Визначити УСІ члени речення: На землю глянули тихі зорі. Ліс дрімав у ранковій тиші. Надворі розцвітав ранок. Почався ранок. Ранок дише. Пахне м’ятою вечір. Дощ іде, а вітер хилить клени. В орлят повиростали крила. Зозуля Горлиці жалілась. На зорі задививсь хлопчина. Мене ліси здоров’ям напували. Люби природу не для себе! Люби для неї. Вітер з гаєм розмовляє. Співали пісню ми про Байду. Від пісні добрішають люди. Про молодість складаю я пісні. Побудуємо світ без обману і злості. А шелест верб у пам’яті не тане. Птахи потерпають від змін у кліматі. Вони потребують турботи від людини. Мовчить сосновий бір. Задумався дуб темно-шатий. Хизувався дуб міцним корінням. Зелений одягла вінок берізка ніжна. Зажурила осінь золоту діброву. На землю сонце дивиться спогорда. Літають понад вікна ластів’ята. Пролітає гайвороння над полями. Пташка накрила крильцями пташат у гніздечку. По шию у піску сосна стоїть. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ − це такі члени речення, які поєднані сурядним (незалежним) зв’язком, відповідають на однакове питання, відносяться до одного члена речення й виконують однакову синтаксичну роль. Розділові знаки. Кома ставиться, якщо однорідні члени речення Красиві стоять вишні, сливи, черешні. 1. О, О, О 2. поєднані протиставними сполучниками а, але, та (але), зате, проте, однак О, а О 3. поєднані повторюваними сполучниками і О, і О…. ні О, ні О… ані О, ані О… то О, то О… чи О, чи О… чи то О, чи то О… не то О, не то О… або О, або О… але: О або О О чи О 3.1. Увага: кома НЕ ставиться між компонентами усталених сполук (фразеологізмів): і холод і голод; ні кінця ні краю; ні вдень ні вночі; ні в сих ні в тих; і так і сяк; ні туди ні сюди; ні риба ні м’ясо; і у хвіст і в гриву; і хочеться і колеться; і вашим і нашим; ні роду ні племені; і сміх і гріх 3.2. та у сталих сполуках на зразок дивиться не надивиться 4. О, О і О але: 5. О, і О, і О 6. між однорідними членами речення, уведеними парами О і О, О і О, О і О 7. поєднані парними сполучниками не тільки О, а й О…; не тільки О, але й О…; як О, так і О…; хоч О, але О…; не так О, як О… не стільки О, скільки О…; не стільки О, як… кому ставимо перед ДРУГИМ компонентом 9. − тире між однорідними членами речення на місці ніби пропущеного сполучника а Будь сміливим не язиком, а ділом. Не то сон, не то забуття склеїло повіки. І холод і голод оселилися в Чіпчиній хаті. Після розлуки з батьківщиною він дише не надишеться її пахощами. Бачу степ, місяць і гори. Бачу степ, і місяць, і гори. Ліс і степ, трави і зорі рясніли. Батько хоч не говорить, але поглядає на мене. З городу не біжить – вихором вилітає Мар’яна. Двокрапка і тире при однорідних членах речення з узагальнювальним словом (УС) УС – це назва, що охоплює всі перелічувані предмети, ознаки, дії чи обставини (однорідні члени речення). УС – це займенники (все, всі, ніхто, ніщо), прислівники (всюди, скрізь, ніде), словосполучення та ін. УС та однорідні члени речення (О О) – однакові члени речення. 1. УС: О, О, О У чеканні все: ліс, поле, гори. Красу України оспівали багато поетів, а саме: Микола Зеров, Дмитро Павличко, Ліна Костенко. 