвісці.
Мі-24К – для виконання із розосередження своїх військ візуального спостереження за
полем бою; розвідки військ, бойової техніки противника, місцевості та інженерних споруд;
визначення координат цілей і коректування стрільби артилерії, а також контролю ракетних
ударів по об”єктах, які не спостерігаються з наземних пунктів; перспективного повітряного
фотографування місцевості; використовується у бойовому варіанті.
Мі-24Р – для забезпечення завдань пов”язаних з веденням радіаційної, хімічної та
біологічної розвідки повітря та місцевості в бойових порядках військ на розширених
діапазонах швидкостей та висот і передачі по телеметричному каналу зв”язку розвідданих про
РХБ-обстановку на наземні пункти збору даних; дистанційного забору проб грунту без виходу
розвіддозору із вертольоту після посадки його на місцевість; використовується у бойовому
варіанті.
Мі-8 - для знищення на передньому краї і в тактичній глибині легкоброньованої
техніки та живої сили противника; вогневої підтримки військ; повітряної розвідки противника;
десантування оперативно-тактичного та тактичного повітряних десантів; мінування з повітря;
пошуку та рятування екіпажів; евакуації поранених та хворих; пошуку і знищення аеростатів в
повітрі; перевозки вантажів у вантажній кабіні та на зовнішній підвісці.
Мі-9 – для підвищення стійкості та підтримки безперервності управління військами
при виході із ладу наземних пунктів управління вузлів та ліній зв”язку.
Мі-26 – для транспортування техніки, вантажів у вантажній кабіні та на зовнішній
підвісці; евакуації поранених та хворих; десантування повітряних десантів наземним
способом.
ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ДАНІ ВЕРТОЛЬОТІВ
№
зп
1.
2.
3.
4.
5.
Основні
характеристики
Нормальна злітна
вага, кг
Максимальна злітна
вага, кг
Десантна нагрузка, кг
-нормальна;
-максимальна.
Кількість перевозимих солдат
Кількість перевозимих
поранених на носилках
Мі24В,П
Мі24К
Мі-24Р
Мі8МТ
Мі-8Т
Мі-26
11200
10000
10000
11100
11100
49500
12000
11500
12000
13000
12000
56000
1000
1500
-
-
2000
4000
2000
3000
15000
20000
8
-
-
21-24
21-24
82
4
-
-
12
12
60
6.
7.
8.
9.
10
11
12
13
Максимальна
швидкість, км/год:
-при нормальній
злітній вазі;
-при максималь-ній
злітній вазі.
Статичний потолок, м
Практичний
потолок, м
-при нормальній
злітній вазі;
-при максимальній
злітній вазі.
Практична
дальність польоту
(Н=500м.,Vкр.),км
-при макс.
десантній вазі
-перегоночна
Склад екіпажу
Максимальний радіус
дії, км
Максимальна вага
вантажу на зовнішній
підвісці, кг
Розміри вертольоту, мм
довжина з
лопастями
довжина без
лопастей
висота з РГ
висота по ВНГ
ширина по
шассі
-
діаметр НГ
335
330
330
250
250
295
315
310
310
230
230
245
1750
1600
1500
1760
1600
1800
5200
4500
4500
5000
4500
4600
4300
4300
4100
4100
4000
3600
420
1000
470
1000
420
730
465
950
455
950
480
1920
3
3
4
3
3
5
225
225
225
245
235
400
2500
-
-
3000
3000
20000
21350
21350
21350
25352
25244
40025
17506
17506
17506
18424
18300
33727
5470
4440
5470
4440
5470
4440
5521
4756
5654
4730
11000
8145
3030
3030
3030
4510
4500
6150
1730
2100
1730
2100
1730
2100
21294
2100
21294
2000
32000
11400
14
Потужність двигуна, кс
15
Розхід палива, кг/год.
610
610
610
600
600
2510
16
Заправка палива, л
основні баки
допоміжні баки
2240
2000
2240
2000
2240
1000
1800
1830
1800
1830
9323
11480
17
Розміри вантажної
кабіни, мм
довжина
ширина
висота
2,6
1,46
1,2
-
5,34
2,3
1,8
5,34
2,3
1,8
15
3,25
3,1
-
ОСНОВНІ ВАРІАНТИ ОЗБРОЄННЯ
Вертольоти Мі-24 В,П,ВП
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
Б8В20
Б8В20
АБ-250
С-24
Б-13Л
Б-13Л
УБ-32
УБ-32
АБ-250
АБ-250
АБ-250
Б8В20
Б8В20
УПК-23
Б8В20
С-24
УПК-23
УБ-32
УПК-23
УБ-32
АБ-500
АБ-250
УПК-23
Мі-24В
УСПУ-24
ЯкБ-12,7
1470 патр.
Мі-24П
НПУ-30
ГШ2-30
250 патр.
Мі-24ВП
НППУ-24
ГШ-23Л
450 патр.
Б8В20
Б8В20
УПК-23
Б8В20
С-24
УПК-23
УБ-32
УПК-23
УБ-32
АБ-500
АБ-250
УПК-23
2х9М114
Б8В20
Б8В20
АБ-250
С-24
Б-13Л
Б-13Л
УБ-32
УБ-32
АБ-250
АБ-250
АБ-250
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
2х9М114
Вертоліт Мі-24К
Б8В20
УБ-32-А24
ГУВ гр.
Б8В20
УБ-32-А24
КМГ-У
ГУВ кул.
ГУВ гр.
УСПУ-24
ЯкБ-12,7
1470 патр
Б8В20
УБ-32-А24
КМГ-У
ГУВ кул.
ГУВ гр.
Б8В20
УБ-32-А24
ГУВ гр.
Вертоліт Мі-24Р
Б8В20
УБ-32-А24
АБ-250
АБ-250
-
Б8В20
УБ-32-А24
Б8В20
АБ-250
АБ-250
АБ-500
КМГ-У
УСПУ-24
ЯкБ-12,7
1470 патр
Б8В20
УБ-32-А24
Б8В20
АБ-250
АБ-250
АБ-500
КМГ-У
Контейнер з
РХБ майном
Вертоліт Мі-8МТ
УБ-32А
АБ-250
УБ-32А
ГУВ гр.
ГУВ гр.
АБ-250
ГУВ гр
УБ-32А
АБ-250
АБ-500
Б8В20
УПК-23
УПК-23
АБ-500
ВСМ-1
УПК-23
ГУВ кул.
ГУВ гр.
ГУВ гр.
АБ-250
ГУВ кул.
ГУВ кул
УБ-32А
УБ-32А
УБ-32А
Б8В20
УБ-32А
Б8В20
АБ-250
ВСМ-1
ВСМ-1
ВСМ-1
АБ-250
ВСМ-1
-
У всіх
варіан-тах
два
кулеме-та
ПКТ з б/к
250 патр.
для
кожного
ВМР-2
УБ-32А
УБ-32А
УБ-32А
Б8В20
УБ-32А
Б8В20
АБ-250
ВСМ-1
ВСМ-1
ВСМ-1
АБ-250
ВСМ-1
-
УБ-32А
АБ-250
АБ-500
Б8В20
УПК-23
УПК-23
АБ-500
ВСМ-1
УПК-23
ГУВ кул.
ГУВ гр.
ГУВ гр.
АБ-250
ГУВ кул.
ГУВ кул
УБ-32А
АБ-250
УБ-32А
ГУВ гр.
ГУВ гр.
АБ-250
ГУВ гр
Вертоліт Мі-8Т
УБ-16-57УМВП
АБ-250
УБ-16-57УМВП
-
УБ-16-57УМВП
УБ-16-57УМВП
АБ-250
АБ-250
АБ-250
АБ-250
АБ-500
АБ-500
ВМР-2
УБ-16-57УМВП
УБ-16-57УМВП
-
ДОПОЛНЕНИЕ
К ИНСТРУКЦИИ ЭКИПАЖУ ВЕРТОЛЕТА МИ-24В
БОЕВОЕ ПРИМЕНЕНИЕ
ДЛЯ ВЕРТОЛЕТА МИ-24П
При выполнении полетов на вертолете Ми-24П руководствоваться действующей
Инструкцией экипажу вертолета Ми-24В и настоящим дополнением.
В настоящем дополнении приведены основные конструктивные отличия вертолета
Ми-24П от серийного вертолета Ми-24В и изложены особенности выполнения полетов на
этом вертолете на боевое применение.
Основными конструктивными отличиями являются:
С вертолета сняты:
- элементы системы СПСВ-24 (установка УСПУ-24, пулемет 9-А-624, тракт
питания, патронный ящик, агрегаты дистанционного управления стрелковой установкой;
- вычислитель ВСБ-24 (кроме блоков устройства связи и распределения УСР-24);
- прицельная станция КПС-53АВ;
- передний пульт оператора;
- датчики ДП-В1 и ДР-В1;
- электросбрасыватель ЭСБР-3П/А;
-указатель УКТ-2 и ГЛАВНЫЙ ВЫКЛЮЧАТЕЛЬ на левом пульте оператора.
На вертолете установлены:
вертолетная пушечная установка с авиационной пушкой 9-А-623К;
дополнительные бронеплиты в носовой части фюзеляжа;
прицел ПКИ на рабочем месте оператора;
прибор ПКП-72М, индикатор РМИ-2, выключатели СП и ФПП-9 и пульт
управления радиокомпасом на рабочем месте оператора;
дополнительные органы управления вооружением;
доработанная приборная доска на рабочем месте оператора.
1. ОСНОВНЫЕ ДАННЫЕ ВЕРТОЛЕТА
Вертолет Ми-24П по своему назначению, летным и геометрическим данным, по
силовой установке не отличается от серийного вертолета Ми-24В.
1.1.Весовые и центровочные данные
Весовые и центровочные данные вертолета для различных вариантов применения
приведены в табл.1.1.
При расчете взлетного веса конкретного вертолета вес пустого вертолета и его
центровку необходимо брать из формуляра, часть 1.
Вес пушечной установки с пушкой 9-А-623К включен в вес пустого вертолета.
Вес патрона калибра 30 мм со звеном составляет 0,950 кгс.
Все экплуатационные центровки вертолета при взлете, в полете и на посадке для
указанных вариантов применения не выходят за предельно допустимые значения центровок.
2. ПРЕДЕЛЬНО ДОПУСТИМЫЕ УСЛОВИЯ ЭКСПЛУАТАЦИИ
ВЕРТОЛЕТА
2.1. По весу и центровке
2.1.1. Предельно допустимые центровки вертолета в зависимости от варианта
применения и взлетного (полетного, посадочного) веса составляют:
Передняя:
- плюс 290 мм для всех вариантов применения (кроме перегоночного и с внешней
подвеской) до взлетного веса 10600 кгс и плюс 200 мм для взлетного веса 11500 кгс.
При промежуточных значениях взлетного веса от 10600 до 11500 кгс центровка
меняется по линейному закону;
- плюс 120 мм в перегоночном варианте для взлетного веса от 11500 до 12000 кгс;
- плюс 200 мм в варианте с внешней подвеской для взлетного веса более 11500 кгс.
Задняя:
- минус 100 мм для всех вариантов (кроме перегоночного и с внешней подвеской)
для взлетного веса до 11500 кгс;
- минус 90 мм для перегоночного варианта и варианта с внешней подвеской при
взлетном весе более 11500 кгс.
2.2. По боевому применению
Условия боевого применения вооружения вертолета приведены в табл. 2.1.,
2.2.
Управляемое ракетное вооружение разрешается применять до барометрической
высоты не более 3000 м.
Условия применения пушки 9-А-623К и НАР с пикирования вертолета приведены в
табл. 2.2., при этом маневр пикирования выполняется в соответствии с Инструкцией. Время
ввода вертолета в пикирование с углами 10-20 должно быть 3-5 с.
Наиболее эффективная дальность стрельбы из пушки 9-А-623К патронами МЭ-30ГШ – 1200…1400 м.
Наиболее эффективными режимами стрельбы из пушки 9-А-623К патронами МЭ30-ГШ являются:
очередь КОРОТКАЯ темп БОЛЬШЕ в горизонтальном полете и на пикировании;
2.2.1.
-
очередь КОРОТКАЯ темп МЕНЬШЕ на висении
-
2.3. Временные ограничения
2.3.1. Использование синхронного способа прицеливания с помощью прицела АСП17В (АСП-17ВП) до завершения исследований по его применению запрещается.
2.3.2. Стрельба из пушки 9-А-623К большим темпом при полете вертолета в
диапазоне скоростей 0-100 км/ч запрещается.
2.3.3. При стрельбе из пушки 9-А-623К необходимо выдерживать временной
интервал между средними очередями на большом темпе не менее 3 с.
2.3.4. Стрельба из пушки 9-А-623К при выполнении маневров вертолета кроме
прямолинейного участка пикирования запрещается.
2.3.5. Стрельба из пушки 9-А-623К и пуски НАР с пикирования от оператора
запрещаются.
2.3.6. На вертолетах доработанных одноканальной схемой управления пуском НАР с
Б8В20А после снаряжения блоков НАР нажимать кнопку ВЗВЕДЕНИЕ ПУС запрещается.
ПРЕДУПРЕЖДЕНИЯ: 1. После отстрела 150 патронов в полете необходимо
выдерживать перерыв в стрельбе в течение 20 мин. 2.В особых случаях разрешается
отстрел полного боекомплекта (250 патронов) при любом варианте темпа и длины очереди (
в том числе одной очередью). При этом живучесть стволов пушки исчерпывается
преждевременно. 3. Стрельба из пушки 9-А-623К большим темпом ночью средними и
длинными очередями из-за повышенной ослепляемости летчика запрещается.
3.
ПРЕДПОЛЕТНЫЙ ОСМОТР И ПРОВЕРКА
РАБОТОСПОСОБНОСТИ ВООРУЖЕНИЯ ВЕРТОЛЕТА
Подготовку к полету экипаж выполняет в соответствии с указаниями, изложенными в
книгах 1 и П действующей Инструкции, и указаниями настоящего раздела.
3.1. Внешний осмотр вертолета летчиком
3.1.1. Перед полетом на боевое применение убедиться:
– в комплектации боеприпасами пушки 9-А-623К в соответствии с заданием на стрельбу;
– в закрытии замков обтекателя пушки.
3.2. Осмотр кабины экипажем
3.2.1. Летчику после посадки в кабину убедиться:
– в установке переключателя ОЧЕРЕДЬ в положение, соответствующее заданному
варианту бомбометания, стрельбы из пушки и оружия ГУВ, пуска неуправляемых ракет;
– в установке переключателя ТЕМП НПУ-30 в положение, соответствующее заданному
варианту стрельбы из пушки;
– в установке переключателя НРС БОРТА в заданное положение (на вертолетах,
доработанных по разделению пусков НАР с левого и правого бортов);
– в установке счетчика остатка патронов в положение, соответствующее количеству
патронов в ленте пушечной установки.
3.2.2. Оператору после посадки в кабину:
– проверить чистоту оптики прицела ПКИ и остекления кабины;
– расстопорить механизм поворота прицела ПКИ и проверить плавность перемещения
прицела по вертикали, застопорить прицел в нулевом положении по шкале;
– убедиться, что выключатель УПРАВЛ. ОРУЖ. НА СЕБЯ выключен и закрыт
предохранительным колпаком;
– убедиться, что выключатели ПКП и УСР выключены, а переключатель КОНТРОЛЬРАБОТА установлен в положение РАБОТА;
– установить переключатель ОЧЕРЕДЬ в положение, соответствующее заданному
варианту бомбометания, стрельбы из пушки или пуска неуправляемых ракет;
– установить переключатель ТЕМП НПУ-30 в положение, соответствующее заданному
варианту стрельбы из пушки;
–
переключатель рода работы установить в положение, соответствующее заданию;
– установить стрелки барометрического высотомера на нуль в соответствии с
рекомендациями пункта 1.3.3. книги 1 Инструкции;
– установить на коррекционном механизме курсовой системы заданное значение
магнитного склонения (рис. 6.3).
3.3. Проверка систем вооружения под током
(при работающих двигателях)
3.3.1. Летчику:
– убедиться, что при установке переключателя рода работ в положение НПУ-30
загорается табло 30 на визирной головке прицела АСП-17В (АСП-17ВП);
– дать команду оператору перевести управление в рабочее положение, если это
предусмотрено заданием.
3.3.2. Оператору:
– включить выключатель УПРАВЛ. ОРУЖ. НА СЕБЯ;
– установить переключатель рода работы последовательно в положения НПУ-30, НРС,
АБ, при этом должны загораться и гаснуть табло 30, НРС, БОМБЫ;
– включить выключатель ПКП и проверить работоспособность прибора ПКП-72М:
красные флажки на лицевой части прибора должны убраться, а силуэт самолета должен
показывать стояночные углы крена и тангажа вертолета (в случае, если горит табло ОТКАЗ
ГВ-2, нажать кнопку АРРЕТИР на приборной доске, при этом указанное табло должно
погаснуть). После проверки выключить выключатель ПКП;
– включить выключатель УРС;
– проверить исправность ламп на пультах ЩО, ПК и ШТВ-91;
– убедиться, что индикатор РМИ-2 показывает стояночный курс вертолета;
– проверить работоспособность радиокомпаса АРК, для чего нажать кнопку УПР на
пульте управления АРК-15М и далее действовать в соответствии с рекомендациями пункта
1.13.2. книги 1 Инструкции;
– проверить и при необходимости отрегулировать подсвет прицела ПКИ;
–
по команде летчика перевести управление в рабочее положение и проверить его в
соответствии с пунктом 1.3.10 книги 1 Инструкции.
4.
ВЫПОЛНЕНИЕ ПОЛЕТА
4.1. Полеты на пуски неуправляемых ракет летчиком
Действия при подходе к району целей (над полигоном)
4.1.1.
Летчику:
установить высоту и скорость полета для пуска неуправляемых ракет;
переключатель рода работ на ПУВЛ поставить в положение НРС;
включить выключатель ПРИЦЕЛ;
убедиться, что у оператора включен выключатель УСР по горению подсвета
подвижной марки прицела;
убедиться, что табло ПУС ВЗВЕДЕНЫ горят (нажать на кнопку ВЗВЕДЕНИЕ ПУС,
если табло не горят);
-
убедиться, что лампы сигнализации 1,2,3,4 (ПОДВЕСКА СПЕЦГРУЗА) на
держателях горят в соответствии с фактическим вариантом подвески;
проверить соответствие установки переключателя ОЧЕРЕДЬ заданному режиму
пусков;
установить переключатель НРС БОРТА в заданное положение (на вертолетах,
доработанных по разделению пусков НАР с левого и правого бортов);
включить выключатель С-13;
убедиться в отсутствии льда на передних срезах блоков УБ-32А-24, Б8В20А.
Предупреждение. Производить пуски ракет из блоков УБ-32А-24, Б8В20А в
учебных целях при наличии льда на их передних срезах запрещается;
- вывести вертолет на начало боевого пути.
4.1.2. Оператору:
- убедиться, что выключен выключатель УПРАВЛ. ОРУЖ. НА СЕБЯ.
Действия после прохода НБП
4.1.3. Летчику:
- вывести вертолет на боевой курс и действовать в соответствии с указаниями пунктов
4.2.3-4.2.7. книги ІІ Инструкции.
4.1.4. Оператору:
- оказать помощь летчику в обнаружении и опознавании целей, используя при
необходимости ПН.
4.2. Полеты на пуски неуправляемых ракет оператором
Действия при подходе к району целей (над полигоном)
4.2.1. Летчику:
установить высоту и скорость полета для пуска неуправляемых ракет;
установить переключатель НРС БОРТА в заданное положение (на вертолетах,
доработанных по разделению пусков НАР с левого и правого бортов);
убедиться, что табло ПУС ВЗВЕДЕНЫ горят (нажать на кнопку ВЗВЕДЕНИЕ ПУС, если
табло не горят);
дать команду оператору «Взять управление на себя»;
пилотировать вертолет до получения доклада от оператора о взятии им управления на
себя;
контролировать действия оператора при выводе вертолета на начало боевого пути.
4.2.2. Оператору:
по команде «Взять управление на себя» включить выключатель ПКП и убедиться в
работоспособности прибора ПКП-72М;
переключатель рода работ поставить в положение НРС;
проверить соответствие установки переключателя ОЧЕРЕДЬ заданному режиму пусков;
проверить и при необходимости отрегулировать подсвет прицела ПКИ;
установить по шкале прицел ПКИ на угол прицеливания и застопорить механизм
поворота прицела;
взять управление вертолетом на себя и доложить об этом летчику;
пространственное положение вертолета выдерживать по прибору ПКП-72М с
визуальным контролем по естественному горизонту;
направление полета выдерживать по индикатору выдерживать РМИ-2;
выключить выключатель СПУ на левом пульте оператора, установить переключатель
СПУ-РАДИО на абонентском аппарате в положение РАДИО, а переключатель рода
работы – в положение, обеспечивающее связь с руководителем полетов;
вывести вертолет на начало боевого пути.
Действия после прохода НБП
4.2.3. Летчику:
совместно с оператором обнаружить и опознать цель и дать команд оператору
«Приготовиться»;
получив доклад от оператора «Цель вижу, к пуску готов», подать команду «Пуск»;
контролировать действия оператора при прицеливании и пуске ракет;
после доклада оператора об окончании пуска дать команду «Выключить ПКП» и взять
управление вертолетом на себя.
4.2.4. Оператору:
вывести вертолет на боевой курс;
включить выключатель УПРАВЛ. ОРУЖ. НА СЕБЯ, при этом загорится табло НРС;
обнаружить и опознать цель;
доложить летчику «Цель вижу, к пуску готов»;
получив команду от летчика «Пуск», откинуть предохранительный колпак кнопки РС;
маневром вертолета совместить перекрестие прицела ПКИ с точкой прицеливания (с
учетом поправок на боковой ветер и движение цели) и в момент выхода вертолета на
заданную дальность пуска нажать на кнопку РС;
в процессе прицеливания не допускать резких движений ручкой управления и особенно
педалями.
Предупреждение. После окончания пуска ракет выполнить энергичный отворот вертолета от
цели для исключения поражения вертолета осколками ракет.
закрыть предохранительный колпак кнопки РС, выключить выключатель УПРАВЛ.
ОРУЖ. НА СЕБЯ;
доложить летчику об окончании пуска и по его команде выключить выключатель ПКП.
4.3. Полеты на бомбометание летчиком
Действия при проходе к району цели (над полигоном)
4.3.1. Летчику:
установить заданные (выбранные) высоту и скорость для бомбометания;
выключатель ПРИЦЕЛ поставить в положение ВКЛ., при этом загорится подсвет
подвижной марки прицела;
переключатель АВТ.-РУЧН. на ВГ поставить в положение РУЧН.;
определить путевую скорость полета по ДИСС-15;
установить рукоятками ГОРИЗ. И ВЕРТИК. на ВГ угол прицеливания и поправку на
ветер (табл. 6.6 и 6.7 книги ІІ Инструкции);
проверить и при необходимости отрегулировать яркость подвижной марки;
установить переключатель ОЧЕРЕДЬ в положение, соответствующее варианту
бомбометания;
вывести вертолет на начало боевого пути.
4.3.2. Оператору:
убедиться, что выключатель УПРАВЛ. ОРУЖ. НА СЕБЯ выключен.
Действия после прохода НБП
4.3.3. Летчику:
вывести вертолет на боевой курс;
совместно с оператором обнаружить и опознать цель;
включить выключатель УПРАВЛ. ОГНЕМ, при этом на ВГ прицела АСП-17В (АСП17ВП) загорится табло БОМБЫ;
откинуть предохранительный колпак кнопки РС;
выполнить прицеливание по курсу;
в момент совмещения цели с центральной точкой подвижной марки нажать на кнопку
РС;
закрыть предохранительный колпак кнопки РС и выключить выключатель УПРАВЛ.
ОГНЕМ;
убедиться в отделении авиабомбы(авиабомб) по погасанию сигнальной лампы(ламп)
ПОДВЕСКА СПЕЦГРУЗА;
по выполнении задания на бомбометание выключить выключатель ПРИЦЕЛ,
выключатель рода работ установить в положение ВЫКЛ.
4.3.4. Оператору оказать помощь летчику в обнаружении и опознавании целей, используя
при необходимости ПН.
4.4. Полеты на бомбометание оператором при пилотировании вертолета
-
с рабочего места летчика.
Действия при подходе к району целей (над полигоном)
4.4.1. Летчику:
дать команду оператору на включение системы бомбовооружения за 5-6 мин до
сбрасывания авиабомб;
установить заданные (выбранные) высоту и скорость для бомбометания;
вывести вертолет на НБП;
убедиться, что ДИСС работает и сообщить оператору значения путевой скорости и угла
сноса;
переключатель АВТ.-РУЧН. на ВГ установить в положение РУЧН. и ручкой ГОРИЗ.
установить поправку на ветер.
4.4.2. Оператору:
переключатель рода работ поставить в положение АБ;
проверить соответствие установки переключателя ОЧЕРЕДЬ в положение,
соответствующее варианту бомбометания;
проверить и при необходимости отрегулировать подсвет прицела ПКИ;
запросить у летчика значения путевой скорости и угла сноса, выбрать угол прицеливания
и поправку на боковой ветер;
установить по шкале прицел ПКИ на угол прицеливания и застопорить механизм
поворота прицела.
Действия после прохода НБП
4.4.3. Летчику:
вывести вертолет на боевой курс;
совместно с оператором обнаружить и опознать цель;
после принятия решения на бомбометание дать команду оператору "Приготовиться";
получив доклад от оператора "Цель вижу, к бомбометанию готов", дать команду "Сброс
разрешаю";
выполнить боковую наводку вертолета на цель, доворачивая вертолет по сигналам
оператора, подаваемым по СПУ (довороты выполнять координированно);
контролировать направление боевого пути с помощью ВГ прицела АСП-17В (АСП17ВП).
4.4.4. Оператору:
по команде "Приготовиться" включить выключатель УПРАВЛ. ОРУЖ. НА СЕБЯ, при
этом загорится табло БОМБЫ;
обнаружить и опознать цель и доложить летчику: "Цель вижу, к бомбометанию готов";
по команде "Сброс разрешаю" откинуть предохранительный колпак кнопки РС;
для выполнения боковой наводки подавать сигналы летчику на доворот вертолета по
СПУ; при необходимости доворот выполнять переключателем ДОВОРОТ, при этом
удерживать перекрестие прицела в стороне от цели на величину поправки на боковой
ветер;
в момент совмещения перекрестия прицела с точкой прицеливания нажать кнопку РС и
выключить выключатель УПРАВЛ. ОРУЖ. НА СЕБЯ;
убедиться в отделении авиабомбы (авиабомб) по погасанию сигнальной лампы (ламп)
ПОДВЕСКА СПЕЦГРУЗА.
4.5. Полеты на бомбометание оператором при пилотировании им вертолета
Действия при подходе к району целей (над полигоном)
4.5.1. Летчику:
установить заданные (выбранные) высоту и скорость полета для бомбометания;
дать команду оператору «Взять управление на себя»;
пилотировать вертолет до получения доклада от оператора о взятии им управления на
себя;
убедиться, что ДИСС работает и сообщить оператору значения путевой скорости и угла
сноса;
контролировать действия оператора при выводе вертолета на боевой курс.
4.5.2. Оператору:
по команде «Взять управление на себя» включить выключатель ПКП и убедиться в
работоспособности прибора ПКП-72М;
переключатель рода работ поставить в положение АБ;
проверить соответствие установки переключателя ОЧЕРЕДЬ в положение,
соответствующее варианту бомбометания;
-
проверить и при необходимости отрегулировать подсвет прицела ПКИ;
запросить у летчика значения путевой скорости и угла сноса, выбрать из таблиц угол
прицеливания и поправку на боковой ветер;
установить по шкале прицел ПКИ на угол прицеливания и застопорить механизм
поворота прицела;
взять управление вертолетом на себя и доложить об этом летчику;
пространственное положение вертолета выдерживать по прибору ПКП-72М с
визуальным контролем по естественному горизонту;
направление полета выдерживать по индикатору РМИ-2;
отключить гидродемпфер путевого управления и переключить триммер на себя;
выключить выключатель СПУ на левом пульте оператора, установить переключатель
СПУ-РАДИО на абонентском аппарате в положение РАДИО, а переключатель рода
работы – в положение, обеспечивающее связь с руководителем полетов;
вывести вертолет на начало боевого пути.
Действия после прохода НБП
4.5.3. Летчику:
совместно с оператором обнаружить и опознать цель;
получив доклад от оператора «Цель вижу, к бомбометанию готов», дать команду "Сброс
разрешаю";
контролировать действия оператора при прицеливании и бомбометании;
после доклада оператора об окончании бомбометания дать команду «Выключить ПКП» и
взять управление вертолетом на себя.
4.5.4. Оператору:
вывести вертолет на боевой курс;
включить выключатель УПРАВЛ. ОРУЖ. НА СЕБЯ, при этом загорится табло БОМБЫ;
обнаружить и опознать цель;
доложить летчику «Цель вижу, к бомбометанию готов», удерживать перекрестие прицела
в стороне от цели на величину поправки на боковой ветер;
получив команду "Сброс разрешаю", откинуть предохранительный колпак кнопки РС;
выполнить прицеливание по курсу;
в момент совмещения перекрестия прицела ПКИ с точкой прицеливания нажать на
кнопку РС;
закрыть предохранительный колпак кнопки РС, выключить выключатель УПРАВЛ.
ОРУЖ. НА СЕБЯ;
убедиться в отделении авиабомбы (авиабомб) по погасанию сигнальной лампы (ламп)
ПОДВЕСКА СПЕЦГРУЗА;
доложить летчику об окончании бомбометания и по его команде выключить
выключатель ПКП.
4.6.
Полеты на стрельбу из пушки летчиком
Действия при подходе к району целей (над полигоном)
4.6.1.
Летчику:
установить высоту и скорость полета для стрельбы из пушки;
переключатель рода работ на ПУВЛ поставить в положение НПУ-30;
проверить соответствие установки переключателя ОЧЕРЕДЬ и темп НПУ-30
заданному темпу стрельбы и длине очереди;
включить выключатель ПРИЦЕЛ;
убедиться, что у оператора включен выключатель УСР по горению подсвета
подвижной марки прицела;
вывести вертолет на начало боевого пути.
4.6.2. Оператору:
убедиться, что выключен выключатель УПРАВЛ. ОРУЖ. НА СЕБЯ.
Действия после прохода НБП
4.6.3. Летчику:
вывести вертолет на боевой курс;
совместно с оператором обнаружить и опознать цель.
4.6.4. При работе прицела АСП-17ВП в автоматическом режиме:
переключатель РУЧН.-АВТ. на ПУВЛ установить в положение АВТ.;
-
переключатель АВТ.-РУЧН. на ВГ прицела установить в положение АВТ.;
переключатель СИНХ.-НЕСИНХ. поставить в положение НЕСИНХ.;
включить выключатель УПРАВЛ. ОГНЕМ, при этом на ВГ прицела загорится табло 30;
откинуть предохранительный колпак кнопки РС;
маневром вертолета совместить центральную точку подвижной марки прицела с целью и
удерживать ее на цели 1-2 с до стрельбы.
В процессе прицеливания не допускать резких движений ручкой управления и особенно
педалями.
В диапазоне эффективной дальности стрельбы, определяемой по сектору дальности в
поле зрения прицела, нажать на кнопку РС.
4.6.5. При работе прицела АСП-17В (АСП-17ВП) в ручном режиме:
переключатель РУЧН.-АВТ. на ПУВЛ установить в положение РУЧН.;
переключатель АВТ.-РУЧН. на ВГ прицела установить в положение РУЧН.;
установить рукояткой ВЕРТ. (с левой стороны ВГ) по шкале ГРАДУСЫ угол
прицеливания;
установить рукояткой ГОРИЗ. с правой стороны ВГ по шкале ТЫСЯЧНЫЕ поправку на
ветер и движение цели (при наличии бокового ветра 5 м/с и более и при движении цели
относительно направления захода со скоростью более 15 км/ч в соответствии с
таблицами угловых поправок (табл. 6.4; 6.5);
рукояткой Б(М) на ВГ установить базу цели;
включить выключатель ДАЛЬН. ВРУЧН. и рукояткой на ПУВЛ установить дальность
стрельбы;
включить выключатель УПРАВЛ. ОГНЕМ, при этом на ВГ прицела загорится табло 30;
откинуть предохранительный колпак кнопки РС;
выполнить прицеливание по курсу и в момент выхода вертолета на заданную дальность
стрельбы наложить центральную точку подвижной марки прицела на цель и нажать
кнопку РС.
ПРЕДУПРЕЖДЕНИЕ. На дальности до цели 1000 м прекратить стрельбу и
выполнить энергичный отворот вертолета от цели для исключения поражения вертолета
осколками снарядов.
4.6.6. После окончания стрельбы:
закрыть предохранительный колпак кнопки РС и выключить выключатель УПРАВЛ.
ОГНЕМ;
перед очередным заходом на стрельбу проконтролировать по счетчику УСБ-1А остаток
патронов.
4.6.7. Оператору оказать помощь летчику в обнаружении и опознавании целей, используя
-
при необходимости ПН.
4.7. Полеты на стрельбу из пушки оператором
Действия при подходе к району целей (над полигоном)
4.7.1. Летчику:
установить высоту и скорость полета для стрельбы из пушки;
дать команду оператору «Взять управление на себя»;
пилотировать вертолет до получения доклада от оператора о взятии им управления на
себя;
контролировать действия оператора при выводе вертолета на боевой путь.
4.7.2. Оператору:
по команде «Взять управление на себя» включить выключатель ПКП и убедиться в
работоспособности прибора ПКП-72М;
переключатель рода работ поставить в положение НПУ-30;
проверить соответствие установки переключателя ОЧЕРЕДЬ и ТЕМП НПУ-30 заданному
темпу стрельбы и длине очереди;
проверить и при необходимости отрегулировать подсвет прицела ПКИ;
выбрать из таблиц угол прицеливания и поправку на боковой ветер и движение цели;
установить по шкале прицел ПКИ на угол прицеливания и застопорить механизм
поворота прицела;
взять управление вертолетом на себя и доложить об этом летчику;
пространственное положение вертолета выдерживать по прибору ПКП-72М с
визуальным контролем по естественному горизонту;
направление полета выдерживать по индикатору РМИ-2;
отключить гидродемпфер путевого управления и переключить триммер на себя;
выключить выключатель СПУ на левом пульте оператора, установить переключатель
СПУ-РАДИО на абонентском аппарате в положение РАДИО, а переключатель рода
работы – в положение, обеспечивающее связь с руководителем полетов;
вывести вертолет на начало боевого пути.
Действия после прохода НБП
4.7.3. Летчику:
совместно с оператором обнаружить и опознать цель и дать команд оператору
«Приготовиться»;
получив доклад от оператора «Цель вижу, к стрельбе готов», подать команду «Огонь»;
контролировать действия оператора при прицеливании и стрельбе из пушки;
после доклада оператора об окончании стрельбы дать команду «Выключить ПКП» и
взять управление вертолетом на себя.
4.7.4. Оператору:
вывести вертолет на боевой курс;
включить выключатель УПРАВЛ. ОРУЖ. НА СЕБЯ, при этом загорится табло 30;
обнаружить и опознать цель;
доложить летчику «Цель вижу, к стрельбе готов»;
получив команду от летчика «Огонь», откинуть предохранительный колпак кнопки РС;
маневром вертолета совместить перекрестие прицела ПКИ с точкой прицеливания (с
учетом поправок на боковой ветер и движение цели) и в момент выхода вертолета на
заданную дальность стрельбы нажать на кнопку РС;
в процессе прицеливания не допускать резких движений ручкой управления и особенно
педалями.
ПРЕДУПРЕЖДЕНИЕ. На дальности до цели 1000 м прекратить стрельбу и
выполнить энергичный отворот вертолета от цели для исключения поражения вертолета
осколками снарядов.
закрыть предохранительный колпак кнопки РС и выключить выключатель УПРАВЛ.
ОРУЖ. НА СЕБЯ;
доложить летчику об окончании стрельбы и по его команде выключить выключатель
ПКП.
5. ДЕЙСТВИЯ ЭКИПАЖА В ОСОБЫХ СЛУЧАЯХ В ПОЛЕТЕ
5.1. Задержка в стрельбе из пушки 9-А-623К
-
-
5.1.1. Признак:
при нажатии на кнопку РС стрельбы не последовало.
5.1.2. Действия летчика или оператора:
проверить положение органов управления пушечным вооружением;
убедиться в горении сигнальной лампы на счетчике УСБ-1А;
выполнить повторный заход на цель;
на боевом курсе нажать на кнопку ПЕРЕЗАРЯДКА НПУ-30, при этом должен произойти
одиночный выстрел;
продолжить стрельбу нажатием на кнопку РС.
5.2. Отказ пушки 9-А-623К
5.2.1. Признак:
произошла задержка в стрельбе, не устранимая перезарядкой.
5.2.2. Действия летчика:
выключить выключатель УПРАВЛ. ОГНЕМ (дать команду оператору "Выключить
выключатель УПРАВЛ.ОРУЖ. НА СЕБЯ);
прекратить выполнение задания и доложить руководителю полетов;
посадку произвести на специально отведенную площадку, направив вертолет в
безопасную сторону, выключить двигатели и обесточить вертолет. Буксировать вертолет
с неразряженной пушкой запрещается
6.
КРАТКИЕ СВЕДЕНИЯ О КОНСТРУКЦИИ ВЕРТОЛЕТА,
РАЗМЕЩЕНИИ И РАБОТЕ ВООРУЖЕНИЯ
Вертолет Ми-24П по сравнению с вертолетом Ми-24В имеет ряд конструктивных
отличий.
На пульте ПУВЛ и приборной доске оператора установлены:
кнопка ПЕРЕЗАРЯДКА НПУ-30, предназначенная для устранения задержки в стрельбе
из пушки.
При нажатии на эту копку происходит одиночный выстрел из пушки. Для каждого
ствола пушки предусмотрено по одному дополнительному запалу. Поэтому устранение
задержки возможно дважды, если задержка происходит в разных стволах, или один раз, если в
одном и том же стволе;
переключатель ТЕМП НПУ-30 БОЛЬШЕ-МЕНЬШЕ, позволяющий устанавливать
заданный темп стрельбы из пушки (скорострельность пушки). Для оружия,
установленного в гондолах ГУВ, этот переключатель не задействован;
переключатель ОЧЕРЕДЬ, выполняющий функции ЭСБР-3П/А и переключателя
ВАРИАНТЫ СТРЕЛЬБЫ НРС, снятых соответственно с левого пульта оператора и
пульта ПУВЛ летчика. Этот переключатель позволяет устанавливать заданные варианты
пуска НРС, стрельбы из пушки, сброса бомб и стрельбы из оружия, установленного в
гондолах ГУВ.
В табл. 6.1. приведены варианты боевого применения в зависимости от положения
переключателя ОЧЕРЕДЬ.
Кроме того, на пульте ПУВЛ:
снят выключатель ПИТАНИЕ ППУ;
изменены надписи на табло ПУС ВЗВЕДЕНЫ (ЛЕВ. БОРТ, ПРАВ. БОРТ вместо 1,2);
установлена кнопка ВЗВЕДЕН ПУС, предназначенная для взведения приборов ПУС-3671;
введено для переключателя рода работ положение НПУ-30 (вместо положения ППУ).
На приборной доске летчика установлены табло ДОВЕРНИ ВЛЕВО, ДОВЕРНИ
ВПРАВО, которые загораются при установке оператором переключателя ДОВОРОТ в
положение ВЛЕВО или ВПРАВО.
На приборной доске оператора установлены:
переключатель рода работ с положениями ОТКЛ., НПУ-30, НРС, АБ и сигнальное
табло 30, НРС, БОМБИ;
переключатель ДОВОРОТ, обеспечивающий выполнение оператором боковой
наводки при бомбометании;
выключатели УСР, КОНТРОЛЬ-РАБОТА и табло КОНТРОЛЬ УСР ВЫПОЛНЕН,
используемое наземными специалистами при проверке устройства УСР-24;
кнопка ПРОВЕРКА ПРИСТРЕЛКИ ПН, которая используется наземными
специалистами при подготовке системы управляемого ракетного вооружения к полету;
выключатель УПРАВЛ. ОРУЖ. НА СЕБЯ, выполняющий функции ГЛАВНОГО
ВЫКЛЮЧАТЕЛЯ и исключающий возможность управления летчиком всеми видами
вооружения.
На рабочем месте летчика на счетчиках УСБ-1А средний счетчик и красная
лампочка сигнализируют об остатке патронов и готовности пушки к стрельбе.
Незначительно изменены трафареты левого и правого пультов АЗС.
-
6.1.Пушечное вооружение
Пушечное вооружение вертолета предназначено для поражения легкобронированных,
небронированных целей и живой силы противника в условиях визуальной видимости днем и
ночью.
В состав пушечного вооружения вертолета входят:
неподвижная пушечная установка НПУ, на которой устанавливается
авиационная пушка 9-А-623К калибра 30 мм;
патронный ящик-лафет и тракт питания установки НПУ;
прицел ПКИ;
авиационный стрелковый прицел АСП-17В (АСП-17ВП);
органы управления пушечным вооружением летчика и оператора.
Неподвижная пушечная установка с пушкой 9-А-623К расположена в носовой части
фюзеляжа по правому борту ниже пола кабины экипажа.
Боекомплект установки НПУ составляет:
в боевом варианте 250 патронов;
в транспортном варианте 126 патронов. Типы применяемых патронов:
ОФЗ-АО-18А-30; ОФЗТ-АО-18А-30; БР-АО-18А-30; МЭ-30-ГШ.
Основные данные пушки 9-А-623К
- калибр ………………………………………………………...30 мм;
- темп стрельбы ……………………………………………….3000 и 300 в/мин (в
зависимости от положения переключателя ТЕМП НПУ-30)
- живучесть пушки (без учета живучести стволов) …………. 4000 выстрелов;
- живучесть комплекта стволов……………………………….. 2000 выстрелов на
ствол;
вес пушки с насадками……………………………………… 133 кгс.
10 т.д.
20 т.д.
140 т.д.
210 т.д.
Рис. 1. Сетка прицела ПКИ
Основные данные прицела ПКИ
Прицел ПКИ, установленный на рабочем месте оператора вместо прицельной
станции КПС-53АВ, предназначен для прицельного бомбометания, пуска неуправляемых
ракет и стрельбы из пушки. Прицел установлен на кронштейне, который обеспечивает наклон
прицела в вертикальной плоскости от 5 вверх до 30 вниз с точностью установки по шкале
ленточного пантографа  0,5. Фиксация прицела на угле прицеливания обеспечивается
фрикционным тормозом с рукояткой.
В нулевом положении шкалы визирная линия прицела ПКИ совпадает с визирной
линией прицела АСП-17В (АСП-17ВП) (параллельна СГФ вертолета). Вид сетки привела
приведен на рис 1.
Управляемое ракетное вооружение
Во избежание повреждения прибора наведения ПН при стрельбе из пушки на
вертолете предусмотрена мягкая амортизация прибора. При установке переключателя рода
работ на рабочих местах летчика или оператора в положение НПУ-30 происходит
автоматическое закрытие створок, расфиксация и переход прибора наведения на мягкую
амортизацию.
В связи с установкой приборной доски оператора немного сместились назад места
расположения прибора наведения, пульта ПК и щитка ЩО комплекса 9К113. В приборе
наведения изменен вид поля зрения и марки .
6.3. Неуправляемое ракетное вооружение
Для обеспечения более надежной и безопасной эксплуатации неуправляемого
ракетного вооружения на вертолете установлены приборы управления стрельбой ПУС-36-71
вместо приборов ПУС-36-68. Взведение приборов обеспечивается как до снаряжения, так и
после снаряжения блоков ракетами.
Табло ПУСы ВЗВЕДЕНЫ гаснут после первого нажатия на кнопку РС и загораются
вновь (в зависимости от положения переключателя ОЧЕРЕДЬ):
- в варианте КОРОТКАЯ – после 4 и 8 нажатия на кнопку РС;
- в варианте СРЕДНЯЯ – после 2 и 4 нажатия на кнопку РС;
- в варианте ДЛИННАЯ – после каждого нажатия на кнопку РС;
На рабочем месте летчика (на вертолетах, доработанных по разделению пусков НАР
с левого и правого бортов) установлен переключатель НРС БОРТА, обеспечивающий
избирательность применения различных типов НАР в зависимости от характера цели.
Установка этого переключателя летчиком в положение ЛЕВ. или ПРАВ. обеспечивает пуск
НАР раздельно с левого или правого борта как летчиком, так и оператором. При этом
переключатель ОЧЕРЕДЬ устанавливается в заданное положение на рабочем месте того члена
экипажа, который осуществляет пуск НРС. Общее количество ракет в серии при этом
уменьшается в 2 раза. При пусках НАР с двух бортов одновременно в вариантах,
предусмотренных Инструкцией, переключатель НРС БОРТА устанавливается в положение
ОБА.
6.4. Особенности прицеливания при боевом применении
6.4.1. На вертолетах Ми-24П, оборудованных доработанными прицелами АСП17ВП, прицеливание при стрельбе из пушки обеспечивается как в ручном, так и в
автоматическом режимах работы прицела при установке переключателя СИНХ.-НЕСИНХ. в
положение НЕСИНХ.
6.4.2. Летчику (при ручном вводе угловых поправок) и оператору при
бомбометании, стрельбе из оружия ГУВ и пуске неуправляемых ракет необходимо
пользоваться таблицами угловых поправок, приведенными в Инструкции экипажу вертолета
Ми-24В, книга ІІ. Боевое применение (табл. 6.2-6.10).
Таблицы угловых поправок для стрельбы из пушки 9-А-623К (для прицелов АСП17В (АСП-17ВП и ПКИ) приведены в настоящем дополнении (табл. 6.3, 6.4, 6.5).
6.4.3. Прицеливание при пусках управляемых ракет и стрельбе из оружия,
установленного в ГУВ, осуществляется в соответствии с рекомендациями, изложенными в
Инструкции.
Таблица 6.3
Таблица углов прицеливания
Таблица 6.4
при стрельбе из пушки 9-А-623К
Скорость полета
вертолета, км/ч
Дальность до Углы прицелицели, м
вания, град
0
500
1000
1500
2000
100
500
1000
1500
2000
200
500
1000
1500
2000
300
500
1000
1500
2000
040
053
114
141
036
046
107
131
022
032
053
117
002
012
036
100
Ракурс
цели
Скорост
ь цели,
км/ч
20
40
60
80
Угловая поправка
на движение
цели, т.д.
2
4
6
8
2/4
20
40
60
80
4
8
12
16
3/4
20
40
60
80
6
13
18
23
4/4
20
40
60
80
8
16
23
31
1/4
Таблица 6.5.
Курсовой угол ветра при заходе на
цель, град
300, 1500, 2100, 3300
600, 1200, 2400, 3000
900, 2700
Скорость ветра,
м/с
5
10
15
5
10
15
5
10
15
Угловая поправка на ветер,
т.д.
3
7
10
6
12
18
7
14
21
АВИАЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ПОРАЖЕНИЯ
Перечень
типов авиационных средств поражения, условия их боевого применения
и варианты загрузки вертолета Ми-24П
Тип взрывателя и
Время
МДВ,
дальнего
Условия боевого применения АСП,
Макс. к- применяемый для взведения
обеспечивающие безопасность
снаряжения
во АСП,
взрывателя
одиночного вертолета
Тип, калибр
средства
устанавили МДВ, с
авиационных
поражения
ливаесредств
мых на
Диапазон
поражения
Диапазон
вертолет,
Дальность Диапазон скоростей
дальностей
шт головной донный взведения
высот
полета (по
пуска
взрывателя, м полета, м прибору),
(стрельбы), м
км/ч
Патроны
калибра 30 мм
для пушки
9-А-623К%
ОФЗ-АО-18А250
А-662
-/2
10-700
0-VМАКС
2000-1000
30
ОФЗТ-АО250
А-662
-/2
10-700
0-VМАКС
2000-1000
18А-30
БР-АО-18А-30
250
А-664
-/2
10-700
0-VМАКС
2000-1000
МЭ-30-ГШ
250
А-725
10-700
0-VМАКС
2000-1000
140,2 / -
Наименование параметра
Скорость полета вертолета на боевом
курсе, км/час
Превышение вертолета относительно
цели, м
- днем
Управляемого
ракетного
80-Vмакс. и с
висения
20-1000 (8 с
висения)
50-1000
-
- в сумерки
- ночью
Дальность до цели в момент стрельбы
(пуска), м
- днем:
- при превышении (принижении)
1000-5000
цели до 200 м
- от 200 до 500 м
1500-5000
- от 500 до 1000 м
2500-5000
- в сумерках
1000-3000
- ночью
х - высота бомбометания согласно табл. 6.5 Инструкции
хх - высота бомбометания согласно табл. 6.6 Инструкции
Таблица 2.2.
Диапазон условий применения вооружения
Неуправляемого ракетного
Бомбардировочного
от
от
от летчика
от летчика
оператора
оператора
с АСП-17В и
с АСП-17В
с АСП-17В
с ПКИ
с ПКИ
АЦВУ
без АЦВУ
без АЦВУ
80-Vмакс
80-Vмакс
80-Vмакс
80-Vмакс
200-Vмакс
20-200
20-700
20-200
20-500х
20-150хх
50-200
150-200
50-700
150-200
50-200
150-200
50-500х
150-500хх
50-150хх
-
1000-2000
1000-2000
1000-2000
-
-
1000-2000
1000-2000
1000-2000
1000-2000
1000-2000
1000-2000
-
-
Пушечного
НПУ
Наименование параметра
от летчика
с АСП-17В
с АСП-17В без
и АЦВУ
АЦВУ
Скорость полета вертолета на
боевом курсе, км/час
- днем и в
сумерки
Диапазон условий применения вооружения
Стрелкового
80-Vмакс
Шкворневые
установки
ГУВ
от оператора
от летчика
от перевозимого
десанта
с ПКИ
с АСП-17В
и АЦВУ
с АСП-17В без АЦВУ
0-Vмакс
0-Vмакс
80-Vмакс
80-Vмакс и с висения
при стрельбе из
гранатометов
0-Vмакс
80-Vмакс
80-Vмакс
80-Vмакс
80-Vмакс
0-Vмакс
20-200
20-700 и не менее 10 на
висении
0-200
50-200
50-700
0х; 50-200
150-200
150-200
0х; 150-200
- ночью
Превышение вертолета
относительно цели, м
- днем
80-Vмакс
- в сумерки
50-200
- ночью
150-200
Дальность до цели в момент
стрельбы (пуска), м
- днем: и в сумерки
1000-2000
1000-2000хх и
500-1500 на
висении
1000-2000 и
500-1500 на
висении
500-2000
для пулеметов 500-1500;
для гранатометов при
V=100-300 км/ч 1000-2000
при V=0 км/ч 800-1500
200-1000
- ночью
1000-2000хх
1000-2000хх
1000-2000хх
500-2000хх
для пулеметов 500-1500хх;
для гранатометов при
1000-2000
400-1000хх
20-200
20-700 и не менее 20-200 и не менее
10 на висении
10 на висении
50-700 и не менее 50-200 и не менее
10 на висении
10 на висении
150-200
150-200
х – стрельба при положении вертолета на земле; хх – дальности стрельбы приведены для визуально видимых (обозначенных или освещенных)
целей. Примечание: на скоростях полета более 300 км/ч имеют место повышенные вибрации прицельных систем, что может приводить к
снижению точностных характеристик пусков (стрельбы).
Таблица 6.1.
Варианты стрельбы, пуска НАР и бомбометания
Вид оружия
Блоки УБ-32А-24
Авиабомбы
НПУ-30 темп МЕНЬШЕ
НПУ-30 темп БОЛЬШЕ
Блоки
Б8В20А
в
многоканальном
режиме
Блоки
Б8В20А
в
одноканальном режиме
КОРОТКАЯ
По 4 ракеты с каждого блока
УБ-32А-24
Одиночное бомбометание
10 патронов в очереди
108 патронов в очереди
Положение переключателя ОЧЕРЕДЬ
СРЕДНЯЯ
По 8 ракет с каждого блока
УБ-32А-24
По 2 бомбы в залпе
34-36 патронов в очереди
30-32 патронов в очереди
ДЛИННАЯ
По 16 ракет с каждого блока
УБ-32А-24
По 4 бомбы в залпе
Не ограничено
Не ограничено
3,4,4,5,3,1
7,9,4
16,4
По 2 ракеты с каждого блока
Б8В20А
По 5 ракет с каждого блока
Б8В20А
По 10 ракет с каждого блока
Б8В20А
Таблица 6.2.
Таблица углов прицеливания при стрельбе из пушки 9-А-623К с пикирования
VНАЧ, км/час
100
200
300
Угол пикирования,
град.
10
20
30
10
20
30
10
20
30
500
4
3
-4
2
-4
-11
-8
-16
-26
Углы прицеливания (в угл. мин) для дальности до цели, м
1000
1500
7
12
6
10
-2
3
5
9
-1
3
-9
-5
-5
-1
-13
-8
-23
-20
2000
19
17
9
16
9
1
5
-3
-15
1. Призначення комплекса 9К113
Комплекс протитанкового керованого реактивного озброєння призначений для
ураження танків та інших бронецілей, а також для ведення боротьби з малорозмірними
наземними (ДОТ, ДЗОТ) цілями.
Умови експлуатації та бойового застосування:
інтервал темперетур…………………………… 50С;
допустимий перепад температури………………60С;
відносна вологість повітря……………………95-98%;
вітер з поривами …………………………….до 20 м/с;
любий час року;
любі метеоумови, запиленість, задимленість, які допускають оптичну
видимість цілі;
вночі при підсвітці цілі;
при швидкостях руху цілі:
фланговий рух ………………………до 60 км/год;
фронтальний рух до 80 км/год;
при швидкостях польоту вертольота 80-290 км/год та з висіння;
при кутах ковзання вертольота………………… 15;
при барометричних висотах 20-3000м та рекомендуємих польотах вертольота
20-200 м.
2.
Технічні дані
дальність стрільби ………………………………………………….1000-5000 м;
система управління – напівавтоматична з захистом від ІК та радіоперешкод;
вірогідність попадання на висотах:
до 3000-3500 м ………………………………..………………… 0,85;
більше 3500 м …………………………………………..………. 0,75;
кількість сполучень літерних частот та кодів ……………………. 10;
сектор маневрування вертольота після пуску………………….…. 60;
час готовності ………………………………………………………..3-4 хв;
вага апаратури………………………………………………………. 307 кг.
Примітки: 1. ДМІН =1000 м обмежується умовою виводу на лінію прицілювання.
2. ДМАХ=5000 м обмежується перегрузкою снаряда.
3. Швидкості польоту снаряда
обмежуються балістичними характеристиками двигунної установки. 4. Н МІН=20 м
обмедується можливостями системи управління. 5. Стрільба у складі підрозділу вертольотів
при однакових на кожному вертольоті значеннях кода та літерної частоти допускається
тільки при пуску послідуючого снаряда через час не менше 20 с після пуску попереднього, якщо
раніше не було виконано сбросу випромінювання.
-
3. Склад комплекса 9К113
3.1. Склад комплекса та призначення його елементів
Комплекс 9К113 складається із:
- апаратури наведення та управління 9С475;
- балістичного обчислювача 9С476;
- апаратури командної радіолінії 9С477 з приводом антени 9С812;
- протитанкового керованого снаряду 9М114;
- візирної головки С-17В з БУК;
- пускових рам РП2-149ТК.
Апаратура наведення та управління 9С475 приначена для пошуку, виявлення,
розпізнавання та супроводження цілей оператором на всіх дальностях стрільби, підготовки до
пуску, проведення пуску ракет 9М114 та вироблення команд автоматичного управління як по
нерухомим, так і по рухомим цілям при умові їх оптичної видимості..
Апаратура наведення та управління 9С475 функціонально ділиться на:
апаратуру управління лінією прицілювання;
апаратуру управління снарядом відносно лінії прицілювання.
Балістичний обчислювач 9С476 спільно з С-17В призначений для забезпечення
встрілювання снарядів в поле зору приладу наглядання (ПН).
Апаратура командної радіолінії 9С477 з приводом антени 9С812 призначена для
передачі сигналів управління на снаряд.
9С477 функціонально ділиться на:
апаратуру передачі радіокоманд (знаходиться на вертольоті);
блок бортової радіоапаратури (знаходиться на снаряді).
Аппаратура передачі радіокоманд призначена для перетворення команд управління в
шифровані та кодовані радіокоманди і випромінювання їх у вигляді імпульсів СВЧ-енергії в
напрямку польоту снаряду.
Блок бортової радіоапаратури призначений для вибіркового прийому кодованих
радіоімпульсів, їх дешифрування та послідуючого перетворення в управляючі напруги по
каналам курсу (К) і тангажу (Т).
Електроживлення апаратури комплекса від енергосистем вертольота
Елемент апаратури комплекса
Джерело живлення
9С475
9С476
9С477
U, В
2710%
2710%
2710%
Постійного струму
І, А
10,0
0,4
3,0
U, В
365%
365%
365%
Трьохфазної напруги змінного струму
f, Гц
4002%
4002%
4002%
І, А
10,0
0,15
0,5
U, В
1155%
1155%
1155%
Однофазної напруги змінного струму
f, Гц
4002%
4002%
4002%
І, А
3,0
0,17
9,0
4. Склад та робота комплекса
Напівавтоматична система управління складається із:
контура спостереження оператором за ціллю;
контура автоматичного управління снарядом;
контура забезпечення встрілювання снаряда в поле зору ПН.
Збільшення 3,3Х призначено для наглядання великих ділянок місцевості та пошуку
цілі.
Збільшення 10Х призначено для подробного розглянення деталей місцевості і цілі,
розпізнавання та точного слідкування за ціллю.
Для виключення дії коливань вертольота на ефективність пошуку цілі та утримання
оператором марки на цілі поле зору ПН стабілізовано.
Наведення снаряда на ціль виконується по методу трьох ткрапок, реалізація якого
зводиться до утримання оператором марки ПН на цілі шляхом повороту пульта управління
(ПУ). З ПУ знімаються сигнали на привод наведення марки. Оператор повинен утримати
марку на цілі. Оптична вісь пеленгатора ПН суміщена з лінією прицілювання. Пеленгатор
відсліжує випромінювання імпульсного ІЧ-відповідача снаряда, визначаючи кутове положення
снаряда відносно лінії прицілювання.
Сигнали, пропорційні кутовим відхиленням снаряда від лінії прицілювання поступають
в БВК, в якому виконується формування команд управління. Ці команди поступають в
апаратуру командної радіолінії для передачі на борт снаряда. При дії прийнятих команд снаряд
приводиться до лінії прицілювання та утримується на ній.
Пускові установки нерухомо зв’язані з вертольотом, а лінія прицілювання (ЛП) може
займати любе положення відносно вертольота в секторі стрільби, тому щоб забезпечити
встрілювання снаряда в поле зору пеленгатора сигнали з виходу 9С476 пропорційні куту
розбіжності між будівельною віссю вертольота та ЛП і кутовою швидкістю ЛП поступають на
привод рухомої марки С-17В, що приводить до відповідного відхилення рухомої марки
приціла відносно її нерухомої сітки. Положення рухомої марки, яка наложена на ціль і є
цілевказанням для льотчика. Для наведення вертольота на ціль льотчик, маневруючи
вертольотом, суміщає нерухому сітку С-17В з її рухомою маркою і утримує їх суміщеними, що
є умовою для встілювання снарядів в поле зору ПН.
С-17В
9С476
БВК
ПН
Лінія
прицілювання
Ціль
Кут між напрямком на снаряд та
Оптична
вісь
лінією прицілювання
ПУ
9С475
Шифратор
пеленгатора
Передаюча
система
9М114
Антена
9С812
9С477
Схема електрична
структурна комплекса
9К113
4.1. Дії екіпажа при застосуванні комплекса
Оператор виконує пошук, знаходження та розпізнавання цілі в межах кутів  60 по
курсу та + 15 -20 по тангажу.
Включення ПАД, ПД, Код І (Код ІІ)
Потужність випромінювання 9С477 ослаблена на 20 дБ
Робота РД, вихід снаряда
Потужність випромінювання 9С477 без ослаблення
Заборона на закриття діафрагми та відключення ФДЗ
Запуск та робота ПМ 9С475
Натиснення кнопки ПУСК
Включення та робота ССП
Включення управління снарядом по видачі команд з БВК
Сигнал дозволу на закриття діафрагми та відключення ФДЗ
0,9 1,2 1,6 2,2
0,95 1,5 1,8
Відключення ФДЗ
Закриття діафрагми пеленгатора
Переключення вихідних
обмежень БВК
2,9 3,1 3,4
11
20
Сигнал дозволу виробляється при знаходженні
снаряда в межах 1м відносно лінії прицілювання
Сброс
програми
Льотчик суміщає рухому марку з нерухомою сіткою з точністю  1 (центр рухомої марки
знаходиться в колі діаметром 30 т.д.) до оператора поступає сигнал дозволу пуску. Оператор
натискає кнопку ПУСК. Після старта льотчик може виконувати маневр верто-льотом  60 по
курсу та + 15 -20 по тангажу.
У випадку промаху або відмови снаряда оператор здійснює
приведення (сброс) 9С475 та 9С477 в вихідний стан кнопкою СБРОС ИЗЛУЧЕНИЯ на ПУ та
виконує повторний пуск снаряда.
5. Аппаратура наведення та управління 9С475
5.1. Призначення та умови застосування
Апаратура наведення та управління 9С475 приначена для пошуку, виявлення,
розпізнавання та супроводження цілей оператором на всіх дальностях стрільби, підготовки до
пуску, проведення пуску ракет 9М114 та вироблення команд автоматичного управління як по
нерухомим, так і по рухомим цілям при умові їх оптичної видимості..
5.2. Основні технічні дані
дальність виявлення та розпізнавання цілі – 6000 м.;
кути наведення стабілізованої лінії прицілювання по курсу  60о, по тангажу
вгору 15о, вниз 20о;
швидкість наведення лінії прицілювання по курсу і тангажу максимальна 2,5
о
/с, мінімальна 0,07 о/с;
швидкість перебросу лінії прицілювання по курсу 20 о/с, по тангажу 10 о/с;
час виходу на режим готовності 3 хв;
тривалість безперервної роботи 2,5 год;
збільшення поля зору візуального каналу 3,3х, 10х;
кути поля зору при 3,3х - 22о, при 10Х - 7о20’;
поле зору каналу захвату пеленгатора 9о;
поле зору каналу супроводження 1о50’;
поле зору каналу супроводження пеленгатора при закритій діафрагмі 0 о8’0о16’;
вага апаратури з кабелями 193кг, без кабелей 140 кг.
5.3. Склад апаратури та призначення її складових частин
ПН забезпечує:
- стабілізацію поля зору;
- знаходження цілі, вибір та спостереження за ціллю;
- відпрацювання сигналів, пропорційних абсолютній кутовій швидкості лінії
візування та її положенню відносно вісі вертольота по К і Т;
- сигналізацію дозволу пуска, визначення дальності до цілі з допомогою
дальномірної сітки;
- вимір кутових координат снаряда відносно лінії прицілювання;
- компенсацію нахилу зображення в візуальному каналі (призма Дове), що
визивається розворотом головного дзеркала ПН по курсу.
Дальномірна шкала призначена для виміру дальності тільки на збільшенні 10 Х.
ПУ забезпечує:
відпрацювання сигналів управління лінією прицілювання по К і Т;
пуск снаряда;
сброс випромінювання та приведення програмних механізмів і апаратури в
вихідний стан
Датчик крену (ДК) забезпечує:
вимір зміни курсу вертольота відносно лінії прицілювання після сходу
снаряда;
зміна сигналів кутових координат, виміряних пеленгатором, у відповідності зі
зміною крену та поворотом лінії прицілювання (дзеркала головки ПН) по
курсу.
Електроблок (ЕБ) забезпечує:
комутацію ланцюгів живлення;
10
10
30
4 км
2 тд
2
40
1 км
0,5 тд
3 км
5
13
6
6
60
3
3
1
30
-
1
0
10
стопоріння та обігрів стабілізатора головного дзеркала ПН, відпрацювання
сигналів наведення лінії прицілювання по К і Т;
управління ДК по К і Т;
відпрацювання сигналів управління призмою Дове.
Коробка розподільча (КР) забезпечує:
зв’язок між складовими елементами комплекса.
Блок підсилювачів (БУ) забезпечує:
підсилення та перетворення вхідних імпульсних сигналів розбіжності по
каналам К і Т, які відповідають відхиленням снаряда від лінії візування цілі в
напруги постійного струму;
перетворення вихідних напруг постійного струму по К і Т в сигнали
управління двигунами слідкуючої системи пеленгатора.
Блок відпрацювання команд (БВК) забезпечує:
відпрацювання команд управління снарядом по К і Т з врахуванням зміни
дальності до снаряда та зміни його динамічних характеристик.
Пульт контролю (ПК) забезпечує:
включення ПН;
проведення вбудованого контролю.
Щиток оператора (ЩО) забезпечує:
включення комплекса;
вибір пускової установки.
Імітатор відповідача 9В545В (ІО-3) призначений для перевірки канала формування
сигнала управління снарядом при експлуатації апаратури 9С475.
