Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України” Кафедра міжнародної економіки Курсова робота на тему “Аналіз міжнародної інвестиційної діяльності ТНК ” Студента МЕ-91 групи 3 курсу Білоконя Олександра Олексійовича Науковий керівник кан. екон.наук, доцент Чала Ю.В. Суми – 2012 2 ЗМІСТ ВСТУП .................................................................................................3 РОЗДІЛ 1.Теоретичні основи міжнародної інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій .....................5 1.1. ТНК як елемент міжнародних інвестиційних процесів ...........5 1.2.Еволюція розвитку ТНК та їх вплив на міжнародний інвестиційний процес .............................................................. 10 РОЗДІЛ 2. Роль ТНК в забезпеченні міжнародного інвестиційного процесу ................................................. 15 2.1.Діяльність ТНК в міжнародному інвестиційному процесі ... 15 2.2.Цілі та засоби регулювання прямих інвестицій транснаціональними корпораціями........................................ 21 РОЗДІЛ 3. Перспективи розвитку інвестиційно-банківського бізнесу у світі та Україні ............................................... 26 3.1.Аналіз впливу процесів злиття та поглинання ТНК на міжнародний інвестиційний процес ...................................... 26 3.2.Використання зарубіжного досвіду у сфері регулювання впливу ТНК на інвестиційний процес в Україні .................. 30 ВИСНОВКИ ..................................................................................... 35 Анотація ............................................................................................ 37 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................ 38 3 Вступ У сучасному світі головним суб'єктом процесів глобалізації є великі виробничо-збутові та фінансові компанії - транснаціональні корпорації, які здійснюють великий вплив на хід розвитку світової економіки. В умовах глобальної економіки міжнародний бізнес являє собою головну і найбільш значиму область реалізації міжнародних економічних відносин. Об'єктами його впливу стають найрізноманітніші види активів – матеріальні та інтелектуальні, валютні та фондові, фінансові і кредитні. Розвиток сучасної системи міжнародних економічних відносин відбувається під впливом глобалізації світової економіки. Головною рушійною силою цього процесу виступають транснаціональнікорпорації, які являють собою найбільш потужну частину корпоративного бізнесу, діють у міжнародних масштабах і відіграють провідну роль у зміцненні світо господарських зв'язків. ТНК проводять свої операції на основі розроблених глобальних стратегій, пов'язуючи національні і регіональні ринкиі, забезпечуючи цілісність світового господарства. Одним з ключових напрямків експансії ТНК, що визначає розвиток міжнародного виробництва, є їх інвестиційна діяльність. Міграція транснаціонального капіталу у формі прямих іноземних інвестицій стає найважливішим джерелом зростання світової економіки і стимулом розширення міжнародних економічних відносин. Однією з найважливіших проблем сучасної України є формування ефективної моделі інтеграції у світове господарство. При цьому в системі міжнародних економічних відносин в умовах світового розвитку процесу глобалізації помітно збільшується значення транскордонних капіталовкладень. Це закономірно підвищує увагу до інвестиційного аспекту інтернаціоналізації української економіки. 4 Метою курсової роботи є дослідження сутності транснаціональних корпорацій та їх ролі у забезпеченні функціонування міжнародних інвестиційних процесів. Для досягнення мети курсової роботи поставлені наступні завдання: характеристика ТНК як елемент міжнародних інвестиційних процесів; дослідження еволюції розвитку ТНК та їх впливу на міжнародний інвестиційний процес; аналіз діяльності ТНК в міжнародному інвестиційному процесі; розкриття цілей та засобів регулювання прямих інвестицій транснаціональними корпораціями; аналіз впливу процесів злиття та поглинання ТНК на міжнародний інвестиційний процес; дослідження можливості використання зарубіжного досвіду у сфері регулювання впливу ТНК на інвестиційний процес в Україні. Об’єктом дослідження виступає міжнародний інвестиційний процес. Предметом дослідження є діяльність ТНК та їх роль у міжнародному інвестиційному процесі 5 РОЗДІЛ 1.Теоретичні основи міжнародної інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій 1. ТНК як елемент міжнародних інвестиційних процесів У сучасних умовах важливе місце в економіці багатьох країн світу займають ТНК. Вони відіграють значну роль у процесі інтернаціоналізації світогосподарських зв'язків і поглиблення між народного поділу праці. ТНК виступають в якості ведучого сполучного елемента як між національною та світовою економікою, так і між різними сегментами та регіонами світового ринку. Вони розглядають світ як єдиний економічний простір для здійснення своїх операцій і прагнуть до максимізації прибутку господарського комплексу, що знаходиться в різних країнах. Транснаціональними корпораціями є великі компанії, діяльність яких виходить далеко за межі країн базування та забезпечує їм сприятливі позиції у виробництві, збуті, закупівлі товарів і наданні послуг. Вони розробляють і здійснюють загальну стратегію розвитку через головний керівний центр, а також володіють значними закордонними активами. Для віднесення корпорацій до категорії ТНК зазвичай застосовують такі критерії: • число країн, в яких діє корпорація (не менше п'яти); • число країн, в яких розміщені виробничі потужності корпорації (не менше трьох); • лідируючі позиції на ключовому ринку; • частка іноземних операцій та доходи корпорації (не менше чверті); • інтернаціональний склад персоналу і вищого керівництва корпорації. В одному із найновіших наукових досліджень (Р. А. Кулікова) наводятьсякритерії визначення поняття ТНК: 1) наявність головної компанії, яка за своєю структурою є однонаціональною компанією; 2) наявність декількох право-суб'єктних утворень, які повністю підконтрольні головній 6 компанії та мають різну державну приналежність; 3) відносини між головною компанією і підконтрольними їй компаніями будуються на основі суворої підпорядкованості. На підставі цих критеріїв ТНК визначається як група формально самостійних юридичнихосіб з різною державною приналежністю, які мають різний ступінь залежності від материнської компанії, - через акції, управлінський контроль чи укладення договору підпорядкування, - завдяки чому вони зводяться в єдину, таку, що управляється з одного прийняття рішень (материнська центру компанія) підприємницьку одиницю. Автор цього визначення, продовжуючи аналіз можливих ознак ТНК, пропонує й іншу дефініцію, яка містить ще й такі ознаки: 1) наявність волевиявлення приватних осіб, використання приватного капіталу для створення групи з юридичних осіб; 2) наявність чіткої ієрархії та загальної стратегії між учасниками групи й материнською компанією [12]. Транснаціональність капіталу і діяльності є основною рисою ТНК. Вирішальним у визначенні ТНК є не стільки те, з яких країн надходить капітал, скільки те, куди він прямує, де оперує, звідки здобуває прибутки. Більшість сучасних ТНК становить один національний, а не багатонаціональний капітал. За визначенням ООН, ТНК це "підприємства, що є власниками, або такими, що контролюють виробництво товарів і послуг за межами країни, в якій вони базуються" [17]. Інакше кажучи, ТНК це міжнародні концерни, тобто групи підприємств (дочірніх фірм) навколо іншого підприємства (материнської компанії), яка тримає акції цих підприємств. Для того щоб бути спроможною контролювати дочірні підприємства, головному підприємству в багатьох західних країнах достатньо мати від 20% до 40% акцій. У США, де акції багатьох підприємств належать