Загрузил Shved

Використання інтерактивних форм і методів роботи у навчанні педагогів

Реклама
Відділ освіти Білопільської районної державної адміністрації
Науково-методична установа «Районний методичний кабінет» відділу
освіти Білопільської районної державної адміністрації
Білопільський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Зірочка»
Білопільської міської ради Сумської області
Використання
інтерактивних форм
і методів роботи у
навчанні педагогів
Методичні рекомендації
Бабенко Любов Василівна,
вихователь-методист вищої категорії
м. Білопілля
2014
Рекомендовано до друку рішенням ради Білопільського дошкільного
навчального закладу (ясла-садок) «Зірочка»(протокол № 3 від 26.02.2014 р.)
Рецензенти: Васильченко С.В., завідуюча Білопільського дошкільного
навчального закладу (ясла-садка) «Зірочка»
Батуріна Л.В., методист науково-методичної установи «Районний
методичний кабінет» відділу освіти Білопільської районної
державної адміністрації
Упорядник: Бабенко Любов Василівна, вихователь-методист Білопільського
дошкільного навчального закладу (ясла-садка) «Зірочка»
Бабенко Л.В. Використання інтерактивних форм і методів роботи у
навчанні педагогів. Методичні рекомендації – Білопілля: 2014 – 60 с.
У посібнику вміщено матеріали з досвіду роботи вихователя-методиста
Білопільського ДНЗ (ясла-садка) «Зірочка» Бабенко Любові Василівни щодо
використання інтерактивних форм і методів роботи в організації навчальнометодичної діяльності керівників дошкільних навчальних закладів. У збірці
подано схеми організації методичної роботи з педагогічними працівниками
дошкільних закладів, наведені приклади перспективного та календарного
планування методичної роботи вихователя-методиста, матеріали навчальних
семінарів, консультацій, педагогічних читань, опитувальників, матеріалів
самоосвіти педагогів, алгоритм самоаналізу та аналізу відкритих занять.
Видання
розраховане
на
вихователів-методистів,
завідуючих
дошкільними навчальними закладами.
2
ЗМІСТ
Вступ
І. Використання інтерактивних форм і методів
роботи у навчанні педагогів
ІІ. Додатки
1. Структура методичної роботи з педагогічними кадрами (схема)
2. Інтерактивне навчання (схема)
Планування методичної роботи
3. План роботи вихователя-методиста на місяць
4. Календарний план роботи вихователя-методиста
5. План проведення педагогічної ради
6. Консультація для інструктора з фізкультури
7. Теоретичний семінар з використанням інтерактивних технологій
«Рухова активність як засіб виховання здорової дитини»
Семінарські заняття з використанням інтерактивних технологій
8. Семінар-практикум «Сучасні підходи до організації навчально-виховної
роботи з дошкільниками»
9. Семінарське заняття «Оптимізація співпраці родинного і суспільного
виховання»
10. Психолого-педагогічний семінар «Емоційно-ціннісний розвиток
дошкільників»
11. Педагогічне читання «Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського»
Інтерактивні форми навчання педагогів
12. Брейн-ринг «Підвищення екологічної компетентності педагогів»
13. Дискусія «Статеве виховання дошкільників»
Діагностична робота
14. Експрес опитувальник вихователя
15. Картка самоаналізу рівня фахової компетентності
16. Анкета «Виявлення ставлення педагога до нововведень
Матеріали до проведення відкритих форм роботи з дітьми
17. Картка самоаналізу заняття
18. Алгоритм аналізу відкритого заняття
19. Рекомендації педагогам щодо проведення відкритого заходу
ІІІ. Література
3
4
4
9
10
11
12
14
15
17
27
29
34
34
49
53
54
55
56
57
58
59
60
Вступ
Поєднання традицій і перспективи –
необхідна умова почуття нації
Софія Русова
Головною тезою, вихідним науковим положенням, на якому базується
процес оновлення змісту дошкільної освіти України XXІ століття, є визнання
пріоритету розвитку особистості дитини, цінності й сенсу її буття. Саме ці
засади покладені в основу модернізаційних процесів, пов’язаних з гуманізацією
цілей і принципів дошкільної освіти.
Найважливіші цінності нашої національної культури – самостійність,
самосвідомість, індивідуальність дитини, її особистісний спосіб життя.
Оновлення структури і змісту дошкільної освіти, гуманізація її цілей і
принципів висувають підвищені вимоги до професійних та особистісних
якостей сучасного педагога. Важливим аспектом педагогічної діяльності є
поглиблене самопізнання, педагогічна рефлексія, здатність творчо змінюватися
відповідно часу та власного потенціалу, відкритість інноваціям, гнучкість,
спроможність навчатися впродовж життя.
Методична робота в дошкільному навчальному закладі є важливою
ланкою системи безперервної освіти педагога. Вона спонукає вихователів до
роботи над підвищенням свого фахового рівня, сприяє збагаченню їх
педагогічного досвіду. Методична служба має так організувати роботу, щоб
вихователь міг не лише поповнювати свої фахові знання, а й впроваджувати їх
у практику роботи, широко використовуючи форми і методи гуманізації
педагогічного процесу, що сприяють становленню дитини, як особистості.
Завдання методичної служби допомагати вихователям усвідомити
необхідність орієнтуватися на реалізацію особистісно орієнтованої моделі
дошкільної освіти, забезпечення індивідуального підходу до розвитку,
виховання і навчання дітей. Тому є важливим, не відкидаючи основних форм
роботи з педагогічними кадрами наповнювати їх новим змістом.
Використання інтерактивних форм і методів роботи у навчанні педагогів
Мета сучасної дошкільної освіти – не дати дитині багаж знань, а навчити
їх здобувати. З дошкільного віку дитина має оволодіти способами здобуття
потрібної інформації, вміннями аналізувати, систематизувати, розуміти
причини і робити висновки, що знадобляться йому у подальшому житті. Саме
такі завдання стоять перед педагогами дошкільного закладу. Нова парадигма
4
освіти потребує нового педагога – креативного, активного, ініціативного. На
сучасному етапі розвитку системи освіти все більше уваги приділяється
професійному розвитку й освіті дорослої людини.
Сучасний вихователь має володіти творчим мисленням, креативними
навичками, вмінням експериментувати, щоб працювати в нових умовах, які
вимагають винахідництва і раціоналізаторства. Особливістю творчого педагога
є те, що він реалізує свої особистісні й професійні творчі потенції засобами
натхненної педагогічної діяльності та активної взаємодії між педагогом і
дитиною. Все це переконує передусім у необхідності створення відповідного
мікросередовища в колективі дитячого садка, щоб стимулювати творчі пошуки
вихователів.
Діяльність методичної служби повинна бути спрямована на
забезпечення якісної освіти, впровадження у практику роботи цілісного підходу
до розвитку особистості, формування життєздатної, гнучкої, творчої людини,
всебічно розвиненої, компетентної та здорової особистості, впровадження
сучасних моделей освітнього процесу, надання методичної допомоги
педагогічним працівникам у організації життєдіяльності дошкільника для
досягнення нової сучасної якості дошкільної освіти.
Одним з напрямків методичної роботи з педагогічними кадрами є
впровадження у практику сучасних форм методів і прийомів, спрямованими на
розвиток креативного мислення й активізацію творчого потенціалу вихователів.
У роботі з підвищення професійного рівня педагогічних працівників
доцільно використовувати різні форми роботи з педагогами: колективні,
групові, індивідуальні.
З метою ефективної організації методичної роботи необхідним є
врахування професійної підготовки педагогів. Для цього необхідно
використовувати діагностування педагогів: експрес-опитування, анкетування на
виявлення ставлення педагогів до нововведень, самоаналіз рівня фахової
майстерності.
Дієвою формою методичної роботи з вихователями та спеціалістами
дошкільного закладу педагогічними працівниками є консультування.
Консультації надаються з основних напрямків роботи педагогічного колективу,
педагогічних проблем, а також за індивідуальним запитом.
Важливим засобом, що сприяє обміну педагогічним досвідом та
стимулює педагогів до вдосконалення власної професійної майстерності є
проведення відкритих заходів та колективних переглядів різних форм роботи з
дітьми. Завданням відкритих заходів є підвищення кваліфікації насамперед тих
педагогів, які є гостями на них, а також відшліфування педагогічної
майстерності вихователя, який проводить відкритий захід, або експертиза
5
інновацій, що він застосовує у роботі з дітьми. Педагог В.О.Сухомлинський
писав: «Молодий педагог швидко стане майстром своєї справи, уникне багатьох
помилок, якщо візьме до уваги досвід інших педагогів та буде застосовувати
його у своїй практиці». Для удосконалення роботи щодо проведення відкритих
форм роботи з дітьми слід надавати рекомендації педагогам, щодо проведення
відритого заходу, використовувати алгоритм аналізу відкритого заходу, картки
самоаналізу різних форм роботи з дітьми.
Поряд з традиційними формами, методами і прийомами організації
методичної роботи з педагогами сучасними є інтерактивні форми, методи і
прийоми роботи як самостійні, або як складові семінарів та семінарівпрактикумів.
Інтерактивне навчання це спеціальна форма організації тієї чи іншої
діяльності. Вона має достатньо конкретну та прогнозовану мету та організацію
комфортних умов навчання, при яких педагог відчуває свою успішність,
інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним та ефективним весь
навчальний процес. Процес взаємодії організований таким чином, що
практично всі учасники втягнуті в процес пізнання, обговорення. Вони мають
можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають,
розуміють, про що думають. Сумісна діяльність в даному процесі означає, що
кожен учасник вносить свій особистий індивідуальний внесок , має можливість
обмінюватися знаннями, особистими ідеями, засобами діяльності, почути
думку колег. Відбувається цей процес в атмосфері доброзичливості і взаємної
підтримки , що дає змогу отримати не тільки нові знання по обговорюваній
проблемі, але і розвиває саму педагогічну діяльність та переводить її на високі
форми кооперації та співробітництво.
Інтерактивна діяльність передбачає організацію та розвиток діалогового
спілкування, яке веде до взаємодії, взаєморозумінню та спільному рішенню та
прийняття найбільш загальних, але значимих для кожного учасника задач. Під
час інтерактивної взаємодії відбувається не тільки накопичення знань, а також
формується механізм самореалізації вихователя.
Методи та прийоми інтерактивного навчання педагогів: полілоги,
«Мозковий штурм», «Мікрофон», робота в парах, малих групах.
«Мозковий штурм» – це процедура групового креативного мислення, а
точніше засіб отримання від групи осіб великої кількості ідей. Це швидкий,
рішучий наступ у грі, мета якого – групове розв’язання проблем.
Першочерговим завданням групи є пошук нових альтернативних варіантів
розв’язання проблемних ситуацій. Його вихователь-методист використовує під
час колективного планування певної діяльності чи заходу, для накопичення
6
ідей, пошуку рішень, виявлення знань або асоціацій учасників із заданого
питання.
«Мікрофон» – пошук і виявлення оригінальних рішень з теоретичних та
практичних питань, надається можливість кожному вихователю висловити
власну думку.
Робота у парах, малих групах - групова робота, допомагає змінити
неконструктивне ставлення до колег на ефективну модель співробітництва.
Вихователям пропонується об’єднатися в групи зазвичай за бажанням. Проте
якщо розглядається питання методики наприклад вихователі об’єднуються за
принципом роботи з дітьми певної вікової категорії.
Метод «Карусель» сприяє конструктивному спілкуванню, підвищує
результативність колективної діяльності. Суть методу полягає в тому, що
вихователі об’єднуються в дві групи, кожна група обирає лідера, в обов’язки
якого входять керівництво процесом обговорення і узагальнення колективної
думки. Протягом певного часу кожна група опрацьовує запропоноване
питання. Сформульовані відповіді записують на планшеті (листі паперу).
Педагоги розміщуються утворюючи зовнішнє та внутрішнє коло один навпроти
одного) по типу каруселі. Потім за сигналом ведучої групи обмінюються
записами, передаючи їх по колу. Кожна група ознайомившись з відповідями та
думками колег,вносить свої доповнення. Групи обмінюють формулярами доти,
доки кожна група не одержить свій власний варіант розробки обраного
питання. Кожна група готує стисле повідомлення.
Метод «Броунівський рух» (навчаючись - учусь). Цей метод дає змогу
вихователям уяснити загальну картину понять і фактів, формує вміння
працювати з літературою, передавати свої знання колегам.
Тренінг – форма методичної роботи, спрямована на здобуття знань, умінь,
навичок, корекцію установок для успішного розв’язання навчально-виховних
завдань. Під час тренінгу вдосконалюються вміння виступати перед
аудиторією, вести ділову розмову, правильно поводитись у конфліктних
ситуаціях.
Інтелектуальна розминка - сприяє активізації знань, підвищення
загальноосвітнього рівня педагогів, складається із питань та відповідей.
Ділова гра - метод імітації прийняття рішень у різних педагогічних ситуаціях,
умовне відтворення організаційної ситуації в ігровій формі. Суть гри полягає в
тому, що учасники гри продукують свої ідеї відносно заданої проблеми, потім
разом аналізують їх до того моменту, коли певне рішення задовольнить усіх або
більшість гравців. Ділова гра навчає учасників демократичності й
відповідальності. Під час її проведення можна створити такі умови, за яких
кожен із учасників отримує можливість максимально розкрити свій потенціал.
7
«Круглий стіл» - форма роботи, яку організовують за участю спеціалісті
практичного психолога, медичної сестри, інструктора з фізкультури, вчителялогопеда. На обговорення виноситься тема, яку треба розглянути різнобічно: з
погляду психології, педагогіки, фізіології. Слухачам заздалегідь пропонують
тему повідомлень, що їх коментуватимуть запрошені фахівці: передбачається
активна участь педагогів в обговоренні проблеми. На навчальні зустрічі за
«круглим столом» виноситься тема, яка хвилює слухачів або яку слід
розглянути ґрунтовніше. Запитання до запрошених формулюється заздалегідь.