5.4. Принцип дії апаратури
Наведення стабілізованої лінії прицілювання (1) по К здійснюється поворотом
корпуса ПУ (2) відносно вертикальної вісі, а по Т відхиленням рукояток ПУ (3) відносно вісі
обертання. Швидкості наведення лінії візування цілі (ωК , ωТ) пропорційні кутовому
відхиленню рукояток ПУ від нейтралі, при відхиленні рукояток до “м’якого” упору
швидкості наведення максимальні.
9В545
(винос
ний)
ПН
Блок
підсилювачів
Коробка
розподільча
ЕБ
ДК
ПУ
Пульт
контро
лю
Щиток
оператора
БВК
Сигнали
управління
на 9С477
Сигнали
розбіжності
на 9С476
Сигнали
управління
на 9С812
Схема електрична структурна
апаратури наведення та управління
9С475
При подальшому повороті ПУздійснюється ступінчасте збільшення швидкості до
швидкості перебросу. При відхиленні рукояток ПУ (Т) сигнали з потенціометра ПУ
поступають в перетворювач Т блока наведення (4), де формуються необхідна крутизна сигнала
в залежностівід рівня вхідного сигнала. З виходу перетворювача сигнал поступає на
підсилювач потужності (5), а потім на двигун наведення стабілізатора (6). Стабілізатор
повертається разом з головним дзеркалом (7) ПН.
Наведення стабілізованої лінії прицілювання (1) по Т здійснюється аналогічно.
Розворот головного дзеркала здійснюється до того часу поки рукоятки та корпус ПУ
відхилені від нульового положення. При поверненні ПУ в нульове положення розворот
припиняється.
Для забезпечення компенсації нахилу зображення місцевості при повороті головного
дзеркала в візуальній канал 10 ПН введена призма Дове 11, яка обертається навколо своєї вісі
на кут рівний половині кута повороту головного дзеркала в площині курса. Поворот призми
Дове здійснюється слідячою системою, яка працює по принципу порівняння кутів повороту
призми та стабілізатора (підсилювач 13, двигун 14, суматор 12, датчик кутового положення
15). Помилка розбіжності підсилюється на 13 та подається на 14, який розвертає призму, яка
компенсує нахил зображення в окулярі 16 ПН.
Вимір поточних координат снаряда 17 відносно оптичної вісі пеленгатора 18, який
зюстований з лінією прицілювання 1 здійснюється в пеленгаторному каналі 19 інфрачервоним
пеленгатором 20. Сигнали кутової розбіжності снаряда по К і Т відносно оптичної вісі
пеленгатора поступають на СКВТ 21 датчика крена 22.
Датчик крена – трьохстепінний гіроскоп, вісь процессії якого є вимірювальною віссю
крена вертольота. Вісь прецессії гіроскопа орієнтована слідкуючими системами електроблока
(ЕБ) в тому ж напрямку, що і лінія прицілювання ( підсилювачі 23, 24, двигуни 25, 26, обертові
трансформатори (ВТ) 27, 28).
На вхід ДК з ВТ 29 та ВТ 30 стабілізатора в каналах Т і К поступають сигнали кутового
положення лінії прицілювання. Під дією цих сигналів вимірювальна вісь ДК відслідковує
положення лінії прицілювання. При сході снаряда сигнали сигнали корекції гіромотора ДК
розриваються контактами 31, 32 та гіроскоп зберігає положення, яке він мав при сході.
ВТ 33 та ВТ 21 змінюють сигнали, які поступають з пеленгатора у відповідності з величиною
зміни крена вертольота (ВТ 33) та повороту лінії прицілювання по К (ВТ 21).
З ВТ 33 ДК сигнали поступають в БВК 34. З виходу БВК зформовані команди
управління поступають в 9С477 35 для передачі на снаряд 17.
З виходів ВТ 29 та ВТ 30 стабілізатора 6 сигнали про положення лінії прицілювання
відносно вісі вертольота поступають на вхід 9С476 36, а з виходу 9С476 на привод ПМ
візирної головки 37.
Для підвищення перешкодозахищеності пеленгатора від дії ІЧ-перешкод в ньому
застосовані часова (відкриття прийомного пристрою пеленгатора тільки в момент прийому
імпульсного сигнала від ІЧ-відповідача) та просторова (зменшення з допомогою діафрагми 6
поля зору пеленгатора до 08016 після виводу снаряда на лінію прицілювання) селекції
приймаємого сигнала від ІЧ-відповідача.
Канал захвату забезпечує захват снаряда на початковій ділянці та вивід його на лінію
прицілювання. Чуттєвий елемент канала захвата – чотирьохплощинний фотодіод 2 з
короткофокусним об’єктивом 1, який забезпечує широке поле зору.
Канал супроводження – чотирьохплощинний фотодіод 14 з довгофокусним об’єктивом
3, який забезпечує вузьке поле зору.
При встрілюванні снаряда в поле зору каналу захвату світловий потік від ІЧ-відповідача
фокусується на фододіоді 2, який підключено через комутаційне реле 13 до блоку формуючих
підсилювачів (БФУ) 7. З БФУ напруга сигналу помилки, пропорціна кутовій розбіжності
снаряда від лінії прицілювання в межах лінійної зони канала захвату, поступає в на вхід
підсилювача потужності 8 слідкуючої системи пеленгатора, а потім на двигуни 9,10 які
повертають плоскопаралельні оптичні пластини 4, 5 по каналам К і Т.
На вісі обертання пластин встановлені датчики 11, 12 сигнали від яких через датчик
крену поступають в БФУ і далі в передаючу апаратуру. При встрілюванні снаряда з великим
відхиленням від лінії прицілювання пластини 4, 5 відхиляються до упору і з датчиків 11,12
знімаються максимальні сигнали. Під дією команд управління снаряд вводиться в поле зору
канала супроводження. При появі зображення ІЧ-відповідача на ФД 14 працює канал
супроводження. Сигнали з ФД 14 поступають на БФУ 7. При зміщенні зображення ІЧ-
відповідача від центру ФД 6 в БФУ відпрацьовуються сигнали помилки, пропорційні
зміщенню зображення від центру ФД, які через підсилювач потужності 8 поступають на
двигуни 9, 10 пластин 4, 5. Пластини розвертаються до того часу, поки сигнал помилки не
стане рівним нулю. При цьому зображення ІЧ-відповідача знаходиться в центрі ФД. При
відхиленні снаряда від лінії прицілювання з датчиків 11, 12 пластин знімаються сигнали
пропорційні кутовому положенню снаряда які через ДК поступають в БВК і далі в передаючу
апаратуру.
7. Балістичний обчислювач 9С476 та його зв’язок з
візирною головкою приціла льотчика АСП-17В
6.1. Призначення
9С476 спільно з С-17В призначені для забезпечення встрілювання снарядів в поле
зору ПН з допустимим розсіюванням при різних значеннях кутів розбіжності між віссю
вертольота та лінією прицілювання , а також при різних значеннях швидкостей лінії
прицілювання.
6.2. Технічні дані
- напруга результуючого сигнала поправки відповідне суміщенню рухомої марки з
нерухомою сіткою приціла:
- в каналі К…………………………………………………….…………0 В;
- в каналі Т…………………………………………………….………..- 6 В.
- максимальна напруга поправки:
- в каналі К……………………………………………………………3,2 В;
- в каналі Т………………………………………………………….- 4; - 8 В.
- точність видачі результуючих поправок в каналі К і Т……………………10%.
- зона дозволу пуску………………………………..………..…………….1
- значення крутизни напруги поправки:
- в каналі К……………………………………………………………0,8 В/;
- в каналі Т……………………………………………………………0,5 В/.
- зона обмеження рухомої марки приціла…………………………………4.
- час готовності………………………………………………………………1 с.
- вага…………………………………………………………………………3,3 кг.
Дозвіл пуску
γК
Канал
К
Схема вироблення зони нечутливості канала К
5
Р4
Демодулятор
канала К
6
-27В
2
Інвертуючий
підсилювач
ωК
3
Р4
В схему
готовності
комплекса
Суміруючий
підсилювачобмежувач канала К
27В,36В,115В
Схема
вбудованого
контролю
ПН
Бл.Ж
-15В
+15В
Допускова
схема (реле
дозволу пуску)
С-17В
Р4
Загальн
ωТ
Схема відтворення
зони нечутливості
канала Т
. . .
γТ
Демодулятор
канала Т
Інвертуючий
підсилювач
.
Суміруючий
підсилювачобмежувач канала Т
Канал
Т
Схема
електрична
структурна
9С476
.
6.3. Принцип дії
Для відпрацювання поправок з 9С475 в 9С476 поступають наступні сигнали:
-
сигнали пропорційні кутам розбіжності лінії прицілювання відносно вісі
вертольота (К, Т);
сигнали, пропорційні кутовій швидкості лінії прицілювання (К, Т).
К з ПН поступає на демодулятор, з його виходу сигнал, величина якого пропорційна величині
кута розбіжності, а полярність визначається знаком кута розбіжності поступає через
інвентуючий підсилювач на суміруючий підсилювач-обмежувач. К поступає на схему
вироблення зони нечуттєвості, де виключаються кутові поправки на малу кутову швидкість
лінії прицілювання (до 0,5 /сек) так як облік поправки при цьому не покращує параметри
встрілювання снаряда в поле зору ПН до початку управління.
З виходу схеми
відтворення сигнал поступає на суміруючий підсилювачобмежувач, який здійснює складання перетвореного сигнала розбіжності між лінією
прицілювання та віссю вертольота і сигнала, пропорційного кутовій швидкості лінії
прицілювання, а також здійснює обмеження вихідного сигнала на рівні, що відповідає
відхиленню рухомої марки візирної головкина кут  4.
З виходу суміруючого підсилювача-обмежувача сигнал поправки поступає на
курсовий слідкуючий привод рухомої марки візирної головки та в допускову схему.
Під дією сигнала поправки рухома марка візирної головки відхиляється на
обчислений кут і для її реалізації льотчик маневруючи вертольотом сувміщує рухому марку з
нерухомою сіткою. При сувміщенні перехресть приціла РП2-149ТК, які нерухомо закріплені
на пілонах вертольота, займають положення відносно лінії прицілювання на обчислений кут
поправок як в курсовій так і в тангажній площинах, чим забезпечується встрілювання ракет в
поле зору ПН.
Одночасно, при сувміщенні перехресть приціла з точністю  1 в обох площинах спрацьовує
реле дозволу пуску Р4 допускової схеми і замикаючи свої контакти знімає останню блокіровку
пускових ланцюгів снаряда та видає сигнал дозволу пуску в окулярі ПН.
7. Аппаратура командної радіолінії 9С477 з приводом антени 9С812
7.1. Призначення
Призначена для перетворення управляючих напруг, які поступають з виходу БВК в
кодовані групи СВЧ-енергії та випромінювання їх в напрямку польоту снаряда..
В основі роботи командної радіолінії при передачі команд управління на снаряд
використовується часово-імпульсна модуляція з часовим кодуванням тактових та командних
імпульсів.
7.2. Технічні дані
- кількість кодів………………………………………………………………………..2;
- кількість літерів………………………………………………………………………5;
- ширина діаграми напрвленості антени по рівню половинної потужності…3 х 3;
- кути відхилення антени:……………………по курсу 60, по тангажу + 15, - 20:
- час готовності до роботи………………………………………….……………3-4 хв;
- час роботи на випромінювання……………………………………………..……20 с;
- вага……………………………………………………………………………….110 кг.
7.3. Склад апаратури та призначення її складових частин
ШТВ-183 – шифратор команд – для перетворення управляючих напруг по К і Т, які
поступають з БВК, в командні кодовані імпульси, часове положення яких відносно опорних
тактових імпульсів визначається величиною та знаком управляючих напруг, а також для
виробки тактових кодованих імпульсів синхронізації ПН. Імпульси синхронізації для
формування строба часової селекції пеленгатора для приймаємого сигнала від ІЧ-відповідача
снаряда, що підвищує перешкодозахищеність 9С475 від ІЧ-перешкод. При управляючих
напругах, рівних нулю, командні імпульси К і Т розташовані в середині тактового періоду.
При значеннях управляючих напруг більше нуля командні імпульси К і Т розташовані ліворуч
тактового періоду, а при значеннях менше нуля – праворуч. Для розрізнення команд по К і Т
застосовано кодування. Воно заключається в перетворенні командних імпульсів курса,
тангажа та імпульсів такта в кодовані групи, які складаються із 3-х імпульсів. Кодовані групи
імпульсів такта, К і Т відрізняються один від одного різним часовим розташуванням імпульсів
в тройках.
ШТВ-20 – передаюча система призначена для перетворення командних кодованих
Імпульси
Курс
UК,UТ=0
Тангаж
такта
Імпульси
такта
0
UК,UТ>0
UК,UТ<0
груп імпульсів шифратора ШТВ-183 в імпульси надвисокої частоти та для передачі їх черех
антенно-хвилевидний тракт в напрямку польоту снаряда.
ШТВ-181 – програмний блок призначений для відпрацюванняв визначеній
послідовності сигналів, необхідних для управління роботою та контролем апаратурою.
ШТВ-80 – блок другорядних джерел живлення призначений для живлення
необхідними напругами апаратури та ланцюгів переключення кодів в снаряді.
ШТВ-12 – Антенний блок призначений для формування гостронаправленого
випромінювання надзвичайно високої частоти (СВЧ) енергії, яка поступає з передаючої
системи через хвилеводний тракт ШТВ-11, в заданому секторі кутів по К і Т відносно вісі
вертольота. До складу блока входять два обертових з’єднання, які забезпечують передачу СВЧ
– енергії із нерухомого хвилеводного тракта ШТВ-11 в рухому антену.
9С812 – привод антени призначений для управління антеною.
ШТВ-90 – блок контроля призначений для контроля команд та струму магнетрона.
ШТВ-91, ШТВ-92 – призначені для контроля функціонування апаратури.
7.4. Принцип дії
На вхід шифратора з БВК поступають управляючі напруги по К і Т, які
вимірюються по величині і полярності.
ШТВ-92
(виносний)
9М114
ШТВ-90
ШТВ-91
ШТВ-11
~
2ШТВ-180
ШТВ-181
Команди по каналам К і
Т з виходу БВК,
Сигнали ПУСК, СБРОС,
ГОТОВНІСТЬ
У-23
ШТВ-183
ШТВ-20
9С812
-27В
На блоки
апаратури ±27В стаб.
9М11
115В
ШТВ-80
4
400Гц
Сигнали положення
головного зеркала ПН
В шифраторі управляючі напруги перетворюються в командні імпульси, часове положення
яких відносно тактових імпульсів визначається величиною та полярністю управляючих
напруг.
Для розпізнавання команд по К і Т застосовано кодування, яке заключається в
перетворенні командних імпульсів К і Т та імпульсів такта в кодовані групи, які складаються із
трьох імпульсів. Кодовані групи імпульсів такта, К і Т відрізняються друг від друга різним
часовим розташуванням імпульсів в тройках.
З виходу шифратора сигнал поступає в передаючу систему ШТВ-20. Магнетрон
передаючої системи виробляє імпульси СВЧ-енергії, які через антенно-хвилеводний тракт
випромінюються в напрямку польоту снаряда.
Аппаратура має три режима роботи:
готовність;
випромінювання;
контроль.
При включенні на ЩО “ПИТ”, напруга 27 В бортової мережі поступає в програмний блок
ШТВ-181 і запускає часовий механізм. Напруга  115 В 400 Гц поступає в ШТВ-80. Через 210
с після включення по команді, яка поступає із програмного блока, аппаратура переходить в
режим ГОТОВНІСТЬ
Режим ГОТОВНІСТЬ характеризується наступним станом вузлів виробу: подані всі
необхідні напруги живлення на всі блоки за виключенням високовольтних ланцюгів ШТВ-21,
катоди модуляторних ламп і магнетрона прогріті, і передатчик готовий до включення в режим
ВИПРОМІНЮВАННЯ, з виходу БВК на вхід шифратора ШТВ-183 через програмний блок
поступають управляючі напруги по К і Т і перетворюються в кодовані групи імпульсів. З
виходу шифратора імпульси поступають на вхід передатчика ШТВ-21 та в блок контроля
команд ШТВ-90. В режимі ГОТОВНІСТЬ аппаратура може знаходитись 3 години. В любий
момент часу може бути переведена в режим ВИПРОМІНЮВАННЯ або КОНТРОЛЬ. В свою
чергу ці режими можуть бути перервані зовнішньою командою СБРОС. При цьому аппаратура
автоматично переводиться в режим ГОТОВНІСТЬ.
По команді ПУСК запускається часовий механізм ШТВ-181, який на протязі 20 сек.
видає напруги, що включають високовольтні ланцюги передатчика
Вхідні управляючі напруги по К і Т через схему комутації ШТВ-181 поступають на
вхід шифратора ШТВ-183, де відпрацьовуються кодовані групи командних і тактових та
некодовані імпульси сінхронізації апаратури 9С475. З виходу шифратора імпульси поступають
на вхід передаючої системи. В передатчику імпульси такта і команд норміруються по
тривалості та підсилюються по потужності до величини, яка необхідна для запуска магнетрона
який генерує під час дії імпульсів запуска потужні імпульси СВЧ-енергії.
З виходу передатчика командні радіоімпульси поступають в ферітовий перемикач
блока АПЧ (ШТВ-22). Ферітовий перемикач ослаблює енергію імпульсів СВЧ на 20 дБ на
протязі 1,8 сек з моменту пуска, відводячи частину енергії на еквівалент для того щоб
запобігти виходу з ладу кристала бортового приймача 9М114. Через 1,8 сек ферітовий
перемикач повертається у вихідне положення. Далі через хвилеводно-механічний перемикач та
хвилеводний тракт ШТВ-11 на вхід антенного блока ШТВ-12. В ШТВ-12 проходить через
обертове з’єднання ШТВ-12-1, поступає на антену ШТВ-12-2 та випромінюється в простір.
Частина енергії СВЧ з вихода ШТВ-21 відходить в високочастотний дискримінатор
ШТВ-24-1, який разом з блокками ГТН-30 та 3ГТН-7 складає канал АПЧ магнетрона і
підтримує частоту магнетрона на заданій літері. Для забезпечення стабільної роботи
магнетрона здійснюється стабілізація середнього значення струму магнетрона з допомогою
ГТН-31. Через 20 сек аппаратура із режима ВИПРОМІНЮВАННЯ автоматично переходить в
режим ГОТОВНІСТЬ. При натисненні кнопки КОНТРОЛЬ на ШТВ-91 із режима
ГОТОВНІСТЬ аппаратура із режима ГОТОВНІСТЬ переходить в режим КОНТРОЛЬ при
цьому хвилеводно-механічний перемикач автоматично перемикає вихід магнетрона до
ланцюгів контроля, а на еквівалент нагрузки хвилеводний тракт. В режимі КОНТРОЛЬ
здійснюється вимірювання СВЧ потужності магнетрона з допомогою вимірювача проходної
потужності. частина СВЧ енергії після вимірювача переходить на детекторну секцію з виходу
якої відеоімпульси команд і такта через відеопідсилювач 2ГТН-32 поступають на ШТВ-90.
В режимі КОНТРОЛЬ на вхід шифратора ШТВ-183 із програмного блока подаються
контрольні управляючі напруги о або 3 В, при цьому в ШТВ-183 відпрацьовуються команди 0
або 0,4. В блок контроля команд поступають імпульси команд з виходу шифратора або з блока
2ГТН-32 передаючої системи. Якщо шифратор і передаюча система справні, то загоряється
табло 0 і 0,4 на ШТВ-91
7.5. Призначення, склад привода антени 9С812 та принцип його дії
Електропривод 9С812 представляє собою комплекс пристроїв та механізмів, що
забезпечують наведення антени командної радіолінії в горизонтальній (ГН) та вертикальній
(ВН) площинах.
Електропривод складається із:
підвісу;
блока управління горизонтальною наводкою;
блока управління вертикальною наводкою;
кабельного комплекта.
Електричні і функціональні схеми приводів ВН і ГН однакові.
Робота привода горизонтальної наводки. Передача кута від приціла здійснюється з допомогою
синхронного зв’язку, яка виконана на обертових трансформаторах (ВТ) СКТ-265.
Обертовий трансформатор – датчик розташовано в ПН, обертовий трансформатор – приймач
розташовано в підвісі блока ШТВ-12. Сигнал помилки з ВТ – приймача через цілитель
виконаний на R1 та R2, поступає на попередній підсилювач, який служить для підсилення
сигнала по напрузі і далі на фазочуттєвий підсилювач потужності, який служить для
ТрВ ГН(ВН)
СКТ-256П
R
4
1
12
2
1
Підвіс
Ланцюг
корекції
1
1
3
R5
ИД
Попередній
підсилювач
10 13
R
3
R2
Редукто
р підвісу
Об’єкт
R4
У
М
1
ПН
4
2
3
ТрВ-1ГН
(ВН)
СКТ-256Д
~36В
400 Гц
Підсилювач
Реле
готовності
Блок управління
БЗА-502М
37
Привод ПМ
С-17В
36
16
9С476
Окуляр
ПН
Підсилювач
2
3
14игун
ПУ
14
13
Суматор
4
24
Блоки
наведення
26
25
5

12
9
26
7
8
Призма
Дове
Датчик
кутового
положення
Датчик
крена
22
11
15
ІЧпеленгатор
31
19
10
23
32
27
6
30
33
21
29
СКВТ
7
28
Головне
дзеркало
18
Схема електрокінематична
функціональна 9С475
34
БВ
К
35
9С477
1
ЛП
Снаряд
17
Комутаційне реле
Короткофокусний
об’єктив
Довгофокусний об’єктив
2
3
1
4
5
Канал захвату
на ДК
БФУ
4
1
4
2
3
Канал супроводження
Датчик
Датчик
12
11
9
Схема електрична функціональна та
оптична апаратури 9С475
10
Двигуни
Пісилювач
потужності
8
З ВТ 33 ДК сигнали поступають в БВК 34. З виходу БВК зформовані команди
управління поступають в 9С477 35 для передачі на снаряд 17.
З виходів ВТ 29 та ВТ 30 стабілізатора 6 сигнали про положення лінії прицілювання
відносно вісі вертольота поступають на вхід 9С476 36, а з виходу 9С476 на привод ПМ
візирної головки 37.
Для підвищення перешкодозахищеності пеленгатора від дії ІЧ-перешкод в ньому
застосовані часова (відкриття прийомного пристрою пеленгатора тільки в момент прийому
імпульсного сигнала від ІЧ-відповідача) та просторова (зменшення з допомогою діафрагми 6
поля зору пеленгатора до 08016 після виводу снаряда на лінію прицілювання) селекції
приймаємого сигнала від ІЧ-відповідача.
Канал захвату забезпечує захват снаряда на початковій ділянці та вивід його на лінію
прицілювання. Чуттєвий елемент канала захвата – чотирьохплощинний фотодіод 2 з
короткофокусним об’єктивом 1, який забезпечує широке поле зору.
Канал супроводження – чотирьохплощинний фотодіод 14 з довгофокусним об’єктивом
3, який забезпечує вузьке поле зору.
При встрілюванні снаряда в поле зору каналу захвату світловий потік від ІЧ-відповідача
фокусується на фододіоді 2, який підключено через комутаційне реле 13 до блоку формуючих
підсилювачів (БФУ) 7. З БФУ напруга сигналу помилки, пропорціна кутовій розбіжності
снаряда від лінії прицілювання в межах лінійної зони канала захвату, поступає в на вхід
підсилювача потужності 8 слідкуючої системи пеленгатора, а потім на двигуни 9,10 які
повертають плоскопаралельні оптичні пластини 4, 5 по каналам К і Т.
На вісі обертання пластин встановлені датчики 11, 12 сигнали від яких через датчик
крену поступають в БФУ і далі в передаючу апаратуру. При встрілюванні снаряда з великим
відхиленням від лінії прицілювання пластини 4, 5 відхиляються до упору і з датчиків 11,12
знімаються максимальні сигнали. Під дією команд управління снаряд вводиться в поле зору
канала супроводження. При появі зображення ІЧ-відповідача на ФД 14 працює канал
супроводження. Сигнали з ФД 14 поступають на БФУ 7. При зміщенні зображення ІЧвідповідача від центру ФД 6 в БФУ відпрацьовуються сигнали помилки, пропорційні
зміщенню зображення від центру ФД, які через підсилювач потужності 8 поступають на
двигуни 9, 10 пластин 4, 5. Пластини розвертаються до того часу, поки сигнал помилки не
стане рівним нулю. При цьому зображення ІЧ-відповідача знаходиться в центрі ФД. При
відхиленні снаряда від лінії прицілювання з датчиків 11, 12 пластин знімаються сигнали
пропорційні кутовому положенню снаряда які через ДК поступають в БВК і далі в передаючу
апаратуру.
8. Балістичний обчислювач 9С476 та його зв’язок з
візирною головкою приціла льотчика АСП-17В
6.1. Призначення
9С476 спільно з С-17В призначені для забезпечення встрілювання снарядів в поле
зору ПН з допустимим розсіюванням при різних значеннях кутів розбіжності між віссю
вертольота та лінією прицілювання , а також при різних значеннях швидкостей лінії
прицілювання.
6.2. Технічні дані
- напруга результуючого сигнала поправки відповідне суміщенню рухомої марки з
нерухомою сіткою приціла:
- в каналі К…………………………………………………….…………0 В;
- в каналі Т…………………………………………………….………..- 6 В.
- максимальна напруга поправки:
- в каналі К……………………………………………………………3,2 В;
- в каналі Т………………………………………………………….- 4; - 8 В.
- точність видачі результуючих поправок в каналі К і Т……………………10%.
- зона дозволу пуску………………………………..………..…………….1
- значення крутизни напруги поправки:
- в каналі К……………………………………………………………0,8 В/;
- в каналі Т……………………………………………………………0,5 В/.
- зона обмеження рухомої марки приціла…………………………………4.
- час готовності………………………………………………………………1 с.
- вага…………………………………………………………………………3,3 кг.
.
6.3. Принцип дії
Для відпрацювання поправок з 9С475 в 9С476 поступають наступні сигнали:
-
сигнали пропорційні кутам розбіжності лінії прицілювання відносно вісі
вертольота (К, Т);
сигнали, пропорційні кутовій швидкості лінії прицілювання (К, Т).
К з ПН поступає на демодулятор, з його виходу сигнал, величина якого пропорційна величині
кута розбіжності, а полярність визначається знаком кута розбіжності поступає через
інвентуючий підсилювач на суміруючий підсилювач-обмежувач. К поступає на схему
вироблення зони нечуттєвості, де виключаються кутові поправки на малу кутову швидкість
лінії прицілювання (до 0,5 /сек) так як облік поправки при цьому не покращує параметри
встрілювання снаряда в поле зору ПН до початку управління.
З виходу схеми
відтворення сигнал поступає на суміруючий підсилювачобмежувач, який здійснює складання перетвореного сигнала розбіжності між лінією
прицілювання та віссю вертольота і сигнала, пропорційного кутовій швидкості лінії
прицілювання, а також здійснює обмеження вихідного сигнала на рівні, що відповідає
відхиленню рухомої марки візирної головкина кут  4.
З виходу суміруючого підсилювача-обмежувача сигнал поправки поступає на
курсовий слідкуючий привод рухомої марки візирної головки та в допускову схему.
Під дією сигнала поправки рухома марка візирної головки відхиляється на
обчислений кут і для її реалізації льотчик маневруючи вертольотом сувміщує рухому марку з
нерухомою сіткою. При сувміщенні перехресть приціла РП2-149ТК, які нерухомо закріплені
на пілонах вертольота, займають положення відносно лінії прицілювання на обчислений кут
поправок як в курсовій так і в тангажній площинах, чим забезпечується встрілювання ракет в
поле зору ПН.
Одночасно, при сувміщенні перехресть приціла з точністю  1 в обох площинах спрацьовує
реле дозволу пуску Р4 допускової схеми і замикаючи свої контакти знімає останню блокіровку
пускових ланцюгів снаряда та видає сигнал дозволу пуску в окулярі ПН.
ТрВ ГН(ВН)
СКТ-256П
Підвіс
R
4
Ланцюг
корекції
1
1
12
2
1
1
3
R5
ИД
Попередній
підсилювач
10 13
R
3
R2
Редуктор
підвісу
Об’єкт
R4
УМ
ПН
4
1
2
3
ТрВ-1ГН
(ВН)
СКТ-256Д
Підсилювач
Реле
готовності
Блок управління
Пульт управління
Схема електрична функціональна
каналу електроприводу 9С812
~36В
400 Гц
випрямлення та підсилення до потужності необхідної для управління виконавчому двигуну
(ІД). ІД через редуктор підвісу повертає об’єкт наведення в сторону зменшення сигнала
помилки. Стійкість привода забезпечується зворотнім зв’язком по швидкості з тахометричного
моста виконаного на R3, R4 та R5 і якорем ІД. Сигнал зворотнього зв’язку через ланцюг
корекції подається на вхід попереднього підсилювача. Сигнал помилки поступає також на вхід
підсилювача, навантаженням якого є реле готовності, що видає сигнал готовності привода до
роботи.
Підвіс призначений для наведення антени радіолінії в горизонтальній та
вертикальній площинах. Підвіс є механізмом повороту зі вбудованими в нього ІД, ВТ та
хвилеводно-антенним пристроєм. Від можливого пошкодження його механізмів підвіс закрито
радіопрозорим ковпаком. Для гальмування антени при підході до кінцевих положень в
конструкцію підвісу введені мікроперемикачі МП-12, які також використовуються для
загорання на табло ШТВ-90 транспарантів “”, “”, “”, “”. В конструкції також
передбачені механічні упори. Прокачка антени навколо вертикальної вісі здійснюється від ІД
через редуктор ГН та безлюфтовий сектор ГН. Прокачка антени навколо горизонтальної вісі
здійснюється від ІД через редуктор ВН та безлюфтовий сектор ВН. З секторами ВН та ГН
кінематично зв’язані ВТ, які видають сигнал розбіжності при повороті антени. Конструкція
підвісу дозволяє виставляти ВТ в межах  10 від вихідного положення при юстировці антени,
що здійснюється обертанням статорів ВТ з допомогою трибок ГН і ВН.
ІД
ВТ
Трибка ГН
ІД
Редуктор
ГН
Сектор ГН
Редуктор
ВН
Трибка ВН
ВТ
Об’єкт
Сектор ВН
Схема кінематична
привода 9С812
8. Керований снаряд 9М114
8.1.Призначення та технічні характеристики
Протитанковий керований снаряд 9М114 призначений для знищення сучасних
танків та інших бронецілей, а також малорозмірних наземних (ДОТ, ДЗОТ і ін.) та
низьколітаючих повітряних (вертольоти, малошвидкісні літаки) цілей противника. Снаряд
9М114 використовується для стрільби з комплукса 9К113 розташованого на вертольоті Мі-24.
-
-
-
-
Технічні характеристики
максимальна дальність керованого польоту, м………………………….5000;
середня швидкість польоту, м/с………………………………………..…350-400;
швидкість вильоту із труби, м/с…………………………………………..55
калібр, мм…………………………………………………………………..130;
довжина, мм…………………………………………………………….….1830;
вага з пусковою трубою-контейнером, кг………………………………..46,5;
бронепробиваємість під кутом 60 від нормалі до броні, мм…………..280;
бронепробиваємість під прямим кутом до броні, мм……………….…..560;
система
управління…………………………………………………..напівавтоматична…з
.
захистом
від
ІЧ
………………………………………………………………………випромінювання
та
.....
радіоперешкод;
передача команд на снаряд…………………………………………по радіолінії;
час, необхідний для запуска керованого снаряда (від момента натиснення на
кнопку ПУСК до початку руху снаряда), с………………………….не більше 1;
диапазон висот бойового застосування снаряда…………………..від 0 до 3000 м
………………………………………………………………………….над рівнем . .
.................................................................................................................моря;
температурний діапазон бойового застосування снаряда, С………… 50;
-
вага укупорки зі снарядом, кг……………………………………………80;
габарити укупорки, мм:
довжина……………………………………………………………….1977;
висота………………………………………………………………....367;
ширина…………………………………………………………….….331.
8.2. Склад, загальна конструкція та принцип дії снаряда
8.2.1. Склад та загальна компоновка снаряда
Керований снаряд 9М114 конструктивно складається із трьох основних частин:
керованого снаряда, розгонного двигуна та пускової труби-контейнера.
Керований снаряд виконано по аеродинамічній схемі “утка” і конструктивно
складається із бойової частини (1), кермового відсіка (3), двигунної установки (4), приладного
відсіка (6). Для створення необхідної під’йомної сили служать чотири дугообразні пера (5), а
управляюча аеродинамічна сила створюється при відхиленні аеродинамічних рулів (2). Для
забезпечення запуска із пускової труби-контейнера снаряд не має виступаючих частин, рулі та
пера складені і розкриваються після вильоту снаряда із труби.
Після наведення оператором марки приціла на ціль та натиснення кнопки ПУСК на пульті
оператора здійснюється запуск турбогенератора та живлення бортової апаратури, вихід на
робочий режим гіроскопічного розподілювача і через 1 с запуск розгонного двигуна (РД). Під
дією тяги розгонного двигуна, отримуючи обертовий рух та початкову швидкість, снаряд
вилітає із труби-контейнера. Після вильоту снаряда із труби-контейнера від електроімпульса
турбогенераторного джерела живленнявключається в роботу двигунна установка, яка розганяє
снаряд до надзвукової швидкості. Із-за різності швидкостей РД та снаряда здійснюється
відділення РД від снаряда та падіння його на землю.
Після вильоту снаряда із труби-контейнера під дією центробіжних сил
розкриваються рулі та дугові пера, які стопоряться в розкритому положенні.
Управління снарядом здійснюється по командній радіолініі, в процесі якого
оператор утримує марку приціла на цілі.
Система управління автоматично утримує снаряд на лінії візування.
При зустрічі снаряда з ціллю спрацьовує підривний пристрій, детонує заряд бойової
частини, пробиває броню та вражає ціль.
8.2.2. Принцип наведення снаряда на ціль
Наведення снаряда на ціль здійснюється напівавтоматичною системою управління,
принцип дії якої заключається в тому, що вивід та утримання його на лінії візування до
попадання в ціль виконується автоматично з допомогою апаратури системи управління 9С475
вертольота. Відхилення снаряда від лінії візування вимірюється пеленгатором пульта
управління, який приймає імпульсне ІЧ випромінювання. Сигнали пеленгатора в вигляді
напруг пропорційних вугловим відхиленням снаряда від лінії візування по курсу та тангажу
поступають в блок відпрацювання команд, де
вони з врахуванням аеродинамічних
характеристик снаряда по часу польоту перетворються в команди управління у вигляді напруг.
Команди управління по К і Т з блоку відпрацювання команд поступають на радіоапаратуру
передачі команд і в зашифрованому вигляді передаються по радіолінії на снаряд.
Прийняті бортовою апаратурою снаряда команди управління дешифруються та
перетворюються в одноканальний сигнал управління який поступає на кермову машинку.
При натисненні кнопки ПУСК на ПУ через контактний пристрій труби на контакти
роз”єднувача запуску снаряда подається напруга бортової мережі. В залежності від полярності
в блоці бортової апаратури автоматично встановлюєть-ся відповідний код. При спрацювані
порохового акумулятора тиску та пускового двигуна, порохові гази гази ПД розганяють ГРК,
гази від порохового акумулятора тиску поступають на кермову машинку та на розгон
турбогенератора.
робота порохового акумулятора тиску
робота пускового двигуна
робота гіроскопічного розподілювача команд
робота турбогенератора, кермової машинки, ІЧ-відповідача
робота розгонного двигуна
робота інерційного замикача
рух снаряда
розкриття рулів
розкриття стабілізаторів
1-й режим роботи ДУ
2-й режим роботи ДУ
взведення підривача
політ без роботи ДУ
самоліквідація
БУП-2
Турбогенератор через 0,7 сек виходить на режим, подає напругу на стабілізований випрямлювач з якого напруга живлення поступає на апаратуру снаряда. Через 1 сек після натиснення на
кнопку ПУСК блок затримки пульта запуску подає напругу на розгонний двигун. Розгонний
двигун спрацьовує, згинаються штифти, розаритується ГРК, спрацьовує замикач,
розчленяється снаряд з вилкою роз”єднувача труби. Після спрацювання замикача напруга з
турбогенератора поступає на двигунну устаовку. При переміщенні снаряда по трубі за рахунок
нахилу сопел розгонного двигуна снаряд починає обертатись. Після виходу снаряда із труби на
відстані 20-100 м взводиться підривний пристрій бойової частини.
При встріленні снаряда в поле зору ПН та в поле зору високочастотного випромінення
передавача командної радіолінії бортовим приймачем снаряда приймаються сигнали СВЧ.
Продетектовані та підсилені тактові імпульси затримуються по часу та поступають на запуск
інфрачервоного випромінювача снаряда. Інфрачервоні імпульси випромінювача приймаються
пеленгатором, приймальний пристрій якого відчиняється точно до моменту приходу
інфрачервоного сигналу. Стробування приймального пристрою здійснюється від тактових
імпульсів апаратури радіолінії. Пеленгатор визначає відхилення снаряда відносно лінії
прицілювання та формує команди управління, що передаються через лінію зв”язку на снаряд.
Команди управління, прийняті та розшифровані блоком бортової апаратури, поступають в
блок формування одноканального сигналу. Сформований сигнал поступає на електромагніти
кермової машинки. При зустрічі з ціллю зжимається п”єзоелемент, спрацьовує детонатор,
підривається детонатор бойової частини.
8.2.3. Принцип формування одноканального
сигнала управління на борту снаряда
В снаряді застосована одноканальна система формування управляючого сигнала, яка
дозволяє створювати управляючий момент, необхідний для зміни положення снаряда в двох
площинах, тільки одним релейним виконавчим органом – кермовою машинкою з двома
рулями, які розташовані в одній площині.
Формування управляючої сили здійснюється за кожен оберт снавряда при обертанні
його навколо продольної вісі. Початковий обертовий рух надається снарядові РД при русі в
пусковій трубі-контейнері. Підтримання швидкості обертання снаряда на траекторії
здійснюється обертовим моментом за рахунок аеродинамічної форми пер стабілізатора.
Виконавчий орган – це система, яка складається із релейної кермової машинки та
двох рулів, які розташовані в одній площині. На обмотки кермової машинки подається зако
змінний сигнал. У відповідності з полярністю сигналу, який подаєть рулі можуть відхилятися в
одне із двох крайніх положень.
В польоті відхилені рулі створюють управляючу аеродинамічну силу, яка повертає
снаряд на необхідний кут в необхідному напрямку.
Під дією управляючої сили здійснюється зміна положення снаряда відносно лінії
візування. Так як снаряд обертається, то вектор управляючої аеродинамічної сили також
обертається відносно його продольної вісі. І для того щоб отримати управляючу силу
необхідної величини та напрямку, необхідно синзронно з обертанням снаряда відхиляти рулі із
одного крайнього положення в інше (здійснювати переброс рулів). Створення управляючої
аеродинамічної сили здійснюється в процесі кожного обороту снаряда навколо продольної
вісі.
Формування одноканального сигнала злійснюється в блоці формування одноканального
сигнала (ФОС).
Гіроскопічний розподілювач команд включає в себе трьохступеневий гіроскоп, фазорегулятор
та потенціометр. Гіроскоп служить для отримання інформації про кутове положення снаряда
при його обертанні. Початок відрахунку кута повороту снаряда ведеться від аретированого
положення гіроскопа (снаряд знаходиться в пусковій трубі-контейнері). З потенціометра
знімаються два сигнала U ЛI та U ЛIІ, які здвинуті один відносно одного на 90 і мають частоту
повторення, яка рівна частоті обертання снаряда, та не змінюється по амплітуді.
Кожен із отриманих сигналів з потенціометра подається на вхід відповідного
компаратора блока ФОС. На інший вхід кожного із компараторів з блока бортової
радіоапаратури поступають команди управління по К і Т (U К, U Т). В компараторі
здійснюється порівняння сигналів з потенціометра і команд управління. Сигнали з виходів
компараторів (U I,U ІI) логічно перемножаються. Отриманий таким чином одноканальний
сигнал управління U УПР підсилюється і подається на кермову машинку.
На малюнках показані в функції кута обертання снаряда t ( - кутова швидкість, t час) графіки сигналів (U ЛI та U ЛIІ), а також сигналів (U I,U ІI) та одноканального сигналу
управління U УПР для двох часткових випадків управління. На цьому ж малюнку показані
графіки управляючої сили R, яка створюється рулями в площині YOZ, яка перпендикулярна
вісі обертання снаряда, при різних рівнях команд управління U К, U Т.
Зміна знаку сигнала UI здійснюється при рівності рівней сигнала UЛI та команди управління по
курсу UК, а сигнала UІI при рівності рівней сигнала UЛІI та команди управління по курсу UТ.
Наприклад, при подачі на снаряд команди ВГОРУ з відносним рівнем UТ/ UЛІI=0,5 та
відсутності команди по курсу сигнал UЛІI за один період обертання снаряда міняє знак при
t=;2. Тому одноканальний сигнал UУПР міняє знак при t= 1,1; 2,2 (); 3,3; 4,4 (2). Під
дією такого сигнала рулі синхронно відхиляються від одного крайнього положення в інше при
строго фіксованих положеннях снаряда.
В початковий момент при t=0 сила R, яка створюється рулями, займає положення
0,0 на першому графіку. Внаслідок обертання снаряда сила R повертається в площині YOZ по
ходу годинникової стрілки, поки не прийде в положення 0,1. В цей момент управляючий
сигнал UУПР міняє свій знак і рулі перекидаються, тому сила R міняє свій напрямок 180 і
займає положення 0,1, після чого продовжується її розворот по ходу годинникової стрілки до
положення 0,2. В цей момент UУПР міняє свій знак і рулі перекидаються, сила R міняє свій
напрямок і займає положення 0,2, після чого продовжується її розворот до положення 0,3. Із
цієї крапки рулі перекидаються в положення 0,3 і т. д.
UK
Блок ГРК
ЛI
Гіроскоп
Блок
бортової
радіоапаратури
Блок ФОС
U
Компаратор
1
UI
Підсилювач
потужності
Логічна
схема
Потенціометр
лінеарізаційний
Фазорегулятор
Компаратор
2
U ЛII
U
II
UT
UУПР
КС-24-01
Таким чином, при подачі на снаряд команди ВГОРУ рулі снаряда за один період його
обертання перекидаються чотири рази. Заштрихований сектор характеризує величину та
напрямок середньої управляючої сили RУ, під дією якої здійснюється зміна траекторії польоту
снаряда в площині тангажу.
При меншому значенні UТ/ UЛІI моменти зміни знака сигнала UЛІI зміщуються. На
малюнку це показано пунктиром.
Вектори RУ при UТ/ UЛІI=0,375; 0,25; 0,125 показані на графіках 2-4.
Як видно із графіків 1-4, по мірі зменшення команди управління по тангажу UТ
(у даному випадку команди ВГОРУ) площина заштрихованого сектора зменшується.
Аналогічно здійснюється переброс рулів та управління снарядом при подачі комади
ПРАВОРУЧ (в площині курса).
На другому малюнку приведені сигнали UУПР та вектори управляючої сили RZ
(графіки 5-8) при подачі команди ПРАВОРУЧ та відсутності команди по тангажу
(UК/
UЛІI=0,5; 0,375; 0,25; 0,125).
Випадок одночасної подачі команд управління по курсу і тангажу показано на
наступному малюнку. Аппаратура системи управління снарядом розрахована та виконана
таким чином, що
UТ
UК
≤0,5;
≤0,5
UЛІІ
UЛІ
Ці обмеження в апаратурі управління необхідні для усунення можливого впливу
канала тангажа та канала курсу при формуванні одноканального сигнала управління.
Сигнал управління обробляється кермовою машинкою з деяким запізненням по часу
τ, що приводить до фазового перекосу в орієнтації команд управління на кут ωτ. Для того щоб
здійснити правильну фазировку по крену сил, створюємих рулями, необхідна зміна полярності
сигнала управління здійснювати з деяким випередженням.
Це здіснюється шляхом фазового здвигу сигналів UЛІ, UЛІI з допомогою
фазорегулятора на кут ωτ.
Таким чином, при відомій постійній запізнення кермової машинки τ вдається
компенсувати перекос в орієнтації команд у всьому диапазоні частот обертання снаряда.
8.3. Конструкція та дія складових частин снаряда
8.3.1. Бойова частина кумулятивної дії
Бойова частина кумулятивної дії складається із корпуса, кумулятивного заряду,
підривного пристрою. Підривний пристрій забезпечує спрацювання бойової частини по
броньованим цілям, в тому числі і які знаходяться за маскувальними та легкими укриттями,
повітряним цілям, будівлям, польовим спорудам.
Корпус виконано із алюмінієвого сплаву і служить для розташування в ньому
кумулятивного заряду, під’єднання п’єзогенератора та запобіжно-виконавчого механізму
(ПИМ) підривного пристрою.
Кумулятивний заряд складається із двох шашок: верхньої (ОКФОЛ) та нижньої
(А-1Х-10). та має облицювання – воронку в формі конуса змінної товщини. В нижню шашку
впресована пластмасова лінза, призначена для формування фронта детонаційної хвилі, яка
розповсюджується по заряду від місця ініціювання.
Воронка електрично ізольована від корпусу поліетиленовою манжетою. В хвостову
частину воронки вставлено контактний пристрій.
Підривний пристрій є головодонним п’єзоелектричним, миттєвої дії, запобіжного
типу з автономним взведенням та самоліквідацією та складається з двох частин:
п’єзогенератора та запобіжно-виконавчого механізму, які звяязані між собою комутуючимм
ланцюгами, роль яких виконують елементи бойової частини.
П’єзогенератор призначений для перетворення механічної енергії удару при зустрічі
снаряда з перепоною в електричну і складається із ізоляційного кільцьового корпусу, в гнізда
якого встановлено 9 п’єзоелементів.
Запобіжно-виконавчий механізм (ПИМ) призначений для прийому електричної
енергії, яка виробляється п’єзогенератором іє ініціатором підриву кумулятивного заряду.
ПИМ складається із наступних основних вузлів та механізмів:
запобіжно-взводячого механізма, який призначений для забезпечення безпеки
підривного пристрою в службовому використанні та надійного взведення його
при пуску снаряда;
вузол движка призначенний для вивода електродетонатора із детонаційного
ланцюга підривного пристрою в службовому використанні, перевода його в
бойове положення в польоті та переключення електричних ланцюгів після
взведення ПИМ;
запалювальний механізм призначений для запалювання піротехнічного складу
механізма дальнього взведення та вузла самоліквідації;
механізм дальнього взведення призначений для забезпечення взведення
підривного пристрою на відстані від 20 до 100 м від пускової установки;
вузол самоліквідації призначений для ліквідації снаряда у випадку промаху або
відмови підривного пристрою;
блокуючий механізм призначений для забезпечення невзведення движка при
випадковому спрацюванні запалювального механізма, при заклинюванні
снаряда в пусковій трубі на протязі часу не більше 0,2-0,3 с з моменту старта;
ініціююча система призначена для підриву бойового заряду снаряда при
зустрічі з перепоною і складається із передаточного заряда (ТЕН-2)і
детонатора (ТЕН-2).
8.3.2. Бойова частина фугасної дії
Бойова частина фугасної дії призначена для боротьби з живою силою противника,
яка укрита в житлових приміщеннях, ДОТах, ДЗОТах, печерах, для нанесення пошкоджень
легкоброньованої техніки (БМП, БТР) при контактному підриві, для нанесення пошкоджень
літакам та вертольотам на відкритих стоянках. Бойова частина об’ємно-детонуючої дії.
Принцип дії основано на ефекті догорання продуктів детонації заряду за рахунок кисня
повітря. При цьому виростає доля енергії, яка йде в ударну хвилю, що обумовлює підвищення
фугасного ефекту, особливо при підриві бойової частини в закритому об’ємі.
Бойова частина складається із корпуса з обтікачем, заряда та підривного пристрою.
Корпус з обтікачем вироблено із алюмінієвого сплаву і призначений для розміщення
в ньому зарядів, центральної трби, тримача, обтікача, ПИМа. Тримач призначений для
кріплення п’єзогенератора та електроланцюгів. В передній частині корпуса є три отвори: в
двох із них встановлені пробки з компенсаторами. Компенсатори виготовлені із
пінополіетилена з замкнутими порами і призначені для компенсації об’ємного розширення
складу ГАИ-30-15. Третій отвір – для заповнення внутрішнього об’єму корпуса складом ГАИ30-15.
Заряд призначений для створення ударної хвилі при його детонації. Складається із
двох частин: основна – об’ємно-детонуючий пастообразний склад ГАИ-30-15 вагою 2,8 кг та
центральний диспергуючий-ініціюючий А-ІХ-І вагою 0,15 кг.
8.3.3. Кермовий відсік
Кермовий відсік призначений для розміщення блоків, які входять до складу бортової
апаратури управління, а також джерел електричної та газової енергії. В корпусі кермового
відсіку змонтовано: кермову групу, кермову машинку, блок формування одноканального
сигналу, контрольну розетку, колодку запальних ланцюгів з інерціальним замикачем та плату
для зв’язку з апаратурою приладного відсіку, турбогенераторне джерело живленя, пороховий
аккумулятор тиску, пусковий двигун.
Турбогенераторне джерело живленя (ТГИП) призначене для забезпечення
електроживленням бортової апаратури снаряда. ТГИП забезпечує наступні вихідні
характеристики: напруги +1700 В; -27 В; +12,6 В; -12,6 В; +260 В. Час виходу на режим не
більше 0,65 с. Конструктивно складається із двох блоків: турбогенератора та стабілізованого
випрямлювача. Турбогенератор – однофазний синхронний генератор комутаторного типу.
Стабілізований випрямлювач виконує дві функції: перетворює напругу змінного струму
турбогенератора в задані номінали постійних напруг та підтримує їх стабільність як при зміні
швидкості обертання ротора турбогенератора, так і при зміні струму навантаження; регулює в
межах від 45000 до 75000 об/хв частоту обертання турбогенератора при двійній зміні тиску
газу на вході в сопло турбогенератора шляхом створення додаткового електромагнітного
навантаження на валу турбінки.
Пороховий аккумулятор тиску (ПАД) – призначений для живлення пороховими
газами кермової машинки та турбогенераторного джерела живлення. ПАД складається із
корпуса (камери згоряння) та фільтра в якому здійснюється очистка газу від твердих частинок.
Пусковий двигун – призначений для розгону ротора гіроскопа до необхідного числа
обертів.
Кермова машинка – призначена для відхилення аеродинамічних рулів із одного крайнього
положення в інше, необхідне для управління снарядом
U0
U=0
КПС-53АВ
Блок формування одноканального сигналу (БФОС) – призначений для перетворення
напруг команд по каналам курса і тангажа в одноканальний сигнал управління
електромагнітами кермової машинки.
Гіроскопічний розподілювач команд (ГРК) – є елементом бортової апаратури
управління снарядом і призначений для формування сигналів лінеаризації (UЛІ, UЛІI) на частоті
обертання снаряда та автоматичної компенсації затримки виконавчого органа (кермової
машинки) при зміні швидкості обертання снаряда. ГРК – це трьохступеневий імпульсний
гіроскоп з газовим розгоном ротора, який працює на вибігу, з вбудованим фазорегулятором
центробіжного типу.
8.3.4. Двигунна установка
Двигунна установка призначена для розгону снаряда до заданої швидкості та
підтримання цієї швидкості на траекторії. Двигунна установка – однокамерний двохрежимний
реактивний двигун твердого палива. Заряд – одноканальна шашка з 4 щілинами, що
заброньована по сферичній та частково по циліндричній поверхні для забезпечення
двохрежимної роботи. Тяга на першому режимі – до 760 кг на протязі 2 сек для розгону
снаряда до заданої швидкості двигун працює на другому режимі і розвиває тягу до 360 кг.
Через 5 сек з моменту запуску двигун закінчує роботу.
8.3.5. Приладний відсік
Приладний відсік призначений для розміщення в ньому бортової радіоапаратури та
апаратури створення інфрачервоного випромінювання. Приладний відсік складається із блока
бортової радіоапаратури з рупорною антеною, блока відповідача. На корпусі приладного
відсіку розташовані пера.
Блок бортової радіоапаратури 9Б511 здійснює прийом високочастотних кодованих сигналів,
дешифрування команд радіоуправління та перетворення команд з часово-імпульсною
модуляцією в управляючі напруги по курсу та тангажу, рівень яких визначається величиною та
знаком приймаємої команди.
Приймач
Антеннохвилеводний блок
БС-24
Канал
курсу
Канал
тангажу
Схема
декодування
Канал
такту
Електронний
перемикач
коду
Фільтр
курсу
Вихід К
Вихід Т
Фільтр
тангажу
Схема
формуван
ня сінхроімпульсу
Запуск
відповідник
а
Дешифратор
Структурна електрична схема блока бортової радіоапаратури 9Б511
Блок бортової радіоапаратури складається із антенно-хвилеводного блока, приймача
та дешифратора. Антенно-хвилеводний блок призначений для прийому, перетворення
полярізації, частотної селекції та детектування командних імпульсів. Приймач призначений
для підсилення кодових груп імпульсів, які поступають на його вхід з СВЧ детектора, а також
для їх нормування на виході по тривалості і амплітуді. Дешифратор призначений для
розділення по каналам сигналів команд, які поступають на його вхід у вигляді кодованих
сигналів з часово-імпульсною модуляцією, та відпрацювання постійних напруг, пропорційних
величинам команд. Перешкодозахищеність блока забезпечується роботою антеннохвилеводного тракту на п’яти літерних частотах, просторовою розв’язкою за рахунок вузької
діаграми направленості прийомної антени та малого рівня бокових пелюстків, часовоімпульсною модуляцією, схемою формування строб-імпульса перешкодозахисту.
8.3.5. Блок відповідника
Блок відповідника призначений для створення в ІЧ діапазоні імпульсного
випромінювання, яке необхідне для роботи пеленгатора апаратури управління, який визначає
координати снаряда.
8.3.6. Розгонний двигун
Розгонний двигун призначений для забезпечення снаряду необхідної початкової
швидкості та надання обертового руху. Розгонний двигун це однорежимний двигун твердого
палива який має 9 вварених раструбів, що мають нахил до повздовжньої вісі двигуна. Заряд
двигуна складається із 28 шашок марки НДСИ-2К телескопічної форми розмірами
20х115
мм. В розгонному двигуні передбачено місце для постановки розбризкувача. Розбризкувач
призначений для розпилення антикригової рідини на поверхню відбивача ІЧ відповідача для
виключення виникнення на ній інею у всіх умовах бойового застосування снаряда.
8.3.7. Пускова труба-контейнер
Пускова труба-контейнер – служить як направляючий пристрій при виконанні
пострілу.
8.4. Дія снаряда під час пуску та в польоті
8.4.1. Пуск снаряда
При натисненні на кнопку ПУСК, розташовану на приладв управління, через контактний
пристрій пускової труби-контейнера на контакти роз’єднувача запуску снаряда подається
постійна напруга від бортової мережі. В залежності від полярності цієї напруги в блоці
бортової радіоапаратури автоматично встановлюється відповідний код.
При спрацюванні електрозапалювача порохового акумулятора тиску та пускового
двигуна загоряються їх заряди. Порохові гази пускового двигуна поступають на розгон ротора
гіроскопічного розподілювача команд.
Порохові гази порохового акумулятора тиску поступають через фільтр на кермову
машинку та розгон ротора турбогенератора. Турбогенератор через 0,7 с виходить на режим,
подає змінну напругу на блок стабілізованого випрямлювача, з якого напруги живлення
поступають на апаратуру снаряда.
Через 1 с після натиснення на кнопку ПУСК блок затримки пульта запуска подає
постійну напругу на контакти електрозапалювача розгонного двигуна. При спрацюванні
запалювача розгонного двигуна запалюється його заряд. Під дією тяги розгонного двигуна
здійснюється просування снаряда в пусковій трубі-контуйнері, згинання штифтів,
розаретирування гіроскопічного розподілювача команд, спрацювання замикача, роз’єднання
снаряда з вилкою бортового роз’єма пускової труби-контейнера, обрив запальних ланцюгів
розгонного двигуна. Після спрацювання замикача змінна напруга з турбогенераторного
джерела живлення поступає на запалювач заповільненої дії двигунної установки.
При русі снаряда по пусковій трубі-контуйнеру за рахунок нахилених сопел
розгонного двигуна снаряду надається обертовий рух наволо його повздовжньої вісі. Під дією
тяги розгонного двигуна снаряд вилітає із пускової труби-контейнера. Під дією центробіжних
сил розкриваються рулі та пера. Розгонний двигун відділяється від снаряда, запалювач
заповільненої дії запалює заряд двигунної установки.
На відстані 20-100 м взводиться підривний пристрій бойової частини.
Кермова
машинка
Пороховий
акумулятор
тиску
Турбогенераторне джерело
живлення
Пусковий
двигун
Гіроскопічний
розподілювач
команд
Блок
формування
одноканального сигналу
Прилад
управлінн
я
Розгонний
двигун
Інерційний
замикач
Блок бортової
апаратури
Двигунна
установка
8.4.1. Дія снаряда в польоті
При встрілюванні снаряда в поле зору пеленгатора прилада управління та в поле
високочастотного випромінювання передатчикакомандної радіолінії бортовим приймачем
приймаються СВЧ сигнали. Продетектовані та підсилені тактові імпульси затримуються по
часу та поступають на запуск ІЧ випромінювача снаряда.
ІЧ імпульси випромінювача приймаються пеленгатором, прийомний пристрій якого
відкривається точно до момента приходу ІЧ сигналів. Пеленгатор визначає відхилення снаряда
відносно лінії прицілювання та формує команди управління, які передаються через лінію
зв’язку на снаряд.
Команди управління, прийняті, розшифровані блоком бортової апаратури,
поступають в блок формування одноканального сигнала. Сформований одноканальний сигнал
поступає на електромагніти кермової машинки.
При зустрічі снаряда з ціллю здійснюється зтиснення п’єзоелемента, спрацювання
детонатора та підрив бойової частини.
9. Умови бойового застосування 9М114, 9М114Ф
Дальність
Діапазон
Час самоліквідації,
Діапазон
Дальність
взведення
швидкостей,
сек
висот, м
пуску, м
підривача, м
км/год
20-1500
20-100
20-25
100-Vmax
1000-5000
8 на висінні
ДОПОВНЕННЯ
ДО ІНСТРУКЦІЇ ЕКІПАЖУ ВЕРТОЛЬОТА МІ-24В
БОЙОВЕ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ВЕРТОЛЬОТА МІ-24ВП
При виконанні польотів на вертольоті Мі-24ВП керуватися діючою Інструкцією
екіпажу вертольота Мі-24В та дійсним доповненням.
У дійсному доповненні приведені основні конструктивні відмінності вертольота Мі-24ВП від
серійного вертольота Мі-24В і викладені особливості виконання польотів на цьому вертольоті
на бойове застосування.
Основні конструктивні відмінності:
- на вертольоті встановлена рухома гарматна установка з гарматою ГШ-23 замість знятої
установки УСПУ-24;
- на робочих місцях льотчика та оператора лічильники УСБ-1А замінені на лічильники
СчП-500. До гармати установки НППУ-24 підключено лічильник СчП-500, який встановлено
на робочому місці оператора;
- обчислювач ВСБ-24 допрацьовано для врахування балістики снарядів гармати ГШ-23 і
має назву ВСБ-24М;
- забезпечена можливість спільного застосування установки НППУ-24 та контейнерів
УПК-23-250 (одночасна стрільба від льотчика із трьох гармат;
- встановлено автомат перезарядки АП-3П
1. УМОВИ БОЙОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ОБМЕЖЕННЯ
Бойове застосування установки НППУ-24 ( в тому числі спільно з контейнерами УПК-23)
забезпечується в наступних режимах:
- стрільба від льотчика по наземним цілям з горизонтального польота та з пікірування, з
ручним вводом поправок прицілювання, із гармати установки НППУ-24 або одночасно із
трьох гармат;
- стрільба від оператора по повітряним цілям з горизонтального польоту ( з кутами
тангажу вертольота до 10 ) з використанням обчислювача ВСБ-24М;
- стрільба від оператора по наземним цілям з горизонтального польоту з використанням
обчислювача ВСБ-24М та без використання обчислювача при окомірному врахуванні
поправок прицілювання;
- стрільба від оператора по наземним цілям з горизонтального польоту та з пікірування
при зафіксованій в нульовому положенні установці НППУ-24 без використання прицільних
пристроїв;
1..2. Діапазон умов бойового застосування гарматного озброєння приведено в таблиці 1
1..3. На вертольоті Мі-24ВП при спорядженій повним боєкомплектом установці НППУ-24
допускаються ті ж варіанти підвіски з’ємного озброєння, що і на вертольоті Мі-24В.
1.4. Умови бойового застосування вертольота Мі-24ВП з керованим та некерованим ракетним,
бомбардувальним та стрілковим (з гондолами ГУВ) озброєнням відповідають умовам
бойового застосування вертольота Мі-24В
1..5. Перед пуском керованих ракет необхідно підняти установку НППУ-24 в крайнє верхнє
положення та вимкнути вимикач СТРЕЛКОВАЯ УСТАНОВКА ПИТАНИЕ (для виключення
часткового затінення поля зору приладу наведення стволами гармати в походному положенні
на приладних швидкостях польоту більше 200 км/год).
1..6. Вага порожнього вертольота Мі-24ВП менше ваги порожнього вертольота Мі-24В на 50
кгс. При розрахунках вагу та центровку необхідно брати із фомуляра вертольота. За рахунок
зменшеної ваги порожнього вертольота та меншої ваги боєкомплекта установки НППУ-24
(вага боєкомплекта 178 кгс замість 235 кгс для установки УСПУ-24) кількість палива на
вертольоті може бути збільшено. Експлуатаційні центровки вертольота Мі-24ВП знаходиться
в допустимих межах, встановлених для вертольота Мі-24В.
1.7. Після відстрілу 250 патронів із гармати ГШ-23Л необхідно охолоджувати гармату на
протязі 30 хв. Якщо установка НППУ-24 обладнана гарматою ГШ-23В, то дозволяється
відстріл боєкомплекта із 480 патронів без охолодження гармати.
1.8.Стрільба вночі довгими та середніми чергами із гармати установки НППУ-24
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ із-за можливого осліплення льотчика (оператора).
1..9. Відстріл більше 100 патронів із гармат ГШ-23Л та ГШ-23В короткими, середніми та
довгими чергами без перерви в стрільби з режиму висіння ЗАБОРОНЕНО. Для гармати ГШ23В після відстрілу 100 патронів подальша стрільба з висіння дозволяється після перерви на
протязі 1 хв.
1.10. Спорядження гармати установки НППУ-24 на землі під постріл (досилання патрона в
патронник) натисненням на кнопку ПЕРЕЗАРЯДКА ЗАБОРОНЕНО.
1.11.Застосування стрілково-гарматного озброєння з режиму висіння тимчасово
ЗАБОРОНЕНО.
2.ОБОВ’ЯЗКИ ЧЛЕНІВ ЕКІПАЖУ ПРИ ПЕРЕВІРЦІ ГОТОВНОСТІ
СИСТЕМ ОЗБРОЄННЯ ДО ПОЛЬОТУ
2.1. Підготовку до польоту та перевірку готовності гарматного озброєння до бойового
застосування виконувати у відповідності з Інструкцією екіпажу вертольота Мі-24В (книга 2,
розділ 3) аналогічно підготовці та перевірці готовності озброєння вертольота Мі-24В з
установкою УСПУ-24.
3. ВИКОНАННЯ ПОЛЬОТУ НА ЗАСТОСУВАННЯ УСТАНОВКИ НППУ-24
3.1.
Стрільба від льотчика
3.1.1. Льотчику при стрільбі із гармати установки НППУ-24 та стрільбі одночасно із трьох
гармат керуватися вказівками пунктів 4.5.27, 4.5.28 Книги 2 Інструкції екіпажу з врахуванням
наступних особливостей:
- перемикач рода роботи на пульті ПУВЛ встановити в положення ППУ (при стрільбі із
гармати установки НППУ-24) або ППУ+УПК (при одночасній стрільбі із трьох гармат);
- кути прицілювання для установки на прицілі АСП-17В вибрати із таблиць 3 або 4
даного Доповнення, а горизонтальні поправки – із таблиць 7.54 та 7.55 Інструкції екіпажу
(книга 2);
- готовність гармат УПК-23-250 контролювати по горінню червоних ламп на середніх
лічильниках СЧП-500, а готовність гармати установки НППУ-24 – по доповіді оператора;
- після ввімкнення вимикача УПРАВЛ. ОГНЕМ контролювати загорання на ВГ приціла
табло ПЕРЕДН.УСТАНОВ або ПЕРЕДН.УСТАНОВ та УПК;
- перед стрільбою із гармати установки НППУ-24 дати команду оператору на установку
необхідної довжини черги;
- залишок патронів в стрічках УПК-23-250 контролювати по середнім лічильникам
СЧП-500, а в стрічці НППУ-24 – по доповіді оператора.
3.1.2.
Оператору:
- виконати дії, вказані в пунктах 4.5.24 та 4.5.26 Інструкції екіпажу (книга 2);
- доповісти льотчику про готовність гармати установки НППУ-24 по горінню червоної
лампи на лічильнику СЧП-500;
- по команді льотчика встановити в необхідне положення перемикач ОЧЕРЕДЬ ППУ;
- доповідати льотчику показання лічильника СчП-500.