сотням і тисячам акціонерів, для ефективного контролю достатньо оволодіти 10-15% акцій [11]. У рамках концернів, часто дочірні підприємства є тримачами акцій інших дочірніх підприємств в інших 7 країнах, економічним механізмом їх формування є прямі іноземні інвестиції. Саме тому колосальна фінансова і промислова могутність ТНК має наднаціональний характер. Причиною виникнення міжнародних виробничих формувань є традиційне прагнення підприємців понизити витрати виробництва та отримати надприбуток. У гонитві за високими прибутками вони виходять на світовий ринок, об'єднуються та направляють виробничу, збутову, фінансову та соціальну політику на використання природних і трудових ресурсів в глобальних масштабах. Застосування переваг виникає в силу нерівномірного наявності факторів виробництва, економії на масштабах виробництва, складності проникнення на товарні ринки інших країн у зв'язку з протекціоністською політикою держави. ТНК являють собою не тільки великі компанії з багатогалузевою та глобальною сферою діяльності, а й малі та вузькоспеціалізовані компанії, що володіють дочірніми підприємствами за кордоном. Сучасними ТНК є компанії, які займаються міжнародним виробництвом і розміщують не менше 10% своїх активів в іноземних філіях [7]. За характером діяльності ТНК відрізняються від національних компаній, проводячи міжнародні торгові операції. Це обумовлюється тим, що вони переносять за кордон не тільки товар, а й саме збільшення міграції транснаціонального капіталу і нарощування масштабів міжнародного виробництва ТНК, які призводять до глобалізації економічних зв'язків. При проведенні своїх операцій ТНК здійснюють корпоративну інтеграцію, яка полягає в оптимізації організаційно-функціональних підсистем, і розробляють глобальну стратегію діяльності для збільшення ефективності в глобальному масштабі [15]. Характерною рисою сучасних міжнародних економічних відносин виступає тенденція до створення інтеграційних угрупувань країн. Формування більш-менш цілісних господарських комплексів стимулює регіоналізацію економічних зв'язків. Поява можливостей для вільного руху 8 товарів, послуг, людей і капіталу між країнами-членами в процесі поглиблення регіональної інтеграції сприяє посиленню зацікавленості ТНК в комплексній реалізації поставлених завдань у рамках інтеграційних угруповань. При цьому ТНК, що здійснюють значну частину своїх операцій в тому чи іншому регіоні світу, мають специфічні особливості. Вони розробляють регіональну стратегію інвестиційної діяльності для збільшення прибутковості в регіонального масштабі. Якщо малі і середні ТНК функціонують, головним чином, в одному регіоні, то великі ТНК прагнуть закріпитись у всіх ключових регіонах світу. ТНК відіграють важливу роль у посиленні міжнародної економічної взаємозалежності, яка, у свою чергу, є фактором прискорення транснаціоналізації виробництва і капіталу. Таким чином, світова економіка являє собою не тільки суму національних господарств, а й сукупність взаємовідносин між ними і ТНК. В останні роки все більше домінуюче становище в цій системі займають ТНК. Формуючи свої транснаціональні виробничі комплекси, ТНК керуються, перш за все, не національними кордонами, а можливостями підвищення конкурентоспроможності та прибутковості функціонування. Маневруючи ресурсами в масштабі світового господарства, ТНК втягують у процес транснаціоналізації окремі елементи національних систем відтворення, змінюючи галузеву структуру промисловості багатьох країн світу. Діяльність ТНК сприяє розмиванню економічного кордонів і послаблення механізмів регулювання бізнесу на національному рівні. Хоча національні господарські комплекси, як і раніше залишаються основними центрами виготовлення продукції у світовій економіці, все більш істотна частка товарів і послуг здійснюється в рамках систем ТНК, число яких динамічно зростає. Виходячи з таких критеріїв, експерги ЮНКТАД в останній доповіді про світові інвестиції (World Investment Report 2010) відзначили, що в сучасному світі діють (2009 р.) близько 82 тис. ТНК, які мають 810 тис. зарубіжних філій (дочірніх компаній), сукупний накопичений обсяг прямих 9 інвестицій яких досягає 9 трлн. дол., а загальний річний обсяг продажів майже 19 трлн. дол. [8]. У розвинених країнах базується 81% материнських компаній. При цьому на Західну Європу припадає 62% материнських компаній, в тому числі на ЄС - 52%. На національному рівні за кількістю ТНК виділялися Німеччина, Великобританія, Швейцарія, Японія, Швеція і США. Серед країн, що розвиваються переважна більшість материнських компаній зосереджена в азіатських НІК. Характеризуючи секторний розподіл материнських компаній, слід зазначити, що близько 60% з них діє у вторинному секторі (обробні галузі), більше 30% в третинному (обслуговуючі галузі), менше 10% у первинному (видобувні галузі). У розвинених країнах розташувалося 22% іноземних філій ТНК. При цьому Західна Європа контролює 14% іноземних філій ТНК, у тому числі ЄС 12%. В середньому кожна материнська компанія мала по 8,4 іноземних філії. Аналізуючи секторний розподіл іноземних філій ТНК, необхідно підкреслити, що близько 60% з них діє в третинному секторі, більше 30% у вторинному, менше 10% у первинному. Функціонування такого значного числа материнських компаній і іноземних філій, триваючий процес транснаціоналізації виробництва і капіталу посилюють позиції ТНК в системі міжнародної інвестиційної діяльності. В даний час на частку ТНК доводиться виробництво понад 20% світового валового внутрішнього продукту (ВВП). Активи ТНК випереджають за темпами зростання світовий ВВП та міжнародну торгівлю. 10 2. Еволюція розвитку ТНК та їх вплив на міжнародний інвестиційний процес У процесі становлення та розвитку транснаціонального капіталу і ТНК як форми його функціонування виділяють декілька етапів, пов'язаних з формами експансії та напрямами торговельно-виробничої діяльності ТНК (табл. 1.2). Таблиця 1.2 Етапи еволюції транснаціональної діяльності корпорацій Етапи Характерні ознаки І етап Інвестування в сировинні галузі іноземних економік Створення в приймаючих країнах розподільних та друга третина XIX ст. перша збутових підрозділів Виробництво однакової або слабо пол. XX ст. диференційованої продукції ІІ етап Посилення ролі зарубіжних виробничих підрозділів друга пол. XX ТНК Інтеграція зарубіжних виробничих і збутових операцій ст. кінець XX Стратегія диверсифікації ст. Утворення мереж внутрішньофірмових зв'язків ІІІ етап з регіонального чи глобального масштабу кінця XX ст. Інтеграція наукових досліджень та розробок матеріально-технічного забезпечення, виробництва, розподілу, збуту Формування ТНК у країнах, що не є економічно розвинутими Таким чином, у процесі еволюції ТНК зазнали істотних змін. За критерієм міжнародної економічної активності в їхньому розвитку вітчизняні науковці виділяють, переважно, чотири покоління. Діяльність ТНК першого покоління значною мірою була пов'язана з розробленням сировинних ресурсів колишніх колоній, що дає підставу визначити їх як «колоніально-сировинні ТНК». За своєю організаційноекономічною формою і механізмами функціонування це були картелі, синдикати та перші трести. 