Дискусія - колективне обговорення якогось складного питання.
Заздалегідь готується література відповідно до теми, учасники ознайомлюються
з темою. Наприкінці дискусії формується єдине колективне розв’язання
проблеми або рекомендації.
Брейн-ринг - пізнавальна гра, яка сприяє закріпленню теоретичних та
уточненню знань вихователів, передбачає колективні завдання, розвиток умінь
педагогів знаходити правильні рішення педагогічних проблем.
Використовуючи у навчанні педагогів інтерактивні форми, методи та
прийоми слід дотримується правил організації :
- Обов’язкова участь всіх педагогів;
- Регламентованість у часі;
- Прийняття будь яких думок та відповідей;
- Формування узагальнень та висновків.
Використання інтерактивних форм у навчанні педагогів сприяє
активізації педагогів. Вони вносять в освітній процес свіжі думки, нові ідеї,
сприяють згуртуванню колективу, мають значні переваги перед традиційними
формами роботи. Їхня оригінальність, новизна викликають інтерес,
використання ігрових методів допомагає зняти суб’єктивні бар’єри в
спілкуванні (побоювання помилитися, прийняти неправильне рішення тощо).
Вони охоплюють весь потенціал людини: рівень та обсяг її компетентності
самостійність, здатність до прийняття рішень, взаємодії.
Інтерактивність у навчанні педагогів легко пояснити такою словесною
конструкцією, виведеною досвідом педагогів і психологів ще в античні часи:
Те, що я чую, я забуваю;
Те, що я бачу й чую, - я трохи пам'ятаю;
Те, що я чую, бачу й обговорюю, - я починаю розуміти;
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю - я набуваю навичок;
Коли я передаю знання іншим - стаю майстром.
8
9
Практикум
Передовий
педагогічнийдосвід
Консультації
Групові
форми
Атестація
Самоосвіта
Колективний перегляд
Діагностика
Творча група
Семінари
Педагогічні ради
Педагогічні читання
Колективні
форми
Проблемні
Теоретичні
Тематичні
Структура методичної роботи
з педагогічними кадрами
Створення умов для реалізації сучасних
інноваційних вимог дошкільної освіти
Індивідуальні
форми
Інтерактивне навчання
Інтерактивне навчання
(комунікативно-діалогове) –
різновид проблемного навчання
стратегія
взаємодії
конкуренція
Форми роботи
кооперація
кооперативна
активні методи
взаємодії
моделювання
індивідуальна
ситуацї
співробітництво
дискусії
ділова гра
групова
Діалог
(основний елемент)
10
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідуюча Білопільського дошкільного
навчального закладу (ясла-садок) «Зірочка»
______________________ С.В.Васильченко
План методичної роботи на місяць
лютий 2013-2014 навчального року
Розділ
Заходи
Термін
виконання
1.Методична робота з кадрами
1.1.Наставництво
1.2.Семінари
1.3.Колективні перегляди
1.4.Консультації
1.5.Самоосвіта
1.6.Педагогічна рада
2.1. Тематичне вивчення.
2.2. Оперативне вивчення.
3.Організаційно-педагогічна
робота
4. Робота методичного
кабінету
4.1. Розробка методичних
рекомендацій. Методичні
виставки.
4.2. Забезпечення та
поповнення кабінету
Організувати консультації молодим
вихователям наставниками на тему:
«Методика роботи по вивченню віршів з
дошкільниками»
1.Провести теоретичний семінар з
використанням інтерактивних технологій
«Рухова активність як засіб виховання
здорової дитини»
2.Провести практикум «Використання
методики Коржа у роботі з дошкільниками»
1. Інтегроване заняття з пріоритетом завдань з
охорони життя і здоров’я дітей
у групі п’ятого року життя №2
2. Проведення гігієнічної гімнастики після
сну у 1 –А класі БЗОШ №2
Провести консультацію для інструктора з
фізкультури
«Фізкультура на повітрі,
здоров’язбережувальний підхід»
Проаналізувати виконання педагогами планів
самоосвіти.
Тема: «Забезпечення реалізації завдань
збереження та зміцнення здоров’я,
формування здорового способу життя
дошкільників»
2.Вивчення стану життєдіяльності
«Організація фізкультурно-оздоровчої роботи
з дітьми дошкільного віку»
Медико-педагогічний контроль фізичного
навантаження дошкільників на заняттях з
фізкультури.
Організувати відвідування навчальних занять
у старших групах вчителями початкових
класів БЗОШ №2
14.02.2014
05.02.2014
19.02.2014
12.02.2014
12.02.2014
20.02.2014
10-14.02.2014
26.02.2014
01-14.02.2014
05- 10.02.14
18.02.2014
Оформити виставку методичної літератури
«Виховуємо здорову дитину»
До 25.02.2014
Зібрати кращі конспекти занять з валеології
До 28.02.2014
11
п’ятниця
четвер
середа
вівторок
понеділок
Дні
тиж
Дата
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідуюча Білопільського дошкільного
навчального закладу (ясла-садок) «Зірочка»
Календарний план роботи вихователя-методиста
Лютий 2013-2014 навчального року
Зміст роботи
Дата
Зміст роботи
03.02
1.Спостереження мовленнєвого заняття
у групі раннього віку №1
2.Спостереження організації
прогулянки у групі п’ятого року
життя №2
3. Підготувати інформацію до
виробничої наради
04.02
1.Взяти участь у виробничій нараді
«Стан роботи з охорони життя і
здоров’я дітей»
2. Підготовка до семінару
3. Створення картотеки статей
журналів «Дошкільне виховання»,
«Палітра педагога»
05.02
06.02
07.02
1.Спостереження організації ранкового
прийому у групі раннього віку №2
2. Медико-педагогічний контроль
заняття з фізкультури у групі старшого
віку №1
3.Провести теоретичний семінар
«Рухова активність як засіб виховання
здорової дитини»
1.Спостереження ранкового прийому у
групі раннього віку №3
2.Медико-педагогічний контроль
заняття з фізкультури у групах
раннього віку №1, №2
3.Робота з документацією.
1.Спостереження заняття з малювання
у групі старшого віку №1
2. Медико-педагогічний контроль
заняття з фізкультури у групі старшого
віку №2
3. Медико-педагогічний контроль у
групах п’ятого року життя №1, №2
12
10.02
11.02
12.02
13.02
14.02
1. Медико-педагогічний контроль
заняття з фізкультури у групах
четвертого року життя №1, №2
2. Проведення гігієнічної
гімнастики після сну у групах
четвертого року життя №1, №2
3. Перевірити документацію по
роботі з батьками у старшій групі
№1
1.Спостереження заняття з
сенсорного розвитку у групі
раннього віку №2
2. Перевірити документацію по
роботі з батьками у старшій групі
№2
3. Перевірити документацію
інструктора з фізкультури
1.Колективний перегляд
- Інтегрованого заняття з
пріоритетом завдань з охорони
життя і здоров’я дітей
у групі п’ятого року життя №2
-Проведення гігієнічної
гімнастики після сну у 1 –Б класі
БЗОШ №2
1.Спостереження організації
ігрової діяльності у групах
раннього віку №2, №3
2. Спостереження організації
прогулянки у групі четвертого
року життя №
1.Спостереження ранкової
гімнастики у групі молодшого
віку четвертого року життя №2
2.Спостереження музичного
заняття у групі раннього віку №1
3.Спостереження організації
ігрової діяльності у групах
старшого віку №1, №2
п’ятниця
четвер
середа
вівторок
понеділок
Дні
тиж.
Дата
Зміст роботи
Дата
17.02
1.Спостереження логопедичного
заняття у групі старшого віку №1
2.Спостереження організації рухової
діяльності на прогулянці у групах
раннього віку №1, №2
3.Скласти довідку тематичної
перевірки
18.02
1.Спостереження заняття з
математики у групі старшого віку №2
2.Спостереження заняття музичного
заняття у групі четвертого року життя
№1
3.Спостереження гігієнічної
гімнастики після сну у 1-А класі
19.02
20.02
21.02
1. Медико- педагогічний контроль
заняття з фізкультури у групі
молодшого віку (4-го р. ж.) №1
2. Провести практикум
«Використання методики Коржа у
роботі з дошкільниками»
3. Перевірити плани роботи
керівників гуртків
1.Консультація для інструктора з
фізкультури «Фізкультура на повітрі,
здоров’язбережувальний підхід»
2. Перевірка планів роботи музичних
керівників.
3. Провести засідання робочої групи
по підготовці до педагогічної ради
1.Спостереження заняття з
конструювання у групі раннього віку
№3
2. Спостереження організації ігрової
діяльності у ІІ пол. дня у групі
старшого віку №2
3. Перевірити сценарії проведення
свят «Мамин день»
13
24.02
25.02
26.02
27.02
28.02
Зміст роботи
1.Спостереження організації ігрової
діяльності вранці у групі раннього
віку №1
2. Спостереження музичного заняття
у групі старшого віку №1
3.Перевірка календарного та
перспективного планування
вихователів груп раннього віку
1.Спостереження заняття з розділу
«Віконечко у природу» у групі
старшого віку №1
2. Оформити виставку методичної
літератури«Виховуємо здорову
дитину»
3. Перевірити документацію
вихователів груп четвертого року
життя №1, №2
1 Спостереження організації заняття
розділу «Віконечко у природу» у
групі старшого віку №2
2. Педагогічна рада
Тема: «Забезпечення реалізації
завдань збереження та зміцнення
здоров’я, формування здорового
способу життя дошкільників»
1. Спостереження ранкової
гімнастики у 1-А класі.
2. Спостереження заняття з
образотворчої діяльностіу групі
старшого віку №2
3. Робота з документацією
1.Спостереження ранкової
гімнастики у у 1-Б класі БЗОШ №2 .
2.Спостереження заняття у групі
п’ятого року життя №2
3.Розробити рекомендації педагогам
щодо проведення загартування з
дітьми
Педагогічна рада педагогічних працівників
Білопільського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Зірочка»
Дата: 26. 02. 2014 р.
Тема: «Забезпечення реалізації завдань збереження та міцнення здоров’я,
формування здорового способу життя дошкільників»
Порядок денний
1. Актуальність проблеми формування здорової нації українців (інформація).
Виступ вихователя
2. Результати тематичної перевірки «Організація фізкультурно – оздоровчої
роботи з дітьми дошкільного віку».
Виступ вихователя-методиста
3. Аналіз захворюваності дітей у групах дошкільного закладу.
Виступ старшої медсестри
4. Організація роботи по забезпеченню психічного здоров’я дошкільників.
Виступ практичного психолога
5. Використання здоров’язберігаючих та здоров’яформуючих технологій у
роботі з дошкільниками (з досвіду роботи)
5.1. Використання корекційних вправ на фізкультурних заняттях.
Виступ інструктора з фізкультури
5.2. Впровадження сучасних методів і прийомів під час організації ранкової
гімнастики з молодшими дошкільниками.
Виступ вихователя
5.3. Забезпечення оздоровчого ефекту проведення гігієнічної гімнастики після
сну.
Виступ вихователя
5.4. Сучасні підходи до організації роботи з охорони життя і здоров’я дітей.
Виступ вихователя
14
Консультація для інструктора з фізкультури
Фізкультура на повітрі – здоров’язбережувальний підхід
Фізкультурні заняття на свіжому повітрі є однією із провідних форм
організації рухової активності дітей. Проведення занять з фізичної культури на
вулиці та одночасне використання оздоровчих сил природи сприяє зміцненню
здоров’я дітей та створює умови для комплексного загартування дитячого
організму. Ефективність проведення занять з фізичної культури, рухливих та
спортивних ігор на cвіжому повітрі залежить від створення відповідних умов у
дошкільному закладі. Слід забезпечити правильний підбір фізкультурного
обладнання і розмістити його на спортивному та групових майданчиках закладу
так, щоб воно відповідало педагогічним, гігієнічним, естетичним вимогам та
анатомо-фізіологічним особливостям дітей різних вікових груп. Головна вимога
до фізкультурного обладнання: безпечність виконання вправ з його
використанням, виключення можливості дитячого травматизму та нещасних
випадків.
Для забезпечення загартування дитячого організму під час проведення
занять з фізичної культури дуже важливо правильно підібрати одяг для дітей.
Гігієнічні вимоги до спортивного одягу передбачають забезпечення дитині
свободи рухів та оптимальної терморегуляції. Для безпечного виконання
фізичних вправ дитиною важливе значення має і її взуття, яке має бути легким і
зручним.
На свіжому повітрі проводяться два заняття фізичними вправами під час
денних прогулянок (у всі пори року за сприятливих погодних умов). Усі заняття
на свіжому повітрі мають таку саму тривалість, що й заняття у залі. Проте якщо
вони проводяться у холодну погоду або з ухилом на оволодіння елементами
спортивних ігор чи вправ їхня тривалість може дещо збільшуватися (до 5хв).
Оскільки ці заняття проводяться під час проведення прогулянок, то важливо
правильно обрати період їх проведення: в холодну погоду їх доцільно
організовувати під кінець перебування дітей на повітрі, щоб запобігти
переохолодженню організму після отриманих фізичних навантажень; у теплу
пору такі заняття варто розпочати через 10-15 (до 20) хв. після виходу на
майданчик, щоб діти встигли адаптуватися до погодних умов і щоб фізіологічні
показники — частота пульсу й дихання — досягли належного для активної
рухової діяльності рівня. Особливої уваги педагогів і медичного персоналу
потребує забезпечення оптимальних загальних навантажень на дітей у процесі
фізкультурних занять.
15
Під час проведення занять на свіжому повітрі доцільно використовувати
вправи, спрямовані на розвиток витривалості, зокрема: біг, стрибки, рухливі та
спортивні ігри, естафети. Ці вправи сприяють розширенню функціональних
можливостей серцево-судинної та дихальної систем, удосконаленню діяльності
центральної нервової системи, а отже сприяють загальному зміцненню здоров’я
та збільшенню працездатності організму.
Структурно заняття з фізичної культури поділяється на три частини.
