Uploaded by Life Line

Социология. Реферат на тему Структура социологического знания. Особенности анкетного опроса.

advertisement
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КОЛЕДЖ ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
РЕФЕРАТ
З навчальної дисципліни “Соціологія”
Виконав:
Перевірила:
Київ 2020
План:
1. Структура соціологічного знання.
1.1 Загальна соціологічна теорія.
1.2 Спеціальні соціологічні теорії.
1.3 Первинне узагальнення даних конкретно-соціологічних досліджень.
2. Особливості анкетного опитування.
3. Програма соціологічного дослідження на тему «Молодь,
алкоголізм та куріння»
1
1. Структура соціологічної науки включає наступні розділи:
Під структурою соціологічного знання розуміють систему
взаємопов’язаних уявлень, понять, поглядів, теорій соціальних процесів на
різних рівнях, щаблях, виходячи зі ступеня узагальненя або конкретизації
пояснення соціальної дійсності. (чи то життєдіяльність окремих людей,
соціальних груп чи суспільства в цілому). Особливістю структури
соціологічного знання є те, що вона є не простою сукупністю (обсягом)
інформації, уявлень і наукових понять про соціальні явища і процеси, а перш
за все певною упорядкованою системою знань про суспільство як динамічно
функціонуючий соціальний організм. Структура соціологічних уявлень і
наукових знань формується в залежності від кола об’єктів, які вивчаються
соціологією.В структурі соціологічного знання можна виділити окремі рівні.
Виділяють три рівні соціологічного знання:
•
Загальносоціологічні теорії або загальнотеоретична соціологія;
•
Спеціальні і галузеві соціологічні теорії або теорії середнього
рівня (цей термін ввів в науковий обіг Р.Мертон);
•
Первинне узагальнення даних конкретно-соціологічних
досліджень.
1.1 Загальна соціологічна теорія дає уявлення про суспільство в
цілому як цілісну систему, організм, систему соціальних механізмів,
формулює принципи соціального пізнання, основні методологічні вимоги
системного аналізу, принципи історизму, аналізу явищ у взаємозв’язку з
іншими.
2
1.2 Спеціальні соціологічні теорії уточнюють положення загальної
соціологічної теорії щодо розуміння, трактування механізмів соціальної
взаємодії, але і для них загальна соціологічна теорія слугує методологічною
основою.
Розрізняють кілька видів цих теорій:

Які вивчають розвиток спільностей соціуму (соціологія малих
груп, соціологія міста, села, соціологія організацій, етносоціологія,
соціологія страт, верств, соціологія професійних категорій);

Галузеві, які розглядають механізми життєдіяльності спільностей
у певних сферах, або іншими словами, вивчення інституціональних
аспектів суспільного життя (соціологія праці, економічна соціологія,
соціологія сім’ї, соціологія політики, соціологія культури, соціологія
релігії, соціологія влади, соціологія організації, соціологія освіти і
виховання, правова соціологія і ін..);