11 ТНК другого покоління ТНК типу «трест»; їхня специфіка міцний зв'язок з виробництвом військово-технічної продукції. Почавши свою діяльність у період між двома світовими війнами, деякі з цих ТНК зберегли свої позиції у світовій економіці й після Другої світової війни. У 60-ті роки дедалі помітнішу роль почали відігравати ТНК третього покоління, які широко використали досягнення науково-технічної революції. Вони мали організаційно-економічну форму концернів та конгломератів. У 60-80-ті роки в діяльності ТНК органічно поєднувалися елементи національного і зарубіжного виробництва: реалізація товарів, управління та організація роботи персоналу, науково-дослідні роботи, маркетинг і післяпродажне обслуговування. Основні елементи відтворювального процесу переводилися на загальні для відповідних країн стандарти та принципи. ТНК третього покоління сприяли поширенню досягнень НТП до периферійних зон світового господарства і, що найголовніше, формували економічні передумови появи міжнародного виробництва з єдиним ринковим та інформаційним простором, міжнародним ринком капіталу і робочої сили, науково-технічних послуг[2]. На початку 80-х років поступово з'явилися і утвердилися глобальні ТНК четвертого покоління, їхніми визначальними рисами, як вже зазначалося, є планетарне бачення ринків та функціонування в умовах глобальної конкуренції. Зараз можна говорити про виникнення і розвитку ТНК п'ятого покоління, характерними рисами яких є [18]: глобальні економічні та політичні умови функціонування, а також участь у світовій економіці як незалежного від національних держав суб'єкта; загальносвітова глобальна стратегія розвитку, націлена на завоювання вже не окремих сегментів світового ринку, а ключових світогосподарських позицій у виробництві і реалізації продукції, чому й підпорядковані організація НДР та інноваційного процесу, корпоративне 12 управління, глобальний маркетинг і післяпродажне обслуговування, постійний зв'язок зі споживачами (реальними і потенційними); всесвітній характер використання факторів виробництва (капіталу, робочої сили, природних ресурсів, підприємницьких здібностей та ін.): 380 найбільших корпорацій зосередили сьогодні у своїх руках 40% глобального ресурсного потенціалу і 80% технологічних нововведень; створена глобальна система міжнародного виробництва, розміщеного в більшості країн світу, тобто винесення більшої частини виробничої, збутової та сервісної діяльності за межі економічного простору країни базування головного штаб-квартири; Міжнародне виробництво, створюване ТНК, носить не тільки матеріальний, але і нематеріальний характер: в останнє десятиліття інтенсивно ростуть прямі іноземні інвестиції в сферу послуг, розвиток науки. Стратегія ТНК в області розвитку обробної промисловості базується на якісно новій (глобальної) комбінації матеріальних, фінансових і людських ресурсів і націлена на підвищення продуктивності праці і зростання ефективності виробництва (за деякими оцінками частка обробної промисловості у 2025 р. не перевищить 10% світового ВНП, але за рахунок зростання продуктивності та ефективності світові потреби в продукції будуть задоволені повністю). Важливою тенденцією є інтенсивний розвиток внутрішньо- корпоративної торгівлі між підрозділами ТНК (вона становить зараз приблизно 1/2 всієї світової торгівлі). Вивіз капіталу міжнародними корпораціями у формі прямих іноземних інвестицій націлюється не тільки на збільшення кількості закордонних філій, але і на скорочення розриву в організації і технології виробництва між промислово розвиненими і іншими країнами: якість виробів та послуг компанії незалежно від країни виробництва повинно відповідати світовим стандартам. 13 Ключовою характеристикою розвитку ТНК п'ятого покоління є розробка, передача і використання технологій переважно в рамках замкнутої корпоративної структури і одночасно (з метою зниження ризику в конкурентній боротьбі) створення спільних науково-дослідних центрів і програм, перехресне ліцензування з іншими корпораціями (як партнерами, так і конкурентами). Також, важливою тенденцією останніх років є диверсифікація діяльності міжнародних корпорацій за формами (їх налічується 15). Найбільш ефективними вважаються гібридні або комплексні форми зовнішньоекономічної діяльності: рух товарів, капіталів, технологій, знань. Все більшого поширення у світовій практиці отримує «ліксфрексдінг» (lixfrexding) комплексне поєднання обміну ліцензіями, франчайзингу, експорту товарів і прямих іноземних інвестицій. У сфері нематеріального виробництва яскраво позначена тенденція до спеціалізації на певному виді ЗЕД (у фінансах, збуті, менеджменті, страхуванні). Спостерігається «сплетіння» ТНК, що належать до різних національних і міжнародних центрів, та посилення їх взаємодії у вигляді стратегічних систем, сімей, альянсів, злиттів і поглинань. Прагнення пристосуватися до триполюсної моделі світу визначає відкриття ТНК хоча б по одному великому підприємству-координатору діяльності закордонних філій і фірм у кожному з центрів тріади США Західна Європа Японія. Місце компаній в сучасному світі визначається не стільки кількістю робочих рук та сировини, скільки якістю людського капіталу, рівнем освіти та практичного використання знань, інноваційною активністю. Так, за витратами на НДДКР у перерахунку на душу населення лідирує Швеція, за якою йдуть Фінляндія, США, Японія, Данія і Германія1. У цілому ж п'ятірка провідних країн США, Японія, Німеччина, Франція, Великобританія 14 витрачає нині на НДР більше коштів, ніж всі інші країни світу разом узяті, причому частка США у зазначеній групі перевищує 50% [8]. Особливе місце в сучасній «новій економіці» займають віртуальні продукти, розвиток телекомунікаційних технологій. Використовуючи сучасні засоби комунікації, зокрема Інтернет, ТНК отримали необмежені можливості з обміну інформацією як між головною компанією і зарубіжними філіями, так і з іншими ТНК. Якщо що-небудь і вимагає витрат, то саме їх розробка. Створення програми, дизайн сайту, зміст порталу витрати на все це носять яскраво виражений характер. Абсолютний пріоритет віддасться стратегії швидкого зростання навіть на шкоду прибутку. Це пов'язано з тим, що відносно низький рівень змінних витрат у сучасних ТНК на відміну від звичайних фірм досягається тільки при дуже великих обсягах виробництва. Таким чином, характеризуючи сучасні тенденції становлення ТНК, слід відзначити, по-перше, вплив науково-технічного прогресу на розвиток транснаціонального капіталу, по-друге, особливості інноваційної діяльності ТНК, по-третє, прискорений розвиток і вдосконалення факторів виробництва, що використовуються ТНК. Останніми роками відпала необхідність у надвеликих підприємствах на територіях окремих держав, розрахованих на всесвітній ринок. 15 РОЗДІЛ 2. Роль ТНК в забезпеченні міжнародного інвестиційного процесу 2.1. Діяльність ТНК в міжнародному інвестиційному процесі Інвестиційна діяльність ТНК в основному здійснюється за допомогою прямих іноземних інвестицій. ТНК розвинених країн традиційно займають домінуюче положення в міжнародному інвестиційному процесі, проте ситуація на світовому ринку інвестицій поступово змінюється. Число корпорації з країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою в списку 100 найбільших у світі нефінансових транснаціональних корпорацій збільшилося з п'яти в 2004 р. до семи у 2005 р., паралельно з підвищенням ролі ТНК із країн Близького Сходу [16]. У 2006 р. майже дві третини експортованих прямих іноземних інвестицій ТНК припадає на сферу послуг, частка якої ще в 1990 р. становила 49% експорту. Другим за величиною сектором впровадження інвестицій є обробна промисловість, яка займає 30% від сумарного обсягу ввезених інвестицій [8]. За даними ЮНКТАД, у 2010 р. обсяги внутрішніх приток прямих іноземних інвестицій збільшилися в усіх регіонах світу, однак їх темпи зростання виявилися неоднаковими, і крім того, з'явився ряд нових тенденцій. Приплив прямих іноземних інвестицій в країни зростав більш повільними темпами, ніж у розвинених країнах, однак рекордні показники були зареєстровані у всіх регіонах, що розвиваються за винятком Латинської Америки і Карибських островів. За характером і масштабом торговоінвестиційної експансії ТНК США випереджають фінансово-промислові компанії інших країн. Проте цей розрив поступово скорочується за рахунок посилення позицій корпорацій Західної Європи