Сучасна українська поезія Сучасна українська поезія відноситься до літератури постмодернізму. Формувалася як опозиція соціальному реалізму СРСР. Риси сучасної української поезії: -“ Літературний аутизм “. - Секація текстових об’ємів (рваний текст, специфічний ритм тощо). - Епатажність, розрахована на молодь. - Міцний синтез поезії та рокмузики. - Переоцінка цінностей, часто – антимораль. Юрко Іздрик Український поет, прозаїк, культуролог. Народився у ІваноФранківській обл. , м. Калуш, у 1962 р. Поетичні збірки: - “Ю” 2013 р. - “Після прози” 2013 р. - “AB OUT” 2014 р. - Календар любові” 2015 р. а знаєш – буде ще спокій хоч в це вже не надто віриться і – правда – буде ще біль хоч цього вже явно задосить і ночі будуть і дні і море всілякої лірики й можливість піти світ за очі не зловживаючи досвідом а ще – похідні від опію попіл нейронів синапсів залишмо для світу копії – големів і аватарів нам би хоч трохи спокою як всеблагої милості нам би хоч трохи утопії тихої і безкарної а знаєш – будемо ми коли вже нічого не лишиться у нас період піврозпаду – суттєво більший ніж в стронцію ми аргонавти пітьми світ наш ще тільки пишеться ми починаємось островом ми повернемося сонцем Сергій Жадан Український поет, прозаїк, перекладач, роквиконавець, громадський активіст. Народився у м. Старобільськ у 1974 р. Провідна тема творчості – пострадянська дійсність в Україні. Для стилю є характерним вжиток розмовної та нецензурної лексики; “пролетарщина” та відвертість, що межують з вульгарністтю. Поетичні збірки: -“Генерал Юда” 1995 р. - “Пепсі” 1998 р. -“Ефіопія” 2009 р. -“Вогнепальні й ножові” 2012 р. - “Життя Марії” 2015 р. - “Тамплієри” 2016 р. Радість - це те, що дається з боєм. Ні краплі смутку, ні краплі сумніву. І я колись стану простим китобоєм, і запишусь на норвезьку посудину. І чорні кити, рвучись на свободу, не вірячи що їх можна дістати, падатимуть з небес у воду, наче підбиті аеростати. І я колись знатиму корабельні секрети, матиму жили від праці здуті. Для мене горітимуть червоні комети в зеленого небі в’язкому мазуті. Колись це завершиться п’яним застіллям. А поки я сплю на залізній шконці, і гріюсь вночі у вагонах з вугіллям, і граю в трамваях на губній гармоніці. Впливши колись у хвилі безкраї в сірому светрі грубої в’язки, я гнатиму втомлені китові зграї від пляжів Японії до Аляски. І життя моє котиться, ніби колесо, не маючи жодного інтересу, солодкими яблуками по укосу, теплими хвилями на Одесу. Юрій Андрухович Український, поет, прозаїк, перекладач, есеїст. Народився в Івано-Франківську у 1960 р. Використовує традиційні образи, змінюючи акценти. Його творчість позбавлена канонічності, що надає більше свободи для самовираження. Поетичні збірки: - “Небо і площі” (1985 р.) - “Середмістя” (1989 р.) - “Екзотичні птахи і рослини” (1991 р.) - “Пісні для мертвого півня” (2004 р.) -“Листи в Україну” (2013 р.) По той бік пристрасті народжується ніж. Лахмітник Місьо о четвертій ранку зарізав панну Касю, лесбіянку (як він гадав, а втім, йому видніш). Він пописав їй черево й горлянку, аж весь шалів, аж весь упав у дріж. Вона ж одно твердила: «Хоч заріж, я присягла навіки свойму Янку». (Той саме відбував за зґвалтування). Вона була любов його остання — і так пішла, небога, ні за гріш. Кохання — то велика дивовижність: там, де лише народжувалась ніжність, за хвильку може виникнути ніж. Павло Коробчук Український поет, музикант і