Коли мене попросили написати відгук про класного керівника та вчителя української мови й літератури моєї доньки Чайку Лесю Михайлівну, мені на думку спали слова О.Довженка: «Справжня людина і в калюжі зуміє побачити відблиски сонця». Леся Михайлівна в кожній дитячій душі своїх учнів відшукала ці сонячні промінчики, обережно торкаючись струн серця, щоб пробудити в дитині прагнення до знань, до наполегливості, навчити любити чарівний світ, шанувати, берегти батьків своїх і всіх людей, бути щирими й правдивими, не бути байдужим до чужої біди. Доброзичлива й уважна в ставленні до учнів. Є авторитетом і взірцем для наслідування. Багато вільного часу віддає Леся Михайлівна своїм вихованцям. Уміє знайти спільну мову з дітьми, хоча з ними досить не просто іноді буває навіть нам, батькам. Діти обдумують, сприймають зауваження вчителя – і ці слова змушують їх замислитися над своєю поведінкою. Як вчитель-філолог, Леся Михайлівна прищеплює учням любов до рідної мови, виховує культуру мовлення. Урок української літератури є улюбленим уроком моєї Анастасії, і до нього вона готується завжди більш ретельно. Це щастя батьків, коли в житті дітей є такі вчителі, як Леся Михайлівна. Мама учениці 8-Б класу Комосій Анастасії Про вчителя української мови та літератури, класного керівника мого сина ЧАЙКУ ЛЕСЮ МИХАЙЛІВНУ Це прекрасний педагог. Її поява завжди супроводжується чарівною посмішкою. Леся Михайлівна вміє все: пояснити нову тему, підбадьорити перед контрольною роботою, допомогти, коли щось не вдається. Коли хтось порушує поведінку, вона може навіть подзвонити батькам та викликати їх у школу; але ніколи не тримає на учнів зла: наступного дня розмовляє ніби нічого й не було. Не забуває Леся Михайлівна і про дні народження. Кожному учню вона вручає подарунок і каже теплі слова. Майже на всіх перервах Леся Михайлівна біля класу: стоїть і слідкує за порядком, щоб нічого не трапилось. Коли ж учитель бачить, що дитина дійсно старається і хоче щось нове вивчити і знати, вона допомагає та заохочує до навчання. Лесю Михайлівну поважають та люблять не тільки учні нашого класу, а й інших класів, де вона викладає українську мову та літературу, а колеги прислухаються до її слів. Своїх учнів Леся Михайлівна вчить людяності, доброті та чесності. Під час виховної години любить згадувати творчість відомих українських письменників: Лесі Українки, Тараса Шевченка, Івана Франка… Леся Михайлівна, як викладач української літератури, начитана та знає багато висловів письменників та різних історичних осіб напам’ять, тому часто їх вживає в розмовах з учнями. У Лесі Михайлівни майже немає мінусів. Єдиний мінус: вона всім потрібна. Тому ми любимо та поважаємо Лесю Михайлівну, адже вона прекрасний педагог і нам так пощастило, що вона стала класним керівником нашого класу. Коли починаєш думати про вчительку української мови та літератури Лесю Михайлівну Чайку, просмішка мимоволі з’являється на обличчі: щира, чуйна, толерантна… По-доброму сувора, справедлива, завжди впевнена в собі вчителька, яка вміє знайти підхід до кожної дитини, пояснити, допомогти, підтримати. Аби заохотити дітей до навчання, щоразу шукає нові методи та форми навчання. Учні ж із задоволенням допомагають їй. Ми ж, батьки, поважаємо її за те, що вона ставиться до роботи не як до обов’язку, а сприймає її як задоволення. Не кожен учитель любить так свою роботу і дітей, як наша Леся Михайлівна. Йдучи вранці до школи, вона твердо знає, що її чекають учні, яким вона даруватиме свої знання та увагу. Щоранку до неї наввипередки біжить дітвора, розштовхуючи один одного ліктями. Діляться своїми секретами та невдачами, чекають поради та співчуття. Учні люблять її як другу маму, поважають як надійного друга, впевнені у тому, що вона вислухає і допоможе. Вважаємо, що це і є найвищим досягненням педагога. Не за роками розумна та мудра. Через творчість українських класиків вона показує нашим дітям українську душу, незламний дух патріота, учить бути справжніми доньками та синами своєї країни. З притаманною лише їй терплячістю та тактовністю, навчає правопису, розповідає про фразеологізми, звороти, прості та складні речення… Ми дякуємо Богу, що наші діти мають можливість навчатися саме у Лесі Михайлівни Чайки, гордо називаючи її своєю вчителькою! Низький уклін Вам за Вашу працьовиту вдачу та ніжне серце. Оксана ТРОЦЮК З нашим класним керівником Чайкою Лесею Михайлівною вперше ми зустрілися на робочій лінійці 31 серпня 2011 року. Хвилювання батьків і дітей не було меж: попереду знайомство з людиною, яка буде другою мамою нашим дітям. Із перших слів Лесі Михайлівни ми зрозуміли, що все буде добре, коли будемо разом плідно працювати. Минали дні, і ми стали однією сім’єю. Тепер уже 8-Б класом. Леся Михайлівна стала нашим дітям другою мамою: лагідною і справедливою, об’єктивною та уважною. Вона виховує почуття власної гідності і патріотизму, справедливості і колективізму. У той же час дає можливість кожній дитині проявити свої індивідуальні здібності. Леся Михайлівна не шкодує хороших слів, завжди підтримує дитячу ініціативу, дає можливість виправити ситуацію з навчанням. Леся Михайлівна терпляче і водночас адекватно реагує на те, чим живе дитячий учнівський колектив. Окремо відмічаємо її як фахівця своєї справи. Діти із задоволенням відвідують уроки української мови та літератури. Вона не обмежується програмним матеріалом, а дає набагато більше інформації про певного автора, глибше розуміння того чи іншого правила. Учні розуміють: класного керівника не можна підвести, тому сумлінно виконують домашнє завдання. Леся Михайлівна хороший організатор, адже ми – одна сім’я: діти, батьки і класний керівник 8-Б класу. Наталія ПЕРКЕВИЧ