3.2. Стрільба від оператора по наземним та повітряним цілям з використанням та
без використання обчислювача ВСБ-24М
3.2.1. Льотчику та оператору виконувати дії, вказані в пунктах 4.5.1-4.5.11 Книги 2 Інструкції
екіпажу з врахуванням наступних особливостей:
- оператору готовність гармати до стрільби та залишок патронів контролювати по
лічильнику СчП-500, необхідну довжину черги встановити з допомогою перемикача
ОЧЕРЕДЬ ППУ;
- при стрільбі без використання обчислювача ВСБ-24М оператору керуватися
рекомендаціями пункту 7.7.2 Інструкції екіпажу. При цьому кути прицілювання та поправки
на бортовий кут зброї вибирати із таблиць 2 та 4 даного Доповнення, а поправки на вітер та
рух цілі – із таблиць 7.54, 7.55 Книги 2 Інструкції екіпажу.
Примітка: В процесі стрільби установка може зайняти верхнє крайнє положення,
що приводить до припинення стрільби. При цьому на робочому місті оператора
загоряється табло ППУ УПОР. В цьому випадку необхідно вивести установку із
крайнього положення і після погасання табло ППУ УПОР продовжити стрільбу.
3.3. Стрільба від оператора при нульовому положенні установки НППУ-24
3.3.1. Льотчику:
- дати команду оператору на підключення управління вертольотом на себе;
- в процесі пошуку цілі та стрільби оператором контролювати режим польоту.
3.3.2. Оператору:
- по команді льотчика взяти управління вертольотом на себе у відповідності з вказівками
підрозділу 5.35 Книги 1 Інструкції екіпажу;
- впевнитись, що ввімкнено вимикач СТРЕЛКОВАЯ УСТАНОВКА ПИТАНИЕ;
- по горінню червоної лампи на лічильнику СчП-500 впевнитись в готовності гармати до
стрільби;
- встановити в необхідне положення перемикач ОЧЕРЕДЬ ППУ;
- встановити задані висоту та швидкість польоту;
- знайти та розпізнати ціль, вивести вертольот на бойовий курс;
- на заданій дальності до цілі відкинути запробіжний ковпачок і натиснути кнопку РС;
- корегувати стрільбу по розривам або трасам снарядів;
- по закінченні стрільби вимкнути вимикач СТРЕЛКОВАЯ УСТАНОВКА ПИТАНИЕ;
- в подальшому діяти у відповідності з завданням.
При передачі льотчику управління вертольотом керуватися рекомендаціями пункту 1.12.5
Книги 1 Інструкції екіпажу.
4.
ДІЇ ЕКІПАЖУ ПРИ ВІДМОВАХ УСТАНОВКИ НППУ-24
ТА ЗАТРИМЦІ В СТРІЛЬБІ ІЗ ГАРМАТИ
4.1. Дії при затримці в стрільбі із гармати установки НППУ-24
4.1.1. При виникненні затримки в процесі стрільби льотчику (оператору):
- при стрільбі довгими та середніми чергами чергами продовжувати утримувати натисненою
кнопку РС (гашетку ОГОНЬ) на протязі 2 с для спрацювання автомата перезарядки, при
цьому стрільба повинна відновитися;
- при стрільбі короткими чергами, а також при відмові автомата перезарядки оператору
усунути затримку натисненням на кнопку ПЕРЕЗАРЯДКА ( при умові горіння червоної
лампи на ліічильнику СчП-500);
Попередження: 1. При негорящій червоній лампі на лічильнику з метою
виключення поломки гармати виконувати
перезарядку
ЗАБОРОНЕНО.
2. При відмові автомата перезарядки забезпечується усунення
тільки двох затримок
в стрільбі.
4.2. Дії при відмовах або несправностях установки НППУ-24
4.2. Дії при відмові привода установки НППУ-24.
4.2.1. Екіпажу виконати дії, вказані в пунктах 4.5.16-4.5.18 Книги 2 Інструкції екіпажу.
4.2.1. Екіпажу виконати дії, вказані в пунктах 5.4.1, 5.4.2. Книги 2 Інструкції екіпажу.
5. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО УСТАНОВКУ НППУ-24,
ЗМІНАХ В ОРГАНАХ УПРАВЛІННЯ ОЗБРОЄННЯМ, ОСОБЛИВОСТЯХ
ПРИЦІЛЮВАННЯ
5.1. Гарматна установка на вертольоті розташована в носовій частині фюзеляжа.
Управління установкою дистанційне від прицільної станції КПС-53АВ. При стрільбі від
льотчика (та від оператора при взятті їм управління на себе) аппаратура управління приводить
установку в нульове фіксоване положення (під кутом 1 вгору відносно СГФ вертольота). Для
цього льотчик встановлює перемикач рода роботи на пульті ПУВл в положення ППУ або
ППУ+УПК при ввімкненому живленні установки.
Від оператора приводиться в нульове положення при натисненні на гашетку розстопоріння
рукоятки ричага загального шагу (незалежно від положення перемикача рода роботи на пульті
ПУВл).
На вертольоті забезпечено спільне застосування установки НППУ-24 з двома гарматними
контейнерами УПК-23-250 для одночасної стрільби від льтчика із трьох гармат.
Повний боєкомплект установки НППУ-24 складає 480 патронів, вага боєкомплекта –
178 кгс.
Установка забезпечує поворот гармати на кути по горизонту  60, по вертикалі
вгору 10, вниз 40. При прицілюванні з використанням обчислювача ВСБ-24М кути
повороту гармати складають по горизонту  40, по вертикалі вгору 10, вниз 40. При
досягненні установкою крайнього верхнього та нижнього положень ланцюг стрільби
відключається і на робочому місціоператора загоряється табло ППУ УПОР.
Установка забезпечує ведення стрільби із гармати короткими (8…12 патронів),
середніми (34…38 патронів) та довгими (без обмеження в залежності від часу утримання
натисненої кнопки РС або гашетки ОГОНЬ) чергами.
Задана довжина черги встановлюється перемикачем ОЧЕРЕДЬ ППУ на лівому
передньому пульті оператора. Одночасна стрільба із трьох гармат здійснюється тільки
короткими чергами незалежно від положення перемикача ОЧЕРЕДЬ ППУ.
Готовність гармати НППУ-24 до стрільби контролюється по горінню червоної
лампи на лічильнику СчП-500 оператора.
Автомат перезарядки АП-3П забезпечує почергову видачу імпульсів струму на
підрив двох піропатронів, призначених для усунення затримки в стрільбі шляхом
перезарядки гармати НППУ-24.
Дозарядка гармати (досилання патрона в патронник) та початок стрільби
здійснюється принатисненні кнопки РС на ручці управління льотчика (оператора) або
гашетки ОГОНЬ на станції КПС-53АВ. При необхідності дозарядки гармати можна
здійснити завчасно (до стільби) натисненням кнопки ПЕРЕЗАРЯДКА.
6.2. На робочих місцях льотчика і оператора є наступні особливості в органах
управління озброєнням:
- на пульті ПУВл для перемикача рода роботи введено нове положення
ППУ+УПК;
- лічильники УСБ-1А замінені на лічильники СчП-500;
- на рамі лобового скла оператора встановлено табло ППУ УПОР;
- на лівому передньому пульті оператора замість перемикача ПЕРЕЗАРЯДКА 1,2,3
встановлена кнопка ПЕРЕЗАРЯДКА;
- при натисненні оператором гашетки розстопоріння загального шагу
підключається для стрільби із гармати кнопка РС на ручці управління оператора і установка
приводиться в нульове фіксоване положення.
6.3. Прицільна стрільба від льотчика забезпечується тільки з ручним вводом в
АСП-17В поправок прицілювання. Значення поправок приведені в таблицях 2 та 3 даного
Доповнення.
При стрільбі від оператора з використанням обчислювача ВСБ-24М порядок
підготовки, вводу вихідних даних та прицілювання не має відмінностей від порядку роботи
на вертольоті Мі-24В при застосуванні установки УСПУ-24.
Стрільба від оператора без використання обчислювача ВСБ-24М здійснюється при
окомірному обліку поправок стрільби у відповідності з рекомендаціями пункта 7.7.2 Книги 2
Інструкції екіпажу. Кути прицілювання та поправки на бортовий кут зброї приведені в
таблицях 2 та 4 даного Доповнення, а поправки на вітер та рух цілі вибираються із таблиць
7.54, 7.55 Книги 2 Інструкції екіпажу.
Стрільба від оператора при пілотуванні їм вертольота виконується без
використання прицільної станції з коригуванням стрільби по трасам (розривам) снарядів
після першої черги.
Таблиця 3
λ
Дальність до
цілі в
момент
стрільби, м
10
20
30
Кути прицілювання при стрільбі із гармат ГШ-23 з пікірування від
льтчика (в град.) та оператора (в т.д.) для швидкостей польоту в
момент стрільби, км/год
160
200
240
град
т.д.
град
т.д.
град
т.д.
1000
-036´
-11
-045´
-13
-100´
-17
1500
012´
4
000´
0
-013´
-4
2000
117´
22
105
19
052´
15
2500
245´
48
227´
42
206´
36
3000
437´
80
415´
74
346´
66
1000
-054´
-16
-110´
-20
-130´
-26
1500
-005´
1
-025´
-7
-042´
-12
2000
100´
17
040´
12
020´
6
2500
223´
42
205´
36
134´
27
3000
414´
74
357´
69
310´
55
1000
-133´
-27
-150´
-32
-218´
-40
1500
-045´
-13
-105´
-19
-125´
-24
2000
015´
4
-005´
-1
-030´
-9
2500
200´
35
118´
22
042´
12
3000
350´
67
307´
54
220´
40
Таблиця 4
Швидкість польоту,
км/год
Кутові поправки (в т.д.) на бортовий кут зброї () при стрільбі від
оператора із гармати НППУ-24
 = (10…20)
 = (20…30)
 = (30…40)
0
0
0
0
100
6
12
18
150
9
18
27
200
11
22
33
250
14
28
42
300
17
34
51
Дальність до
цілі в момент
стрільби, м
Кути прицілювання при стрільбі із гармат ГШ-23 з горизонтального польоту від льотчика (в град.) і оператора (в т.д.)
для швидкостей польоту, км/год
0
100
150
200
250
300
град
т.д.
град
т.д.
град
т.д.
град
т.д.
град
т.д.
град
т.д.
500
-045´
-13
-055´
-16
-102´
-18
-118´
-23
-130´
-26
-045´
-13
1000
-015´
-4
-025´
-7
-035´
-10
-100´
-17
-115´
-22
-045´
-13
1500
035´
10
025´
7
015´
4
-015´
-4
-035´
-10
-045´
-13
2000
146´
31
135´
27
120´
23
050´
15
030´
9
-045´
-13
2500
303´
53
248´
49
235´
45
202´
35
140´
29
-045´
-13
3000
453´
85
440´
81
420´
75
338´
63
315´
57
-045´
-13
Таблиця 1
умови застосування НППУ24, УПК-23-250 та НППУ24 спільно з УПК-23-250
від льотчика
Умови застосування НППУ-24 від оператора
По наземним цілям
Найменування параметра
По наземним цілям при
ручному вводі поправок в
АСП-17В
з
горизонтального польоту
з
пікірування
По
повітряни
м цілям з
КПС53АВ
та ВСБ-24
з горизонтального
польоту
при нульовому
положенні НППУ-24
без КПС-53АВ та ВСБ24
з
з
горизонталь
пікіруван
-ного
ня
польоту
з ВСБ24
без
ВСБ-24
100-Vмакс
та з
висіння
100-250 з
НВ 100Vмакс без
НВ
100-Vмакс
та з
висіння
100-Vмакс
та з
висіння
100-200
100-Vмакс
100-Vмакс
100-200
0-1500
0-700
0-1500
0-700
0-1500
0-1500
-
20-200
200-1500
150-200
200-1500
Швидкість польота вертольота на
бойовому курсі, км/год
- вдень
100-Vмакс та
з висіння
100-200
100-Vмакс
та з
висіння
- вночі
100-Vмакс
100-200
-
- вдень
20-200
200-1500
0-1500
0-700
- вночі
150-200
200-1500
-
Перевищення / приниження вертольота
відносно цілі, м
Дальність до цілі в момент стрільби, м
* значення максимальної нахиленої дальності прицільної стрільби залежить від бази цілі (Б) та складає: для Б= 7м-800м; для Б=15м і більше –
2000 м
1.
ВЕРТОЛІТ МІ-24К
Призначення, тактико-технічні дані вертольота Мі-24К
Вертольот Мі-24К призначений для виконання із розташування своїх військ наступних
основних задач:
- візуальне наглядання за полем бою;
- развідки військ, бойової техніки противника,
місцевості та інженерних споруд;
- визначення координат цілей та корегування стрільби артилерії, а також контролю ракетних
ударів по об’єктам що не наглядаються з наземних пунктів;
- перспективного повітряного фотографування місцевості.
Ведення розвідки здійснюється шляхом виявлення цілей та визначення їх координат в
єдиній державній системі координат, а визначення координат центра групи розрива снарядів в
системі координат цілі.
Для визначення координат цілей використовується метод багатократної пеленгації з
обробленням даних пеленгації цифровою обчислювальною машиною, яка розташована на
борту вертольота. Визначення текучих координат вертольота в момент пеленгації цілі
виконується автономною доплеровською апаратурою ДИСС-15Д та ИКВ-8, з попередньою
прив’язкою до наземного ориєнтира, координати ориєнтира попередньо вводяться в БЦВМ у
вигляді змінних констант з допомогою пульта ПВИ-Р розташованого в кабіні штурмана.
Інформація, отримана при веденні розвідки /визначення координат цілі, визначення центра
групи розриву снарядів/, відраховуються з верхнього та нижнього інформаційного табло
розташованих на ПВИ-Р, причому з верхнього табло відраховуються координати по осі Х в
метрах, а з нижнього табло координати по вісі У в метрах. Координати цілей та корегування
стрільби артилерії передаються штурманом по радіостанції “Эвкалипт М-24” підрозділам
сухопутних військ.
При веденні перспективного фотографування аерофільми після завершения
аерофотоз’йомки передаються в автомобільну походну лабораторію АПФ-У, де виконується їх
подальша проявка та дешифрування. Для оповіщення екіпажу про відмову виробу “Рута” на
РИ-65 введені два додаткових сигнала: “Нарушение работы “Руты”, смотри индикацию
пультов”, “Увеличь угол пеленгации”.
Вертольот Мі-24К є модифікацією вертольота
Мі-24В и відрізняється від нього,
як по складу, так і по конструкції планера та систем.
На вертольоті Мі-24К:
-відсутній комплекс 9К113, бомбардувальне озброєння (окрім балочних тримачів
БД3-57КрВМ та ВСБ-24) і всіх елементів обладнання, зв’язаних з цими видами озброєння;
-відсутнє транспортне, десантне, санітарне обладнання і обладнання для зовнішньої
підвіски;
-замість приціла АСП-17В встановлено приціл ПКВ;
-встановлено комплекс «Рута»;
-встановлено комплекс аерофотоапарата А-87ПВ.
В кабіні екіпажа на рабочому місці оператора обладнано рабоче місце штурманаоператора, для чого:
-знято управління вертольотом від оператора;
-на лівій приборній дошці штурмана-оператора, яка замінила лівий боковий пульт
оператора, висотомір ВД-10 замінено на висотомір УВИД-30-15К;
-зняті тахометри обертів двигунів та НГ, а також показчик крена и тангажа;
-перенесені з рабочого місця льотчика індикатор шляхової швидкості та кута зносу
(блок 7) та індикатор координат (блок 8) із комплекта ДИСС-15, пульт управління ПУ-38
апаратури «Гребень»;
-додатково встановлений пульт управління радіокомпаса АРК-15М, радіомагнітний
індикатор РМИ-2;
-в кабіні штурмана-оператора встановлено пульти управління виробу «Рута» та
аерофотоапарата А-87ПВ, пристрій наглядання та пульт управління виробу «Ірис»;
-для роботи з картами встановлено столик;
-відсутні створки вхідного люка вантажної кабіни по правому борту, на їх місце
змонтовано фотолюк з оптичним склом, що обдувається зі сторони кабіни повітрям із системи
кондиціювання;
-для забезпечення чистоти скла обтікача пристрою наглядання на захисному
ковпаку обтікача змонтовано склоочисник та форсунка з підводом спирту із магістралі
оприскування скла, захисний ковпак має гідравлічний привод.
Льотний екіпаж вертольота складається із двох чоловік: льотчика та штурманаоператора.
Льотчик здійснює управління вертольотом, радіозв’язок, пуск некерованих ракет та
веде стрільбу із кулемета ЯкБ-12,7 в нерухомому нульовому положенні.
Штурман-оператор здійснює аеронавігацію, розвідку місцевості та корегування
стрільби артилерії, передачу розвідданих в штаби, управління аерофотоапаратом, ведення
стрільби із рухомої кулеметної установки.
Льотно-технічні дані

Максимальна швидкість по пристрою на висотах:
Н= 500м V=310 км/год;
Н= 1000м V=300 км/год;
Н= 2000м V=270 км/год;
Н= 3000м V=225 км/год;
Н= 4000м V=180 км/год;
Н= 4500м V=120 км/год;
 Практичний та динамічний потолок при нормальній зльотній вазі, при работі двигунів на
номінальному режимі Н=4500 м;
 Статичний потолок з нормальною зльотною вагою при температурі +25оС, не менше 1600
м;
 Максимальна дальність в основному варіанті 500 км;
 Максимальна дальність в перегоночному варианті 1000 км;
 Максимальна зльотна вага 11500 кг
2. Призначення, тактико-технічні данівиробу “Рута”
Для виконання спеціальних задач на борту вертольота разташовано бортовий
розвідувально-корегувальний комплекс /виріб “Рута” та аерофотоапарат А-87ПВ.
Наглядання ведеться з допомогою оптичного наглядального пристрою зі
стабілізованим полем зору /виріб “Ірис”/, що входить до складу виробу “Рута”. Виконання
бойових задач з допомогою виробу “Рута” виконується в світлий час доби, при польоті вздовж
лінії фронту по витягнутій вісімці на відстані 6 – 20 км від об’єкта наглядання на висотах
польоту вертольота 50 – 1500 м та швидкості по пристрою 100 – 280 км/год.
Час безперервної роботи виробу “Рута” не більше 2 годин.
Аерофотоз’йомка виконується аерофотоапаратом А-87ПВ з правого борту
вертольота через фотолюк на висотах польоту 100 – 2000 м.
Тактико-технічні характеристики виробу «Рута»
Діапазони зміни вихідних даних при виконанні задач виробом «Рута»
.
цс, рс, орс - кути візування цілі, центра групи розриву снарядів, орієнтира в
горизонтальній площині, зв’язаній з вертольотом системи координат. Позитивний напрямок
відрахунку від поздовжньої вісі КС по годинниковій стрілці
цс, рс, орс =  110о
.
цс,
рс, орс, - кути візування цілі, центра групи розриву снарядів, орієнтира в
вертикальній площині, зв’язаній з вертольотом системи координат. Позитивний напрямок
відрахунку від площини, яка образована вісями ХС , ZC вгору.
цс, рс, орс = -23о – 18о
. - кут крена вертольота =  30о
.- кут тангажа вертольота =  20о
.- істиний курс, кут між повздовжньою віссю вертольота та напрямком на північ
(позитивний напрямок відрахунку - від північного напрямку вісьового меридиану по
годинниковій стрілці = 0 - 350о
.Нбар- відносна барометрична висота = 50 – 1500 м
.Wxc, Wус ,Wzc – складова шляхової швидкості вертольота в зв’язаній з ним системі
координат
Wxc= 0-111 м/с
Wус=  10 м/с
Wzc=  27,8 м/с
.Хв- координати вертольота в ЄГСПК по вісі Х
Хв=  10.000.000 м
.Yв- координати вертольота в ЄГСПК по вісі Y
Yв=  1.000.000 м
Діапазони зміни вихідних параметрів при виконанні задач виробом «Рута»
.Хц- координати цілі в ЄГСПК по вісі Х
Хц=  10.000.000 м
.Yц- координати цілі в ЄГСПК по вісі Y
Yц=  1.000.000 м
.Х, Y – координати центра групи розриву снарядів в системі координат цілі.
Х= 1.000 м
Y= 1.000 м
.Дгц, Дгр, Дгор – горизонтальна дальність до цілі, центра групи розриву снарядів,
орієнтира
Дгц = 6-20 км
Дгр = 6-20 км
Дгор = 0-20 км
.Дц, Др, Дор – похила дальність до цілі, центра групи розриву снарядів, орієнтира
Дц= 6-20 км
Др= 6-20 км
Дор= 0-20 км
Середньоквадратична помилка визначення координат цілі, координат групи розриву
снарядів
 х  220( м)
КРС 
 у  220( м)
 ХЦ  0,01  Д ПЦ ( м)
КЦ 
 УЦ  0,01  Д РЦ ( м)
Час визначення координат цілі не більше 6 хв. Час готовності виробу «Рута» до бойової роботи з
врахуванням часу прогріву, настройки ИКВ та вводу змінних констант – 30 хв.
Вживаєма потужність:
-по ланцюгам напруги 115 В 400Гц не більше 1500 ВА;
-по ланцюгам напруги 36 В 400Гц не більше 700 ВА;
-по ланцюгам напруги 200 В 400Гц не більше 500 ВА;
-по ланцюгам напруги 27 В не більше 1500 Вт;
Допустимі умови зміни температури:
-робочих температур +50-50оС;
-максимальних температур +60-60оС;
Система контролю справності дозволяє в польоті виявити несправну систему та її
індикацію на пульті ПВК-Р.
3. Принцип дії виробу “Рута”
Принцип дії виробу «Рута» состоїть в тому, що на підставі вхідної інформації від
датчиків апаратури: про кутове положення вертольота (кут крена, кут тангажа, істиний курс);
про складові шляхової швидкості вертольота; про висоту польоту вертольота (НРВ, НБАР); про
кутове положення цілі та центра групи розриву снарядів ( цс, цс ,  рс, рс ) і разових команд, що
визначають режим роботи виробу бортова обчислювальна машина в залежності від виконуємої
задачі вираховує та формує вихідну інформацію з визначення координат цілі або координат
центра групи розриву снарядів.
Визначені з допомогою ЦВМ координати розриву снарядів Х, Y в системі
координат цілі індиціюються на табло ПВИ-Р.
Для визначення координат цілі в ЄГСПК необхідно мати сінхронне значення КЦ в
горизонтальній системі координат вертольота вісь ХГ яка співпадає з напрямком на північ та
координатами вертольота в ЄГСПК.
Тоді координати цілі в ЄГСПК будуть результатом алгебраїчного складання
відповідних координат цілі відносно вертольота та координат вертольота в ЄГСПК.
4. Принцип визначення текучого значення координат вертольота
Текучі значення координат вертольота визначаються в виробі “Рута” методом
счислення шляху (по даним ДИСС) від початкової крапки счислення.
t
Х В (t )  Х В (0)   W Х dt
0
t
YВ (t )  YВ (0)   WY dt
0
де WХ, WY – складові шляхової швидкості від ДИСС перераховані в ЄГСПК.
ХВ(0), YВ(0) – координати початкової крапки счислення.
Координати початкової крапки счислення розраховуються по інформації про
координати орієнтира отриманої прив’язкою до нього одним із наступних способів:
-при зависанні вертольота над орієнтиром або прольоту над ним (при цьому
координати ХВ(0), YВ(0) початкової крапки счислення рівні координатам орієнтира та
вводяться із оперативного запам’ятовуючого пристрою ЦВМ по команді ВТ с ПН)
ХВ(0)= YОР
YВ(0)= YОР
-кутомісним способом при здійсненні оптичної прив’язки до орієнтира з допомогою
ОНП «Ірис» на деякій відстані від нього. При цьому координати початкової крапки счислення
визначаються по формулам:
Х В (0)  Х ОР 
YВ (0)  YОР 
Н
 cos  ОР
tgЕОР
Н
 sin  ОР
tgЕ ОР
де Н – висота від радіовисотоміра,  ОР, ЕОР – кути візування орієнтира від ОНП,
перераховані в ЄГСПК.
Для зменшення впливу рель’єфа місцевості при виконанні прив’язки до орієнтира
кутомісним способом передбачено спосіб корекції висоти який заключається в тому, що в
формулу визначення ХВ(0), YВ(0) повторно вводиться значення висоти при прольоті орієнтира.
-методом двох засічок, який використовується при малих кутах візування орієнтира
в вертикальній площині. При цьому орієнтир візується двічі з різних крапок траекторії, кутова
база повинна бути не менше 30о. Координати ХВ(0), YВ(0) визначаються по формулам:
 Х В  Х ОР  Д ОР  cos  2

YВ  YОР  Д ОР  sin  2
Д ОР 
на момент другого пеленга
Y cos 1  X sin 1
sin( 1   2 )
де ДОР – дальність до орієнтира від крапки 2-го пеленга,  1, 2 – азимут орієнтира в
момент 1-го та 2-го пеленга, Х, Y –приріст координат вертольота від крапки 1-го пеленга до
крапки 2-го пеленга.
5. Принцип визначення координат цілі
Визначення координат цілі в системі координат вертольота виконується у виробі
«Рута» методом багатократної пеленгації під час прольоту пеленгаційної бази. Метод
багатократної пеленгації заключається в статичній обробці по критерію мінімума
середньоквадратичної помилки надлишкової інформації, отриманої шляхом багатократного
рішення трикутників, яка образована проекціями лінії візування цілі на горизонтальну
площину та базою прольоту між ними (мал. 1).
Мал.1. Багатократна пеленгація крапок Ц и Р
В момент находження вертольота в крапках 1, 2, р штурман-оператор візує ціль.
При цьому по даним кутового положення лінії візування  цсі, цсі, значеннями курса і,
крена і , тангажа і вираховуються кути пеленга цілі відносно вісі Х ЄГСПК.
По інформації ДИСС визначаються координати вертольота та момент візування цілі
штурманом-оператором.
Наявність синхронних значень вхідної інформації та координат вертольота в кожен
момент часу і статична обробка даних в ЦВМ дозволяє вирішити задачу по визначенню
координат цілі з підвищеною точністю, не вимагаючи підвищених вимог до точністю датчиків
апаратури.
Значення координат цілі визначається наступною системою рівняння:
 X ц  Х ві
Х ц  Х в і sin  ці  Yц  Yв і cos  ці   0

3
 i 1 Д ГЦі
 n
 Yц  Yв і Х  Х sin   Y  Y cos    0
 3
ц
ві
ці
ц
ві
ці

 і 1 Д ГЦі
n
Рішення яких виконується методом послідовних приближень. Значення пеленгів цілі
ці визначається по інформації про просторове положення вертольота (,  ,) та кутовим
координатам лінії візування  цс, цс.
Здійснюючи поворот зв’язаної системи координат Хс, Yc, Zc навколо трьох вісей
на кути отримаємо направляючі косинуси лінії візування цілі в ЄГСПК: Мц, Рц, N.
Пеленг цілі (напрямок лінії візування на горизонтальну площину відносно напрямку
на північ ) визначається виразом:
cos  ц 
кут місця цілі:
Мц
М  Nу
2
ц
sin  ц 
2
tg ц 
Nц
М 2у N2у
Рц
М 2у  N2у
Горизонтальна дальність від вертольота до цілі:
Д рці 
У в і  У в і1   cos  ці1   Х в і  Х в і1   sin  ці1
sin  ці1   ці 
5.
Принцип визначення центра групи розриву снарядів
Метод (управління) визначення КРС состоїть в тому, що спочатку визначаються КЦ
и КРС в ЄГСПК, а потім КРС перераховуються в систему координат цілі. Дальність від
вертольота до цілі в момент візування цілі визначається через розрахування координат цілі або
раніше розвідані координати цілі в текучі координати вертольота по формулі:
Д пц 
Х
 Х в   У ц  У в 
2
ц
2
Розрахунковий пеленг цілі в момент візування визначається через координати цілі та
вертольота:
tg цр 
Уц Ув
Хц  Хв
ц відрізняється від розрахункового пеленга цілі цр за
рахунок погрішки зміни параметрів (, , ,  ц, ц) на величину ц.
ц = цр - ц
Фактичний кут візування
Тоді кут пеленга центра групи розриву снарядів:
 рк =  р + ц.
Тоді координати Хр и Ур: Хр=Хв+Дгр.cos  рк ,
Ур=Ув+Дгр.sin  рк, де дальність
до центра групи розриву снарядів:
tp
y
ц
, де tц – момент часу пеленга цілі, tp – момент часу
гр
пц
р
p
ty
Д
tg
Д
tg

W dt
tg
пеленга розривів.
Перерахунок КРС в систему КЦ виконується по формулам:
Х = Хр – Хц,
У = Ур - Уц
6. Порядок початкової виставки курсових систем
Курсова система «Гребень», «ИКВ-8» які є датчиками курсової інформації виробу
«Рута», видають в режимі ГПК умовний курс.
Для роботи виробу «Рута» при визначенні КЦ, КРС в ЄГСПК необхідна початкова
виставка цих систем з прив’язкою до географічного меридіану (північний напрямок).
Початкова виставка курсових систем виконується двома способами:
-при наявності віддаленого орієнтира з відомими координатами з допомогою ОНП;
-при відсутності віддаленого орієнтира з допомогою гірокомпаса 1Г17.
Для виконання прив’язки до північного напрямку географічного меридіана з
допомогою ОНП необхідно мати дані про координати в ЄГСПК крапки вильота і деякої
контрольної крапки, які у вигляді змінних констант вводяться в БЦВМ.
Курсовий кут лінії, що з’єднує крапки В и Кт вираховується по формулі:
 о  arctg
YКТ  Yo
X KT  X o
та запам’ятовується в ЦВМ
 o   o   KT
Для
подальших
   гпк   о
обчислювань
(КТ  0)
курс
в
ЦВМ
буде
визначатись,
як:
Початкова виставка курсових систем з допомогою ГПК виконується в наступних
умовах:
-на землі при оптичній видимості орієнтира на дальності ДГКТ  1500 м;
-в повітрі в режимі висіння вертольота над місцем зльоту, при цьому погрішка положення
вертольота и погрішка прив’язки орієнтира не повинна перевищувати  5 м.
При відсутності орієнтира початкова виставка курсових систем може виконуватись з
допомогою гірокомпаса 1Г17 умовно приймаємого за орієнтир.
Значення азимута умовного орієнтира визначається шляхом наведення візира 1Г17
на лінію стику захисних стекол головки ОНП. Значення
 ор вводиться в ЦВМ у вигляді
змінної координати 57.
7. Склад виробу «Рута»
В склад виробу «Рута» входять:
-оптичний наглядаючий пристрій «Ірис»;
-пристрій узгоджуючих трансформаторів «УСТ-Р»;
-цифрова обчислювальна машина ЦВМ20-9К;
-блок зв’язку та розподілу БСР-Р;
-пульт включення та контролю ПВК-Р;
-пульт вводу та індикації ПВИ-Р;
-інерціальна курсовертикаль ИКВ-8;
-електромеханічний радіовисотомір УВИД-30-15К2;
Для забезпечення рішення задач виробу «Рута» його пристрої та системи сполучені
зі штатним обладнанням вертольота:
-малогабаритною гіровертикалью МГВ-1СУ;
-курсовою системою «Гребень-1»;
-радіомагнітним індикатором РМИ-2;
-прицільною станцією КПС-53АВ;
-радіовисотоміром РВ-5;
-доплеровським вимірювачем швидкості і зносу
ДИСС-15Г.
Причому основним джерелом інформації про положення вертольота в просторі
(,
, ) при рішенні задач для виробу «Рута» є інерціальна курсовертикаль ИКВ-8, а «Гребень1», МГВ-1СУ є резервними і переключення з основної системи на резервну здійснюється
автоматично.
9.Оптичний наглядаючий пристрій «Ірис»
Призначення
Призначений для:
-наглядання за полем бою в світлу годину доби, а також вночі при штучному подсвіті;
-наведення лінії візування на ціль;
-вимірювання кутів положення лінії візування цілі та розривів зв’язаній в системі координат з
початком відрахунку.
Тактико-технічні дані
-максимальна швидкість наведення лінії візування по курсу та тангажу – не менше 2,5 о/с;
-мінімальна швидкість наведення – не більше 0,07 о/с;
-середньоквадратична помилка визначення кутового положення лінії візування по курсу та
тангажу – 6 хв.;
-неточність системи стабілізації не більше – 0,2 т.д.;
-змінне збільшення оптики – 3,3х и 10х;
-поле зору для кратностей 3,3х и 10х відповідно не менше – 21о и 7о;
-час зміни кратності збільшення не більше – 2 с;
-час безперервної роботи – 2 год;
-час готовності до работи: в нормальних умовах 5 хв; при t = - 50оС – 30 хв;
Склад виробу «Ірис»
В склад виробу «Ірис» входять:
-пристрій наглядання ( ПНБ );
-електронна апаратура управління ПНБ;
-пульт наведення.
1. Пристрій наглядання конструктивно складається із трьох основних частин:
візирного пристрою, поворотного механізма та головки.
В поле зору ПНБ введена наступна індикація:
-вимірювальна сітка у вигляді трьох радіальних штрихів, розташованих під кутом 120о з
розривом в центрі перехрестя та взаємно перпендикулярні штрихи з розривами між ними;
відстані від центра поля зору до кінця штрихів розташованих під кутом 120 о рівні 2 т.д.; на
відстані 5 т.д., 10 т.д., 13 т.д. від центра поля зору на штрихах нанесені поперечні мітки 0,5
т.д.; відстань від центра до початку перших горизонтальних штрихів рівно 2 т.д.;
-показчик положення лінії візування по курсу відносно нерухомо закріпленого на вертольоті
корпуса пристрою, що складається із курсової шкали, яка нанесена на сітці об’єктива та
рухомого вертикального штриха на сітці окуляра;
Мал.2.Поле зору візирного
пристрою ПНБ при збільшенні Г=3,3х
Мал.3. Поле зору візирного
пристрою ПНБ при збільшенні Г=10х
-світлова сигналізація у вигляді червоного сегмента яка працює в двох режимах: миготливого
включення; постійного включення. В режимі миготливого включення червоний сегмент
працює в наступних випадках: при рішенні виробом «Рута» контрольних задач КОНТРОЛЬ 1,
КОНТРОЛЬ 2; при відмові привода доворота головки та привода розмноження координат, а
також при наявності сигнала «обмеження маневру по курсу та тангажу»; при відсутності
сигнала справність «Рута» з виходу ЦВМ; при закінченні процеса обчислення координат цілі
та визову їх на індикацію на пульті ПВІ. В режимі постійного включення в наступних
випадках: при наявності сигнала ЦТ и ВТ (при нажатих на пульті ПВІ кнопках); при
завершенні процеса пеленгації та видачі на ПВІ координат цілі.
2. Електронна апаратура складається із двох з’ємних блоків: блока наведення БН;
блока управління БУ.
Блок наведення складається із: блока наведення по тангажу «Т»; блока наведення по
курсу «К»; блока автоматики БА; блока розмноження координат БРК.
Блок управління складається із: блока доворота головки БДГ; блока доворота
призми ДОВЕ БДП; блока корекції БК; блока живлення БП; блока підсилювачів потужності
УМ.
3. Пульт наведення (ПН) конструктивно складається із основи, корпуса та рукояток
управління з кнопками видачі команд. Розворотом корпуса ПН виконується управління лінії
візування по курсу та тангажу. На правій рукоятці пульта розташована кнопка ЦТ яка
натискається штурманом в момент співпадання центра перехрестя з ціллю при обчислюванні
координат цілі, або центра групи розриву снарядів, для подачі в ЦВМ сигнала «з’йом
координат». На лівій рукоятці розташована кнопка ВТ, яка натискається при візуванні
орієнтира з відомими координатами з метою визначення координат вертольота. На корпусі
пристрою ПН розташовано тумблер «Ручное-Автомат» при установці якого на автомат
видається команда автоматичного супроводження ПНБ при КПС-53АВ.
10.Цифрова обчислювальна машина ЦВМ-20-9К
Призначення
ЦВМ-20-9К призначена для обчислення та відпрацювання управляючих команд та
сигналів необхідних для рішення задач у відповідності з закладеною програмою.
Тактико-технічні дані
-тип – послідовно-паралельна синхронна з фіксованою комою;
-швидкодія – операцій додавання – 200000 в секунду; операцій множення 100000 в сукунду;
операцій ділення – 10000 в секунду;
-ємність оперативного запоминаючого пристрою – 512 шістнадцяти-розрядних чисел;
-ємність постійного запоминаючого пристрою – 32768 шістнадцяти-розрядних чисел;
-середній час наробки на одну відмову – 750 год.;
-час безперервної роботи – 15 год.;
-ЦВМ працює при наступних кліматичних умовах  60оС та відносній волозі 98%.
Склад ЦВМ
В склад ЦВМ входять: блок обчислювальний цифровий БВЦ20-5; два блоки
постійної пам’яті БПП20М-16 та БПП20М-17; блок живлення БП-20-1; рама монтажна РМ209К; фильтр радіоперешкод ФРП20-1МК. ЦВМ розташована у вантажній кабіні.
11.Блок зв’язку та розподілу
Призначення
Блок зв’язку та розподілу призначений для: взаємозв’язку обладнання вертольота з
ЦВМ-20-9К; перетворення комутаційних сигналів, які забезпечують зв’язок між системами
виробу «Рута»; формування вторичних джерел стабілізованих напруг необхідних для
живлення.
В процесі роботи БСР-Р забезпечує: перетворення вхідної інформації в форму, яка
використовується ЦВМ; зміну амплітуди та полярності доплерівського сигнала, який поступає
від ДИСС; обмеження амплітуди напруг, які поступають від РВ-5, УВИД-30, МГВ-1СУ та
системи «Гребень»; перетворення вихідної інформації; видачу напруг постійного струму  5 В,
+1,75В, +2,2-6В, +10В, 12,6В, 25В; видачу напруг змінного струму 36В 400 Гц;
формування сигнала вбудованого контролю «спр.БСР-Р». Блок БСР-Р розташований в
вантажній кабіні під блоками ЦВМ-20-9К.
12. Інерціальна курсовертикаль ИКВ-8
Призначення
Призначена для визначення та видачі в ЦВМ кутів курса, крена і тангажа
вертольота, а також сигнала «справність ИКВ».
Тактико-технічні дані ИКВ-8
Система визначає та видає споживачам в режимі інтегральної корекції:
а) після проведення настройки на протязі 15 хв.:
-курс в режимі ГПК (гіронапівкомпаса) в діапазоні 360 о з погрішкою визначення не
більше 0,5 о/год.;
-кути крена в діапазоні 180о та тангажа в діапазоні 80о з погрішкою витримки
вертикалі не більше 28 хв. за перші дві години роботи;
б) після проведення настройки на протязі 5 хв (з автоматичною компенсацією
постійною складовою) один раз на 3-4 вильоти:
-курс з погрішкою не більше 25 хв. за 20 хв. та 0,75 о/год після 25 хв;
-кути крена та тангажа з погрішкою витримування вертикалі 1о/хв.
В режимі магнітної корекції курс з погрішкою не більше:
-  0,7о в діапазоні –56о  +56о та швидкості до 150 км/год;
-  1,5о в діапазоні –56о  +70о та швидкості до 360 км/год.
Час готовності системи:
- 5 хв. для режиму радіальної корекції (з попереднім включенням на 10 хв. обігріву
ИКВ при від’ємних температурах;
- 15 хв. для режиму інтегральної корекції;
- 5 хв. для режиму інтегральної корекції з попереднім запам’ятовуванням постійної
складової дрейфа (один раз на 3-4 вильота).
Час безперервної роботи – 12 год.
Курсовертикаль не вибивається при виконанні вертольотом еволюцій з кутовими
швидкостями, які не перевищують: по курсу – 50о/с; по крену – 270о/с; по тангажу – 20о/с.
Система працездатна при висоті польоту вертольота до 3 км.
Середній час наробки на відмову – 200 год.
Склад та короткий опис блоків
Система ИКВ у складі виробу «Рута» працює в режимі інтегральної корекції, в її склад
входять наступні блоки, які розташовані на етажерці в вантажній кабіні:
курсовертикаль КВ-1
блок підсилювачів гіродатчика БУГ-14 серія-1;
блок корекції БК-20 серія – 1;
пульт початкових даних ПНД-1;
корекційний механізм КМ-2 серія – 1;
блок перехідних трансформаторів БПТ-1;
блок живлення резервний БПР-2;
індукційний датчик ИД-6 серії –1, розташований в хвостовій балці вертольота.
Курсовертикаль КВ-1 призначена для визначення курса, кутів крена та тангажа при
необмежених кутах маневрування вертольота.
КВ-1 разом з БУГ-14 забезпечує стабілізацію трьох датчиків, розташованих на
загальній гіроплатформі відносно якої розраховуються кути крена, тангажа та гіроскопічного
курса вертольота та по сигналам із блока БК-20 забезпечують відпрацювання гіроплатформи з
датчиками в площину горизонта та азимута.
КВ-1 має: три гіроблока ГБ-6; три датчика акселерометра ДА-3; три датчика моментів
ДМ-10; датчик момента ДМ-3; три блока підсилювачів БУ-17; терморегулятор Т-25;
підсилювач Ч-148; чотири синусно-косинусних трансформатори; перетворювач координат
СКТ-23Б; три контактних групи ГК-4; пристрій визначення моменту входження гіромоторів в
синхронізм.
Блок підсилювачів гіродатчика БУГ-14 призначений для роботи з курсовертикалью
КВ-1 і забезпечує: роботу датчиків ДА-3; роботу системи силової гіроскопічної стабілізації;
роботу слідкуючої системи зовнішньої рами крена; перетворення управляючих сигналів, що
подаються на датчики момента гіроблока; початкову виставку гіроплатформи в площині
горизонта та азимута; автоматичну компенсацію дрейфа гіроскопа; формує сигнал для реверсу
обертання підшипників гіроблоків; формує сигнал відмови системи.
Блок корекції БК-20
Призначений для: формування сигнала інтегральної корекції гіроплатформи,
формування та видачі гіромагнітного курса, а також формування сигналів компенсації
постійних складових дрейфа гіроплатформи курсовертикалі.
Корекційний механізм КМ-2
Призначений для: показу кутового положення вісі чуттєвості індукційного датчика
відносно напрямку горизонтальної складової пружності магнітного поля землі; компенсації
девіації; компенсації помилок магнітного коректора; формування та видачі магнітного (або
істинного курса); роботи в якості задатчика курса.
Пульт початкових даних ПНД-1
Призначений для: комутації режимів роботи системи; комутації режимів роботи
канала курса та режимів початкової виставки гіроплатформи в азимуті; формування сигналів
вертикальної складової кутової швидкості обертання землі; забезпечення великої швидкості
узгодження в режимі МК; вводу складових дрейфа гіроплатформи; сигналізації готовності та
відмови системи.
Індукційний датчик ИД-6
Призначений для вимірювання проекції вектора горизонтальної складової пружності
магнітного поля по двом співпадаючим з віссю вертольота.
13. Висотомір УВИД-30-15К2
Електромеханічний барометричний висотомір разом з радіовисотоміром РВ-5
призначені для вимірювання відносної висоти вертольота та видачі інформації в БСР-Р.
Включення в склад виробу «Рута» висотоміра УВИД-30-15К2 дозволяє виконати
задачу до висоти 1500 м.
На висотах до 750 м інформація про висоту поступає від РВ-5, при висоті 750 м
здійснюється автоматичне переключення, і інформація про висоту польоту поступає з УВИД30-15К2.
14. Пульт включення та контролю ПВК-Р
Призначення перемикачів
Перемикач «Рута» – вмикає живлення виробу «Рута» при його включенні загорається
табло «ОКП» і після виконання порогового контролю табло «исправность Рути».
Перемикач «ИКВ» – вмикає живлення ИКВ-8.
Перемикач «НАБЛ.» - вмикається разаретирування гіростабілізатора та головки ПНБ.
Перемикач «Обогрев ИКВ» – вмикає обігрів КВ-1 при температурі нижче –30оС.
Перемикач «Обогрев ОК» – вмикає обігрів окуляра пристрою ПНБ.
Перемикач «Контроль ЦВМ» – виконується автоматичний контроль ЦВМ.
Перемикачі включення систем ЦВМ, ОНП, БСР – для роздільного включення систем
при виконанні контролю.
Кнопка «Контроль табло» – для контролю справ-ності лампочок.
Табло червоного кольору УВНД, ЦВМ, ИКВ, ОНП, ДИСС, МГВ, БСР, РВ, КС –
сигналізують про відмови систем при виконанні робіт.
Табло «спр. Рути», «КОНТР», «ОНП», «Обогр.Г», «Обогр.В» – сигналізують
включення систем.
Пульт ПВК-Р розташований в кабіні штурмана-оператора на правій панелі.
15. Пульт вводу та індикації ПВИ-Р
ПВИ-Р призначений для управління та вибору роботи комплекса виробу «Рута», вводу
змінних констант
Призначення органів управління
Информаційне табло:
-верхнє – індикація координи по вісям Х,
Х, ХВ;
-нижнє – індикація координи по вісям Y, Y, YВ;
Перемикач «Режими» – для включення режиму роботи БРКК має положення:
«Контр.1», «Контр.2» – для вбудованого контролю БРКК; «Сл.информация» – перевірка
систем БРКК з допомогою стиковочної тест-програми; «НВК» - початкова виставка курсових
систем; «Работа» – включення комплекса БРКК в режим бойових задач.
Перемикач «Прив’язка» – для включення режимів НВК та корекції координат
вертольота має два положення: точно – при використанні ИКВ та корекції КВ на висінні або з
прольоту; грубо – при використанні КС «Гребень-1» та корекції КВ кутомісним способом та
методом 2-х засічок.
16. Порядок вводу змінних констант
Впевнитись, що на ПВИ-Р перемикач «Режима» знаходиться в положенні «Работа», а
перемикач «прив’язка» в положенні «Точно». «Питание ОНП» вимкнено, ОНП-АРК-У2 в
положенні ОНП. Перевірити відповідність тиску на УВИД-30-15. Перемикачі СМ та КР на
УСПС ДИСС в положенні С та Р. В кабіні льотчика ввімкнені АЗС «Питание ППУ»,
«Управління обтікачем ПНБ».
Перевірка БРКК під струмом
Впевнитись по доповіді льотчика, що ввімкнено живлення ДИСС, УВИД, КС, РВ,
МГВ. Ввімкнути ИКВ на ПВК-Р. Встановити стрілку УВИД на ноль. Виставити на КМ
магнітне склонення. Виконати погодження КС в режимі «МК» та після цього перевести його в
режим «ГПК». Натиснути кнопку «контроль табло» при цьому всі табло повинні загорітись.
Ввімкнути «питание ОНП» на ПВИ-Р. Ввімкнути на ПВК-Р «Контроль ЦВМ» та «Рута» при
цьому загоряться табло ОНП, ЦВМ, обігрів В, обігрів Г. Через одну хвилину підсвічуються
табло
ХВ
YВ
|
ХЦ
YЦ
2,
Х
Y
на верхньому інформаційному табло індиціюється 02, на
нижньому 00001. Після погасання табло ЦВМ (закінчення перевірки) вимкнеться вимикач
«контроль ЦВМ». Ввімкнути наглядання через 20-25 сек. табло ОНП загориться в півнакалу, а
табло «набл.» в повний накал. Після включення «набл.» відчиняється захисна кришка обтікача
ОНП. Перевірити з допомогою рукояток ПН відхилення лінії візування по горизонталі та
вертикалі.
Перевірка правильності вводу змінних констант, ввід змінних констант
Прив’язка на ПВИ-Р в положенні «Грубо» та набрати змінні константи
у
відповідності з прикладом таблиці.
При наборі першої цифри номера константи повинно загорітись табло «Ввод». Після повного
набору константи натиснути кнопку «Ввод» і далі вводиться наступна константа.
При необхідності вводу змінних констант зі знаком «мінус» після набору змінної
константи натискається «1».
№
конст.
11
12
41
42
43
44
45
46
47
48
52
57
Умовна
позначка
Параметр
Координати крапки
вильота
Координати
ЗРЦ
Координати
орієнтира № 1
Координати
орієнтира № 2
Координати
орієнтира № 3
Відносний поріг
пеленга цілі
Кут пеленга
виміряного з
допомогою 1Г17
Хо
Yо
Хвто
Yвто
Хвт1
Yвт1
Хвт2
Yвт2
Хвт3
Yвт3
Умовне
значення
параметра
1000н
351000н
1000н
351000н
1000н
351000н
1000н
351000н
1000н
351000н
Вводиме та
наглядаєме значення
/0/зн0001000,0
/0/зн35001000,0
/0/зн0001000,0
/0/зн35001000,0
/0/зн0001000,0
/0/зн35001000,0
/0/зн0001000,0
/0/зн35001000,0
/0/зн0001000,0
/0/зн35001000,0
1%
/0/зн100000
215о52`
/0/зн215о52`00``
Контроль вводу змінних констант
Перемикач «Грубо-Точно» в положення «Точно». Набрати номер змінної константи,
який висвічується на верхньому інформаційному табло, після набору другої цифри номера
висвічується значення змінної константи.
17. Фотографічні засоби розвідки
Призначення: Фотографічні засоби розвідки призначені для рішення наступних
основних задач:
-визначення місцеположення опорних пунктів противника, встановлення характера та системи
оборонних споруд і загороджень;
-підготовка документів, що облегшують орієнтування штурмана-оператора;
-оцінки по фотодокументам результатів нанесеного удару.
Основні ТТД фотообладнання
о
-кути нахилу оптичної вісі 82 30` та 70о від вертикалі;
-управління дистанційне з пульта ПУ-87ПВ;
-регулювання експозицією – автоматичне;
-плівка, яка застосовується:
а) на тонкій основі – «Изонахром» тип 20, 26, 25, 16 розміром 32х24000 см;
б) на товстій основі - «Изонахром» тип 13, 15, 17, «инфра», 740-3, 840 розміром
32х12000 см;
-число знімків на повнометражному фільмі:
а) на плівці з тонкою основою – 720;
б) на плівці з товстою основою – 360.
-витримки затвора, які застосовуються– 1/100, 1/160, 1/250, 1/400, 1/640, 1/1000 (зміна
витримки та діафрагми здійснюється автоматично);
Склад комплекта А-87ПВ
-пульт управління ПУ-87ПВ;
-розподільча коробка РК-87П-1;
-аерофотоапарат А-87П-2;
-світлоприйомний пристрій СУ-5П-16.
Аерофотоапарат А-87ПВ
Аерофотоапарат А-87ПВ призначений для перспективної аерофотоз’йомки при
відношеннях шляхової швидкості до висоти польоту W/Н від 65555,7 год-1 з трьома
фіксованими кутами нахилу оптичної вісі 57о30`. 70о та 82о30` (на вертольоті Мі-24К кут
нахилу оптичної вісі 57о30` не використовується). Аерофотоз’йомка виконується через правий
борт вертольота.
Основні технічні дані
-фокусна відстань об’єктива А-87П – 1200 мм;
-розмір кадра 30х30 см;
-діапазон відношення шляхової швидкості до висоти польоту W/Н (год-1) при кутах нахилу
оптичної вісі, в межах:
 = 70о , 82о30`, -65135;
б) режим ІІ -  = 70о,-135212;
в) режим ІІІ А -  = 82о30`,-170352;
г) режим ІІІ Б -  = 82о30`,-352555,7;
а) режим І -
-напруги живлення (В):
а) ланцюги постійного струму 272,7 В;
б) ланцюги змінного струму з частотою 40020 Гц напругою 1156 В;
-вживаємий струм (при температурі +20о  +5оС не більше:
а) ланцюгів постійного струму 14 А;
б) ланцюгів змінного струму з частотою 40020 Гц напругою 1156 В 1,5 ВА.
-умови експлуатації:
а) діапазон температур +50о-20о С;
б) швидкість зміни температури – 10о/год;
в) атмосферний тиск в межах 12104 кПа;
г) вібрації: частота 10200 Гц, прискорення не більше 3,5 g, линійне прискорення не
більше 6 g.
Конструкція та робота
Аерофотоапарат А-87ПВ для удобства технічного обслуговування на вертольоті, при
виконанні регламентних робіт та ремонті, виконано у вигляді окремих блоків, легко
з’єднуємих при експлуатації. Всі блоки взаїмозаміняємі між собою, що забезпечує можливість
заміни несправного блока із комплекта іншого АФА.
Управління АФА А-87ПВ здійснюється з пульта управління ПУ-87ПВ, розташованого
в кабіні штурмана-оператора. При цьому з ПУ-87ПВ виконується зміна кута нахилу оптичної
вісі А-87ПВ або режиму фотографування, управління швидкістю компенсації здвигу
зображення, контроль за работою механізмів аерофотоапарата. Пульт управління дозволяє
переходити від ручного управління швидкістю компенсації здвигу зображення до
автоматичного від ЦВМ (режим роботи І, ІІІА, ІІІБ).
При ручному управлінні компенсацією визначення команди, що видається в
приводний механізм ПМ-87П для заданого режиму польоту, виконується штурманомоператором по номограмам.
При зміні кута нахилу оптичної вісі автоматично вноситься поправка в механізм
компенсації здвигу зображення, яка враховує зміну похилої дальності до об’єкта з’йомки.
Управління експозицією в А-87П виконується автоматично від світлоприйомного
пристрою СУ-5П16, який перед польотом настроюється на чуттєвість аерофотоплівки, яка
споряджена в касету АФА. Для виключення помилок в роботі СУ-5П16 його оптична вісь
встановлюється на середнє значення кута нахилу оптичної вісі АФА А-87П. При відмові СУ5П16 можливий перехід на ручне управління експозицією з ПУ-87ПВ.
Фокусировка аерофотокамери АФК-87П-2 виконується рукояткою «Дефокусировка»,
розташованої на аерофотокамері. Фокусировка виконується на аерофотоплівці «Изопанхром»
тип 20. Величина вводимої поправки в фокусировку визначається по номограмі в залежності
від висоти польоту, тиску в фотовідсіку, в якому знаходиться АФА, кута нахилу оптичної вісі
АФА, які обговорені в польотному завданні, а також атмосферного тиску в фотовідсіку на
заданій висоті.
Блоки А-87ПВ електрично зв’язані між собою. При цьому пульт управління ПУ-87ПВ,
фотоустановка
ФУ-87ПВ та світлоприйомний пристрій СУ-5П16 з’єднуються з
розподільчою коробкою РК-87П-1 бортовими жгутами, а блоки А-87П: аерофотокамера АФК87П2, фотоустановка ФУ-87П-2, привідний механізм ПМ-87П, касета К-72 та СУ-5П16
з’єднуються кабелями, які входять в комплект А-87ПВ.
Особливості експлуатації А-87ПВ
Для отримання аерознімків з високою деталізуючою здатністю в аерофотоапараті
повинні використовуватись аерофотоплівки «Изопанхром» тип 17СП, 25,27 та ін.
В ранкові або вечірні години (за годину-півтори до заходу сонця) необхідно
застосовувати аерофотоплівку «Изопанхром» тип 22.
Використання аерофотоплівки «Инфра-840» здійснюється в денні години при
наявності сильної димки.
Аерофотоплівка, яка застосовується ісперфорована, допускається застосування
перфорованої плівки.
Для гарантованого отримання знімків з високою розрішаючою здатністю рабоча
температура аерофотокамери в польоті повинна бути в межах +5о+35оС. При цьому необхідно
забезпечити постійність температурного режиму АФА як при передпольотній підготовці, так і
в польоті.
Для досягнення цього аерофотокамера АФК-87П перед польотом повинна
знаходитись не більше 10 годин при постійній температурі всередині інтервала температур –
20о+50оС та із зміною температури в цьому інтервалі зі швидкістю не більше 10оС/год, якщо
тривалість зміни температури не перевищує 2,5 години і якщо до цього АФА знаходився не
менше 12 год. при температурі, яка змінюється зі швидкістю 2о4оС в годину всередині цього
інтервалу.
Для виключення запотівання захисного скла фотоілюмінатора та оптичного клина
АФА в польоті при переході температури в вантажній кабіні через 0 оС повинен здійснюватись
обдув цих деталей кабінним повітрям.
В зимовий час при температурі нижче –20оС аерофотокамера повинна знаходитись в
приміщенні з температурою від +5оС до +35оС та доставлятись до вертольота після того, як
вантажна кабіна вертольота буде прогріватись до температури зберігання АФК-87П +10оС, але
не нижче +5оС. Можливо, також зберігання АФК-87П в вантажній кабіні вертольота при
температурі навколишнього повітря нижче –20оС, але при цьому не менше, ніж за 12 годин до
вильоту в вантажній кабіні вертольота повинна бути встановлена температура не нижче +
10оС. Допускається для зберігання в приміщенні аерофотокамери знімати АФА і
транспортувати його на призначеній для нього транспортировочному візку.
Технічний опис блоків А-87П
Аерофотокамера складається із наступних основних вузлів: камерної частини;
об’єктивної частини з об’єктивом, затвором та Ірисовою діафрагмою; механізма компенсації
здвигу зображення.
Камерна частина АФК є зв’язуючою ланкою між касетою та об’єктивною частиною.
На лицевій стінці корпуса АФК (верхня частина) встановлені елементи живлення,
управління та контролю роботи вузлів АФК. На бокових стінках корпуса (в протилежних
кутах) розташовані регістраційний пристрій лічильника та регістраційний пристрій відміток.
Регістраційний пристрій лічильника фіксує на кожному знімку його порядковий номер
з допомогою лічильника, тип АФА та його номер, АФК, яким виконувалось фотографування,
фокусну відстань, стрілку, що показує напрямок польоту та букву «Л» або «П» (для АФК-87П2), що показує напрямок оптичної вісі вліво або вправо відносно лінії польоту. Проектування
регіструємих даних на аерофотоплівку виконується з допомогою призми-ромб та
регістраційного об’єктива РТ-52. Експонування даних виконується центральним затвором,
встановленим на корпусі регістраційного пристрою.
Другий регістраційний пристрій служить для нанесення на аерофотознімки відміток,
фотографуванням через об’єктив РТ-52: кутів нахилу оптичної вісі АФК; літера «Н» означає
початок фотографування маршрута; буква «Ц» впечативается при нажатии на пульте
управління кнопки «Цель» та служить для виділення аерознімків, на які оператор рекомендує
звернути увагу при їх дешифруванні. Знаки ІІІ, ІІ, І означають розряди сигналізації системи
АРЕ. На задній стенці корпуса є технологічна кришка, відкривати яку в процесі експлуатації
заборонено.
Об’єктивна частина
Об’єктив «Телегоир-11» – шестилінзовий анастигнат з f=1200 мм, відносним отвором
1:8 та кутом поля зору 2В=20о. Діафрагма об’єктива – Ірисова, вона дозволяє змінювати
відносний отвір об’єктива від 1:8 до 1:12,6 з проміжним фіксованим значенням 1:10.
Управління діафрагмою виконується за допомогою СУ-5 автоматично в залежності від яркості
аероландшафта. Затвор ЗЖ-72 типу «Жалюзи». Вага АФК-87П: з касетою та аерофотоплівкою
–122,6 кг; без касети – 80 кг. Касета
К-72: вага порожньої без катушки – 32,1 кг; вага з
аерофотоплівкою –42,6 кг. Вага фотоустановки – 69 кг. Час переводу оптичної вісі від одного
фиксованого положення в інше – не більше 15 сек.
1. Некеровані авіаційні ракети
1.1.Основні дані некерованих авіаційних ракет типу С-8
Характерис
С-8В
С-8М
С-8А
С-8
тики
Калібр, мм
80
80
80
80
Довжина,
1646 1566 1566 1566
мм
12,2
11,65
11,65
11,5
Вага, кг
Бронепроб
ива-ємість,
300
400
300
300
мм
Осколочніс
ть, шт по 3
400
400
400
400
г
Швидкість
обертання,
1350 1500 1500 1430
об/хв
Швидкість
максимальн 602-598 654-605 654-605 647-630
а, м/с
Вага БЧ, кг
3,6
3,6
3,6
3,6
Підривний
Н-26АМ
Н-26А
Н-26А Н-26А
пристрій
Тип
А-1Х-10 Гекфол-5 А-1Х-10 А-1Х-10
вибухової
речовини
Вага
вибухової
0,9
0,9
0,9
0,9
речовини,
кг
Кількість
СПЕЛ, шт
Вага одного
СПЕЛ, г
Розміри
СПЕЛ, мм
Швидкість
вики-дання
СПЕЛ, м/с
Тип
ВИК-2Д БН-К БН-К ВИК-2Д
порохового
заряду (ПЗ)
Вага (ПЗ)
3,75
3,84
3,87
3,75
С-8ВС С-8ОФ
СС-8КО
8КОМ
С-8АС
С-8С
80
80
80
80
80
80
1532
1532
1612
1550
1542
1566
12,25
12,1
13,0
11,65
11,3
11,65
-
-
-
-
350
400-420
-
-
-
-
400
500
1500
1340
1260
1500
1500
1500
600
654-605
3,6
3,6
610-568 608-580 565-552 654-605
4,2
4,2
4,2
В-678 В-678 В-678
3,6
В-8 В-5КП1 В-5КП1
Гекфол-5 Гекфол-5 Гекфол-5
-
-
-
-
-
-
1,2
1,037
1,1
2000
2000
2000
-
-
-
1,26
1,26
1,26
-
-
-
-
-
-
-
-
-
40х2,5 40х2,5 40х2,5
40
40
40
БН-К ВИК-2Д ВИК-2Д БН-К БНК-Р БН-К
3,87
3,75
3,75
3,87
3,1
3,87
Мал.1. Некерована ракета С-8КОМ
1- обічайка; 2-кумулятивний заряд вибухової речовини; 3- воронка; 4- шашки осколочного
заряду ВР; 5- обтікач; 6- конус; 7- осколочна сорочка; 8- п”єзогенератор; 9- запобіжновиконуючий пристрій; 10- лінза; 11-камера; 12-ініціатор; 13- заряд твердого палива; 14-перо;
15- контактна пружина;
16-центральне сопло; 17-провідники; 18-поршень; 19- діафрагма.
1.4.Конструкція бойової частини НАР типу С-8ОФ
1-
Мал.2 Бойова частина ракети С-8ОФ
підривач В-8; 2- обтікач; 3- відбивач; 4- обічайка; 5-шашки вибухової речовини;
6- корпус; 7-капсюль- детонатор; 8- лінза; 9- трубка; 10- осколочна сорочка.
2.5.Конструкція бойової частини НАР типу С-8С
1-
Мал.3. Бойова частина ракети С-8С
обтікач; 2- обічайка; 3- стріловидно-поражаючий елемент; 4- поршень;
5- підривач В-678; 6- вибивний заряд.
2. Авіаційні бомби
2.1. Фугасні авіаційні бомби
Тип АБ
ФАБ-250М-62
ФАБ-250М-62т
ФАБ-500М-62
ФАБ-250М-54
ФАБ-500М-54
ФАБ-250тс
ФАБ-500тс
ФАБ-500М-62т
ФАБ-500ш
а).основні технічні дані
Вага
Коефіціє
вибухової
нт
Довжина,
Діаметр,
Вага, кг
речовини, наповнен
мм
мм
кг
ня
227
99,8
44
1922
300
230
102
44
1922
300
497
213
44,9
2430
400
238
98,6
41,4
1500
325
474
201
42,5
1500
450
260
108
47
1500
325
508
102
20,1
1500
400
486
196
40,3
2430
400
513
226
44
2216
450
б). конструкція фугасних авіаційних бомб
Спорядж
ен-ня
ТОНА-1
ТОНА-1
ТОНА-1
Тротіл
Тротіл
Тротіл
Тротіл
ТОНА-1
ТГАФ-4М
Мал.5. Фугасна бомба ФАБ-250М-62
1- головний запалювальний стакан; 2- головка; 3- середня циліндрична частина;
4- підвісне вушко; 5- спорядження; 6- конус; 7- хвостовий конус; 8- перо стабілізатора;
9- кільце стабілізатора
2.2. Осколочно-фугасні авіаційні бомби
а).основні технічні дані
Тип АБ
Вага, кг
ОФАБ-100-120
ОФАБ-250-270
ОФАБ-250Ш
ОФАБ-250Т
120
266
275
124
Вага
вибухової Коефіцієнт
речовини, наповнення
кг
44,3
36
97
36
99
28
34,3
27
Довжина,
мм
Діаметр,
мм
Спорядж
ен-ня
1065
1456
1560
1496
345
410
410
280
Тротіл
Тротіл
ТГ-20
ТГ-20
б). конструкція ОФАБ-100-120
Мал.6. Осколочно-фугасна авіаційна бомба ОФАБ-100-120
1- внутрішня труба з шашками; 2- головне кільце; 3 – головка; 4- циліндр;
5- вушко; 6- конус; 7- стабілізатор; 8- хвостовий стакан.
2.3.Запалювальні, фугасно-запалювальні авіаційні бомби, запалювальні баки
а). конструкція запалювальної бомби ЗАБ-100-105
Мал.7. Запалювальна бомба ЗАБ-100-105
1-
втулка запального стакану; 2- стакан; 3- головка; 4- циліндр; 5- головка термітного
патрону; 6- запалювальний склад; 7- перехідний склад; 9- труба корпусу термітного
патрону; 10- основний термітно-запалюючий склад; 11-піротехнічний склад; 12-конус;
13- перо стабілізатора.