та країн Азії (табл. 2.1). Нині сукупні валютні резерви ТНК у декілька разів перевищують загальні резерви всіх центральних банків світу. Корпорації контролюють 16 понад 60% міжнародної торгівлі, понад 50% світового промислового виробництва, володіють більше ніж 80 % патентів і ліцензій на інноваційну техніку й технології. Інвестиційна діяльність ТНК охоплює майже 90 % прямих іноземних інвестицій у країни світу. За оцінками ЮНКТАД обсяг прямих інвестицій ТНК у 2008 році становив понад 15 трлн дол. США [8]. Таблиця 2.1 Найбільші ТНК світу за величиною іноземних активів у 2008 р. Місце ТНК Країна базування Іноземні активи, Індекс трансмлн. дол. США націоналізації, % Галузь GeneralElectric CШA Електричне та електронне обладнання 442 278 53 British Petroleum Company Pic Toyota Motor Corporation Royal Dutch/Shell Group Exxonmobil Corporation Ford Motor Company Vodafone Group Pic Великобританія Нафтова промисловість 170 236 80 Японія Автомобільна промисловість 164 627 45 Великобританія, Нідерланди Нафтова промисловість 161 122 70 США Нафтова промисловість 154 993 68 США Автомобільна промисловість 131 062 50 Великобританія Телекомунікації 126 190 85 8 Total Францій Нафтова промисловість 120 645 74 9 Electricite De France Франція Електро, - газо водопостачання 111 916 35 10 Wal-Mart Stores США Роздрібний продаж 110 199 41 11 Telefonica SA Іспанія Телекомунікації 101 891 69 12 E.On Німеччина Електро, -газо водопостачання 94 304 51 1 2 3 4 5 6 7 та та Іноземні інвестиції ТНК у сучасних умовах господарювання займають вагоміше місце, аніж торгівля. Формами капіталовкладень є прямі та портфельні інвестиції, міжнародні позики і кредити. Слід зазначити, що інвестований корпораціями капітал в економіку приймаючої країни стає складовою частиною її відтворювального процесу. Так, на частку компаній з іноземною участю у країнах СНД припадає до 40 % промислового виробництва [15]. 17 Притоки прямих іноземних інвестицій в країни з перехідною економікою Південно-Східної Європи та Співдружності Незалежних Держав (СНД) також досягли рекордного рівня, і опинилися на рівні однієї третини загального світового кількості прямих іноземних інвестицій, але, тим не менше, їх питома вага в глобальних транзакціях дещо скоротилася за рахунок збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій в розвинені країни. У той же час, починаючи з 2003 р. частка відтоку прямих іноземних інвестицій з країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою стабільно збільшуєтьcя, досягнувши у 2009 р. майже 16%. У порівнянні з іншими видами руху капіталу в країнах, що розвиваються, прямі іноземні інвестиції були найважливішим компонентом загальних інвестиційних притоків з 1994 р., склавши до 2009 р. 51% всіх ресурсів [8]. Прихід ТНК якісно позначається на пріоритетній для більшості країн економічній задачі: створення робочих місць та заробітної плати, місцевих закупівель та державних доходів у вигляді податків, роялті та дивідендів. Однак, ТНК не завжди в змозі виконати поставлене завдання: через використання більш капіталомістких технологій і процесів набагато менше вітчизняних підприємств сприяють масштабному працевлаштуванню населення приймаючої країни. У країнах з низьким рівнем доходів можливості організації місцевого працевлаштування можуть, також, визначатися дефіцитом кваліфікованих кадрів. Таким чином, діяльність ТНК найбільш серйозну пряму віддачу дає у формі збільшення доходів приймаючої країни, причому, в значній мірі, у вигляді надходжень до бюджету. Враховуючи негативні прояви світової фінансової кризи, що почалася в другій половині 2007 р. у всіх трьох головних економічних угрупованнях розвинених країнах, у країнах що розвиваються, країнах Південно-Східної Європи та Співдружності Незалежних Держав після 2007 року 18 спостерігається зменшення притоків прямих іноземних інвестицій (рис. 2.1) [19]. Обсяг інвестицій, млрд. дол. Рік Країни, що розвиваються Розвинені країни Країни з транзитивною економікою Рисунок 2.1 – Обсяги притоку прямих іноземних інвестицій у групах країн протягом 1995-2009 рр. Розміри чистого доходу і того доходу, який дають операції ТНК приймаючій країні. залежать як від загальної величини вартості, створюваної в результаті залучення ТНК, так і від механізму розподілу цієї вартості між ТНК, з одного боку, і факторами виробництва приймаючої країни і її урядом, з іншого. У цілому, чим вище потенціал і конкурентоспроможність вітчизняних підприємств конкретної країни, тим ширше її можливості при виборі способів фінансування та здійснення проекту. У країнах з обмеженими внутрішніми можливостями опора на ТНК цілком може виявитися єдиним реальним варіантом, що дозволяє трансформувати наявні ресурси в товарну продукцію. Після стрімкого зростання в 2002-2006 рр., Загальні обсяги прямих іноземних інвестицій зросли в 2007 на 30%, досягши величини 1833 млрд. 19 дол. США [8]. Притоки прямих іноземних інвестицій серед розвинених країн представлено на рис. 2.2. Обсяг інвестицій, млрд. дол. Європа; 2007; 988,4 Європа; 2006; Європа; 2005; 599,3 505,5 Європа; 2008; 551,1 Європа; 2009; США; Європа; 2002; 378,42008; Європа; 2003; США; 2007; 324,6 316,6 США; 2006; 279,8 Європа; 2004; 265,9 236,7 218,7 США; 2004; США; 2009; США; 2005; 135,8 129,8 США; 2002; 74,5 2003; 53,1 104,8 2008; Японія; 2007; США; Японія; 2009; Японія; 2002; 9,2 2003; Японія; 8,3 2004; Японія; 7,8 2005; Японія; 7,7 2006; 6,5 Японія; 24,4 Рік 22,5 11,9 Європа США Японія Рисунок 2.2 – Обсяги притоку прямих іноземних інвестицій у розвинені країни протягом 2002-2009 рр. Інвестиційна діяльність ТНК спрямована на вдосконалення міжнародного виробництва товарів і послуг та зміцнення позицій ТНК на закордонних ринках. Використання прямих іноземних інвестицій дозволяє ТНК концентруватися на найбільш прибуткових галузях діяльності і швидко реагувати на зміну умов здійснення інвестиційних проектів при виборі місця проведення своїх операцій. Це дає можливість ТНК підтримувати конкурентоспроможність у глобальному масштабі і впливати на господарські системи багатьох країн світу. Активізації інвестиційної діяльності ТНК сприяла лібералізація інвестиційних режимів у багатьох країнах світу. Розробка законодавчої основи щодо ТНК була спрямована на зменшення обмежень на іноземну участь у більшості раніше закритих для ПІІ галузей діяльності, зниження контролю і спрощення процедури створення підприємств з іноземним капіталом, збільшення кількості наданих пільг і гарантій, перегляд положень, 20 що стосуються прав інтелектуальної власності. Ослаблення регулювання ПІІ призвело до раціоналізації розміщення виробничих і обслуговуючих потужностей ТНК і викликало приплив додаткових ПІІ. На підвищення ефективності інвестиційної діяльності ТНК істотно вплинуло укладення міжнародних угод про стимулювання ПІІ. Ці договори носили двосторонній, регіональний і багатосторонній характер. Але, починаючи з 2007 року, активність ТНК на міжнародному інвестиційному ринку значно послаблюється, що стало наслідком зниження рентабельності їх активів та зменшення обсягу отриманих чистих прибутків (рис. 2.3) [20]. Обсяг прибутку, млрд. дол. Рік Рисунок 2.3 – Обсяги прибутків, отриманих ТНК у 1997-2009 рр. Аналізуючи діяльність ТНК на міжнародному інвестиційному ринку та останні тенденції розвитку ринку, необхідно відмітити, що результати діяльності ТНК повністю описують та повторюють напрямки руху обсягів притоку прямих іноземних інвестицій у країнах світу. 