1) Підготовча частина заняття має починатися з шикування на майданчику
та різних видів ходьби, під час якої діти виконують 2–3 вправи на увагу та 3–5
дихальних вправ. Після нетривалої ходьби — повільний біг по периметру
майданчика протягом 2–4 хв. залежно від віку дітей. У цій частині заняття
здійснюється підготовка до наступної інтенсивної м’язової діяльності та
навчання більш складних рухів. Щоб підготувати всі групи м’язів до виконання
основних рухів доречно проводити комплекс загальнорозвивальних вправ.
Силу фізичного навантаження під час виконання дітьми загальнорозвивальних
вправ слід дозувати, добираючи вправи за складністю, регулюючи темп їх
проведення та кількість повторень кожної вправи. Велику увагу варто
приділяти правильному диханню дітей та якості виконання вправ, оскільки
вони сприяють удосконаленню координації рухів та зміцненню різних груп
м’язів, а відтак — формуванню правильної постави, розвитку склепіння стопи
дитини тощо. Після виконання загальнорозвивальних вправ доцільно
проводити біг середньої швидкості тривалістю від 40 секунд до 2 хвилин
залежно від віку дітей, а після нього ходьбу з виконанням дихальних вправ та
перешикуванням дітей для виконання вправ в основних рухах.
2) Основна частина заняття може містити вправи на розвиток основних рухів
та ігри великої рухливості. На кожному занятті діти вправляються у декількох
основних рухах: розучують нові вправи або вдосконалюють виконання вже
знайомих, граючи у рухливі ігри та ігри спортивного характеру. Пік
навантаження під час проведення заняття має припадати саме на основну
частину заняття.
3) Заключна частина заняття забезпечує поступове зниження фізичного та
емоційного навантаження, нормалізує роботу дихальної і серцево-судинної
систем. Для цього доцільно застосовувати різні види ходьби у повільному темпі
у поєднанні з дихальними вправами або малорухливі ігри.
Для збільшення моторної щільності заняття слід урізноманітнювати
способи організації дітей (фронтальний, груповий, поточний, в т.ч. паралельнопоточний, колове тренування).
Інструктор з фізкультури та вихователь мають дотримуватися вимог щодо
створення безпечних умов для проведення занять з фізичної культури,
16
спортивних та рухливих ігор на свіжому повітрі. Зокрема, усе фізкультурне
обладнання у приміщеннях та на території дошкільного закладу має бути
надійно закріплено та перебувати у робочому стані; на спортивному та ігрових
майданчиках грунт має бути рівним та утрамбованим, без вибоїн, бугрів; кущі,
що оточують майданчик, мають бути акуратно підрізані та ін.
З метою оздоровлення дітей, попередження у них гіподинамії,
вдосконалення рухових навичок в природних умовах та розвитку фізичної
витривалості замість фізкультурних занять 1 раз на тиждень варто
організовувати дитячий туризм у формі прогулянок-походів за межі
дошкільного закладу (піших, велосипедних), але лише за наявності відповідних
природно-ландшафтних умов (ліс, луг, поле, водойма, лісосмуга, парк та ін.) та
сприятливої погоди.
Теоретичний семінар з використанням інтерактивних технологій
Рухова активність як засіб виховання здорової дитини
Мета: Оновити теоретичні знання педагогів про засоби забезпечення рухової
активності дошкільників. Розширити знання про основні напрямки фізичного
виховання дітей дошкільного віку в зарубіжних країнах. Сприяти забезпеченню
наступності дошкільного закладу та школи у фізичному вихованні дітей.
Спонукати педагогів до пошуку шляхів удосконалення роботи по забезпеченню
рухової активності дошкільників. Розвивати вміння педагогів висловлювати
власну думку, аргументувати її.
Обладнання: папірці у вигляді хмаринок та сонечка на кожного вихователя,
макет неба, картки з завданнями з розвитку рухів дітей старшого дошкільного
віку та першого класу загальноосвітньої школи, картки з інформацією про
основні завдання та напрямки роботи з фізичного виховання дошкільників у
зарубіжних країнах. Фломастери червоного та синього кольору, папірці з
написами: дитина, вихователь, інструктор з фізкультури, завідувач закладу,
представник батьківського комітету.
План
І. Організаційна частина
Визначення очікувань від семінару. Учасникам пропонується на паперових
хмаринках написати очікування від семінару. Повідомити їх, прикріпити до
макету неба.
ІІ. Основна частина
17
1. Вплив рухової активності на здоров’я дошкільників.
«Мозковий штурм»
Протягом 3 хв. Педагоги відповідають на запропоновані запитання.
Висловлюючи свою думку.
- Як вирозумієте поняття «здоров’я»?
- Дати визначення поняття «фізичний розвиток».
- В чому проявляється зв’язок фізичного розвитку та здоров’я?
- Розкрийте взаємозв’язок рухової активності і фізичного розвитку.
- Які засоби фізичного виховання ви знаєте?
- Чи слід нормувати рухову активність дітей?Чому?
- О покладено в основу норми рухової активності?
- Назвіть засоби запобігання всім видам травматизму в приміщеннях
закладу та за його межами під час рухової діяльності дітей.
2. Програмові вимоги з фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку.
Інформаційне повідомлення (Додаток 1)
3.Наступність у роботі дошкільного навчального закладу та загальноосвітньої
школи з розвитку рухової активності дітей.
Робота в парах.
Вихователям пропонуються картки з програмовими завданнями з розвитку
рухів дітей старшого дошкільного віку та першого класу загальноосвітньої
школи. (Додаток 2). Завдання для вихователів: червоним фломастером
підкреслити спільні завдання, синім – відмінні. Зробити аналіз програмових
вимог. На виконання 3 хв. Вихователі повинні прокоментувати висновки.
- Які завдання є спільними?
- Що відмінного у програмових вимогах?
- Чи спостерігається наступність у програмі дітей дошкільного віку та
першого класу?
4.Засоби забезпечення рухової активності дошкільників
«Незакінчене речення»
1. Основна мета фізичного виховання дошкільників за Базовим
компонентом дошкільної освіти….
2. Фізкультурне заняття сприяє навчанню…
3. Рухливі і спортивні ігри створюють у дітей….
4. Пішохідні переходи впливають на…
5. Навчання гри в теніс починається з дітьми…
6. Моторна щільність фізкультурного заняття - це…
7. Фізкультурні розваги та спортивні свята забезпечують…
5.Фізичний розвиток дошкільників у зарубіжних країнах.
18
«Броунівський рух»
Кожен педагог отримує картку з інформацією (Додаток 3). Протягом 1 хв.
вихователі читають інформацію. Ведучий пропонує познайомити з своєю
інформацією інших педагогів. Умова говорити тільки з однією особою.
Завдання полягає у тому, щоб поділитися з своєю інформацією і самому
отримати інформацію від інших. Протягом 5 хв. треба спілкуватися з
максимальною кількістю учасників для отримання інформації. По закінченню
виконання завдання ведучий пропонує відтворити отриману інформацію.
Запитання до педагогів:
- Яку оцінку дають зарубіжні спеціалісти дитячій рухливій грі ?
- У якій країні на фізкультурних заняттях введені стрибки на батуті ?
(Західній Німеччині)
- З якого віку діти відвідують спортивні клуби у Фінляндії ? (з 3-х місяців)
- В якій країні фізичне виховання тісно пов’язане з формуванням
соціальних якостей: справедливості, співпраці, чесності ? (Китай)
- Які основні завдання дошкільного виховання вирішують у дошкільних
закладах Японії?
- В якій країні надається важливого значення наступності фізичного
виховання дошкільного закладу і школи? (Швейцарії)
- У чому проявляються відмінності у контролі з боку вихователів дитячих
садків Франції і Англії за руховою активністю дітей ?
6. Шляхи та засоби покращення роботи по забезпеченню рухової активності
дітей дошкільного віку.
«Акваріум»
Правила. Обирається експертна група та робочі групи. Формуються групи з 5
чоловік. Членам робочої групи пропонується окреме місце за столиками. Кожен
з членів групи виконує певну роль (дитини, вихователя, інструктора з
фізкультури, завідувача закладу, представника батьківського комітету) і
висловлює своє бачення проблеми і пропозиції щодо її розв’язання.
Завдання. Протягом 2 хв. обговорити проблему та шляхи її розв’язання По черзі
(по колу) висловлюватися з приводу проблеми. Для кожного виступу 1 хв.
Учасники експертної групи слідкують за ходом, роблять записи. Узагальнюють
висловлені пропозиції. Оголошують підсумки.
ІІІ. Рефлексія.
Підведення підсумків семінару.
Визначення очікуваних результатів.
Вихователям пропонується визначити очікувані результати. Написати їх на
папірцях-хмаринках та прикріпити до хмаринок.
19
Додаток 1
Інформаційне повідомлення
Програмові вимоги фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку
Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина»
визначає завдання фізичного розвиток дитини у підрозділі «Зростаємо
дужими». Програма орієнтує на організацію життєдіяльності дітей старшого
дошкільного віку як спосіб життя, який має на меті бути рухливим.
Зміст програмових завдань
Оздоровчий аспект. Спрямувати роботу на збереження здоров’я дітей,
підвищення опірності організму до несприятливих факторів зовнішнього і
внутрішнього середовища, формування правильної постави та запобігання
плоскостопості. Сприяти запобіганню психічної та фізичної перевтоми дітей.
Продовжувати формувати у дітей культурно-гігієнічні навички.
Освітній аспект. Спрямувати роботу на забезпечення рухової активності:
формувати рухові уміння та навички з ходьби, бігу, стрибків, метання, лазіння,
рівноваги. Формувати фізичні якості (швидкість, спритність, окомір,
гнучкість,силу); розвивати уміння доцільно використовувати набутий досвід у
самостійній руховій діяльності.
Програма націлює на щоденне виконання ранкової гімнастики з використанням
дихальних вправ, хороводних ігор, ігор малої рухливості, танцювальних рухів,
психогімнастики, загальнорозвивальних вправ для напруження та розслаблення
м’язів, масажів. Проводити щоденно фізкультхвилинки, фізкультпаузи, рухливі
ігри малої та середньої рухливості.
20
Додаток 2
Вимоги програми виховання і навчання дітей від двох до семи років
«Дитина»
Старший дошкільний вік
Вправи з основних рухів:
ходити різними способами: на носках, п’ятах, у напівприсіді, схресним кроком
спиною вперед, з предметом в руках, плескаючи в долоні; в колоні по одному
та парами;
бігати в колоні по одному, парами, четвірками, змінюючи напрям;
перешиковуватися за сигналом, бігати «змійкою», високо піднімаючи коліна;
стрибати на місці (ноги навхрест, нарізно); у довжину з місця,з розбігу, вниз з
колоди, куба,через довгу скакалку, обертаючи її вперед і назад; підстрибувати з
ноги на ногу на місці, просуваючись вперед; перестрибувати на обох ногах
через предмети, застрибувати на предмети.
кидати м’яч вгору, об землю і ловити його обома руками (10 разів); відбивати
м’яч об землю, стоячи та просуваючись вперед; метати великі м’ячі від грудей,
знизу, із-за голови обома руками в кільце; метати торбини з піском правою та
лівою руками у вертикальну ціль та горизонтальну, на дальність;
повзати на передпліччях і колінах, стоячи в упорі на колінах, на лаві, колоді, на
грудях та животі по лаві; перелізати з похилої дошки на гімнастичну драбину,
через лаву, колоду приставним кроком; підлізати під дугу, в обруч, лівим та
правим боком; вправлятися у лазінні по канату із положення сидячи;
ходити і бігати по дошці, гімнастичній лаві, по колоді прямо і боком,
тримаючись в руках палицю, м’яч; переступаючи через палицю, ходити і
бігати по дошці покладеній похило, стоячи на гімнастичній лаві; підніматись
навшпиньки, повертаючись на носках.
Загальнорозвивальні вправи: прибирати різні вихідні положення: руки перед
грудьми, руки до плечей, з першого положення розводити руки в сторони,
випрямляти вперед, розгинаючи в ліктях, з другого – піднімати руки вгору,
розводити в сторони; піднімати руки вгору із зчепленими в замок пальцями;
робити випади вперед, у сторону; просуватися в сторону приставними
кроками; робити нахили вперед, підтягуватися на руках; самостійно
шикуватися в колону, шеренгу по одному, парами, в коло; перешиковуватися з
однієї колони в три, чотири через центр трійками, четвірками, повертатися
вправо і вліво; розмикатися в колоні на відстані витягнутих рук; шерензі,
колоні – на відстані витягнутих рук у сторону рук. Танцювальні рухи:
виконувати приставні кроки, присідання, крок галопу, простий і дрібний крок,
перешиковування у колі; розходитися і зходитися парами.
21
Вимоги навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів
зфізичної культури для учнів 1 – го класу
Учень, учениця
Виконує:
Підготовчі вправи: основну стійку, ноги нарізно, широку стійку; команди:
«Рівняйсь!», «Струнко!», «Вільно!», «Кроком руш!», «У колону по одному ставай!», «В одну шеренгу - ставай!», «У коло - ставай!», «Відставити!»;
розмикання і змикання у шерензі, колі, повороти на місці.
Загальнорозвивальні вправи: без предмета, з гімнастичною палицею,
прапорцем, м’ячем, скакалкою; комплекс для формування правильної постави,
профілактики плоскостопості, комплекс ранкової, гігієнічної гімнастики.
Вправи на положення тіла у просторі:
сіди, упори (присівши, лежачи, стоячи, стоячи на колінах); виси
(стоячи,лежачи); ходьбу на носках, п’ятах, із високим підніманням стегна,
унапівприсіді, у присіді, з різним положенням рук, «змійкою»; біг із високим
піднімання стегна, із закиданням гомілок, із зміною напрямку;
Танцювальні кроки: приставний крок (убік, вперед, назад), крок польки,
галопу; лазіння по горизонтальній та похилій гімнастичній лаві в упорі на
колінах, по гімнастичній стінці у різних напрямках; перелітання через
перешкоду.
