4. ТНК головні суб єкти міжнародної виробничої та інвестиційної діяльності Транснаціональна корпорація — це корпорація, що здійснює міжнародне виробництво на основі прямих іноземних інвестицій та має прямий контроль над своїми закордонними філіями. ТНК часто діляться на три великі групи: 1) Горизонтально інтегровані ТНК — управляють підрозділами, розташованими в різних країнах, що виробляють однакові або подібні товари. 2) Вертикально інтегровані ТНК — управляють підрозділами в певній країні, які виробляють товари, що поставляються в їх підрозділи в інших країнах. 3) Роздільні ТНК — управляють підрозділами, розташованими в різних країнах, які вертикально або горизонтально не об'єднані. В цілому ТНК забезпечують близько 50% світового промислового виробництва. На ТНК припадає понад 70% світової торгівлі, причому 40% цієї торгівлі відбувається усередині ТНК, тобто вони відбуваються не за ринковими цінами, а за так званими трансфертними цінами, які формуються не під тиском ринку, а під довгостроковою політикою материнської корпорації. Дуже великі ТНК мають бюджет, що перевищує бюджет деяких країн. З 100 найбільших економік у світі, 52 — транснаціональні корпорації, інші — держави. ТНК справляють великий вплив в регіонах, оскільки мають значні кошти, вплив на громадськість, політичне лобі. Транснаціональні корпорації відіграють важливу роль в глобалізації. ТНК мають дуже вагому роль в світових науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробках (НДДКР). На частку ТНК припадає понад 80% зареєстрованих патентів при цьому на частку ТНК припадає і близько 80% фінансування НДДКРТНК — це не тільки виробничі підприємства, такі, як, наприклад, «Siemens», але і транснаціональні банки, телекомунікаційні компанії, страхові компанії, аудиторські компанії, інвестиційні і пенсійні фонди. ТНК здійснюють свою діяльність, ґрунтуючись на кількох важливих принципах: 1)Здійснення прямих іноземних інвестицій з метою створення виробничих потужностей за кордоном. 2)Використання різних форм міжнародного поділу праці (предметна, подетальна, технологічна спеціалізація), яка дозволяє розміщувати різні ланки виробничого процесу у різних країнах світу. 3)Розробка, передача та використання передової технології у рамках замкнутої корпоративної структури, що дозволяє максимально ефективно використовувати витрати на дослідження і розробки. 4)Внутрішньокорпоративна торгівля, яка здійснюється між окремими підрозділами ТНК із застосуванням трансфертних цін. Трансфертні ціни встановлюються ТНК на рівні, що істотно відрізняється від ринкових цін, тобто є значно більшим або меншим за ціни на ті самі товари на світовому ринку. 5)Глобальний підхід до управління — оптимізація діяльності корпорації у цілому, а не окремих її складових. Цей принцип означає необхідність субсидувати розвиток окремих підрозділів з метою досягнення максимального прибутку у довгостроковому періоді. Кожна з 500 найбільших ТНК США має в середньому підприємства 11 галузей, а найбільш могутні охоплюють по 30-50 галузей. У групі з 100 провідних промислових фірм Великобританії багатогалузевими є 96, у Німеччині — 78, у Франції — 84, в Італії, — 90. Кількість і характер вхідних у ТНК підприємств визначається головним чином економічною доцільністю. 5. Динаміка притоку прямих іноземних інвестицій в Україні.Аналіз географічної структури прямих інозених інвестицій в Україну. Станом на 1 липня поточного року прямі іноземні інвестиції (далі – ПІІ) нерезидентів в Україні становили 59,7 млрд дол. США, включаючи акціонерний капітал та боргові інструменти. Причому з початку року надходження акціонерного капіталу становили понад 1,2 млрд дол. США, а вибуття – 0,6 млрд дол. Також найбільші втрати вартості інвестованого капіталу відбулися через курсову різницю в 7,3 млрд дол. США, таким чином, станом на початок другого півріччя 2014 року cума акціонерного капіталу нерезидентів становила трохи більше за 5 млрд дол. США. У тому числі відбулося