21 2.2. Цілі та засоби регулювання прямих інвестицій транснаціональними корпораціями Управління міжнародними фінансовими потоками шляхом використання офшорних фірм та банків та інших засобів широко практикується ТНК в регулюванні ними своїх прямих інвестицій за кордоном країн їхнього базування. Технологія міжнародних трансфертних операцій одна з найбільш тонких і «закритих» областей операцій компаній і банків. Це пов'язано з тим, що cфepa міжнародного податкового і валютно-фінансового планування компанії стосується взаємин з офіційними органами своїх власних та іноземних держав. Разом з тим планування міжнародних операцій, пошук оптимальних податкових і фінансових схем стали загальновизнаним стандартом управління ТНК. Сучасні топ-менеджери повинні досконало володіти методами формування оптимальних корпоративних структур. В іншому випадку компанія буде змушена нести невиправдані втрати, пов'язані з політичними і валютними ризиками, подвійним оподаткуванням доходів, інфляцією, зайвими витратами із залучення капіталу, його розподілу між напрямками діяльності та територіальним поділом, а також адміністративними витратами [14]. У кінцевому підсумку вона буде програвати своїм конкурентам, які використовують сучасні методи керування фінансовими потоками. Застосування багатьох з них пропонується кваліфікаційними стандартами, сформованим діловим оборотом. Зрозуміло, перевага повинна віддаватися законним методам регулювання та планування фінансових потоків, які не повинні ставити під сумнів репутацію компанії. При регулюванні фінансових потоків ТНК необхідно розділити процеси управління поточними, перспективними операціями та ключовими проектами. Так, керівник центрального офісу контролює хід поточних 22 операцій, не втручаючись в оперативні рішення низових ланок. Однак рішення стратегічного значення, великі інвестиційні проекти знаходиться цілком у його руках. До числа звичайної практики ТНК відноситься перенесення фінансової бази міжнародних операцій у сприятливі економічні райони. Офшорний кліринговий центр забезпечує фінансування інвестицій у різних країнах світу, здійснює платіжне і розрахункове обслуговування закордонних дочірніх фірм та філій. Часто представництва та філії компаній користуються закордонними авуарами і рахунками материнської компанії. У результаті операції компанії втрачають визначену локалізацію. Засоби, якими вони оперують, частково або повністю перебувають за межами національних податкових органів. У корпоративних схемах широко застосовується інститут «номінального» володіння компаніями і банками. Завдяки цьому залежні і дочірні фірми для третіх осіб виглядають як самостійні господарські суб'єкти. Холдингові ланцюжки нерідко включають кілька (іноді десятки) компаній. Механіка міжнародного фінансового планування полягає у створенні офшорних притулків капіталу, напрямку капіталів і доходів за оптимальними податковими маршрутами використання трансферних цін у внутріфірмових зовнішньоторговельних, операціях. Структури, створені материнськими компаніями за кордоном, забезпечують проведення міжнародних трансферних операцій, тобто угод, що проводяться на заздалегідь визначених внутріфірмових умовах. В економічно розвинених державах існує досить жорстке «антитрасфертне»,«антиоффшорне» і «антидемпінгове» законодавство. Воно суттєво обмежує застосування трансфертних цін і схем податкового планування, але не виключає його зовсім. Наприклад, у США діє принцип «arm's length basis» правило «відстані руки». Воно означає, що умови оподаткування внутріфірмової угоди визначаються на базі аналогічних операцій в аналогічних умовах. 23 Антиоффшорне законодавство США виводить офшорні фірми зі сфери дії податкового кредиту (tax credit system). Це означає, що доходи дочірніх фірм у податкових зонах у повному обсязі підлягають оподаткуванню на території США. Офшорні фірми виключаються з дії угод про усунення подвійного оподаткування (double taxation avio dance treaties) [21]. Антидемпінгові норми наказують, щоб ціна продукції визначалася витратами виробництва і порівняльними перевагами виробника. Антидемпінгове регулювання вступає в силу у випадку, якщо ініціатор антидемпінгового процесу може довести, що офшорні фірми завдають шкоди місцевому виробнику (це означає, що антидемпінгове переслідування малоймовірно при постачанні окремих партій продукції і якщо частка їх на ринку невелика). Управління ресурсами ТНК на міжнародному рівні полягає в пошуку можливостей оптимальної організації міжнародних операцій в рамках діючої системи обмежень. Формуються спеціальні "канали" для міжнародних переказів капіталів та доходів від них. Роль фінансових компаній, холдингів і страхових фірм в управлінні фінансовими потоками при організації закордонних фірм і філій у багатьох випадках буває доцільно поєднати в одній ланці власника і суб'єкта контролю компанії, що знаходиться у пільговій податковій юрисдикції. Іншими словами, материнська компанія здійснює володіння дочірніми фірмами і великими частками володіє не безпосередньо, а через проміжну компанію. Вона відіграє роль допоміжного центра прибутку материнської фірми, центра управління зарубіжними активами. Такі компанії визначаються у світовій практиці як оперативно-холдингові. У пільгових «холдингових» юрисдикціях холдингам надаються наступні основні види пільг [7]: • зниження податку "у джерела"; • звільнення від податків на прибуток доходів у вигляді дивідендів; • звільнення податку на доходи від переоцінки активів; • зниження податку на власний капітал. 24 Ці привілеї неоднакові і зустрічаються у різних комбінаціях. Між материнською фірмою і холдингом часто зустрічається ще одна ланка офшорна компанія. У результаті володіння холдингом стає конфіденційним, а дивіденди, «переправлені» через неї, виводяться з-під податку на прибуток. Умови створення та розвитку холдингів у різних юрисдикціях неоднакові. Кожна з них має свою специфіку, що сприяє проведенню операцій конкретних типів. Наприклад, якщо порівняти діяльність холдингової компанії у Люксембурзі і на Кіпрі, то можна виділити те, що люксембурзький офшорний холдинг звільняється від будь-яких податків на прибуток, а кіпрська офшорна компанія платить податок по ставці 4,25%. Однак люксембурзький холдинг має право проводити тільки визначені види операцій і насамперед володіння «портфельними» пакетами акцій, що є зручним для діяльності на європейських ринках цінних паперів з метою здійснення ПІІ. Холдингові схеми за участю європейських компаній стали більш ефективні. Відповідно з багатьма європейськими податковими угодами мінімальна планка податку "у джерела" скорочується до нуля. Наприклад, відповідно до (підсумковими угодами Великобританії з Бельгією, Нідерландами, Францією, Італією і Люксембургом податок "у джерела" складає 5%. Нові директиви ці втрати взагалі усунули. До числа наслідків від нововведень відноситься те, що за своєю податковим статусом дочірня фірма в ЄС наблизилася до положення філії. З податкової точки зору вони стали практично еквівалентні (раніше вибір між ними вимагав особливого обгрунтування). У результаті переклад капіталів у формі дивідендів став більш перспективний на відміну від перекладу доходів від продажу активів. Також при плануванні інвестиційного проекту розробники повинні розглянути обидва проекти: реалізацію доходів шляхом наступного продажу активів (дохід зазвичай включається в оподатковуваний прибуток) і переказ 25 прибутків у формі дивідендів (його умови покращилися завдяки директиві). Раніше пріоритет віддавався, як правило, першими. Фінансові компанії, на відміну від холдингів оперують інвестиційними капіталами, використовуються для переведення фінансових ресурсів у вигляді кредитів і відсотків за ними. Узагальнено діяльність фінансових компаній можна описати таким чином. Фінансова компанія отримує позикові кошти від метеринської компанії та надає кредит незалежним особам чи іншій дочірній фірмі материнського холдингу. Використання посередницьких фірм дозволяє значно знижувати податкові втрати, пов'язані з переказом кредитних ресурсів з однієї країни в іншу. Фінансові компанії створюються в юрисдикціях, що надають спеціальні податкові пільги. Таким чином, використовуючи переваги офшорних фірм та фінансових компаній, холдингів і страхових фірм в управлінні фінансовими потоками при організації закордонних фірм, транснаціональні корпорації активно впливають на обсяги та структуру притоків і відтоків інвестицій на світовому ринку. 