б). конструкція запалювального баку ЗБ-500
1-
Мал.8. Запалювальний бак ЗБ-500
циліндр; 2- наконечник; 3- головка; 4- головний конус; 5- швеллер; 6- опорна площадка;
7- вушко; 8- хвостовий конус; 10- перо; 11- густа суміш; 12- кришка з замками.
в).основні технічні дані запалювальних, фугасно-запалювальних авіабомб, баків
ЗАБ- ЗАБХарактери
ЗАБ-2,5 ЗАБЗАБ- ЗАБ- ФЗАБЗБЗБ2,5
2,5
ЗБ-360
стики
3 вар.
100
250
500
500
500Р 500Ш
1 вар. 2 вар.
Вага, кг
2,3
2,5
2,2
107
202,7 352,5
495
342,5
354
275
Піроскл
Піроскла Вогне- Густа Піроскл
ад та
Густа
Вид
д та 9 суміш
ЛГ
ад 23
Піро- Піро- густа
вогнесу
МПСспорядженн
термітни 85-90 вогнесу термітн
АП-10
склад склад суміш
міш
2Н
я
х
х/б
міш
их
ЛГ з х/б
СКС
патронів пучків СКС патронів
пучками
Вага
1,4
1,3
0,36
28,5
163
піроскладу
Вага
термітних
24,5
62
патронів, кг
Вага густої
0,215
6
93
213
суміші, кг
Кількість/
вага
1/15,65 1/15,65
2/7,91
фосфорних
патронів
Вага
фосфору в
7
6,9
2Х3,4
ФП, кг
Вага
розривного 0,36 0,334
2,33
6,4
2х0,542
заряду, кг
Вага
вибухової
0,014 0,012
1,26
3
12,04 2х0,2 0,396
речовини в
РЗ, кг
Коефіцієнт
наповнення, 44,3
33,7
29,2
42
66
%
2.4. Освітлювальні авіаційні бомби
Характерис САБ-100- САБ-100- САБ-тики
75
90
100МП
Вага АБ, кг 70-75
90
104,6
Вага
піротехнічно
45,2
43,6
39,4
го споряд
ження, кг
Кількість
1
1
7
факелів, шт
Сила світла,
1,7
3
5
млн.св
Час горіння
5
5
7,5
факелів, хв
Швидкість
зниження на
4,5
4,3
4,5
парашуті,
м/с
Діаметр
239
239
87
факела, мм
САБ- САБ-250- САБ-250- САБ-300- САБ-500100МН 180МФ
200
350
350Р
105,4
176,3
201,2
363,3
353,1
40,1
62,5
68,8
149,8
139,6
7
8
7
7
7
4
8-10
8,17
17,5
13,5
7,5
6
6
7,5
7,5
4,5
4,5
4,5
5,0
5,0
87
87/106
97
138
138
Характерис САБ-100- САБ-100- САБСАБ- САБ-250- САБ-250- САБ-300- САБ-500-тики
75
90
100МП 100МН 180МФ
200
350
350Р
ТМ-24Б, АТ-ЕБ, АТ-ЕБ, ТМ-24Б, АТ-ЕБ,
Підривачі ТМ-24Б
АТ-ЕБ
АТ-ЕБ
ЗДВ-САБ ТМ-24Б ТМ-24Б ЗДВ-САБ ТМ-24Б
Температура
горіння
2500
2500
2500
2500
3000
3000
3000
3000
факелів,
град С
Площа
основного
35,5
35,5
7х6
7х6
7х6+8
7х10,5
7х23
7х23
парашута,
м.кв.
б)конструкція освітлювальної бомби САБ-100МН
Мал.9.Авіабомба САБ-100МН
1- основний склад; 2- перехідний склад; 3- підпалюючий склад; 4-циліндр;
5- головка; 6- дно; 7- перо; 8- парашутна камера; 9- розцеплюючий механізм.
Мал.10. Схема дії авіабомби САБ-100МН
1- дно; 2- парашут дна корпуса; 3- чохол тормозних куполів; 4- тормозний купол;
5- розчековочний шнур; 6- з”єднуюча ланка; 7- парашутна камора; 8- основний купол.
3. Конструкція протипіхотних мін ПФМ-1с, ПОМ-1с
Мал.11. Міна ПФМ-1с
1- корпус; 2- рідка вибухова речовина;
3- чека; 4- підривач ; 5- крило
5.
Характерис
тика
ПТМ-1
Протитанкові міни
ТМ-62П2
ТМ-62
ТМ-62П3
ТМ-62Т
Фугасна
протигу
сенична
9,5-10
Фугасна
протигу
сенична
8-8,7
Фугасна
протигу
сенична
8,3-9,2
5,0
Фугасна
протигу
сенична
9,4-10
1,1
пластична
1,9
пластичне
6,5
тротіл
7,0
тротіл
6,5
тротіл
7,0
тротіл
Розміри, мм
337х70х69
330х84х84
поліетиле
н
Гідромех
аніч-ний
нажимної
дії
Діам.320,
Н=128
металеви
й
Діам.320,
Н=128
поліетиле
н
Діам.320,
Н=128
Матеріал
корпуса
Діам.320,
Н=128
пластмас
а
Неконтак
тний
магнітни
й
МВП-62
МВЧ-62
МВП-62
МВЧ-62
60-100
60-100
3-40
16-24
120-750
155-556
150-600
150-600
Тип
Вага міни, кг
Вага
вибухової
речовини, кг
Підривач
Час дальнього взведення,
сек
Час само ліквідації, год
Зусилля
опору, кг
Фугасна
протигу
сенична
1,6
ПТМ-3
Мал.12. Міна ПОМ-1с
1- напівсферичні корпуса; 2- металеві
обойми; 3- підривач; 4- заряд вибухової
речовини
кумуляти
вна
сталь
капрон
.
а) конструкція протитанкової міни ПТМ-1:
Мал.13. Міна ПТМ-1
1-корпус; 2- вибухова речовина; 3- підривач; 4- втулка; 5- гільза;
6- ковпачок; 7- кільце.
5.1. Можливості авіаційних систем мінування по встановленню авіаційних мін
а/ контейнер малогабаритних вантажів КМГ-У
-кількість блоків БКФ в одному КМГ-У
- 8;
-кількість мін в блоці БКФ:
БКФ-ПФМ-1 /6 касет КПФМ-1/
- 156;
БКФ-ПОМ-1 /6 касет КПОМ-1/
- 18;
БКФ-ПТМ-1 /6 касет КПТМ-1/
-12;
БКФ-ПТМ-3
-6
БКФ-ПОМ-2
- 10
-кількість мін в одному КМГ-У: ПФМ-1 -1248; ПОМ-1 -144; ПТМ-1 - 96;
ПТМ-3 -48;
ПОМ-2 - 80;
б/ вертольотна система мінування ВСМ-1
-кількість касет в одному контейнері ВСМ-1:
-кількість мін в одній касеті
- 29;
КПФМ-1 - 26; КПОМ-1 - 4; КПТМ-3 - 3;
-кількість мін в одному контейнері ВСМ-1: ПФМ-1 - 2088; ПОМ-1 16; ПТМ-1 –87;
ПТМ-3 - 29; ПОМ-2 - 116; ПФМ-1с -1856
5.2.Можливості вертольотів з встановлення мінних загороджень
Режим бойового застосування
Розміри
однорядного
Тип
мінного поля,
Розхід
Інтервал
вертольо
Тип мін
що
Швидкіст Висота,
мін
відстріл
та
встановлюєть
ь, км/год
м
у
ся
вертольотом
ПТМ-1
150-200
30-50
0,06
1000
350х30
ПТМ-3
60-100
30-50
0,2
300
400х30
ПФМ-1
210-230
30-50
0,5
4000
2000х30
Мі-8 з ВСМ-1
ПФМ-1с
210-230
30-50
0,5
4000
2000х30
ПОМ-1
20-120
80-100
0,8
300
3300х30
ПОМ-1с
20-120
80-100
0,8
300
3300х30
ПТМ-1
80-300
30-50
0,5
1000
170х30
ПФМ-1с
80-300
30-50
0,5
4000
650х30
Мі-24 з
ПТМ-3
80-300
30-200
0,5
300
400х30
КМГ-У
ПОМ-1
100-300
30-200
0,5
300
1000х30
ПОМ-2
100-300
30-200
0,5
300
620х30
5,5м
180
1100х5
Мі-8 з
ТМ-62
15-20
5-50
ВМР-2
11м
90
8800х5
КЛАСИФІКА ЦІЯ ПІДРИВАЧІВ ДО АВІАЦІЙНИХ БОМБ
По принципу дії
Ударні
Дистанційні
Які спрацьовують при ударі
об перешкоду
Які спрацьовують через заданий
час після скидання
По принципу конструкції
Механічні
Механічні
Які спрацьовують в
результаті наколу капсюля
жалом ударника
Пневматичні
Які спрацьовують під дією
теплового імпульсу, який
виникає від різкого зжаття
повітря
Часовий механізм
Піротехнічні
Електричні
Які спрацьовують від наколу
містка ел. Запалу або
проскакування іскри між
електродами
Час горіння порохової запресовки
Електричні
Запальні конденсаторні пристрої
Миттєвої дії
Середнього (штурмового
замедлення) 7-30 с. Для
відходу літака на безпечну
відстань
Великого замедлення до 100
год. для мінування
Які спрацьовують внаслідок змін
парамет-рів середовища із-за зміни
відстані до цілі
Неконтактні
Які спрацьовують без контакту з
ціллю
За видом енергії
Барометричні
Радіопідривачі
Залежність атмосферного тиску від
висоти над ціллю
Ел.магнітна енергія в діапазоні
радіо-хвиль, що відбивається
від перешкоди
Гідростатичні
Оптичні
Залежність тиску води при зануренні
АБ від глибини занурення
За місцем розташування в
бомбі
Ел.магнітна енергія в діапазоні
від ІЧ до УФ променів
Електростатичні
Головні
Енергія ел. Поля цілі або зміна
ел. ємності системи підривачбомба при наближенні до
перешкоди
Донні
За місцем розташування джерела
випромінювання
Бокові
Активні (на підривачі)
Магнітні
Напівактивні (на л/а)
Енергія магнітного поля цілі
(наявність великої кількості
феромагнітних матеріалів в
конструкції цілі)
По часу спрацювання
Малого замедлення (0,010,75 с для проникнення в
перешкоду)
Які спрацьовують під дією
оточуючого середовища
По характеру імпульса, що
видається підривачем в бомбу
З детонаторною частиною
З капсюлем-запалювачем
Пасивні (на цілі)
Акустичні
Енергія звукових коливань, які
випромінює або відбиває ціль
Гідродинамічні
Коливання води
Вібраційні
Коливання грунту
КЛАСИФІКАЦІЯ АВІАЦІЙНИХ БОМБ
За призначенням
Основного призначення
Фугасні авіабомби ФАБ
Осколочно-фугасні авіабомби ОФАБ
Осколочні авіабомби ОАБ
Протилодочні авіабомби ПЛАБ
Бетонобойні авіабомби БЕТАБ
Об’ємно-детонуючі авіабомби ОДАБ
Протитанкові авіабомби ПТАБ
Фугасно-запалювальні авіабомби ФЗАБ
Бронебойні авіабомби БРАБ
Протилітакові авіабомби ПРОСАБ
Спеціального призначення
Освітлювальні авіабомби САБ
Фотографічні авіабомби ФОТАБ
Димові авіабомби ДАБ
Агітаційні авіабомби АГІТАБ
Практичні авіабомбиПАБ
Імітаційні авіабомби ІАБ
Кольорові орієнтирно-сигнальні
авіабомби ЦОСАБ
Денні орієнтирно-сигнальні авіабомби
ДОСАБ
Нічні орієнтирно-сигнальні авіабомби
НОСАБ
За особливостями конструкції
Звичайні
При русі в повітрі свою форму не
змінюють
За калібром
0,5 кг
2,5 кг
25 кг
100 кг
500 кг
3000 кг
1 кг
10 кг
50 кг
250 кг
1500 кг
5000 кг
9000 кг
Штурмові
Мають ТУ для безпечного
бомбокидання та створення необхідних
умов підриву
Умовні позначення в назвах
авіабомб
ТС – товстостінні
М – модифікація
Ш – штурмова
ША – штурмова з активною оболонкою
ШН – штурмова для низьколетячих л/а
ШР- штурмова з БЧ, яка розділяється
Т – термостійка
РТ – ротаційна
СЧ – корпус із сталистого чавуна
КЛАСИФІКАЦІЯ НЕКЕРОВАНИХ АВІАЦІЙНИХ РАКЕТ
По призначенню
По калібру
По
типупускового
пристрою
57 мм
Основного
Допоміжного
80 мм
універсальний
блок
Кумулятивні
Освітлювальні
130 мм
авіаційний
пусковий пристрій
КумулятивноПротирадіолокаційн
240 мм
осколочні
і
Кольорові
250 мм
пускова трубаорієнтирноконтейнер
Осколочні
сигнальні
Осколочно-фугасні
Об’ємно-детонуючі
Зі стріловиднопоражаючими
елементами
Тип ракети
С-8М
С-8КО
С-8ОФ
Умови бойового застосування НАР
Дальність
Діапазон
Час дальнього
Діапазон
взведення
швидкостей
взведення, сек
висот, м
підривача, м
км/год
110-400
1,46-1,86
20-2000
100-Vmax
110-400
0,6-1,6
20-2000
100-Vmax
110-400
0,6-1,6
20-2000
100-Vmax
Діапазон
дальностей
пуску, м
1500-7500
1500-7500
1500-7500
Умови бойового застосування авіаційних бомб
Тип
Час дальнього Час установки
Висота
Мін. Н зкидання Швидкість,
підривача
взведення
підривача
бомбокидання
на невзрив
км/год
ФАБ-250, ОФАБ-250-270, ФАБ-250тс, ФАБ-250М-54, ФАБ-500М-62
АВУ-ЕТ(г)
АВУ-Е,
АВУ (г)
1,4-2,4
10-14
10-13,5
4,0-5,5 Уст.П
М;0,03; 0,075
М;0,03; 0,075
30-500
500-2000
1000-2000
900-2000
1,8-3,2
10-14
50-2000
АВУ-ЕТ(г)
АВУ-Е,
АВУ (г)
АМВ-АЕ2
АМ-А
АВ-2д/у (г)
АВУ-ЕТ(г)
АВУ-Е,
АВУ (г)
АВ-2д/у (г)
АВУ
АТК-ЕБ
ТМ-24Б
20
20
20
М;0,03; 0,075
1000-2000
20
М;0,03; 0,075
900-2000
20
10-14
50-2000
20
23-29
50-2000
20
М4 0,04; 0,35;
1,2-2,4
1000-2000
20
0,8
1,2-2,4
17-32
50-2000
20
ОФАБ-100-120
1,4-2,4
10-14
30-500
20
10-13,5
М;0,03; 0,075
1000-2000
20
4,0-5,5 Уст.П
М;0,03; 0,075
800-2000
20
1,8-3,2
10-14
50-2000
20
10-13,5
М;0,03; 0,075
1000-2000
20
4,0-5,5 Уст.П
М;0,03; 0,075
800-2000
20
1,8-3
М
800-2000
20
М
800-2000
800
1,4-2,2
10-14
50-2000
20
1,4-2,2
23-29
50-2000
20
ЗАБ-500-350, ЗАБ-100-105, ЗАБ-250-200, ЗАБ-500-400
1,4-2,4
10-14
30-300
20
10-13,5
М;0,03; 0,075
1000-2000
20
4,0-5,5 Уст.П
М;0,03; 0,075
300-2000
20
1,8-3,2
10-14
50-300
20
10-13,5
М;0,03; 0,075
1000-2000
20
4,0-5,5 Уст.П
М;0,03; 0,075
300-2000
20
1,4-2,2
10-14
50-300
20
1,4-2,2
23-29
50-2000
20
ЗБ-360, ЗБ-500, ЗБ-500Р
4-5,5”П”
М
300-2000
200
ДОСАБ-100-80/70/, НОСАБ-100-80/70,85/
Більше 2
4-150
800-2000
50
6-60
800-2000
50
10-13,5
4,0-5,5 Уст.П
1,4-2,2
АВ-2д/у (г)
1,4-2,2
АВТ-Е (г)
20
265-200
200-100
100-Vmax
100-Vmax
265-200
200-100
100-Vmax
100-Vmax
265-100
190-100
100-Vmax
340-100
275-100
100-Vmax
100-Vmax
275-100
100-Vmax
100-Vmax
100-Vmax
100-Vmax
275-100
190-100
150- Vmax
100-Vmax
100-Vmax
150-Vmax
100-Vmax
100-Vmax
150-Vmax
100-Vmax
100-Vmax
100-Vmax
200-Vmax
Тип
Час дальнього
підривача
взведення
Час установки
Висота
Мін. Н зкидання Швидкість,
підривача
бомбокидання
на невзрив
км/год
ДОСАБ-100Т, НОСАБ-100Т
И-397 вбуд.
АТМ-ЕБ,
АТК-ЕБ
Більше 2
4-150
АТК-10ЕБ
0,5-1,3
-
200-2000
50
100-Vmax
20
200-100
П-50Ш
Підривач
60-500
Основні характеристики підривачів для авіаційних бомб
Запобіжний
Установки Час дальнього
Принцип дії
механізм
заповільнення
взведення
АМ-А
миттєвої
вітряночний
АВ-2д/у
інерціонний
МДВ
АВБ
Інерціонно-реакціонний
МДВ
АВУ
інерціонний
МДВ
ТМ-24Б
дистанційної
вітряночний
6-60
-
АМВ-А
АТ-ЕА
Інерціонно-реакціонний
дистанційної
МДВ
Часового типу
Миттєвої дії
10-150
10-13,5
6-9
10-14
23-29
(заводська
установка)
Штурмове-12с
Середнє-0,075
Миттєве
Мале-0,03
1,4-2,2
4,3-5,7
4,3-5,7
2,2-3,2
10-12
4-5,5
Авіаційні набої до гармат та кулеметів
Основні технічні дані набоїв до 30 мм гармат та гранатомета
Тип патрона
Вага снаряда, г
ОФЗ-30ГШ
ОФЗТ-30ГШ
БР-30ГШ
МЕ-30ГШ
ВОГ-17А
394
394
396
390
375
Вага
Початкова
вибухової Тип підривача швидкість, Вага набою, г
речовини, г
м/с
48,5
АГ-30
850
832
43,3
АГ-30
850
832
14,6
ДА-30
850
832
ВУ-30
890
832
34,0
ВМГ-А
180
832
Основні технічні дані набоїв до 23 мм гармат
Вага
Вага
Тип
Початкова
Вага
Тип набою
вибухової
Довжина мм
снаряда, г
підривача швидкість патрона,г
речовини, г
ОФЗ-23АМ-ГШ
174
17,8
Б-23А
720
325
200
ОФЗ-23АМ-ГШ
185
18,5
АГ-23
700
336
200
ОФЗТ-23АМ-ГШ
174
11,4
Б-23А
710
328
200
ОЗТ-23АМ-ГШ
194
11,8
Б-23У
680
358
200
БЗА-23АМ-ГШ
174
5,0
720
200
БР- 23АМ-ГШ
182
4,7
АД-23
700
335
200
ФЗ- 23АМ-ГШ
174
15,0
БШ-23
720
325
200
Основні технічні дані набоїв до 12,7 мм та 7,62 мм кулеметів
Тип Вага патрона, Довжина
патрона
г
патрона, мм
Б-32
БЗТ-44
Б-32
Т-46
125-137
123-135
21-24
21-24
145,5-147
145,5-147
77
77
Вага
кулі, г
Довжина
кулі, мм
49
46
10,5
10,5
64,6
64,8
Початкова
Вага пороховошвидкість,
го заряду
м/с
17
810-825
17
840-855
800-850
800-850
Варіанти застосування стрілецько-гарматного озброєння
МаксимальТип АЗУ
Висота, м Швидкість, км/год
на кількість
ЯкБ-12,7
Дальність, м
Б-32, БЗТ-44
1470
0-1000
0; 100-Vmax
200-2000
Б-32, БЗТ-44
1500
0-1000
100-Vmax
500-2000
Б-32, Т-46
6800
0-1000
100-Vmax
500-2000
ГУВ-2
ВОГ-17А
1200
20-1500
100-Vmax
800-2500
УПК-23
ОФЗ-23, БР-23
500
20-2000
100-Vmax
800-3500
НПУ-30
ОФЗ-30, БР-30
250
20-2000
0-Vmax
1000-3500
ГУВ-1
ВІДМІННОСТІ МОДИФІКАЦІЙ
ВЕРТОЛЬОТА МІ-24 В ЗАСТОСУВАННІ АВІАЦІЙНОГО ОЗБРОЄННЯ
Модифікація
вертольота
Мі-24В
Мі-24В
Мі-24К
Мі-24Р
І. СТРІЛКОВО-ГАРМАТНЕ ОЗБРОЄННЯ
Вбудовані стрілково-гарматні установки
Тип
Положення органів управління
Варіанти стрільби
установки
в кабіні
УСПУ-24 з
ПРРВ на ПУВЛ в положенні
Від льотчика:
кулеметом Установка знаходиться в походППУ, вимикачі на ПУВЛ
ЯкБ-12,7
ному положенні. Прицілювання
УПРАВЛ.ОГНЕМ та
здійснюється за допомогою
ПИТАНИЕ ППУ включені,
візирної головки С-17В.
кнопка РС.
перемикач на ЛППО ОЧЕРЕДЬ
20-22 патрона при
ППУ в положенні:
одному натисненні кнопки РС;
КОРОТКАЯ
40-42 патрона при
одному натисненні кнопки РС;
СРЕДНЯЯ
в залежності від часу утримання
кнопки РС в натисненому
ДЛИННАЯ
положенні (80-85 патронів на
протязі 1 секунди)
УСПУ-24 з
ПРРВ на ПУВЛ в положенні
Від оператора:
кулеметом
Установка управляється
ВЫКЛ., вимикачі на ПУВЛ
ЯкБ-12,7
УПРАВЛ.ОГНЕМ та
по горизонту на кути 60,
ПИТАНИЕ ППУ виключені.
вниз 60, вгору 20.
вимикач ПИТАНИЕ ППУ на
Прицілювання та управління
ЛППО включений, гашетка
установкою здійснюється з
ОГОНЬ на КПС-53АВ.
допомогою прицільної станції
перемикач на ЛППО ОЧЕРЕДЬ
КПС-53АВ
ППУ в положенні:
- КОРОТКАЯ
- 20-22 патрона при
- СРЕДНЯЯ
одному натисненні кнопки РС;
- 40-42 патрона при
- ДЛИННАЯ
одному натисненні кнопки РС;
- в залежності від часу утримання кнопки РС в натисненому
положенні (80-85 патронів на
протязі 1 секунди)
УСПУ-24 з
ПРРВ на ПУВЛ в положенні
Від льотчика:
кулеметом Установка знаходиться в походППУ, вимикачі на ПУВЛ
ЯкБ-12,7
ному положенні. Прицілювання
УПРАВЛ.ОГНЕМ та
здійснюється за допомогою
ПИТАНИЕ ППУ включені,
приціла ПКВ.
кнопка РС.
перемикач на ЛППО ОЧЕРЕДЬ
20-22 патрона при
ППУ в положенні:
одному натисненні кнопки РС;
КОРОТКАЯ
40-42 патрона при
одному натисненні кнопки РС;
СРЕДНЯЯ
в залежності від часу утримання
кнопки РС в натисненому
ДЛИННАЯ
положенні (80-85 патронів на
протязі 1 секунди)
Модифікація
вертольота
Мі-24К
Мі-24Р
Тип
установки
УСПУ-24 з
кулеметом
ЯкБ-12,7
Мі-24П
НПУ-30 з
гарматою
ГШ2-30
Мі-24П
НПУ-30 з
гарматою
ГШ2-30
Вбудовані стрілково-гарматні установки
Положення органів управління
Варіанти стрільби
в кабіні
ПРРВ на ПУВЛ в положенні
Від оператора:
Установка управляється
ВЫКЛ., вимикачі на ПУВЛ
УПРАВЛ.ОГНЕМ та
по горизонту на кути 60,
ПИТАНИЕ ППУ виключені.
вниз 60, вгору 20.
вимикач ПИТАНИЕ ППУ на
Прицілювання та управління
ЛППО включений, гашетка
установкою здійснюється з
ОГОНЬ на КПС-53АВ.
допомогою прицільної станції
перемикач на ЛППО ОЧЕРЕДЬ
КПС-53АВ
ППУ в положенні:
КОРОТКАЯ
20-22 патрона при
СРЕДНЯЯ
одному натисненні кнопки РС;
40-42 патрона при
ДЛИННАЯ
одному натисненні кнопки РС;
в залежності від часу утримання
кнопки РС в натисненому
положенні (80-85 патронів на
протязі 1 секунди)
ПРРВ на ПУВЛ в положенні
Від льотчика:
Гармата нерухома.
НПУ-30, вимикач на ПУВЛ
Прицілювання здійснюється за УПРАВЛ.ОГНЕМ включений,
допомогою візирної головки С- кнопка РС; на дошці оператора
17ВП.
вимикач УСР в положенні ВКЛ.
вимикач УПРАВЛ.ОРУЖИЕМ
НА СЕБЯ виключений,
перемикачі ОЧЕРЕДЬ та ТЕМП
НПУ в положеннях:
КОРОТКАЯ, темп БОЛЬШЕ
8-10 патронів;
КОРОТКАЯ, темп МЕНЬШЕ
10 патронів;
СРЕДНЯЯ, темп БОЛЬШЕ
30-32 патронів;
СРЕДНЯЯ, темп МЕНЬШЕ
34-36 патронів;
ДЛИННАЯ, темп БОЛЬШЕ
в залежності від часу утримання
ДЛИННАЯ, темп МЕНЬШЕ
кнопки РС в натисненому
положенні
на приборній дошці оператора
Від оператора:
Гармата нерухома.
вимикач УПРАВЛ.ОРУЖИЕМ
Прицілювання здійснюється за НА СЕБЯ включений, ПРРВ в
допомогою прицілу ПКИ.
положенні НПУ-30, кнопка РС.
перемикачі ОЧЕРЕДЬ та ТЕМП
НПУ в положеннях:
- 8-10 патронів;
КОРОТКАЯ, темп БОЛЬШЕ
- 10 патронів;
КОРОТКАЯ, темп МЕНЬШЕ
- 30-32 патронів;
СРЕДНЯЯ, темп БОЛЬШЕ
- 34-36 патронів;
СРЕДНЯЯ, темп МЕНЬШЕ
- в залежності від часу
ДЛИННАЯ, темп БОЛЬШЕ
утримання кнопки РС в
ДЛИННАЯ, темп МЕНЬШЕ
натисненому положенні
Модифікація
вертольота
Мі-24ВП
Тип
установки
Установка
У-23 з
гарматою
ГШ-23Л
Мі-24ВП
Установка
У-23 з
гарматою
ГШ-23Л
Мі-24ВП
Установка
У-23 з
гарматою
ГШ-23Л
Мі-24ВП
Установка
У-23 з
гарматою
ГШ-23Л
Вбудовані стрілково-гарматні установки
Положення органів управління
Варіанти стрільби
в кабіні
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
Від льотчика:
Гармата в похідному
положення ППУ,
положенні. Прицілювання
УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ,
здійснюється з допомогою
ПИТАНИЕ ППУ вклю-чено;
візирної головки прицілу АСПкнопка РС; у оператора
17
СТРЕЛКОВАЯ УСТАНОВКА
ПИТАНИЕ включено,
ОЧЕРЕДЬ ППУ в положеннях:
8-12 патронів при одному
КОРОТКАЯ;
натисненні на кнопку РС
34-38 патронів при одному
СРЕДНЯЯ;
натисненні на кнопку РС
без обмеження
ДЛИННАЯ
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
Від оператора:
Гармата управляється на кути
положення ВЫКЛ, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ, ПИТАНИЕ ППУ
по горизонту 60, вниз 40,
виключено; у оператора
вгору 10. Управління
СТРЕЛ-КОВАЯ УСТАНОВКА
установкою та прицілювання
ПИТА-НИЕ включено, гашетка
здійснюється за допомогою
ОГОНЬ, перемикач ОЧЕРЕДЬ
КПС-53АВ
ППУ в положеннях:
КОРОТКАЯ;
8-12 патронів при одному
натисненні на кнопку РС
СРЕДНЯЯ;
34-38 патронів при одному
натисненні на кнопку РС
ДЛИННАЯ
без обмеження
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
Від оператора при управлінні
положення ВЫКЛ,
ним вертольотом:
Гармата в похідному
УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ,
положенні. Прицілювання
ПИТАНИЕ ППУ виключено; у
здійснюється без використання
оператора СТРЕЛКОВАЯ
прицільної станції з
УСТАНОВКА ПИТАНИЕ
коригуванням стрільби по
включено, кнопка РС,
трасам снарядів після першої
перемикач ОЧЕРЕДЬ ППУ в
черги
положеннях:
КОРОТКАЯ;
8-12 патронів при одному
натисненні на кнопку РС
СРЕДНЯЯ;
34-38 патронів при одному
натисненні на кнопку РС
ДЛИННАЯ
без обмеження
При затримці в стрільбі довгими та середніми чергами
продовжувати утримувати натисненою кнопку РС (гашетку
ОГОНЬ) на протязі 2 сек. для спрацювання автомата перезарядки,
при стрільбі короткими чергами затримка усувається
натисненням на кнопку ПЕРЕЗАРЯДКА (при цьому повинна
горіти червона лампа на лічильнику СчП-500)
Модифікація
вертольота
Мі-24ВП
Мі-24В,
Мі-24П,
Мі-24ВП
Мі-24К
Мі-24В,
Мі-24П,
Мі-24ВП
Мі-24К
З’ємні стрілково-гарматні установки
Тип
Положення органів управління
Варіанти стрільби
установки
в кабіні
Установка
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
Від льотчика:
У-23 та
Стрільба здійснюється тільки
положення ППУ+УПК,
контейнери короткими чергами незалежно
УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ,
УПК-23-250
від положення перемикача
ПИТАНИЕ ППУ включено;
спільне за- ОЧЕРЕДЬ ППУ. Прицілювання
кнопка РС; у оператора
стосування
здійснюється по візирній
СТРЕЛКОВАЯ УСТАНОВКА
головці С-17В. 8-10 снарядів з
ПИТАНИЕ включено,
кожної гармати при одному
ОЧЕРЕДЬ ППУ в любому
натисненні на кнопку РС
положенні:
ГУВ в
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
Від льотчика:
гранатомет- Прицілювання здійснюється по
положення ГМ-30,
ному
візирній головці С-17В.
УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
варіанті
Довжина черги залежить від
включено; кнопка РС;
часу утриман-ня кнопки РС при
ОЧЕРЕДЬ ППУ (НПУ) в
цьому відстрі-люється 7-9
положенні ДЛИННАЯ
гранат за 1 сек.
ГУВ в
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
Від льотчика:
гранатомет- Прицілювання здійснюється по
положення ГМ-30,
ному
прицілу ПКВ. Довжина черги
УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
варіанті
залежить від часу утримання
включено; кнопка РС;
кнопки РС при цьому відстріОЧЕРЕДЬ ППУ (НПУ) в
люється 7-9 гранат за 1 сек.
положенні ДЛИННАЯ
ГУВ в
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в поВід льотчика:
кулеметном Прицілювання здійснюється по ложення НПУ 12,7; НПУ 7,62
у варіанті
візирній головці С-17В.
або НПУ 7,62+12,7. При
установці ПРРВ в положення
НПУ 7,62+12,7 або НПУ 12,7
устано-вити перемикач
ПЕРЕЗАРЯДКА 12,7 ЛЕВ.,
ПРАВ. в положення ЛЕВ. а
потім ПРАВ, УПРАВЛЕ-НИЕ
ОГНЕМ включено; кнопка РС;
ОЧЕРЕДЬ НПУ в положенні
із ГШГ-7,62 по 12-14 ,
КОРОТКАЯ
із ЯкБ-12,7 по 20-22.
із ГШГ-7,62 по 36-38 ,
СРЕДНЯЯ
із ЯкБ-12,7 по 40-42
Без обмеження
ДЛИННАЯ
ГУВ в
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
Від льотчика:
кулеметном Прицілювання здійснюється по положення НПУ 12,7; НПУ 7,62
у варіанті
прицілу ПКВ.
або НПУ 7,62+12,7. При
установ-ці ПРРВ в положення
НПУ 7,62+ 12,7 або НПУ 12,7
установити перемикач
ПЕРЕЗАРЯДКА 12,7 ЛЕВ.,
ПРАВ. в положення ЛЕВ. а
потім ПРАВ, УПРАВЛЕНИЕ
ОГНЕМ включено; кнопка РС;
із ГШГ-7,62 по 12-14 ,
ОЧЕРЕДЬ НПУ в положенні
із ЯкБ-12,7 по 20-22.
КОРОТКАЯ
із ГШГ-7,62 по 36-38 ,
із ЯкБ-12,7 по 40-42
СРЕДНЯЯ
Без обмеження
ДЛИННАЯ
Модифікація
вертольота
Мі-24В
Мі-24ВП
З’ємні стрілково-гарматні установки
Положення органів управління
Варіанти стрільби
в кабіні
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
Від льотчика:
Стрільба здійснюється тільки
положення УПК,
короткими чергами незалежно
УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
від положення перемикача
включено; кнопка РС;
ОЧЕРЕДЬ ППУ. Прицілювання
ОЧЕРЕДЬ ППУ в любому
здійсню-ється по візирній
положенні:
головці С-17В. 8-10 снарядів з
кожної гармати при одному
натисненні на кнопку
ІІ. НЕКЕРОВАНЕ РАКЕТНЕ ОЗБРОЄННЯ
Тип
установки
УПК-23-250
Модифікація
Тип блоків
вертольота
Мі-24В
Мі-24ВП
Мі-24В
Мі-24ВП
Мі-24В
Мі-24ВП
Мі-24В
Мі-24ВП
Варіанти стрільби
Блоки
УБ-32А-24
/зовнішні/
Від льотчика:
Прицілювання здійснюється по
візирній головці С-17В.
Блоки
УБ-32А-24
/внутрішні/
при одному натисненні кнопки
РС
по 4 ракети з кожного блока
по 8 ракет з кожного блока
по 16 ракет з кожного блока
Від льотчика:
Прицілювання здійснюється по
візирній головці С-17В.
3–4–4–5–3–4–4–5
7–9–7–9
16 – 16
Блоки
Від льотчика:
Б8В20А
Прицілювання здійснюється по
/внутрішні в
візирній головці С-17В.
багатоканальній
схемі
розванта3–4–4–5–3–1
ження/
7–9–4
16 – 4
Блоки
Від льотчика:
Б8В20А
Прицілювання здійснюється по
/зовнішні в
візирній головці С-17В.
багатоканальній
схемі
розванта4–4–4–4–4
ження/
8–8–4
16 – 4
Положення органів управління
в кабіні
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
положення НРС, НРС БОРТА в
положення ЛЕВ або ПРАВ або
ОБА, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
включено; кнопка РС;
ВАРИАНТЫ СТРЕЛЬБЫ НРС:
по16 або КОРОТКАЯ
по 32 або СРЕДНЯЯ
по 64 або ДЛИННАЯ
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
положення НРС, НРС БОРТА в
положення ЛЕВ або ПРАВ або
ОБА, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
включено; кнопка РС;
ВАРИАНТЫ СТРЕЛЬБЫ НРС:
по16 або КОРОТКАЯ
по 32 або СРЕДНЯЯ
по 64 або ДЛИННАЯ
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
положення НРС, НРС БОРТА в
положення ЛЕВ або ПРАВ або
ОБА, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
включено; кнопка РС;
ВАРИАНТЫ СТРЕЛЬБЫ НРС:
по16 або КОРОТКАЯ
по 32 або СРЕДНЯЯ
по 64 або ДЛИННАЯ
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
положення НРС, НРС БОРТА в
положення ЛЕВ або ПРАВ або
ОБА, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
включено; кнопка РС;
ВАРИАНТЫ СТРЕЛЬБЫ НРС:
по16 або КОРОТКАЯ
по 32 або СРЕДНЯЯ
по 64 або ДЛИННАЯ
Модифікаці
я
Тип блоків
вертольота
Мі-24В
Мі-24ВП
Блоки Б-13Л
тільки на
вертольотах,
які допрацьовані для
розвантаження в
одноканальному режимі
Ракети С-24
на пускових
установках
АПУ-68
Варіанти стрільби
Положення органів управління
в кабіні
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
положення НРС, НРС БОРТА в
положення ЛЕВ або ПРАВ або
ОБА, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
при одному натисненні кнопки
включено; кнопка РС;
РС
ВАРИАНТЫ СТРЕЛЬБЫ НРС:
по 1 ракеті з кожного блока
КОРОТКАЯ
по 2 ракети з кожного блока
СРЕДНЯЯ
по 5 ракет з кожного блока
ДЛИННАЯ
Мі-24В
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
Від льотчика:
Мі-24ВП
Прицілювання здійснюється по положення НРС, НРС БОРТА в
Мі-24П
візирній головці С-17В.
положення ЛЕВ або ПРАВ або
ОБА, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
при одному натисненні кнопки
включено; кнопка РС;
РС
ВАРИАНТЫ СТРЕЛЬБЫ НРС:
по 1 ракеті
КОРОТКАЯ
по 2 ракети
СРЕДНЯЯ
по 2 ракети
ДЛИННАЯ
Мі-24В
Блоки
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
Від льотчика:
Мі-24ВП
Б8В20А
Прицілювання здійснюється по положення НРС, НРС БОРТА в
/ в однокавізирній головці С-17В.
положення ЛЕВ або ПРАВ або
нальній схемі
ОБА, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
розвантавключено; кнопка РС;
ження/
ВАРИАНТЫ СТРЕЛЬБЫ НРС:
по 2 ракети з кожного блока при
по16 або КОРОТКАЯ
одному натисненні на кнопку РС
по 5 ракет з кожного блока при
по 32 або СРЕДНЯЯ
одному натисненні на кнопку РС
по 10 ракет з кожного блока при
по 64 або ДЛИННАЯ
одному натисненні на кнопку РС
Мі-24Р
Блоки
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
Від льотчика:
Мі-24К
УБ-32А-24 Прицілювання здійснюється по положення НРС, НРС БОРТА в
/зовнішні/
прицілу ПКВ.
положення ЛЕВ або ПРАВ або
ОБА, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
включено; кнопка РС;
ВАРИАНТЫ СТРЕЛЬБЫ НРС:
по 4 ракети з кожного блока
по16 або КОРОТКАЯ
при одному натисненні кн. РС
по 8 ракет з кожного блока при
по 32 або СРЕДНЯЯ
одному натисненні кнопки РС
по 16 ракет з кожного блока при
по 64 або ДЛИННАЯ
одному натисненні кнопки РС
Мі-24К
Блоки
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
Від льотчика:
Мі-24Р
УБ-32А-24 Прицілювання здійснюється по положення НРС, НРС БОРТА в
/внутрішні/
прицілу ПКВ.
положення ЛЕВ або ПРАВ або
ОБА, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
включено; кнопка РС;
ВАРИАНТЫ СТРЕЛЬБЫ НРС:
3–4–4–5–3–4–4–5
по16 або КОРОТКАЯ
7–9–7–9
по 32 або СРЕДНЯЯ
16 – 16
по 64 або ДЛИННАЯ
Від льотчика:
Прицілювання здійснюється по
візирній головці С-17В.
Модифікація
Тип блоків
вертольота
Мі-24К
Мі-24Р
Мі-24К
Мі-24Р
Мі-24К
Мі-24Р
Мі-24П
Мі-24П
Варіанти стрільби
Положення органів управління
в кабіні
Блоки
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
Від льотчика:
Б8В20А
Прицілювання здійснюється по положення НРС, НРС БОРТА в
/внутрішні в
прицілу ПКВ.
положення ЛЕВ або ПРАВ або
багатоОБА, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
канальній
включено; кнопка РС;
схемі
ВАРИАНТЫ СТРЕЛЬБЫ НРС:
розванта3–4–4–5–3–1
по16 або КОРОТКАЯ
ження/
7–9–4
по 32 або СРЕДНЯЯ
16 – 4
по 64 або ДЛИННАЯ
Блоки
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
Від льотчика:
Б8В20А
Прицілювання здійснюється по положення НРС, НРС БОРТА в
/зовнішні в
прицілу ПКВ.
положення ЛЕВ або ПРАВ або
багатоОБА, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
канальній
включено; кнопка РС;
схемі
ВАРИАНТЫ СТРЕЛЬБЫ НРС:
розванта4–4–4–4–4
по16 або КОРОТКАЯ
ження/
8–8–4
по 32 або СРЕДНЯЯ
16 – 4
по 64 або ДЛИННАЯ
Блоки
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
Від льотчика:
Б8В20А
Прицілювання здійснюється по положення НРС, НРС БОРТА в
/ в однокаприцілу ПКВ.
положення ЛЕВ або ПРАВ або
нальній
ОБА, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
схемі
при одному натисненні кнопки
включено; кнопка РС;
розвантаРС
ВАРИАНТЫ СТРЕЛЬБЫ НРС:
ження/
по 2 ракети з кожного блока
по16 або КОРОТКАЯ
по 5 ракет з кожного блока
по 32 або СРЕДНЯЯ
по 10 ракет з кожного блока
по 64 або ДЛИННАЯ
Блоки
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
Від льотчика:
Б8В20А
Прицілювання здійснюється по положення НРС, НРС БОРТА в
/ в однокавізирній головці С-17ВП.
положення ЛЕВ або ПРАВ або
нальній
ОБА, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
схемі
включено; кнопка РС; у
розвантаоперато-ра УПРАВЛЕНИЕ
ження/
ОРУЖИЕМ НА СЕБЯ
при одному натисненні кнопки
виключено ВАРИАНТЫ
РС
СТРЕЛЬБЫ НРС:
по 2 ракети з кожного блока
КОРОТКАЯ
по 5 ракет з кожного блока
СРЕДНЯЯ
по 10 ракет з кожного блока
ДЛИННАЯ
Блоки
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
Від оператора:
Б8В20А
Прицілювання здійснюється по положення ВЫКЛ, НРС БОРТА
/ в однокаприцілу ПКИ.
в положення ЛЕВ або ПРАВ або
нальній
ОБА, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
схемі
виключено; у оператора
розвантаУПРАВЛЕНИЕ ОРУЖИЕМ НА
ження/
СЕБЯ включено ПРРВ на
приборній дошці оператора в
при одному натисненні кнопки
положення НРС, кнопка РС
РС
ВАРИАНТЫ СТРЕЛЬБЫ НРС:
по 2 ракети з кожного блока
КОРОТКАЯ
по 5 ракет з кожного блока
СРЕДНЯЯ
по 10 ракет з кожного блока
ДЛИННАЯ
Модифікація
Тип блоків
вертольота
Мі-24П
Мі-24П
Мі-24П
Мі-24П
Варіанти стрільби
Блоки
Від льотчика:
Б8В20А
Прицілювання здійснюється по
/ в багатокавізирній головці С-17ВП.
нальній
схемі
розвантаження/
Блоки
Б8В20А
/ в одноканальній
схемі
розвантаження/
3–4–4–5–3–1
7–9–4
16 – 4
Від оператора:
Прицілювання здійснюється по
прицілу ПКИ.
Блоки
УБ-32А-24
/зовнішні/
3–4–4–5–3–1
7–9–4
16 – 4
Від льотчика:
Прицілювання здійснюється по
візирній головці С-17В.
Блоки
УБ-32А-24
/внутрішні/
при одному натисненні кнопки
РС
по 4 ракети з кожного блока
по 8 ракет з кожного блока
по 16 ракет з кожного блока
Від льотчика:
Прицілювання здійснюється по
візирній головці С-17В.
3–4–4–5–3–4–4–5
7–9–7–9
16 – 16
Положення органів управління
в кабіні
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
положення НРС, НРС БОРТА в
положення ЛЕВ або ПРАВ або
ОБА, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
включено; кнопка РС; у
операто-ра УПРАВЛЕНИЕ
ОРУЖИЕМ НА СЕБЯ
виключено ВАРИАНТЫ
СТРЕЛЬБЫ НРС:
КОРОТКАЯ
СРЕДНЯЯ
ДЛИННАЯ
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
положення ВЫКЛ, НРС БОРТА
в положення ЛЕВ або ПРАВ або
ОБА, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
виключено; у оператора
УПРАВЛЕНИЕ ОРУЖИЕМ НА
СЕБЯ включено ПРРВ на
приборній дошці оператора в
положення НРС, кнопка РС
ВАРИАНТЫ СТРЕЛЬБЫ НРС:
КОРОТКАЯ
СРЕДНЯЯ
ДЛИННАЯ
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
положення НРС, НРС БОРТА в
положення ЛЕВ або ПРАВ або
ОБА, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
включено; кнопка РС; у
оператора УПРАВЛЕНИЕ
ОРУЖИЕМ НА СЕБЯ
виключено ВАРИАНТЫ
СТРЕЛЬБЫ НРС:
КОРОТКАЯ
СРЕДНЯЯ
ДЛИННАЯ
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в
положення ВЫКЛ, НРС БОРТА
в положення ЛЕВ або ПРАВ або
ОБА, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
виключено; у оператора
УПРАВЛЕНИЕ ОРУЖИЕМ НА
СЕБЯ включено ПРРВ на
приборній дошці оператора в
положення НРС, кнопка РС
ВАРИАНТЫ СТРЕЛЬБЫ НРС:
КОРОТКАЯ
СРЕДНЯЯ
ДЛИННАЯ
ІІІ. БОМБАРДУВАЛЬНЕ ОЗБРОЄННЯ
Модифікація
вертольота
Мі-24В
Мі-24ВП
Варіанти бомбокидання
Положення органів управління в кабіні
Від оператора (в ручному
режимі)
Прицілювання здійснюється за
допомогою прицільної станції
КПС-53АВ
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в положення
ВЫКЛ, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
виключено; у оператора БЛОК СВЯЗИ
виключено, РАБОТА-КОНТРОЛЬ в
положенні РАБОТА, СТРЕЛКОВАЯ
УСТАНОВКА ПИТАНИЕ, ГЛАВНЫЙ
ВЫКЛЮЧАТЕЛЬ, ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ ВЫКЛЮЧАТЕЛИ
включено, на датчику режимів ДР-В
переми-кач ВКЛ-ВЫКЛ в положення ВКЛ,
на ЭСБР СБРОС БОМБ в положення ВКЛ,
перемикач БОМБЫ,БЛОКИ-ПРОВЕРКАБОМБЫ у відповідне положення, кнопка
БОМБЫ;
ЭСБР в положення І
ЭСБР в положення ІІ
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в положення
АБ, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ включено; у
оператора ГЛАВНЫЙ ВЫКЛЮЧАТЕЛЬ,
ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ ВЫКЛЮЧАТЕЛИ включено, на датчику режимів ДР-В
переми-кач ВКЛ-ВЫКЛ в положення
ВЫКЛ, на ЭСБР СБРОС БОМБ в
положення ВКЛ., перемикач БОМБЫ,
БЛОКИ-ПРОВЕРКА-БОМБЫ у відповідне
положення, кнопка РС;
ЭСБР в положення І
ЭСБР в положення ІІ
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в положення
ВЫКЛ, УПРАВЛЕ-НИЕ ОГНЕМ виключено; у оператора УПРАВЛЕНИЕ ОРУЖИЕМ НА СЕБЯ, ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ ВЫКЛЮЧАТЕЛИ включено, ПРРВ
на приборній дошці оператора в положення
АБ, перемикач БОМБЫ,БЛОКИ-ПРОВЕРКА-БОМБЫ у відповідне положення, кн.
РС; перемикач ОЧЕРЕДЬ в положення
КОРОТКАЯ
СРЕДНЯЯ
у оператора УПРАВЛЕНИЕ ОРУЖИЕМ
НА СЕБЯ виключено, ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ ВЫКЛЮЧАТЕЛИ включено,
перемикач БОМБЫ,БЛОКИ-ПРОВЕРКАБОМБЫ у відповідне поло-ження; у
льотчика ПРРВ на ПУВЛ в положення АБ,
УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ включено; на
візирній головці перемикач АВТ-РУЧН на
ВГ в положення РУЧН, кнопка РС;
перемикач ОЧЕРЕДЬ в положення
КОРОТКАЯ
СРЕДНЯЯ
Мі-24В
Мі-24ВП
при кожному натисненні кнопки
по одній з точок підвіски 1, 4, 2, 3
по дві з точок підвіски 1-4, 2-3
Від льотчика (в ручному
режимі)
Прицілювання здійснюється за
допомогою візирної головки С17В
Мі-24П
при кожному натисненні кнопки
по одній з точок підвіски 1, 4, 2, 3
по дві з точок підвіски 1-4, 2-3
Від оператора (в ручному
режимі)
Прицілювання здійснюється за
допомогою приціла ПКИ
Мі-24П
при кожному натисненні кнопки
по одній з точок підвіски 1, 4, 2, 3
по дві з точок підвіски 1-4, 2-3
Від льотчика (в ручному
режимі)
Прицілювання здійснюється за
допомогою візирної головки С17В
при кожному натисненні кнопки
по одній з точок підвіски 1, 4, 2, 3
по дві з точок підвіски 1-4, 2-3
Модифікація
вертольота
Мі-24Р
Мі-24Р
Варіанти бомбокидання
Положення органів управління в кабіні
Від льотчика (в ручному
режимі)
Прицілювання здійснюється за
допомогою приціла ПКВ
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в положення
АБ, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ включено; у
оператора ГЛАВНЫЙ ВЫКЛЮЧАТЕЛЬ,
ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ
ВЫКЛЮЧАТЕЛИ включено, на датчику
режимів ДР-В переми-кач ВКЛ-ВЫКЛ в
положення ВЫКЛ, на ЭСБР СБРОС БОМБ
в положення ВКЛ., перемикач
БОМБЫ,БЛОКИ-ПРОВЕРКА-БОМБЫ у
відповідне положення, кнопка РС;
ЭСБР в положення І
ЭСБР в положення ІІ
при кожному натисненні кнопки
по одній АБ з точок підвіски 4, 2,
3
при першому натисненні кнопки
одна АБ з 4 точки, при другому
натисненні дві АБ з точок 2,3
Від оператора (в ручному
режимі)
Прицілювання здійснюється за
допомогою прицільної станції
КПС-53АВ
при кожному натисненні кнопки
по одній з точок підвіски 4, 2, 3
при першому натисненні кнопки
одна АБ з 4 точки, при другому
натисненні дві АБ з точок 2,3
Мі-24К
не передбачено
у льотчика ПРРВ на ПУВЛ в положення
ВЫКЛ, УПРАВЛЕНИЕ ОГНЕМ
виключено; у оператора БЛОК СВЯЗИ
виключено, РАБОТА-КОНТРОЛЬ в
положенні РАБОТА, СТРЕЛКОВАЯ
УСТАНОВКА ПИТАНИЕ, ГЛАВНЫЙ
ВЫКЛЮЧАТЕЛЬ,
ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ
ВЫКЛЮЧАТЕЛИ включено, на датчику
режимів ДР-В переми-кач ВКЛ-ВЫКЛ в
положення ВКЛ, на ЭСБР СБРОС БОМБ в
положення ВКЛ., перемикач
БОМБЫ,БЛОКИ-ПРОВЕРКА-БОМБЫ у
відповідне положення, кнопка БОМБЫ;
ЭСБР в положення І
ЭСБР в положення ІІ
ВІДМІННОСТІ МОДИФІКАЦІЙ
ВЕРТОЛЬОТА МІ-8 В ЗАСТОСУВАННІ АВІАЦІЙНОГО ОЗБРОЄННЯ
І. СТРІЛКОВО-ГАРМАТНЕ ОЗБРОЄННЯ
Модифікація
вертольота
Мі-8МТ
Мі-8МТВ
Мі-8МТ
Мі-8МТВ
Мі-8МТ
Мі-8МТВ
Мі-8МТ
Мі-8МТВ
Мі-8МТ
Мі-8МТВ
Вбудовані стрілково-гарматні установки
Положення органів управління
Варіанти стрільби
в кабіні
Від льотчика:
ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ
Установка знаходиться в походВЫКЛЮЧАТЕЛИ включені,
ному положенні. Прицілювання
ВАРИАНТЫ СТРЕЛЬБЫ в
здійснюється за допомогою
положення ПКТ, перемикач
прицілу ПКВ.
ПКТ БОРТ.ТЕХН.-ЛЕТЧ. в
Стрільба без обмеження
положення ЛЕТЧ., кнопка РС
Кулемет
Від бортового техніка:
ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ
ПКТ
Прицілювання здійснюється по
ВЫКЛЮЧАТЕЛИ включені,
візирному пристрою з
ВАРИАНТЫ СТРЕЛЬБЫ в
управлінням лафетом зі
положення ПКТ, перемикач
шкворневою установкою у
ПКТ БОРТ.ТЕХН.-ЛЕТЧ. в
вертикальній та горизонтальній
положення БОРТ.ТЕХН.,
площинах.
кнопка стрільби
Стрільба без обмеження
З’ємні стрілково-гарматні установки
УПК-23-250
Від льотчика:
ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ
Прицілювання здійснюється за ВЫКЛЮЧАТЕЛИ, ГЛАВНЫЙ
допомогою прицілу ПКВ.
ВЫКЛЮЧАТЕЛЬ РС ГУВ
включені, ВАРИАНТЫ
При одному натисненні кнопки СТРЕЛЬБЫ в положення УПК,
8-10 патронів із кожного
кнопка РС
контейнера
УПК-23-250
Від штурмана:
ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ
Неприцільна стрільба
ВЫКЛЮЧАТЕЛИ, ГЛАВНЫЙ
ВЫКЛЮЧАТЕЛЬ РС ГУВ
При одному натисненні кнопки
включені, ВАРИАНТЫ
8-10 патронів із кожного
СТРЕЛЬБЫ в положення УПК,
контейнера
кнопка РС
ГУВ в
ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ
Від льотчика:
гранатомет- Прицілювання здійснюється за ВЫКЛЮЧАТЕЛИ, ГЛАВНЫЙ
ному
допомогою прицілу ПКВ.
ВЫКЛЮЧАТЕЛЬ РС ГУВ
варіанті
вклю-чені, ВАРИАНТЫ
СТРЕЛЬБЫ в положення РС, на
ЭМРВ УСТА-НОВКА ДЛИНЫ
ОЧЕРЕДИ в положення від
0,25с до 1,0с, перемикач
ВНУТР.800 ВНЕШН-800
ВНУТР, ИЛИ 624-622 в
положення ВНУТР.800
При одному натисненні кнопки
ВНЕШН, перемикач 800 розхід гранат в черзі приблизно 624/622+800 в положення 800
рівний величині інтервалу
кнопка РС, перемикач С
помноженому на 10
ОГРАНИЧЕНИЕМ-БЕЗ
ОГРАНИЧЕНИЯ в положення
С ОГРАНИЧЕНИЕМ
Не обмежено
перемикач С ОГРАНИЧЕНИЕМ
-БЕЗ ОГРАНИЧЕНИЯ в
положення БЕЗ
ОГРАНИЧЕНИЯ
Тип
установки
Кулемет
ПКТ
Вбудовані стрілково-гарматні установки
Тип
Положення органів управління
Варіанти стрільби
установки
в кабіні
Мі-8МТ
ГУВ в
ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ
Від льотчика:
Мі-8МТВ кулеметному Прицілювання здійснюється за ВЫКЛЮЧАТЕЛИ, ГЛАВНЫЙ
варіанті при
допомогою прицілу ПКВ.
ВЫКЛЮЧАТЕЛЬ РС ГУВ
стрільбі із
вклю-чені, ВАРИАНТЫ
кулеметів
СТРЕЛЬБЫ в положення РС,
ЯкБ-12,7
перемикач ВНУТР.800
ВНЕШН-800 ВНУТР, ИЛИ 624622 в положення 800 ВНУТР,
ИЛИ 624, перемикач 800 624/622+800 в положення 624 /
622, перемикач ПЕРЕЗАРЯДКА
624 в положення ЛЕВ І а потім
ПРАВ І, кнопка РС, перемикач
С ОГРАНИЧЕНИЕМ-БЕЗ
ОГРАНИЧЕНИЯ в положення
При одному натисненні кнопки С ОГРАНИЧЕНИЕМ, на ЭМРВ
розхід складає 20-22 патрони
УСТАНОВКА ДЛИНЫ
При одному натисненні кнопки ОЧЕРЕДИ в положення 0,25с,
розхід складає 40-42 патрони
на ЭМРВ УСТАНОВКА
ДЛИНЫ ОЧЕРЕДИ в
положення 0,6с
Не обмежено
перемикач С
ОГРАНИЧЕНИЕМ-БЕЗ
ОГРАНИЧЕНИЯ в положення
БЕЗ ОГРАНИЧЕНИЯ
Мі-8МТ
ГУВ в
ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ
Від льотчика:
Мі-8МТВ кулеметному Прицілювання здійснюється за ВЫКЛЮЧАТЕЛИ, ГЛАВНЫЙ
варіанті при
допомогою прицілу ПКВ.
ВЫКЛЮЧАТЕЛЬ РС ГУВ
стрільбі із
вклю-чені, ВАРИАНТЫ
кулеметів
СТРЕЛЬБЫ в положення РС,
ГШГ-7,62
перемикач ВНУТР.800
ВНЕШН-800 ВНУТР, ИЛИ 624622 в положення 622, перемикач
800 - 624/622+800 в положення
624/622, перемикач ТЕМП 622 в
положення 3000 або 6000,
кнопка РС, перемикач С
ОГРАНИЧЕНИЕМ-БЕЗ
ОГРАНИЧЕНИЯ в положення
При одному натисненні кнопки С ОГРАНИЧЕНИЕМ, на ЭМРВ
розхід складає 12-14 патрони
УСТАНОВКА ДЛИНЫ
ОЧЕРЕДИ в положення 0,25с,
При одному натисненні кнопки
на ЭМРВ УСТАНОВКА
розхід складає 36-38 патрони
ДЛИНЫ ОЧЕРЕДИ в
положення 0,6с
Не обмежено
перемикач С ОГРАНИЧЕНИЕМ
-БЕЗ ОГРАНИЧЕНИЯ в
положення БЕЗ
ОГРАНИЧЕНИЯ
Модифікація
вертольота
ІІ. БОМБАРДУВАЛЬНЕ ОЗБРОЄННЯ
Модифікація
вертольота
Мі-8МТ
Мі-8МТВ
Мі-8МТ
Мі-8МТВ
Мі-8Т
Варіанти стрільби
Положення органів управління в кабіні
Від льотчика:
Прицілювання здійснюється за
допомогою прицілу ПКВ.
ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ
ВЫКЛЮЧАТЕЛИ, ГЛАВНЫЙ ВЫКЛ. БВ,
вимикач ЭСБР-3П/А включені, перемикач
ВАРИАНТЫ ПОДВЕСКИ у відповідне
положення, кнопка СБРОС на КСБ-49
6–1–5–2–4–3
перемикач на ЭСБР в положення І
6,1 – 5,2 – 4,3
перемикач на ЭСБР в положення ІІ
Від штурмана:
ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ ВЫКЛЮЧАПрицілювання здійснюється за
ТЕЛИ, ГЛАВНЫЙ ВЫКЛ. БВ, вимикач
допомогою прицілу ОПБ-1Р.
ЭСБР-3П/А включені, перемикач ВАРИАНТЫ ПОДВЕСКИ у відповідне положення,
кнопка СБРОС на КСБ-49 або на ОПБ-1Р
6–1–5–2–4–3
перемикач на ЭСБР в положення І
6,1 – 5,2 – 4,3
перемикач на ЭСБР в положення ІІ
Від штурмана:
ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ ВЫКЛЮЧАТЕПрицілювання здійснюється за ЛИ, ГЛАВНЫЙ ВЫКЛ. БВ, вимикач ЭСБРдопомогою прицілу ОПБ-1Р.
3П/А включені, перемикач ВАРИАНТЫ
ПОДВЕСКИ у відповідне положення, кнопка
СБРОС на КСБ-49 або на ОПБ-1Р
4–1–3–2
перемикач на ЭСБР в положення І
4,1 – 3,2
перемикач на ЭСБР в положення ІІ
ІІІ. НЕКЕРОВАНЕ РАКЕТНЕ ОЗБРОЄННЯ
Модифікація
Тип
вертольота установки
Мі-8МТ
Блоки
Мі-8МТВ УБ-32А-24
Варіанти стрільби
Положення органів управління в
кабіні
ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ ВЫКЛЮЧАТЕЛИ, ГЛАВНЫЙ ВЫКЛЮЧ РС ГУВ включені, ВАРИАНТЫ СТРЕЛЬБЫ в положення
РС, кнопка РС перемикач БЛОКИ
При кожному натисненні на
1-2-5-6 - АВТ– 3-4 в положення 1кнопку РС із кожного блока
2-5-6, перемикач ПО8-ПО16-ПО4
1, 2, 5, 6 сходить:
ИЗ КАЖД. БЛОКА в положення
по 4 ракети
ПО4
по 8 ракет
ПО8
по 16 ракет
ПО16
перемикач БЛОКИ 1-2-5-6 - АВТ–
При кожному натисненні на
3-4 в положення 3-4, перемикач
кнопку РС із кожного блока 3, 4 ПО8-ПО16-ПО4 ИЗ КАЖДОГО
сходить:
БЛОКА в положення
по 4 ракети
ПО4
по 8 ракет
ПО8
по 16 ракет
ПО16
При кожному натисненні на
перемикач БЛОКИ 1-2-5-6 - АВТ–
кнопку РС спочатку із кожного 3-4 в положення АВТ, перемикач
блока 1, 2, 5, 6 а потім із блоків ПО8-ПО16-ПО4 ИЗ КАЖДОГО
3, 4 сходить:
БЛОКА в положення
по 4 ракети
ПО4
по 8 ракет
ПО8
по 16 ракет
ПО16
Від льотчика:
Прицілювання здійснюється за
допомогою прицілу ПКВ.
Модифікація
Тип
вертольота установки
Мі-8МТ
Мі-8МТВ
Блоки
Б8В20А
Варіанти стрільби
Від льотчика:
Прицілювання здійснюється за
допомогою прицілу ПКВ.
При кожному натисненні на
кнопку РС із кожного блока 2, 5
сходить:
по 4 ракети
8–8–4
Мі-8Т
Блоки
УБ-16-57
При кожному натисненні на
кнопку РС із кожного блока 3, 4
сходить:
по 4 ракети
8–8–4
При кожному натисненні на
кнопку РС спочатку із кожного
блока 5, 6 а потім із блоків
3, 4 сходить:
по 4 ракети
8–8–4
Від льотчика:
Прицілювання здійснюється за
допомогою прицілу ПКВ.
При кожному натисненні на
кнопку РС із кожного блока або
на зовнішніх, або на внутрішніх
тримачах сходить по 16 ракет
При кожному натисненні на
кнопку РС із кожного блока на
зовнішніх та на внутрішніх
тримачах сходить по 2 ракети
Положення органів управління
в кабіні
ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ
ВЫКЛЮЧАТЕЛИ, ГЛАВНЫЙ
ВЫКЛЮЧ РС ГУВ включені,
ВАРИАНТЫ СТРЕЛЬБЫ в
положення РС, кнопка РС перемикач БЛОКИ 1-2-5-6 - АВТ– 34 в положення 1-2-5-6, перемикач ПО8-ПО16-ПО4 из КАЖДОГО БЛОКА в положення
ПО4
ПО8
перемикач БЛОКИ 1-2-5-6 - АВТ
- 3-4 в положення 3-4, перемикач
ПО8-ПО16-ПО4 ИЗ КАЖДОГО
БЛОКА в положення
ПО4
ПО8
перемикач БЛОКИ 1-2-5-6 АВТ– 3-4 в положення АВТ,
перемикач ПО8-ПО16-ПО4 из
КАЖДОГО БЛОКА в положення
ПО4
ПО8
ПРЕДОХРАНИТЕЛЬНЫЕ
ВЫКЛЮЧАТЕЛИ, ГЛАВНЫЙ
ВЫКЛЮЧ включені, кнопка РС
перемикач СЕРИЯ – ПО 8 в
положення СЕРИЯ, перемикач
ВНЕШНИЕ – ВНУТРЕННИЕ у
відповідне положення
перемикач СЕРИЯ – ПО 8 в
положення ПО 8
Спеціальне обладнання вертольота Мі-24Р
1. Загальні відомості про вертоліт
Вертольот Мі-24Р призначений для забезпечення завдань пов”язаних з веденням
радіаційної, хімічної та біологічної розвідки повітря та місцевості в бойових порядках
військ на розширених діапазонах швидкостей та висот і передачі по телеметричному каналу
зв”язку розвідданих про РХБ-обстановку на наземні пункти збору даних; дистанційного
забору проб грунту без виходу розвіддозору із вертольоту після посадки його на місцевість;
використовується у бойовому варіанті.
Для виконання вказаних задач в вантажній кабіні вертольота на спеціально
обладнаних місцях розташовуються старший повітряний радист-оператор по РХНБР та
бортовий авіаційний технік-оператор по РХНБР та спеціальне обладнання, яке забезпечує
вимірювання рівня радиації, виявлення отруйних речовин і бактеріальних засобів в повітрі
та на місцевості, передачу розвідувальної інформації на землю по каналам радіозв”язку.