Пересування на лижах: перенесення лиж, пересування у колоні з лижами,
ступаючим і ковзним кроком; повороти на місці переступанням навколо п’ят і
носків лиж.
Вправи з малим м’ячем:
тримання та підкидання правою і лівою рукою; ловіння м’яча однією та двома
руками, після відскоку від стіни; метання правою і лівою рукою.
Вправи з великим м’ячем:
передавання м’яча з рук в руки у колі, в колоні, шерензі, праворуч, ліворуч,
над головою, під ногами; перекидання у парах, ведення носком, у кроці,
правою і лівою рукою; удари внутрішньою стороною ступні;
стрибки на місці, на одній, двох ногах. з поворотами, парами через довгу
скакалку, стрибки на двох ногах, почергово, обертаючи скакалку вперед;
стрибки у глибину, через гімнастичну палицю, мотузку, з прямого розбігу,
стрибки у довжину, поштовхом однієї, двох ніг;
бере участь у рухливих іграх та застосовує їх під час активного відпочинку.
дотримується правил рухливих ігор та їх безпеки під час їх проведення.
22
Додаток 3
Картка №1
Відносно цілей і завдань фізичного виховання в дошкільному віці думки
фахівців різних країн співпадають. Так американські і канадські фахівці
вважають, що головною метою фізичного виховання в дошкільний
період є сприяння гармонійному розвитку дитини. Фізичне виховання
повинно сприяти гармонійному розвитку дитини. Фізичне виховання
повинно сприяти психомоторному, розумовому і емоційному розвитку
дітей-дошкільників.
Картка №2
Види фізичної активності, що використовуються на заняттях по
фізичному вихованню в дошкільний період. В багатьох країнах
співпадають, тому в найбільш загальному вигляді структура програм з
фізичного виховання в дошкільний період складається з основних
розділів: 1. Психомоторний розвиток. 2. Навчання руховим умінням і
навичкам:а) ігрова фізична активність, б) гімнастика, в) танці.
3.Фізична підготовленість. 4.Плавання і ігри на воді.
Картка №3
Значення гри признане педагогами усього світу. Як показують
результати аналізу даних спеціальної літератури, програми з фізичного
виховання дошкільників усього світу включають рухливі ігри, які часто
називають вільними. Задача вихователя ні в якій мірі не давити
ініціативу дітей, направляти гру у потрібне русло. Таких поглядів
дотримуються більшість спеціалістів як у нашій країні так і за рубежем.
Проте існують відмінності в мірі контролю з боку педагога. Так, в
дошкільних закладах Франції вихователь здійснює постійний контроль за
даною руховою активністю дітей. В Великобританії – навпаки. Діти
граються в рухливі ігри самостійно.
23
Картка №4
Завданням дошкільного фізичного виховання в Японії вважають такі:
руховий розвиток, формування доброзичливості по відношенню до тих.
що оточують і дисциплінованості. У Японії в програму дитячих садів по
фізичному вихованню включені наступні види фізичної активності: 1)
ходьба, біг, стрибки, 2) метання, штовхання, перекочування, 3) змагання
з бігу, стрибків, метання в мету. 4) групові рухливі ігри, 5) ігри з
м’ячами, вірьовками і іншими пристосуваннями. 6) ритміка
Картка №5
У Кореї, згідно з державним законом з питань освіти. Перед
дошкільникам вихованням в цілому стоять два завдання: фізичний і
розумовий розвиток дітей. Фізичне виховання покликане вирішувати
задачі рухового, розумового, емоційного, соціального розвитку; сприяти
формуванню інтересу до активного способу життя; включає навчання
правилам безпеки. У Південній Кореї в програму дошкільного фізичного
виховання входять: гімнастика, рухливі ігри і спортивні.
Картка №6
У Данії з дошкільного виховання готують в так званих педагогічних
семінаріях, де вподовж 3 років майбутні вихователі вивчають психологію
і методику навчання дітей дошкільного віку. У Ісландії також існує
спеціальний коледж, де навчають майбутніх вихователів дитячих садків.
У Данії більшість вихователів дотримуються поглядів Астрід Госсел,
згідно якими всі види фізичної активності в дошкільний період носять
природний характер, спонтанний, а завданням є створити оптимальні
умови і направити дітей.
24
Картка №7
У Західній Німеччині на заняттях використовуються рухливі ігри,
гімнастика, біг, стрибки, метання; часто в програму включаються ігри на
воді і навчання плаванню. У деяких дитячих садках як експеримент в
заняття введені стрибки на батуті. У Великобританії основними видами
діяльності дошкільників на заняттях по фізичному вихованню є
гімнастика, танці, рухливі ігри.
Картка №8
Болгарія. Систему суспільного дошкільного виховання в Болгарії було
сформовано після Другої світової війни. До неї належать дитячі садки
повного дня, цілорічні, сезонні, цілодобові, ясла з денним і напівденним
перебуванням дітей, садки при школах. Дошкільні заклади відвідують
майже всі діти. Існує державна програма виховання дітей дошкільного
віку. Значну увагу в дошкільних закладах зосереджують на фізичному
вихованні (спортивні свята, навчання плаванню, загартування).
Картка №9
У Китаї завданнями фізичного виховання в процесі підготовки до школи
вважають наступні:
Сприяння оптимальному фізичному розвитку;
Формування спеціальних якостей, як дисциплінованість,справедливість,
відповідальність, чесність, співпраця;
Розвиток основних рухових навиків і понять про правила безпеки;
Формування інтересу і любові до спорту.
25
Картка №10
У США основними аспектами програми дошкільного фізичного
виховання вважають наступні: формування психомоторних навиків,
рухомі ігри, гімнастика. танці, фізична підготовленість, ігри на воді. У
США крім фахівців загального профілю з роботи з дітьми дошкільного
віку, яких готують в педагогічних коледжах, студенти факультетів
фізичного виховання університетів при бажанні можуть вибирати
спеціалізацію «Навчання фізичному вихованню в початковій школі», в
рамках якої, як правило, вони одержують необхідні знання по роботі з
дітьми дошкільного віку.
Картка №11
У Фінляндії дотримуються поглядів, що фізичне виховання в
дошкільний період повинне сприяти вдосконаленню рухової координації
і основних рухових умінь і навиків. В процесі фізичного виховання
повинні всіляко заохочуватися прояви ініціативи і допитливості. Що ж
до вдосконалення самооцінки, то тут фізичному вихованню належить
вирішальна роль. У програму фізичного виховання дошкільників
включені такі види, як гімнастика, вправи під музику, рухливі і
спортивні ігри, катання на ковзанах, лижах, плавання, розважальне
орієнтування. Велика роль в організації фізичного виховання і спорту
належить спортивним клубам, при яких організуються дитячі спортивні
групи (від 3-х до 6 р., від 7 до 12 р. і старші 12 р.).
Картка №12
Дошкільні заклади Швейцарії (дитячі садки або дитячі школи)
призначені для виховання дітей 4 - 6 років. Крім державних існує багато
приватних дошкільних закладів, які протягом п’яти днів на тиждень
працюють по кілька годин на день і розміщені переважно в
одноповерхових котеджах з майданчиками для прогулянок і занять
фізичною культурою. Німецькомовні і романомовні дитячі садки
працюють за різними програмами. Швейцарські дошкільні заклади добре
обладнані, в них багато дидактичного, ігрового матеріалу.
26
Семінар –практикум
Тема: «Сучасні підходи до організації навчально-виховної роботи з
дошкільниками»
Мета: поглибити знання педагогів, щодо створення сучасного освітньо –
розвивального простору дітей дошкільного віку; формувати практичні навички
використання комунікативно - діяльнісної технології навчання дошкільників.
План
І. Теоретична частина.
Поясніть як вирозумієте даний вислів:
2.1. «Чи буде дитина підкорена волі вихователя, або виховувати буде, не тільки
вихователь дитину, а дитина вихователя… Щоб дитячий садок уявлявся дитині,
що вступає у нього, місцем радості, свободи, але разом з тим і серйозного
урочистого ставлення до життя» К. Вентцель. («Ідеальний дитячий садок»)
2.2. Предметно – розвивальний простір дошкільника
Робота у парах
Вихователям пропонується об’єднатися у пари. Педагогам пропонується
створити модель предметно – розвивального середовища у групі. Кожна пара
отримує картку, де вказано вікову групу та назву осередку. Завдання: описати
осередок у групі, відповідно вказавши вікову групу, розміщення обладнання,
варіанти оформлення та дизайну. На підготовку завдання 10 хв. По закінченню
кожна пара демонструє виконання завдання. Інші учасники мають право
доповнювати виступи.
Завдання на картках:
Куточок народознавства
Куточок трудового виховання
Куточок самостійної художньої діяльності
Ігровий куточок
Куточок книги
Логіко – математичний куточок
Мовленнєвий куточок
Куточок природи
Куточок першокласника
2.3. Сучасні підходи до планування різних форм роботи з дітьми дошкільного
віку.
«Інтелектуальна розминка»
Протягом 10 хв. Вихователі повинні відповісти на запитання:
- Які форми роботи планують під час ранкового прийому дітей?
27
- Які форми роботи планують під час прогулянок?
- Скільки разів на день планується трудова діяльність з дітьми п’ятого року
життя ?
- Скільки разів на тиждень плануються колективна праця у старших
групах?
- Кількість музичних розваг з дошкільниками на місяць?
- Скільки разів на тиждень плануються ігри – драматизації?
- Які види ігор плануються протягом дня?
- Що вказується під час планування екскурсій з дітьми?
- Назовіть типи занять, що проводяться з дошкільниками?
- Що таке конспект заняття?
- Дайте поняття сценарій.
2.4. Комунікативно – діяльнісна технологія навчання. Модель сучасного
заняття з дошкільниками.
Робота у малих групах.
Для виконання завдання об’єднатися у групи по 4 чол. Кожна група отримує
Вихователям пропонується ознайомитися з статтею К.Крутій «Діяльнісна
модель заняття» (журнал «Дошкільне виховання» №7, 2006 р.). Зробити
тезисні записи. По закінченню виконання завдання групи роблять повідомлення
за темами:
1. Заняття як форма організації навчання дошкільників.
2. Основна мета навчального заняття.
3. Комунікативно – діяльнісна технологія навчання. Структура заняття.
4. Характеристика основних етапів заняття.
І. Перегляд відкритого заняття
Комплексне заняття на тему «Гостя з зимової казки»
у групі дітей п’ятого року життя
ІІІ. Підсумок семінару.
28
Семінарське заняття
Тема:«Оптимізація співпраці родинного і суспільного виховання»
Мета: оновити знання педагогів щодо методів та прийомів роботи з родиною;
сприяти оптимізації співпраці родинного і суспільного виховання.
Повідомлення теми і мети семінару
1.Полілог:
1. В чому полягає важливість взаємодії родинного і суспільного виховання ?
2. Як вирозумієте вислів «оптимізація взаємодії педагогів в батьків»?
3. Визначте основні напрямки співпраці з родиною.
4. Які основні шляхи активізації батьків ви можете назвати?
2. Завдання та зміст взаємодії педагога з родиною за програмою виховання і
навчання дітей від двох до семи років «Дитина»
Робота у парах.
Вихователям пропонується об’єднатися у пари. Протягом 10 хв. Опрацювати
завдання програми виховання і навчання дітей від двох до семи років
«Дитина», розділ «Сім’я і дитячий садок» відповідно вікових груп
1. Група дітей раннього віку.
2. Група четвертого року життя.
3. Група дітей п’ятого року життя.
4. Група дітей шостого року життя.
3. Основні етапи з роботи з родиною вихованців в дошкільному закладі.
Виступ вихователя-методиста (Додаток 1)
4.Організація діяльності діяльність за схемою «педагог – дитина, дитина –
батьки, батьки – педагог».
Виступ вихователя (Додаток 2)
5.Ознайомлення з Примірним положенням про батьківські комітети (раду)
дошкільного навчального закладу.
Вихователям пропонується протягом 15 хв. опрацювати документ, відповідно
зробити тезисні записи.
6. «Запитання відповідь»
Вихователі об’єднуються у дві групи, готують запитання (2) один одному. На
підготовку 2 хв., на відповідь до 1 хв.
Орієнтовні запитання:
1. Розділи Примірного положення про батьківські комітети
2. Мета та завдання батьківських комітетів.
3. Порядок створення батьківських комітетів та організація діяльності.
4. Термін зберігання протоколів засідань.
29
7. Складання пам’ятки щодо підготовки та проведення родинних зборів у
дошкільному закладі.
8. Підсумок семінару.
Додаток 1
Основні етапи роботи з родиною
Етапи роботи
Підготовчий етап
Організаційний етап
Практичний етап
Етап спостереження за
результатами
Зміст
Знайомство з сім’ями вихованців:
анкети, опитування, бесіди, відвідування
Планування роботи з родиною
Створення банку даних сімей вихованців
Формування груп батьків за інтересами
Відкриття клубів, свято Посвячення в
батьки
Батьківські збори
Засідання батьківського активу
Семінари, семінари-практикуми.
Круглі столи, відкриті заняття, система
консультацій.
Свята та розваги, екскурсії, походи.
Участь у спільних проектах.
Спільні трудові справи
Використання професійних знань,
якостей батьків для організації секцій,
гуртків, студій для дітей
Заходи щодо покращення матеріальної
бази закладу
Анкетування, опитування педагогів,
батьків
Узагальнення та розповсюдження
досвіду сімейного виховання
30
Додаток 2
Спільна діяльність за схемою «педагог – дитина,
дитина – батьки, батьки – педагог»
Відкриття клубів за інтересами:
«Театр перших ролей», «Умілі руки»,
Сімейний клуб «Вечорниці» (фольклорні сімейні традиції)
Батьківські університети
Семінари – практикуми, відкриті покази занять, конференції
«круглий стіл»
Консультації фахівців
Бесіди, лекції, ділові ігри,конкурси «Сім’я року»
Конкурс стінгазет, Кулінарний клас.