скорочення за статтею боргових інструментів порівняно з початком 2014 року з 10,2 млрд дол. США до 9,7 млрд дол. США., або на 4,5 %. Найбільше інвестицій надійшло з країн ЄС – близько 76,6%. До їх переліку насамперед належать Кіпр і Німеччина, а також Нідерланди, Австрія, Франція, Італія та Велика Британія та ряд інших. Якщо аналізувати інвестиції за видами економічної діяльності, то найбільше інвестицій надходить у промисловість – 32,1% (16 млрд. дол. США) й у фінансову та страхову діяльність (25,3%). Наступну за частками надходжень групу видів діяльності формують оптова та роздрібна торгівля – 12,8%, операції з нерухомим майном – 8,1% та професійна, наукова і технічна діяльність – 6,6%, що разом складає майже 85% від загального об’єму. Роблячи висновок, можна сказати, що за перше півріччя відтік капіталу становить лише 0,6 млрд дол. США (не враховуючи курсову різницю), а приток – майже 1,3 млрд дол. США. І на сьогодні від масового відтоку капіталу Україну захищає лише відсутність попиту на активи підприємств з боку іноземного інвестора. При цьому власники бізнесу або не бажають зазнавати втрати за угодами, або ж просто не мають змогу знайти покупця. Таким чином, наразі інвестори зайняли очікувальну позицію щодо прийняття будь-яких рішень (чи то нові інвестиції, чи вилучення свого капіталу) до покращення ситуації в Україні. ВИЗНАЧЕННЯ Інвести́ція — господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Міжнародна інвестиційна діяльність - це сукупність практичних дій суб'єктів із вкладання інвестицій за кордон та іноземних інвестицій. Капіта́л —один із факторів виробництва усе те, що використовується для виробництва, але безпосередньо не споживається в ньому. Офіційний капітал — засоби із державного бюджету, що переміщаються за кордон чи ті, що приймаються з-за кордону за рішенням уряду чи міжурядових організацій Приватний капітал — це засоби приватних фірм, банків та інших недержавних організацій, які переміщуються за кордон чи приймаються з-за кордону згідно з рішеннями їхніх керівних органів та їхніх об'єднань. Підприємницький капітал- це засоби, які вкладаються у виробництво з метою отримання доходу. Позичковий капітал- це множинні позики, що надаються державами, великими міжнародними банками та валютними фондами. Прямі іноземні інвестиції (ПП) - це довгострокові капіталовкладення за кордоном у матеріальні чи фінансові активи з метою отримання підприємницького доходу, які забезпечують іноземному інвестору контроль об'єктами, в які інвестовано капітал. Міжнародні портфельні інвестиції - це вкладення капіталу в іноземні цінні папери, які не дають інвестору права реального контролю над об'єктом інвестування. Інвестор — людина чи комерційна установа, яка вкладає гроші та/або інші активи з метою їхнього збереження та примноження. Інвестиційний клімат — це узагальнена характеристика сукупності соціальних, економічних, організаційних, правових, політичних, соціокультурних передумов, що визначають привабливість держави для інвестування. Філіал — це підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Дочірня компанія – компанія, контрольована іншою (материнською) компанією. АСОЦІЙОВАНА КОМПАНІЯ – юридична особа, в якій інша юридична особа володіє прямо або опосередковано 20-ма або більше відсотками статутного капіталу або голосів Транснаціональна корпорація — це корпорація, що здійснює міжнародне виробництво на основі прямих іноземних інвестицій та має прямий контроль над своїми закордонними філіями. Спільні підприємства — підприємства, що базуються на спільному капіталі суб'єктів господарської діяльності, на спільному управлінні та на спільному розподілі результатів та ризиків. Ві́льна економі́чна зо́на — частина території країни, виділена із загального митного кордону держави, яка має повну свободу в режимі господарських питань, з особливим режимом управління і пільговими умовами діяльності,податковими пільгами для місцевих підприємців та іноземних фірм.