26 РОЗДІЛ 3. Перспективи розвитку інвестиційно-банківського бізнесу у світі та Україні 3.1. Аналіз впливу процесів злиття та поглинання ТНК на міжнародний інвестиційний процес Останніми роками відбулись істотні зміни в інвестиційних стратегіях ТНК. Як показує практика, потоки прямих інвестицій тепер спрямовуються на операції зі злиття й поглинання компаній (M&A), що дає змогу скоротити терміни й витрати корпорації при виході на нові ринки. Заданими статистики обсяг цього виду світових інвестицій у 2007 році дорівнював 1637,107 млрд. дол. США, або 10145 випадків злиття чи поглинання, в Україні 1,709 млрд. дол., або 55 випадків(рис. 2.4) [8]. Обсяг інвестицій, млрд. дол. y = 638,64e0,3241x R² = 0,9749 Рік Рисунок 2.4 – Світова вартість операцій зі злиття та поглинання ТНК у 2006-2008 рр. Таким чином, на транскордонних операціях пиття й поглинання у 2007 році не позначилася світова фінансова криза, яка на той момент уже розпочалася в США. Серед наймасштабніших операцій зі злиття й 27 поглинання цього періоду варто виділити: придбання за 98 млрд. дол. нідерландського холдингу "ABN-AMRO Holding NV" холдингом "RFS Holdings BV", а також придбання за 37,6 млрд. дол. канадської компанії "Alcan Inc." компанією "Rio Tinto PLC". В обох випадках покупцями були компанії Великобританії. Однак така діяльність ТНК не завжди супроводжується передачею новітніх технологій і створенням нових робочих місць. Це спонукає приймаючі країни по-новому оцінювати наслідки інвестиційної діяльності ТНК і враховувати як позитивний, так і негативний вплив їх присутності на національному ринку. Відомо, що корпорації можуть розширити свою діяльність двома способами: шляхом злиття з іншою компанією або поглинання її; шляхом організації відповідного збуту самостійно. Другий спосіб на сьогоднішній момент більшістю ТНК розглядається як менш ефективний, тому що простіше купити вже існуючий бізнес в прийнятої країні, якщо він відповідає необхідним параметрам, ніж з нуля створювати нові. Метою M&A служить досягнення синергічного ефекту (одержання однією корпорацією додаткової вартості в результаті купівлі іншої корпорації). Таким чином, акціонери обох корпорацій одержують вигоду від поглинання, оскільки вартість об'єднаної компанії перевищує сумарну вартість двох окремих компаній і диверсифікація, вироблена компанією А шляхом покупки компанії Б, виявляється економічно більш доцільною, ніж покупка рядовим акціонером акції компаній А і Б. Можна виділити чотири основних види позитивного синергетичного ефекту M&A: • вдосконалення стратегії маркетингу і посилення ринкових позицій компанії збільшує дохід; • економія за рахунок ефекту масштабу призводить до зниження витрат; 28 • зниження податків має місце у випадку, коли корпорація-покупець може відняти збитки придбаної корпорації зі свого оподатковуваного прибутку; • зниження капітальних витрат. Угоди зі злиття та поглинання є також наслідком наступних видів диверсифікації: • горизонтальної (відбувається захоплення нових ринків збуту в географічному розрізі, тобто купуються компанії, що працюють в інших регіонах країни, розширюючи асортимент вироблених товарів і послуг); • вертикальної (відбувається поглинання компаній, в результаті чого ТНК шикуються у технологічний ланцюжок, наприклад, мережа кінотеатрів купує кіностудію); • створення конгломератів (купуються компанії, ніяк не пов'язані з попереднім бізнесом, наприклад, мережа магазинів одягу купує автокомпанію). Як відомо, управління ТНК зацікавлені у збільшенні акціонерної вартості компанії (навіть у тому випадку, якщо ТНК не є АТ, вона до цього прагне), що в даний час і проявляється у зв'язку із зростанням ТНК, організованих в результаті M&A. Наприклад, у США найчастіше винагорода президента ТНК безпосередньо залежить від ступеня капіталізації. Менеджери різних ланок, а також рядові співробітники отримують опціони на акції компанії, і, таким чином, стають її акціонерами. Акціонери компанії зацікавлені в збільшенні дивідендів і акціонерної вартості компанії. Вивчення реакції міжнародного інвестиційного ринку на укладення угод M&A, дозволяє виявити наступні висновки: 1. Поглинання компанії як наслідок вертикальної диверсифікації позитивно оцінюється інвесторами за інших рівних умов. 2. Позитивно Наприклад, оцінюється корпорація "Боїнг" також горизонтальна успішно здійснила диверсифікація. горизонтальну диверсифікацію за типом клієнтів. Вона виробляє як літаки для комерційних клієнтів, так і озброєння і космічне устаткування для оборонних цілей. У 29 2000 р. вона придбала право на виробництво комерційних супутників за 3,7 млрд. дол. У результаті ринкова вартість компанії з 1995 по 2000 рр. збільшилася вдвічі [17]. 3. Інвестори позитивно сприймають диверсифікацію, за якої доходи компанії залишаються незмінні на різних стадіях макроекономічного циклу або циклу в конкретній галузі. При проведенні подібної диверсифікації компанія може вкласти підвищені прибутки, отримані за попередні стадії економічного циклу, в розробку нових продуктів або інвестувати в сектори, які виграють на наступному етапі циклу. Наприклад, підвищені прибутки від будівництва можуть бути вкладені в хімічний бізнес компанії. Якби хімічна і будівельна компанії існували роздільно, вартість їхніх акцій змінювалася б у залежності від стадії циклу. 4. Інвестиційний ринок позитивно реагує на розширення видів бізнесу компанії, якщо вона росте, і негативно якщо вона має проблеми. Наприклад, в кінці 1974 р. ринкова вартість компанії "Кока-Кола" дорівнювала 3,1 млрд. дол. (зростання було невеликим у зв'язку з вкладенням коштів у проекти з розведення криветок і придбання винного заводу ). Однак у 1980 р. нове керівництво компанії заявило, що гроші будуть вкладатися тільки в бізнес, що має реальний потенціал зростання. У 1980 р. виноробний завод був проданий, а в 1987 р. ринкова вартість компанії склала вже 14,1 млрд. дол. У останньому випадку керівництво повинно зайнятися зниженням витрат і реструктуризацією, а не новими придбаннями [8]. 5. Світовий інвестиційний ринок скоріше негативно, ніж позитивно сприймає створення конгломератів. Враховуючи, що конгломерат це об'єднання компаній, не пов'язаних між собою виробничо, наприклад, авіакомпанія і фармацевтична фірма. Дуже в рідкісних випадках виникає синергія. Американський ринок акцій також має негативний досвід створення конгломератів у 60-ті роки XX ст. (тоді інвестори шукали синергію в таких злиттях, де її не було при злитті компанії, що виготовляє дошки для серфінгу, і компанії, що виробляє книги). 30 Злиття ТНК оцінюється позитивно, якщо їхня виручка не страждає від результатів макроекономічних циклів. Також злиття та поглинання ТНК виправдане при придбанні компаній, які є лідерами бізнесу і збільшують частку на ринку. 