Домашні завдання
Ярмарки народної творчості
31
Форми наочної
педагогічної просвіти
Тематичні виставки
Спеціальні експозиції,
Фотовиставки
Письмові консультації
Рекламний стенд
Пам’ятки для батьків
Скринька
запитань і відповідей
Пересувні бібліотечки
Дошка оголошень
Випуск родинної газети
Подяка батькам
32
Пам’ятка
«Підготовка та проведення родинних зборів»
1. Для проведення батьківських зборів виберіть найбільш сприятливий день і
час. Підготуйте оголошення. Попередьте батьків за два тижні.
2. Визначите одну найбільш важливу проблему, що стосується дітей вашої
групи, і на її обговоренні побудуйте розмову з батьками.
3. Особливу увагу зверніть на розміщення батьків у групі. Наприклад, можна
розставити столи й стільці по колу, щоб всі учасники батьківських зборів добре
бачили й чули один одного.
4. Підготуйте візитки з іменами батьків, особливо в тому випадку, якщо вони
ще недостатньо добре знають один одного.
5. Разом з батьками придумайте правила для учасників зборів. Наприклад:
знімати верхній одяг обов'язково; не допускається мовчання під час
обговорення проблеми; відкидаючи пропозицію (думку), необхідно вносити
зустрічну; називати один одного по імені та по батькові або тільки по імені й
т.д.
6. Бережіть час людей, запрошених на збори. Із цією метою встановіть
регламент і суворо стежте за його дотриманням.
7. У ході зборів використовуйте ігри й групові форми організації взаємодії
батьків.
8. Зробіть спілкування на зборах невимушеним і відвертим - може допомогти
чашка чаю.
9. Під час обговорення проблемних питань опирайтеся на життєвий і
педагогічний досвід найбільш авторитетних батьків, на думку членів
батьківського комітету й ради закладу.
10. Прагніть до того, щоб на зборах були прийняті конкретні рішення.
Правила поведінки вихователя на батьківських зборах
1. Педагогові необхідно зняти власну напругу й тривогу перед зустріччю з
батьками.
2. За допомогою мови, інтонації, жестів й інших засобів дайте батькам відчути
вашу повагу й увагу до них.
3. Постарайтеся зрозуміти батьків; правильно визначити проблеми, що
хвилюють їх найбільш. Переконайте їх у тому, що в дошкільного закладу й
родини одні проблеми, одні завдання, одні діти.
4. Розмовляти з батьками треба спокійно й доброзичливо. Важливо, щоб батьки
всіх дітей пішли зі зборів з вірою у свою дитину.
33
Психолого – педагогічний семінар
Тема: «Емоційно – ціннісний розвиток дошкільників»
Мета: поглибити теоретичні знання педагогів щодо категорій «емоції»,
«емоційний розвиток», «емоційне благополуччя», «почуття», «цінності»,
з’ясувати основні завдання та особливості емоційно-ціннісного розвитку
дошкільників; визначити шляхи забезпечення сприятливого емоційноціннісного розвитку дітей; формувати уміння педагогів висловлювати власну
думку, доводити її, розвивати творчий потенціал педагогів.
План
1.Повідомлення теми та мети семінару.
2.Визначення очікувань від роботи семінару.
Педагогам пропонується до зображення дерева прикріпити «листочки», на яких
написані очікування від семінару, залежно від поставленої мети (аркуші
паперу)
3. «Мозковий штурм»
Основні поняття емоційно-ціннісного розвитку
Запитання
1. Як перекладається з латинської мови поняття «емоція»?
2. Що таке «емоція»?
3. З якого віку починають розвиватися емоції дитини?
4. Назвіть позитивні емоції.
5. Назвіть негативні емоції.
6. Яку користь приносять для дитини позитивні емоції?
7. Яку користь для дитини приносять негативні емоції?
8. Покажіть виразом обличчя емоції: гнів, сум, здивування, радість, інтерес,
самовдоволення .
9. Як ви розумієте поняття «емоційне здоров’я»?
10. Що таке почуття?
11. Що є більш стійким та тривалішим у часі почуття . чи емоції?
12. Поясніть поняття «цінність»?
13. Назвіть загальноприйняті людські цінності.
34
14. Назвіть цінності людського життя.
15. Як ви розумієте поняття емоційно – ціннісний розвиток?
16.Які методи використовуєте для емоційно – ціннісного розвитку
дошкільників?
4. Робота в малих групах.
Педагогам пропонується об’єднатися у чотири групи. Обирається керівник
групи, який координує роботу групи, визначає виступаючих. Протягом 30 хв.
Потрібно опрацювати Програму виховання і навчання дітей від двох до семи
років «Дитина» і підготувати повідомлення завдання
1. Визначити завдання емоційно – ціннісного розвитку дітей раннього віку.
2. Визначити завдання емоційно – ціннісного розвитку дітей віку четвертого
року життя .
3. Визначити завдання емоційно – ціннісного розвитку дітей п’ятого року
життя.
4. Визначити завдання емоційно – ціннісного розвитку дітей шостого року
життя.
5. Вправа на релаксацію
«Кришталева зимонька»
Сядьте зручно, розслабтеся, закрийте очі. Уявіть, що ви входите у весняний сад,
повільно йдете по алеї, вдихаючи запах ніжних біло-рожевих квітів, і
насолоджуєтесь цим. Вузькою стежкою ви підходите до хвіртки, відкриваєте її і
потрапляєте на чудову зелену галявину. М’яка трава похитується, приємно
дзижчать комахи, вітерець пестить ваше обличчя, волосся… Перед вами
озеро… Вода прозора і срібляста. Ви повільно йдете берегом вздовж
бешкетливого струмочка і підходити до водоспаду… ви входите в нього, і
сяючі струмені очищують вас, наповнюють силою і енергією…. За водоспадом
– грот. Тихий, затишний, у ньому ви залишаєтесь вам на сам із собою. Тепер
настав час повертатися. Подумки пройдіть весь свій шлях у зворотному
напрямку, вийдіть із яблуневого саду і тільки тоді відкривайте очі.
6. Метод «Карусель»
На сучасному етапі розвитку суспільства змінилися вимоги до формування
особистості. На перший план виступають завдання формування активної
особистості,. Здатної принести користь суспільству. Щоб соціальна активність
була продуктивною, гуманістично спрямованою, вона має орієнтуватися у
власному потенціалі, мати щодо себе реалістичні уявлення, довіряти власним
силам, цінувати себе. Сучасні науковці висувають теорію: «Якщо дитина
35
любить себе, то буде любити соціальний світ». Існує інша думка: «Якщо
дитина любить себе, то не зможе гідно оцінити та полюбити соціальний
світ».
Сьогодні ми спробуємо довести правильність цих теорій і дійти спільної думки.
Педагогам пропонується «прокататися на каруселі думок». Карусель
складається з двох зовнішніх кіл та внутрішнього кола (кола утворюють
стільчики). Для участі в обговоренні проблеми учасники об’єднуються у ві
групи. Кожна група обирає лідера, який збирає думки, узагальнює їх робить
відповідні записи. Учасники першої групи одговорюють теорію «Якщо дитина
любить себе, то буде любити соціальний світ», учасники другої групи
обговорюють теорію «Якщо дитина любить себе, то не зможе гідно оцінити та
полюбити соціальний світ». На обговорення дається 5 хв. групи займають
місця на «каруселі», перша група у внутрішньому колі, друга група у
зовнішньому. Кожен з членів групи спілкується з співрозмовником
протилежної думки, намагаючись переконати (на спілкування 1 хв.). На слова
«Карусель поїхала» учасники зовнішнього кола пересідають на стільчик поряд.
Під час обговорення можна робити відповідні записи, докази, які є найбільш
переконливі.
Підсумок.
Прихильники теорії «Якщо дитина любить себе, то буде любити соціальний
світ» скажіть, чи смогли переконати вас співрозмовники? які докази нкбільш
аргументовані?
Висновок. У дитини , яка протягом дошкільного дитинства переживає здебільш
позитивні почуття до себе, у якої сформоване ціннісне ставлення, формується
життєдайне само ставлення, таке, що оживає, породжує продуктивну, корисну
для розвитку особистості діяльність, якак несе користь суспільству.
7. Творча робота. Створення колажу.
Емоційне благополучча вихователів
Емоційне благополуччя дошкільників
Педагогам пропонується об’єднатися у дві групи для створення колажу. Колаж
повинен мати девіз, який виражає думки щодо засобів забезпечення емоційного
благополуччя дошкільника та вихователя. Для створення творчої роботи можна
використовувати ілюстративний матеріал, малюнки, записи. На роботу
відводиться 20 хв, на презентацію – до 5 хв.
8. Підсумок. Вихователям пропонується два аркуші паперу зеленого та жовтого
кольору з яких треба обрати один і закрити ним свій аркуш з очікування від
роботи семінару (зелений аркуш – очікування справдилися, жовтий аркуш – не
справдилися).
36
Педагогічне читання
Тема: «Педагогічна спадщина В.О. Сухомлинського»
Мета: розширити знання педагогів про життєвий і творчий шлях
В.О.Сухомлинського; розвивати мислення педагогів, вміння висловлювати
власну думку.
Обладнання: виставка літератури на тему «Твори В.Сухомлинського»,
портрет В.О. Сухомлинського
План
І. Виступи педагогів
1. Життя і педагогічна діяльність В. Сухомлинського.
2. Навчання й виховання дітей 6-річного віку («Серце віддаю дітям»).
3. В. Сухомлинський про формування гуманної особистості
(«Павлиська середня школа»).
4. Морально-трудове виховання дітей(«Народження громадянина»).
5. Етнічні засади родинного виховання («Батьківська педагогіка»),
6. Ідеї становлення вчителя-вихователя
(«Сто порад вчителю», «Розмова з молодим директором школи»).
7. Педагогічна спадщина В.Сухомлинського у діалозі з сучасністю.
ІІ. Питання для роздумів, проблемні запитання
ІІІ. Опитувальник для педагогів «Перевір себе»
Життя та педагогічна діяльність В. Сухомлинського
Короткі біографічні дані
Василь Олександрович Сухомлинський народився 28 вересня 1918 року в селі
Василівна Онуфріївського району Кіровоградської області у незаможній
родині.
Навчався Сухомлинський у Василівській семирічці (1926—1933).
Влітку 1934 р. він розпочав навчання у Кременчуцькому педагогічному
інституті, проте через хворобу мусив залишити навчання.
З 1935 року працював вчителем української мови й літератури у школах
Онуфріївського району.
1936—1938 рр. навчався на заочному відділі Полтавського
педагогічного інституту, де здобув кваліфікацію вчителя української мови та
літератури.
З 1938 року і до початку Великої Вітчизняної війни Сухомлинський
працює вчителем української мови й літератури і завідуючим навчальною
частиною Онуфріївської середньої школи.
У липні 1941 року він був призваний до лав Червоної Армії.
37
09.02.1942 року в бою під Ржевом був тяжко поранений і понад чотири
місяці лікувався в евакогоспіталях.
З червня 1942 року по березень 1944 року Сухомлинський працює
директором і вчителем російської мови та літератури в смт. Ува Удмуртської
АРСР.
Навесні 1944 року Сухомлинський разом з дружиною переїжджає до смт.
Онуфріївка Кіровоградської області, де протягом чотирьох років очолює
Онуфріївський районний відділ народної освіти та викладає у школі за
сумісництвом.
1948 року його призначають у зв'язку з особистими клопотаннями
директором Павлиської середньої школи.
Починаючи з 1949 р. він періодично виступає зі статтями на сторінках
республіканських та всесоюзних журналів.
У 1955 р. В. Сухомлинський захищає кандидатську дисертацію
«Директор школи — керівник навчально-виховної роботи» у Київському
університеті ім. Т. Шевченка. Через рік виходить з друку його перша
монографія”«Виховання колективізму у школярів».
У 50-х роках В. Сухомлинський написав ще кілька монографій:
«Педагогічний колектив середньої школи», «Виховання патріотизму у
школярів», «Виховання комуністичного ставлення до праці».
Починаючи з 1960 р. виходять з друку його праці: «Духовний світ
школяра», «Праця і моральне виховання», «Як ми виховали мужнє покоління»,
«Виховання особистості в радянській школі», «Павлиська середня школа».
У 1957 р. його обирають членом-кореспондентом АПН РРФСР,
а в 1958 р. Міністерство освіти УРСР присвоїло йому звання заслуженого
вчителя школи УРСР.
Удругій половині 60-х Василь Олександрович готує трилогію з проблем
формування особистості у загальноосвітній школі: «Серце віддаю дітям»,
«Народження громадянина», «Листи до сина». Щодо першої частини трилогії,
то вона була вперше надрукована в тодішній Німецькій Демократичній
Республіці, а у 1969 р. — в Україні. Пізніше (1974) книга була удостоєна
Державної премії УРСР.
У 1968 р. В. Сухомлинського обирають делегатом Всесоюзного з'їзду
вчителів і присвоюють звання Героя Соціалістичної Праці. Останніми роботами
вченого стали «Батьківщина в серці» та «Батьківська педагогіка», які вийшли
друком у 70-ті роки.
2 вересня 1970 року Василя Олександровича не стало.
38
Навчання й виховання дітей 6-річного віку
(«Серце віддаю дітям»)
У 1951 році, як писав В. Сухомлинський у книзі «Серце віддаю дітям»,
він розпочав навчання шестирічних першокласників. Ідея більш раннього
навчання дітей постійно супроводжувала педагогічні пошуки вчених. Однак на
терені колишнього СРСР довготривалий експеримент з навчання шестирічок
було розгорнуто саме у Павлиші. Вчений називав свій експеримент
підготовкою дітей до систематичного навчання. Однак навіть короткий аналіз
«школи радості» дає підстави вважати, що це була цілісна система навчання
дітей шестирічного віку. При цьому педагог враховував такі особливості
дитячого мислення, як: образність, пластичність, емоційну збудливість думки.