3. О, О, О – УС 4. УС: О, О, О – продовження речення Брови, кучері, вуста – усе дихало красою. Усі квіти: маки, ромашки, волошки – тягнуться до сонця. Однорідні члени речення І. Там десь у травах світиться іскриться моя прекрасна рідна Боровиця. Це казковий світ дитинства та юності. І перші кроки і перші ковтки повітря і перші почуття ми отримали в рідному селі. Тут народились наші батьки дідусі і бабусі. ІІ. Я люблю своє рідне чудове село Боровицю. Тут і садок за селом і алеї із лип і берізки стрункі і каштани привітні. Навесні все навкруг оживає цвіте та буяє. На гілках черешні красуються не ягоди а цілі віночки. ІІІ. Хліб і сіль завжди мали стояти на столі українця. Голубі сині фіолетові рожеві пасма снувались над горами. Над лісом і над полем чути спів жайворонка. Теслярі робили мости на Дніпрі і Дінці і на тихому Збручі. Сонце росло палало і тихо спускалося додолу. Широкою вкритою туманом долиною верталися додому. Верби й верболози сіро-зеленим туманом котились по луці і закривали подекуди воду. Узагальнювальне слово при однорідних членах речення Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Однорідні члени речення підкреслити, узагальнюючі слова виділити рамкою. І. Усі разом ми сім’я тато мама братик я. Все докупи злилося материна любов піклування батькове дитячі забавки радощі й горе. У селі в бабусі все мені цікаве квіти берег річки і зелені трави. Все для мене тут рідне і віконце привітне і дубовий поріг. Поспішайте, любі діти, вибирайте гарні квіти! Їх побачите в саду мак чорнобривці нагідки і калинові квітки. Зійшлися сестри тополя й калина з вербою. Мине все на світі і злочин і лють. Лиш праця для людства одна не минає. ІІ. І заспівало все у цім краю Карпатські гори ріки і смереки… Ми любимо усе і мову і пісні й широкий плин Дніпра…Україна дала світові прекрасну літературу в якій вічно зорітимуть імена письменників Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. ІІІ. Про ягоду ч…рницю існує давня німецька л…генда. Під її кущиками ж…вуть гноми і карлики. Ці крихітні істоти довго не/могли знайти схованки для себе і своїх скарбів. Вони ховалися скріз… у підвалах погребах на/горищах. Та скріз… знаходь…ли їх союзники лю…ської жадібності лопата кирка і сокира. З жалібними стогонами блукали бе…домні карлики світом. Їхній плач… почув кущ ч…рниці. Він покликав бідолах і пообіцяв їм притулок. Крихітний народець і по/сьогодні живе й господарює під/зеленим шатром куща. Тут його ніхто не бачить і не турбує. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ До другорядних членів речення належать: а) підмет, присудок; б) словосполучення, абзац, текст; в) означення, додаток, обставина. Другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання: який? котрий? чий? Називається: а) додатком; б) означенням; в) обставиною. Речення, в яких, крім головних членів, є інші члени речення, називаються: а) непоширеними; б) окличними; в) поширеними. Другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання всіх відмінків, крім називного і кличного називається: а) додатком; б) означенням; г) підметом. Обставини відповідають на питання: а) непрямих відмінків б) як? де? куди? звідки? коли? відколи? чому? з якою метою? в) який? котрий? чий? Однорідні члени речення - це а) усі члени речення, крім головних; б) члени речення, які відповідають на одне і те питання, відносяться до одного й того члена речення; в) члени речення, що складають граматичну основу речення. Слова із загальним значенням щодо перелічуваних однорідних членів називаються а) узагальнюючими; б) вставними; в) допоміжними. Після узагальнюючого слова перед однорідними членами речення ставиться а) кома; б) тире; в) двокрапка. Між однорідними членами речення, що не поєднуються сполучниками, ставиться а) тире; б) двокрапка; в) кома. Однорідними у реченні Природа, час і терпеливість – найкращі лікарі. (Нар.творч.) є а) підмети; б) означення; в) обставини. Узагальнююче слово у реченні Я знаю українських художників: Тараса Шевченка, Олександра Мурашка, Катерину Білокур є а) додатком; б) підметом; в) присудком.