Загрузил Дарина Теслюк

Сучасна українська поезія

Реклама
Сучасна
українська
поезія
Сучасна
українська
поезія
відноситься до
літератури
постмодернізму.
Формувалася як
опозиція
соціальному
реалізму СРСР.
Риси сучасної української поезії:
-“ Літературний аутизм “.
- Секація текстових об’ємів (рваний
текст, специфічний ритм тощо).
- Епатажність, розрахована на
молодь.
- Міцний синтез поезії та рокмузики.
- Переоцінка цінностей, часто –
антимораль.
Юрко Іздрик
Український поет, прозаїк,
культуролог.
Народився у ІваноФранківській обл. ,
м. Калуш, у 1962 р.
Поетичні збірки:
- “Ю” 2013 р.
- “Після прози” 2013 р.
- “AB OUT” 2014 р.
- Календар любові” 2015 р.
а знаєш – буде
ще спокій
хоч в це вже не
надто віриться
і – правда – буде
ще біль
хоч цього вже
явно задосить
і ночі будуть і
дні
і море всілякої
лірики
й можливість
піти світ за очі
не зловживаючи
досвідом
а ще – похідні від
опію
попіл нейронів
синапсів
залишмо для світу
копії –
големів і аватарів
нам би хоч трохи
спокою
як всеблагої милості
нам би хоч трохи
утопії
тихої і безкарної
а знаєш – будемо ми
коли вже нічого не
лишиться
у нас період
піврозпаду –
суттєво більший ніж
в стронцію
ми аргонавти пітьми
світ наш ще тільки
пишеться
ми починаємось
островом
ми повернемося
сонцем
Сергій Жадан
Український поет, прозаїк, перекладач, роквиконавець, громадський активіст.
Народився у м. Старобільськ у 1974 р.
Провідна тема творчості – пострадянська
дійсність в Україні.
Для стилю є характерним вжиток розмовної
та нецензурної лексики; “пролетарщина” та
відвертість, що межують з вульгарністтю.
Поетичні збірки:
-“Генерал Юда” 1995 р.
- “Пепсі” 1998 р.
-“Ефіопія” 2009 р.
-“Вогнепальні й ножові” 2012 р.
- “Життя Марії” 2015 р.
- “Тамплієри” 2016 р.
Радість - це те, що дається з боєм.
Ні краплі смутку, ні краплі сумніву.
І я колись стану простим китобоєм,
і запишусь на норвезьку посудину.
І чорні кити, рвучись на свободу,
не вірячи що їх можна дістати,
падатимуть з небес у воду,
наче підбиті аеростати.
І я колись знатиму корабельні
секрети,
матиму жили від праці здуті.
Для мене горітимуть червоні комети
в зеленого небі в’язкому мазуті.
Колись це завершиться п’яним
застіллям.
А поки я сплю на залізній шконці,
і гріюсь вночі у вагонах з вугіллям,
і граю в трамваях на губній гармоніці.
Впливши колись у хвилі безкраї
в сірому светрі грубої в’язки,
я гнатиму втомлені китові зграї
від пляжів Японії до Аляски.
І життя моє котиться, ніби колесо,
не маючи жодного інтересу,
солодкими яблуками по укосу,
теплими хвилями на Одесу.
Юрій Андрухович
Український, поет, прозаїк,
перекладач, есеїст.
Народився в Івано-Франківську у
1960 р.
Використовує традиційні образи,
змінюючи акценти. Його
творчість позбавлена
канонічності, що надає більше
свободи для самовираження.
Поетичні збірки:
- “Небо і площі” (1985 р.)
- “Середмістя” (1989 р.)
- “Екзотичні птахи і рослини”
(1991 р.)
- “Пісні для мертвого півня”
(2004 р.)
-“Листи в Україну” (2013 р.)
По той бік пристрасті народжується ніж.
Лахмітник Місьо о четвертій ранку
зарізав панну Касю, лесбіянку
(як він гадав, а втім, йому видніш).
Він пописав їй черево й горлянку,
аж весь шалів, аж весь упав у дріж.
Вона ж одно твердила: «Хоч заріж,
я присягла навіки свойму Янку».
(Той саме відбував за зґвалтування).
Вона була любов його остання —
і так пішла, небога, ні за гріш.
Кохання — то велика дивовижність:
там, де лише народжувалась ніжність,
за хвильку може виникнути ніж.