До складу спеціального обладнання входять:
а) аппаратура радіаційної, хімічної та біологічної розвідки:
рентгенометр РАП-1;
пристрій радіаційної та хімічної розвідки ПРХР;
газосигналізатор автоматичний ГО-74;
напівавтоматичний пристрій хімічної розвідки ППХР;
автоматичний сигналізатор виявлення спеціальних домішок АСП;
б) аппаратура передачі інформації по каналам радіозв”язку:
блок ФО-1;
пристрій 52Н;
блок сопряження М24-39 (у комплекті радіостанції Р-828).
Все спеціальне обладнання, за виключенням блока детектування, блока
фотозапису ФБ-1 та дискримінатора рентгенметра РАП-1, розташовано на легкоз”ємних
етажерках у вантажній кабіні вертольота.
Для особливих випадків, як виняток, коли необхідно ведення розвідки місцевості
з виходом радиста та техніка із вертольота, в спеціальному контейнері, закріпленому на
зовнішньому балочному тримачі БД3-57КрВ лівої консолі крила вертольота розташована
наступна переносна аппаратура:
радіометр-рентгенометр ДП-5Б;
військовий прилад хімічної розвідки ВПХР;
комплект КПО-1;
два комплекти дегазаційного пристрою ТДП;
ракети сигналу хімічної тривоги СХТ (6 шт.);
димові гранати ГДГ-2 (6 шт.).
На робочому місці радиста розташовуються дві автономні радіостанції Р-147 для
зв”язку радиста та техніка між собою та іншими членами екіпажу при виході радиста та
техніка із вертольота на місцевість.
На робочих місцях всіх членів екіпажу передбачені місця для розташування
протигазів та захисних костюмів.
Вертольот Мі-24Р в зрівнянні з вертольотом Мі-24В має наступні розбіжності:
а) з вертольота Мі-24В знято:
кероване протитанкове ракетне озброєння (комплекс 9К113);
уніфіковані підвісні гондоли ГУВ;
шкворневі установки;
приціл АСП-17В;
система кондиціювання повітря СКВ;
б) на вертольот Мі-24Р встановлено:
аппаратура радіаційної, хімічної та біологічної розвідки;
аппаратура передачі розвідувальної інформації;
система повітрязаборного пристрою ВЗУ;
система життєзабезпечення СЖО;
дві етажерки для розташування спецобладнання;
сидіння радиста та техніка;
на пілонах крила по одному пробовідборнику СПГ для відбору проб землі;
на хвостовій опорі – один блок СХТ з 10-ма сигнальними ракетами;
приціл ПКВ.
Екіпаж вертольота Мі-24Р складається із 4-х чоловік: командира вертольота,
льотчика-оператора, старшого повітряного радиста-оператора по РХНБР і бортового
авіаційного техніка-оператора по РХНБР.
-
-
2. Основні технічні дані вертольота
максимальна швидкість польоту – 310 км/год;
практичний динамічний потолок – 4500 м;
статичний потолок – 1500 м;
максимальна дальність польоту – 450 км;
максимальна дальність польоту у варіанті зі збільшеною дальністю – 730 км.
3. Спеціальне обладнання вертольота
3.1. Рентгенометр РАП-1 (ГО-21)
Призначений
для
вимірювання
потужності
експозиційної
дози
-
випромінювання в діапазоні від 0,01 до 100 Р/год. з енергіями -квантів від 80 кеВ до 3
МеВ. Показники знімаються по положенню стрілки-показчика на регістраторі
рентгенометра. Одночасно в блоці фотозапису ФБ-1 здійснюється запис потужності
експозиційної дози, відповідної показникам стрілочного показчика потужності. На
фотоплівці також записується піддіапазон вимірювань, час та орієнтир.
Імітатор
Блок
детектування
Регістратор
Дискримінатор
Блок фотозапису
Блок живлення
~115В
400Гц
27В
Функціональна схема ГО-21
3.1.1. Основні технічні дані РАП-1
-
-
діапазон вимірюваної пристроєм потужності експозиційної дози має 5 піддіапазонів 5, 10, 25, 50,
100 Р/год;
температурний режим роботи від +50о до –50оС;
час встановлення показників складає 26 сек.;
час безперервної роботи 12 год.
3.1.2. Склад РАП-1
блок детектування – для детектування  випромінювання та перетворювання напруги
постійного струму в напругу змінного струму. Складається із іонізаційної камери,
електрометричного блоку, попереднього підсилювача, блока генератора та
-
-
фазочуттєвого детектора. Встановлюється на спеціальній панелі праворуч за
шпангоутом № 3Н під підлогою пілота;
дискримінатор – для підсилювання напруги змінного струму, яка поступає з блоку
детектування. Складається із вибіркового підсилювача, блоку зрівняння,
комутаційного пристрою, блоку живлення, перетворювача;
регістратор – для індикації вимірюваної потужності експозиційної дози випромінювання;
блок фотозапису ФБ-1 – для автоматичної регістрації на аерофотоплівку інформації, яку
видає РАП-1. Має 2 швидкості перемотки 60 мм/хв та 120 мм/хв. Час безперервної роботи
блоку 10 год та 5 год. ФБ-1 та дискримінатор встановлені між шпангоутами 5Н та 1Ф на
підлозі праворуч; або блок електротермічного запису інформації БЭТЗ-1;
імітатор – для навчання обслуговуючого персоналу роботі з апаратурою.
3.1.3. Блок електротермічного запису інформації БЭТЗ-1
БЭТЗ-1 у складі пристрою ГО-21 призначений для запису рівнів потужності
експозиційної дози -випромінювання, які реєструються, в умовах підвищеної вологи,
широкому діапазоні температур та механічних впливів.
Блок БЭТЗ-1 забезпечує запис рівнів потужності дози -випромінювання, які
відповідають значенням шкали регістратора пристрою ГО-21: 0; 0,5; 0,6; 0,8; 1,0; 1,2; 1,5;
2,0; 2,5; 3,0; 4,0; 5,0; 6,0; 8,0; 10; 12; 15; 20; 25; 30; 40; 50; 60; 80; 100; 120; 150; 200; 250; 300;
400; 500. При цьому погрішка запису не перевищує 20%
Блок БЭТЗ-1 забезпечує запис коефіцієнтів ослаблення, що відповідають
положенням 5;10; 25; 50; 100 перемикача КОЕФІЦІЄНТИ пристрою ГО-21, відмітки
орієнтира та часових міток – 2сек, 2 хв. Запис інформації здійснюється шляхом
пропалювіання крапок на електротермічному папері типу ЭТБ-Р (2-х хвилинні мітки – 1-2
крапки).
Тривалість безперервного запису інформації без зміни касети зі стрічкою не
менше 5 год. Запис інформації здійснюється періодично з інтервалом 2 сек10%. Відстань
між крапками по ширині стрічки не менше 1,5 мм. Живлення блока БЭТЗ-1 здійснюється
від пристрою ГО-21 напругами –45В, +250В та від бортової мережі постійного струму
напругою +27В10%..Потужність споживана блоком БЭТЗ-1
від бортової мережі
постійного струму в імпульсі, не перевищує 50 Вт. Час прогріву блока не перевищує 5 хв.
Час безперервної роботи блока складає 12 годин. Блок стійко працює при наявності
фонового нейтронного випромінювання інтенсивністю 5105м--2-1(нейтр/м2с). Блок зберігає
працездатність після короткочасного впливу - випромінювання з потужністю дози 7,1710-5
А/кг (1000 Р/год). Вага блока без кабеля не перевищує 8 кг.
Принцип роботи БЭТЗ-1
-
Генератор виробляє імпульси мінусової полярності з періодом рівним 2 с10%. Ці імпульси
підсилюються підсилювачем і подаються на електронний ключ в ланцюг якого включено електромагніт
стрічкопротяжного механізму. При спрацюванні електромагніту собачка, яка з’єднана з якорем
електромагніту, повертає храповик на кут 6. Храповик, у свою чергу, повертає на такий же кут
прийомну котушку з закріпленою в ній стрічкою із електротермічного паперу. Стрічка переміститься на
відстань 1,2-1,5 мм. При закінченні імпульсу з генератора та закритті ключа позитивний перепад напруги
диференціюється та поступає на відкриття ланцюга конденсатора, який заряджено до 250 В.
Конденсатор розряджається через контакти комутатора та перемикача КОЕФІЦІЄНТИ пристрою ГО-21,
контакти пишучого вузла блока БЭТЗ-1 на стрічку із електротермічного паперу, пропалюючи крапкові
мітки. При цьому рівень 0 фіксується постійно під час роботи блоку і служить також для реєстрації
двохсекундних міток часу; рівні 0,5-500 фіксуються у відповідності з положенням ротора комутатора
пристрою ГО-21, а коефіцієнти ослаблення – у відповідності з положенням перемикача КОЕФІЦІЄНТИ
на блоці реєстратора пристрою ГО-21. Храповик стрічкопротяжного механізму має кулачок, який
замикає контакти мікроперемикача в результаті чого здійснюється запис мітки двоххвилинного
інтервалу. З допомогою аналогічного ланцюга здійснюється запис мітки орієнтир при натисненні
відповідної кнопки на блоці реєстратора пристрою ГО-21.
3.2. Прилад радіаційної та хімічної розвідки ПРХР (ГО-27)
Призначений для безперервного контролю, виявлення та сигналізації: випромінювання з вимірювання потужності експозиційної дози (всередині вертольота);
отруйних речовин типу Зарін.
3.2.1. Основні технічні дані ПРХР
-
-
час спрацювання світлової сигналізації при наявності -випромінювання від 0,1 до 10
сек;
діапазони вимірювання І-піддіапазон 0,25 Р/год, ІІ- піддіапазон 5150 Р/год;
готовність до роботи після ввімкнення: по радіації через 10 хв.; по газосигналізатору
через 20 хв.
3.2.2. Склад ПРХР
вимірювальний пульт Б-1;
датчик Б-2;
блок живлення Б-3;
коробка управління підігріву КУО;
циклон Ц.
Всі блоки розташовані на центральній етажерці техніка-оператора.
3.3. Газосигналізатор автоматчний ГСА-12 (ГО-74)
Призначений для автоматичного контролю навколишнього середовища з метою
виявлення в ньому парів фосфоорганічної речовини.
3.3.1. Основні технічні дані ПРХР
режими роботи: безперервний з періодом поновлення інформації про наявність парів
фосфоорганічної речовини 2 хв  10 сек.; в циклічному з періодом поновлення
інформації про наявність парів фосфоорганічної речовини 16 хв  1 хв.;
пристрій споряджено індикаторними засобами, забезпечує безперервну роботу без
перезарядки на протязі: 8 год. в безперервному режимі; 24 год. в циклічному режимі;
час підготовки до роботи не перевищує 20 хв. при t 10оС
3.3.2. Склад ГСА-12
датчик;
блок живлення БП-26.
3.4.Автоматичний сигналізатор виявлення аерозолей спеціальних домішок АСП
Призначений для виявлення в повітрі аерозолів спецдомішок та безперервного
контролю атмосферного повітря.
Принцип дії АСП основується на реєстрації світлового потоку, який виникає при
реакції спецдомішок та індикаторного реактиву.
3.4.1. Основні технічні дані АСП
розход повітря через датчик від 150 до 225 л/хв при відповідній зміні циклу подачі
реактиву від 50 до 75 сек;
сигналізатор виявляє в аналізуємому повітрі аерозолі спецдомішок не пізніше, ніж
через 2 хв. з моменту їх появлення;
час підготовки сигналізатора до роботи влітку не більше 40 хв., а в зимовий період не
більше 2 год. (з врахуванням часу приготування реактиву);
час перезарядки сигналізатора реактивом складає не більше 5 хв.;
час безперервної роботи без перезарядки реактивом не менше 6 год.
3.4.2. Склад АСП
датчик;
3.5. Напівавтоматичний пристрій хімічної розвідки ППХР
Призначений для виявлення в повітрі парів отруйних речовин: Зоріна, Зомана, Vгазів, Фосгена, Дифосгена, Синильної кислоти, Хлорциана, Іпріта.
Принцип роботи прилада заключається в наступному: при прокачуванні через
індикаторні трубки аналізуємого повітря, при наявності отруйних речовин змінюється колір
наповнювача трубок.
-
3.5.1. Основні технічні дані ППХР
час виявлення отруйних речовин 2-5 хв.;
час підготовки прилада до роботи при t 0о С складає
1 - 1,5 хв.;
3.5.2. Склад ППХР
насос з грілкою;
насадка;
індикаторні трубки;
протидимні фільтри.
3.6. Пробовідборники грунту
Призначені для дистанційного відбору грунта з ділянок місцевості після посадки
на них вертольота. На вертольоті встановлено два пробовідборники правий і лівий – по
одному на кожній консолі крила. Пробовідборники встановлені так, що їх ковші
знаходяться в полі зору операторів. Пробовідборник є зтроєним агрегатом з роздільним
управлінням грунтозаборними ковшами, що дозволяє двома пробовідборниками взяти
проби з шести різних ділянок місцевості.
3.7.Блок ФО-1
Блок ФО-1 призначений для формування і вводу в зовнішній пристрій
стандартних цифрових кодограм двох типів і алфавітно-цифрових донесень.
3.7.1. Основні технічні дані ФО-1
алфавітно-цифрова клавіатура блока забезпечує можливість познакового набору цифр
і прописних літер;
в блоці може бути зформовано і введено в зовнішній пристрій алфавітно-цифрове
повідомлення довжиною від одного до шести символів;
кодування виконується в двоїчному шестиелементному коді, який створюється
шляхом виключення шостого елементу коду;
алфавітна інформація, яка набирається, відображається на літерному табло на два
знакомісця
В блоці передбачені наступні режими роботи:
формування і введення кодограм 1-го типу;
формування і введення кодограм 2-го типу;
формування і введення алфавітно-цифрових донесень;
автономний контроль.
3.7.2. Умови роботи блока ФО-1
температура середовища від –50оС до +50оС;
відносна вологість 95-98% при температурі +40оС;
вібрації в діапазоні частот від 5 до 80 Гц при прискореннях до 4g;
ударних нагрузок багаторазової дії з прискоренням до 15g.
3.8.Прилад 52Н
Прилад 52Н призначений для передачі дискретних повідомлень про радіаційну,
хімічну і біологічну обстановку, даних топографічного пив”язування та ін. при
використанні в складі обладнання вертольота Мі-24Р. Прилад 52Н є передаючою
апаратурою дистанційного вводу.
Принцип роботи прилада оснований на одночасній і безперервній передачі в
канал зв”язку сигналів інформаційної і фазуючої рекурентної послідовності у вигляді однієї
об’єднаної.
Основним режимом роботи прилада є прийом від джерела інформації і передача її
в канал зв’язку.
Набір кодової комбінації повинен співпадати як в передаючому приладі 52Н, так і
в прийомному приладі 53Н, які працюють в одній мережі або напрямку.
-
3.8.1. Основні технічні дані
-
обсяг повідомлень літерно-алфавітного тексту – до шестиелементних телеграфних знаків;
-
забезпечується робота в радіомережах і в радіонапрямках УКХ і КХ радіостанцій з
числом кореспондентів до 15;
факт передачі повідомлення підтверджується автоматично адресним (вибірковим)
прийомом сигналу “Квитанція”;
-
-
метод кодування виключає можливість прямого читання інформації, яка може бути
перехоплена під час передачі по каналу зв’язку;
прилад забезпечує спільну роботу з блоком ФО1 на відстані до 10м.
3.8.2. Умови роботи приладу 52Н
температура навколишнього середовища від –50оС до +50оС;
відносна вологість 95-98% при температурі +40оС;
вібрації в діапазоні частот від 5 до 80 Гц при прискореннях до 4g;
ударних нагрузок багаторазової дії з прискоренням до 15g.
3.9. Блок забезпечення спільної роботи М24-39
Блок М24-39 призначений для забезпечення спільної роботи УКХ радіостанції Р828 з блоком ФО-1 і приладом 52Н. Він забезпечує узгодження вхідних і вихідних ланцюгів
радіостанції Р-828 і прилада 52Н по рівням напруг і навантажуючим опорам. Блок М24-39
забезпечує передачу через радіостанцію Р-828 телекодової інформації від приладу 52Н, або
звукової (мовної) інформації через абонентський апарат СПУ-8.
-
ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ
при роботі на АТ
1. До роботи на авіаційній техніці допускаються особи, які вивчили правила з техніки
безпеки та пройшли перевірку їх освоєння.
2. Перед проведенням оглядів та виконанням регламентних робіт необхідно прийняти всі
заходи забезпечення безпеки, які виключають розрядку статичної електрики через людей,
довільні вмикання електричних агрегатів, пожеж на вертольоті та травмування людей. Для
цього необхідно:
- встановити колодки під колеса вертольота;
- заземлити вертольот;
- всі АЗМ та вимикачі споживачів електроенергії встановити в положення “Выключено”;
- загальмувати несучий гвинт.
3. При підключенні джерел електроенергії до вертольота повинен вивішуватись трафарет
“Вертоліт під струмом”. Джерела електроенергії підключати до мережі вертольота з
дозволу бортового техніка.
4. При огляді силової установки та ЕВУ після вимкнення двигунів необхідно бути
уважним, щоб уникнути опіків від доторкання до гарячих деталей. Одночасне знаходження
на кришках капотів двигунного та редукторного відсіків більше двох чоловік забороняється.
5. Переносні електричні лампи, що застосовуються для огляду вертольота, повинні бути
справними.
6. Категорично забороняється застосовувати при виконанні робіт на вертольоті несправні та
неперевірені підйомні засоби.
7. Шини коліс шассі необхідно накачувати тільки через спеціальну при способу, не
допускаючи перевищення тиску повітря зверх допустимої величини.
8. При технічній експлуатації радіоелектронного , авіаційного обладнання та озброєння
необхідно прийняти заходи безпеки з попередження випадків короткого замикання,
ураження струмом високої напруги та довільного ввімкнення обладнання.
При виконанні робіт на вертольоті ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
- торкатись до вертольота після зарулювання на стоянку при відсутності заземлення;
- прихиляти до обшивки вертольота драбини та інше аеродромне обладнання, яке не
обшите мяким матеріалом;
- залишати незаізольованими вільні кінці електрод ротів;
- залишати відкритими електрощитки розподільчих пристроїв та клемні панелі апаратури
під напругою;
- виконувати монтажні та демонтажні роботи в електричних ланцюгах, якщо вертоліт
знаходиться під струмом;
- відкривати розрядники агрегатів запалювання СКНА-22-А;
- виймати підкладку з радіоактивним джерелом із датчика сигналізатора криги РІО-3;
- перевіряти опір ізоляції випрямлюючих пристроїв ВУ-6А на вертольоті відносно корпуса
без відключення їх від бортової електромережі;
- виконувати роботи з обслуговування кисневого обладнання руками та інструментом, які
мають сліди мастила та жирових речовин.
9.
Перед запуском та опробуванням двигунів необхідно перевірити наявність засобів
пожежегасіння, а також впевнитись в правильності розташування засобів наземного
обслуговування на стоян очному майданчику та у відсутності сторонніх предметів поблизу
вертольота.
10. Категорично забороняється користуватись перемикачем “Основ.-Резерв.” для
зниження тиску в допоміжній гідросистемі при стоянці вертольота на землі без
гідропідйомників. При відпрацюванні гідросистеми від наземної установки з метою
забезпечення постійної подачі електросигнала на кран ГА-142/2 в положенні на “Випуск”
АЗМ вбирання-випуску шассі повинні знаходитись в положенні “Ввімкнено”.
11. Перед запуском двигунів, перевіркою систем управління, провертанням ЛНГ,
випуском та вбиранням шассі прийняти заходи, які виключають травмування людей та
пошкодження авіатехніки. Команди попередження повинні бути доведені до всього
особового складу, який знаходиться поблизу вертольота та всередині його. Вказані роботи
можна виконувати тільки після отримання відповідних доповідей про безпеку.
12. Забороняється ремонтувати (розбирати) агрегати та системи, що знаходяться під
тиском.
13. У випадку появи диму в кабіні вертольота під час роботи двигунів на землі, двигуни
необхідно негайно вимкнути. Послідуючій запуск двигунів виконувати тільки після
виявлення та усунення причин появи диму.
14. При роботі з маслом Б-3В необхідно дотримуватися слідуючих мір безпеки:
- не допускати попадання масла на пофарбовану поверхню агрегатів, гумові
деталі, електропроводи. У випадку попадання на них масла воно повинно бути
прибрано за допомогою салфетки, змоченої в бензині або гасі;
- після закінченні роботи з маслом Б-3В вимити руки водою з милом, особливо
перед прийняттям їжі;
- не допускати змішування мастила Б-3В з мінеральними мастилами.
15. Заходи безпеки при спорядженні вертольота АЗУ.
При спорядженні вертольотів АЗУ керуватися вимогами НТЗ-99, ЄРТЕ, збірників з
заходів безпеки.
15.1. Заходи безпеки при роботі з авіаційним озброєнням та боєприпасами повинні
дотримуватись в любих умовах. Ніякі причини не можуть служити виправданням порушень
встановленого порядку роботи та заходів безпеки.
15.2. До спорядження вертольота АЗУ допускаються особи, які вивчили конструкцію,
правила експлуатації та техніки безпеки, здали відповідні заліки та допущені наказом по
частині до виконання робіт з авіаційним озброєнням та АЗУ.
15.3. Перед спорядженням вертольота АЗУ прийняти заходи безпеки, якф виключають
випадкові постріли та пуски ракет, скидання бомб, баків, спрацювання піромеханізмів
різних систем та інші випадки, які можуть загрожувати здоровю особового складу або
привести до пошкодження АТ. Для цього необхідно особисто впевнитись в тому, що:
- вертоліт повернено в безпечному напрямку;
- вертоліт надійно заземлено;
- вимикачі та АЗМ систем управління стрільбою, пуском та скиданням вимкнені, а
кнопки закриті запобіжними ковпачками;
- в кабіні льотчиків та вантажній кабіні нікого немає;
- двері в вантажну кабіну зачинені.
15.4. При зарядці (розрядці), перезарядці, спусканні рухомих частин та усуненні затримок в
роботі кулеметів, спорядженні (розспорядженні) НАР універсальних блоків, вертоліт
повинен бути встановлений в безпечному напрямку. Знаходитись будь-кому в кабіні
вертольота ЗАБОРОНЕНО. Спереду, а при спорядженні ракетами блоків – і позаду, на
видному місті, в 5 м від вертольота встановлюються попереджувальні знаки: вдень –
червоні прапорці, вночі – червоні ліхтарі. При наявності цих знаків знаходження будь-кого,
прохід або проїзд спереду (позаду) вертольота КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО.
При появі в небезпечному секторі особового складу, транспортних засобів, старший
розрахунку зобовязаний подати команду на тимчасове припинення робіт. Після закінчення
заряджання (розряджання) зброї по команді старшого розрахунку, який керує заряджанням
(розряджанням), попереджувальні знаки повинні бути зняті.
15.5. Після закінчення спорядження вертольота АЗУ КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО:
виконувати будь-які роботи на зброї, тримачах, блоках та інших агрегатах
озброєння;
- виконувати роботи в кабіні вертольота, повязані з вмиканням або перевіркою
ланцюгів стрільби, перезарядки, сигналізації, бойового скидання (пуску) та аварійного
скидання;
-
усувати несправності та виконувати любі електромонтажні роботи в
електроланцюгах вертольота.
15.6. АЗУ доставляються зі складу озброєння в призначений час на спеціальний майданчик
для підготовки АЗУ до бойового застосування.
Інженер
частини з АОз зобовязаний впевнитись в тому, що серед доставлених відсутні АЗУ,
заборонені до застосування та з закінченими термінами експлуатації. Про допуск АЗУ до
бойового застосування він робить запис в “Журналі видачі АЗУ на бойове застосування”.
15.7. При розвантаженні АЗУ повинно бути забезпечено дотримання заходів безпеки, які
виключають можливість пошкодження АЗУ та їх транспортувальної тари і травмування
особового складу.
15.8. При розвантаженні АЗУ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
- кидати ящики з АЗУ, кантувати і ударяти їх один до одного, а також пересувати їх
по землі волоком;
- спускати АЗУ по нахиленим брусам без підтримки;
- перекатувати авіабомби без тари;
- класти патрони, ракети і підривники на землю без упаковки або підкладок.
15.9. При підвісці авіабомб, спорядженні їх підривниками необхідно запобігати падінню
авіабомб та підривників і ударам по ним. Підривники, які зазнали удару або падіння при
підготовці, до подальшого застосування не допускаються.
15.10. Перед спорядженням вертольота авіабомбами тактична та аварійна системи
управління скиданням повинні бути обезструмлені, система підйому авіабомб правильно
змонтована, троси уважно перевірені.
15.11. При підвісці на тримач авіабомби необхідно підтримувати за головну частину і
стабілізатор. Знаходитись під бомбою ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.
15.12. Перед підйомом авіабомби необхідно впевнитись в тому, що рукоятка лебідки
надійно тримається на хвостовику, стопорний механізм включений. При опусканні авіабомб
рукоятки лебідок необхідно надійно утримувати і не випускати їх з рук до закінчення
опускання авіабомб.
15.13. Після підвіски авіабомби на бомботримач впевнитись в надійному закритті
кінематики замка (покачуванням бомби). При цьому підвісний пристрій повинен
знаходитись в страховочному стані (опущено на 20-30 мм від корпуса авіабомби).
15.14. Затяжку підривників виконувати тільки штатним інструментом. Забороняється
закручувати підривники за вітрянки.
15.15. Підйом авіабомби, яка споряджена підривником (якщо це дозволено інструкцією), на
бомботримач вертольота проводити особливо обережно, не допускати розгойдування
авіабомби, запобігаючи можливих ударів підривника по деталях вертольота.
15.16. Підйом на бомботримачі авіабомб, які споряджені вітряночними підривниками,
проводити тільки при наявності на них механізмів МДВ із запобіжними ковпачками, зняття
яких проводиться після закріплення бомб на тримачах перед підєднанням карабіна прутка
ПВП до кільця МДВ.
При викручуванні (накручуванні) запобіжних ковпачків МДВ, а також підєднанні
(відєднанні) карабіна до кільця знаходитись кому небудь проти МДВ забороняється.
15.17. При підєднанні шнура ЕПП підривників з електропіротехнічним дальнім зведенням
до МПІ забороняється протягувати кулькову вилку джгута управління підривником через
контактну колодку МПІ.
15.18. Перед початком робіт по заряджанню артилерійської зброї необхідно впевнитись в
тому, що всі вимикачі і АЗМ електромереж управління озброєнням вимкнені, гашетка
управління стрільбою кулеметів знаходиться в похідному положенні.
15.19. При підготовці зброї суворо слідкувати за встановленими командами (сигналами) і не
допускати виконання чергової операції без команди старшого розрахунку.
15.20. При підготовці стрілецького озброєння ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
- протирати канали стволів, якщо в патроннику або в лапках затвору знаходиться
патрон;
- проводити заряджання зброї, у якої канали стволів, патронники і автоматика змащені
товстим шаром змазки;
ПРИМІТКА: Для постійної готовності зброї до застосування канали стволів
змащувати тонким шаром змазки. По тривозі канали стволів, які змащені тонким шаром
змазки, дозволяється не протирати. При польотах на учбові стрільби їх протирати
обовязково.
- проводити перезаряджання зброї при тиску в пневматичній системі вертольоту, який
не відповідає вимогам інструкції по експлуатації;
-
проводити спуск рухомих частин зброї з бойового взводу, перевіряти роботу
електроспусків, не впевнившись, що в автоматиці зброї немає патронів.
Кулемет ЯкБ-12,7 розряджати шляхом виключення електрошептала при виключеному
замикачі.
15.21. Після розряджання зброї забороняється:
- усувати несправності в електричних ланцюгах вертольота або виконувати будь-які
роботи на зброї або установках;
- виконувати любі роботи в системах сигналізації та управління зброєю, повязані з
вмиканням джерел електроживлення.
15.22. При підготовці вертольота до польоту з некерованими ракетами перед заряджанням
блоків впевнитись в тому, що блоки розряджені, всі АЗМ та вимикачі електроланцюгів
управління пуском вимкнені, кнопки аварійного скидання підвісок закриті ковпачками, в
кабіні нікого немає та вона зачинена.
15.23. Перед заряджанням блоків впевнитись в надійному кріпленні блоків, в чистоті
стволів і контактних муфт, в надійності затяжки підривників в ракетах.
15.24. При заряджанні блоків зняття транспортувальних футлярів з ракет проводити
обережно, щоб не нанести собі пошкоджень перами стабілізаторів, які різко відкриваються.
Заряджання блоків проводити, знаходячись в стороні від лінії осі стволів, які заряджаються.
Заряджання блоків здійснювати в послідовності: внутрішні блоки – зовнішні блоки,
розряджання блоків, навпаки: зовнішні блоки - внутрішні блоки, щоб той хто розряджає. Не
знаходився навпроти блоку, який заряджається (розряджається) або зарядженого раніше
блока.
15.25. Дозволяється підвіска (зняття) споряджених блоків на вертольот після перевірки
обезструмленості ланцюгів пуску (скидання).
15.26. Після заряджання блоків перевірити вірність установки обтікача (затвору), надійність
його кріплення стопором.
Після заряджання блоків, підвіски ракет ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ виконувати будь-які роботи
на вертольоті, повязані з вмиканням електроланцюгів озброєння.
15.27. Після запуска двигунів всі наземні запобіжні пристрої з тримачів та АЗУ повинні
бути зняті.
15.28. При встановленні та знятті з пускових пристроїв виробів 9М114 забороняється
знаходитись в секторі небезпечної зони: попереду – 500м, позаду – 50 м, ширина –20 м.
15.29. При експлуатації комплекса 9К113 заборонено знаходитись перед блоком ШТВ-12
ближче 20 м і в секторі небезпечної зони (± 70°) відносно продольної вісі вертольота при
роботі апаратури 9С477 на випромінювання.
Небезпечна зона
Небезпечна зона
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
ГАРАНТІЙНІ ТА ПРИЗНАЧЕНІ РЕСУРСИ АВІАЦІЙНИХ
ЗАСОБІВ УРАЖЕННЯ, РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРО ЗАБОРОНУ
В ЇХ ЗАСТОСУВАННІ
Встановлені Вказівкою НТ ВПС технічні строки авіаційних бомб (РБК, ЗАБ, ЗБ,
АГІТАБ) розповсюджуються також на їхні відповідні комплектуючі елементи РЗ, ПЗ, РМ
(Вказівка НТ ВПС № 131/021 від 10.06.80 р.)
Загальний строк зберігання авіаційних бомб та підривачів до них в складських та
польових умовах не повинна перевищувати встановленого строку даних авіаційних засобів
ураження (АЗУ) в складських умовах.
Після закінчення встановлених призначених показників (ресурсу, строку служби,
строку зберігання) АЗУ переводяться в другу категорію і їх зберігання здійснюється до
прийняття рішення.
І категорія
- НАЗУ, придатні для бойового використання та зберігання, що
знаходяться в межах гарантійних або призначених строків зберігання.
ІІ категорія
- НАЗУ з вичерпаними гарантійними та призначеними строками
зберігання, для яких роботи по встановленню нових строків зберігання з
будь-яких причин не закінчені.
ІІІ категорія
- НАЗУ несправні, підлягають ремонту силами баз, складів.
ІV категорія
- НАЗУ, які підлягають переспорядженню, переробці чи ремонту на
заводах.
V категорія
- НАЗУ, непридатні для бойового використання і небезпечні в
поволдженні та зберіганні:
- забраковані по результатам контрольних випробувань і підлягають
списанню і реалізації;
-несправні, що загрожують безпеці зберігання, транспортування і
поводження;
- не піддаються виправленню різьби отворів для підривачів;
- сильнодеформовані стабілізатори, виправлення яких не можливе;
- деформовані і з тріщинами системи підвіски;
- тріщини та свищі на корпусах;
- корозію та деформацію запальних стаканів;
- протікання споряджень, що неможливо усунути;
- вмятини гільз і снарядів, вільні обертання снарядів в гільзах та продольні
їх переміщення, сильну корозію патронів;
- вичерпані і не підлягаючі продовженню гарантійні та призначені строки
зберігання, в тому числі поза гермоукупоркою для піропатронів і
порохових зарядів катапультування, піропатронів систем літаків,
підривачів, дистанційних трубок і авіаційних патронів;
- іеші несправності, усунення яких силами баз і складів неможливе, а
відправлення на заводи промисловості недоцільне.
АВІАЦІЙНІ БОМБИ
№
з/п
Тип АЗУ
Термін зберігання
Гарантійн.
Призначений
склад поле склад
поле
Документ
Вк. НТ ВПС № 131/02 від 22.02.74 р
25
3
35
Вк. НТ ВПС № 3/0139 від 19.04.94 р
5
Виключити із запасів, подати на списання та
знищення по виходу раніше встановленого ПСЗ – 35 Вк. НТ ВПС № 1/0139 від 10.06.93 р
років
ФАБ-500М-54
1.
2.
ФАБ-500М-62
15
2
-
-
15
2
26
з 1964 р.
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
-
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
Вк. НТ ВПС №32/0131 від 28.05.87
3.
ФАБ-500-62Т
4.
Вк. НТ ВПС № 131/02 від 22.02.74 р
25
35
ФАБ-500ТС
Виключити із запасів, подати на списання та
знищення по виходу раніше встановленого ПСЗ – 35 Вк. НТ ВПС № 1/0139 від 10.06.93 р
років
5.
24
Вк. НТ ВПС № 1/0139 від 10.06.93 р
з 1971 р.
Вк. НТ ВПС № 3/0139 від 19.04.94 р
5
Виключити із запасів, подати на списання та
Вк. НТ ВПС № 1/0139 від 10.06.93 р
знищення до 1971 року виготовлення
6.
Вк. НТ ВПС № 131/02 від 22.02.74 р
25
35
ФАБ-250М-54
Виключити із запасів, подати на списання та
знищення по виходу раніше встановленого ПСЗ – 35 Вк. НТ ВПС № 1/0139 від 10.06.93 р
років
ФАБ-500Ш
7.
ФАБ-250М-62
10
2
15
2
-
-
20
з 1975 р.
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
-
Вк. НТ ВПС №37/0131/ від 4.04.91 р
8.
Вк. НТ ВПС № 131/02 від 22.02.74 р
25
35
ФАБ-250ТС
Виключити із запасів, подати на списання та
знищення по виходу раніше встановленого ПСЗ – 35 Вк. НТ ВПС № 1/0139 від 10.06.93 р
років
9.
Вк. НТ ВПС № 131/02 від 22.02.74 р
25
35
Вк. НТ ВПС № 3/0139 від 19.04.94 р
5
Виключити із запасів, подати на списання та
знищення по виходу раніше встановленого ПСЗ – 35 Вк. НТ ВПС № 1/0139 від 10.06.93 р
років
ОФАБ-250-270
10.
ОФАБ-250Т
10
2
-
-
17
з 1977 р.
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
-
Вк. НТ ВПС №37/0131/ від 4.04.91 р
11.
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
10
2
ОФАБ-250Ш
Дозволені до застосування на бойове застосування
Розп. Зам.ГК ВПС з БП та ІАС
після виконання бюлетеней № 073.9.0.2.831, №
№ 127/03127 від 17.10.80 р.
073.9.0.2.842.
По заболоченому грунту та водним перешкодам Розп. Нач.УТЕ АТ ВПС №
застосовувати в виняткових випадках
8759/23 від 20.09.74 р.
12.
Вк. НТ ВПС № 131/02 від 22.02.74 р
20
35
ОФАБ-100-120
Виключити із запасів, подати на списання та зни-ення
Вк. НТ ВПС № 1/0139 від 10.06.93 р
по виходу раніше встановленого ПСЗ – 35 років
№
з/п
13.
Тип АЗУ
Термін зберігання
Гарантійн.
Призначений
склад поле склад
поле
ОФАБ-100-125ТУ
20
Використати до 1990 р. включно
-
-
10
2
БЕТАБ-500Ш
Заборонені до використання із-за руйнування корпусів
14.
в повітрі. Підлягає знищенню після гарантійного
строка зберігання 10 років
Документ
Вк. ГІ ВПС №196/0073/ від 10.11.84
Вк. НТ ВПС №29/0131/ від 11.12.84
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
Розп. ГІ ВПС №127/03534 від
12.10.79 р.
Вк..НТ ВПС №37/0131 від 4.04.91 р.
26
Вк. НТ ВПС №32/0131 від 28.05.87
з 1960 р.
15.
Виключити та відправити на знищення до 1959 р.
Вк. НТ ВПС №30/0131 від 25.07.86
включно всю наявність
16.
ЗАБ-500-400
10
2
АО-2,5сч
20
-
35
-
Вк. НТ ВПС № 131/02 від 22.02.74 р
26
Вк.НТ ВПС №131/0220 від 26.06.81
10
2
ЗАБ-500-350
з 1959 р.
17.
Виключити та відправити на знищення до 1960 р.
Вк. НТ ВПС №32/0131 від 28.05.87
включно всю наявність
18.
10
2
-
-
ЗАБ-250-200
24
з 1979 р.
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82
-
Вк. НТ ВПС № 1/0139 від 10.06.93 р
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
16
Вк. НТ ВПС №30/0131 від 25.07.86
19.
з 1969 р.
Заборонені до застосування, підлягають знищенню по
Вк. НТ ВПС №30/0131 від 25.07.86
1968 р. включно
10
2
10
2
-
-
10
10
-
-
10
3
ЗАБ-100-105
20.
ЗБ-500
21.
ЗБ-500Р
22.
ЗБ-500Ш
23.
ЗБ-500ШМ
24
з 1974 р.
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
-
Вк. НТ ВПС № 1/0139 від 10.06.93 р
2
-
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
3
15
з 1974 р.
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
-
Вк. НТ ВПС №30/0131 від 25.07.86
-
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
24.
ЗБ-360
Підлягає списанню вся
наявність
25.
ЗБ-360Р
Підлягають знищенню
Вк..НТ ВПС №37/0131 від 4.04.91 р.
Вк. НТ ВПС № 131/023 від 24.03.82
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
ЗБ-250Ш
17
Вк. ГІ ВПС №11/0139/ від 5.03.96 р.
26.
з 1977 р.
Заборонені до застосування, підлягають знищенню по
Вк. НТ ВПС №30/0131 від 25.07.86
1975 р. включно
27.
28.
ЗБ-250ШМ
РБК-500-375АО-10
10
3
10
3
10
3
-
-
10
29.
РБК-250АО-1
-
21
з 1971 р.
25
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
Вк. НТ ВПС № 1/0139 від
10.06.93 р.
-
(1958-1960)
До 1960 р. включно підлягають знищенню
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
Вк. НТ ВПС №30/0131 від 25.07.86
Вк. НТ ВПС №32/0131 від 28.05.87
№
з/п
Тип АЗУ
Термін зберігання
Гарантійн.
Призначений
склад поле склад
поле
Документ
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
10
2
25
з 1961 р.
-
30. РБК-250-275АО-1сч
-
Вк. НТ ВПС №30/0131 від 25.07.86
31. РБС-100АО-25-33
32. РБС-100АО-25-30
20
-
35
-
Вк. НТ ВПС № 131/02 від 22.02.74 р
20
-
35
-
Вк. НТ ВПС № 131/02 від 22.02.74 р
33.
РБК-500-255ПТАБ10-5
34.
РБК-500255ПТАБ-10-5А
Виключити із запасів, подати
на списання та знищення по
виходу раніше встановленого
ПСЗ 21 рік
Дир. НТ ВПС №131/02819 від
23.07.85 р.
21
з 1965 р.
Вк. НТ ВПС № 1/0139 від 10.06.93 р
10
-
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
21
Вк. НТ ВПС №32/0131 від 28.05.87
2
35.
з 1963 р.
Виключити із запасів, подати на списання та знищення
Вк. НТ ВПС № 1/0139 від 10.06.93 р
по виходу раніше встановленого ПСЗ 21 рік
РБК-500-255
ПТАБ-2,5
10
-
18
РБК-255 ПТАБВк. НТ ВПС № 131/023 від 24.03.82
10
2
з 1967 р.
2,5М
36. Не пригодні для подальшого зберігання та бойового
застосування касети виготовлення до 1967 року Вк. НТ ВПС №34/0131 від 10.03.88
включно.
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
22
Вк..НТ ВПС №37/0131 від 4.04.91 р.
37.
з 1969 р.
Заборонені до застосування підлягають знищенню
Вк. НТ ВПС №30/0131 від 25.07.86
касети виготовлення по 1975 рік включно
10
-
РБК-255 ЗАБ-2,5
38.
РБК-250 аеродромного спорядження
Підлягає
наявність
10
знищенню
вся
2
20
з 1966 р.
39. Тимчасово заборонені до застосування партія 5 - 1969
р., партія 34 – 1970 р.
Заборонені до застосування підлягають знищенню по
1965 р. виготовлення включно
САБ-250-200
10
3
17
з 1978 р.
Допускається комплектація підривачем АТК-ЕБ
40.
виготовлення з партії 5 -–1976 р. Підривачі АТМ-ЕБ та
АТК-10ЕБ для комплектації не застосовувати.
Виключити із запасів і подати на списання та
знищення до 1978 року включно
САБ-250Т
Вк. НТ ВПС №30/0131 від 25.07.86
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
Вк. НТ ВПС № 1/0139 від 10.06.93 р
Розп.ГІ ВПС №11867/18 від
24.04.81 р.
Вк. НТ ВПС № 1/0139 від 10.06.93 р
-
Вк. НТ ВПС №36/0131 від 24.10.89
2
-
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
3
-
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
-
НОСАБ-100Т
10
ДОСАБ-100Т
10
43.
Розп. Зам ГК ВПС по БП №8/573
від 20.06.77 р.
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
-
42.
Вк. НТ ВПС №30/0131 від 25.07.86
-
2
САБ-100МН
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
32
з 1960 р.
10
41.
Вк.НТ ВПС №37/0131 від 4.04.91 р.
№
з/п
Тип АЗУ
44.
НОСАБ-100,
ДОСАБ-100 всіх
кольорів
Термін зберігання
Гарантійн.
Призначений
склад поле склад
поле
Не пригодні для подальшого
зберігання
та
бойового
застосування
АБ
виготовлення 1955-60 рр.
Документ
Вк. НТ ВПС № 131/021 від
10.06.80 р.
Вк. НТ ВПС № 131/019 від 24.09.79
20
27
ДАБ-100-90ФМ
45. Заборонені до застосування і підлягають знищенню Вк. НТ ВПС № 131/02819 від
23.7.85 р.
всіх років виготовлення
46.
АГІТАБ-500-300
47.
АГІТАБ-250-85
48.
П-50-75
49.
П-50Ш
10
2
-
-
10
2
-
-
25
з 1967 р.
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
-
Вк. НТ ВПС №35/0131 від 8.02.89 р.
33
з 1959 р.
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
-
Вк. НТ ВПС №35/0131 від 8.02.89 р.
10
-
-
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
5
5
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
-
-
17
з 1974 р.
-
Вк..НТ ВПС №37/0131 від 4.04.91 р.
Вк. НТ ВПС № 131/02 від 22.02.74 р
20
35
ПТАБ-10-5
50. Заборонені до застосування, підлягають знищенню по
Вк. НТ ВПС №32/0131 від 28.05.87
1960 р. включно
51.
20
35
ПТАБ-2,5
До 1952 р. включно відправити на знищення
БКФ-ПТАБ-2,5
10
2
-
-
Вк. НТ ВПС № 131/02 від 22.02.74 р
Вк. НТ ВПС №32/0131 від 28.05.87
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
Дир.Нач.УТЕ АТ ВПС №127/03205
від 3.11.81 р.
Дозволяється застосовувати блоки випуску з 1979 р.
52. З метою виключення мінування полігонів заборонені
до застосування на УБП та навчаннях блоки з АБ Розп. Заст. ГК ВПС по БП №11/95
ПТАБ-2,5 по партію 24 1982 р. включно (без від 23.06.83 р.
самоліквідації)
10
2
БКФ-АО-2,5 РТ
Виділити на окреме зберігання по виходу ГСЗ для
використання в особливий період.
Тимчасово заборонені до застосування до виконання
53. доробок по партіям 23,25,20,27,51-53 – 1984 р. та
партіям 62,64,85 – 1985 р. виготовлення
Після
завершення
доробок
по
бюлетеню
№073.2.0.1787.2 блоки застосовувати у відповідності з
вимогами інструкції льотчику.
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
Вк. НТ ВПС № 3/0139 від 14.04.94 р
Розп. ГІ ВПС №3.08.7.0012
від 7.04.87 р.
Розп. ГІ ВПС №3.08.7.0012
від 7.04.87 р.
54.
БКФ-ПТМ-1
10
1
-
-
Вк..НТ ВПС №37/0131 від 4.04.91 р.
55.
БКФ-ПФМ-1с
10
1
-
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
56.
ФОТАБ-250Т
10
3
-
-
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
57.
Всі типи блоків
БКФ до КМГ-У
58.
ФЗАБ-500М
Застосовувати
літаками
10
3
одиночними
-
-
Розп. Зст.ГК ВПС по БП та ІАС
№11/149 від 20.09.89 р.
Вип. №4851 затв. ГІ ВПС 27.03.82 р
№
з/п
1.
2.
ПІДРИВАЧІ ТА КОМПЛЕКТУЮЧІ ДО АВІАЦІЙНИХ БОМБ
Гарантійний строк
Призначений строк зберігання
В ГУ
Без ГУ
Тип
Без
В ГУ
Документ
Документ
ГУ
склад поле склад поле
30
15
Нак.ГК
Вк.НТ ВПС
52-60
з 1976 р.
ВПС
№131/023 від
0,5
2
АМ-А
року
10
№0214 від
24.03.82 р.
до 1976р
11.08.71 р.
вигот.
Вк.НТ ВПС №32/0131 від 28.05.87 р.
Знищити до 1958 р. виготовлення включно
Нак.ГК
3
ВПС
до 75 р. Вк.НТ ВПС
№131/019 від
10
0,5
4
АМВ-А1
№0214 від
після
24.09.79 р.
11.08.71 р.
ремонту
Не пригодні для подальшого зберігання та бойового
застосування підривачі виготовлення по 1974 р. Вк.НТВПС №131/022 від 26.06.81 р.
включно
АМВ-АЕ
3.
10
-
-
0,5
АМВАЕ2Р
АВ-1д/у
5.
6.
7.
8.
-
4
Нак.ГК ВПС
№0214 від
11.08.71 р.
Не пригодні для подальшого зберігання та бойового
застосування підривачі виготовлення по 1974 р. Вк.НТ ВПС №131/023 від 24.03.82 р.
включно
10
-
-
0,5
20
до 1974
р. вигот.
після
рем.
-
-
0,5
-
з 1969 р.
4.
-
15
69-74 р.
після
рем.
10
Вк.НТ ВПС
№131/017 від
24.05.78 р.
4
Нак.ГК
ВПС
№0214 від
11.08.71 р.
-
2
Нак.ГК ВПС
№0214 від
11.08.71 р.
Не пригодні для подальшого зберігання та бойового
застосування підривачі виготовлення по 1975 р.Дир.НТ ВПС №131/01135 від 01.04.77 р.
включно
Вк.НТ ВПС
Нак.ГК ВПС
20
№16/0131 від
№0214 від
4
з 1961 р. 10.04.77 р.
11.08.71 р.
Не пригодні для подальшого зберігання та бойового
застосування підривачі виготовлення по 1965 р. Вк.НТ ВПС №32/0131 від 28.05.87 р.
включно
АВ-2д/у
10
-
-
0,5
АВ-139
10
-
-
0,5
-
-
4
Нак.ГК ВПС
№0214 від
11.08.71 р.
Не пригодні для подальшого зберігання та
Вк.НТВПС №131/021 від
бойового застосування підривачі виготовлення по
01.04.77 р.
1955-1961 р. які не пройшли в 1975-1977 р. ремонт
Підривачі п. 1-3 1973 р., п.1 1976 р. які пройшли
ремонт в 1973-1976 р. до застосування Вк.ГІ ВПС №3.07.6.0003 від
заборонити, виключити із БК та здати на склад 03.07.86 р.
САОз
Вк.НТ ВПС №32/0131 від 28.05.87 р.
Знищити до 1974 р. виготовлення включно
Вк.НТ ВПС
Нак.ГК ВПС
20
№131/019 від
№0214 від
4
61-64 р. 24.09.79 р.
11.08.71 р.
Виключити із запасів та відправити на знищення
Вк.НТ ВПС №32/0131 від 28.05.87 р.
до 1965 р. виготовлення включно
АВ-139Е
10
-
-
0,5
№
з/п
Тип
АВУ
Гарантійний строк
В ГУ
Без ГУ
склад поле склад поле
10
-
-
0,5
9.
Призначений строк зберігання
Без
Документ
Документ
ГУ
В ГУ
Вк.НТ ВПС
20
№131/016 від
з 1961 р. 10.05.77 р.
Знищити до 1965 р. включно
10.
11.
12.
АВУ-Е
14.
15.
-
Знищити до 1965 р. включно
10
АВУ-ЕТ
АВУ-ЕТМ 12,5
АВБ
13.
10
10
-
-
0,5
-
0,5
0,5
-
0,5
10
-
-
2
17.
АВПЗ-М
10
-
-
2
АВШЕ
Нак.ГК ВПС
№0214 від
11.08.71 р.
Вк.НТ ВПС №32/0131 від 28.05.87 р.
-
-
Вк.НТ ВПС
№131/021 від
з 1958 р. 01.04.77 р.
25
4
-
-
4
Нак.ГК ВПС
№0214 від
11.08.71 р.
10
-
-
0,5
з 1972 р.
Вк.НТ ВПС
№32/0131 від
28.05.87 р.
2
-
-
-
-
4
Нак.ГК ВПС
№0214 від
11.08.71 р.
-
-
4
Нак.ГК ВПС
№0214 від
11.08.71 р.
15
-
Виключити та відправити на знищення до 1979 р.
включно
ТМ-24А
20.
Вк.НТ ВПС
20
№131/016 від
з 1963 р. 10.05.77 р.
Виключити та відправити на знищення всіх років
Вк.НТ ВПС №32/0131 від 28.05.87 р.
випуску
10,5
3
АВБ-Е
10
2
2
АВТ-Е
Допущені на бойове застосування випуску з 1977
р., а також підривачі, які пройшли ремонт п. 1-3 Вк.НТ ВПС №131/021 від 01.04.77 р.
1975 р.,
п. 1 – 1976 р.
АВПЗ
19.
Нак.ГК ВПС
№0214 від
11.08.71 р.
Вк.НТ ВПС №32/0131 від 28.05.87 р.
16.
18.
4
10
-
-
0,5
28
з 1953 р.
Вк.НТ ВПС
№32/0131 від
28.05.87 р.
Вк.НТ ВПС
№131/021 від
01.04.77 р.
Нак.ГК ВПС
№0214 від
11.08.71 р.
Виключити та відправити на знищення до 1977 р.
Вк.НТ ВПС №32/0131 від 28.05.87 р.
включно
Для комплектації ФОТАБ-100-140 застосовувати
Вк.НТ ВПС №131/016 від 10.05.77 р.
підривачі тільки з 1978 р. виготовлення
Вк.НТ ВПС
Нак.ГК ВПС
35
10
0,5
№36/0131 від 4
№0214 від
ТМ-24Б
з 1953 р.
24.10.89 р.
11.08.71 р.
Не придатні для подальшого зберігання та
Вк.НТ ВПС №32/0131 від 28.05.87 р.
бойового застосування по 1955 р. включно
21.
Вк.НТ ВПС
Нак.ГК ВПС
18
№131/021 від
№0214 від
4
з 1961 р. 01.04.77 р.
11.08.71 р.
Заборонено
використовувати
на
бойове
Вк.НТ ВПС №36/0131 від 24.10.89 р.
застосування та в БК виготовлення до 1976 р.
22.
Вк.НТ ВПС
Нак.ГК ВПС
18
№131/021 від
№0214 від
4
з 1961 р. 01.04.77 р.
11.08.71 р.
Заборонено
використовувати
на
бойове
Вк.НТ ВПС №36/0131 від 24.10.89 р.
застосування та в БК виготовлення до 1976 р.
АТ-ЕА
АТ-ЕБ
10
10
-
-
-
-
0,5
0,5
№
з/п
23.
24.
Тип
26.
27.
12
-
-
4
АТМ-ЕА
12
-
2
2
-
-
4
Нак.ГК ВПС
№0214 від
11.08.71 р.
Заборонено використовувати на бойове застосуВк.НТ ВПС №36/0131 від 24.10.89 р.
вання та в БК виготовлення до п.2 1979 р. включно
12
-
2
2
-
-
4
Нак.ГК ВПС
№0214 від
11.08.71 р.
Заборонено
використовувати
на
бойове
Вк.НТ ВПС №36/0131 від 24.10.89 р.
застосування та в БК виготовлення до 1976 р.
Комплектація САБ-250Т допускається підриРозп. ГІ ВПС №11867/18 від 24.04.81
вачами виготовлення починаючи з партії 5 1976 р.
10
2
2
АТК-2Б
12
2
2
АТК-10ЕБ
Вк.НТ ВПС
Нак.ГК ВПС
30
№131/019 від
№0214 від
4
з 1952 р. 24.09.79 р.
11.08.71 р.
Виключити та відправити на знищення до 1951 р.
Вк.НТ ВПС №32/0131 від 28.05.87 р.
включно
25
Дир. НТ ВПС
№131/03394
1958Нак.ГК
від 6.11.80 р.
ВПС
1970
10
0,5
4
МДВ-2
АДЦ
28.
Призначений строк зберігання
Без
Документ
Документ
ГУ
В ГУ
Вк.НТ ВПС
Нак.ГК ВПС
16
№131/021 від
№0214 від
4
з 1964 р. 01.04.77 р.
11.08.71 р.
Заборонено
використовувати
на
бойове
Вк.НТ ВПС №36/0131 від 24.10.89 р.
застосування та в БК виготовлення до 1976 р.
АТМ-ЕБ
АТК-ЕБ
25.
Гарантійний строк
В ГУ
Без ГУ
склад поле склад поле
10
-
-
0,5
№0214 від
29.
30.
Вк.НТ ВПС
14
11.08.71 р.
№131/022 від
з 1971 р. 26.06.81 р.
Не придатні для подальшого зберігання та
бойового застосування всі партії 1956-1965 р. Вк.НТ ВПС №131/021 від 01.04.77 р.
виготовлення
25до
Нак.ГК ВПС
1957 р. Вк.НТ ВПС
№131/019 від
№0214 від
10
0,5
4
МДВ-4
20
24.09.79 р.
11.08.71 р.
з 1957 р.
Виключити із запасів та відправити на знищення
Вк.НТ ВПС №37/0131 від 04.04.91 р.
до 1956 р. включно
Вк.НТ ВПС
Нак.ГК ВПС
14
№131/022 від
№0214 від
4
з 1971 р. 26.06.81 р.
11.08.71 р.
Відремонтовані підривачі партій 1-67Р, 5-67Р, 667Р, 1-68Р, 2-68Р 1976 р. застосовувати з висот
більше 150 м по сухому грунту середньої щільності.
Підривачі, відремонтовані в 1977 р. та послідуючих Бюлет. №073.0.0.512.2 від
32.
роках, а також які виготовлені з 1975 р. (з партії 1 – 15.10.80 р.
1975 р.) застосовувати у відповідності з вимогами
технічного опису та вказівок з підготовки до
застосування підривача
АТК33.
12
2
2
10ЕА
Заборонені, підлягають знищенню
ЗДВДир. НТ ВПС №131/02819 від
34.
23.07.85 р.
всі партії, всіх років виготовлення
САБ
31.
МДВ-5
10
-
-
0,5
№
з/п
Тип
35.
АВУ-М
37.
38.
39.
40.
41.
42.
Призначений строк зберігання
Без
В ГУ
Документ
Документ
ГУ
-
Вк.НТ ВПС
Нак.ГК ВПС
20
№37/0131 від
4 №0214 від
з 1977 р. 04.04.91 р.
11.08.71 р.
Заборонені
до
застосування,
підлягають
знищенню підривачі виготовлення по 1974 р. Вк.НТ ВПС №131/022 від 26.06.81 р.
включно, які не пройшли ремонт
15
ТУВк.НТ ВПС №30/0131 від 25.07.86 р.
250М-54
з 1971 р.
15
ТУ-250Вк.НТ ВПС №30/0131 від 25.07.86 р.
з 1971 р.
270
15
ТУВк.НТ ВПС №30/0131 від 25.07.86 р.
з 1971 р.
100НВ
17
ТУ-100Вк.НТ ВПС №30/0131 від 25.07.86 р.
з 1974 р.
120
Заборонені, підлягають знищенню всі партії, всіх Вк.НТ ВПС №30/0131 від 25.07.86 р.
(парадокс)
років виготовлення
15
Вк.НТ ВПС №30/0131 від 25.07.86 р.
Д-38
з 1971 р.
19
Вк.НТ ВПС №34/0131 від 10.09.888 р.
АВ-529
з 1971 р.
АМВАЕ2
36.
Гарантійний строк
В ГУ
Без ГУ
склад поле склад поле
10
2
2
10
-
-
0,5
Для розпізнавання ремонтних підривачів від знову виготовлених на дерев”яних ящиках,
металевих упаковках та корпусах підривачів наноситься червоною фарбою буква “Р” та рік
проведення ремонту.
ПІДРИВАЧІ ДО НЕКЕРОВАНИХ АВІАЦІЙНИХ РАКЕТ
№
з/п
1.
Тип
В-5М1
2.
В-5К
3.
ВБ-5
Гарантійний строк
В ГУ
Без ГУ
склад поле склад поле
15
15
3
3
15
15
3
3
після 3-х років
до п.16 1971 р. зберігання без ГУ
(в БК) підривачі
допускаються до
20
20
застосування на
УБП на протязі 2з п.16 1971 р.
х років
15
15
4.
РВ-24
5
5
5.
6.
В-24А
Н-28
15
10
15
-
7.
В-8
16
-
3
3
Призначений строк зберігання
Без
В ГУ
Документ
Документ
ГУ
20
Бюлет.
№073.4.0.754.4
5
Бюлет.
№073.4.0.754.4
-
-
5
Бюлет.
№073.4.0.754.4
-
-
-
-
1
1
Вк.НТ ВПС
15
не більше 50
№17/0131 від
з 1967 р. 24.05.78 р.
зльотів та
посадок
3
3
3
3
10
10
у складі ракет,
які знаходяться
в упаковці
-
-
1
Нак.ГК
ВПС
№0214 від
11.08.71 р.
4
-
-
-
-
НЕКЕРОВАНІ АВІАЦІЙНІ РАКЕТИ
№
з/п
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Тип НАР
С-5М
С-5М1
С-5МО
С-5К
С-5К1
С-5КО
С-5КОБ
С-5КП
С-5КПБ
Термін зберігання
Гарантійний
Призначений
склад
поле
склад
поле
20
20
20
20
15
15
20
20
20
20
15
15
15
15
15
15
15
15
-
9.
Тимчасово заборонити до використання п. 57 1980 р.
10.
11.
12.
15
15
С-5С
15
15
С-5СБ
15
15
20
20
С-5-О
20
20
20
20
С-5-О1
Заборонені до застосування на бойову підготовку до
прийняття заходів промисловістю
20
20
С-5-ОБ
10
10
20
С-5П
10
10
20
С-5П1
10
10
С-5ПБ
15
15
С-8
15
15
С-8М
15
15
С-8В
15
15
С-8А
15
15
С-8КО
Заборонені до застосування на УБП ракети, які
виготовлені п/я А-7135 в період з 1985 р. по 01.04.89 р.
15
7
С-8КОМ
Заборонені до застосування ракети слідуючих
номерів партій: виготовлення 1986 р. п. 63;
виготовлення 1987 р. п.15, 19-22, 27-29, 34, 43-45, 4851, 54, 56, 58, 59, 61-64, 66-75, 77, 79-83, 85-91, 93, 95,
103, 105, 115-119, 112-132, 141; виготовлення 1988 р.
п. 1-5, 7, 8, 11-13, 15, 19, 20, 22, 24-26, 28, 31, 32, 3739, 43-49, 52, 53, 55-60, 63, 67, 68, 72, 73, 78, 80
15
15
С-8ОФ
Заборонені до застосування на УБП ракети, які
виготовлені п/я А-7135 в період з 1985 р. по 01.04.89 р.
15
15
С-8Б
Заборонені до застосування на УБП ракети, які
виготовлені п/я А-7135 в період з 1985 р. по 01.04.89 р.
15
7
С-8БМ
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
С-8АС
27.
15
15
-
-
Документ
Вк.НТ ВПС №1/0139 від 10.06.93 р.
Вк.НТ ВПС №1/0139 від 10.06.93 р.
Вк.НТ ВПС №1/0139 від 10.06.93 р.
Вк.НТ ВПС №1/0139 від 10.06.93 р.
Вк.НТ ВПС №1/0139 від 10.06.93 р.
Вк.НТ ВПС №1/0139 від 10.06.93 р.
Випуск № 6382
Випуск № 6382
Випуск № 6382
Розп. ГІ АА ПрикВО №51/2848 від
10.10.94 р.
Вк.НТ ВПС №1/0139 від 10.06.93 р.
Випуск № 6382
Вк.НТ ВПС №19/0131 від 24.09.79 р
Вк.НТ ВПС №19/0131 від 24.09.79 р
Розп.ГІ ВПС №127/0680 від
13.03.86 р.
Випуск № 6382
ВК.НТ ВПС №14/0131 від 20.12.76
ВК.НТ ВПС №14/0131 від 20.12.76
Випуск № 6382
Вк.НТ ВПС №1/0139 від 10.06.93 р.
Вк.НТ ВПС №1/0139 від 10.06.93 р.
Вк.НТ ВПС №1/0139 від 10.06.93 р.
Вк.НТ ВПС №1/0139 від 10.06.93 р.
Випуск № 6382
Вк.ГІ ВПС №3.06.9.0023 від
16.06.89 р. Бюлет. №073.9.0.2894.1
Випуск № 6382
Бюлет. №073.0.0.2972.4
Випуск № 6382
Вк.ГІ ВПС №3.06.9.0023 від
16.06.89 р. Бюлет. №073.9.0.2894.1
Вк.НТ ВПС №1/0139 від 10.06.93 р.
Вк.ГІ ВПС №3.06.9.0023 від
16.06.89 р. Бюлет. №073.9.0.2894.1
Випуск № 6382
Вк.НТ ВПС №1/0139 від
10.06.93 р.
Заборонені до застосування на УБП ракети, які Вк.ГІ ВПС №3.06.9.0023 від
виготовлені п/я А-7135 в період з 1985 р. по 01.04.89 р. 16.06.89 р. Бюлет. №073.9.0.2894.1
№
з/п
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
36.
37.
38.
39.
40.
41.
42.
Термін зберігання
Гарантійний
Призначений
склад
поле
склад
поле
15
15
С-8С
15
15
С-8ВС
15
7
С-8АСМ
15
7
С-8ДМ
Заборонені до застосування на УБП ракети, які
виготовлені п/я А-7135 в період з 1985 р. по 01.04.89 р.
15
15
С-8П
Заборонені до застосування на УБП ракети, які
виготовлені п/я А-7135 в період з 1985 р. по 01.04.89 р.
15
7
С-8ПМ
15
7
С-8Ц
Заборонені до застосування на УБП ракети, які
виготовлені п/я А-7135 в період з 1985 р. по 01.04.89 р.
15
7
С-8ЦМ
15
7
С-8-О
Заборонені до застосування на УБП ракети, які
виготовлені п/я А-7135 в період з 1985 р. по 01.04.89 р.
15
7
С-8-ОМ
15
7
С-13
15
7
С-13Т
15
7
С-13ОФ
15
5
С-13Д
15
15
С-24Б
Тип НАР
Документ
Вк.НТ ВПС №1/0139 від 10.06.93 р.
Вк.НТ ВПС №1/0139 від 10.06.93 р.
Випуск № 6382
Випуск № 6382
Вк.ГІ ВПС №3.06.9.0023 від
16.06.89 р. Бюлет. №073.9.0.2894.1
Випуск № 6382
Вк.ГІ ВПС №3.06.9.0023 від
16.06.89 р. Бюлет. №073.9.0.2894.1
Випуск № 6382
Випуск № 6382
Вк.ГІ ВПС №3.06.9.0023 від
16.06.89 р. Бюлет. №073.9.0.2894.1
Випуск № 6382
Випуск № 6382
Вк.ГІ ВПС №3.06.9.0023 від
16.06.89 р. Бюлет. №073.9.0.2894.1
Випуск № 6382
Випуск № 6382
Випуск № 6382
Випуск № 6382
Випуск № 6382
Випуск № 6382
ПІРОТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ
№
з/п
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Гарантійний термін
В ГУ
Без ГУ
Тип
на
склад ЛА
складі
20
5
2
ПП-3
20
5
5
ПП-9
10
3
3
ППЛ
ППИ-26-1 (ЛО- 10/
6 міс. 6 міс.
5
56)
ППИ-26-1В
5/2
1 міс. 1 міс.
(ЛО-56В)
ППР-26 (ЛО-50) 12/2 1 міс. 1 міс.
ЕПУ-253
СП-26
8.