3.2. Використання зарубіжного досвіду у сфері регулювання впливу ТНК на інвестиційний процес в Україні Економічна потреба України в іноземних інвестиціях є набагато вищою і залучений їх обсяг не задовольняє її економічного потенціалу. Більшість науковців пропонують використовувати досвід країн Центральної Європи та Південно-Східної Азії, які залучили значні обсяги іноземних інвестицій транснаціональних корпорацій (ТНК). У промислово розвинутих країнах, а також "нових індустріальних країнах", саме ТНК є основою їхньої економіки. В Україні вони також можуть стати ефективною формою організації господарської діяльності, яка забезпечить взаємозв'язок промислового й фінансового капіталу. Незважаючи на істотні негативні аспекти присутності ТНК на національних ринках, зовнішньоекономічна політика багатьох країн є відкритою щодо прямих іноземних інвестицій (таблиця 3.1). Багато країн намагаються поліпшити свій інвестиційний клімат з метою залучення більших обсягів іноземних інвестицій. Глобальні ринки капіталу завдяки лібералізації й технічному прогресу все більш інтегруються, а інвестиції диверсифікуються в міжнаціональних масштабах. Внаслідок цього обсяг глобальних транскордонних потоків упродовж останніх років збільшився в декілька разів [12]. Однак поряд із цим спостерігаються окремі випадки посилення політики протекціонізму і введення обмежень у залученні іноземного капіталу. Так, у 2007 році відбулося 98 змін режимів національного регулювання, із яких 24 було спрямовано на ускладнення процесу залучення інвестицій. Уряди деяких країн ускладнили умови залучення іноземного 31 капіталу в проекти, пов'язані з національною безпекою, а також в окремі інфраструктурні галузі економіки, хоча створення якісної інфраструктури є передумовою соціально-економічного розвитку країни і саме сюди спрямовуються понад 10 % загального обсягу прямих іноземних інвестицій ТНК. Таблиця 3.1 Переваги й недоліки розвитку діяльності ТНК для структурної перебудови національної економіки Присутність ТНК на національних ринках країн світу Позитивний вплив Негативний вплив Залучення прямих іноземних Активний спосіб стимулювання попиту на інвестицій у національну економіку. імпортну продукцію. Збільшення прозорості економіки. Установлення монопольних цін. Підвищення рівня Використання трансфертних цін для конкурентоспроможності за рахунок приховування доходів. інтегрованості у світове господарство. Скорочення автономності національної Можливість поліпшення податкового економічної політики. режиму. Можливість дестабілізації економіки за рахунок Якісне зростання промисловості та відпливу капіталу з країни. підвищення рівня продуктивності Гальмування розвитку національного праці. виробництва за рахунок зменшення Прискорення інноваційного розвитку. трансакційних витрат. Збільшення кількості робочих місць Технологічна залежність від країни базування Поширення міжнародних стандартів головної компанії ТНК. підготовки кваліфікованих кадрів. Контроль над важливими галузями економіки Міжнародний поділ праці. країни. Дебюрократизація окремих процедур Можливість порушення екологічного балансу за інвестування. рахунок діяльності в добувних галузях. Для України також є актуальним якісний розвиток інфраструктурних секторів: залізничного транспорту, автомобільних шляхів, електроенергетики, виробництва і транспортування газу, водопостачання. Інвестиційна потреба країни у сфері інфраструктури є набагато більшою за її реальне фінансування. Рівень амортизації основних фондів у виробництві й розподілі електроенергії, газу, води становить 60,7 %, що спричиняє додаткові невиробничі витрати і сповільнює зростання ВВП. Тому сьогодні для України є важливим залучення капіталів ТНК для забезпечення її 32 інвестиційного розвитку. При цьому держава повинна залишатися основним регулятором діяльності інвесторів у цих інфраструктурних секторах, що є стратегічно важливим з погляду національної економічної безпеки країни. Водночас потрібно сприяти створенню власних ТНК у пріоритетних галузях української економіки: металургії, алюмінієвій промисловості, телекомунікаціях, нафтопереробці. Досвід багатьох країн свідчить, що лише в такий спосіб національний капітал здатний витримувати конкуренцію з мультинаціональними корпораціями. Правовою основою для створення національних ТНК має бути Конвенція про транснаціональні корпорації [6], ратифікована в Україні в 1999 році, яка визначає порядок їх створення та реєстрації, основи регулювання корпоративних відносин. При цьому потрібно пам'ятати, що приплив іноземних інвестицій ТНК у країну означатиме прискорення довгострокового економічного зростання лише за умови їх раціонального використання. Тому перед урядом постає короткострокове макроекономічне завдання управління інтенсивними надходженнями іноземної валюти. Різке збільшення її обсягів може призвести до швидкого зростання обсягів кредитів, підвищення цін на внутрішні активи й надалі стимулювання інфляційних процесів, що підтверджується кризами на глобальних фінансових ринках. Оцінюючи інвестиційну діяльність ТНК в умовах посилення глобалізаційних процесів, слід зазначити, що вона характеризується сприянням розвитку міжнародних відносин, стабільністю зовнішньоекономічних і зовнішньополітичних зв'язків, що є необхідною умовою розвитку будь-якої економіки, відіграє вирішальну роль у створенні єдиної світової економічної системи. Особливістю прямих іноземних інвестицій в економіки країн світу є те, що переважний обсяг капіталу надходить від ТНК. Загалом існують п'ять причин для здійснення мультинаціональними корпораціями капіталовкладень за кордон: пошук ресурсів, інноваційні технології, нові 33 ринки збуту, диверсифікація своєї діяльності й придбання стратегічних активів іноземних компаній. Тому надання податкових пільг для ТНК не є стимулом залучення їхніх капіталів, а спричиняє лише втрати для державних бюджетів. Вплив інвестицій ТНК на економічні процеси у країні може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Тому співробітництво з ними складний процес, що потребує визначення національних пріоритетів держави й формування ефективного механізму регулювання діяльності корпорацій. Україна повинна виробити довгострокову стратегію стосовно ТНК, які відіграють значну роль у системі відносин з міжнародними фінансовими організаціями. Захисту національних інтересів, подальшому розвитку господарських структур, інтернаціоналізації виробництва, інтеграції країни у світову економіку сприятиме створення українських ТНК, які перебувають на початковому етапі становлення. Між тим капіталовкладення національних ТНК в іноземну економіку є стимулятором попиту на вітчизняну продукцію. Україні потрібно визначити межу безпеки присутності ТНК у тій чи іншій галузі економіки, розробити політику узгодженості національних інтересів з глобальними інтересами корпорацій, виробити шляхи мінімізації економічної й технологічної залежності окремих вітчизняних компаній у структурі ТНК. Важливим є оптимізація структури економіки, створення механізму анти дискримінації національних ТНК на зовнішніх ринках, наближення національного законодавства до міжнародних стандартів [4]. Особливу увагу слід приділити присутності іноземного капіталу у фінансовому секторі країни, який на сьогодні є лідером залучення прямих іноземних інвестицій і акумулює 19%накопиченого іноземного капіталу. У банківському секторі України частка іноземного капіталу становить 37,2% (це перевищує "межу національної безпеки" на 7,2%), у страховому секторі 28,1%, що зменшує чутливість фінансового сектору до потреб вітчизняних 34 підприємств і переорієнтовує його на фінансування компаній з іноземним капіталом [8]. Для України є важливим залучення інвестицій ТНК, оскільки саме вони акумулюють великі обсяги капіталу. Водночас приплив капіталу ставить складні завдання перед директивними органами, оскільки великий його обсяг може спричинити втрату конкурентоспроможності й підвищення ймовірності виникнення фінансової кризи. Отже, потрібно розробити механізм нейтралізації впливу інтервенцій ТНК на національну грошову сферу, а саме: ввести обмеження на приплив іноземного капіталу; спростити порядок репатріації прибутку з метою зменшення тиску на обмінний курс гривні до валюти інвестування; дотримуватися бюджетної дисципліни у сфері державних витрат; проводити політику гнучкого обмінного курсу в умовах постійного збільшення припливу іноземного капіталу до країни. 