Саме на них спирався вчений, коли проводив з дітьми уроки «живої думки».
Звичайно, спостереження дітей у навчанні достатньо використовували
Ж.-Ж. Руссо, Л.М. Толстой, К.Д. Ушинський. Однак В.О, Сухомлинський
по-новому використовує природу як широкий засіб загального розвитку
дитини. Головним завданням таких уроків серед природи був розвиток у дітей
здатності до кольорового та просторового відчуттів. Педагог не просто вчив
дітей спостерігати, але й спонукав помічати у звичайному — незвичайне,
відчувати й емоційно переживати гаму різноманітних кольорів і відтінків.
Подібні досліди проводяться у школах сучасної Японії, де учні розрізняють до
300 кольорів і відтінків.
Щодо виховного впливу казки на особистість шестирічного школяра, то
В. Сухомлинський, природно, є новатором. Тому у Павлиській школі вперше у
ті роки була обладнана, дитяча кімната казки. При цьому кімната була
незвичною не лише за інтер'єром, але й за змістом діяльності дітей у ній.
Поступово у процесі занять серед природи та у кімнаті казки
накопичувався досвід дітей, і на цій основі їх спонукали до усного складання
казок. Загалом ця робота у Павлиші продовжується до 7-го класу (старші
школярі щорічно складають не менше двох казок). У меморіальнопедагогічному музеї В.О. Сухомлинського нині зберігається 70 томів дитячих
казок. Положення та досвід вченого у цьому аспекті у наш час
використовуються у багатьох школах України та за кордоном.
Принципово по-новому впроваджував вчений і методику навчання
грамоти, використовуючи при цьому образні порівняння природи. У наш час
цей метод у технології навчально-виховного процесу називають адитивним.
Поступово Василь Олександрович підводив дітей до сутності людських
взаємин. Суттєво, що всі шестирічні учні оволоділи вмінням читати і мали
достатній словниковий запас.
39
В. Сухомлинський про формування гуманної особистості
(«Павлиська середня школа»)
Новаторським за своєю суттю є положення педагога про гармонію
суспільних та індивідуальних потреб у структурі особистості. У тогочасній
педагогіці згадане положення зводилось до того, що особисті інтереси мають
підпорядковуватися потребам колективу, суспільства. Тому кардинально
змінюється і саме співвідношення особистості і колективу. Зазначимо, що
домінуючим стилем взаємин у тоталітарній державі (СРСР) був
конформістський (як всі, так і я). В. Сухомлинському вдалося його замінити
нонконформістським, за яким дитина і вшколі може виявляти свої
найнеповторніші грані діяльності та поведінки. Суттєвим є те, що у системі
В.О. Сухомлинського дитина наділялася значною автономією. Але вчений,
розуміючи різницю в рівнях задатків і здібностей дітей, продовжує розвиток
стилю взаємин і підсумовує, що саме у сфері формування моралі, поведінки
школярі мають рівні можливості для свого гуманного, морального зростання, і
саме тут створюється рівне становище для розвитку всіх.
Загалом, виховання гуманності, на думку педагога, починається з
виховання любові до всього живого, до матері, бабусі, рідних. У книгах «Серце
віддаю дітям») «Народження громадянина», «Павлиська середня школа»
педагог розкриває конкретні форми становлення гуманної поведінки дітей.
Серед них: створення лікарень для пташок і тварин, допомога немічним, участь
в естетизації школи і селищі тощо. Формуванню гуманізму дітей сприяло також
створення галереї портретів матерів найвідоміших людей світу.
У програмі роботи школи поряд із загальними категоріями етики
(моральний ідеал, гідність, чесність, працьовитість, справедливість) достатньо
реалізуються й такі, як щастя, радість, совість, співчуття, духовність. Саме
останні і відображають зміст гуманності як інтегральної риси підростаючої
особистості. Проте заслуга вченого полягає не лише в тому, що він включив ці
поняття до програми, але, насамперед, в реалізації цих понять у практиці
роботи Павлиської школи.
У школі поважали гідність дитини, оскільки без любові і поваги до
вихованців, за переконанням В. Сухомлинського, будь-які розмови про
гуманність і людяність стають порожнім звуком. Природно, що формування
гуманності школярів здійснювалося у Павлиші шляхом використання
«Хрестоматії моральних цінностей людства» та «Хрестоматії з етики». Ці
рукописні матеріали постійно поповнювалися вченим та його колегами і
слугували розвитку у дітей людяності, доброти, гідності.
В умовах гуманізації виховання вчений по-новому осмислює суть
взаємин колективу і кожного вихованця, розвиває ідеї А.С. Макаренка щодо
40
виховного впливу колективу на дитячу особистість. У роботах «Виховання
колективізму у школярів», «Духовний світ школяра», «Розмова з молодим
директором школи» він встановлює принципи взаємозалежностей особистості і
колективу. На думку педагога, колектив лише тоді позитивно впливає на
становлення кожного вихованця, коли сам колектив має насичене духовне
життя та складається з яскравих особистостей. За цих умов кожен вихованець
здатен впливати на загальний стиль взаємин у колективі, збагачуючи при цьому
кожного з дітей чи підлітків. Саме ці умови дозволяють гармонізувати
взаємини у дитячому співтоваристві.
Морально-трудове виховання дітей
(«Народження громадянина»)
У роботі «Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості» В.О.
Сухомлинський пише: «Праця і тільки праця — основа всебічного розвитку
особистості. Не може бути й мови про всебічний розвиток, якщо людина не
пізнала радості праці». Заслугою вченого є розробка ним у книзі «Павлиська
середня школа» принципів трудового виховання: єдність трудового виховання і
загального розвитку особистості-морального, інтелектуального, естетичного,
фізичного; розкриття та розвиток індивідуальності ж праці;
раннє включення у продуктивну працю; різноманітність видів праці;
постійність, неперервність праці; елементи продуктивної праці дорослих у
дитячій праці; творчий характер праці, поєднання зусиль розуму і рук;
спадкоємність змісту трудової діяльності; цілісний характер продуктивної
праці; посияьність трудової діяльності; єдність праці та багатогранного
духовного життя.
У процесі організації продуктивної праці педагогічний колектив
враховував особливості об'єктивних (зміст праці, її характер та цілі підготовки,
час виконання трудових завдань) та суб'єктивних (рівень усвідомлення учнями
необхідності участі в трудовій діяльності, відповідний емоційний настрій)
факторів. Враховуючи особливості даних факторів, у школі прагнули, щоб
виконання завдань пов'язувалося з включенням у повний цикл
сільськогосподарських робіт (колективно або невеликою групою), щоб
потижневе кожен учень трудився 4—6 годин, а трудові процеси здійснювалися
під керівництвом вчителів, кращих спеціалістів чи колгоспників.
Центральною у педагогічній системі В.О. Сухомлинського є ідея всебічно
розвиненої особистості. Незадовго до відходу у небуття вчений підготував
доповідь для захисту докторської дисертації за сукупністю робіт під назвою
«Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості». Саме тут вчений
розкриває складники всебічного розвитку особистості учня у період його
навчання. За традиційного підходу до компонентів всебічного розвитку вчений
41
разом з тим по-новому окреслює власне розуміння змісту виховання та шляхів
його реалізації.
У всебічному розвитку особистості першорядного значення він надавав
розумовому вихованню. Ідеалом школи є те, щоб у життя не вступала жодна
невихована у розумовому відношенні людина. Невігласи небезпечні для
суспільства, незалежно від того, освічені вони чи ні. Невіглас не може бути
щасливим сам і завдає нещастя іншим. Той, хто вийшов зі стін школи, може
чогось і не знати, але він має бути розумною людиною. Розумова вихованість,
на думку Сухомлинського, нерівнозначна обсягу набутих знань: «Вся суть у
тому, як відбувається життя знань у складній і багатогранній діяльності
людини».
Важливе завдання школи педагог вбачав у формуванні стійких
переконань вихованців. Знання стають переконаннями за умови, коли у школі
живуть ці переконання — у взаємовідносинах між вихованцями і педагогами, в
їхніх вчинках, прагненнях, радощах і прикрощах. Моральний розвиток, писав
педагог, є складне життя переконань — їхні народження, розвиток, зміцнення,
вираження у вчинках.
Центральним у всебічному розвитку особистості, на думку вченого, є
трудове виховання. Особливого значення у зв'язку з цим, він надавав єдності
трудової культури і загального розвитку -морального, розумового, естетичного,
фізичного; розкриттю, виявленню і розвитку індивідуальності в праці, високій
моральній сутності праці, її суспільно-корисній спрямованості. Педагог вважав
за необхідне в період дитинства і отроцтва широко залучати учнів до
різноманітних видів продуктивної праці. Природно, що трудове виховання, на
думку вченого, розпочинається за шкільною партою, оскільки навчання е
найважчою працею для школяра.
Загалом, розкриваючи особливості формування всебічно розвиненої
особистості, вчений розкриває наступну педагогічну закономірність: між
виховними впливами існують десятки, сотні, тисячі залежностей і
зумовленостей, й ефективність виховання визначається тим, як ці залежності й
зумовленості враховуються і реалізуються на практиці.
Серед шляхів і засобів формування всебічно розвиненої особистості у
школі педагог вирізняв: навчання, рідну природу, працю, слово, традиції,
експериментування, багате духовне життя вихованців. За словами вченого,
школа стає колискою народу, якщо в ній панують культ Матері, Батьківщини,
Людини, культ Слова. Саме за цих умов і можливе формування юного
громадянина.
42
Етнічні засади родинного виховання
(«Батьківська педагогіка»)
В.О. Сухомлинський першим у вітчизняній педагогіці 50-х років
розпочав організацію педагогічного просвітництва батьків. Про це він пише в
«Этюдах о коммунистическом воспитании». Навчання батьків здійснювалося
диференційовано. Як вважав педагог, батьки мають вчитися стільки ж років (у
батьківській школі), скільки й діти. Загалом у педагогічній системі
Сухомлинського утвердилася певна система родинно-шкільного виховання, за
якої батьки повинні були стати активними помічниками вчителів. Цьому
сприяло не лише навчання батьків, але й спільне проведення свят,
різноманітних суспільно-корисних справ.
У «Батьківській педагогіці» вчений кардинально, по-новому осмислює
взаємозв'язки родини і школи. Головним у цьому зв'язку виступає глибоке
народне підґрунтя. Спираючись на народні бувальщини, легенди, оповіді,
вчений розкриває кращі набутки етнічних засад виховання. За Сухомлинським,
кожен народ продукує свою систему етнічних цінностей, яка найповніше
відображає його ментальність, особливості національної свідомості. Ці цінності
народ відтворює і розвиває через мову, літературу, мистецтво, фольклор,
виробничі відносини, побут, а також через звичаї і традиції.
Тому-то у вищезазначеній книзі автор доступно, яскраво й образно
показує зразки родинного виховання дітей та молоді з урахуванням етнічних
засад нашого народу.
У праці «Як виховати справжню людину» він радить майбутнім матерям і
батькам вивчати історію свого народу, виробляти шанобливе ставлення до
близьких, оскільки святими, за його переконанням, є слова: народ, мати, батько,
син. У «Листах до сина» й «Листах до дочки» вчений підтверджує своє
переконання і дає конкретні поради щодо підготовки молоді до родинного
життя.
Ідеї становлення вчителя-вихователя
(«Сто порад вчителю», «Розмова з молодим директором школи»)
У «Павлиській середній школі» В. Сухомлинський розкриває складові
педагогічної професії. При цьому він на конкретних прикладах показує
особливості становлення керованого ним колективу. Природно, що
найважливішим у педагогічній діяльності, за його переконанням, є любов і
повага до дітей. Без сумніву, Василь Олександрович сам був феноменальним
вчителем, оскільки, за винятком біології, хімії і фізики у старших класах, сам
міг провести будь-який урок (і проводив). Звичайно, він насамперед постійно
збагачувався знаннями. Його бібліотека включала всю тодішню не лише
43
фахову, а й соціологічну, психологічну, педагогічну літературу, яка видавалася
в тодішньому Союзі РСР. Маловідомим є той факт, що коли вчителі
словесності й класоводи відмовилися писати творчі роботи, то на засіданні
психологічного семінару він поставив на обговорення 20 (як йому здавалося,
кращих) власних творів. Природно, психологічний семінар був суттєвим
чинником становлення майстерності павлиських вчителів.
На заняттях семінару не просто обговорювалися певні теми, а обов'язково
щоразу дискутувалися проблеми невстигаючих дітей, дії окремих учнів. При
цьому В. Сухомлинський спонукав вчителів до глибокого аналізу з
урахуванням психологічних та індивідуальних особливостей кожного учня.
У книзі «Сто порад вчителеві» вчений розкриває технологію власної
творчості. Крім ерудованості він мав неабияку силу волі, вирізнявся
поміркованістю, надзвичайною скромністю, працездатністю (вставав щодня о
четвертій годині ранку й писав власні твори до восьмої), людяністю. Крім
цього, педагог володів кількома іноземними мовами. У багатьох напрямах
педагогічної науки він випередив свій час.
Педагогічна спадщина В.Сухомлинського у діалозі з сучасністю
Увійшовши в нове сторіччя, суспільство зіткнулося з низкою
принципових питань, породжених складними реаліями сьогодення. Докорінних
змін зазнали уявлення про сучасний світ, світогляд людини набув неочікуваних
форм, виникла потреба в усвідомленні причетності українського суспільства до
глобальних процесів, що здійснюються у світовій інформаційно-технічній і
гуманітарній сферах
Педагогічна система Василя Сухомлинського - це концептуальна основа
особистісно зорієнтованого підходу, що пролонговується у комптентнісно
орієнтовану освіту. Саме тому ідеї видатного українського педагога актуальні
сьогодні.