15
5
5
10/2
2
2
Призначений термін зберігання
Без ГУ
Докумен
В ГУ Документ
т
склад ЛА
-
-
-
-
Вип.№6114
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Вк.НТ ВПС
20 №12/0131 від
11.11.76 р.
Вк.НТ ВПС
30
№6/0139 від
з 1965 р. 26.07.95 р.
Вилучити з запасів, подати на списання і знищити до 1965 р.
виготовлення
-
Вк.НТ ВПС
№1/0139 від
10.06.93 р.
АВІАЦІЙНІ НАБОЇ ДО ГАРМАТ, КУЛЕМЕТІВ, ГРАНАТОМЕТІВ
Для всіх типів авіаційних гармат до числа патронів, які пройшли автоматику гармати,
повторна набивка яких в стрічки заборонена, повинні відноситися всі патрони, які знаходяться в гарматі,
вилучені із ланок в процесі стрільби або спорядження гармат, незалежно від того, були вони дослані в
патронник або ні: для гармат ГШ-23 та ГШ-30, окрім того, до числа патронів, що пройшли автоматику,
відносяться патрони, що подані в ланці на вихідне положення для зниження в дальній від направлення
подачі ствол.
№
з/п
Тип
Гарантійний термін
В ГУ
Без ГУ
на
склад ЛА
складі
25
7
7
25
7
7
25
7
7
25
7
7
1.
2.
3.
4.
7,62 Б-32
7,62 Т-46
12,7 Б-32
12,7 БЗТ-44
5.
12,7 1СЛ
15
5
6.
12,7 1СЛТ
15
-
7.
Авіаційні
набої калібру
12,7 мм до
ЯкБ-12,7
8.
ОФЗТ-23 АМГШ
з підривачем
Б-23А
9.
ОФЗТ-23 АМГШ з підривачем АГ-23
10.
11.
ОФЗ-23
з підривачем
Б-23А
ОЗТ-23-АМ з
підривачем Б23У
Призначений термін зберігання
Без ГУ
Докуме
Докумен
В ГУ
нт
т
склад ЛА
-
-
-
-
-
-
-
5
3
-
-
-
5
3
Вк.НТ ВПС
№36/0131 від
24.10.89 р.
Вк.НТ ВПС
№36/0131 від
24.10.89 р.
В кулеметах ЯкБ-12,7 дозволяється застосовувати
патрони з кулями БЗТ-44, Б-32 тільки з порохом 4/7 Вк.НТ ВПС
ЦГР, а також двохпульні патрони 1СЛ, 1СЛТ з №36/0131 від
порохом 4/1ФЛ. Патрони калібру 12,7 мм з кулями БС 24.10.89 р.
для застосування в авіаційних кулеметах не придатні
Заборонені до застосування, підлягають знищенню Дир.НТ ВПС
№131/02819
патрони 1950-1969 років виготовлення
від 23.07.85 р.
Забороняється споряджувати в одну стічку з
Бюлет.
двохкульними патронами 1СЛ однокульні патрони Б- №073.9.0.2888
.4
32 і БЗТ-44
10
3
3
Вк.ГІ ВПС
20
№11/0139 від
з 1972 р. 5.03.96 р.
5
5
Заборонені до застосування та підлягають знищенню
патрони всіх типів виготовлення до 1970 р. включно
всю наявність
10
3
3
10
3
3
15 Нак.ГК ВПС
№01 від
з 1984 р. 03.01.74 р.
-
-
Нак.ГК ВПС
№01 від
03.01.74 р.
Вк.НТ ВПС
№37/0131 від
04.04.91 р.
5
5
Нак.ГК ВПС
№01 від
03.01.74 р.
5
5
Нак.ГК ВПС
№01 від
03.01.74 р.
Заборонені до застосування із всіх типів зброї 23 мм
всіх років виготовлення по мірі виходу гарантійного Вк.НТ ВПС
№35/0131 від
строку зберігання (10 років) підлягають виключенню 08.02.89 р.
із запасів, списанню та відправці на знищення
33
Вк.НТ ВПС
Нак.ГК ВПС
№01 від
10
3
3
з 1955 №26/0131 від 5
5
15.02.83 р.
03.01.74 р.
р.
Заборонені до застосування, підлягають знищенню патрони всіх років Вк.НТ ВПС
№36/0131 від
виготовлення
24.10.89 р.
№
з/
п
Тип
Гарантійний термін
В ГУ
Без ГУ
на
склад ЛА
складі
Призначений термін зберігання
Без ГУ
В ГУ Документ
Документ
склад ЛА
Нак.ГК ВПС
№01 від
03.01.74 р.
12. Заборонені до застосування, підлягають знищенню патрони п. 24 Вк.НТ ВПС №1/0131
від 07.01.74 р.
1957 р.
БЗА-23АМ
10
3
3
31
Вк.НТ ВПС
№26/0131 від
15.02.83 р.
5
Перевірити стан ГУ патронів п. 95,97 1957 р. п. 15 1958 р. При незадовільному стані ГУ (порушення герметичності) патрони знищити)
БЗ-23АМ
10
3
3
Вк.НТ ВПС
33
№26/0131 від
з 1955 р. 15.02.83 р.
5
5
Вк.НТ ВПС №26/0131
від 15.02.83 р.
5
Нак.ГК ВПС
№01 від
03.01.74 р.
Заборонені до застосування, підлягають знищенню
Розп.НТ ВПС №131/03397 від 14.06.73
- патрони всіх партій вигот. по 1954 р. включно;
13. - патрони партії 45 1956 р.
Розп.ГІ ВПС №43/28/920 від 31.03.66 р.
Вк.НТ ВПС №1/0139 від 10.06.93 р.
- патрони партій 102 1955 р., 130 1956 р.
Вк.НТ ВПС №15/0131 від 15.02.83 р.
- патрони партій 163, 164 1956 р.
Перевірити стан ГУ патронів п. 85 1955 р. При незадоВк.НТ ВПС №36/0131 від 24.10.89 р.
вільному стані ГУ патрони знищити.
ПРЛ-АМ-ГШВк.ГІ ВПС
Нак.ГК ВПС
20
№11/0139 від
№01 від
14. 23Уз підривачем
10
3
3
5
5
з 1971 р. 05.03.96 р.
03.01.74 р.
ВУ-23У
ПРЛ-АМ-ГШ-23У
Вк.ГІ ВПС
Нак.ГК ВПС
20
№11/0139 від
№01 від
15. з підри-вачем ВУ- 10
3
3
5
5
з 1971 р. 05.03.96 р.
03.01.74 р.
23П
ОФЗ-23-АМ-ГШ
Вк.ГІ ВПС
Нак.ГК ВПС
25
№11/0139 від
№01 від
10
3
3
5
5
з підривачем АГз 1979 р. 05.03.96 р.
03.01.74 р.
16. 23
Вилучити із запасів і подати на списання і знищення до 1979 р. Вк.НТ ВПС №1/0139
від 10.06.93 р.
виготовлення
Нак.ГК ВПС
№01 від
03.01.74 р.
Розп..НТ ВПС №131/0577 від
Патрони партії 15 1977 р. розходувати в першу чергу
21.02.79 р.
Заборонені до застосування, підлягають знищенню патрони Вк.НТ ВПС №26/0131 від
15.02.83 р.
партії 10 1977 р.
БР-23-АМ-ГШ з
підривачем АД-23
17.
10
3
3
Вк.ГІ ВПС
25
№11/0139 від
з 1975 р. 05.03.96 р.
5
5
Вилучити із запасів, подати на списання і знищення до 1975 Вк.НТ ВПС №1/0139 від
10.06.93 р.
р. виготовлення
Нак.ГК ВПС
20 Вк.НТ ВПС
Д-23-АМ-ГШ з
№1/0139 від
№01 від
10
3
3
5
5
з 1974 р.10.06.93 р.
03.01.74 р.
18. підривачем Д-23
Вилучити із запасів, подати на списання і знищення до 1974 Вк.НТ ВПС №1/0139 від
10.06.93 р.
р. виготовлення
ПИКС-23-АМВк.ГІ ВПС
Нак.ГК ВПС
25
№11/0139 від
№01 від
19. ГШ з підрива10
3
3
5
5
з 1971 р. 05.03.96 р.
03.01.74 р.
чем ВИ-23
ПИКС-23П-АМВк.ГІ ВПС
Нак.ГК ВПС
20
№11/0139 від
№01 від
20. ГШ з підривачем
10
3
3
5
5
з 1977 р. 05.03.96 р.
03.01.74 р.
ВИ-23
ФЗ-23-АМ-ГШ з
21. підривачем БШ-23
10
3
3
15 Нак.ГК ВПС
№01 від
з 1970 р. 03.01.74 р.
5
5
Нак.ГК ВПС
№01 від
03.01.74 р.
№
з/п
Гарантійний термін
В ГУ
Без ГУ
на
склад ЛА
складі
Тип
ФЗ-23-АМ-ГШ
з підривачем
22. БШ-23Н
10
3
3
Призначений термін зберігання
Без ГУ
В ГУ Документ
Документ
склад ЛА
20
Заборонені до застосування, підлягають
патрони всіх партій виготовлення 1977 р.
23.
БЗТ-23-АМГШ
-
-
-
Вк.ГІ ВПС
№11/0139 від
05.03.96 р.
знищенню
5
5
Нак.ГК ВПС
№01 від
03.01.74 р.
Вк.НТ ВПС №36/0131
від 24.10.89 р.
Вк.ГІ ВПС
25
№11/0139 від
з 1988 р. 05.03.96 р.
-
-
-
ОФЗ-30-ГШ з під- 15
5
3*
ривачем АГ-30
*-Патрони після утримання в складі БК на борту ЛА дозволяється використовувати на
бойову підг-ку до закінчення загального гарантійного терміну зберігання після
24. відкриття ГУ (5 років)
Вк.НТ ВПС
№35/0131 від
8.02.89 р.
Заборонені до застосування патрони партій 65,69,78 1989 р., 27,28,30,40
Бюлет.
№073.7.0.2601.4
1981 р. вилучити з експлуатації і передати п/я В-2116
Патрони виготовлення до 31.12.79 р. по мірі закінчення ГТЗ (15 років)
підлягають вилученню із запасів, списанню і відправці на знищення
25.
26.
27.
28.
29.
30.
ОФЗ-30-ГШ
з підр. АГ-30Д
ОФЗТ-30-ГШ
з підр. АГ-30
БР-30-ГШ
з підр. ДА-30
ФЗ-30-ГШ
з підр. БШ-30
МЭ-30-ГШ
з підр. А-726
МЭ-30-ГШ
з підр. В-30
31. БТ-30-ГШ
32.
ВОГ-17А,
ВМГ-А
33.
Всі типи
патронів
№
з/п
Тип
5
3*
-
-
-
-
-
15
5
3*
-
-
-
-
-
15
5
3*
-
-
-
-
-
15
5
3*
-
-
-
-
-
15
5
3*
-
-
-
-
-
15
5
3*
-
-
-
-
-
15
5
3*
-
-
-
-
-
1
1 міс.
міс.
Заборонено повторне використання авіаційних патронів Розп.ГІ ВПС
після їх проходження через автоматику гармат і кулеметів, в №127/01470
від 11.05.81 р.
т.ч. і в процесі перезарядки
Рахувати придатними до подальшого зберігання, експлуатації і
застосування без всяких обмежень авіаційні патрони, які Вк.НТ ВПС
№32/0131 від
утримуються в металевих герметичних коробках, що мають 28.05.87 р.
вздуття
15
КЕРОВАНІ АВІАЦІЙНІ РАКЕТИ
Гарантійний ресурс
Призначений ресурс
склад
поле
склад
поле
Документ
Бюлет.
9М114.003БЭ
Термін технічної придатності продовжено до 15 років зіРозп.Нач.УТЕ АТ ВПС
зниженням середньої вірогідності безвідмовної роботи до 0,85.№15675/40 від 23.01.92
Спільне рішення
При цьому для виробів 1978-1981 років виготовлення встановлено№А2-91 в/ч 64176 та
о
о
обмеження по температурному діапазону від –30 С до +50 С.
5 ГУ МОП
9М114
1.
15
7
2
10
2
Лазерний дальномір ЛДИ-3
НАЗНАЧЕНИЕ
1.Изделие позволяет измерять расстояния от 150 м до 20 000 м со средней квадратической
погрешностью не более 5 м. Дальность действия изделия зависит от размера и формы цели,
ее коэффициента отражения и метеоусловий.
2. Изделие являеться малогабаритным прибором, предназначенным для наблюдения за
наземной, надводной и воздушной обстановкой и определения расстояния до наземных,
морских и воздушных объектов, а также знаков навигационного ограждения.
3. При метеорологической дальности видимости не менее 20 000 м изделие обеспечивает
измерение расстояния до автомашины типа ЗИЛ-157 на удалениях до 7 000 м, большого
катера до 9 000 м, больших кораблей и наземных сооружений до 15 000 м.
4. Изделие может работать при температуре окружающего воздуха от -40 до +50°С, при
влажности до 100% при снижении атмосферного давления до 6 х 104 Па (450 мм рт. ст.) и
сохраняет работоспособность после воздействия на него вибрации в диапазоне частот от 5
до 80 Гц с ускорением 39,2 м/с2 (4 g) и многократных ударов с ускорением 245 м/с2 (25 g).
5. Питание изделия осуществляется от встроенной или переносной аккумуляторной батареи
или от блока питания, подключенного к сети постоянного тока напряжением 27 В ± 3 В.
ПРИНЦИП ДЕЙСТВИЯ
Изделие работает по принципу эхолокатора. Расстояние измеряется по времени
прохождения коротким мощным импульсом светового излучения пути до объекта и обратно
согласно формуле:
R = ½ сt,
где: с – скорость света в воздухе, с = 2,99705 х 108 м/с;
t – время прохождения светового излучения, с.
СТРУКТУРНАЯ СХЕМА
Структурная схема приведена на рис. 1. В состав изделия входят передающее, приемное и
визирное устройства, блок питания и управления, аккумуляторная батарея. Передающее
устройство состоит из лазера и телескопа, приемное – из оптической системы,
объединенной с визиром, фотоприемного устройства и измерителя временных интервалов с
цифроиндикатором.
ПЕРЕДАЮЩЕЕ УСТРОЙСТВО
Передающее устройство изделия предназначено для генерирования и посылки к объекту
импульсов инфракрасного излучения.
Генератором импульсов является лазер, состоящий из излучателя и блока питания
излучателя. Схема излучателя приведена на рис. 2. В его состав входят активные элементы
из алюмоиттриевого граната 5, электрооптический затвор, образованный управляющим
элементом 6, из кристалла ниобата лития и поляризатором 4, импульсная лампа 1,
отражатель 2 и резонатор, состоящий из двух зеркал «глухого» 7 и полупрозрачного 3 с
коэффициентами отражения на длине волны лазерного излучения 1064 нм 99% и 23%
соответственно. Все элементы излучателя собраны в кварцевом блоке, который помещен в
цилиндрический корпус из алюминиевого сплава.
Блок питания излучателя состоит из устройства зарядки накопительных конденсаторов,
разрядным током которых питается импульсная лампа, устройства поджига,
инициирующего разряд в лампе, и устройства управления затвором, формирующего
электрический импульс, который открывает затвор.
Лазер работает следующим образом. После включения питания изделия в блоке в блоке
питания излучателя заряжаются накопительные конденсаторы емкостью 20 мкФ до
напряжения 850 В. при нажатии на кнопку ПУСК блок питания и управления выдает
синхроимпульс на устройство поджига, которое вырабатывает высоковольтный импульс с
амплитудой 8кВ, пробивающий разрядный промежуток в лампе. Пробой вызывает разряд
накопительных конденсаторов через лампу, сопровождающийся интенсивной световой
вспышкой длительностью около 60 мкс. Излучение лампы фокусируется отражателем на
активный элемент, который частично поглощает его и накапливает в виде энергии
возбуждения ионов неодима, введенных в качестве примеси в гранат. В это время
электрооптический затвор, на управляющий элемент которого подано постоянное
запирающее напряжение, закрыт и не позволяет развиться процессу лазерного излучения. В
момент времени, соответствующий достижению максимального значения накопленной
энергии, на затвор подается отпирающий электрический импульс, и вся энергия, запасенная
в гранате, испускается в виде мощного импульса инфракрасного излучения, выходящего
через полупрозрачное зеркало.
Длина волны лазерного излучения равна 1064 нм, длительность импульса 7 х 10 -9 с,
мощность в максимуме 3 х 106 Вт, угловая расходимость 5 т.д. (тысячных дистанции).
Импульс излучения лазера, выходящий из излучателя через полупрозрачное зеркало,
проходит через телескоп, который уменьшает расходимость лазерного излучения в шесть
раз с целью формирования узкого луча передатчика с расходимостью не более 1 т.д. при
малой расходимости луча увеличивается мощность излучения, отраженного от
малоразмерных объектов, и уменьшается вероятность попадания в зону луча передатчика
посторонних объектов, которые могут дать ложные отражения.
ПРИЕМНО-ВИЗИРНОЕ УСТРОЙСТВО.
Приемно-визирное устройство предназначено для наведения изделия на объект,
определения расстояния до него по величине интервала времени между излученным и
отраженным от объекта световыми импульсами, и отображения результатов измерения на
цифроиндикаторе.
В состав приемно-визирного устройства входят оптическая система приемного канала,
объединенная с визиром, фотоприемное устройство и измеритель временных интервалов с
цифроиндикатором.
Оптическая система приемно-визирного канала состоит из объектива, юстировочной
пластинки, призменного блока со светоделительным кубиком и сеткой визира, окуляров
визира и индикатора и призм, с помощью которых стартовый сигнал вводится из излучателя
в фотоприемное устройство.
Объектив строит изображение местности объекта на сетке и в плоскости чувствительной
площадки фотодиода. При этом с помощью светоделительного кубика производится
разделение видимого и инфракрасного излучений. Видимое излучение отражается
светоделительным покрытием в направлении сетки и окуляра визира и позволяет оператору
осуществлять наблюдение. Инфракрасное излучение передатчика, отраженное от объекта и
попавшее в объектив, проходит через светоделительное покрытие и фокусируется на
чувствительной площадке фотодиода. Сюда же попадает излучение стартового сигнала,
введенное в призму светоделительного кубика и рассеянное здесь.
Диаметр объектива 50 мм, фокусное расстояние 193 мм. Поле зрения приемного канала
равно 1 т.д. (3, 4 угловых минуты). Поле зрения визира состаляет 5,5 град., увеличение 7 х,
удаление выходного зрачка 19 мм.
На рис.3 приведено изображение сетки визира. В центре имеется перекрестие с разрывом, в
пределах которого находится центральная часть луча передатчика. Размер длинных
штрихов сетки равен 5 т.д., коротких 2,5 т.д.. Штрихи сетки нанесены через 5 т.д.. Разрыв
между штрихами в центре перекрестия составляет 0,4 т.д.
Фотоприемное устройство состоит из приемного и стабилизирующего фотодиодов ЛДФ-2,
усилителя, схемы временной автоматической регулировки (ВАРУ), порогового устройства
и формирователя. Приемный фотодиод преобразует импульс инфракрасного излучения в
электрический импульс, который усиливается в усилителе и поступает на вход порогового
устройства.
Схема ВАРУ предназначена для защиты приемного устройства от действия электрических
помех, которые могут возникнуть при срабатывании лазера, а также помех, создаваемых
излучением передатчика, рассеянным в направлении изделия близко расположенными к
нему слоями атмосферы и находящимися в них частицами пыли, снега и дождя. ВАРУ
изменяет коэффициент усиления по экспоненциальному закону в течении 6,5 мкс от
минимального значения до максимального, обеспечивая изменение чувствительности
фотоприемного устройства от 2 х 10-5 до 4 х 10-7 Вт.
Пороговое устройство предназначено для уменьшения количества ложных срабатываний,
происходящих под действием шумов, которые возникают в усилителе и фотодиоде.
Величина порога устанавливается такой, чтобы количество ложных срабатываний не
превышало 1 на 1 000 измерений расстояния.
Сигнал, превышающий порог, поступает в формирователь, на выходе которого образуются
прямоугольные импульсы, поступающие на вход измерителя временных интервалов.
Измеритель временных интервалов предназначен для измерения промежутка времени
между стартовым и отраженным импульсами, преобразования интервала времени в
измеренное расстояние с погрешностью, не превышающей 5 м, и выдачи результатов
измерения на цифровое табло, состоящее из семисегментных светодиодных
цифроиндикаторов.
Измеритель временных интервалов работает следующим образом. В момент поступления на
вход измерителя стартового сигнала счетчик измерителя начинает счет числа импульсов
кварцевого генератора, работающего на частоте f° = 29, 971 … 10 6 Гц. Счет прекращается
при поступлении на вход стоп-импульса, сформированного в фотоприемном устройстве
отраженным сигналом. Расстояние до объекта определяется по формуле
сn
R = ——
2 f°
где с – скорость света, м/с.
n – число импульсов кварцевого генератора, заполнивших интервал между стартовым и
стоп-импульсами.
Отсюда видно, что расстояние измеряется интервалами величиной
с
ΔR = —— = 5 м.
2 f°
которые в основном и определяют погрешность измерения расстояния.
Измеритель временных интервалов позволяет измерять расстояние от 60 до 20 000 м.
Величина измеренного расстояния, выраженная в метрах, отображается на
цифроиндикаторе.
В измерителе временных интервалов имеются устройства стробирования и селектирования
целей.
Устройство стробирования предназначено для подавления помех, создаваемых
отражениями импульса передатчика от различных объектов, находящихся на пути луча,
распространяющегося к цели. Помехи могут создаваться отражением от снега, дождя,
дымов и пыли, травы, ветвей кустарников и деревьев и т.п. устройство стробирования
позволяет плавно изменять величину минимального измеряемого расстояния в диапазоне от
60 до 4000 м. Отраженные сигналы, приходящие от целей, находящихся внутри
стробируемого интервала (ближе заданного устройством стробирования минимального
измеряемого расстояния), не проходят в счетчик и не вызывают срабатывания изделия.
Устройство селектирования предназначено для выбора одного из двух сигналов,
отраженных от первых двух целей, находящихся в пределах угла раствора луча
передатчика, и измерения расстояния до первой, либо второй цели.
Блок питания и управления предназначен для подачи питающих напряжений на фотоприемное устройство и измеритель временных интервалов и для управления работой изделия.
В состав блока питания и управления входят устройства питания и управления.
Устройство питания преобразует напряжение первичного источника питания 12 В в
напряжения, необходимые для работы фотоприемного устройства и измерителя временных
интервалов.
Устройство управления обеспечивает работу изделия в режиме измерения и контроля
(установки плавного строба), и выдает на цифроиндикатор сигналы готовности изделия к
работе .
Блок питания БП-9 предназначен для питания изделия от бортовой сети постоянного тока
напряжением 27 В.
Основные ТТД БП-9:
- напряжение бортовой сети
27 В;
- ток потребления, не более
0,9 А;
- напряжение на выходе
12,6 В;
- ток, не более
0,7 А;
- диапазон рабочих температур
- 40 до + 60°С;
- масса
0,5 кг.
Ми-24П
Импульсный лазерный дальномер ЛДИ-5Э
Основні ТТД
1. Диапазон измерения дальности, м
от 350 до 8000
2. Дальность действия при коэффициенте отражения от цели не менее 0,2
и метеорологической дальности видимости не менее 10 км, км, не менее
5,5
3. Точность измерения, средняя квадратическая погрешность, м, не более
5
4. Время готовности к последующему измерению, с, не более
2,5
5. Потребляемый ток:
- по сети 115 В, 400 Гц, А, не более
0,3
- по сети 27 В – 3+2,4 В, не более
0,12
6. Масса, кг, не более
5,5
7. Допускается производить не более 20 измерений в минуту с последующим перерывом не
менее 2 мин.
8. Габаритные размеры ЛДИ-5Э поблочно:
- ППУ-6 : 275 х 204 х 86,2 мм
- БС : 180 х 250 х 80 мм
9. Масса ЛДИ-5Э поблочно:
- ППУ-6 – 3,2 кг
- БС – 2.3 кг
Комплект поставки (согласно сводного паспорта)
1. Приемо-передающее устройство ППУ-6 (из к-та ЛДИ-3)
1
2. Блок сопряжения БС
1
3. Одиночный комплект ЗИП
1
Ресурсы
Назначенный ресурс 750 летных часов, в течение срока службы 7 лет или наработка 30
тысяч измерений дальности.
На вертолете установлено:
1. АЗС «ЛДИ» - правый пульт АЗСов летчика;
2. Предохранительный выключатель – левый пульт, предохранительные
выключатели оператора (в планке);
3. Кнопка «ЛДИ» - ручка «ШАГ-ГАЗ» летчика;
4. Приемо-передающее устройство ППУ-6 (из комплекта ЛДИ-3) – правый задний
блистер грузовой кабины, на кронштейне снаружи блистера, по бокам и сзади
закрыт обтекателем.
5. Блок сопряжения БС – под правым задним блистером в грузовой кабине на
кронштейне на бронеплите.
6. Пульт индикации ПИ-24 – 2 шт. – у оператора – справа сверху на приборной
доске возле остекления, у летчика – слева сбоку возле приборной доски, перед
левым зеркалом на кронштейне.
Функции составных частей
ППУ-6 осуществляет
- генерацию импульса лазерного излучения и формирования пучка с малой (0,5 мрад)
расходимостью;
- прием излучения отраженного от цели и преобразования его в электрический сигнал;
- измерение интервала времени от момента излучения до момента прихода сигнала,
отраженного от цели;
- представление результатов измерения расстояния до цели в виде двоично-десятичного
параллельно-последовательного кода с сигналами синхронизации;
В ППУ-6 проведены следующие доработки: увеличена скорость заряда накопительных
конденсаторов в блоке БПИ до 2,1 с; заклеена ручка регулировки минимального
измеряемого расстояния – «Минимальная дальность».
БС осуществляет:
- выработку напряжения 12.6 В для питания ППУ-6, и формирование команды «+12 В
вкл.ЛДИ»;
-
прием двоично-десятичного кода от ППУ-6 и преобразование его в
двоичный последовательный код.
РАБОТА
При подаче на изделие питающих напряжений начинает работать вторичный источник
питания в БС. ППУ-6 при этом находится в выключенном состоянии. После наведения
линии визирования дальномера на цель в изделие подается команда «+27 В ПУСК» от кн.
«ЛДИ». При этом на ППУ-6 из БС подается напряжение питания 12,6 В. ППУ-6 остается
включенным пока на входе БС действует команда «+27 В ПУСК».
Через 2 ÷ 2,5 с, в течение которых происходит подготовка лазера к излучению, из ППУ-6
через БС в УВД-24 выдается сигнал «ГОТОВ ПРИБОР». При снятии команды «+27 В
ПУСК», в момент наиболее точного совмещения линии визирования дальномера с целью,
из БС в ППУ-6 поступает команда «+12 В Вкл. ЛДИ» и через 0,1 с присходит излучение
импульса и измерение дальности. Информация, поступающая из ППУ-6, преобразуется в
БС в последовательный код и передается приемнику информации. После передачи
информации питание ППУ-6 выключается. Цикл работы изделия закончен.
Следует помнить:
1. Команда «+27 В ПУСК» должна подаваться до появления сигнала «Готов
прибор», т.е. не менее 2,5 с.
2. Излучение импульса и замер дальности происходит при снятии команды «+27 В
ПУСК» отпускании кнопки).
Проверка функционирования на объекте
1. Убедитесь, что стекло обтекателя закрыто крышкой.
2. Подайте на ЛДИ-5Э напряжение питания 27 В.
3. Наблюдайте индикатор «Готов» на ПИ-24.
4. Нажмите и не отпускайте кн. «ЛДИ» - индикатор «Готов» должен загореться не
позже 4 сек после нажатия кнопки.
5. Отпустите кн. «ЛДИ» - индикатор «Готов» должен погаснуть. На ПИ-24 должна
мигать буква «L».
Мі-8 МТ (Т)
Електролебідка ЛПГ-150
Призначення
Електролебідка ЛПГ-150 призначена для підняття і опускання вантажів з зусиллям по
тросу до 150 кг і затягування вантажів на землі до 200 кг.
Склад
В комплект електролебідки ЛПГ-150 входять:
- електролебідка ЛПГ-150 з двома електродвигунами Д-500ТВ і тросом на барабані;
- коробка управління КУЛ-150;
- пульт управління ПУЛ-1А;
- ручка ручного приводу;
Управління електролебідкою дистанційне.
Електролебідка забезпечена аварійним ручним приводом, який призначений для
обертання тросонесучого барабана при обезструмлених електродвигунах.
Конструкція електролебідки
Електролебідка складається із:
- двох реверсивних електродвигунів постійного струму Д-500ТВ;
- редуктора, який складається із двох кінематичних ланцюгів планетарних передач з
сумуючим диференціалом;
- фрикційної муфти обмеження зусилля по тросу;
- редуктора тросоукладчика;
- редуктора підтягу троса;
- каретки тросоукладчика;
- тросонесучого барабана;
- ручного привода;
- блока мікро вимикачів зі штепсельним роз’ємом.
Принцип роботи електролебідки
Два реверсивних електродвигуна постійного струму при вмиканні в мережу передають
обертання на барабан лебідки через редуктор, який складається із двох кінематичних
ланцюгів планетарних передач з сумуючим диференціалом. Наявністью диференціальної
передачі досягається сумування швидкостей на барабані при одночасній роботі двох
електродвигунів.
При роботі одного електродвигуна барабан лебідки при збереженні величини зусилля по
тросу обертається з половинною швидкістью.
Укладка троса на барабан здійснюється кареткою тросоукладчика, який переміщується
паралельно вісі барабана. Передача обертання з барабана на ходовий гвинт тросоукладчика
здійснюється системою передач, розташованих в середині і ззовні барабана.
Тросоукладчик забезпечує необхідний натяг троса (випуск при відсутності
навантаження) за рахунок різниці лінійних швидкостей барабана і притискних роликів.
Лебідка оснащена електромагнітними муфтами зчеплення-гальмування, вбудованими в
електродвигуни, і які служать для зчеплення редуктора з валами електродвигунів при
вмиканні лебідки і для гальмування (блокування на корпус) редуктора, а значить і барабана
при вимиканні електродвигунів.
Для обмеження максимальних зусиль по тросу електролебідка має фрикційну муфту,
вбудовану в барабан.
Мікро вимикачі, які забезпечують управління випуском і уборкою троса і автоматичну
зміну швидкості при вбиранні троса, змонтовані в спеціальному корпусі, вмонтованому в
барабан.
Технічні дані електролебідки
1. Напруга живлення(постійний струм)
2. Уборка троса (ліве обертання барабана) при одночасній роботі
двох електродвигунів:
а. зусилля по тросу:
- номінальне
- максимальне
27 В ± 10%
150 кг
200 кг
б. швидкість переміщення троса:
- при зусиллі 150 кг не менше
0,55 м/с
- при зусиллі 200 кг не менше
0,5 м/с
3. Випуск троса (праве обертання барабана) при одночасній
роботі двох електродвигунів:
а. зусилля по тросу:
- номінальне
150 кг
- максимальне
200 кг
б. швидкість переміщення троса:
- при зусиллі 150 кг не більше
1,0 м/с
- при зусиллі 200 кг не більше
1,1 м/с
Примітка: 1. Напрямок обертання барабана визначається зі
сторони вентиляторів електродвигунів.
2. При роботі одного (любого) електродвигуна
вживає мий струм і швидкість переміщення троса
дорівнюють їх половинним величинам.
4. Довжина троса
40 м
5. Зусилля на ручці ручного приводу при навантаженні на тросі
не більше 15 кг
150 кг
6. тросоукладчик забезпечує рівномірну укладку троса з
навантаженням
не менше 4 кг
7. Сумарний вживає мий струм при одночасній роботі двох
двигунів на уборку:
- при зусиллі 150 кг
не більше 86 А
- при зусиллі 200 кг
не більше 110 А
8. Напруга спрацювання електромагнітної муфти зчепленнягальмування електродвигуна:
- при вмиканні
не більше 14 В
- при відключенні
не більше 7 В
9. Пробуксовка фрикційної муфти при зусиллі по тросу
225 ÷ 285 кг
Тривалість пробуксовки не більше 3 сек, після чого
довготривале охолодження.
10. Число пробуксовок за термін служби
100
11. При вимкнених двигунах блокувальний момент змотування
225 кг
троса
12. Режим роботи
повторнокороткочасний
При одночасній роботі двох електродвигунів:
А). випуск троса на довжину 39-40 м з зусиллям 150 кг, перерва 10 сек; уборка троса на
довжину 39-40 м з зусиллям 150 кг, перерва 10 сек. Таких циклів 5, після чого
перерва до повного охолодження (не менше 1 год).
Б). випуск троса на довжину 39-40 м з зусиллям 200 кг, перерва 10 сек; уборка троса на
довжину 39-40 м з зусиллям 200 кг, перерва 5 хв. Таких циклів 2, після чого перерва
до повного охолодження (не менше 1 год).
Примітка: при роботі з одним електродвигуном число циклів скорочується: по п. А)- до
двох, по п. Б) – до одного, при цьому час перерви збільшується вдвоє.
13. Термін служби – випусків і уборок троса на довжину 39 – 40
1000
м, із них:
- випусків і уборок з зусиллям 150 кг
800
- випусків і уборок з зусиллям 200 кг
200
Примітка: 1. Загальна кількість для одного троса – не більше 200;
2. При наявності вимикаючого пристрою, спрацьовую чого при послабленні
троса, дозволяється спускати і піднімати людей перші 50 циклів з початку
експлуатації нового троса.
При піднятті вантажу в перші 50 циклів кількість підйомів і спусків людей
скорочується на відповідне число.
3. При відсутності вимикаючого пристрою дозволяється спускати і
піднімати людей перші 10 циклів з початку експлуатації нового троса.
При піднятті вантажу в перші 10 циклів кількість підйомів і спусків людей
скорочується на відповідне число.
14. Вага:
- електролебідки (без троса і комутаційної апаратури)
не більше 21 кг
- коробки КУЛ-150
не більше 6,8 кг
- троса
не більше 1,85 кг
- пульта ПУЛ-1А
не більше 1,4 кг
- ручки ручного приводу
не більше 1 кг
Електродвигун Д-500ТВ
Електродвигун Д-500ТВ- постійного струму, чотириполюсний, реверсивний, зі змішаним
збудженням, напівзакритого виконання, з само вентиляцією.
Реверс здійснюється зміною напрямку струму в якорі: для лівого обертання “+”
подається на клему “6”, для правого – на клему “2” (як що дивитись зі сторони кінця
вихідного вала).
В корпусі зроблено вікна для підходу до щіток і нагляду за колектором. Вікна
закриваються захисною стрічкою.
В щіткотримачах розміщені стрічки марки МГС-5 розміром 5 х 12,5 х 15 мм по одній
щітці в кожному з 4-х щіткотримачів. Натискання на кожну щітку здійснюється спіральною
пружиною годинникового типу з зусиллям 250 – 350 г.
На кінці вала на шпонці розташовано сердечник електромагнітної муфти. Між
сердечником і шарикопідшипником встановлено дистанційні шайби, призначені для
регуліровки робочого зазору електромагнітної муфти в межах 0,25 +0,1 мм. На протилежному
кінці вала встановлено вентилятор.
Електромагнітна муфта складається із алюмінієвого щита з гальмівним диском із
теплостійкого фрикційного матеріалу ТФМі запресованої в нього стальної втулки під
шарикопідшипники, якоря, сердечника, розташованого на валу якоря електродвигуна,
котушки, розташованої в корпусі.
Якорь муфти складається із якорька, склепаного з кільцем із нержавіючої сталі, на яке
нанесено шар бронзографіта, вала муфти, що являється вихідним валом електродвигуна, і
пружин, розташованих між якорьком і кільцем і закріплених на валу.
Натискання пружин регулюється гайкою кріплення шарикопідшипиників і
дистанційними шайбами.
При вмиканні катушки електромагнітної муфти якорьок муфти, долаючи зусилля
пружин, притягується до сердечника і зчіплює вал електродвигуна з валом електромагнітної
муфти.
При відключенні катушки електромагнітної муфти якорьок муфти притискається
пружинами до тормозного кільця щита і вихідний вал загальмовується.
Основні ТТХ
1. Напруга живлення
27 В ± 10 % постійного
струму
2. Номінальний момент
- протидіючий
5 кгсм
- допомагаючий
5 кгсм
3. Максимальний момент
- протидіючий
10 кгсм
- допомагаючий
7,5 кгсм
4. Швидкість обертання вихідного вала при моментах:
- протидіючому 5 кгсм
7200
- допомагаю чому 5 кгсм
11000
- допомагаю чому 7,5 кгсм
5. Вживає мий струм при моментах:
- протидіючому 5 кгсм
- протидіючому 10 кгсм
6. Електромагнітна муфта зчеплення-гальмування:
- момент зчеплення при напрузі 27 В
- момент гальмування
- напруга вмикання
- напруга вимикання
7. Режим роботи
8. Вага
13000
не більше 30 А
не більше 50 А
не менше 19 кгсм
не менше 14 кгсм
не більше 14 В
не більше 7 В
Повторно короткочасний
не більше 4,75 кг
Коробка управління лебідкою КУЛ-150
Коробка управління включає в себе апаратуру, яка забезпечує дистанційне
управління електролебідкою.
На ній встановлено два автомати АЗС-5 для включення управляючих ланцюгів та захисту
від перенавантажень; вимикач В-45 – аварійний вимикач, який забезпечує можливість
вбирання троса одним електродвигуном при виході із ладу другого двигуна.
Технічні дані
1. Напруга живлення
27 В ± 10 % постійного струму
2. Вживає мий струм ланцюгів управління
не більше 1,25 А
3. Режим роботи
Повторно короткочасний
Планетарний редуктор призначений для зменшення швидкості обертання і збільшення
крутячого моменту, який передається від електродвигуна на барабан лебідки.
Фрикційна муфта з шариковим регулятором призначена для обмеження передаваємого
моменту і запобіганню від короткого замикання двигунів при надмірному, але
недовготрива-лому навантаженню на барабані. Муфта також виконує роль демпфера,
пом’якшуючого удари при пуску електролебідки.
Редуктор тросоукладчика призначений для надання обертання ходовому гвинту і
складається із 4-х вільних зубчатих коліс і 1-го зубчатого колеса, жорстко закріпленого на
ходовому гвинті.
Редуктор підтягу троса призначений для випуска троса без навантаження, являється
частиною редуктора тросоукладчика.
Каретка тросоукладчика призначена для направлення і рівномірного вкладання троса
на барабан при його переміщенні і для забезпечення натягу троса при його випуску без
навантаження, що здійснюється за рахунок більшої швидкості притискного ролика по
відношенню до швидкості барабана.
Тросонесучий барабан представляє собою полий циліндр з гвинтовою нарізкою на
зовнішньому діаметрі (для розміщення першого ряду троса) і двома ребордами. В середині
барабана розташована фрикційна муфта, планетарний редуктор і блок мікро вимикачів.
На одній із реборд барабана зроблено спеціальну вийомку для швидкого закріплення
троса. Шарик, обтиснутий на кінці троса, вставляється в отвір реборди барабана і через
косий паз заводиться в гніздо. Після цього трос необхідно потягнути на себе і впевнитись в
надійному закріпленні шарика в гнізді.
Ручний привод призначений для роботи при заміні троса і регулюванні мікро вимикачів.
В особливих випадках (при виході з ладу електродвигунів або комутаційної апаратури)
дозволяється використовувати ручний привод для аварійного випуску або уборки троса.
Для запобігання від попадання пилу і бруду він закривається кришкою.
При роботі ручним приводом слід у внутрішній шліцевий отвір валика вставити рукоятку
ручного приводу і зафіксувати її. При натисканні на гашетку шток ручки повертає навколо
своїх вісів собачки, які, долаючи зусилля пружини, виводять із зачеплення кулачки втулки з
фланцем, валик розблокується, йому передається обертання ручки і через систему валиків і
зубчатих коліс – на тросонесучий барабан.
Блок мікро вимикачів призначений для відключення електродвигунів при повністю
випущеному тросі (залишок на барабані 2-3 вітки), автоматичного зменшення швидкості
обертання (відключення одного електродвигуна не менше, чим за 2 м до крайнього
убраного положення) і зупинки електролебідки аварійним кінцевим вимикачем уборки при
обриві троса.
В корпусі знаходиться три мікро вимикачі В601 2 серії, управляючих електродвигунами
при випуску і уборці троса: В1 – випуск, В2 – уборка, аварійний, В3 – уборка, ІІ швидкість.
Регулювання мікро вимикачів здійснюється гвинтами, котрі переміщують мікро вимикачі,
закріплені в кронштейнах.
Коробка КУЛ-150 представляє собою комплекс елементів, розміщених на основі,
закритих штампованою кришкою і призначених для дистанційного управління лебідкою.
На ній встановлено два автомати АЗС-5 для включення управляючих ланцюгів та захисту
від перенавантажень; вимикач В-45 – аварійний вимикач, який забезпечує можливість
вбирання троса одним електродвигуном при виході із ладу другого двигуна.
Пульт управління ПУЛ-1А виконано в вигляді пластикового корпуса, в який вмонтовано
дві кнопки управління “Выпуск” і “Уборка”, а також кнопка-гашетка для ручного
вимикання одного двигуна при переключенні на другу швидкість розмиканням контактів
кінцевого перемикача В601 2 серія, змонтованого в пульті.
Зв’язок пульта з коробкою управління здійснюється за допомогою жгута.
Схема управління електролебідкою
При натисканні на пульті кн. “Выпуск” в коробці спрацьовують реле і контактори, які
вмикають шунтові обмотки збудження електродвигунів і послідовно з’єднані з ними
обмотки контакторів захисту відповідного електродвигуна при обриві шунтової обмотки, а
також ланцюги відповідних муфт зчеплення-гальмування. Електродвигуни і їх муфти
получають живлення – барабан лебідки починає обертатись в сторону випуску троса. При
повному випуску троса спрацьовує мікро вимикач електролебідки і через відключення реле
і контакторів електродвигуни вимикаються.
При натисканні на пульті кн. “Уборка” аналогічно спрацьовують реле і контактори,
вмикаються шунтові обмотки збудження електродвигунів і послідовно з’єднані з ними
обмотки контакторів захисту відповідного електродвигуна при обриві шунтової обмотки, а
також ланцюги відповідних муфт зчеплення-гальмування. Але тепер, із-за зміни полярності
на якорі, вихідний вал лебідки обертається в сторону уборки троса.
Для забезпечення більш плавного підходу вантажу до свого крайнього положення і більш
плавної його зупинки при уборці схемою передбачено вимикання другого двигуна і
зменшення швидкості вбирання вдвічі не менше чим за 2 м від кінця троса до каретки
тросоукладчика. В цей час спрацьовує мікро вимикач електролебідки, який відключає
контактор і реле другого електродвигуна і двигун зупиняється.
Швидкість уборки або випуску троса можна зменшити вручну, натиснувши гашетку на
пульті управління, при цьому через відповідні контактори і реле відключається другий
двигун.
При повному вбиранні троса спрацьовує мікро вимикач, встановлений на об’єкті, який
через відповідні контактори і реле відключає перший двигун.
На лебідці встановлено аварійний мікро вимикач, який забезпечує зупинку лебідки
(залишок троса 0,2 – 1 м) при відмові мікро вимикача, встановленого на об’єкті, або при
обриві троса, коли на мікро вимикач об’єкта не діє натискний пристрій, встановлений на
тросі.
В разі несправності першого електродвигуна або його ланцюгів управління, коли працює
тільки другий двигун, необхідно натиснути тумблер аварійної уборки троса при
несправності першого двигуна, при цьому мікро вимикач лебідки шунтується і другий
двигун зупиниться тільки після повної уборки троса.
Загальні вказівки
1. Мікро вимикач, встановлений на об’єкті, при повній уборці троса автоматично
вимикає другий електродвигун, але він повинен спрацьовувати раніше аварійного мікро
вимикача, вмонтованого в електролебідку.
2. Після кожного випуску необхідно обов’язково послабити трос (зняти вантаж з гака).
3. При експлуатації електролебідки необхідно періодично оглядати трос.
Заміну троса виконувати в слідуючій послідовності:
- ввімкнути електролебідку на випуск троса до спрацювання мікро вимикача випуску, 2
– 3 витка троса, які залишились, необхідно змотати за допомогою ручного приводу до
заделки троса в вийомку реборди. Напрямок обертання вказано стрілкою на корпусі
ручного приводу;
- кінець троса з шариком вийняти із вийомки реборди і зняти трос;
УВАГА! Після зняття троса не дозволяється обертати барабан для запобігання
порушення регуліровки мікро вимикачів і зміни положення каретки
тросоукладчика відносно барабана. Зміна положення каретки приводи до
порушення укладки троса.
- протягнути новий трос між роликами каретки, відтягнувши один із них;
- ввести шарик кінця троса в вийомку реборди.
УВАГА! Перед вмиканням електролебідки впевнитись в правильності заправки
троса. Трос повинен знаходитись в радіусних канавках роликів каретки;
- натягнувши трос, ввімкнути електролебідку на уборку. Притискуючи трос вплотну,
виток до витка, намотати на барабан 6 – 7 витків. Потім, не послаблюючи троса,
провести контрольний випуск, після чого на барабані повинно залишитись 2 – 3 витка
троса;
- намотати трос на електролебідку з навантаженням по тросу не менше 4 кг. Не менше
чим за 2 м до кінця троса повинен бути перехід другу швидкість (відключення другого
електродвигуна). При спрацюванні аварійного мікро вимикача уборки електролебідки
залишок троса повинен бути 0,2 – 1 м. При виході за межі вказаної величини залишок
троса відрегулювати.
Примітка. Після установки троса обертання барабана виконувати тільки на уборку.
Регуліровку виконувати слідуючим чином:
- відвернути гвинти і зняти кришку з написом “Регулировка”;
- відігнути вусики контровочної шайби. За допомогою ключа-викрутки 7Г6.890.003,
встановленої одночасно на гайку і в шліц гвинта, послабити гайку кріплення гвинта і
повернути гвинт.
УВАГА! Поворот гвинта більше одного оберта в ту або другу сторону не
допускається для запобігання виходу із ладу вузла мікровимикачів.
Один оберт гвинта відповідає приблизно 0,9 м троса. Поворот гвинта по
годинниковій стрілці відповідає збільшенню довжини залишку троса, поворот
гвинта проти годинникової стрілки – зменшенню довжини.
- не виймаючи викрутки із шліца гвинта, обережно затягнути ключем гайку. Ввімкнути
електролебідку на уборку з навантаженням по тросу не менше 4 кг. Після відключення
мікро вимикача уборки замірити залишок троса;
- після закінчення регуліровки, не виймаючи викрутки із шліца, затягнути гайку і
законтрити її, загнувши вусики контровочної шайби на грані гайки;
- встановити кришку, прикрутивши її гвинтами, гвинти законтрити дротом;
Передпольотна і після польотна підготовка
1. випустити трос до спрацювання кінцевого мікро вимикача, вбудованого в
електролебідку;
2. перевірити залишок троса на барабані, який повинен бути 2 – 3 витка;
3. провести огляд стану троса для виявлення механічних пошкоджень. На поверхні не
повинно бути вм’ятин, заломів, виступаючих обірваних проволок;
4. убрати трос з навантаженням не менше 4 кг до спрацювання кінцевого мікро вимикача
на об’єкті. При цьому не менше чим за 2 м повинен спрацювати кінцевий мікро
вимикач, встроєний в електролебідку і вимкнути другий електродвигун (навантаження
не менше 4 кг робити вручну притримуванням троса);
5. провести оцінку укладки троса. Набігання витка на виток не допускається.
Спуск і підняття вантажу в повітрі
а. спуск вантажу :
- при спусканні вантажу за 3 – 5 м від гранта за допомогою гашетки пульта ПУЛ-1А
відключити другий двигун;
- при роботі першого двигуна продовжувати спуск вантажу до торкання грунта, т.е.
до спрацювання пристрою відключення лебідки при послабленні троса, встроєного
в електролебідку, при цьому вертлюг повинен знаходитись в підвішеному
положенні.
Примітка! При відсутності вказаного пристрою на вертольоті при торканні
вантажем грунту другий двигун вимкнути кнопкою на пульті ПУЛ-1А, при
цьому вертлюг повинен знаходитись в підвішеному положенні, дати
витримку 3 –5 сек для розкрутки вертлюга.
- при необхідності подальший випуск троса проводити при роботі одного двигуна.
б. підняття вантажу:
- в початковий момент підняття вантажу зробити виборку слабини троса при роботі
одного двигуна, вимкнувши другий двигун гашеткою пульта ПУЛ-1А, зробивши
при цьому вручну навантаження по тросу не менше 4 кг. При цьому уважно
слідкувати за станом троса.
При наявності петель на тросі підняття вантажу ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.
- Після виборки слабини троса підняття вантажу здійснювати при роботі двох
двигунів до спрацювання кінцевого мікро вимикача на електролебідці.
Технічне обслуговування
Періодичность
Прилади, іструЗміст робіт і порядок виконання
виконання
мент і т.п.
1. Перевірка кріплення електролебідки на об’єкті,
Через 100
Викрутка
штепсельних роз’ємів
льотних годин
Ключ
2. Видалення щіточного пилу з робочої поверхні
електродвигуна, при цьому:
- розконтрити і відкрутити гвинти кріплення
Кусачки
захисної стрічки електродвигуна;
Через 300
Викрутка
- зняти захисну стрічку і продути колектор
льотних годин
Ганчір’я
електродвигуна стиснутим повітрям;
- встановити захисну стрічку на електродвигун,
закрутити і законтрити гвинти
3. Провести візуальний огляд троса. На поверхні не
повинно бути заломів, вм’ятин, іржі,
виступаючих обірваних дротів. При виявленні
Через 20
розриву не більше одного дроту на 5 м троса
Гачок
циклів
необхідно обірвані кінці заправити в середину
січення пряді. При більшій кількості поривів
дротів на 5 м троса він підлягає заміні.
4. Направляючі, ходовий гвинт каретки і
виступаючий кінець шліцьового валу ручного
Через 100
приводу електролебідки протерти і змастити
льотних годин
тонким шаром змазки ЦИАТИМ-221 ДСТ 943360
6. Заміна троса
Через кожні
При заміні троса перекидні ролики також
Гачок
200 циклів
підлягають заміні.
Контрольно-профілактичні роботи для двигуна Д-500ТВ
Через кожні 500 льотних годин необхідно провести огляд електродвигуна, при цьому
необхідно перевірити:
- надійність контактів у всіх місцях під’єднання струмоведучих проводів;
- надійність затяжки і контровки деталей кріплення;
- стан колектора і щіток;
При зношуванні щіток до висоти 12,5 мм їх необхідно замінити новими, для чого:
- від’єднати шланг живлення від ШР двигуна;
- послабити захистну стрічку і зняти її;
- через вікна в корпусі двигуна вийняти щітки, відвівши пружини за допомогою
викрутки;
- замірити висоту щіток; при зносі щіток до висоти 12,5 мм замінити їх запасними.
Щітки повинні щільно, всією робочою поверхнею, прилягати до поверхні колектора.
- оглянути колектор. При нормальній роботі на поверхні колектора образується
блистящій наліт з легким потемнінням. При наявності забруднення (чорного
матового нальоту) колектор і в вікнах щіткотримачів (при наявності щіточного пилу)
протерти чистою ганчіркою, злегка змоченою чистим бензином. При необхідності
для видалення бруду колектор зачистити шліфувальною шкуркою №80 через вікна в
щіткотримачах і продути стиснутим повітрям.
По закінченні робіт встановити захистну стрічку.
ЛЕБІДКА ЛПГ-2
1. Призначення лебідки ЛПГ-2
Електролебідка ЛПГ-2 призначена для спуску та підняття вантажів і людей на вертольот.
При підйомі та опусканні вантажів у підвішеному стані загальна вага не повинна перевищувати 150 кг, при затягненні вантажів зусилля по тросу повинно бути не більше 250 кг.
Управління електролебідкою – дистанційне.
В конструкції передбачені аварійний привід, призначений для обертання барабана
випадку виходу із ладу електродвигунів.
В неробочому положенні барабан електролебідки загальмований. Спеціальна
блокіровка забезпечує відключення електродвигунів після повного випуску троса та у
випадку обриву троса, а також зменшення швидкості при вбиранні троса не доходячи 3-5 м
до крайнього положення.
В електролебідці передбачені пристрої для
швидкої запасовки троса на барабані та
регулювання кроку укладки троса.
В комплект електролебідки входять коробка управління КУЛ-2 та пульт управління
ПУЛ-1А.
2. Основні технічні дані лебідки ЛПГ-2
1. Номінальні дані при одночасній роботі двох електродвигунів:
праве обертання тросонесучого барабана (вбирання троса):
напруга мережі, В
27
вживаємий струм, А
58
зусилля на тросу, кг
150
швидкість переміщення троса, м/с
не менше 0,45
ліве обертання тросонесучого барабана (випуск троса):
напруга мережі, В
27
швидкість переміщення троса при допома-гаючому навантаженні
не менше 0,45
від 3 до 150 кг, м/с
2. Максимальні дані при одночасній роботі двох електродвигунів:
праве обертання тросонесучого барабана (вбирання троса):
напруга мережі, В
27
вживаємий струм, А
80
зусилля на тросу, кг
250
ліве обертання тросонесучого барабана (випуск троса):
напруга мережі, В
27
швидкість переміщення троса при допомагаючому навантаженні
не менше 0,8
від 3 до 250 кг, м/с
ПРИМІТКА: 1. Напрямок обертання тросонесучого барабана визначається зі
сторони вихідного валу електродвигуна.
2. Швидкість переміщення троса та вживаємий струм визначаються
на 2 ряді намотки троса на барабан.
3. При роботі з одним електродвигуном вживаємий струм та
швидкість переміщення троса відповідно рівні половинним величинам
3. Трос 6х19+1-3 ГОСТ 2172-43 діаметром, мм
4. Загальна довжина троса, м
5. Укладка троса на барабан
6. Фрикційна муфта забезпечує пробуксовку при виникненні зусилля по
тросу в межах, кг
тривалість пробуксовки, сек.
після кожної пробуксовки
пробуксовок за строк служби
7. При вимкнених електродвигунах барабан лебідки механічно блокує на
корпус. Створюваний блокіровочний момент не допускає змотування троса з
барабана при зусиллі по тросу, кг
8. Режим роботи (при роботі двох двигунів)
випуск троса на довжину 40 м з допоміжним навантаженням до 150 кг,
перерва 15 сек., а потім вбирання троса на довжину 40 м з навантаженням
150 кг, перерва 60 сек., циклів
випуск троса на довжину 40 м з допоміжним навантаженням до 250 кг,
перерва 15 сек., а потім вбирання троса на довжину 40 м з навантаженням
250 кг, перерва 5 хв., циклів
30,30,06
44
рядова
275-330
не більше 3
тривале
охолодження
100
не менше 275
10, після чого –
перерва до повного охолодження
2, після чого –
перерва до повного охолодження
ПРИМІТКА: Число циклів при роботі з одним електродвигуном скорочується, а
час перерв збільшується вдвоє
9. Кінцевий вимикач випуску забезпечує відключення електродвигу-нів при випуску троса на
довжину 40-41 м, при цьому 3-5 витків залишаються на барабані не випущеними.
10. Кінцевий вимикач другої швидкості забезпечує відключення одного електродвигуна при
вбиранні троса на довжині не доходячи 3-5 метрів до крайнього положення. Електролебідка
продовжує роботу на вбирання троса на другому електродвигуні.
ПРИМІТКА: 1. Під крайнім положенням умовно розуміється випущене положення
троса на довжину 40-41 м без врахування вільного кінця троса та
тих 3-5 витків, які залишаються на барабані не випущеними.
2. Відключення другого електродвигуна та зупинка електролебідки
здійснюється кінцевим вимикачем, який встановлено на вертольоті.
11. Кінцевий вимикач вбирання (аварійний) забезпечує відключення
електродвигунів при вбиранні троса на загальну довжину (від місця заробки
більше 42
на барабані), м
12. Електролебідка безвідмовно працює в наступних умовах:
в діапазоні робочої напруги, В
24,3-29,7
при відносній вологості навколишнього середовища, %
95-98
при зміні температури навколишнього середовища, ºС
+50÷-60
при висотах над рівнем моря, м
до 5000
при вібраціях в діапазоні частот, Гц
10-200
при ударному перенавантаженні з прискоренням 4g в діапазоні, ударів
60-100
на хв..
13. Термін служби, випусків на довжину 40 м при одночасній роботі двох
1000
електродвигунів, із них:
з номінальним навантаженням, циклів
900
з максимальним навантаженням, циклів
100
14. Вага (без троса та комутаційної апаратури), кг
не більше 26
3. Конструкція лебідки ЛПГ-2
Електролебідка складається із наступних основних елементів:
- двох реверсивних електродвигунів постійного струму Д-500Т, в кожному із
яких вбудована електромагнітна муфта зчеплення та гальмування;
- редуктора, який складається із двох планетарних редукторів та підсумовуючої
диференціальної передачі;
- фрикційної муфти;
- редуктора тросоукладчика;
- ручного привода з прискорювачем;
- коробки кінцевих вимикачів зі штепсельним роз’ємом;
- каретки з тросоукладчиком;
- тросонесучого барабана;
- коробки передач по зміні кроку укладки троса.
Передаточне число від електродвигуна (з зубчатим колесом Z=21) до барабана
дорівнює 226,13; передаточне число від електродвигуна (з зубчатим колесом Z=20) до
барабана дорівнює 212,74.
Сумарне передаточне число від двох електродвигунів до барабана дорівнює 109,72.
Передаточне число від рукоятки ручного приводу до барабана дорівнює 11,4.
Передаточне число від барабана до тросоукладчика:
- для троса діаметром 2,943,14 дорівнює 83,7;
- для троса діаметром 3,143,3 дорівнює 80,04;
3.1. Електродвигун Д-500Т(А)
Електродвигун Д-500Т(А) призначений для приводу лебідки і є
чотирьохполюсною реверсивною машиною постійного струму змішаного збудження
потужністю 500 Вт.
Електродвигун зістиковано з редуктором лебідки з допомогою зубчастого колеса,
яке насаджується на вихідний кінець валика, кріпиться до лебідки 4-ма шпильками за
фланець на щиті. Реверс здійснюється зміною напруги струму в якорі. Електродвигун має
вбудовану муфту зчеплення та гальмування.
Основні технічні дані електродвигуна Д-500Т(А)
1. Напруга живлення, В
2710%
2. Момент на валу, кгсм
5
3. Вживаємий струм, А
не більше 28
4. Швидкість обертання, об/хв:
при протидіючому моменті 5 кгсм
800010%
при допомагаючому моменті 5 кгсм
не більше 12000
5.Електромагнітна муфта:
момент зчеплення при напрузі 20 В, кгсм
не менше 12
момент гальмування, кгсм
не менше 10
напруга включення, В
не більше 14
напруга відключення, В
не більше 7
повторно-короткочасний: обертання в одну сторону на протязі 70 сек.
з допомогаючим моментом 5 кгсм, перерва 15 сек.; обертання в іншу
6. Режим роботи
сторону на протязі 80 сек. з протидіючим моментом 5 кгсм, перерва
60 сек.
7. Вага, кг
не більше 4,1
8. Термін служби
1000 ввімкнень на кожний напрямок обертання
9. Щітки марки
МГС-5
розмір
5х12
кількість
4
3.2. Редуктор
Редуктор призначений для зменшення числа обертів та збільшення обертового
моменту, який передається від електродвигуна на вихідний вал і складається із двох
планетарних редукторів і підсумкової диференціальної передачі. Диференціальнопланетарний редуктор, соосний з тросонесучим барабаном – трьохступеневий.
3.3. Фрикційна муфта
Фрикційна муфта призначена для захисту редуктора від поломки та
електродвигуна від короткого замикання при великому та нетривалому перенавантаженні
на тросонесучому барабані. Муфта розташована між другою та третьою ступенями
редуктора тросонесучого барабана.
3.4. Коробка передач
Коробка передач по зміні кроку укладки призначена для отримання рівномірної
укладки троса любого діаметра в межах виробничого допуску. Нерівномірна укладка троса,
яка виражається в перехрещенні його на барабані або укладки з пропуском, має місце, коли
каретка тросоукладчика у своєму русі відповідно випереджує або відстає від руху барабана.
Узгоджений рух каретки тросоукладчика та барабана досягнуто шляхом зміни
кроку укладки, виробничий допуск розбито на два інтервалу (діаметром 2,943,14 мм та
3,143,3 мм). Під кожен інтервал троса в коробці передач передбачено зміну передаточного
відношення, який змінює крок укладки троса.
3.5. Редуктор тросоукладчика
Редуктор тросоукладчика складається із трьох ступенів планетарної передачі.
Завдячуючи передаточному числу для кожного інтервалу діаметрів троса за
півоберта барабана тросоукладчика забезпечується переміщення каретки із одного
крайнього положення в інше. При цьому здійснюється намотка одного ряду троса. Осьове
переміщення каретки здійснюється завдячуючи наявності на барабані тросоукладчика
замкнутого гвинтового паза, в який входить палець каретки.
3.6. Ручний привід
Ручний привід з прискорювачем призначений для повороту тросонесучого
барабана при відключених електродвигунах. Ручний привід складається із однозахідного
черв’яка, виконаного за одне ціле з зубчатим колесом прискорювача та змонтованого на
шарикопідшипниках в корпусі ручного приводу черв’ячного колеса яке закінчується
квадратом під рукоятку.
3.7. Коробка кінцевих вимикачів
Коробка кінцевих вимикачів призначена для відключення електродвигунів при
повному випуску троса (залишок 3-5 витків) та при вбиранні троса на довжину більше 42 м,
а також автоматичного переключення на зменшену швидкість при вбиранні троса не
доходячи 3-5 м до крайнього положення.
ПРИМІТКА: у випадку обриву троса та необхідності роботи з тросом, який
залишився на барабані, переключення на другу швидкість
здійснюється оператором через пульт управління ПУЛ-1А.
Коробка кінцевих вимикачів складається із 3-х кінцевих вимикачів А-801, які
управляють випуском, вбиранням та автоматичним переключенням швидкості.
3.8. Каретка тросоукладчика
Каретка тросоукладчика призначена для направлення вітки троса при укладці рядів.
3.9. Коробка управління лебідкою КУЛ-2
Коробка управління включає в себе апаратуру, яка
забезпечує дистанційне управління електролебідкою.
На ній встановлено два автомати АЗС-5 для включення управляючих ланцюгів та
захисту від перенавантажень; вимикач В-45 – аварійний вимикач, який забезпечує
можливість вбирання троса одним електродвигуном при виході із ладу другого двигуна.
3.10. Пульт управління лебідкою ПУЛ-1А
Пульт управління виконано у вигляді пластмасового корпусу, в якому
вмонтовано дві кнопки управління КН-2 “ВЫПУСК” “УБОРКА”, кнопка-гашетка для
ручного відключення одного двигуна – переключення на другу швидкість.
4. Принцип дії
Два реверсивних електродвигуна при включенні в бортову мережу обертають
через підсумковий диференціал та планетарну передачу барабан електролебідки.
Завдяки редуктору досягається збільшення крутячого моменту та зменшення
числа обертів барабану відносно валів електродвигунів.
При роботі одного електродвигуна барабан електролебідки обертається з
половинною швидкістю.
Рівномірність укладки троса на барабан забезпечується кареткою тросоукладчика,
яка переміщується вздовж осі тросонесучого барабана.
Передача обертання з барабана на тросоукладчик здійснюється спеціальним
редуктором, який розташовано в тросоукладчику.
Завдяки наявності на зовнішньому циліндрі тросоукладчика спірального
замкнутого пазу, його обертовий рух перетворюється у зворотно-поступальний рух каретки,
яка несе на собі прийомні (направляючі) ролики троса.
Електролебідка обладнана електромагнітними муфтами зчеплення-гальмування,
які вбудовані в електродвигуни і призначені для зчеплення редуктора з валами
електродвигунів при включенні електролебідки та для гальмування редуктора, а відповідно
і барабана.
Для обмеження максимальних зусиль по тросу електролебідка має фрикційну
багатодискову муфту, яка вбудована в барабан між другою та третьою ступенями
планетарних передач редуктора.
Кінцеві вимикачі змонтовані в спеціальній коробці на корпусі електролебідки.
Привід до кінцевих вимикачів здійснюється через ходовий гвинт, що приводиться в
обертання від тросоукладчика зубчатими колесами.
Вертоліт Мі-26
І. ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ
ВЕРТОЛЬОТА МІ-26
Вантажно-розвантажувальне обладнання вертольота забезпечує завантаження
(вивантаження) самохідної (колісної і гусеничної), несамохідної (колісної і безколісної)
техніки і вантажів у вантажну кабіну (з кабіни). Завантаження і вивантаження техніки і
вантажів здійснюється через вантажний люк, розташований у хвостовій частині
вертольота:
- самохідної (колісної і гусеничної) техніки - самоходом, на мінімальній швидкості руху.
Рух техніки при завантаженні і вивантаженні може здійснюватися як переднім, так і заднім
ходом;
- несамохідної колісної техніки - двома способами: за допомогою однієї чи двох (у
залежності від маси зразка техніки) електричних лебідок ЛГ-1500 чи за допомогою тягача;
- безколісної техніки і вантажів - за допомогою спеціальних вантажопідйомних і
навантажувальних пристроїв (тельферів) і електричних лебідок ЛГ-1500 (у залежності від
маси зразка техніки чи вантажу).