Павло Коробчук
Український поет, музикант і
публіцист. Народився в м.
Луцьк у 1984 р.
Відомий своєю
“слемерською” діяльністю.
Його поезія брутальна та
колоритна, часто – не
римована та неритмічна.
Поетичні збірки:
-”Натщенебо” (2005 р.)
-”Цілодоброво” (2007 р.)
-”Кайфологія” (2010 р.)
-”Динозавр” (2011 р.)
давнім друзям і коханкам
давні друзі та коханки нагадують бомбосховища
у них перечікуєш поки вщухне небесний запал
цей депресивний авіабоулінг
а якщо ти самотня тебе рознесе на сотні кеглів
на тисячі незнайомих ліжок
з постерами смерті та інших рок-зірок
розвішених над головою
минуле майбутнє інші хвороби готові трощити
твою політику твої ребра
які ночами виблимують як косяки риб у морі
ночами зі вживленими мікрочіпами Його любові
проводжу долонею по підземних стінах власних
друзів і коханок
я згідний тут жити без їжі та ручки
тупцювати на місці відлунюючись до Шумеру
і звідси саме звідси полетіти в Об’єднані Арабські
Умирати
Артем Полежака
Український поет.
Народився у м. Харків у 1975 р.
Поезія відверта і контрастна: від інтимної
лірики до нищівного чорного гумору.
Нецензурна лексика, русизми та навмисні
граматичні помилки – художні прийоми.
Поетичні збірки:
-”Антологія. Мистецький
барбакан. Трикутник 92” (2015 р.)
-”Стіхі о жизні” (2016 р.)
читати тебе як книгу
заламувати сторінки
підкреслювати абзаци
закреслювати рядки
знову тебе брати
то грубо то ніжно до рук
шукати в тобі правду
здавати тебе в друк
розгортати тебе вдихати
підпалити тебе здуру
розібрати тебе на цитати
розірвати твою палітуру
перечитувати щоразу
на свято і перед боєм
повторювати твою назву
і засинати з тобою
Коли б я був пророком божим,
А то і зовсім Божим Сином,
То я б вам ніс своє учення
Через інет під хитрим ніком —
І х*й мене б ви розіп’яли!
Якби мене оце спитали,
Який би фільм я взяв у космос
«Днєвной дозор» — без
варіантів.
Бо хоч там темні і сильніші,
Зате Москву розносить нах*й.
Андрій Любка
Український поет, письменник,
перекладач та есеїст.
Народився у м. Рига у 1987 р.
Провідні теми творчості – кохання та
повсякдення. Поезія деталізована,
плавна, але інколи – лаконічна і жорстка.
Поетичні збірки:
-”Вісім місяців шизофренії” (2007 р.)
-”ТЕРОРИЗМ” (2008 р.)
-”Сорок баксів плюс чайові” (2012 р.)
-”Перед вибухом поцілуємося”
(Аудіозбірка, 2012 р.)
Я вдивляюсь в вікно, виглядаю тебе,
намагаюсь підслухати стук
Твоїх стомлених кроків, усе ж від яких:
Повітря хвилюється і тремтить,
Листя вовтузиться, шурхотить,
Небо проміниться, палахкотить,
І як з твоїм наближенням від тих кроків
Віконні шибки дзеленчать, як моя аорта.
І коли старість, немов на вокзалі,
зустріне, як родичів, нас
Серед бід, катастроф, блискавок, епідемій,
у дощ і в темінь,
Я боронитиму тендітну беззахисність
твоїх зап’ясть,
Якщо смерть існує, в чому я
до кінця не певен.
І вже не впізнаєш оці голоси,
Ніколи-ніколи, бо їх нема.
Коли ти витягнеш труп із води,
Сядь на березі й закури.
(уривок)
Сучасна українська поезія, здебільшого, охоплює такі теми:
- Девіантна поведінка
- Сексуальність, інтимність, кохання
- Наркотики, стани зміненої свідомості
- Політика, сучасні соціальні реалії.
Щодо популярності та популяризації поезії :
...немає жодного культурного простору, є ти і твій телевізор, і
що ти в ньому побачиш, залежить лише від тебе. Не
перекладай відповідальність за безцільно прожиті роки на
управління культури, оскільки воно - управління культури -
просто не здогадується про твої духовні запити.
С.Жадан "Моя культурна революція"
Похожие документы
Скачать