35 ВИСНОВКИ Сьогодні транснаціональні корпорації перетворилися із суб'єктів на об'єкти міжнародної політики, які активно беруть участь у всіх глобальних процесах, що відбуваються в світі. Транснаціональні корпорації, нарівні з промислово розвиненими країнами, широко проявляються в політиці, економіці, у фінансово-інвестиційній, інформаційній, науково-технічній, військовій, технологічній, екологічній сферах. У зовнішній політиці ТНК реалізують власну корпоративну дипломатію, а для успішного забезпечення внутрішньокорпоративної політики створюють свою, корпоративну ідеологію. Дії ТНК за характером і формами прояву і світовій політиці та економіці багато в чому збігаються з діяльністю держав, що дозволяє експертам якщо не ототожнювати їх, то, принаймні, заявляти про ідентичність дій і проявів ТНК та держав у глобальній політиці й економіці. У той же час ряд дослідників вважають, що в перспективі ТНК зможуть стати домінуючою силою світового господарства, замінивши національні держави в ролі основних його об'єктів. Важливою корпоративної тенденцією торгівлі є між інтенсивний підрозділами розвиток ТНК. внутрішньо- Вивіз капіталу транснаціональними корпораціями у формі прямих іноземних інвестицій націлюється не тільки на збільшення кількості закордонних філій, але і на скорочення розриву в організації і технології виробництва між промислово розвиненими і іншими країнами. Також, важливою тенденцією останніх років є диверсифікація діяльності міжнародних корпорацій за формами. Найбільш ефективними вважаються гібридні або комплексні форми діяльності: рух товарів, капіталів, технологій, знань. зовнішньоекономічної 36 Ключовою характеристикою розвитку ТНК п'ятого покоління є розробка, передача і використання технологій переважно в рамках замкнутої корпоративної структури і одночасно створення спільних науково-дослідних центрів і програм, перехресне ліцензування з іншими корпораціями. Притоки прямих іноземних інвестицій в країни з перехідною економікою Південно-Східної Європи та СНД, також, досягли рекордного рівня, і опинилися на рівні однієї третини загального світового кількості прямих іноземних інвестицій, але, тим не менше, їх питома вага в глобальних транзакціях дещо скоротилася за рахунок збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій в розвинені країни. Як показує світовий досвід, конкурентоспроможність національної економіки і країни в цілому визначається в сучасному світі кількістю та ефективністю функціонування великого корпоративного капіталу. Транснаціональні корпорації відіграють важливу роль в міжнародному русі факторів виробництва, розвиваються більш швидкими темпами, ніж міжнародна торгівля. У глобальному економічному просторі формується новий тип економіки, заснований па пріоритеті інвестиційних зв'язків у міжнародних економічних відносинах. 37 Анотація Білоконь О.О. Аналіз міжнародної інвестиційної діяльності ТНК. – Курсова робота. Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України”, Суми, 2012. Курсова робота присвячена дослідженню аспектів діяльності транснаціональних корпорацій як елементу міжнародних інвестиційних процесів. Проведено дослідження еволюції розвитку ТНК та їх впливу на міжнародний інвестиційний процес. Проаналізовано діяльність ТНК в міжнародному регулювання інвестиційному прямих процесі. інвестицій Відображено транснаціональними цілі та засоби корпораціями. Проведено аналіз впливу процесів злиття та поглинання ТНК на міжнародний інвестиційний процес. Досліджено можливості використання зарубіжного досвіду у сфері регулювання впливу ТНК на інвестиційний процес в Україні. Ключові слова: транснаціональна корпорація, ТНК, міжнародний інвестиційний процес, злиття та поглинання, прямі іноземні інвестиції. 38 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Гайдуцький, І.П. Мотиви виходу ТНК на ринки нових країн [Текст] / І. П. Гайдуцький // Банківська справа. - 2008. - N 4.- C.68-72. 2. Гайдуцький, І.П. Розвиток транснаціональних корпорацій (ТНК) та їхній вплив на економіку країн [Текст] / І. П. Гайдуцький // Економіка АПК. 2008. - N 1.- C.53-58. 3. Гельнер, І. Особливості мотивів транснаціоналізації шляхом транскордонного злиття та поглинання [Текст] / І. Гельнер // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - N 12.- C.183-185. 4. Гитин, А. Деятельность европейских промышленных ТНК в ЦВЕ и СНГ [Текст] / А. Гитин // Мировая экономика и международные отношения. 2006. - N 9.- C.41-50. 5. Зименков, P. Американские ТНК за рубежом: стратегии, направления, формы [Текст] / P. Зименков, Е. Романова // МЭ и МО. – 2004. №5. - С. 43-54. 6. Конвенція «Про транснаціональні корпорації» [Текст] // Міністерство закордонних справ України (ратифіковано із застереженнями Законом України від 13-07.99 № 921-XIV (921-14). 7. Лобанцов, Н. Транснациональные корпорации в международном движении капитала [Текст] / Н. Лобанцов, Г. Геращенко // Финансовый бизнес. - 2007. - N 1.- C.50-58. 8. Малютін, О. К. Інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій в умовах посилення глобалізаційних процесів [Текст] / О. К. Малютін // Фінанси України. - 2008. - N 12. - С. 107-114. 9. Михайловська, О.В. Світова фінансова криза: роль транснаціональних корпорацій [Текст] / О. В. Михайловська // Фінанси України. - 2009. - N 6. - С. 93-104. 10. Пехник, А.В. Діяльність іноземних ТНК на території України [Текст] / А. В. Пехник // Регіональна економіка. - 2005. - N 1.- C.253-262. 39 11. Транснаціональні корпорації: особливості інвестиційної діяльності [Текст] : навчальний посібник / ред. С. О. Якубовський. - К. : ЦНЛ, 2006. 488 с. - ISBN 966-364-287-4. 12. Фединяк, Г. С. Визначення ознак і поняття транснаціональних корпорацій вченими у міжнародному праві та міжнародному приватному праві [Текст] / Г. С. Фединяк // Держава і право. - 2008. - N 1.- C.586-591. 13. Федулова, Л.І. Інтеграційні процеси корпоративних структур: можливості для інноваційного розвитку економіки України [Текст] / Л. І. Федулова // Економіка і прогнозування. - 2007. - N 3.- C.9-32. 14. Шабліна, Я.В. Вплив ТНК на конкурентоспроможність економіки України [Текст] / Я. В. Шабліна // Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - N 2. - С. 33-38. 15. Boudier-Bensebaa F. FDJ-assisted development in the light of the investment development path paradigm: evidence from Central and Eastern European countries // Transnational Corporations Volume. - 2008. - April 17. - №I. - P- 37-69. 16. Eurostatistics - Data for short-term economic analysis [Електронний ресурс]: European Statistical Data, Online database. - Issue number 12/2008Publication -29-01.2009. - Режим доступу: http://ee.europa.eu/eurostat/. 17. International business [Електронний ресурс]: The Dryden press. - NY. 2005. -Режим доступу: www.writework.com/tag/dryden-press. 18. Transnational corporations and international production concepts, theories, and effects [Електронний ресурс]: Grazia Ietto-Gillies. Cheltenham, UK; Northampton, MA Edward Elgar. - 2005. - Режим доступу: http://www.environmental-expert.com/articles 19. UNCTAD, the FDI/TNC database [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.unctad.org/fdistatistics. 20. UNCTAD, Thomson One Banker [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.unctad.org/fdistatistics. 40 21. UNCTAD. Prospects for Foreign Direct Investment and live Strategies of Transnational Corporations [Електронний ресурс]: 2005-2008. N.Y and Geneva. - 2005.- Режим доступу: http://www.unctad.org/fdistatistics. 22. World Investment Report 2010 [Електронний ресурс]: Transnational Corporations. Extractive Industries and Development. - Untied Nations. - New York and Geneva, 2010. - Режим доступу: http://www.unctad.info/en /Surveys/World-Investment-Report-2010.