Дві електролебідки ЛГ-1500 встановлюються на підлогу вантажної кабіни, у її
передній частині. Кріплення лебідок здійснюється різьбовими шпильками, що ввертаються
в спеціальні гнізда підлоги вантажної кабіни. Ручки ручного приводу лебідок у похідному
положенні вкладаються в сумку, встановлену на правому борту вантажної кабіни.
Два тельфери встановлюються на двох кран-балках. Кран-балки встановлені так,
що мають виліт за межі вантажної кабіни на 5000 мм. Цей виліт забезпечує можливість
підйому (опускання) вантажів тельферами як з автомашини (на автомашину), так і з ґрунту
(на ґрунт) аеродрому.
Для завантаження у вантажну кабіну вертольота стандартних контейнерів, які
застосовуються на міжнародних лініях і які мають розміри, 2,438 х 2,438 х 2,991 м,
безпосередньо з автомашин, що мають висоту платформ 1420 мм (Урал-375),
забезпечується підйом хвостової частини вертольота за допомогою головних ніг шасі.
1. СКЛАД ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ
До складу вантажно-розвантажувального обладнання входить: направляючі
відбійники (1 комплект); настил мотузковий ( 1 комплект); колодки упорні (1 комплект);
електролебідка ЛГ-1500 (з канатом і комутаційною апаратурою) ( 2 шт.); запобіжна планка
на поріг передніх дверей ( 1 шт.); тельфер ( 2 шт.); балка вантажна ( 1 шт.); захват; гак
однорогий ( 2 шт.); подовжувач ( 1 шт.); гак двохрогий ( 1 шт.); блок завантажувальний ( 5
шт.); трос завантажувальний ( 1 шт.), трос вирівнюючий ( 1 шт.); стропа супроводу ( 2 шт.);
підвіска
( 4 шт.); ваги ( 2 шт.); блок відтяжний ( 2 шт.); ланцюг довжиною 5000 мм (
4 шт. (з комплекту швартовочного обладнання); замок для з'єднання ланцюгів ( 4 шт.). Для
завантаження і вивантаження самохідної гусеничної техніки застосовуються: настил
мотузковий і направляючі відбійники.
Для завантаження і вивантаження самохідної колісної техніки застосовуються:
настил мотузковий і колодки упорні.
Для завантаження і вивантаження несамохідної колісної техніки застосовуються:
упорні колодки, електролебідки
ЛГ-1500, захвати, гаки однорогі і гак двохрогий,
завантажувальні блоки, ланцюги довжиною 3500 мм, трос вирівнюючий, підвіски,
обладнання для завантаження і вивантаження колісної техніки за допомогою тягача
(запобіжна планка на поріг передніх дверей, трос завантажувальний.
Для завантаження і вивантаження безколісної техніки і вантажів застосовуються;
електролебідки ЛГ-1500 з пультом управління тельферами, тельфер, вантажна балка, стропи
супроводу, підвіски, ваги, блоки відтяжні, блоки завантажувальні, подовжувач, ланцюги
довжиною 5000 мм і замки для з'єднання ланцюгів.
2. ПРИЗНАЧЕННЯ І КОНСТРУКЦІЯ СКЛАДОВИХ ЧАСТИН
ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ
2.1. Направляючі вібійники
Направляючі відбійники призначені для запобігання від ушкодження бортів
вантажної кабіни при завантаженні і вивантаженні гусеничної техніки самоходом.
Конструктивно направляючі відбійники це - литі кронштейни з алюмінієвого сплаву і
закріплені на них болтами щитки з листової нержавіючої сталі. Відбійники
встановлюються по обох бортах: у вантажній кабіні (по дві секції на кожен борт), на
вантажному трапі (по одній секції на кожен борт). Маса відбійників - 73,5 кг.
2.2. Настил мотузковий
Настил мотузковий призначений для захисту підлоги вантажної кабіни і поверхні трапів
від ушкодження траками гусениць, а також для попередження пробуксовки самохідної
техніки при русі по трапах в умовах дощу, снігу й ожеледі. Настил мотузковий
виготовлений із лляного шнура діаметром 10 мм загальною довжиною 675 м, розмір
осередків настилу - 100х100 мм. Обмотка кінців шнура при їхньому з'єднанні виконана
прядив'яним крученим шнуром діаметром 2 мм.
Настил укладається на проїзній частині підлоги вантажної кабіни і вантажного трапа
після установки відбійників. Кріплення настилу здійснюється лямками, виготовленими з
лляного шнура діаметром 8 мм, до швартовочным вузлів. Маса настилу - 41,7 кг.
2.3. Колодки упорні
Колодки упорні застосовуються для запобігання самоскочування колісної техніки при її
завантаженні і вивантаженні (при русі її по вантажних трапах). Дві упорні колодки з'єднані
між собою сполучною трубкою, довжина якої регулюється і встановлюється відповідно до
ширини колії колісної техніки. Маса колодок у зборі - 28,5 кг.
2.4. Електролебідка ЛГ-1500.
Електролебідка ЛГ-1500 (зі сталевим канатом і комутаційною апаратурою) призначена
для завантаження і вивантаження техніки і вантажів. Маса ЛГ-1500.- 11З кг.
2.5. Запобіжна планка на поріг передніх дверей вантажної кабіни
Запобіжна планка на поріг передніх дверей вантажної кабіни вертольота призначена для
захисту порога своєю виступаючою кромкою, від перетирання його завантажувальним
тросом при завантаженні несамохідної колісної техніки за допомогою тягача.
Запобіжна планка на поріг передніх дверей складаються власне з планки, виготовленої з
текстолітової плити товщиною 30 мм, довжиною 1110 мм і шириною 100 мм і двох штирів,
призначених для закріплення запобіжної планки в гніздах зовнішнього ряду швартовочных
вузлів вантажної кабіни.
Для того, щоб навантажувальний трос завжди знаходився на запобіжній планці, при
завантаженні несамохідної колісної техніки необхідно, щоб переміщення тягача
здійснювалось в напрямку, що забезпечує відсутність торкання навантажувального троса об
бічні стійки окантовки прорізу передніх дверей вантажної кабіни. Маса запобіжної планки 4,5 кг.
2.6. Тельфер
Тельфер призначений для завантаження і вивантаження безколіснї техніки і вантажів. На
двох кран-балках, розташованих у верхній частині вантажної кабіни по її бортах,
встановлюються два тельфери (по одному на кран-балку). Маса тельфера - 32,3 кг.
2.7. Балка вантажна
Балка вантажна призначена для підвіски безколісної техніки і вантажів до гаків
тельферів. Балка застосовується у випадках, коли:
- кут підходу ланцюгів підвіски до гака тельфера більше 10° від вертикалі (у площині,
перпендикулярній осі вертольота);
- центр ваги вантажу розташований несиметрично відносно осі вертольота і
навантаження обох тельферів нерівномірно.
Маса вантажної балки - 24,83 кг.
2.8. Захват
Захват застосовується при завантаженні і вивантаженні несамохідної колісної техніки. У
захваті кріпиться наконечник каната електролебідки ЛГ-1500, до іншого кінця захвату за
допомогою штифта кріпиться однорогий гак. Маса захвату - 0,13 кг.
2.9. Однорогий гак
Гак однорогий застосовується при завантаженні і вивантаженні несамохідної колісної
техніки за допомогою электролебедок і за допомогою тягача. Гак складається власне з гака
і засувки з пружиною. Маса гака - 0,66 кг.
2.10. Подовжувач
Подовжувач застосовується при завантаженні і вивантаженні безколісної техніки і
вантажів у схемі запасування каната лівої по польоту лебідки для виключення торкання
канатів електролебідок між собою і їхнього перетирання. Подовжувач одним кінцем
з'єднується з кільцем швартовочного вузла, а другим - з гаком завантажувального блоку.
Маса подовжувача - 0,32 кг.
2.11. Двохрогий гак
Двохрогий гак застосовується при завантаженні і вивантаженні несамохідної колісної
техніки за допомогою електролебідок і за допомогою тягача. Гак складається власне з гака,
(двохрогого) і двох засувок із пружинами. Маса двохрогого гака - 1,17 кг.
2.12. Завантажувальний блок
Завантажувальні блоки застосовуються при завантаженні і вивантаженні несамохідної
колісної техніки за допомогою електролебідок і за допомогою тягача, а також при
завантаженні і вивантаженні безколісної техніки і вантажів, забезпечуючи запасування
канатів електролебідок-або завантажувального троса у відповідності зі схемами
завантаження і вивантаження техніки і вантажів.
Завантажувальний блок складається з: однорогого гака з засувкою, вертлюга, ролика,
через який запасовується канат електролебідки чи завантажувальний трос (при
завантаженні і вивантаженні за допомогою тягача), осі блоку, обойми і кожуха. Маса
завантажувального блоку - 2,55 кг.
2.13. Завантажувальний трос
Завантажувальний трос застосовується при завантаженні і вивантаженні несамохідної
колісної техніки за допомогою тягача. Завантажувальний трос складається власне з троса
(сталевий канат довжиною 30 м) з вильчастими наконечниками і стренги довжиною 10 м,
що складається з капронової стрічки ДТКП-50-5000 і серги. Один з кінців
завантажувального троса за допомогою наконечника приєднується до вантажу, а другий
кінець, що закінчується петлею капронової стрічки стренги, - до буксирного гака тягача.
Маса завантажувального троса в зборі - 19,96 кг.
2.14. Вирівнюючий трос
Вирівнюючий трос застосовується при завантаженні і вивантаженні несамохідної
колісної техніки масою до 20000 кг із використанням двох електролебідок ЛГ-1500 для
забезпечення однакового навантаження на електролебідки при різних швидкостях
намотування канатів електролебідок.
Вирівнюючий трос складається власне з троса (сталевий канат довжиною 2000 мм, двох
кілець і двох валиків). За допомогою валиків кільця з'єднуються з наконечниками троса.
Маса вирівнюючого троса у зборі - 1,92 кг.
2.15. Стропа супроводу
Стропа супроводу капронова довжиною 5 м використовується для супроводу вантажу
при його завантаженні у вантажну кабіну за допомогою тельферів з метою виключення
розгойдування вантажу при русі і поломок конструкції вертольота, а також для
переміщення підстраховуючих упорних колодок при завантаженні і вивантаженні колісної
техніки. Маса стропи супроводу - 0,85 кг.
2.16. Підвіска
Підвіски застосовуються при завантаженні і вивантаженні безколісної техніки і вантажів
за допомогою тельферів. Підвіска складається із серги і з'єднаного з нею за допомогою
валика замка для з'єднання ланцюгів. Строповочні ланцюги вантажу з'єднуються з
підвісками за допомогою замків підвісок. За допомогою серг підвіски з'єднуються з гаком
блоку-динамометра чи тельфера з вантажною балкою. Маса підвіски в зборі - 1,29 кг.
2.17. Ваги
Ваги застосовуються для остаточної установки вантажів по місцю їхнього розміщення у
вантажній кабіні, якщо ці вантажі недостатньо точно встановлені за допомогою тельферів.
Ваги складаються з важеля, ручки і наконечника, закріплених на важелі, і двох роликів.
Маса ваги - 8,68 кг.
2.18. Відтяжний блок
Відтяжний блок призначений для зміни напряму руху тельферів з підвішеним до них
вантажем уздовж вантажної кабіни при вивантаженні безколісної техніки і вантажів.
Відтяжний блок - знімний. Два блоки встановлюються при вивантаженні безколісної
техніки і вантажів на спеціальних кронштейнах. Маса відтяжного блоку - 1,47 кг.
2.19. Ланцюг
Ланцюги (з комплекту швартовочного обладнання) довжиною 5000 мм і 3500 мм
застосовуються при завантаженні
і вивантаженні несамохідної колісної техніки,
безколісної техніки і вантажів, для стропування техніки і вантажів. Маса ланцюгів - 8,25 кг і
5,35 кг відповідно.
2.20. Замок для з'єднання ланцюгів
Замок для з'єднання ланцюгів складається власне з замка і валика. Замки застосовуються
для з'єднання ланцюгів при стропуванні ними техніки і вантажів. Маса замка - 0,31 кг.
3. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ
ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ
Завантаження і вивантаження самохідної колісної і гусеничної техніки здійснюється
самоходом на мінімальній швидкості руху з переміщенням по підтральникам, вантажним
трапам і підлозі вантажної кабіни. Перед завантаженням і вивантаженням гусеничної
техніки по бортах вантажної кабіни і на трапах встановлюються направляючі відбійники
Рух техніки при завантаженні і вивантаженні може здійснюватися як переднім, так і заднім
ходом. Для запобігання від ушкодження підлоги вантажної кабіни і поверхні вантажних
трапів траками гусениць, а також для попередження пробуксовки самохідної техніки при
русі по трапах в умовах дощу, снігу й ожеледі, на проїзній частині підлоги вантажної кабіни
і поверхні вантажного трапа укладається мотузковий настил.
Завантаження колісної несамохідної техніки здійснюється за допомогою лебідок ЛГ-1500
чи за допомогою тягача.
Завантаження електролебідками є основним способом, він використовується у всіх
випадках, якщо робота електролебідок забезпечується джерелом живлення змінного струму.
Завантаження електролебідками в залежності від маси техніки здійснюється такими
способами:
- однією електролебідкою при масі техніки до 5000 кг. Канат лебідки запасовується через
завантажувальний блок, який встановлюється на шпангоуті № I по осі підлоги вантажної
кабіни. Стропування техніки до гака каната лебідки здійснюється ланцюгом довжиною 5000
мм за допомогою двохрогого гака і підвісок;
- двома електролебідками чи однією електролебідкою із застосуванням двохкратного
поліспаста. при масі техніки 5000-12000 кг. При завантаженні двома лебідками їхні канати
пропускаються через завантажувальні блоки, які встановлюються на шпангоуті №1 по осі
вантажної кабіни. Для забезпечення однакових умов роботи лебідок канат однієї з них
пропускається через третій завантажувальний блок, а потім канати лебідок з'єднуються між
собою за допомогою гаків. Стропування техніки до гака завантажувального блоку
здійснюється також ланцюгом довжиною 5000 мм за допомогою двохрогого гака і підвісок.
При завантаженні вантажу масою 5000-12000 кг однією лебідкою канат лебідки
запасовується за схемою двохкратного поліспаста. Канат лебідки пропускається через блок,
який встановлюється на шпангоуті № I по осі вантажної кабіни, через завантажувальний
блок і за допомогою гака кріпиться до швартовочного вузла на шпангоуті № 3 по правому
борту вантажної кабіни. Стропування техніки до гака завантажувального блоку
здійснюється аналогічно стропуванню при завантаженні цієї техніки двома лебідками;
- двома електролебідками з застосуванням двохкратного поліспаста для кожної лебідки
при масі техніки понад 12000 кг. Запасування канатів обох лебідок здійснюється за схемою
двохкратного поліспаста, як і у випадку завантаження техніки масою до 12000 кг однією
лебідкою. Для виключення можливих перекосів при русі техніки під час завантаження за
рахунок різних швидкостей вибирання (вбирання) каната електролебідками в схемі
застосовується третій завантажувальний блок і запасований через нього вирівнюючий трос.
Стропування техніки до гака завантажувального блоку здійснюється так само, як і у
випадку завантаження техніки масою до 12000 кг.
Швидкості руху колісної техніки при завантаженні її за допомогою електролебідок ЛГ1500 (при включенні їх на першу, другу, третю і четверту швидкості) складають не менше:
4 м/хв, 8 м/хв, 12 м/хв і 16 м/хв відповідно. Для великогабаритної техніки швидкість руху
при завантаженні більше 8 м/хв застосовувати не рекомендується. При запасуванні канатів
лебідок за схемою двохкратного поліспаста швидкості руху техніки при завантаженні
зменшуються в два рази в порівнянні з приведеними.
Завантаження несамохідної колісної техніки тягачем здійснюється на малій швидкості і
тільки у випадках, коли несправні електролебідки чи не забезпечується їхнє
електроживлення. При завантаженні використовується завантажувальний трос, один кінець
якого за допомогою двохрогого гака приєднується до зразка техніки, а другий кінець який
закінчується капроновою стренгою, - до буксирного гака тягача. Капронова стренга,
амортизуючи, згладжує можливі ривки при русі тягача.
Вивантаження несамохідної колісної техніки і вантажів з вантажної кабіни здійснюється
за допомогою однієї чи двох електролебідок, в залежності від зразка техніки, чи за
допомогою тягача. При вивантаженні несамохідної колісної техніки і вантажів за
допомогою однієї чи двох електролебідок підстрахування від самоскочування здійснюється
упорними колодками.
Живлення електролебідок ЛГ-1500 здійснюється від бортової мережі змінного
трифазного струму напругою 200 В частотою 400 Гц.
Управління однією чи двома електролебідками здійснюється за допомогою
дистанційного пульта керування лебідками. Пульт управління лебідками (ПУЛ) забезпечує
послідовне східчасте переключення швидкостей руху на випуск чи вбирання каната
лебідки (чотири швидкості) і переключення виду роботи - "ВИПУСК", "ВБИРАННЯ".
З'єднання ПУЛ з коробками управління лебідок здійснюється за допомогою кабелю
довжиною 15 м.
Завантаження колісної несамохідної техніки тягачем здійснюється на малій швидкості
тягача і без ривків.
Завантаження і вивантаження безколісної техніки і вантажів здійснюється за допомогою
тельферів при спільній роботі їх з електролебідками ЛГ-1500, при цьому за допомогою обох
тельферів і електролебідок здійснюються (у застопореному положенні тельферів на кранбалках) підйом чи опускання техніки і вантажів.
Переміщення тельферів по кран-балках уздовж вантажної кабіни (після зняття тельферів
з упорів на кран-балках) з підвішеними на них зразками техніки і вантажів - за допомогою
електролебідок ЛГ-1500.
ІІ. ТРАНСПОРТНЕ ОБЛАДНАННЯ
ВЕРТОЛЬОТА МІ-26
1. ПРИСТРОЇ ВАНТАЖОПІДЙОМНІ І ЗАВАНТАЖУВАЛЬНІ
Пристрої вантажопідйомні і завантажувальні - тельфери призначені для
завантаження і вивантаження безколісної техніки і вантажів при спільній роботі їх з
електролебідками ЛГ-1500.
Вантажі, у залежності від їхньої маси і розташування центрів мас, можуть підвішуватися до
тельферів безпосередньо на ланцюгах чи за допомогою ланцюгів і вантажної балки.
Застосування вантажної балки обов'язково в тих випадках, коли кут підходу ланцюгів до
гаків блоків-динамометрів тельферів у поперечній площині більше 10° від вертикалі, або
розміщення центра маси вантажу викликає його нерівномірне завантаження (маса вантажу,
що приходиться на один тельфер не повинна перевищувати 2850 кг). Контроль за
рівномірністю навантаження тельферів здійснюється за показниками шкал блоківдинамометрів. Максимальна маса вантажу для двох тельферів (при підйомі одного вантажу)
- 5000 кг.
Попередження: завантаження вантажу одним тельфером не допускається.
1.1. Конструкція
Тельфер складається з електромеханізмів, каретки, блока вантажопідйомного,
блока-динамометра і пульта управління тельферами. Дроти системи електроживлення і
управління електромеханізмами тельферів, а також ланцюги зв'язку цих механізмів із
системою управління електролебідками ЛГ-1500 прокладені до тельферів за допомогою
спеціального кабелю..
Направляюча для прокладки електрокабеля натягнута у верхній частині лівого борта
фюзеляжу між шпангоутами № 3 і 36.
Електрокабель закріплений на натягнутому дроті за допомогою хомутиків з кільцями, що
забезпечує його вільне переміщення слідом за тельфером, який рухається по кран-балці.
Обидва тельфери зв'язані між собою електрокабелем-перемичкою, що дає можливість
подавати електроживлення до обох тельферів по одному електрокабелю. Електрокабельперемичка підвішено з деякою слабиною на натягнутому амортшнурі, який зв'язує обидва
тельфери, що забезпечує цілісність кабелю у випадку нерівномірного руху тельферів
відносно один одного.
1.1.1.
Каретка
Каретка призначена для забезпечення можливості переміщення по кран-балці.
Каретка складається з: литого корпуса, восьми несущих роликів, чотирьох опорних роликів,
механізму привода упорів, механізму підвіски, кронштейна кріплення електроприладів,
кронштейна з поводком електрокабеля і блоку мікровимикачів. На корпусі каретки
монтуються несущі ролики, опорні ролики, механізм привода упорів, механізм підвіски,
кронштейн кріплення електроприладів і кронштейн із поводком електрокабеля. Несущі
ролики служать для опори каретки ка профіль кран-балки і для її переміщення по кранбалці уздовж вантажної кабіни. Опорні ролики запобігають від поперечного зрушення
каретки на кран-балці. Механізм привода упорів призначений для дистанційного керування
упорами, що здійснюють фіксацію каретки, а значить і всього тельфера від переміщення
уздовж кран-балки. Механізм підвіски призначений для підвіски і кріплення до каретки
вантажопідйомного блоку. Конструкція механізму підвіски забезпечує передачу на кранбалку (за рахунок можливості повороту качалки механізму) мінімального моменту від
горизонтальних поперечних сил, що виникають при підйомі вантажу і підвішеному на
тельфері вантажі у випадку нахилу ланцюга підвіски вантажу (до 10° від вертикалі). У
випадку, якщо величина цього кута буде перевищувати 10°, то для підвіски вантажу
застосовується вантажна балка. Кут нахилу строповочного ланцюга вантажів до вантажної
балки в площині, перпендикулярній осі вертольота не повинен перевищувати I5°.
Кронштейн кріплення електроприладів служить для установки блоку резисторів тельферів і
розподільної коробки "РК ТЕЛЬФЕРІВ". Кронштейн із поводком електрокабеля служить
для забезпечення переміщення електрокабеля живлення електромеханізмів обох тельферів
уздовж направляючої натягнутого дроту при переміщенні тельферів по кран-балках. Блок
мікровимикачів призначений для обмеження випередження одним тельфером іншого при
їхньому переміщенні уздовж кран-балок, шляхом автоматичного вимикання лебідки ЛГ1500, тельфера який випереджає більш ніж на 400 мм.
1.1.2.
Блок вантажопідйомний
Блок вантажопідйомний призначений для підйому й опускання вантажу. Він
складається з литого корпуса, трьохсекційного барабана, храпового механізму, механізму
обмеження підйому блоку-динамометра, сталевого каната підйому вантажу, вирівнюючого
ролика, двох притискних роликів. Корпус вантажопідйомного блоку виконаний з
магнієвого сплаву. Корпус має: вузли підвіски до каретки, отвору для осі барабана, осі
собачок храпового механізму, осі вирівнюючого ролика, вушка з отворами для кронштейна
під установку привода храпового механізму, кронштейна для установки механізму
обмеження підйому блоку-динамометра. Трьохсекційний барабан виконаний з легованої
сталі і служить для намотування на нього сталевих канатів: каната лебідки
ЛГ-1500 і
каната підйому вантажу. Зовні барабан має три розділені ребордами секції; середня секція для кріплення і намотування каната електролебідки ЛГ-1500, крайні секції - для кріплення і
намотування двох частин каната підйому вантажів. Крайні секції мають жолобки глибиною
2 мм для укладання каната, поверхня середньої секції - гладка, без жолобків.
1.1.3.
Пульт управління тельферами
Пульт
управління тельферами (ПУ) призначений для управління
вантажопідйомними пристроями і електролебідками ЛГ-1500.
На кришці корпуса розташований чотирьохпозиційний перемикач з положеннями
"ПІДЙОМ", "ОПУСКАННЯ", "ВПЕРЕД", "НАЗАД" і три кнопки "ЗАГАЛЬНИЙ", "ЛІВ.",
"ПРАВ.".
Для управління вантажопідйомними пристроями і електролебідками пульт управління своїм
електрокабелем приєднується до роз’єму ШТ35 (замість ПУЛ-300), розташованому у
вантажній кабіні на шпангоуті № 14.
Приводами тельферів як у випадку підйому (опускання) вантажу, так і у випадку
його переміщення уздовж вантажної кабіни є електролебідки ЛГ-1500. Опускання вантажу
здійснюється під дією його власної ваги, при цьому швидкість лебідок визначає швидкість
зниження вантажу.
Швидкість переміщення тельферів з вантажем уздовж вантажної кабіни однакова
зі швидкістю вбирання каната лебідки.
Швидкість підйому (зниження) вантажу в два рази менше, ніж швидкість
вбирання (випуску) каната лебідки, тому що сталевий канат підйому вантажу запасовано за
схемою двохкратного поліспаста.
Підйом і опускання вантажів здійснюється оператором від пульта управління
(ПУ) тельферами шляхом установки чотирьохпозиційного перемикача в положення
"ПІДЙОМ" чи "ОПУСКАННЯ" відповідно. При цьому електромагніти
ЕМТ-171
механізмів приводів упорів, встановлених на тельферах, залишаються знеструмленими, а
тельфери знаходяться на упорах. Швидкість вбирання каната лебідок при переміщенні
тельферів з вантажем - 8 м/хв. Швидкість зниження вантажу визначається швидкістю
випуску канатів лебідок, що складає при опусканні вантажу 4 м/хв.
2. ШВАРТОВОЧНЕ ОБЛАДНАННЯ
Швартовочне обладнання вертольота призначене для забезпечення надійного
кріплення до підлоги вантажної кабіни вертольота техніки і вантажів при їхньому
повітряному транспортуванні.
Розміщення техніки і вантажів у вантажній кабіні повинне забезпечувати можливість
огляду техніки і вантажів і їхнього кріплення під час польоту, для чого зазори між
окремими вантажами повинні бути не менше 500 мм, а між технікою (вантажами) і
внутрішніми контурами вантажної кабіни - не менше 150 мм. Для забезпечення можливості
проходу з вантажної кабіни в кабіну супроводжуючих і назад зазор між технікою
(вантажами) і передньою стінкою вантажної кабіни повинний бути не менше 500 мм.
Для забезпечення швартування вантажів, що транспортуються, техніки на підлозі
вантажної кабіни є швартовочні гнізда, у які можуть встановлюватися зйомні (подвійні чи
одинарні) швартовочні вузли. До подвійних вузлів можна приєднати по два швартовочні
ланцюги, зусилля на які діють у різні сторони, до одинарних - по одному швартовочному
ланцюгу. Швартовочні гнізда закриті заглушками, які запобігають їх забрудненню.
У комплект швартовочного обладнання вертольота входять:
- сітка швартовочная
- 2 шт.
- ланцюг швартовочний:
- максимальної довжини - 2700 мм
- 12 шт.
- максимальної довжини - 2000 мм
- 12 шт.
- ремінь швартовочний макс. довжини 4000 мм
- 12 шт.
- зйомний швартовочный вузол одинарний
- 20 шт.
- зйомний швартовочный вузол подвійний
- 8 шт.
2.1. Конструкція і робота
2.1.1.
Сітка швартовочна
Сітка швартовочна призначена для швартовки декількох дрібних вантажів чи пакетів
загальною масою до 2500 кг. Сітка кріпиться до зйомних швартовочних вузлів на підлозі
вантажної кабіни за допомогою швартовочних ременів, що входять у комплект сітки.
У комплект кожної сітки входять 18 швартовочних ременів із глухими карабінами, 18
карабінів із замками і
6 замків. Швартовочний ремінь з комплекту сітки складається
з технічної капронової стрічки (ЛТК-44-1600) довжиною 4100 мм і приєднаного до неї
зшиванням стрічки глухого карабіна.
2.1.2.
Ланцюг швартовочний
Швартовочні ланцюги призначені для кріплення розміщених у вантажній кабіні основних
вантажів. Сприймаєме навантаження ланцюгами - до 20000 кг. Ланцюг швартовочний
складається власне з ланцюга, замка для з'єднання ланцюга і механізму гака з тандером
регулювання довжини швартовочной ланцюга.
Ланцюги розрізняються по довжині: 5000 і 3500 мм. Максимальна довжина швартовочних
ланцюгів - 2700 і 2000 мм відповідно. Мінімальна відстань між вузлом для швартування на
вантажі і зйомний швартовочним вузлом на підлозі вантажної кабіни повинно бути при
швартуванні не менше 700 мм. Остаточна установка довжини і натяг ланцюга здійснюються
воротком тандера. Хід тандера - 160 мм.
Маса комплекту швартовочных ланцюгів у зборі - 274 кг.
2.1.3.
Ремінь швартовочний
Швартовочні ремені призначені для кріплення легких, масою до 300 КГ, штучних вантажів
(драбини, водила, ящики, візки й ін.). Сприймаєме навантаження ременями - до 1100 кг.
Ремінь швартовочний складається з технічної капронової стрічки (ЛТК-44-1600) довжиною
4000 мм і двох замків. Маса швартовочного ременя - I кг.
2.1.4.
Зйомний швартовочний вузол одинарний
Зйомний швартовочний вузол одинарний складається з кільця, валика і вуха. Швартовочний
вузол при установці ввертається у швартовочне гніздо в підлозі вантажної кабіни. Кільце
швартовочного вузла має можливість повертатися навколо осі валика в діапазоні
приблизно 180°. Маса одинарного швартовочного вузла - 0,4 кг.
2.1.5.
Зйомний швартовочний вузол подвійний
Зйомний швартовочний вузол подвійний складається з двох кілець, двох валиків, двох
вушків і штиря. При установці він ввертається у швартовочное гніздо в підлозі вантажної
кабіни. Кожне кільце швартовочного вузла може повертатися в горизонтальній площині
навколо осі штиря в діапазоні 190° і у вертикальній площині навколо осі валика в діапазоні
95°-100°. Маса подвійного швартовочного вузла - 1,05 кг.
3. СИСТЕМА ЗОВНІШНЬОЇ ПІДВІСКИ ВАНТАЖУ
Система зовнішньої підвіски призначена для повітряного транспортування вертольотом
вантажу, закріпленого під фюзеляжем на вантажному канаті. Система зовнішньої підвіски
включає: зовнішню підвіску вантажу, гідравлічну й електричну системи управління
зовнішньою підвіскою, телевізійну апаратуру БТУ-1Б, електролебідку ЛГ-1500 з
центральним (завантажувальним) роликом (з комплекту вантажно-розвантажувального
обладнання) і відхиляючим роликом із кронштейном.
Система зовнішньої підвіски може використовуватися в двох варіантах - із
вантажотримачем чи з електрозамком на центральному канаті.
Система зовнішньої підвіски з вантажотримачем на центральному канаті забезпечує:
- підчеплення і відчеплення вантажу при стоянці вертольота на землі чи на висінні;
- автоматичне від'єднання наконечника з карданом від замка-зчіпки при виникненні зусилля
на центральному канаті понад 850-1050 кгс при відкритому верхньому замку;
- транспортування вантажу на канатах різної довжини, при цьому виключається
скручування центрального каната за рахунок застосування вертлюга;
- тактичне відчеплення чи аварійне скидання центрального каната з вантажем від верхнього
замка з робочого місця льотчика;
- аварійне скидання вантажу вручну з робочого місця оператора;
- автоматичне скидання центрального каната з вантажем при неприпустимих
перевантаженнях при зльоті;
- визначення маси вантажу закріпленого на зовнішній підвісці за допомогою вагопоказчиків
у кабіні екіпажу і на підкосі верхнього замка;
- автоматичне відкриття верхнього замка при опущеному на землю вантажі;
- спостереження льотчиком за допомогою бортової телевізійної апаратури за вантажем на
зовнішній підвісці.
Система зовнішньої підвіски з електрозамком на центральному канаті забезпечує:
- ручне підчеплення наконечника центрального каната до верхнього замка з наступним
підключенням з’єднуючого електрокабеля до штепсельного роз’єму;
- транспортування вантажу на канаті-кабелі з електрозамком ВТ-ДГ20;
- тактичне відчеплення вантажу з електрозамка з робочого місця льотчика;
- тактичне відчеплення чи аварійне скидання каната з електрозамком і вантажем від
верхнього замка з робочого місця льотчика і аварійне ручне скидання з робочого місця
оператора;
- автоматичне відкриття електрозамка при опущеному на землю вантажі;
- визначення маси вантажу закріпленого на зовнішній підвісці за допомогою
ваговимірювачів у кабіні екіпажа і на підкосі верхнього замка;
- спостереження льотчиком за допомогою бортової телевізійної апаратури за вантажем на
зовнішній підвісці;
- автоматичне скидання вантажу при неприпустимих перевантаженнях при зльоті.
Відкривання (закривання) верхнього замка здійснюється від гідросистеми управління
зовнішньою підвіскою, яка підключена до допоміжної гідросистеми вертольота. Для
підйому центрального каната з вантажотримачем і втягування його у верхній замок
використовується права електролебідка, при цьому канат лебідки пропускається через
центральний (завантажувальний) ролик, встановлений на шпангоуті № I ЦЧФ і
відхиляючий ролик, встановлений на кронштейні в люку.
3.1. Основні технічні дані
-маса вантажу, що транспортується ...................... до 20 т
-довжина складових частин центрального каната в/підйомністю до 15 т. 3, 5, 10, 20 м
-довжина центрального каната вантажопідйомністю до 20 т …………………………10 м
-максимальна довжина складеного центрального каната .............................................. 38 м
-величина можливого випуску каната електролебідки . до 40 м
-швидкість випуску каната електролебідки ..................................... 5, 10, 15 і 20 м/хв
-швидкість вбирання каната електролебідки .................................. 4, 8, 12 і 16 м/хв
-маса зовнішньої підвіски (без електролебідки) ............................... 402 кг
Технічні вимоги до вантажів, які
транспортуються на зовнішній підвісці
Центральний канат збирається з окремих канатів Кц, довжина і вага яких
приведені в табл.1. Вантажні стропи складаються з наступних основних вузлів: верхньої
скоби З, чотирьох сполучних скоб n, чотирьох канатів Кс постійної довжини і чотирьох
вантажотримачів Дс.
У випадку, якщо на вантажі є тільки два чи три вузли, призначених для з'єднання
з вантажотримачем строп, то вільні стропи разом зі сполучними скобами n і
вантажотримачем Дс можуть бути зняті.
Вантаж з одним вузлом підвішується до двох скоб n за допомогою пластини, що є
приналежністю вантажу. Використання канатів вантажних строп Кс як центральний канат
не допускається. При проектуванні спеціального оснащення відстань між вузлами В на
вантажі (див. мал. 1, розмір А) визначається по формулі:
А
в
(2 р) 2  Qг 2
р
,
де:
b - загальна довжина стропи в м;
р - припустиме робоче навантаження на стропі в т.
Р
Р разруш
5
,де
Р разруш - руйнівне навантаження каната, стрижня.
Гранична вантажопідйомність вертольота
Qnr= Qг + Окц + QC, де
Qкц- маса центральних канатів qц в т;
QC - маса чи строп спеціального оснащення в т.
При транспортуванні на зовнішній підвісці довгомірних вантажів у горизонтальному
положенні з приблизно рівнорозподіленій по його довжині масою комплектувати підвіску і
вибирати місця підчеплення на вантажі необхідно таким чином, щоб:
а) відношення довжин
було в межах 0,9-1,1. При зменшенні цього відношення
А
L1  L 2
не виключена можливість коливання (розгойдування) довгомірного вантажу щодо його
поперечної осі;
б) сумарна довжина підвіски була рівна
N
A
 L1
2
(чи L2, тобто найбільша з цих
довжин). Це умова необхідна з метою безпеки транспортування вантажу.
КЦ – центральний канат, lЦ - складові частини
центрального каната, У - вертлюг центрального
каната, З – верхня скоба вантажних строп, ДЦ –
вантажотримач центрального каната, n –
сполучні скоби строп, КС – канати вантажних
строп, ДС – вантажотримачі вантажних строп,
У – вузол підчеплення на вантажі, b – загальна
довжина вантажних строп, А – відстань між
вузлами В на вантажі, НЦ – загальна довжина
верхньої (центральної) частини підвіски, h –
загальна довжина нижньої (стропної) частини
підвіски, N – загальна довжина зовнішньої
підвіски, dЦ – діаметр центрального каната, dС –
діаметр стропного каната, АМАХ – відстань між
вузлами на вантажі в метрах, при вазі вантажу,
що відповідає граничній вантажопідйомності
вертольота. Розрахунок зроблений на два вузли з
чотирьох для штатних строп, QПГ – гранична
вантажопідйомність вертольота в тоннах, РДс –
навантаження,
яке
допускається,
на
вантажотримач ДС і скобу n у тоннах.
0,5
А
784  QГ2
QПГ
АМАХ
РДс
lЦ1, мм
lЦ2, мм
20,0
10,0
14,0
3000
5000
lЦ3, мм
10000
lЦ4, мм
20000
qЦ1, кг
qЦ2, кг
17,5
26,0
qЦ3, кг
47,0
qЦ4, кг
90,0
b, мм
dЦ, мм
7527
31,5
dС, мм
QC, кг
27,0
104,0
ПРИМІТКА. Щоб уникнути виникнення небажаних коливань з великою частотою
вузла кріплення вантажних строп до центрального каната рекомендується
перевірити відношення висоти вантажних строп до повної довжини підвіски від
верхнього замка до вантажу
hc
 0,35
N
(не перевищувало).
3.2. Зовнішня підвіска вантажу
До складу зовнішньої підвіски вантажу входить верхній замок з підкосами, замокзчіпка, наконечник з карданом, центральний канат, вертлюг, фіксатор, електрозамок,
сполучний кабель, вантажотримач центрального каната, вантажні стропи, вантажотримач
вантажних строп і огородження люка зовнішньої підвіски.
3.2.1. Верхній замок
Основні технічні дані замка:
- допустима вага вантажу, що утримується на замку .................... ...........до 20 т
- максимальна маса вантажу, обумовлена ваговимірювальним
пристроєм замка ……………........................................................................ до 25 т
- обсяг гідрокамери ваговимірювального
пристрою замка ……………………………………………………............. 1600 см
- робоча рідина гідрокамери ........................................................................ АМГ-10
- робочий тиск у гідрокамері ....................................................................... 210 кгс/см 2
- маса замка верхнього .................................................................................. 44 кг
Верхній замок містить у собі наступні основні конструктивні вузли, механізми і
деталі: кронштейн, електромеханізм із шестірнею, ролик із зубчастим колесом, притискні
ролики, гідрокран, циліндр, що направляючий конус, поршень, траверсу з вантажними
гаками, ланку, муфту, кришку замка, важіль, ручку відкривання замка з вилкою, качалки,
фіксатор, направляючу, мікровимикачі з демпфером, силовий циліндр, кулькові замки
1
2
lЦ
3
HЦ
4
В
ДС
C
N
b
n
hC
KC
ДС
dC
У
А
важеля, сигналізатори тиску, вагопоказчик, вентиль, стакан. Вантажні гаки
призначені для утримання на своїх опорних площинах наконечника з карданом і з
центральним канатом (грузонесущим) у процесі експлуатації.
Установка вантажних гаків у положення "ЗАМОК ВІДКРИТИЙ" чи "ЗАМОК
ЗАКРИТИЙ" здійснюється силовим гідроциліндром, шток якого зв'язаний з вантажними
гаками. Ручка використовується для аварійного відкривання, тобто установки вантажних
гаків у положення "ЗАМОК ВІДКРИТИЙ" оператором вручну зі свого робочого місця.
Установлюється ручка вільно на одній осі з качалкою і фіксується кульковими замками у
вихідному (верхньому) положенні, що не перешкоджає відкриванню чи закриванню замка
гідроциліндром.
Сигнал на електрокрана для установки вантажних гаків у положення "ЗАМОК
ЗАКРИТИЙ" надходить від мікровимикача, керованого штоком при натисканні на нього
корпусом замка-зчіпки. Від того ж мікровимикача йде сигнал на вимикання електролебідки
ЛГ-1500, яка працює на збирання. Після закриття верхнього замка кронштейн, закріплений
двома болтами на ланці, своїм упором натискає на шток, який натискаючи на шток
мікровимикача, забезпечує короткочасний (на 0,6 с) реверс лебідки для ослаблення натягу
каната і загоряння табло "ВЕРХ. ЗАМОК ЗАКРИТИЙ". Зверху на кришці замка
змонтований механізм подтяга МПТ-2, що забезпечує примусовий випуск замка-зчіпки з
верхнього замка, для чого на вихідному валу механізму є ведуча шестерня, зв'язана з
веденою шестернею, яка встановлена на ролику. При включенні лебідки на випуск
одночасно включається електродвигун механізму подтяга, що обертає ролик з більшою
лінійною швидкістю, ніж рухається канат лебідки. Канат лебідки, запасованный через ролик
і притиснутий до останнього притискними роликами з визначеним зусиллям,
виштовхується з верхнього замка разом із замком-зчіпкою. При втягуванні лебідкою замка-
зчіпки у верхній замок, замок-зчіпка в крайньому верхньому положенні натискає на шток
мікровимикача через шток з демпферним пристроєм. При спрацьовуванні мікровимикача
лебідка відключається, а вантажні гаки повертаються в положення "ЗАМОК ЗАКРИТИЙ".
При включенні лебідки на вбирання каната одночасно подається електроживлення на
електромагнітне гальмо електродвигуна механізму подтяга, разторможуючи якір
електродвигуна, при цьому вихідний вал МПТ-2 з роликом буде обертатися від троса, що
переміщається.
Для виміру величини маси підвішеного вантажу між циліндром і поршнем
утворена гідрокамера ваговимірювального пристрою, яка заповнена рідиною. При впливі
навантаження на поршень останній стискає рідину, тиск якої показують вагопоказчик і
покажчик у кабіні екіпажа зі шкалами, відградуйованими по вазі. Вагопоказчик і вентиль
установлені на передньому підкосі кріплення замка поблизу лінії вантажної підлоги
центральної частини фюзеляжу. Вагопоказчик з'єднується з гідрокамерою трубками. Доступ
рідини до манометра з гідрокамери здійснюється при відкритому положенні вентиля.
Визначення величини маси вантажу здійснюється на режимі висіння вертольота, коли
вантаж піднятий над землею. Після визначення величини маси вантажу вентиль
ваговимірювального пристрою встановлюється в закрите положення. У процесі
експлуатації в гідрокамері повинний постійно підтримуватися оптимальний рівень рідини,
при цьому мінімально припустимий експлуатаційний зазор між циліндром і торцем
шпильки - 5 мм.
Між вушками на кронштейнах установлений: сигналізатор тиску МС-10A, що
забезпечує включення сигнального табло "ВАНТАЖ ПІДВІШЕНИЙ" і відкривання
верхнього чи замка електрозамка ВТ-ДГ20 при опущеному на землю вантажі, сигналізатор
тиску ЕС-200А, що забезпечує автоматичне відкриття верхнього замка при перевищенні
зусилля на центральному канаті понад 55 т і датчик тиску вагопоказчика підвішеного
вантажу. Робочі порожнини сигналізаторів з'єднуються з порожниною гідрокамери
ваговимірювального пристрою трубками.
Кріплення верхнього замка до підлоги вантажної кабіни вертольота здійснюється
за допомогою двох передніх і двох задніх підкосів, попередньо з'єднаних болтами з
вушками циліндра замка. На протилежних кінцях підкосів на різьбленні вкручені вушкові
наконечники, які вставляються у вушка передніх і задніх лап, і з'єднуються з ними болтами.
Лапи разом з п'ятами за допомогою болтів кріпляться до вузлів; вклепаних у вантажній
підлозі на шпангоутах № 15 і 17.
Люк в підлозі вантажної кабіни з встановленим у ньому верхнім замком, коли не
здійснюється робота з зовнішньою підвіскою, закривається кришкою, при цьому ручка
аварійного відкриття знімається з замка і встановлюється в похідне положення на кришці
люка, а ролик встановлюється в нижнє положення.
3.2.1.1. Електромеханізм подтягу МПТ-2
Електромеханізм подтягу МПТ-2 забезпечує примусовий випуск замка-зчіпки з
верхнього замка зовнішньої підвіски. Він встановлений на кришці верхнього замка.
а/. Основні технічні дані
- напруга живлення постійним струмом ........................................................... 27 В
- споживана сила струму, не більше ................................................................. 16 А
- момент навантаження на вихідному валу механізму
(ліве обертання) .………………………………......................................... 0,25 кгс·м
- частота обертання вихідного вала (ліве обертання –
випуск троса), не менш ………………………………. ...............................180 об/хв
- момент пробуксовки фрикційної муфти .......................................... 0,35-0,50 кгс м
- режим роботи ................................................................... повторно-короткочасний
- виконання електродвигуна .................................................................... закрите
- передаточне відношення від електродвигуна
до вихідного вала ...………………………………….................................... 38,35:1
б/. Конструкція
Електродвигун Д-200ШТ - двохполюсний, реверсивний. Реверсування
здійснюється зміною напрямку струму в обмотці якоря. Електродвигун має вбудовану
електромагнітну муфту гальмування.
Планетарний редуктор складається з двох ступіней. Сонячним колесом першої
ступіні є зубчасте колесо, насаджене на вал електродвигуна. На водилі встановлені
сателітові зубчасті колеса, що входять у зачеплення як із зубчастим колесом, так і з
нерухомим корончатим колесом. Зубчасте колесо водила входить у зачеплення із
сателітовими зубчастими колесами дискового водила, скріпленого з фрикційною муфтою.
Електромеханізм із боку вихідного вала закритий щитом. Вал фрикційної муфти є вихідним
валом електромеханізма. Водило в осьовому напрямку фіксується опорними кульками.
Кульки, розділені сепаратором, спираються на перехідник. Кулька, спирається на заглушку
вала фрикційної муфти. Усі сателітові колеса обертаються на шарикопідшипниках.
Фрикційна муфта складається з корпуса, змонтованого на двох
шарикопідшипниках, вала муфти - вихідного вала електромеханізма, ведучих
металокерамічних фрикційних дисків, що входять своїми виступами в шліци стакана,
відомих сталевих дисків, що входять своїми шліцами в пази вала, пружин, гайки, обойм.
Корпус муфти на торці має радіусні канавки, в яких знаходяться кульки, зібрані в
сепараторі. На ці кульки спирається кільце, що має на торці відповідні кутові канавки і
жорстко зв'язане зі стаканом.
у/. Принцип дії
Планетарний редуктор здійснює передачу обертання від електродвигуна на
вихідний вал. Сонячне колесо через сателітові зубчасті колеса, що обкатуються по
нерухомому корончатому колесу, передає обертання водилу. Зубчасте колесо водила через
сателітові зубчасті колеса передає обертання дисковому водилу і скріпленої з ним
фрикційній муфті, що призначена для захисту електродвигуна від короткого замикання і
деталей редуктора - від поломки при надмірному перевантаженні на вихідному валу.
Обертаючий момент від корпуса муфти до вала муфти передається через фрикційні диски.
Необхідний момент на муфті створюється пружинами, що за допомогою гайки через
обойми стискають фрикційні диски. При перевищенні відрегульованого моменту кульки
переміщаються по торцьовим канавкам корпуса, послабляють через кільце, стакан та
обойми тиск пружин на диски, і муфта входить у режим буксування. При знятті
підвищеного навантаження на муфті знову встановлюється відрегульований момент.
3.2.1.2. Сигналізатор тиску електричний ЕС-200А
Електричний сигналізатор тиску ЕС-200А забезпечує автоматичне відкривання
верхнього замка зовнішньої підвіски при перевищенні зусилля на центральному канаті
понад 25 т. Він встановлений на верхньому замку зовнішньої підвіски між вушками на
кронштейні. Сигналізатор замикає електричний ланцюг при досягненні в порожнині
гідрокамери ваговимірювального пристрою тиску 200 кгс/см2. Сигналізатор з'єднується з
гідрокамерою ваговимірювального пристрою трубкою.
а/. Основні технічні дані
- номінальний тиск спрацьовування .................................................. 200 кгс/см 2;
- діапазон регулювання ................................................................ 170-220 кгс/см2
- інтервал робочих температур ................................................... від -60 до +80 С
- сила струму при замиканні ланцюга
(омічного навантаження) ..........……………………………….......……. до 1,5 А
- припустима погрішність на спрацьовування контактів у
діапазоні температур ±50 °С не перевищує ................................................ ±5%
- кількість циклів витримування зміни тиску від 0 до номінального
тиску спрацьовування ......…………............................................................... 1000
- перевантажувальний тиск, що витримується сигналізатором
протягом 1 хв.…………………………........................................................... 150 %
- маса сигналізатора з монтажними деталями не більше ……………. 0,12 кг
б/. Принцип дії
Вимірюваний тиск сприймається чуттєвим елементом сигналізатора - крученою
трубчастою пружиною. При збільшенні чи при спаді тиску кручена трубчаста пружина
розкручується чи закручується і вільний кінець її, що несе пружну контактну пластину з
контактом, повертається. При заданому тиску контакти замикаються чи розмикаються.
3.2.2.
Замок-зчіпка
Замок-зчіпка одним кінцем приєднується до кінця каната електролебідки, іншим
кінцем засувками захоплює голівку наконечника з карданом. За допомогою електролебідки
замок-зчіпка забезпечує затягування з'єднаного з ним наконечника з карданом у верхній
замок. При виникненні тягнучого зусилля більше 850 - 1050 кгс замок-зчіпка автоматично
від'єднується від наконечника з карданом.
Конструкція замка-зчіпки включає наступні деталі: корпус, наконечник, муфту,
клин, пружину, дві засувки і кріпильні деталі - штифти, шайбу з пазом для з'єднання з
наконечником каната електролебідки, пробку, кільце з розрізом, болти і ролики. Засувки
мають отвори під болти і штифт, на якому вони обертаються і утримуються в корпусі.
Верхня частина корпуса має різьблення для з'єднання з наконечником і пази під штифти, що
забезпечують утримання корпуса і наконечника від провертання і регулювання довжини
замка-зчіпки. Усередині корпуса змонтована пружина, клин і пробка. Зверху пружина
упирається в пробку, а знизу- у торець клина. Клин зв'язаний з муфтою й одночасно з
корпусом штифтом. Завдяки пазу в корпусі клин може переміщатися нагору і фіксуватися в
піднятому положенні для звільнення засувок. Пересування клина нагору і його фіксація
здійснюється вручну за допомогою муфти, що має зовні накатку. У верхній частині
наконечник має два отвори під штифти і проточку під розрізне кільце.
3.2.3. Наконечник з карданом
Наконечник з карданом, виготовлений з високоміцної сталі в системі зовнішньої
підвіски є верхнім - замикаючою ланкою. Голівка наконечника призначена для захоплення
й утримання її в замку-зчіпці засувками. Серга призначена для монтажу до неї кардана з
центральним (грузонесущим) канатом. Маса наконечника з карданом 16,930 кг.
3.2.4.
Канат центральний грузонесучий
Канат центральний дозволяє транспортувати вантаж масою до 15 т і складається
зі сталевих канатів довжиною 3, 5, 10, 20 м, карданів і з'єднуючих деталей (болти, гайки,
шайби, шплінти). Канати виготовлені зі сталевого каната. У залежності від кількості
з'єднаних між собою сталевих канатів центральний канат може бути зібраний довжиною від
3 до 38 м Маса комплекту каната в зборі - 188 кг. Канат центральний вантажопідйомністю в
20 т складається з двох сталевих канатів довжиною 10 м. При застосуванні електрозамка
ВТ-ДГ20 використовується сталевий канат довжиною 10 м, на якому за допомогою хомутів
закріплений електрокабель.
3.2.5.
Вертлюг
Вертлюг призначений для виключення можливості скручування центрального
(грузонесучого) каната від обертання вантажу на зовнішній підвісці. У варіанті з
електрозамком вертлюг не застосовується. Маса вертлюга 10,736 кг.
3.2.6.
Фіксатор
Фіксатор призначений для запобігання провертання у верхньому замку
центрального каната з електрокабелем. Фіксатор являє собою сталъную втулку з двома
парами упорів - верхніми і нижніми.
3.2.7.
Електрозамок ВТ-ДГ20
Замок ВТ-ДГ20 призначений для утримання, транспортування і відчеплення
вантажу вагою до 20 т на всіх режимах польоту, а також для захисту центрального каната з
електрокабелем від скручування. Замок ВТ-ДГ20 складається з корпуса, всередині якого
розміщені механізми замка, електромагніта, мікровимикача, серги, підшипника,
струмознімача й електропроводки з вилкою штепсельного роз’єму.
3.2.8.
Сполучний кабель
Сполучний кабель призначений для підведення електроживлення від борта
вертлюга до електрозамку.
3.2.9.
Вантажотримач центрального каната
Вантажотримач центрального каната призначений для підвіски до нього верхньої
скоби з вантажними стропами. Маса вантажотримача центрального каната 8,872 кг. Скоба
верхня встановлюється на електрозамок чи вантажотримач центрального каната і
призначена для кріплення на ній вантажних строп зовнішньої підвіски.
3.2.10.
Вантажні стропи
Вантажні стропи служать для підчеплення вантажів, що транспортуються на
зовнішній підвісці, і приєднуються верхньою частиною (верхньою скобою) до
вантажотримача центрального каната чи до електрозамку. Вантажні стропи складаються з
наступних основних елементів: верхньої скоби, чотирьох серг, чотирьох канатів довжиною
по 7 м, чотирьох карданів і кріпильних деталей (болтів, гайок, шайб). Маса вантажних
строп у зборі - 103,808 кг.
3.2.11.
Вантажотримач вантажних строп
Вантажотримач вантажних строп по конструкції, відкриванню і закриванню його
аналогічний вантажотримачу центрального каната. У комплект системи зовнішньої підвіски
входять чотири вантажотримачі вантажних строп (по кількості вантажних строп).
Вантажотримачі вантажних строп служать для безпосередньої підвіски до них вантажів, що
транспортуються на зовнішній підвісці. Маса вантажотримача вантажних строп - 5,316 кг.
3.2.12.
Огородження люка зовнішньої підвіски
Огородження зварене, виконано зі сталевих труб і призначено для забезпечення
зручності і безпеки роботи оператора з зовнішньою підвіскою. Огородження складається з
каркаса, двох передніх і двох задніх п'ят, сидіння і тяги. Маса огородження люка
зовнішньої підвіски - 11 кг.
3.2.13. Принцип дії зовнішньої підвіски вантажу
Підчеплення до верхнього замка центрального вантажонесучого каната
здійснюються втягуванням його у відкритий верхній замок за допомогою каната
електролебідки ЛГ-1500 і замка-зчіпки, закріпленого на канаті електролебідки. При
відкритому верхньому замку шток силового циліндра повністю випущений, з'єднана зі
штоком качалка повернена щодо своєї осі обертання вниз, а зв'язана з нею качалка
знаходиться в положенні, при якому її плече, зв'язане з муфтою, займає крайнє верхнє
положення. При цьому мікровимикач знаходиться у вихідному положенні, табло
"ВЕРХ.ЗАМОК ЗАКРИТИЙ" на лівому щитку приборної дошки льотчиків і щитку
сигналізації зовнішньої підвіски не горять, табло "ВЕРХ.ЗАМОК ВІДКРИТИЙ" на щитку
сигналізації зовнішньої підвіски горить. Вантажні гаки верхнього замка розкриті. Верхні
частини гаків за допомогою щік зв'язані між собою муфтою, що під дією качалки
знаходиться у верхньому положенні. Втягування вантажної підвіски здійснюється
включенням електролебідки ЛГ-1500 шляхом установки перемикача на ПУЛ-300 в
положення "ВБИРАННЯ" і натискання на важіль дії. Наприкінці втягування і після
спрацьовування мікро вимикача вантажні гаки верхнього замка автоматично закриваються.
При недоході замка-зчіпки до верхнього замка на 500 - 1000 мм електролебідка
автоматично переключається на мінімальну швидкість вбирання каната (4 м/хв) з метою
зменшення ударних навантажень на верхній замок. З'єднаний з наконечником замок-зчіпка
переміщається нагору в направляючу верхнього замка і своїм корпусом натискає на шток,
що виходить у направляючу через отвір у її бічній поверхні, яка, у свою чергу, натискає на
шток мікровимикача. Мікровимикач, спрацьовуючи, виключає лебідку, але всі елементи
вантажної підвіски продовжують рух за рахунок власної інерції й інерції механізмів
лебідки. Одночасно з вимиканням лебідки по сигналу того ж мікровимикача з гідросистеми
керування зовнішньою підвіскою через електромагнітний кран у силовий циліндр
надходить гідрорідина. Шток з поршнем під тиском робочої рідини гідросистеми
вбирається в силовий циліндр, повертаючи качалки, завдяки чому муфта опускається в
нижнє положення, внаслідок чого повертаються щоки до торкання упора траверси,
передаючи рух на верхні кінці вантажних гаків. Верхні частини вантажних гаків
розходяться, а нижні їхні частини сходяться, тобто верхній замок закривається. За
допомогою реле часу, що знаходиться в РК зовнішньої підвіски (під підлогою кабіни
екіпажа), через 1,6 с після зупинки лебідки ЛГ-1500 при натиснутому важелі ПУЛ-300 вона
на 0,6 с включається на реверс, чим усувається натяг каната лебідки і наконечник з
карданом своєю опорною поверхнею в його головній частині стає на опорні поверхні
вантажних гаків траверси.
У закритому положенні верхнього замка сила ваги вантажу, що діє на опорні
поверхні вантажних гаків, сприяє, завдяки прийнятій конструкції механізму керування
замком, утриманню гаків у закритому положенні. При повороті качалки під дією штока
силового циліндра відбувається також натискання штоком з демпфером, встановленим на
кронштейні упора штока мікровимикача. Мікровимикач замикає ланцюг ламп сигналізації і
табло "ВЕРХ.ЗАМОК ЗАКРИТИЙ" на лівому щитку приборної дошки льотчиків і щитку
сигналізації зовнішньої підвіски загоряються та розмикає ланцюг лампи сигналізації, і
табло "ВЕРХ.ЗАМОК ВІДКРИТИЙ" на щитку сигналізації зовнішньої підвіски гасне.
Для транспортування вантажу вертольотом на зовнішній підвісці необхідно знати
величину маси цього вантажу. Визначення маси цього вантажу здійснюється за допомогою
ваговимірювального пристрою верхнього замка при зависанні вертольота над землею з
підчепленим до нього вантажем. При цьому оператором вручну відкривається вентиль
ваговимірювального пристрою, з циферблата вагопоказчика зчитується значення
обумовленої маси вантажу, а потім вентиль знову закривається оператором. При
відкриванні верхнього замка від гідросистеми зовнішньої підвіски (кнопки управління, при
натисканні яких відбувається відкривання верхнього замка, знаходяться на важелях
загального кроку) гідрорідина надходить у порожнину силового циліндра, шток з поршнем
під дією тиску рідини виходить з циліндра, повертаючи качалку, яка піднімає муфту у
верхнє положення. Рух муфти викликає поворот зв'язаних з нею щік, що передають рух на
верхні частини вантажних гаків. При цьому верхні частини вантажних гаків сходяться, а
нижні їхні частини розходяться, тобто верхній замок відкривається. Одночасно кронштейн
упора відходить від штока мікровимикача і розмикає ланцюг ламп сигналізації, табло
"ВЕРХ. ЗАМОК ЗАКРИТИЙ" гасне, і замикає ланцюг лампи сигналізації, табло "ВЕРХ.
ЗАМОК ВІДКРИТИЙ" загоряється.
При відкритому верхньому замку (нижні кінці вантажних гаків розведені)
наконечник з карданом і з'єднаний з ним центральний канат утримуються в замку-зчіпці,
з'єднаному з канатом електролебідки, тільки засувками замка-зчіпки. При навантаженні по
центральному канаті підвіски більш 850-1050 кгс відбувається вихід голівки наконечника з
карданом із засувок замка-зчіпки (відбувається розчеплення).
Відкривання верхнього замка може здійснюватися також вручну, за допомогою ручки. При
відкриванні замка вручну необхідно ручку повернути назад (проти польоту), при цьому:
- на початку руху ручки важіль повертає важіль золотника в положення, що
забезпечує злив гідрорідини із силового циліндра в зливну частину гідросистеми і, отже,
надає можливість вільного переміщення штока силового циліндра;
- при подальшому відхиленні ручки назад вилка лягає своїм упором на качалку і
повертає її і зв'язану з нею качалку, яка своїм плечем, зв'язаним з муфтою, піднімає її
нагору. Як тільки нижня вісь муфти перейде лінію, під дією ваги вантажу щоки почнуть
переміщати муфту нагору;
- після відкривання замка ручку варто установити у вихідне (закрите)
положення, що необхідно для забезпечення нормальної роботи гідросистеми зовнішньої
підвіски, при цьому важіль ручки повинен вільно ввійти у вилку важеля золотника і
повернути його в закрите положення, ручка у вихідному положенні повинна зафіксуватися
кульками фіксаторів.
Одночасно повертаються відносно своїх осей з'єднані з муфтою щоки, передаючи
рух на верхні частини вантажних гаків, які сходяться, а нижні їхні частини розходяться,
тобто верхній замок відкривається. Шток мікровимикача під дією своєї поворотної пружини
повертається у вихідне положення, замикаючи ланцюг лампи сигналізації і табло
"BEPX.3AМОK ВІДКРИТИЙ" на щитку сигналізації зовнішньої підвіски і розмикаючи
ланцюг ламп сигналізації і табло "ВЕРХ.ЗАМОК ЗАКРИТИЙ" на лівому щитку приборної
дошки льотчиків і щитку сигналізації підвіски.
При підйомі центрального каната для приєднання наконечника з карданом до
верхнього замка у випадку надмірного збільшення натягу каната електролебідки (понад
I200-I500 кгс) важіль разом з роликом, переборюючи натяг пружини, повертається
відносно осі шпильки, пересуваючи корпус, закріплений на кронштейні і при подальшому
повороті важеля корпус своїм упором натискає на шток мікровимикача і виключає
электролебедку ЛГ-1500.
3.3.
Гідравлічна система управління зовнішньою підвіскою
Гідравлічна система управління зовнішньою підвіскою є складовим елементом
бортової гідросистеми вертольота і приєднується до її допоміжної системи. Гідросистема
зовнішньої підвіски призначена для відкривання і закривання верхнього замка зовнішньої
підвіски.
3.3.1. Конструкція
До складу гідравлічної системи управління зовнішньою підвіскою входять:
двухпозиційний електромагнітний кран, човниковий клапан, гідравлічні роз’єми, кран
управління, силовий циліндр, трубопроводи і фторопластові рукави, у тому числі
трубопроводи нагнітання допоміжної системи і трубопроводи зливу. Робочий тиск рідини
АМГ-10 у трубопроводах нагнітання допоміжної системи складає від (I60±2) кгс/см2 до
(210±107 ) кгс/см2 .
3.3.2. Принцип дії
Управління верхнім замком зовнішньої підвіски - електрогідравлічне. Силовим
приводом відкривання і закривання верхнього замка є циліндр. При втягуванні замка-зчіпки
з наконечником у верхній замок замок-зчіпка натискає на шток мікровимикача, який
спрацьовує, і включає електромагнітний кран гідросистеми. рідина з трубопроводу
нагнітання допоміжної системи через електромагнітні крани, гідравлічний роз’єм, кран
управління надходить під тиском у порожнину силового циліндра з боку штока, тобто на
закривання верхнього замка. Порожнина силового циліндра з боку поршня з'єднана з
трубопроводом зливу через гідравлічний роз’єм, човниковий клапан і кран. Шток силового
циліндра вбирається, при цьому поршень встановлюється на замок і защіпається. Для
відкривання верхнього замка зовнішньої підвіски натискається кнопка "ТАКТ.СКИДАННЯ
ВАНТАЖУ", розташована на ручці керування загального кроку лівого льотчика, чи одна з
кнопок "АВАР.СКИДАННЯ ВАНТАЖУ", розташованих на ручках керування загальним
кроком лівого і правого льотчиків. При натисканні кнопки "ТАКТ. СКИДАННЯ
ВАНТАЖУ" подається сигнал на електромагнітний кран. Тиск рідини надходить через кран
у човниковий кран, далі через рознімання в порожнину циліндра з боку поршня. Поршень
циліндра переміщається на відкривання замка. При цьому рідина з порожнини циліндра з
боку штока зливається через кран, гідравлічний роз’єм, електромагнітні крани в зливну
магістраль.
Відкрити замок можна і від кнопки "АВАР.СКИДАННЯ ВАНТАЖУ". При цьому
кран буде стояти в положенні на закриття замка. Тоді при натисканні кнопки
"АВАР.СКИДАННЯ ВАНТАЖУ" спрацьовує електромагнітний кран і рідина проходить
крани, човниковий кран, роз’єм і попадає в циліндр із боку поршня на відкривання замка.
Злив рідини з циліндра відбувається через кран, роз’єм, електромагнітний кран у лінію
зливу.
Передбачено ручне відкривання замка зовнішньої підвіски при відсутності тиску
в гідросистемі чи електроживлення. У цьому випадку натискають на ручку аварійного
відкривання замка, переводять кран в інше положення, при цьому порожнина циліндра з
боку штока з'єднується з лінією зливу. Подальшим зусиллям, прикладеним до ручки,
випускають шток циліндра, і замок відкривається. При цьому рідина з циліндра з боку
штока зливається через кран, в лінію зливу. В іншу порожнину циліндра рідина надходить з
тієї ж зливної магістралі.