Творчість Василя Сухомлинського, починаючи з 1950-х років, привертала
увагу не тільки освітян, а й усієї громадськості. Про масштаби вивчення й
розповсюдження творчого доробку педагога-новатора свідчать матеріали трьох
бібліографічних покажчиків, підготовлених дружиною Ганною Сухомлинською
і донькою Ольгою Сухомлинською. Ще за життя педагога в періодичних
виданнях з'являлися публікації, в яких аналізувалися його здобутки. Одні вчені
високо оцінювали ці досягнення (О. Губко, Ф. Кузнєцов, Є. Лебедєва, А.
Левшин, С. Соловейчик тощо), інші - висловлювали критичні зауваження (В.
Кумарін, Б. Ліхачов та ін.). Пошуки сучасних гуманістичних концепцій
вимагають звернення до виховної системи українського вчителя-творця В.
Сухомлинського, у центрі якої знаходиться дитина як унікальна неповторна
особистість.
44
Життєвий шлях і педагогічна діяльність В. Сухомлинського - це яскрава
сторінка книги педагогічних пошуків вітчизняних учителів-новаторів, яка була
глибоко та всебічно відображена в документально-історичних повістях і
нарисах І. Цюпи, Б. Тартаковського, К. Григор'єва і Б. Хандроса, Б. Рябініна, Д.
Водзинського та ін. Різні аспекти педагогічної діяльності В. Сухомлинського
розглядалися в статтях і книгах М. Ярмаченка, О. Сухомлинської, І. Зязюна, М.
Красовицького, В. Кузя, М. Сметанського, М. Антонця, Г. Калмикова та ін.
Аналізу складових педагогічної системи В. Сухомлинського, виділенню етапів
їх становлення й розвитку присвятили свої праці М. Богуславський, Б. Кваша,
В. Кузь, М. Мухін, В. Риндак, А. Розенберг, О. Сухомлинська.
Особистість В. Сухомлинського, окремі аспекти його педагогічної
спадщини стали предметом вивчення науковців як в Україні (М. Антонець, І.
Бех, А. Богуш, Л. Бондар, І. Зязюн, В. Кузь, О. Савченко, М. Сметанський та
ін.), так і поза її межами (А. Борисовський, Б. Кваша, М. Мухін, В. Риндак, С.
Соловейчик та ін.). Роботи нашого видатного земляка також досліджують Х.
Франчос і М. Ціандзі (Греція), В. Іфферт, Р. Штайник, Е. Гартман (Німеччина),
М. Библюк, С. Лашин (Польща), Л. Мілков (Болгарія), Бі Шуджі, Ван Ігао
(Китай), А. Кокеріль (Австралія) та ін. Історіографічний аналіз наукового
доробку В. Сухомлинського в контексті вивчення проблеми педагогічних
персоналій в історико-педагогічній науці зробив Н. Гупан, а порівняльний
аналіз систем В. Сухомлинського та А. Макаренка в англомовних дослідженнях
здійснила Н. Дічек.
Авторська школа В. Сухомлинського являла собою школу радості,
спрямовану на виховання всебічно розвиненої особистості, школу
співдружності поколінь. У ній упродовж 1948-1970 років була реалізована
оригінальна система навчально-виховної роботи, вибудована з урахуванням
наукових надбань вітчизняної науки та педагогічного досвіду. Педагогічна
система В. Сухомлинського, як і інші авторські педагогічні системи, носить
персоніфікований характер, відображає погляди, ідеї та діяльність її автора.
Василь Сухомлинський обґрунтував теоретичні основи своєї системи,
вибудував концепцію і реалізував їх у практичній діяльності, визначив суб'єкти
(учитель, учень, родина), мету (формування всебічно розвиненої особистості),
складові всебічно розвиненої особистості (розумове, моральне, громадянське,
трудове, фізичне, естетичне, патріотичне, ідейно-політичне виховання), що
спиралися на гуманістичні основи (окультурення потреб дитини; формування
культури бажань, культури почуттів; створення для дитини «радості буття»;
формування почуття власної гідності; створення атмосфери успіху; перевага
позитивних стимулів і реакцій на поведінку дитини над негативними; взаємодія
школи, сім'ї, громадськості тощо). Осередком, сутністю педагогічної системи
45
Сухомлинського стали гуманізм, ставлення до дитини як до унікальної
особистості, природовідповідність, культуровідповідність, опора на позитивне
в дитині, створення ситуації успіху, одухотворення знання, формування радості
пізнання, створення «інтелектуального фону школи» тощо.
У педагогічній системі В. Сухомлинського через різні форми організації
навчання та виховання дітей було реалізовано принцип культуровідповідності,
який спирався на педагогізовані народні традиції, та природовідповідності як
складової особистісно орієнтованого і розвивального навчання, які включали
«інтелектуальний фон школи», «створення радості пізнання», «емоційний фон»,
школу під голубим небом, школу радості, уроки в зелених класах, уроки
мислення, уроки розвитку мовлення, «вузлики знань» (проблемні запитання),
«Книгу природи», дві програми навчання (обов'язкова і розширена) тощо.
Теоретичні положення також реалізувались у спільній, творчій роботі
колективу школи і сім'ї (єдині вимоги школи і сім'ї; педагогічна освіта батьків;
цінності сім'ї; народнопедагогічна основа; підготовка дітей до школи) через
специфічну систему управління (організація і планування
науковометодичного забезпечення відповідно до умов роботи сільської школи,
створення специфічної матеріально-технічної бази школи, системний і
гуманістичний стиль керівництва школою, організація самоосвіти й
самовиховання школярів, організація спільної діяльності педагогів, батьків,
дітей у досягненні колективних та індивідуальних цілей, підвищення
педагогічної кваліфікації вчителів).
Система роботи В. Сухомлинського та діяльність керованої ним
Павлишської середньої школи викликали велику увагу педагогічної
громадськості. Його ідеї отримали широкий резонанс у засобах масової
інформації, наукових розвідках. Вони почали виокремлюватися в напрям в
історії педагогіки 80-х років ХХ століття й отримали назву «сухомлиністика».
Особливості сухомлиністики полягають у різноманітності авторських позицій, з
яких висвітлюється, аналізується й розвивається педагогічна спадщина В.
Сухомлинського. У своєму становленні та розвитку вона пройшла три етапи:
Перший етап. 1948-1990 рр. - період накопичення досліджень різних
аспектів педагогічної системи В. Сухомлинського на засадах радянської
ідеології та марксистсько-ленінської методології. Джерельну базу
сухомлиністики цього періоду становлять як праці самого педагога, так і
кандидатські дисертації, публікації в періодичних виданнях (як фахових, так і
масових) і перші розвідки, де зроблено аналіз окремих аспектів творчої
спадщини педагога. Метою звернення більшості авторів до вивчення різних
аспектів педагогічної системи В. Сухомлинського було вивчення спадщини
46
педагога та пошук шляхів для розв'язання проблем, поставлених тогочасними
реаліями.
Другий етап. 1991-2000 рр.- період вивчення та інтерпретації педагогічної
системи В. Сухомлинського на ґрунті національної ідеології й об'єктивного
наукового, гуманістичного підходу, коли було значно розширено джерельну
базу та тематику досліджень. Зростає кількість праць (як монографій, так і
публікацій упедагогічній пресі), в яких розглядається педагогічна система,
створена педагогом, і вона розцінюється як внесок в історію української
педагогічної думки.
Третій етап. 2001-2005 рр. - якісно новий період дослідження
педагогічної системи В. Сухомлинського, що характеризується інтерпретацією
ідей видатного педагога з культурологічних і компаративних підходів та з
позицій філософії освіти. Численні дослідження педагогічної системи В.
Сухомлинського, його практичної діяльності привели до групування педагогів
навколо імені та спадщини Василя Олександровича, які ми представляємо як
наукові школи. Серед них виділяємо:
Уманська наукова школа (Уманський державний педагогічний
університет ім.П. Тичини), характерними особливостями якої є практична
орієнтованість
досліджень
спадщини
Василя
Олександровича
з
експериментальним упровадженням його ідей у практику роботи сучасної
школи (чи ВНЗ) та написання праць компаративного характеру, коли ідеї та
система В. Сухомлинського порівнюються зі спадщиною С. Френе, Я. Корчака
та ін.
Київська наукова школа при лабораторії історії педагогіки Інституту
педагогіки АПН України. Характерною особливістю її діяльності є органічне
поєднання різних форм роботи: керівництво дисертаційними дослідженнями
пошукувачів із різних регіонів України з власною науковою роботою (М.
Антонець, Л. Бондар) та звернення до аналізу виховних аспектів педагогічної
спадщини В.Сухомлинського.
Наукова школа Української асоціації Василя Сухомлинського. Основною
формою її роботи є проведення Всеукраїнських і Міжнародних педагогічних
читань «Василь Сухомлинський і сучасність», що й визначає особливості її
діяльності - колективний характер роботи та зосередження уваги на актуальних
проблемах роботи сучасної освіти - початкової, середньої, вищої, діяльності
вчителя тощо.
Російська сухомлиністика представлена діяльністю Уральської асоціації
В. Сухомлинського, яку очолює учениця Василя Олександровича, професор В.
Риндак. Під її керівництвом написано й захищено два дисертаційні
дослідження, присвячені різним аспектам виховання.
47
Звернення до педагогічної спадщини В.Сухомлинського, розгляд його
педагогічної системи, наявність наукових шкіл та їх активна діяльність як
наукова, так і просвітницька, свідчать про плідність і перспективність цього
напряму досліджень не лише в структурі історико-педагогічної науки, а й
значущість для розв'язання актуальних проблем сучасної освітньої та виховної
практики.
Всього В.О. Сухомлинський написав 50 монографій і книг, 625 статей,
близько 1500 оповідань і казок.
ІІ. Питання для роздумів і проблемні запитання
1. У чому полягає розвиток В. Сухомлинським ідеї колективу за А. Макаренка?
2. Які методи навчання молодших школярів В. Сухомлинського мають
особистісно-орієнтовне спрямування?
3. Обгрунтуйте, які засоби виховання В. Сухомлинського мають етичне
спрямування?
4. Виділіть основні елементи педагогічної системи В. Сухомлинського.
ІІІ. «Перевір себе»
Опитувальник
1. Провідний метод навчання В.О. Сухомлинського у «Школі радості»:
а) бесіда; б) маєвтика; в) аналогія.
2. Один з визначальних видів дитячої творчості у пізнавальній діяльності
молодших школярів та молодших підлітків (у педагогічній системі В.О.
Сухомлинського):
а) малювання; б) складання казок; в) спів.
3. Назвіть послідовний ряд педагогів, котрі активно використовували уроки
серед природи з дітьми:
а) Т. Мор, М.В. Ломоносов, В. О. Сухомлинський; б) К.А. ГельвеційМ. О.Корф,
В. О. Сухомлинський; в) В. да Фельтре, Л.М. Толстой, В.О. В.О.
Сухомлинський.
4. Назва процесу організації поєднання навчальної та трудової діяльності учнів
у гуртках Павлиської середньої школи:
а) праця; б) майстрування; в) дослідництво.
5. Генералізуюча моральна якість особистості учня (за Сухомлинським);
а) витривалість; б) працьовитість; в) гуманність.
6. Результат сформованості особистості учня Павлиської середньої школи:
а) духовність; б) освіченість; в) наполегливість.
48
7. Послідовний ряд педагогічних творів Сухомлинського, що віддзеркалює
процес формування зростаючої особистості від шести років до соціальної
зрілості:
а) «Педагогічний колектив школи», «Павлиська середня школа», «Листи
додочки»; б) «Серце віддаю дітям», «Народження громадянина», «Листи до
сина»; в) «Людина неповторна», «Вірте в людину», «Як виховати справжню
людину».
8. Який вид навчання є домінуючим у творчості Сухомлинського?
а) випереджувальне, б) традиційне, в) розвивальне.
9. Назва твору Сухомлинського, в якому розкриваються особливості
впровадження передового педагогічного досвіду:
а) «Сто порад вчителеві»; б) «Розмова з молодим директором школи»; в)
«Педагогічний колектив школи».
10. Яка з ідей Сухомлинського є такою, що випередила свій час?
а) навчання шестирічок; б) кабінетна система навчання; в) взаємодія школи і
родини.
Брейн-ринг для вихователів
Тема:«Підвищення екологічної компетентності педагогів»
Мета: розвивати творчий потенціал педагогів, їхню компетентність у питаннях
екології; активізувати мислительсько-пошукову діяльність педагогів.
Ведучий: вихователь-методист
Ведучий: Добрий день шановні колеги! Сьогодні у рамках семінарупрактикуму проводиться
брейн-ринг на тему «Підвищення екологічної
компетентності педагогів». Вам потрібно буде виконати завдання з питань
екологічного виховання дошкільників
і продемонструвати свої вміння.
Оцінювати виступи буде журі у складі 3-х чоловік. Представлення членів журі.
Правила: у брейн-рингу бере участь дві команди, за кожний конкурс команда
отримує бали. Перемагає команда, яка набрала найбільшу кількість балів.
Вихователям пропонується об’єднатися у дві команди по 5 чоловік. Кожна
команда придумує назву. На виконання завдання 1 хв.
Конкурс 1 «Екологічна розминка»
Кожній команді пропонується по 10 запитань на які треба швидко відповісти.
За кожну правильну відповідь нараховується по1 балу.
Запитання для команди №1
1.У якого птаха найдовший язик? (У дятла)
2. Кого називають листопадниками? (Зайчат, які народилися восени)
3. Наука про тварин? ( Зоологія)
49
4. Хто такий іхтіолог? (Вчений, що вивчає риб)
5. Що їсть взимку риба? (Нічого не їсть, вона спить)
6. Яке дерево називають прадідом прадідів? (Дуб)
7. Яка нитка у природі найтонша? (Павутина)
8. Найвища трава? (Бамбук)
9. Яку траву люблять коти? (Валеріану)
10. Що таке екологія? (Наука про взаємозв’язки між живими організмами та
природним довкіллям.