Теорії, які аналізують соціальні процеси та окремі елементи
соціального механізму (соціологія девіантної поведінки, соціологія
процесів (злочинності, наркоманії, алкоголізму та ін.), соціологія
соціальних переміщень, мобільності та ін., соціологія конфліктів та ін.).
1.3 Третій рівень соціологічних знань представлений у вигляді
конкретних соціологічних досліджень та аналізу. На цьому рівні
здійснюється вимір конкретних соціальних процесів та явищ, на основі
загально соціологічних підходів та принципів.
3
2. Особливості анкетного опитування:
Опитування - метод збору соціальної інформації про досліджуваний
об'єкт під час безпосереднього (інтерв'ю) чи опосередкованого (анкетування)
соціально-психологічного спілкування соціолога і респондента (опитуваного)
шляхом реєстрації відповіді респондентів на сформульовані соціологом
питання, які випливають з цілей і завдань дослідження.
З його допомогою можна одержати інформацію, не завжди
відображену в документальних джерелах чи доступну прямому
спостереженню. До опитування вдаються, коли необхідним, а часто і єдиним
джерелом інформації є людина - безпосередній учасник, представник, носій
досліджуваних явища чи процесу. Вербальна (словесна) інформація,
одержана завдяки цьому методові, значно багатша і загалом надійніша, ніж
невербальна. Вона легше піддається кількісному опрацюванню й аналізу, що
дає змогу широко використовувати для цього обчислювальну техніку.
Достоїнством методу опитування є також його універсальність. Вона полягає
в тому, що при опитуванні реєструють і мотиви діяльності індивідів, і
результати їх діяльності. Все це забезпечує методові опитування переваги, не
властиві ні методові спостереження, ні методові аналізу документів.
При опитуванні надто важлива взаємодія соціолога та опитуваного.
Дослідник втручається у поведінку респондента, що, звичайно, не може не
позначитися на результатах дослідження. Інформація, одержана від
респондентів за допомогою опитування, відображає реальність тільки в тому
аспекті, в якому вона існує в їх свідомості. Тому завжди слід враховувати
можливе спотворення інформації, одержаної методом опитування, що
пов'язано з особливостями процесу відображення різних сторін соціальної
практики у свідомості людей.
Плануючи збір інформації, соціолог повинен врахувати умови, які
можуть впливати на її якість. Однак врахувати всі умови практично
4
неможливо. Невраховані умови є випадковими чинниками. Наприклад,
випадковими можуть стати місце і обставини проведення опитування.
Ступінь незалежності інформації від впливу випадкових чинників, тобто її
стійкість, називається надійністю інформації. Вона залежить від здатності
суб'єкта давати одні й ті ж відповіді на одні й ті ж питання і визначається
незмінністю цих питань і варіантів відповіді на них для всієї виборної
сукупності або кожної із груп.
Для підвищення надійності інформації соціолог повинен підтримувати
постійними якомога більше умов збору інформації: місцеві обставини
опитування, порядок і формулювання питань та відповідей на них, а також
всі впливи дослідників на респондентів у процесі опитування.
Важливе значення у соціологічному дослідженні має достовірність
одержаної інформації, коли відмінності між людьми за вимірюваною
характеристикою, виявлені в результаті дослідження, відповідають
справжнім відмінностям за цією характеристикою.
Для одержання достовірної інформації необхідно, щоб опитуваний:
а) сприйняв потрібну інформацію;
б) правильно зрозумів її;
в) зміг згадати, якщо необхідно, події минулого;
г) обрав адекватну відповідь на поставлене питання;
д) зміг адекватно втілити відповідь у слова. Важливо також, щоб
опитуваний не тільки міг, але й хотів щиро відповісти на питання.
5
3. Програма соціологічного дослідження на тему «Молодь, алкоголізм та
куріння»
Останнім часом значно більше уваги привертає до себе проблема охорони
здоров'я студентів.
Курiння серед пiдлiткiв.
Половина українських учнiв (52,3%) вiком 15—17 рокiв курили тютюн
хоча б один раз у життi. Кожен дванадцятий пiдлiток вперше спробував
викурити сигарету у вiцi 9 рокiв або ранiше. Щодня курять 12,2% учнiвської
молодi (18,2% серед хлопiцiв та 6,7% серед дiвчат). Найчастiше кожного дня
курять підлiтки у вiцi 15 рокiв i старше, що можна визначити як вiк
формування звички вживання тютюнових виробiв і звикання до щоденного
курiння.
Важливими факторами, що визначають тенденцiї курiння, в тому числi
серед пiдлiткiв, є доступiнiсть цигарок та сприйняття ризикiв курiння.
Кожний п’ятий учень/студент зазначає, що має безперешкодний доступ до
цигарок. При цьому хлопцi частiше за дiвчат вважають, що не матимуть
жодних перепон, якщо забажають дiстати цигарки. Серед усiх опитаних
учнiв, лише 18,4% вважають, що курiння створює великий ризик негативних
наслiдкiв для здоров’я.
Вживання алкогольних напоїв.
Дослiдження показало, що в середньому 83,4% учнiв вживали будь-якi
алкогольнi напої хоча би один раз протягом життя. У вiцi 15 рокiв цей
показник складає 78,4%, а у віцi 16-ти та 17-ти рокiв наближується до 85%.
Хоча це високий показник, але за 20 рокiв проведення дослiджень, у 2015
роцi вiн є найменшим. У 2007 роцi вiн складав 91%, у 2011 - 88%.
6
Найпоширенiшим напоєм, який вживали учнi 1-2 рази протягом
останнього мiсяця, є вино, про що повiдомили 26,6% учнiв/студентів. Також
поширеним серед пiдлiткiв є вживання пива — 20 %, та слабоалкогольних
напоїв — 18%.
Мiцнi алкогольнi напої найбiльша частка учнiв починають вживати у
вiцi 15 рокiв, про що зазначили 11,4%. Вiк першого сп’янiння пiдлiткiв у
динамiцi залишається незмiнним, і становить 15 рокiв.
34,5% учнiв вказали на те, що їм „легко” або „дуже легко” придбати
алкогольнi напої. Найбiльш доступними, за результатами дослiдження,
виявились слабоалкогольнi напої, на що вказали 51,5% учнів, та пиво, на що
вказали 59,5% учнiв.
Сприйняття ризикiв вживання алкоголю також великою мiрою
визначає практику та рiвень вживання алкоголю серед пiдлiткiв. Результати
показують, що менше половини учнiв вважають, що вживання алкоголю
щодня становить великий ризик для здоров’я.
Проблема дослідження:
Проблема даного соціологічного дослідження полягає у вивченні
розповсюдження алкоголю та тютюнопаління в житті сучасної молоді.
Мета роботи:
Виявити стан цієї проблеми на даний момент часу, у нашому коледжі.
Об'єкт:
Об'єктом нашого дослідження є студенти Коледжу геологорозвідувальних
технологій.
7
Предмет:
Шкідливі звички (алкоголь, куріння).
Метод дослідження:
Основним методом дослідження в даній роботі вибрана анкетна форма
опитування. Вона найбільш зручна при обробці і аналізі даних, так само
дозволяє значно скоротити час збору інформації, чого б не сталося при
методі бесіди або інтерв'ювання.
8
Download