3.3.3. Двохпозиційний електромагнітний кран ГА -185У
Двохпозиційний електромагнітний кран ГА-185У призначений для переключення
гідроживлення силового циліндра на відкривання верхнього замка зовнішньої підвіски при
тактичному й аварійному управлінні скиданням вантажу і на закривання верхнього замка
при автоматичному управлінні замком при втягуванні в нього вантажної підвіски. Кран ГА185У встановлений на гідропанелі зовнішньої підвіски, під підлогою вантажної кабіни.
3.3.4. Двохпозиційний електромагнітний кран ГА -184У
Двохпозиційний електромагнітний кран ГА-184У призначений для дистанційного
управління подачею робочої рідини в порожнини гідравлічних агрегатів і представляє із
себе кран з реверсивним розподільним плоским золотником (без нейтрального положення) з
електромагнітним управлінням. Двохпозиційний електромагнітний кран ГА-184У
складається з кулькового датчика і розподільного золотника. Усі деталі крана розміщені
усередині корпуса, відлитого з алюмінієвого сплаву
Основні технічні дані
- тип керування .......………..........................................................електромагнітний;
- робоча рідина ......................................................................................... АМГ-10;
- номінальний робочий тиск ...................................................................210 кгс/см 2;
- мінімальний робочий тиск, при якому спрацьовує кран .......……...30 кгс/см2;
- припустимий підпір на зливі ..............................................................до 50 кгс/см2;
ПРИМІТКИ: I. При спрацьовуванні крана допускається підпір на зливі до
90 кгс/см2 (за час до 0,05 с) з наступним падінням від 70 кгс/см 2 до нуля за час до
2,5 с.
2.При усіх випадках експлуатації крана не допускається, щоб
тиск у штуцері "Бак" був більше, ніж у штуцері Насос".
- діапазон робочих температур навколишнього середовища ........від +80 до -60ºС;
- максимальна температура робочої рідини ..............................................+ 100ºС;
ПРИМІТКА. Протягом 10 хв через кожні 2 год. допускається підвищення
температури навколишнього
середовища до +140 °С та робочої рідини до +125 °С, при цьому можливо робоче
спрацьовування крана.
- режим роботи електромагніта ..………....................................................тривалий
- напруга живлення електромагніта………...............................................27 В ±10%;
ПРИМІТКА; Спрацьовування крана гарантується при напрузі 20 В.
- струм, споживаний електромагнітом при напрузі живлення 30 В
і температурі навколишнього середовища +20 °С .....…………… не більше 0,9 А;
- максимальна витрата робочої рідини ..................................................... 17 л/хв;
- місцевий сумарний (у двох вітках) опір, створюваний краном
при витраті 17 л/хв і температурі (+20±10) °С. не більше..................... 16 кгс/см 2;
- час спрацьовування крана при тиску на вході 100 кгс/див2 і відсутності підпору
на зливі:
- при температурі +20 °С ............................................................. не більше I с;
- при температурі -60 °С ............................................................. не більше 2 с;
- внутрішні перетікання робочої рідини з порожнини високого
тиску в порожнину зливу при тиску 210 кгс/см2 і температурі
(+20±10) °С (при включеному чи виключеному електромагніті),
заміряні через 1 хв після спрацьовування крана ................не більше 7 см3 за 3 хв;
- кран працездатний при навколишньому тиску ............... не менше 18,6 мм рт.ст.;
- маса ................................................................................................... не більше I,2 кг
3.3.5. Човниковий клапан УГЕ7-7
Човниковий клапан приєднується до двох робочих ліній і призначений для
автоматичного підключення споживача до тієї робочої лінії, по якій до човникового клапана
підводиться тиск рідини.
Основні технічні дані.
- робоча рідина .......................................................................................... АМГ-10
- діапазон температур:
- навколишнього середовища ........................................від -60 до +110 °С
- робочої рідини ............................................................. від -60 до +110 °С
- номінальний робочий тиск .................................................................... 210 кгс/см2
3.3.6. Гідравлічний раз’єднувач 99IATI
Гідравлічний роз’єднувач призначений для стикування і розстикування
трубопроводів гідравлічних систем літальних апаратів без зливу рідини із систем при
наземному обслуговуванні. Гідравлічний роз’єднувач 991ATI складається з напівроз’єму з
гайкою і напівроз’єму з фланцем. Напівроз’єми призначені ддя прокачування (перевірки на
герметичність) гідросистем, заправлення, промивання й обпресування від наземної
установки.
Основні технічні дані
- робоче середовище .................................................................................. АМГ-10
- навколишнє середовище ........................................................................ повітря
- проливи робочого середовища за одне стикування і
розстикування виробу………………………................................... . не більше 1 см 3
- проникнення повітря в систему за одне стикування і
розстикування виробу …………………................................…….не більш 2,5 см3
- виток робочого середовища під клапани разстикованих напівроз’ємів
допускаються у виді скупчення робочого середовища в зоні клапанів без відриву
крапель .......................................при тиску до 6 кгс/см2 і температурах ±60 °С
- зовнішні витоки не допускаються.
- температура робочого і навколишнього середовищ ........……. від -60 до +170 °С
- тиск робочого середовища ................................................................ 210 кгс/см 2
3.3.7. Кран управління
Кран золотникового типу, двухпозиційний, призначений для приєднання
порожнини силового циліндра до магістралі зливу при переміщенні ручки аварійного
відкривання замка.
3.3.8. Силовий циліндр
Циліндр є силовим приводом відкривання чи закривання верхнього замка
зовнішньої підвіски. Циліндр працює від допоміжної гідросистеми вертольота. Циліндр має
механічний замок у прибраному положенні штока, що відповідає закритому положенню
верхнього замка зовнішньої підвіски.
3.4.
Електричне управління зовнішньою підвіскою
Система електричного управління зовнішньою підвіскою призначена для
забезпечення:
- управління правої по польоту електролебідкою при роботі із системою зовнішньої
підвіски;
- автоматичного вимикання двигунів правої електролебідки наприкінці процесу
втягування вантажної підвіски у верхній замок і одночасне закривання замка, а також
автоматичного наступного короткочасного включення електродвигунів лебідки на реверс;
- автоматичного вимикання лебідки при натягу каната вище припустимого значення;
- автоматичного скидання вантажу при неприпустимому перевантаженні;
- управління тактичним і аварійним скиданням вантажів із зовнішньої підвіски;
- автоматичного відчеплення вантажу від вантажної зовнішньої підвіски при опущеному
вантажі на землю;
- автоматичного відчеплення вантажу від електрозамка центрального каната-кабелю при
опущеному вантажі на землю;
- виміру ваги вантажу, який підвішується;
- сигналізації положення вантажних гаків верхнього замка і стану електрозамка.
3.4.1. Конструкція
В систему електричного управління зовнішньою підвіскою входять
електромеханізм 23-Е17 підтягу каната правої лебідки, електрозамок 23-Е7, електромагнітні
крани 23-Е8,
23-Е9, сигналізатор тиску 23-Е10, сигналізатор 23-Е16, вимірювач вантажу,
який підвішується, мікровимикачі 23-вк2, 23-вк3 і необхідна апаратура захисту, управління,
комутації і сигналізації.
Електромеханізм 23-Е17 призначений для привода пристрою подтягу каната
правої лебідки і складається з корпуса, фрикційної муфти, двоступінчастого планетарного
редуктора і електродвигуна, що має рівнобіжну, послідовну обмотки збудження і
електромагнітну муфту гальмування. При включенні лебідки на випуск каната одночасно
включається електромеханізм 23-Е17. Частота обертання його вихідного вала завжди
більше приведеної швидкості переміщення каната. Тому при випуску канат лебідки
знаходиться в підтягнутому стані, а фрикційна муфта механізму частково пробуксовує. При
включенні лебідки на вбирання каната живлення одночасно подається тільки на
електромагнітну муфту двигуна электромеханизма. Вона розгальмовує якір двигуна. Під
дією каната, який переміщається, якір провертається через редуктор, що працює в цьому
випадку як мультиплікатор.
Електрозамок 23-Е7 підвішений до каната-кабелю і призначений для
підчеплення, утримання на всіх режимах польоту вантажу на зовнішній підвісці і для його
відчеплення.
Трьохпозиційний електромагнітний кран 23-Е8 призначений для переключення
гідроживлення силового циліндра на відкривання верхнього замка зовнішньої підвіски при
тактичному скиданні вантажу і на закривання верхнього замка при втягуванні в нього
наконечника з карданом вантажної підвіски.
Двухпозиційний електромагнітний кран 23-Е9 призначений для подачі
гідроживлення в силовий циліндр на відкривання верхнього замка зовнішньої підвіски при
аварійному скиданні вантажу у випадку відмовлення електромагнітного крана 23-Е8.
Сигналізатор тиску 23-Е10 призначений для включення табло "ВАНТАЖ
ПІДВІШЕНИЙ" 23-Л7 і забезпечення відкривання верхнього замка при опущеному на
землю вантажі.
Сигналізатор 23-Е16 призначений для автоматичного відкривання верхнього
замка зовнішньої підвіски при неприпустимому перевантаженні.
Покажчик 23-ИП1 разом з датчиком 23-Е18 забезпечує вимір маси вантажу, що
підвішується.
Мікровимикач 23-вк2 служить для припинення роботи лебідки на вбирання
каната і забезпечення короткочасного реверса лебідки протягом 0,6 с на його випуск через
1,6 с після закривання верхнього замка.
Мікровимикач 23-ВЗ призначен для забезпечення припинення роботи лебідки на
вбирання канату і закривання верхнього замка при втягуванні у нього замка-зчіпки
вантажної підвіски.
Управління системою зовнішньої підвіски і контроль її роботи здійснюється з
лівого щитка приборної дошки льотчиків і щитка сигналізації зовнішньої підвіски.
Вантажна підвіска, яка з'єднується з верхнім замком, конструктивно виконується
в двох варіантах: у першому варіанті вона не має у своєму складі электрозамка 23-Е7, а в
другому - має електрозамок. Відповідно до цього забезпечується і робота системи в двох
варіантах: з електрозамком і без нього в складі вантажної підвіски. Для переключення
зазначених варіантів роботи служить перемикач "ЗАМОК-СКОБА" 23-У2.
3.5.
Телевізійна апаратура БТУ-1Б
Бортова телевізійна апаратура БТУ-1Б призначена для спостереження за станом
вантажу на зовнішній підвісці, а також для дистанційного спостереження за об'єктами,
безпосередній огляд яких затруднений.
Основні технічні дані:
-освітленість на об'єкті ………………..............................................……….. 500 лк;
- дозволена здатність у центрі екрана:
-по вертикалі – ………………………......................................…400 ліній;
-по горизонталі – …………………….......................................…500 ліній;
-сумарні нелінійні пошкодження:
-по вертикалі – ……………….............................................не більше 15%;
-по горизонталі –……………........................................... не більше 20%;
-максимальний кут відхилення платформи (хвостової телекамери) -…………. 120;
-точність показань покажчика кута нахилу -…...................................................... 5;
-час готовності апаратури до роботи:
-при температурі більш 0ºС – ……….............................................….15 хв;
-при температурі менш 0ºС – ............................................не більше 30 хв;
-споживаема потужність:
-по мережі змінного струму – ………..............................................120 ВА;
-по мережі постійного струму – …........................................……250 Вт;
-межі фактичного фокусування ……..............................................……..від 1 м до .
В комплект апаратури БТУ-1Б входять: три телевізійні камери КТ-45 з
передавальною трубкою ЛИ-435 (видикон); відеоконтрольний пристрій ВК-175; проміжний
блок П-00; блок нахилу Н-07; покажчик кута нахилу; пульт керування П-29; блок комутації
ДО-25; тубус.
Хвостова телекамера №1 (фокусна відстань 15 мм) із блоком нахилу Н-07
розміщена в хвостовій балці і призначена для спостереження за вантажнорозвантажувальними роботами і за вантажем на зовнішній підвісці.
Передня телекамера №3 (фокусна відстань 22 мм) розміщена у відсіку зовнішньої
підвіски і призначена для спостереження за вантажем на зовнішній підвісці.
Задня телекамера №2 (фокусна відстань 10 мм) розміщена у вантажній кабіні і
призначена для спостереження за задньою півсферою і хвостовым гвинтом при посадці на
площадках обмежених розмірів.
Відеоконтрольний пристрій і покажчик кута нахилу хвостової телекамери
розміщені на лівій панелі приборної дошки льотчиків.
Для керування нахилом хвостової камери на центральному пульті льотчиків
встановлений
перемикач
УПРАВ.НАХИЛ.ТЕЛЕКАМЕРИ,
ВИПУСК-ВБИРАННЯ.
Керування нахилом передньої і задньої телекамер не передбачено.
ІІІ. САНІТАРНЕ ОБЛАДНАННЯ
1.СКЛАД ОБЛАДНАННЯ
ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ХВОРИХ І ПОРАНЕНИХ
До складу обладнання для перевезення хворих і поранених входять: стійки для
розміщення і кріплення 60-ти носилок (32 носилок - на центральних стійках і 28 - на
бортових); обладнання місць медпрацівників; комплект прив'язних ременів для
прив'язування поранених до носилок. По конструкції і їх розміщенню стійки розрізняються
на бортові і центральні, ті й інші забезпечують розміщення стандартних санітарних носилок
у чотири яруси. Кріплення носилок на стійках здійснюється за допомогою замків,
розташованих на стійках, і лямок.
Після установки стійок і розміщення на них носилок забезпечуються подовжні
проходи між носилками; по лівому борті - шириною 560 мм і по правому борті - шириною
420 мм. Носилки, розташовані уздовж широкого проходу по лівому борті, призначаються
для розміщення на них тяжкопоранених, а носилки, розташовані уздовж проходу по
правому борті, - для посадкових поранених.
Робочі місця медпрацівників розташовані: одне по лівому борті і два по правому
борті вантажної кабіни. Кожне робоче місце обладнане сидінням і столиком
медпрацівника. У вантажній кабіні вертольота на правому борті встановлений щиток
медичного працівника.
1.1.
Стійки для розміщення і кріплення носилок
Усі стійки виконані зі сталевих труб за допомогою зварювання. На верхніх
кронштейнах стійок закріплені капронові стрічки з лямками для кріплення носилок. На всіх
передніх стрічках закріплені сумки для установки в них кисневих балонів.
Бортова стійка складається з наступних основних елементів: стійок, замків,
верхньої тяги, підкосів, стрічки з лямками, нижньої тяги, притиску. На стійках нанесена
інформація з позначенням місця установки стійок у вантажній кабіні. Бортові стійки
кріпляться: до підлоги вантажної кабіни за допомогою гвинтових прижимів, які ввернуті в
гнізда швартовочных вузлів; до лівого чи правого бортів вертольота за допомогою
кронштейнів, розташованих на шпангоутах фюзеляжу, і стопорних шпильок. Бортові
стойки поперечними тягами скріплюються з центральними стійками. З'єднання стійок і тяг
між собою здійснюється легкоз’ємними стопорними шпильками. Стрічки з лямками
кріпляться своїми верхніми кінцями до верхніх підкосів бортових стійок і до нижніх тяг
валиками зі шплінтами, нижні кінці стрічок з'єднуються з нижніми тягами за допомогою
гачків.
У випадку розміщення на вертольоті тільки тяжкопоранених для полегшення
транспортування носилок з пораненими по правому (найбільш вузькому) проходу
дозволяється від'єднувати стрічки з лямками від нижніх тяг і вішати за лямки на верхні
замки стійок. Після розміщення носилок на стійках стрічки знову повинні з'єднатися з
нижніми вузлами кріплень. Кріплення пораненого на носилках здійснюється прив'язними
ременями.
Центральна стійка складається із наступних основних елементів: стійки з
замками, стрічок з лямками, кронштейна верхнього, кронштейна нижнього, поперечних тяг,
гвинтових прижимів, подовжньої тяги. На стійках нанесена інформація з позначенням місця
установки стійок у вантажній кабіні. Центральні стійки кріпляться до специальних
підставок гвинтовими прижимами. Підставки, у свою чергу, кріпляться в гніздах підлоги
вантажної кабіни болтами. Стійки попарно з'єднані між собою подовжніми тягами, а також
з'єднані з бортовими стійками поперечними тягами. З’єднання стійок і тяг між собою
здійснюється стопорними шпильками.
1.2. Робочі місця медпрацівників
Кожне робоче місце обладнане сидінням і столиком медпрацівника. У якості
сидіння медпрацівників використовуються одномісні десантні сидіння.
Кріплення столиків здійснюється до кронштейнів за допомогою стопорних шпильок. Ніжки
столиків кріпляться до кронштейнів за допомогою стопорних шпильок.
Для освітлення робочих місць медпрацівників встановлено три світильника СБК.
Включення світнльників здійснюється реостатом з регулюванням сили світла від
мінімального до максимального. Лампу можна включати на повне розжарення шляхом
натискання на кнопку рукоятки.
Вимикач "КИП'ЯТИЛЬНИК" встановлений на лівому борті вантажної кабіни і
служить для включення живлення змінним струмом електрокипятильника КУ-200-2 серії.
Кронштейн щитка медпрацівника закріплений на правому борті вантажної
кабіни. Панель із встановленими на ній висотоміром ВД-10К й термометром повітря ТВ-45
кріпляться до кронштейна на амортизаторах АПН-І.
2. САНІТАРНЕ ОБЛАДНАННЯ
Санітарне обладнання призначене для догляду за хворими і пораненими. До
складу санітарного обладнання входять: засоби догляду за хворими і пораненими, санвузол.
2.1. Засоби догляду за хворими.
До складу засобів догляду за хворими і пораненими входять: бачки з водою,
поїльники, кисневі балони з масками КМ-І5И, футляри для паперових стаканчиків,
електрокип’ятильник. Поблизу місць медпрацівників розміщені наступні засоби догляду за
хворими: бачки з питною водою; піддони; коробки з поїльниками; футляри для паперових
стаканчиків. По лівому борті встановлюється загальний для трьох робочих місць
електрокип`ятильник типу КУ-200/115-2 серії. Дренажні трубки від піддонів виведені за
борт фюзеляжу. Бачки з питною водою, піддони, коробки з поїльниками і
електрокип`ятильник
кріпляться
до
конструкції
фюзеляжу.
Живлення
електрокип`ятильника КУ-200/115-2 сер. здійснюється від бортової мережі змінного
трифазного струму напругою 200 В. Максимальна споживана потужність - 1,8 кВт. Кисневі
балони укомплектовуються кисневими переносними приладами
КП-75А.
2.2. .Санвузол
Санвузол розміщений на вантажному трапі. До складу санвузла входять наступні
основні елементи: підставка, унітаз, трубчасте огородження, коробки з засобами
дезінфекції, сумки з підкладними суднами, сумки з утками та ін.
Підставка являє собою клепану дюралюмінієву конструкцію, яка при монтажі
кріпиться до трапа гвинтами. Унітаз укомплектовано виносною ємністю на 13 л.
На правій вантажній стулці встановлюється раковина і бак для води ємністю 20 л
(умивальник). Раковина з'єднується зливальною трубкою з бортом фюзеляжу.
ІV. ДЕСАНТНЕ ОБЛАДНАННЯ
1. СИДІННЯ ДЛЯ ДЕСАНТНИКІВ
Десантне обладнання вертольота - забезпечує розміщення і перевезення 82
десантників: 70 десантників у вантажній кабіні, 8 десантників на вантажному трапі, 4
десантника в кабіні супровідних. Для розміщення десантників у вантажній кабіні, на трапі і
у кабіні супровідних встановлюються десантні сидіння. У вантажній кабіні встановлюються
78 сидінь; 20 сидінь уздовж правого борта кабіни, 17 сидінь уздовж лівого борта кабіни,
32 сидіння уздовж осі симетрії фюзеляжу, 1 сидіння на стінці шпангоута № I і додатково
встановлено два блоки чотиримісних сидінь на вантажному трапі по осі симетрії фюзеляжу.
Усі бортові сидіння - одномісні. По осі симетрії фюзеляжу вертольота встановлюються
чотири блоки восьмимісних сидінь (по чотирьох сидіння з кожної сторони блоку).
У кабіні супровідних для розміщення десантників використовуються чотири
одномісних сидіння, встановлених ліворуч по польоті.
Сидіння, встановлені по лівому борту, по осі симетрії фюзеляжу і на вантажному
трапі, відносяться до знімного обладнання і, у разі потреби, демонтуються при використанні
вертольота у варіантах, не зв'язаних з перевезенням десантників.
Сидіння, які встановлюються по правому борту вантажної кабіни, відносяться до
незнімного обладнання, але при необхідності також можуть бути демонтовані аналогічно
сидінням, які встановлюються по лівому борту кабіни.
Розміщення командира десанту передбачено на одномісному сидінні по правому
борту вантажної кабіни. Місце командира десанту додатково обладнано знімним столиком,
індивідуальним освітленням і апаратурою СПУ.
Конструктивно кожне сидіння чи блок сидінь складаються з трубчастого каркаса
(труби підставки сидіння, підкоса), виконаного з дюралюмінієвих труб, твердої
склопластикової підставки. Всі сидіння обладнані індивідуальними прив'язними ременями з
замками.
Всього у вантажній кабіні встановлено 37 бортових одномісних сидінь загальною
масою 68,0 кг, чотири блоки центральних восьмимісних сидінь загальною масою 77,28 кг і
два блоки чотиримісних сидінь на вантажному трапі загальною масою 32,93 кг.
Кожен блок сидінь закріплюється на трапі за допомогою підставки, виготовленої
зі сталевої труби.
Знімний столик біля сидіння командира десанту розміщений по правому борту
вантажної кабіни. Маса столика в зборі - 1,22 кг.
У вантажній кабіні для сигналізації десанту встановлені панелі з плафонами
ПСГЛ-51 жовтого, зеленого, червоного кольору.
Некерована авіаційна ракета
С-8КОМ
Основні ТТД:
Калібр, мм
—
80
Довжина, мм
—
1542
Вага, кг
—
11,3
Товщина броні, яка пробивається, мм
—
350
Кількість осколків по 3 г, шт.
—
400
Швидкість обертання, об/хв
—
1500
Швидкість максимальна, м/с
—
600
Вага бойової частини, кг
—
3,6
Вага вибухової речовини, кг
—
1,037
Вага порохового заряду, кг
—
3,1
Осколочно-фугасна
авіаційна бомба
ОФАБ-250-270
Основні ТТД:
Калібр, кг
—
Вага, кг
—
Довжина, мм
—
Діаметр, мм
—
Вага вибухової речовини,
—
кг
Тип вибухової речовини
—
250
266
1456
410
97
тротил
Протитанкова
керована ракета
ВИР. 9М114
Калібр, мм
Довжина, мм
Вага ракети, кг
Вага ракети з пусковою трубоюконтейнером, кг
Максимальна відстань керованого
польоту, м
Диапазон швидкостей польоту, м/с
Товщина пробиваємої броні:
- по нормалі до броні, мм
- под кутом 60° від нормалі до
броні, мм
—
—
—
130
1840
35,4
—
45
—
5000
—
390÷520
—
560
—
280
Некерована авіаційна ракета
С-13Т
Основні ТТД:
Тип бойової частини
—
Проникаюча,
осколочно-фугасна
Калібр, мм
—
122
Довжина, мм
—
2990
Вага, кг
—
67
Відстань стрільби, км
—
1,1÷4
Швидкість максимальна, м/с
—
500
Час роботи двигуна, сек
—
1,8÷2,4
Ефективність
—
Пробиває 1м бетону
Гармата ГШ-23Л
Основні ТТД
Калібр, мм
—
23
Кількість стволів
—
2
Довжина ствола, мм
—
1000
Темп стрільби, постр/хв
—
3000÷3400
Початкова швидкість
—
715
снаряду, м/с
Вага гармати, кг
—
50
Габаритні розміри:
- довжина, мм
—
1537
- ширина, мм
—
165
- висота, мм
—
168
Зусилля віддачі, кгс
—
< 2900
Основні ТТД патронів до гармати
Тип патрона
—
БР-23
ОФЗ-23
Вага патрона, г
—
335
336
Довжина патрона, мм
—
200
200
Вага снаряда, г
—
182
185
Вага вибухової
—
4,7
18,5
речовини, г
МЕТОДИКА
проведення контрольно-технічного огляду АЗП для
першого бойового вильоту
№
з/п
Питання перевірки
Наявність запланованих заходів по
проведенню КТО комісіями частини на
навчальний
рік
та
своєчасність
проведення.
Перевірити наявність актів проведення
КТО комісіями частини та усунення
недоліків по ним.
Призначення наказом по частині комісій з
проведення КТО.
Проведення
щомісячної
звірки
відповідності облікових даних начальників
груп зі службою Аоз.
Перевірити місця та умови зберігання АЗП
І-го БК:
-стан сховищ, контейнерів, причепів,
майданчиків зберігання АЗП І-го БК і
під’їзних шляхів до місць зберігання;
-стан причепів, візків, ложементів на яких
зберігаються АЗП, а також укупорки, яка
використовується, яка використовується
для зберігання АЗП;
-стан
протипожежного
захисту,
обладнання пожежним інвентарем;
-наявність
та
справність
засобів
грозозахисту.
Повертольотний
облік
складу
та
паспортних даних АЗП в «Журналі обліку
АЗП закріплених за вертольотом»
Підстава
Ст.1.1
вип.4740
Ст.1.6
вип.4740
Ст.1.6
вип.4740
Ст.1.6
вип.4740
Ст.1.6
вип.4740
Ст.1.6
вип.4740
Ст.277
ТНІАЗ-92
Наявність виписок із формулярів на АЗП
призначених для першого бойового
вильоту.
Перевірити відповідність АЗП типам,
калібрам і кількості наказу КВ ОК.
КТО ПТКР 9М114
-наявність формулярів
-ведення обліку
-відповідність БК по типам і кількості
ракет бойовому розрахунку та обліковій
документації
-порядок утримання ракет та їх зовнішній
стан
-перевірити справність ракет з допомогою
КВА (вибірково по рішенню комісії)
-закріплення ракет за відповідальними
особами
-наявність запису про розконсервацію
ракет та початок їх експлуатації у складі
БК, про виконання регламентних робіт та
своєчасність їх проведення
-наявність
запасу
призначеного
і
міжрегламентного ресурсу
-наявність на візках бірок з номерами
вертольотів до яких цей візок необхідно
доставити
-пневматики
коліс
накачані
до
встановленого тиску
-візки, причепи обладнані світловою
сигналізацією для транспортування в
нічний час
-ракети надійно зафіксовані в ложементах
-на ракетах встановлені всі передбачені
заглушки
Ст.277
ТНІАЗ-92
НКВЗОК
№001-99р
Ст.2.2
вип.4740
Ст.2.2
вип.4740
Ст.2.2
вип.4740
Ст.2.2
вип.4740
Ст.2.2
вип.4740
Ст.2.3
вип.4740
Ст.2.2
вип.4740
Ст.2.2
вип.4740
Ст. 2.4
вип.4740
Ст. 2.4
вип.4740
Ст. 2.4
вип.4740
Ст. 2.4
вип.4740
Ст. 2.4
вип.4740
-стан корпуса, вузлів підвіски на предмет
відсутності
корозії,
механічних
пошкожень, порушення лакофарбового
покриття, попереджувальних написів
-надійність затяжки гвинтів технологічних
лючків
-стан пускових контактів, цілісність
захисної плівки
-встановлення
літерних
частот
та
маркування їх на ракеті у відповідності з
наказом по частині
КТО НАР
-стан
упаковки,
справність
замків,
наявність
пломбування,
наявність
маркування
-відповідність маркіровки, нанесеноії на
упаковку даним формуляру та обліку АЗП
- відповідність маркіровки ракет даним
документації
-придатність ракет до застосування та
зберігання по строкам служби
-кількість ракет відповідає бойовому
розрахунку
-міцність різьбових з»єднань
-стан контактних пристроїв, зварних
з»єднань, лакофарбового покриття
-відсутність корозії, тріщин, погнутостей
корпусу, пер стабілізатора
-відсутність конденсату на корпусі та в
укупорці
Ст.2.5
вип.4740
Ст.2.5
вип.4740
Ст.2.5
вип.4740
Ст.5.4
вип.4740
Ст.5.4
вип.4740
Ст.5.5
вип.4740
Ст.5.5
вип.4740
Ст.5.5
вип.4740
Ст.5.5
вип.4740
Ст.5.5
вип.4740
Ст.5.5
вип.4740
Ст.5.6
вип.4740
-стан пласмасового ковпачка
КТО АВІАЦІЙНИХ НАБОЇВ
-правильність
укладки
стрічки
патронний ящик
Ст.2.5
вип.4740
в
Ст.6.1
вип.4740
-наявність та типи патронів згідно
облікових даних та запису в формулярі
-патрони в стрічці з однотипними
снарядами- однієї партії, одного заводу та
року виготовлення
-процентне співвідношення різних типів
патронів відповідає встановленому для
частини
-придатність патронів до застосування по
строкам служби
-відповідність
тавра
на
патронах
формулярним даним по номерам партій,
рокам
виготовлення
та
заводамвиготовникам
-відсутність заборонених до використання
-відсутність в стрічці патронів, які
пройшли автоматику гармати (кулемета)
-вєєрність патронної стрічки
Виріб
ЯкБ-12,7
ГШ-23Л
ГШ2-30
Ст.6.2
вип.4740
Ст.6.2
вип.4740
Ст.6.2
вип.4740
Ст.6.2
вип.4740
Ст.6.2
вип.4740
Ст.6.2
вип.4740
Ст.6.6
вип.4740
Ст.6.2
вип.4740
Вєєрність патронної стрічки
Величина внутрішнього радіуса
Кількість
кільця, мм при положенні патронів
патронів при
скручуванні
Снарядами
до Снарядами
стрічки на 180°
середини
назовні
50
150
12
140
240
16
220
800
14
НЕУПРАВЛЯЕМЫЕ АБ
Тип
Общая масса бомбы, кг
Примечания1
РОССИЯ
ЗАБ-250
ЗАБ-500
ОФАБ-100
ОФАБ-250
РБК-250-275АО
ФАБ-100
ФАБ-250
АО-2.5
ПТАБ-2.5-1.5
250
500
100
250
273
100
250
2.5
1.5
З
З
ОН
ОН
РБК (150 ОЗ)
ОН
ОН
О
КПТ
1 Примечания:
Б - бетонобойная, ГБ - глубинная бомба, ОД- объемно-детанирующая, З - зажигательная, РБК разовая бомбовая кассета, ОЗ - осколочные заряды, ОН - общего назначения, Х - химическая, П практическая, О - осколочная, КО - кумулятивно-осколочная, Д - дымовые, ББ - бронебойная, Ф фугасная, ПББ - полубронебойная, ОВ - отравляющие вещества, А - агитационная, Н - напалмовая,
ТУ - тормозные устройства, КПТ - кумулятивная противотанковая, МО - морская ориентирная
2 - Оснащается датчиком, реагирующим на проходящую технику
ПРОТИВОТАНКОВЫЕ УПРАВЛЯЕМЫЕ РАКЕТЫ
Тип
Тип ГСН1
Дальность
стрельбы, км
Масса ракеты, кг
Тип БЧ2
Масса БЧ, кг
РОССИЯ
9М114 Штурм-Ш (АТ-6)N
РК,Л
7
32
К
1
ИК - инфракрасная, ПР - полуактивная радиолокационная, АР - активная радиолокационная, Т - тепловизионная, Л - с
лазерным наведением, И - инерционная, Б - баллистическая, РК - радиокомандная, ТВ - телевизионная, ЛПА - лазерная
полуактивная, КПП - командная (полуактивная) по проводам, ПСР - пассивная радиолокационная, РПП - ручная по
проводам
2
О - осколочная, С - стержневая, ОФ - осколочно-фугасная, Ф - фугасная, Я - ядерная, К- кумулятивная, ПБ полубронебойная, ББ - бронебойная УС - ударный сердечник
N
- НАТОвское обозначение
ПТУР "Штурм-В" на вертолёте Ми-24
ПТУР "Вихрь М" на вертолёте Ка-50
АВИАЦИОННЫЕ ПУШКИ И ПУЛЕМЁТЫРОССИЯ И СССР
Тип пулемёта
Год
Тип
Калибр, мм
Ск.стрельность,
Длина, м
(производитель, страна)
А-12.7
ЯкБ-12.7
ЯкБЮ-12.7
ГШГ
2А42
ГШ-30
ГШ-30К
9-А-800 Пламя (АП-30)
гранатомет
ГШ-23
ГШ-23Л
ГШ-23М
ГШ-2-30
ГШ-6-30 (9А-621)
2
В ППУ ГП-9
3
В ППУ СППУ-22-01
4
В ППУ СППУ-6
5
В ППУ СППУ-6-1
пушки
(кол-во
стволов)
(масса, кг)
12.7(1)
12.7(4)
12.7(4)
7.62(4)
30(1)
30(2)
30(2)
выст./мин
(Начальная скорость
снаряда, м/с)
800-1100(820)
4000-4500(810)
4000-5000(810)
5000-6000(850)
300(750)
3000(900)
2460(900)
1953
1977
1978
1976
1978
1986
1987
Л
ВБС
ВБС
ВБС
Л
Л
Л
1968
Л
30(1)
420-500(180)
0.895(22)
1982
1984
Л
Л
1974
ВБС
23(2)
23(2)
23(2)
30(2)
30(6)
2500 (715,950)
3200 (950)
3400 (1000)
3000 (950)
4600-5100(950)
1.5(210)2
1.5(80)
1.5(290)3
(105)
2.04(160)
Наименование установки
Пушка
Боекомплект
Подвесные
1.005(25.5)
1.345(45)
1.345(60)
(19)
1.5(105)
1.5(126)
Угол, градусов
ВН
ГН
Вес
УПК-23-250
ГШ-23
нет
250
нет
217
НЕУПРАВЛЯЕМЫЕ АВИАЦИОННЫЕ РАКЕТЫ
ПУСКОВЫЕ УСТАНОВКИ
Тип,
производитель
(страна)
Количество
направляющих, шт
Калибр,
мм
Масса, кг
Длина,
мм
Диаметр, мм
Тип НУР
521
410
321
464
С-8
С-13
С-5
С-5
РОССИЯ
20
80
100
1790
5
122
160
3558
16
57
1678
32
57
2000
НЕУПРАВЛЯЕМЫЕ РАКЕТЫ
Б-8В20
Б-13Р
УБ-16
УБ-32
Тип
Тип БЧ1 Калибр, мм
Длина, мм
Масса, кг
Масса БЧ,
кг
Масса
ВВ, кг
Дальность пуска,
км
РОССИЯ
С-5
ОФ
57
1420
С-5ОМ
ОСВ
57
1430
К
80
1570
11.3
3.6
0.9
4
ОСВ
80
1630
12.1
4.3
1
4.5
С-8КОМ
С-8ОМ
5.1
1.1
4
3
С-13Т
П
122
1800
75
31.8
С-24Б
ОФ
240
2330
235
123
С-5КО
К,О
57
830
3.65
1.20
4.5
1.1-3
2
0.44
2
С-13
Б
122
2900
60
23
1.92
1.1-4
ОФ- осколочно-фугасная, П - проникающая, ОСВ - осветительная, К - камулятивня, ОД объемнодетонирующая, ББ - бронебойная,
Д - дымовая, Б - бетонобойная
2 КМБ - различные комбинации, при разных модификациях
1
Перелік робіт на АТ з використанням Б-70 ГОСТ 1012-72 та спирту по АОз
№ п/п
1.
№ пункту
ЕРТЭ, РТО
3
Найменування робіт по ЄРТЕ, РТО
Пункт
ТК
Найменування робіт
Підготовка до польотів
Мі – 24В
Осмотр и проверка агрегатов вооружения в
Осмотр блоков изделий «Аист», С-17В
2
радиоотсеке и на хвостовой балке
и СПСВ-24:
Потрібно
Б-70,
кг
0,1
Потрібно
спирту, Примітка
кг
0,1
№ п/п
№ пункту
ЕРТЭ, РТО
Найменування робіт по ЄРТЕ, РТО
Пункт
ТК
Найменування робіт
- кистью удалить пыль с блоков и
протереть их ветошью, слегка
смоченной бензином
Осмотр внешней подвески:
- промыть вертлюг 3-5% раствором
ЦИАТИМ-201 в бензине Б-70
- промыть оси вращения
шкворневых установок 3-5%
раствором ЦИАТИМ-201 в бензине
Б-70
2.
9
Осмотр агрегатов вооружения, ДТО и СО в
грузовой кабине и под фюзеляжем
4
3.
47
Подготовка к применению десантного
оборудования
2
Потрібно
Б-70,
кг
Потрібно
спирту, Примітка
кг
0,2
0,1
0,1
0,1
0,1
0,1
0,2
0,1
0,1
0,1
Ми -24 П
1.
3
Осмотр и проверка агрегатов вооружения в
радиоотсеке и на хвостовой балке
2
2.
9
Осмотр агрегатов вооружения, ДТО и СО в
грузовой кабине и под фюзеляжем
4
3.
47
Подготовка к применению десантного
оборудования
2
Осмотр блоков изделий «Аист», С-17В
и НПУ-30:
- кистью удалить пыль с блоков и
протереть их ветошью, слегка
смоченной бензином
Осмотр внешней подвески:
- промыть вертлюг 3-5% раствором
ЦИАТИМ-201 в бензине Б-70
- промыть оси вращения
шкворневых установок 3-5%
раствором ЦИАТИМ-201 в бензине
Б-70
№ п/п
№ пункту
ЕРТЭ, РТО
Пункт
ТК
Найменування робіт по ЄРТЕ, РТО
Найменування робіт
Потрібно
Б-70,
кг
Потрібно
спирту, Примітка
кг
Ми – 24 ВП
1.
3
Осмотр и проверка агрегатов вооружения в
радиоотсеке и на хвостовой балке
2
2.
9
Осмотр агрегатов вооружения, ДТО и СО в
грузовой кабине и под фюзеляжем
4
3.
47
Подготовка к применению десантного
оборудования
2
Осмотр блоков изделий В-24М, С-17В
и системы 9А-4454:
- кистью удалить пыль с блоков и
протереть их ветошью, слегка
смоченной бензином
Осмотр внешней подвески:
- промыть вертлюг 3-5% раствором
ЦИАТИМ-201 в бензине Б-70
- промыть оси вращения
шкворневых установок 3-5%
раствором ЦИАТИМ-201 в бензине
Б-70
0,1
0,1
0,2
0,1
0,1
0,1
0,1
0,1
0,1
0,1
Ми – 24К
1.
3
Осмотр и проверка агрегатов вооружения в
радиоотсеке и на хвостовой балке
2
Осмотр блоков изделий «Аист» и
СПСВ-24:
- кистью удалить пыль с блоков и
протереть их ветошью, слегка
смоченной бензином
Ми – 24Р
1.
3
Осмотр и проверка агрегатов вооружения в
радиоотсеке и на хвостовой балке
2
Осмотр блоков изделий «Аист» и
СПСВ-24:
- кистью удалить пыль с блоков и
протереть их ветошью, слегка
смоченной бензином
№ п/п
2.
№ пункту
ЕРТЭ, РТО
32
Найменування робіт по ЄРТЕ, РТО
Пункт
ТК
Найменування робіт
Осмотр полуавтоматического
прибора и подготовка его к работе:
- места со следами ржавчины
протереть ветошью, слегка
смоченной бензином
Осмотр аппаратуры РХБР
Потрібно
Б-70,
кг
Потрібно
спирту, Примітка
кг
0,05
0,05
Мі – 8МТ
1.
121.20.00а
2.
122.10.00а
3.
122.10.00з
Осмотр и проверка сидений десантников,
троса вытяжных фал, шкворневых установок
для всех видов оружия
Осмотр и проверка на несущих фермах
верхних и нижних узлов, силовых узлов
фюзеляжа, растяжек между держателями,
подкосов, держателей БД3-57Кр-ВМ с
замками БД3-55М
Чистка и смазка балочных держателей БД357Кр-ВМ с замками БД3-55М
1
Промывка осей зажимного
механизма шкворневых головок в 35% растворе смазки ЦИАТИМ-201 и
бензина
0,2
0,1
1
Очистить внешние поверхности
несущих ферм от пыли и грязи
салфеткой, смоченной в бензине Б70;
0,3
0,15
2
Очистить замок от загрязнения
2,0
2,0
0,6
0,3
0,3
0,15
0,02
0,02
0,2
0,2
4.
123.10.00е
Произвести чистку блоков УБ-32А-24
5
5.
127.10.00
д
Осмотр внешнего состояния балок и кассет
АСО-2В
1
6.
131.10.00
б
Подготовка вертолета в санитарном варианте
2
5
Удалить загрязнения с
контактирующих поверхностей
контактных муфт салфеткой,
смоченной в бензине Б-70
Удалить грязь и масляные пятна
салфеткой, смоченной в бензине
Протереть салфеткой, смоченной
бензином, резьбовую часть
съемного стула
Протереть салфеткой, смоченной
бензином, узлы навески лямок
№ п/п
№ пункту
ЕРТЭ, РТО
Найменування робіт по ЄРТЕ, РТО
Пункт
ТК
8
7.
131.20.00
б
Демонтаж оборудования для ухода за
больными
8
8.
132.50.00в
Произвести чистку и смазку системы
внешней подвески
2
9.
133.10.00-2
Работы по хранению через 3 мес. + 10 дней
3
Убедиться в надежности крепления на
балочных держателях, отсутствии
механических повреждений контейнеров
системы ВСМ-1
1
10.
135.10.00в
Найменування робіт
Протереть салфеткой, смоченной
бензином, узлы установки стоек
Протереть салфеткой, смоченной
бензином, все узлы соединения и
подвески умывальника
Протереть салфеткой, смоченной в
бензине, наружную поверхность,
несущий и опорный рычаги и рычаг
взвода, выступающую часть втулки
с регулируемым болтом, смотровые
окна замка ДГ-64М
Салфеткой, смоченной бензином Б70, удалить коррозию узлов
крепления колонны к корзине
люльки
Салфеткой, смоченной бензином,
удалить пыль, грязь и масляные
пятна с внешних поверхностей,
передних и задних упоров, рымболтов и ШР контейнеров системы
ВСМ-1
Потрібно
Б-70,
кг
Потрібно
спирту, Примітка
кг
0,4
0,2
0,02
0,02
0,3
0,15
0,1
0,1
0,8
0,4
0,1
0,05
0.1
0,1
Мі -8Т
1.
8
Осмотреть и проверить пяту и прицел ОПБ1Р.
3
Промыть пяту прицела 3-5%
раствором смазки ЦИАТИМ-201 в
бензине
РЕГЛАМЕНТНІ РОБОТИ
1.
22
Осмотреть шкворневые установки и
проверить плавность вращения шкворневых
Мі -24В
Промыть оси вращения 3-5% раствором
2
смазки ЦИАТИМ-201 в бензине
№ п/п
2.
№ пункту
ЕРТЭ, РТО
28
Найменування робіт по ЄРТЕ, РТО
головок, работу механизма открытия и
закрытия щек, совмещение контрольных
рисок на шпильке горизонтального
ограничения и болте вертикального
ограничения
Осмотреть балочные держатели БД3-57Кр-ВМ,
проверить состояние контактных пластин
МПИ, предохранительных скоб, ухватов,
упоров, электрожгутов и разъемов
Пункт
ТК
3
2
3.
4.
30
44
5.
51
6.
54
Вынуть замки БД3-55ТН(М) из балочных
держателей БД3-57Кр-ВМ, осмотреть их,
произвести их чистку и смазку, проверить
надежность закрытия замков, установить
замки в держатели
Осмотреть тракт питания, патронный ящик,
электроподтяг и узлы их крепления.
Произвести их чистку и смазку,
восстановить при необходимости
лакокрасочные покрытия
Осмотреть и проверить работоспособность
фотоконтрольного прибора С-13-300-100-ОС
под током, убедиться в исправности
электропечи прибора
Осмотреть изделие «Аист», проверить
внешнее состояние блоков и надежность их
3
2
3
5
Найменування робіт
- промыть замки лючков МПИ 3-5%
раствором ЦИАТИМ-201 в бензине;
- промыть контактные пластины
бензином;
Очистить замки от загрязнения
бензином при помощи ветоши и
кисти
Осмотреть замок. Смазать тонким
слоем смазки ЦИАТИМ-201 рабочие
площадки кинематических рычагов
замка и штырь МВН-56. остальные
кинематические элементы замка 510% раствором смазки ЦИАТИМ-201
в бензине
Убедиться в исправности механизма
открытия и закрытия патронного
ящика и лючков тракта питания:
- промыть оси роликов 3-5%
раствором смазки ЦИАТИМ-201 в
бензине Б-70
Проверить плавность и легкость хода
механизма ФКП вращением
обтюратора рукой
- промыть бензином
а. снять блоки с рам, очистить рамы
пылесосом , протереть наружные
Потрібно
Б-70,
кг
Потрібно
спирту, Примітка
кг
0.4
0,2
1,0
0,5
0,4
0,2
0,15
0,15
0,05
0,05
0,6
0,3
№ п/п
№ пункту
ЕРТЭ, РТО
Пункт
ТК
Найменування робіт по ЄРТЕ, РТО
крепления, состояние амортизаторов и
металлизации; убедиться в надежности
подсоединения кабелей, проверить
работоспособность изделия «Аист» под
током с помощью встроенного контроля
Найменування робіт
Потрібно
Б-70,
кг
Потрібно
спирту, Примітка
кг
поверхности рам бязью, смоченной
бензином Б-70;
б. произвести чистку блоков
пылесосом, наружные поверхности
блоков протереть бязью, смоченной
бензином Б-70;
- следы коррозии почистить
порошком пензы , промыть бензином
Б-70 до полного удаления коррозии
Ми -24П
1.
22
2.
28
3.
30
Осмотреть шкворневые установки и
проверить плавность вращения шкворневых
головок, работу механизма открытия и
закрытия щек, совмещение контрольных
рисок на шпильке горизонтального
ограничения и болте вертикального
ограничения
Осмотреть балочные держатели БД3-57Кр-ВМ,
проверить состояние контактных пластин
МПИ, предохранительных скоб, ухватов,
упоров, электрожгутов и разъемов
Вынуть замки БД3-55ТН(М) из балочных
держателей БД3-57Кр-ВМ, осмотреть их,
произвести их чистку и смазку, проверить
2
3
2
Промыть оси вращения 3-5% раствором
смазки ЦИАТИМ-201 в бензине
- промыть замки лючков МПИ 3-5%
раствором ЦИАТИМ-201 в бензине;
- промыть контактные пластины
бензином;
Очистить замки от загрязнения
бензином при помощи ветоши и
кисти
0.1
0,1
0.4
0,2
1,0
0,5
№ п/п
№ пункту
ЕРТЭ, РТО
Найменування робіт по ЄРТЕ, РТО
Пункт
ТК
надежность закрытия замков, установить
замки в держатели
3
32
Снять изделие 9-А-623К и осмотреть
установку НПУ (патронный ящик),
произвести их чистку, смазку и восстановить
при необходимости лакокрасочные покрытия
12
5.
44
Осмотреть тракт питания, патронный ящик,
узлы их крепления. Произвести их чистку и
смазку, восстановить при необходимости
лакокрасочные покрытия
2
6.
51
7.
54
4.
Осмотреть и проверить работоспособность
фотоконтрольного прибора С-13-300-100-ОС
под током, убедиться в исправности
электропечи прибора
Осмотреть изделие «Аист», проверить
внешнее состояние блоков и надежность их
крепления, состояние амортизаторов и
металлизации; убедиться в надежности
подсоединения кабелей, проверить
работоспособность изделия «Аист» под
3
5
Найменування робіт
Осмотреть замок. Смазать тонким
слоем смазки ЦИАТИМ-201 рабочие
площадки кинематических рычагов
замка и штырь МВН-56. остальные
кинематические элементы замка 510% раствором смазки ЦИАТИМ-201
в бензине
Проверить внешнее состояние блоков
устройства УСР-24М, их крепление,
исправность амортизаторов, наличие
и надежность подсоединения
заземляю- щих шин к корпусам
блоков и корпусу вертолета
- удалить пыль, грязь с помощью
ветоши, слегка смоченной бензином
Убедиться в исправности механизма
открытия и закрытия патронного
ящика и лючков тракта питания:
- промыть оси роликов 3-5%
раствором смазки ЦИАТИМ-201 в
бензине Б-70
Проверить плавность и легкость хода
механизма ФКП вращением
обтюратора рукой
- промыть бензином
а. снять блоки с рам, очистить рамы
пылесосом , протереть наружные
поверхности рам бязью, смоченной
бензином Б-70;
б. произвести чистку блоков
пылесосом, наружные поверхности
Потрібно
Б-70,
кг
Потрібно
спирту, Примітка
кг
0,4
0,2
0,5
0,25
0,15
0,15
0,05
0,05
0,6
0,3
№ п/п
№ пункту
ЕРТЭ, РТО
Найменування робіт по ЄРТЕ, РТО
Пункт
ТК
током с помощью встроенного контроля
Найменування робіт
Потрібно
Б-70,
кг
Потрібно
спирту, Примітка
кг
блоков протереть бязью, смоченной
бензином Б-70;
- следы коррозии почистить
порошком пензы , промыть бензином
Б-70 до полного удаления коррозии
Ми -24ВП
1.
22
2.
28
Осмотреть шкворневые установки и
проверить плавность вращения шкворневых
головок, работу механизма открытия и
закрытия щек, совмещение контрольных
рисок на шпильке горизонтального
ограничения и болте вертикального
ограничения
Осмотреть балочные держатели БД3-57Кр-ВМ,
проверить состояние контактных пластин
МПИ, предохранительных скоб, ухватов,
упоров, электрожгутов и разъемов
2
3
2
3.
4.
30
44
Вынуть замки БД3-55ТН(М) из балочных
держателей БД3-57Кр-ВМ, осмотреть их,
произвести их чистку и смазку, проверить
надежность закрытия замков, установить
замки в держатели
Осмотреть тракт питания, патронный ящик,
электроподтяг и узлы их крепления.
3
2
Промыть оси вращения 3-5% раствором
смазки ЦИАТИМ-201 в бензине
- промыть замки лючков МПИ 3-5%
раствором ЦИАТИМ-201 в бензине;
- промыть контактные пластины
бензином;
Очистить замки от загрязнения
бензином при помощи ветоши и
кисти
Осмотреть замок. Смазать тонким
слоем смазки ЦИАТИМ-201 рабочие
площадки кинематических рычагов
замка и штырь МВН-56. остальные
кинематические элементы замка 510% раствором смазки ЦИАТИМ-201
в бензине
Убедиться в исправности механизма
открытия и закрытия патронного
0.1
0,1
0.4
0,2
1,0
0,5
0,4
0,2
0,15
0,15
№ п/п
№ пункту
ЕРТЭ, РТО
Пункт
ТК
Найменування робіт по ЄРТЕ, РТО
Произвести их чистку и смазку,
восстановить при необходимости
лакокрасочные покрытия
5.
6.
51
Осмотреть и проверить работоспособность
фотоконтрольного прибора С-13-300-100-ОС
под током, убедиться в исправности
электропечи прибора
3
54
Осмотреть изделие В-24М, проверить
внешнее состояние блоков и надежность их
крепления, состояние амортизаторов и
металлизации; убедиться в надежности
подсоединения кабелей, проверить
работоспособность изделия В-24М под
током с помощью встроенного контроля
5
Найменування робіт
ящика и лючков тракта питания:
- промыть оси роликов 3-5%
раствором смазки ЦИАТИМ-201 в
бензине Б-70
Проверить плавность и легкость хода
механизма ФКП вращением
обтюратора рукой
- промыть бензином
а. снять блоки с рам, очистить рамы
пылесосом , протереть наружные
поверхности рам бязью, смоченной
бензином Б-70;
б. произвести чистку блоков
пылесосом, наружные поверхности
блоков протереть бязью, смоченной
бензином Б-70;
- следы коррозии почистить
порошком пензы , промыть бензином
Б-70 до полного удаления коррозии
Потрібно
Б-70,
кг
Потрібно
спирту, Примітка
кг
0,05
0,05
0,6
0,3
0.4
0,2
1,0
0,5
Ми -24 К
1.
28
2.
30
Осмотреть балочные держатели БД3-57Кр-ВМ,
проверить состояние контактных пластин
МПИ, предохранительных скоб, ухватов,
упоров, электрожгутов и разъемов
Вынуть замки БД3-55ТН(М) из балочных
держателей БД3-57Кр-ВМ, осмотреть их,
произвести их чистку и смазку, проверить
3
2
- промыть замки лючков МПИ 3-5%
раствором ЦИАТИМ-201 в бензине;
- промыть контактные пластины
бензином;
Очистить замки от загрязнения
бензином при помощи ветоши и
кисти
№ п/п
№ пункту
ЕРТЭ, РТО
Найменування робіт по ЄРТЕ, РТО
Пункт
ТК
надежность закрытия замков, установить
замки в держатели
3
3.
4.
5.
44
Осмотреть тракт питания, патронный ящик,
электроподтяг и узлы их крепления.
Произвести их чистку и смазку,
восстановить при необходимости
лакокрасочные покрытия
2
51
Осмотреть и проверить работоспособность
фотоконтрольного прибора С-13-300-100-ОС
под током, убедиться в исправности
электропечи прибора
3
54
Осмотреть изделие «Аист», проверить
внешнее состояние блоков и надежность их
крепления, состояние амортизаторов и
металлизации; убедиться в надежности
подсоединения кабелей, проверить
работоспособность изделия «Аист» под
током с помощью встроенного контроля
5
Найменування робіт
Осмотреть замок. Смазать тонким
слоем смазки ЦИАТИМ-201 рабочие
площадки кинематических рычагов
замка и штырь МВН-56. остальные
кинематические элементы замка 510% раствором смазки ЦИАТИМ-201
в бензине
Убедиться в исправности механизма
открытия и закрытия патронного
ящика и лючков тракта питания:
- промыть оси роликов 3-5%
раствором смазки ЦИАТИМ-201 в
бензине Б-70
Проверить плавность и легкость хода
механизма ФКП вращением
обтюратора рукой
- промыть бензином
а. снять блоки с рам, очистить рамы
пылесосом , протереть наружные
поверхности рам бязью, смоченной
бензином Б-70;
б. произвести чистку блоков
пылесосом, наружные поверхности
блоков протереть бязью, смоченной
бензином Б-70;
- следы коррозии почистить
порошком пензы , промыть бензином
Б-70 до полного удаления коррозии
Потрібно
Б-70,
кг
Потрібно
спирту, Примітка
кг
0,4
0,2
0,15
0,15
0,05
0,05
0,6
0,3
№ п/п
№ пункту
ЕРТЭ, РТО
Найменування робіт по ЄРТЕ, РТО
28
Осмотреть балочные держатели БД3-57Кр-ВМ,
проверить состояние контактных пластин
МПИ, предохранительных скоб, ухватов,
упоров, электрожгутов и разъемов
30
Вынуть замки БД3-55ТН(М) из балочных
держателей БД3-57Кр-ВМ, осмотреть их,
произвести их чистку и смазку, проверить
надежность закрытия замков, установить
замки в держатели
Пункт
ТК
Найменування робіт
Потрібно
Б-70,
кг
Потрібно
спирту, Примітка
кг
Ми – 24 Р
1.
3
2
2.
3.
44
4.
51
5.
54
Осмотреть тракт питания, патронный ящик,
электроподтяг и узлы их крепления.
Произвести их чистку и смазку,
восстановить при необходимости
лакокрасочные покрытия
Осмотреть и проверить работоспособность
фотоконтрольного прибора С-13-300-100-ОС
под током, убедиться в исправности
электропечи прибора
Осмотреть изделие «Аист», проверить
внешнее состояние блоков и надежность их
крепления, состояние амортизаторов и
металлизации; убедиться в надежности
3
2
3
5
- промыть замки лючков МПИ 3-5%
раствором ЦИАТИМ-201 в бензине;
- промыть контактные пластины
бензином;
Очистить замки от загрязнения
бензином при помощи ветоши и
кисти
Осмотреть замок. Смазать тонким
слоем смазки ЦИАТИМ-201 рабочие
площадки кинематических рычагов
замка и штырь МВН-56. остальные
кинематические элементы замка 510% раствором смазки ЦИАТИМ-201
в бензине
Убедиться в исправности механизма
открытия и закрытия патронного
ящика и лючков тракта питания:
- промыть оси роликов 3-5%
раствором смазки ЦИАТИМ-201 в
бензине Б-70
Проверить плавность и легкость хода
механизма ФКП вращением
обтюратора рукой
- промыть бензином
а. снять блоки с рам, очистить рамы
пылесосом , протереть наружные
поверхности рам бязью, смоченной
бензином Б-70;
0.4
0,2
1,0
0,5
0,4
0,2
0,15
0,15
0,05
0,05
0,6
0,3
№ п/п
№ пункту
ЕРТЭ, РТО
Найменування робіт по ЄРТЕ, РТО
Пункт
ТК
подсоединения кабелей, проверить
работоспособность изделия «Аист» под
током с помощью встроенного контроля
Найменування робіт
Потрібно
Б-70,
кг
Потрібно
спирту, Примітка
кг
б. произвести чистку блоков
пылесосом, наружные поверхности
блоков протереть бязью, смоченной
бензином Б-70;
- следы коррозии почистить
порошком пензы , промыть бензином
Б-70 до полного удаления коррозии
Мі – 8МТ
1.
121.10.00р
Проверка узлов крепления контейнеров УПК23-250 к держателям БД3-57Кр-ВМ вертолета
1
2.
121.10.00т
Проверить состояние лакокрасочных и
антикоррозионных покрытий контейнера
УПК-23-250
1
3.
121.20.00а
4.
2а
Произвести
осмотр
состояния
агрегатов
стрелкового
вооружения
(шкворневых головок, гильзозборников,
кронштейнов)
Произвести проверку углов безопасности
Снять обтекатели с балочных держателей
БД3-57Кр-ВМ, проверить состояние, монтаж
электропроводки, надежность крепления и
Очистить от пыли, грязи и смазки
бугели подвески, упоры и ШР
контейнера УПК-23-250
На деталях из алюминиевого сплава
после зачистки участков коррозии
наждачной шкуркой их протереть
салфеткой, смоченной в бензине Б70;
При восстановлении защитных
покрытий на деталях из стали
участки поверхности протереть от
масла и пыли салфеткой, смоченной
в бензине Б-70;
0,1
0,1
0,15
0,15
Промывка осей зажимного
механизма шкворневых головок в 35% растворе смазки ЦИАТИМ-201 и
бензина
0,2
0,1
Очистить узлы крепления подкосов и
держателей бензином;
Заварить на раме фермы трещины
0,6
0,6
№ п/п
№ пункту
ЕРТЭ, РТО
Найменування робіт по ЄРТЕ, РТО
Пункт
ТК
стыковку ШР механизмов МПИ и ПУСов.
5.
122.10.00а
Осмотреть несущие фермы, проверить
надежность крепления подкосов и
держателей, исправность электрожгутов
1
6.
122.10.00з
Чистка и смазков балочных держателей БД357Кр-ВМ с замками БД3-55М
2
7.
122.50.00е
Чистка и смазка оборудования ВМР-2
3
8.
122.50.00з
Слить масло и произвести заправку
редукторов оборудования ВМР-2
5
9.
123.10.00е
Произвести чистку блоков УБ-32А-24
5
123.20.18
б
Осмотреть блоки Б8В20-А, проверить
состояние рым-болтов, разъемов
5
Найменування робіт
долиной до 70 мм:
- обезжирить трещину бензином;
- заварить трещину;
- обезжирить место сварки бензином
Очистить внешние поверхности
несущих ферм от пыли и грязи
салфеткой, смоченной в бензине Б70;
Очистить замки от загрязнения
бензином
Удаление салфеткой, смоченной в
бензине Б-70, смазки, попавшей на
рабочие поверхности барабанов и
ленты подающего транспортера,
ременную передачу выдающего
механизма
Удаление масла Б-3В с конструктивных
элементов ВМР-2 салфеткой,
смоченной в бензине Б-70
Удалить загрязнения с
контактирующих поверхностей
контактных муфт салфеткой,
смоченной в бензине Б-70
Проверить крепление переднего и
заднего насадков к корпусу:
- ослабленные винты вывернуть,
протереть их и резьбовые отверстия
салфеткой, смоченной бензином Б70;
Потрібно
Б-70,
кг
Потрібно
спирту, Примітка
кг
0,3
0,15
2,0
2,0
0,2
0,1
0,2
0,2
0,6
0,3
0,15
0,15
№ п/п
№ пункту
ЕРТЭ, РТО
Пункт
ТК
Найменування робіт по ЄРТЕ, РТО
6
127.10.00
и
127.10.00
д
Смазка полуосей крепления кассет на балках
1
Осмотр внешнего состояния балок и кассет
АСО-2В
1
132.50.00в
Произвести осмотр, чистку, смазку и
проверку кинематики замка ДГ-64М
2
135.10.00в
Провести контрольный осмотр системы
ВСМ-1, проверить состояние и надежность
крепления пульта ПУМ-1В
1
4
Осмотреть балочные держатели БД3-57КрВ(М),
проверить состояние контактных пластин
МПИ, предохранительных скоб, ухватов,
упоров, обтекателей, электрожгутов и
разъемов
Найменування робіт
Проверить крепление обшивки
заднего насадка к диску монтажного
блока:
- ослабленные винты вывернуть,
протереть их и резьбовые отверстия
салфеткой, смоченной бензином Б-70;
Удалить старую смазку салфеткой,
смоченной в бензине
Удалить грязь и масляные пятна
салфеткой, смоченной в бензине
Протереть салфеткой, смоченной в
бензине, наружную поверхность,
несущий и опорный рычаги и рычаг
взвода, выступающую часть втулки
с регулируемым болтом, смотровые
окна замка ДГ-64М
Салфеткой, смоченной бензином,
удалить пыль, грязь и масляные
пятна с внешних поверхностей,
передних и задних упоров, рымболтов и ШР контейнеров системы
ВСМ-1
Потрібно
Б-70,
кг
Потрібно
спирту, Примітка
кг
0,15
0,15
0,4
0,2
0,3
0,15
0,3
0,15
0,8
0,4
0,4
0,2
Мі – 8 Т
1
Промыть замки лючков 3-5%
раствором смазки ЦИАТИМ-201 в
бензине
№ п/п
№ пункту
ЕРТЭ, РТО
Найменування робіт по ЄРТЕ, РТО
6
Вынуть замки БД3-55ТН(М) из балочных
держателей БД3-57КрВ(М), осмотреть их,
произвести их чистку и смазку, проверить
надежность закрытия замков, установить их
в держатели
7
Снять обтекатели с балочных держателей
БД3-57Кр-ВМ, проверить состояние, монтаж
электропроводки, надежность крепления и
стыковку ШР механизмов МПИ и ПУСов.
10
Очистить блоки от грязи, нагара и старой
смазки, произвести смазку блоков с
разборкой. При необходимости восстановить
лакокрасочное покрытие
Пункт
ТК
2
4
9
10
15
Осмотреть пяту прицела ОПБ-1Р. проверить
легкость перемещения подвижного лимба и
работу тормоза. Произвести чистку и смазку.
3
39
Осмотреть швартовочные узлы ДТО и узлы
крепления санитарного оборудования
3
40
Осмотреть шкворневые установки, проверить
состояние шкворневых головок, гильзосборников, кронштейнов
2
Найменування робіт
Очистить замок бензином при помощи
ветоши
Промыть оси рычагов замков 3-5%
раствором смазки ЦИАТИМ-201 в
бензине
Очистить узлы крепления подкосов и
держателей бензином;
Заварить на раме фермы трещины
долиной до 70 мм:
- обезжирить трещину бензином;
- заварить трещину;
- обезжирить место сварки бензином
Смазать держатели снарядов,
погрузив их в 10-15% раствор
смазки ЦИАТИМ-201 в бензине
Загрязнение контактных муфт
удалить ветошью, смоченной
бензином
Промыть пяту прицела 3-5%
раствором смазки ЦИАТИМ-201 в
бензине
Промыть оси кронштейнов
крепления ручек санитарных
носилок 3-5% раствором смазки
ЦИАТИМ-201 в бензине
Промыть оси зажимного механизма
3-5% раствором смазки ЦИАТИМ201 в бензине
Потрібно
Б-70,
кг
Потрібно
спирту, Примітка
кг
1,0
1,0
0,8
0,8
0,6
0,4
2,5
2,0
0,5
0,25
0,1
0,05
0,4
0,2
0,2
0,1
№ п/п
№ пункту
ЕРТЭ, РТО
43
47
Найменування робіт по ЄРТЕ, РТО
Осмотреть замок ДГ-64, проверить чистоту и
состояние кинематики, зацепление ролика с
переходным рычагом и зацепление сектора з
зубом сектора электромагнита. Надежность
закрытия замка и исправность пружины
несущего рычага, плавность перемещения
втулки автоматического срабатывания.
Осмотреть бортовую стрелу и лебедку,
проверить надежность их крепления и
внешнее состояние, очистить от пыли и
грязи, смазать подвижные соединения
Потрібно
Б-70,
кг
Потрібно
спирту, Примітка
кг
Пункт
ТК
Найменування робіт
7
Промыть оси рычагов кинематики
замка 3-5% раствором смазки
ЦИАТИМ-201 в бензине
0,2
0,1
8
Промыть пружинный механизм
несущего рычага 3-5% раствором
смазки ЦИАТИМ-201 в бензине
0,1
0,05
1
Промыть узлы крепления, стопор и
оси роликов 3-5% раствором смазки
ЦИАТИМ-201 в бензине
0,4
0,2