Запитання для команди №2
1. Лісовий півень? (Глухар)
2. Що означає «плач» берези навесні? (Рух соку)
3. Наука про рослини? (Ботаніка)
4. Чому лиственницю називають добрим деревом? (Не колеться)
5. Трава від 99 хвороб? (Звіробій)
6. Пінгвін птах, чи тварина? (Птах)
7. Яке дерево найтовще на землі? (Баобаб)
8. Хто такий орнітолог? (Вчений, що вивчає птахів)
9. Яка охота дозволяється в лісі в будь - яку пору року? (Фотоохота)
10. Які казки можна назвати екологічними ? (В яких не порушене екологічне
правило)
Конкурс 2. Гра «Асоціація»
Конкурс оцінюється у 5 бальній системі.
Часто люди асоціюють себе і оточуючих з різними природними явищами,
тваринами, рослинами, вживаючи вираз «цвіте як троянда», «працює,як
бджілка», «розумна як сова». Але чи завжди самооцінка відповідає тому , як нас
сприймають оточуючі?
Завдання для команд: підібрати асоціації екологічного змісту на колег команди
противників, не називаючи їх. Члени команди супротивника відгадують про
кого йде мова. На виконання завдання 2 хв.
Орієнтовні асоціації. Зовнішність, характер, манера поведінки людини
асоціюється у вас:
- стихією (вогонь, повітря, вода, земля)
- з природним явищем;
- з тваринами(звір, птах, комаха)
- з рослиною (дерево, кущ, квітка)
- з мінералом.
Конкурс 3 «Загадки-ілюстрації»
Ведучий: Сприймати красу природи допомагають репродукції картин відомих
художників. В цьому завдання ви зможете провити свої знання. Вихователям
50
пропонуються репродукції картин відомих художників, які зображували
пейзажі. Потрібно визначити їх назву та автора.
І.І. Левітан «Березень»
І.І.Левітан «Золота осінь»
А.К. Саврасов «Граки прилетіли»
І.Е. Грабар «Лютнева лазур»
І.І.Шишкін «Ранок у сосновому борі»
І. А. Жуковський «Останні айстри»
А.І. Куіджи «Березовий гай»
І.І.Шишкін «Полісся»
І.І.Левітан «Ліс»
А.А.Пластов «Перший сніг»
Конкурс 4 «Вгадай за пантомімою». Кожному педагогу пропонується за
допомогою пластики, міміки, жестів зобразити тварину, або птаха. Відгадує
команда противників. Журі оцінює виразність, схожість передачі з характерним
ознаками повадок тварин.
Сорока, жираф, шимпанзе, індик, страус.
Бобер, білка, їжак, сова, пінгвін
Конкурс 5. Екологічний кросворд
1 2
1
5
3 4
6 7
По горизонталі:
1. При підвищенні температури на 0 градусів і вище сніг стає рихлим і починає
танути. Це явище називають. (Відлига)
51
По вертикалі:
1.У всіх комах 6 ніг. А у цього жителя планети-8 (Павук)
2. Льодові кристалики . що падають з неба взимку (Сніжинки)
3. Хто комах з кори виймає
Про здоров’я лісу дбає? (Дятел)
4. Яким птахам шкодить весняний розлив річок? (Ластівкам)
5. Куди повзе на собі хату везе. (Слимак)
6. Що стає з бджолою коли вжалить? (Гине)
7.Бабочка ця сухопутна літає над лісовими галявинами. А ім’я у неї «морське»
(Адмірал)
Конкурс 6. «Музичний марафон»
За кожну правильну відповідь команда отримує 5 балів.
Завдання №1
Прослухати запис і визначити природні звуки.
Завдання №2
Прослухати музичний уривок, назвати автора і твір.
Конкурс 7. «Чи знаєте ви ?»
Домашнє завдання.
Команди задають по одному запитанню командам
противників. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.
Конкурс 8. «Народні прикмети»
За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.
Продовжити народну прикмету, пов’язану з погодними явищами.
Кіт звернувся клубком - буде похолодання
Ворони кричать взимку- буде заметіль.
Жаби квакають - буде дощ.
Горобці у пилюці купаються- буде дощ.
Біля місяця народилася зірочка – потеплішає.
Собаки катаються - до завірюхи.
Сонце заходить при червоному небі – буде дощ.
Червоне коло навколо місяця- буде дощ.
Блискавка взимку - на бурю.
Конкурс 9. «Екологічний проект»
Кожній команді потрібно розробити екологічний проект для дітей (молодшого,
середнього та старшого віку) та презентувати його. На підготовку завдання 3
хв. На презентацію 1 хв.Конкурс оцінюється у 5 бальній системі.
Слово журі. Підсумки конкурсу.
52
Дискусія
Тема: «Статеве виховання дошкільників»
Мета: привернути увагу педагогів до проблеми статевого виховання;
формувати вміння створювати умови для здійснення статевого виховання
дошкільників. Розвивати навички публічного виступу, дискутування,
висловлювання та захисту власної позиції.
Підготовка вихователів: опрацювати статтю «Гендерне виховання дітей
дошкільного віку» В.Гармаш //Журнал «Вихователь-методист дошкільного
закладу», №4, 2011 рік.
Хід
Повідомлення теми дискусії «Чи слід здійснювати статеве виховання з
дошкільного віку?»
Представлення учасників та експертів.
Правила проведення дискусії
Учасники дискусії говорять коротко, коректно.
Давати слово може тільки ведучий.
Ведучий може зупинити виступаючого, який переважив ліміт часу. Виступ
експертів 1 хв.
Учасники ставлять запитання експертам, чи роблять повідомлення 2 хв.
Експерти ставлять один одному запитання.
Запитання до учасників
- Чи згодніви з думкою, що займатися статевим вихованням необхідно з дітьми
ще з дошкільного віку?
Запитання до експертів
- Із якого віку на ваш погляд потрібно його розпочинати?
- При статевому вихованні дошкільників слідвраховувати фізіологічні чи
характерні психологічн іособливості обох статей?
- Як видумаєте, чи розвиває ранню сексуальність дітей те, що батьки в їх
присутності ходять напівроздягнуті?
Запитання до учасників
-На вашу думку, дитині дошкільного віку слід доступно і казково
пояснитипояву на світ, чи краще скласти красиву легенду?
- Чи слід ухилятися відрозмов на статеву та сексуальну тематику з дітьми
дошкільного віку?
Запитання до учасників дискусії -Які найбільш переконливі аргументи з обох
сторін. Перерахуйте їх.
Підсумок.
53
Експрес –опитування вихователя
1.Чи задоволені Ви своєю роботою? _____________________________________
2. Що Ви найбільше цінуєте у своїй професії ? ____________________________
3. З якими труднощами стикаєтесь у своїй роботі
а) при проведенні навчальних занять_____________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
б) в організації режимних процесів ____________________________________
__________________________________________________________________
в) у стосунках з вихованцями, батьками, колегами_______________________
__________________________________________________________________
4. Якої методичної допомоги потребуєте ? ______________________________
__________________________________________________________________
5. Якої Ви думки щодо освітніх програм для дошкільників ? ________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
6. Завдання якого розділу програми , на Вашу думку найважче реалізувати з
дітьми ?___________________________________________________________
__________________________________________________________________
7. У якій формі Ви хотіли б одержати методичну допомогу з цього розділу
(семінар, семінар-практикум, консультацію)?___________________________
__________________________________________________________________
8. Як Ви оцінюєте свої стосунки з колегами? ____________________________
__________________________________________________________________
9. Які завдання ставите перед собою на найближчий час? _________________
__________________________________________________________________
Дякуємо за співпрацю!
54
Картка самоаналізу рівня фахової компетентності
ПІБ ________________________________________________________________
Посада _____________________________________________________________
Освіта ______________________________________________________________
Кваліфікаційна категорія ______________________________________________
Звання ______________________________________________________________
Педагогічний стаж ____________________________________________________
Оцініть свої професійні якості
Знання
дошкільної
педагогіки і
психології
Знання
основ
гігієни,
педіатрії
Знання етики,
стиль спілкування
з дітьми
Організація
освітнього
простору
Організація
роботи з
батьками
Примітки : Обсяг знань та майстерність організації роботи з вихованцями та
їхніми батьками слід зазначати у відсотках – максимальний показник – 100%
Картка самоаналізу рівня фахової компетентності
ПІБ ________________________________________________________________
Посада _____________________________________________________________
Освіта ______________________________________________________________
Кваліфікаційна категорія ______________________________________________
Звання ______________________________________________________________
Педагогічний стаж ____________________________________________________
Оцініть свої особисті якості
Міра прояву
У повній мірі
Особисті якості
Любов, повага до дітей
Комунікативні здібності
Тактовність, доброзичливість
Рефлексія, уміння аналізувати
свою діяльність
Відповідальність
Організаторські здібності
Артистичні, творчі здібності
Урівноваженість
Ерудованість
55
Достатньо Недостатньо
Анкета
«Виявлення ставлення педагогів до нововведень»
1.Які нововведення Ви внесли в освітній процес за останні три роки? Що
спонукало Вас це зробити? ____________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
2. На розв’язання якої проблеми вони були спрямовані ? ___________________
____________________________________________________________________
3. Оцініть результат, якого Ви досягли у розвитку, вихованні та навчанні дітей
за допомогою нововведення:
а) Досягнуто кращих результатів
б) Здобуті результати не відрізняються від попередніх
в) Здобуті результати гірші від попередніх
4. Як змінилася діяльність дітей на заняттях і у повсякденні ?
а) Діти стали активнішими
б) Зросла пізнавальна самостійність дітей
в) Підвищився рівень пізнавального інтересу
г) Інші зміни у розвитку дітей__________________________________________
____________________________________________________________________
5. Чого Ви очікуєте від інноваційної діяльності?
а) Особистого задоволення своєю працею
б) Суспільного визнання
в) Пріоритетного становища (уваги)
г) Матеріальної нагороди
д) Інші очікування ___________________________________________________
____________________________________________________________________
Примітки: потрібне підкреслити.
Дякуємо за співпрацю!
56
Картка самоаналізу заняття
1. Яке місце займає проведене заняття у структурі програми, за якою
працюєте ?
2. Як це заняття пов’язане з попередніми заняттями ?
3. Як це заняття «працює» на наступне заняття ?
4. Чи правильно визначено мету заняття ?
5. Як узгоджуються між собою цілі щодо розвитку, навчання і виховання
дітей ?
6. Чи було враховано вікові особливості дітей групи під час проведення
заняття ? Охарактеризуйте реальні інтелектуальні можливості і здібності
дітей.
7. Який критерій був головним під час визначення типу і виду заняття ?
8. Чи була раціонально обрана структура заняття ?
9. Визначити оптимальність обраної форми організації дітей. Обґрунтувати
вибір використаних методів і прийомів навчання.
10. Оптимальність визначення часового співвідношення частин заняття.
Яким чином забезпечується працездатність дітей на занятті? Які заходи
було використано, щоб запобігти втомі дітей на занятті?
11. Охарактеризувати правильність власного мовлення та мовлення дітей.
Ставлення вихователя до мовленнєвих помилок дітей. Які прийоми
виправлення помилок було використано під час заняття?
12. Чи вдалося правильно визначити завдання, місце, форми і прийоми
контролю за навчальною діяльністю дітей ?
13.Ч и вдалося реалізувати всі поставлені завдання ? Якщо ні, то чому? Коли
вихователь планує здійснити нереалізовані плани?
14.Яка допомога необхідна вихователю в роботі із цією віковою групою з
боку адміністрації ?
57
58
Рекомендації педагогам
щодо проведення відкритого заходу
 Обирайте ту форму роботи з дітьми, яка вам вдається найкраще.
 Подбайте про позитивний емоційний фон. Намагайтеся бути веселою і
щирою. Діти дуже легко переймаються емоційним станом свого
вихователя, його стурбованість викликає у них занепокоєння.
 Намагайтеся варіювати методи та дозувати навантаження на дітей.
Показ і пояснення мають чергуватися з іграми, вправами, малюванням,
роботою з казкою Ефективними є завдання, які діти мають розв’язувати
вдвох, учотирьох. Пояснення має бути чітким, лаконічним, не більше 4-5
речень. Намагайтесь не зловживати словесними методами. Діти – творчі
та дієві, тому довга розповідь призведе до втрати ними інтересу до
справи.
 Пам’ятайте про мотиви дитячої поведінки, серед яких основне місце
займають ігрові. Не потрібно за будь-яку ціну (продовжуючи тривалість
заняття, чи відмовляючись від індивідуального підходу) розв’язувати всі
завдання , які були заплановані.
 Підкреслюйте індивідуальні особливості дітей. Будь-яка форма роботи
з дітьми матиме сучасний вигляд, якщо діти матимуть змогу визначитися,
обрати, заявити про своє бачення тощо. Будьте готові до того, що діти
працюють у різному темпі. Якщо хтось не встиг своєчасно впоратися з
завданням, дайте можливість дитині завершити розпочате. Якщо хтось із
дітей неправильно відповідає -це додаткова нагода обговорити проблемне
питання з усіма. Вихователь-майстер має будь-яку ситуацію використати
задля емоційного збагачення й виховання дітей.
59
Література
1. Керівництво дошкільним навчальним закладом / Упорядники Майор Н.,
Манилюк Ю. - Тернопіль: Мандрівець, 2008.
2. Лохвицька Л., Андрющенко Т. До здоров’я дітей через освіту дорослих Тернопіль: Мандрівець, 2012.
3. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології
навчання - Київ, 2006.
4. Чала Т.Т. Система контролю в ДНЗ -Харків: Основа, 2009 .
5. Швайка Л.А. Формування колективу в ДНЗ - Харків, 2003.
6. Ганжа Н. Індивідуальні форми методичної роботи з педагогами
//Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2013 - №10.
7. Кононко О. Вихователь-методист стратег і тактик // Вихователь-методист
дошкільного закладу. - 2013 - №4.
8. Ладивір С.Жити і діяти разом з дитиною //Дошкільне виховання.- 2013 №10.
9. Погорєлова Л. Методична робота як складова післядипломної
педагогічної освіти //Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2011 №11.
10. Плахотіна Н. Імідж виховате-методиста дошкільного закладу
//Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2011 - №1.
60
Скачать