публіцист. Народився в м. Луцьк у 1984 р. Відомий своєю “слемерською” діяльністю. Його поезія брутальна та колоритна, часто – не римована та неритмічна. Поетичні збірки: -”Натщенебо” (2005 р.) -”Цілодоброво” (2007 р.) -”Кайфологія” (2010 р.) -”Динозавр” (2011 р.) давнім друзям і коханкам давні друзі та коханки нагадують бомбосховища у них перечікуєш поки вщухне небесний запал цей депресивний авіабоулінг а якщо ти самотня тебе рознесе на сотні кеглів на тисячі незнайомих ліжок з постерами смерті та інших рок-зірок розвішених над головою минуле майбутнє інші хвороби готові трощити твою політику твої ребра які ночами виблимують як косяки риб у морі ночами зі вживленими мікрочіпами Його любові проводжу долонею по підземних стінах власних друзів і коханок я згідний тут жити без їжі та ручки тупцювати на місці відлунюючись до Шумеру і звідси саме звідси полетіти в Об’єднані Арабські Умирати Артем Полежака Український поет. Народився у м. Харків у 1975 р. Поезія відверта і контрастна: від інтимної лірики до нищівного чорного гумору. Нецензурна лексика, русизми та навмисні граматичні помилки – художні прийоми. Поетичні збірки: -”Антологія. Мистецький барбакан. Трикутник 92” (2015 р.) -”Стіхі о жизні” (2016 р.) читати тебе як книгу заламувати сторінки підкреслювати абзаци закреслювати рядки знову тебе брати то грубо то ніжно до рук шукати в тобі правду здавати тебе в друк розгортати тебе вдихати підпалити тебе здуру розібрати тебе на цитати розірвати твою палітуру перечитувати щоразу на свято і перед боєм повторювати твою назву і засинати з тобою Коли б я був пророком божим, А то і зовсім Божим Сином, То я б вам ніс своє учення Через інет під хитрим ніком — І х*й мене б ви розіп’яли! Якби мене оце спитали, Який би фільм я взяв у космос «Днєвной дозор» — без варіантів. Бо хоч там темні і сильніші, Зате Москву розносить нах*й. Андрій Любка Український поет, письменник, перекладач та есеїст. Народився у м. Рига у 1987 р. Провідні теми творчості – кохання та повсякдення. Поезія деталізована, плавна, але інколи – лаконічна і жорстка. Поетичні збірки: -”Вісім місяців шизофренії” (2007 р.) -”ТЕРОРИЗМ” (2008 р.) -”Сорок баксів плюс чайові” (2012 р.) -”Перед вибухом поцілуємося” (Аудіозбірка, 2012 р.) Я вдивляюсь в вікно, виглядаю тебе, намагаюсь підслухати стук Твоїх стомлених кроків, усе ж від яких: Повітря хвилюється і тремтить, Листя вовтузиться, шурхотить, Небо проміниться, палахкотить, І як з твоїм наближенням від тих кроків Віконні шибки дзеленчать, як моя аорта. І коли старість, немов на вокзалі, зустріне, як родичів, нас Серед бід, катастроф, блискавок, епідемій, у дощ і в темінь, Я боронитиму тендітну беззахисність твоїх зап’ясть, Якщо смерть існує, в чому я до кінця не певен. І вже не впізнаєш оці голоси, Ніколи-ніколи, бо їх нема. Коли ти витягнеш труп із води, Сядь на березі й закури. (уривок) Сучасна українська поезія, здебільшого, охоплює такі теми: - Девіантна поведінка - Сексуальність, інтимність, кохання - Наркотики, стани зміненої свідомості - Політика, сучасні соціальні реалії. Щодо популярності та популяризації поезії : ...немає жодного культурного простору, є ти і твій телевізор, і що ти в ньому побачиш, залежить лише від тебе. Не перекладай відповідальність за безцільно прожиті роки на управління культури, оскільки воно - управління культури - просто не здогадується про твої духовні запити. С.Жадан "Моя культурна революція"
